Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 359/3764/19 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Справи про порушення митних правил, які підлягають розгляду в судовому порядку; Митний кодекс 2012 р.; Порушення порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю.
Надіслано для оприлюднення: 27.06.2019. Зареєстровано: 28.06.2019. Забезпечено надання загального доступу: 01.07.2019.

Номер судового провадження: 3/359/2019/2019

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 359/3764/19
		Провадження № 3/359/2019/2019
		Протокол № 01/12500/19
		 
		Бориспільський міськрайонний суд Київської області
		 
		 
		 
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		21 червня 2019 року   м. Бориспіль
		Суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюк С.М., за участю представника митниці Ясінської О.Я., представника особи,яка притягуєтьсядо адміністративноївідповідальності, адвокатаПисаного Д.О., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від Київської митниці ДФС, про порушення митних правил, передбачених ст. 471, ст472 МК України, відносно громадянина Туреччини  ОСОБА_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження:Туреччина, м. Стамбул, місце проживання: АДРЕСА_1 АДРЕСА_2 , працює:приватним підприємцем в Стамбулі, паспорт громадянина Туреччини U НОМЕР_1 , виданий 23.05.2013 року, орган, що видав: ОСОБА_3 , реєстраційний номер соціального страхування:24671038292, - 
		в с т а н о в и в :
		06.03.2019 року о 20 год. 15 хв. під час проходження митного контролю в зоні митного контролю залу «Відліт» терміналу «D» ДП МА «Бориспіль» громадянин Туреччини Акбулут ОСОБА_4 (AKBULUT ОСОБА_5 , що відлітав до Туреччини, м. Стамбул літаком авіакомпанії «TURKISH AIRLINES», рейсом ТК 0460, своїми діями обрав канал, позначений символами зеленого кольору - «зелений коридор», тим самим, відповідно до ч. 5ст. 366 МК Українизаявив про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо вивезення з митної території України, тобто своїми діями засвідчив факти, що мають юридичне значення. «Зелений коридор» призначений для декларування шляхом вчинення дій громадянами, які переміщують через митний кордон України товари в обсягах, що не підлягають оподаткуванню митними платежами та не підпадають під встановлені законодавством заборони або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території і не підлягають письмовому декларуванню.
		Перетин пасажиром «зеленої лінії», згідноНаказу Міністерства Фінансів України № 671 від 03.08.2018 року «Про затвердження Порядку виконання митних формальностей на повітряному транспорті», яка позначає початок «зеленого коридору», вказує, що для проходження митного контролю ним обрано «зелений коридор», і декларування здійснюється шляхом вчинення дій. Громадянин самостійно обирає відповідний канал («зелений коридор» або «червоний коридор») для проходження митного контролю.
		На підставі п. 4 ст.336та ст.342 Митного Кодексу Українигромадянину, який самостійно обрав спосіб проходження митного контролю «зелений коридор», було задано запитання щодо наявності в нього готівки, на що він відповів, що має приблизно 100 000 доларів США. Після цього пасажиру було запропоновано пред`явити всю готівку. В службовому приміщенні митниці (зоні митного контролю), пасажиром було видано готівку в розмірі 126800 доларів США, що знаходилась в одному з відділень чорної дорожньої сумки громадянина (ручна поклажа).
		Зазначена готівка переміщувалась без ознак приховування. Зі слів громадянина Туреччини ОСОБА_1 ОСОБА_6 ) вказана валюта належить йому особисто.
		Пасажир обрав проходження митного контролю «зеленим коридором», де передбачено наявність у громадян готівки у сумі, яка є меншою еквіваленту 10 000 євро.
		З виявленої суми пасажиру було пропущено 11300 доларів США (що за курсом НБУ на 06.03.2019 року становить 9974 євро). За протоколом про порушення митних правил вилучено 115500 доларів США. Готівка була перерахована в службовому приміщенні митниці в присутності пасажира. Вся готівка була перевірена на приборі «ДОКУТЕСТ» для визначення справжності.
		На момент проходження митного контролю належним чином оформленої митної декларації пасажир не надав, до моменту перетину ним «зеленої лінії» для отримання довідкової інформації в інформаційній зоні, роз`яснення митних правил та порядку використання двоканальної системи до інспектора митниці не звертався та для декларування готівкових коштів на «червоний коридор» не звертався.
		Таким чином, своїми діями громадянин Туреччини ОСОБА_7 ( ОСОБА_2 , під час проходження митного контролю в залі «Відліт» терміналу «D» ДП МА «Бориспіль» порушив встановленийст. 366 МК України, порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю.
		Зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбачених ст.471 та ст.472 МК України. 
		У зв`язку з цим працівниками митниці 06.03.2019 року складено протокол про порушення митних правил №0103/12500/19, один примірник якого вручено під підпис громадянину Туреччини Акбулуту ОСОБА_8 ( ОСОБА_6 ).
		На підставі ст. 511 МК України за протоколом № 0103/12500/19 вилучено: Долари США, за курсом НБУ станом на 06.03.2019 року, за 100 доларів США  2676-2376 грн., кількістю  115500, вартістю 3091054 грн. 43 коп.
		Постановою суду від 17.05.2019 року матеріали справи, які надійшли від Київської митниці ДФС України про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина Туреччини ОСОБА_1 ОСОБА_6 ) по факту порушення митних правил, передбачених ст.471, ст.472 МК України, направлено до Київської міської митниці ДФС України для проведення додаткової перевірки.
		Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_7 ( ОСОБА_6 ) у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Разом з цим останній направив до суду свого представника  адвоката Писаного Д.О.
