Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 59/328-09 : Господарські справи (до 01.01.2019); Інші позадоговірні немайнові спори; Визнання права власності.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 21.03.2010. Забезпечено надання загального доступу: 23.03.2010.
Дата набрання законної сили: 27.07.2010
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 
		Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022, 
		тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
		_________________________________________________________________________
		 РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 "10" лютого 2010 р. Справа № 59/328-09 
		вх. № 9746/4-59
		 Суддя господарського суду 
		при секретарі судовогозасідання 
		за участю представників сторін:
		позивача - Лавров В.В., за довіреністю б/н від 01.08.2009р.; Романовська Р.М., за довіреністю б/н від 01.08.2009р.;
		відповідача - Небога В.В., голова;
		3-й особи - не з"явився
		розглянувши справу за позовом Госпрозрахункове підприємство пайовиків "Огіївка", с. Сахновшина в особі 
		до Дубовогрядської сільської ради, с. Дубові Гряди; 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Дубовогрядське", с. Дубові Гряди 
		про визнання права власності
		 ВСТАНОВИВ:
		 Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить визнати право власності на магазин по вул. Центральній в с. Дубові Гряди Сахновщинського району Харківської області за Госпрозрахунковим підприємством пайовиків "Огіївка".
		Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримують в повновму обсязі, наполягають на задоволенні позовних вимог.
		Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечує, вважає що власником магазину є громада села, через канцелярію суду в порядку ст. 22 ГПК України надав звернення жителів с. Дубові Гряди (вх.2627), в яких вони заперечують проти задоволення позовних вимог.
		Третя особа на стороні відповідач в призначене судове засідання свого повноважного представника не направила, витребуваних судом документів не надала, про причини неявки суд не повідомила. Про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про що свідчить відмітка на ухвалі про відкладення розгляду справи про направлення її за адресою 3-ї особи.
		З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.
		Як зазначає позивач у позовній заяві згідно рішення засідання виконавчого комітету Сахновщинської районної ради народних депутатів трудящих Харківської області УРСР від 21 серпня 1975 року, протокол 16 "Про передачу магазину в селі Д.Гряди Сахновщинського району на баланс "Сахновщинської райспоживспілки" ухвалено: 1. Зобов"язати голову правління колгоспу "Комуніст" Сахновщинського району Довгополова В.М. передати магазин в с. Д. Гряди по його балансовій вартості районній споживспілці. 2. Зобов"язати голову правління Сахновщинської райспоживспілки Берко І.Г. прийняти на баланс магазин в с. Д.Гряди (протокол № 16 від 21.08.1975р. наявний в матеріалах справи).
		Позивач також зазначає в позовній заяві, що в 1975 році магазин в селі Д.Гряди Сахновщинського району було передано на баланс "Сахновщинської райспоживспілки. В систему "Сахновщинської райспоживспілки" в 1975 році входило: Легівське СПО, Ново-Чернищанське СПО, Катеринівське СПО, Огіївське СПО.
		Спірний магазин, розміщений в с. Д.Гряди перебував в розпорядженні (на балансі) Ново-Чернищанського СПО до 1998 року.
		В 1998 році, згідно акту прийому-передачі основних засобів від 16.05.1998р., магазин в с. Д.Гряди було передано на баланс із Новочернищанського СПО до Сахновщинького Рай ПО.
		03 травня 1999 року, згідно протоколу уповноважених пайовиків було прийнято рішення про створення Госпрозрахункового підприємства пайовиків "Огіївка". 05.05.1999р. було проведно державну реєстрацію ГПП "Огіївка" та видано свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи (протокол, статут та свідоцтво ГПП "Огіївка наявні в матеріалах справи).
		В 1999 році згідно акту прийому-передачі основних засобів від 31.05.1999р. спірний магазин в с. Д. Гряди балансовою вартістю 17227,00 грн. було передано на баланс від Сахновщинського Рай ПО до ГПП "Огіївка".
		В обгрунтування позовних вимог позивач також посилається на договір на користування електричною енергією № 189, укладений між СП "Харківенергосбут" ДОЕК "Харківобленерго" та ГПП "Огіївка" 17.04.2000р. Відповідно до акту розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін споживачем електроенергії є ГПП "Огіївка" магазини в с. Катеринівка, с. Д.Гряди, с. Огіївка Сахновщинського району Харківської області.
		Позивач також зазначає, що Рішенням № 51 Виконкому Дубовогрядської сільської ради Сахнощинського району Харківської області від 12.08.2002р. було надано дозвіл ГПП "Огіївка" на відкриття об"єкту торгівлі в с. Д.Гряди, магазин Продмаг № 1, введеного в дію в 1975 році.
		Рішенням № 22 Виконкому Дубовогрядської сільської ради Сахнощинського району Харківської області від 22.08.2005р. позивачу було надано дозвіл на відкриття об"єкту торгівлі в с. Д. Гряди, магазин № 1 по вул. Центральній, 3, введено в дію в 1975 році.
		Позивач неодноразово укладав з приватими підприємцями договори оренди магазину.
		Позивач звернувся до позивача з листами щодо визнання за ним права власності на магазин по вул. Центральній с. Д.Гряди, але відповідачем було відмовлено.
