Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 522/5507/16-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти громадської безпеки; Створення терористичної групи чи терористичної організації.
Надіслано судом: 26.06.2019. Зареєстровано: 27.06.2019. Забезпечено надання загального доступу: 01.07.2019.
Дата набрання законної сили: 25.06.2019
Номер судового провадження: 1-кп/520/189/19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12015160030000050

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   Справа № 522/5507/16-к
		Провадження № 1-кп/520/189/19
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		25.06.2019 року м.Одеса
		 
		   Київський районний суд м. Одеси у складі колегії суддів:
		головуючого судді ОСОБА_1 , судді ОСОБА_2 , судді ОСОБА_3 
		за участюсекретаря ОСОБА_4 ,
		прокурора ОСОБА_5 ,
		захисників  ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , перекладача ОСОБА_10 , 
		розглянувши у судовому засіданні матеріали кримінального провадження за обвинуваченням: ОСОБА_11 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.258-3 ч.1, 15 ч.2, 113, 113, 14 ч.1, 258 ч.2, 263 ч.1 КК України, ОСОБА_12 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.258-3 ч.1, 113, 14 ч.1, 258 ч.2, 263 ч.1 КК України, ОСОБА_13 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.258-3 ч.1, 14 ч.1, 258 ч.2, 263 ч.1 КК України, ОСОБА_14 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.258-3 ч.1, 15 ч.2, 113, 113, 263 ч.1 КК України, ОСОБА_15 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.258-3 ч.1, 14 ч.1, 258 ч.2, 263 ч.1 КК України,  
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Обвинуваченим обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого продовжено до 13.07.2019 року.
		Згідно до ст.331 ч.3 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. 
		Прокурор в судовому засіданні наполягав на продовжені строку запобіжного заходу обвинуваченим на два місяці, посилаючись на обґрунтованість підозри обвинуваченим, наявність ризиків та неможливістю запобігання ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, відповідно до ст. 176 ч.5 КПК України.
		Захисник ОСОБА_7 просив змінити ОСОБА_13 запобіжний захід на інший, не пов`язаний з триманням під вартою. 
		Захисник ОСОБА_6 просив змінити ОСОБА_11 запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.
		Захисник ОСОБА_8 просив відмовити у продовженні строку ОСОБА_12 та обвинуваченому ОСОБА_14 запобіжного заходу.
		Захисник ОСОБА_9 просив змінити ОСОБА_15 запобіжний захід на інший, не пов`язаний з триманням під вартою. 
		Обвинувачені ОСОБА_13 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 погодилисяздумкою своїхзахисників.    
		Вислухавши думку прокурора, захисників та обвинувачених, суд приходить до наступного.
		Відповідно до ст. 331 ч.2 КПК України, вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченомуглавою 18цього Кодексу.
		Відповідно до вказаного порядку, зокрема, до ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
		       При вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри належить прийняти до уваги дані, які містяться в наданих суду матеріалах. 
		Крім того, при вирішенні цього питання також належить прийняти до уваги п. 57 рішення ЄСПЛ у справі «K.F. проти Німеччини» від 29 серпня і 24 жовтня 1997 року, згідно до якого наявність «обґрунтованої підозри» означає, що вже існують факти або інформація, які спроможні переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа, ймовірно, вчинила правопорушення. 
		А також рішення ЄСПЛ по справі «Мюрей проти сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, в якому зазначено, що факти, які породжують підозру, не обов`язково мають такий саме рівень з`ясовності, який потребується на пізнішому етапі кримінального розслідування, тобто факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку.
		Крім того, слід врахувати правову позицію ЄСПЛ, викладену в рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою розгляду провадження, досягнення цілей якого і є тримання під вартою.
		Враховуючи, що обвинувачені ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 обґрунтовано підозрюються у вчиненні декількох кримінальних правопорушень, протягом тривалого часу, суд вважає, що існують ризики того, що обвинувачені можуть вчинити інше кримінальне правопорушення, а зважаючи, що на теперішній час кримінальне провадження знаходиться на стадії дослідження доказів під час судового розгляду, суд вважає, що існують ризики того, що обвинувачені можуть незаконно впливати на свідків та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
		        В зв`язку з викладеним суд вважає ризики, передбачені ч.1 п.п. 3, 4, 5 ст. 177 КПК України, доведеними. 
		При вирішенні питання щодо можливості зміни запобіжного заходу відносно обвинувачених, суд також враховує, що питання розумності строку тримання під вартою не може оцінюватися абстрактно. Питання чи розумно залишати обвинуваченого під вартою повинно оцінюватися в кожному конкретному випадку у відповідності до його особливостей. Тримання під вартою є виправданим лише у разі наявності чітких ознак справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважує принцип поваги до свободи особистості (рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 року у справі Нечипорук і Йонкало проти України). 
		       Щодо визначення конкретного суспільного інтересу, який слід взяти до уваги при вирішенні питання про можливість зміни запобіжного заходу в цьому кримінальному провадженні, колегія суддів зазначає, що обвинуваченим оголошено про підозру в скоєнні злочинів, які є найбільш небезпечними проти громадської безпеки, які створюють загальну небезпеку, пов`язані з можливістю заподіянням значної чи тяжкої шкоди життю і здоров`ю людей, власності, довкіллю, нормальному функціонуванню органів влади, підприємств, установ чи організацій, здатні дестабілізувати обстановку в суспільстві, викликати у людей паніку, почуття напруги і незахищеності, тощо.
		Враховуючи викладене суд вважає можливим визначити наявність чітких ознак справжнього суспільного інтересу, які слід взяти до уваги при вирішенні вказаного питання. Крім того, слід зважати на вказаний на суспільний інтерес, який з урахуванням презумпції невинуватості виправдовує відступ від принципу поваги до особистості, визначеного Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладених в п.35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції». 
		      В зв`язку з викладеним, суд вважає, що в даній кримінальній справі, на час вирішення вказаного питання, з урахуванням викладених в ухвалі обставин кримінального провадження, у тому числі даних, які характеризують особи обвинувачених, суспільний інтерес переважає над особистими інтересами обвинувачених.
		Відповідно до ст.176 ч.5 КПК України, запобіжні заходи у вигляді особистого зобов`язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави, не можуть бути застосовані до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчинені злочинів, передбачених, зокрема статтями 258-258-5 Кримінального кодексу України.
		Враховуючи вказані вимоги КПК України, проте, відповідно до практики ЄСПЛ, зокрема правової позиції, викладеній в п.80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України, вирішуючи питання щодо можливості застосування інших запобіжних заходів відносно обвинувачених, зважаючи на обґрунтованість підозри та наявність вказаних ризиків, та приймаючи до уваги відсутність фактичних даних, які свідчать про зміну цих ризиків, колегія суддів вважає неможливим запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів. 
		При цьому колегія суддів приймає до уваги практику ЄСПЛ, відповідно до якої ризик втечі або уникнення правосуддя зменшується з часом, про те, зважаючи на викладені обставини, зокрема на наявність вказаних чітких ознак справжнього суспільного інтересу, який з урахуванням презумпції невинуватості виправдовує відступ від принципу поваги до особистості, визначеного Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, зважаючи, що такий суспільний інтерес в даному провадженні переважає над особистими інтересами обвинувачених, колегія суддів вважає, що вказані обставина сама по собі не може бути достатньою для зміни відносно обвинувачених вказаного запобіжного заходу. 
		Обставин, які є перешкодою для застосування до обвинувачених ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України - не має.
		Щодо процедури розгляду вказаного питання, суд зазначає, що згідно до вимог діючого національного законодавства України, зокрема ч.3 ст.331 КПК України, суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, незалежно від наявності клопотань.
		У зв`язку з чим, суд вважає доцільним продовжити обвинуваченим строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
		Разом з тим суд вважає необхідним доручити відповідним посадовим особам ОУВП УДПтС України в Одеській області (№21) проведення в повному обсязі необхідних медичних обстежень для встановлення стану здоров`я обвинуваченого ОСОБА_12 , у разі необхідності, вирішити питання щодо проведення відповідного медичного обстеження поза межами установи, у закладі охорони здоров`я МОЗ.
		     На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 314-317, 331 ч.3, 372 КПК України, суд,-
		 
		УХВАЛИВ:
		        Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в ОУВП УДПтС України в Одеській області (№21) на два місяці, тобто до 25.08.2019 року.
		    Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в ОУВП УДПтС України в Одеській області (№21) на два місяці, тобто до 25.08.2019 року.
		    Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в ОУВП УДПтС України в Одеській області (№21) на два місяці, тобто до 25.08.2019 року.
		     Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 в ОУВП УДПтС України в Одеській області (№21) на два місяці, тобто до 25.08.2019 року.
		Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_5 в ОУВП УДПтС України в Одеській області (№21) на два місяці, тобто до 25.08.2019 року.
		Доручити відповідним посадовим особам ОУВП УДПтС України в Одеській області (№21) провести в повному обсязі необхідні медичні обстеження для встановлення стану здоров`я обвинуваченого ОСОБА_12 , у разі необхідності, вирішити питання щодо проведення відповідного медичного обстеження поза межами установи, у закладі охорони здоров`я МОЗ
		        Ухвала припиняє свою дію 25.08.2019 року та оскарженню підлягає.
		    
		  
		   Суддя                         ОСОБА_1 
		 
		Суддя ОСОБА_2 
		      
		   Суддя ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...