		Позивач вважає, що він добросовісно, відкрито та безперервно володіє спірним майном протягом 10 років, в зв"язку з чим у відповідності до ст. 344 Цивільного кодексу України має право набути на нього права власності.
		Надаючи правову кваліфікацію обставинам справи суд виходить з наступного.
		В матеріалах справи наявний лист Дубовогрядської сільської ради від 16.10.2002р. № 201, яким на прохання позивача надати рішення про приватизацію магазинів в с. Д.Гряди, відповідач повідомив, що згідно протоколу № 2 зборів співвласників майна колишнього колективного сільськогосподарського підприємства "Победа" від 31 березня 2001 року магазини в с. Д.Гряди були внесені в пайовий фонд майна співвласників.
		26 липня 2007 року та 11 лютого 2008 року відповідач листами №№ 88, 20 відповідно, повідомив позивача, що сільська рада не має можливості визнати право власності на магазин в с. Д.Гряди, так як на це не має відповідних підтверджуючих документів, та повідомила позивача, що при реорганізації КСП "Побєда" споруда магазину ввійшла в перелік майна, що знаходиться в спільній частковій власності громади.
		18 травня 2009 року відповідач направив на адресу відповідача лист № 118, яким зазначив, що згідно перевірки Дубовогрядської сільської ради Сахновщинським контрольно-ревізійним управлінням (акт ревізії фінансово-господарської діяльності та бюджету Дубовоградської сільської ради за період з 01.11.2007р. по 29.04.2009р. № 125-20/17 від 29.04.2009р. наявний в матеріалах справи - том 1, а.с.81-86) було встановлено, що на території Дубовогрядської сільської ради є магазин на 3 відділення. Даний магазин рахувався з початковою проіндексованою балансовою вартістю (в 1996 році) на суму 81741,92 грн. на балансі КП "Побєда".
		Вищезазначений магазин на 3 відділення був включений по врегулюванню майнових відносин і переданий з КСП "Побєда" в ПСП "Побєда". Відповідно до протоколу зборів № 1 від 25.12.2007р. співвласників майна (том 2, а.с. 27-28), було вирішено, що даний магазин виключити із спільного списку співвласників та включити в майно соціальної сфери і передати на баланс Дубовогрядської сільської ради. Відповідач також попередив позивача щоб надалі ним не заключались договори оренди з приватними підприємцями.
		08 липня 2009 року Рішенням Дубовогрядської сільської ради було вирішено: 1. Передати в оренду приміщення магазину, який розташований по пер.Центральний, 2 в с. Дубові Гряди; 2. Секретарю сільської ради подати в районну газету "Колос" оголошення про проведення конкурсу на визначення орендаря; 3. Утворити конкурсну комісію для проведення конкурсу на право укладення договору оренди.
		Суд також зазначає, що з наявного в матеріалах справи статуту ГПП "Огіївка" (том 1, а.с. 14-26) не вбачається, що позивач є правонаступником Сахновщинської райспоживспілки" чи ПСП "Побєда". Із п. 46 розділу 4 "Власність споживчого товариства" статуту позивача також не вбачається, що позивач являється власником спірного магазину.
		Позивачем не були надані належним чином оформлені акти приймання-передачі спірного магазину, підписані двома сторонами.
		Що стосується застосування ст. 344 Цивільного кодексу України, суд зазначає наступне.
		Згідно з частинами 1, 4 статті 344 Цивільного кодексу України право власності за набувальною давністю на нерухоме майно набувається за рішенням суду, зокрема, у випадку, коли особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном, продовжує відкрито, безперервно володіти ним протягом десяти років, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
		Проте, відповідно до пунктів 1, 4, 8 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2004, Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності; щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Правила статті 344 Цивільного кодексу України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом. Зважаючи на вказані норми, визнання права власності за набувальною давністю не може мати місця раніше 1 січня 2011 року.
		Такі висновкі суду узгоджуються з правовою позицією ВГСУ, викладеною зокрема у постанові від 14.02.2008 р. у справі №37/57-07(40/277-06). 
		Крім того, позивачем всупереч вимог ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень) не надано доказів відкритого та безперервного володжіння відповідним нерухомим майном.
		Наявні матеріали справи свідчать про те, що володіння майном дійсно мало місце, проте достовірно встановити протягом якого саме часу, з переривами чи без, відкрито чи чи відбувалося володіння можливості не дають. Так зокрема, позивач в позовній заяві посилається на те, що він розпоряджається магазином по вул. Центральній в с. Д.Гряди більше 10 років підряд і сплачує податок на землю, але доказів поточно чи капітального ремонту магазину, а також доказів сплати податку напротязі 10 років суду не надав.
		За таких обставин, на підставі встановлених фактичних матеріалів справи суд дійшов висновку, про відмову у задоволенні позовних як необгрунтованих та таких, що не відповідають чинному закондавству.
		Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на позивача.
		Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 32, 33, 43, 47-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
		 ВИРІШИВ:
		 В задоволенні позову відмовити повністю.
		  Суддя 
		Повний текст рішення підписано 15.02.2010р.
		Справа № 59/328-09

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...