		У судовому засіданні представник особи, що притягається до адміністративної відповідальності, - адвокат Писаний Д.О. пояснив, що кошти вилучені в Акбулута Білала мають легальне походження. Акбулут Білал визнає вину у порушенні митних правил транскордонного переміщення валютних цінностей. Однак просив врахувати, що вилучені кошти були отримані від продажу нерухомості та частина є заробітною платою отриманою в турецькій компанії «ГАЗЕБО ГАЙРІМЕНКУЛЬ ЯТИРИМИ ВЕ ДАНИШМАНЛИК». 04.03.2019 року ОСОБА_7 прилетів до України з метою купівлі ресторану в м. Києві та при собі мав 200000 доларів США, які задекларував в митній декларації від 04.03.2019 року. Акбулут Білал уклав попередній договір купівлі-продажу частки в бізнесі, за яким передав продавцю ресторана залог в розмірі 73000 доларів США. Конфіскація вилучених у нього коштів в дохід держави поставить його в скрутне матеріальне становище, оскільки бізнес не розвинутий і приносить не достатній дохід. При винесенні судового рішення просить врахувати практику Європейського суду з справ людини і повернути вилучену валюту. Разом з тим, вважає, що в діях громадянина Туреччини ОСОБА_9 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченогост. 472 МК України, оскільки останній не обирав «червоний коридор» при перетині кордону та не оформляв митну декларацію.
		Представник митниці Ясінська О.Я. у судовому засіданні протокол підтримала, та зазначила, що громадянин Туреччини Акбулут Білал скоїв порушення митних правил, які передбачені ст.471 та ст. 472 МК України, у зв`язку з чим просила застосувати до правопорушника адміністративне стягнення в межах санкції статтей, за якими він притягується до відповідальності.
		Суддя, встановивши обставини передбачені ст. 280 КУпАП, заслухавши в судовому засіданні думку представника митниці, пояснення представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також дослідивши матеріалами справи про порушення митних правил, приходить до наступного висновку.
		Згідно протоколу про порушення митних правил №0103/12500/19 від 06.03.2019 року, громадянин Туреччини ОСОБА_7 ( ОСОБА_6 ), своїми діями засвідчив факти, що мають юридичне значення, так як він обрав зону спрощеного митного оформлення «зелений коридор», а тому відповідно до ч. 5ст. 366 МК Українизаявив про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо вивезення за митну територію України.
		Відповідно доПостанови Правління НБУ №3 від 02.01.2019 року «Про затвердження Положення про транскордонне переміщення валютних цінностей», п.5 фізична особа ввозить в Україну та вивозить за межі України готівкову валюту і банківські метали в сумі/вартістю, що не перевищує в еквіваленті 10000 євро,без письмового декларування митному органу.
		Відповідно до п. 6 положення про транскордонне переміщення валютних цінностей, затвердженеПостановою НБУ від 02.01.2019 року № 3з метою реалізації вимогЗакону України «Про валюту і валютні операції». встановлено, що фізична особа ввозить в Україну та вивозить за межі України готівкову валюту і банківські метали в сумі/вартістю, що дорівнює або перевищує в еквіваленті 10000 євро, за умови її письмового декларування митному органу в повному обсязі.
		Диспозицієюст.471 МК Українивстановлено, що правопорушенням є порушення встановленого цим Кодексом порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, тобто переміщення через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження (проїзд) через «зелений коридор», товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, або товарів в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України.
		Відповідальність за порушення митних правил настає для громадянина, який обрав проходження митного контролю «зеленим» коридором, з моменту перетину останнім «зеленої лінії», що позначає закінчення «зеленого» коридору.
		Як вбачається з протоколу про порушення митних правил громадянин Туреччини ОСОБА_7 (AKBULUT ОСОБА_10 ), перетнув «зелену лінію», що позначає закінчення зони спрощеного митного оформлення «зелений коридор», таким чином перемістив через митний кордон України валюту, яка обмежена законодавством України, а саме в розмірі, що перевищує 10 000 євро.
		Вина правопорушника, окрім особистого його визнання, як вчиненого з необережності та неумисно, відповідно до наданих пояснень його представника-адвоката, підтверджується дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами та встановлена судом.
		У відповідності з положеннямист. 8 Конституції Українив Україні визнається і діє принцип верховенства права.
		Згідност. 9 Конституції України, а такожст. 17 Закону України «Про міжнародні договори» від 22.12.1993, міжнародні договори, згода на обов`язковість яких дана Верховною Радою України, є часткою національного законодавства України. Також передбачається, що якщо міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, які передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору України. Тобто в такому випадку міжнародно-правові норми мають пріоритетне значення.
		17 липня 1997 Україна ратифікувала ЄвропейськуКонвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод», а також Протоколи 1, 2, 4, 7, 11, які є невід`ємною частиною Конвенції, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обов`язковість рішень Європейського Суду з прав людини по всім питанням, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.
		Правопорушення яке вчинив громадянин Туреччини ОСОБА_7 ( ОСОБА_6 ) полягало у переміщенні через митний кордон не задекларованих митному органу коштів в сумі 115 500 Доларів США, що підлягає обов`язковому декларуванню.
		Слід зауважити, що діючим законодавством України вивезення готівкової іноземної валюти з Україну в принципі не обмежена, обмежена лише сума що дорівнює або перевищує в еквіваленті 10000 євро, яка може бути вивезена без письмового декларування.
		Об`єктивна сторона правопорушення яке вчинив громадянин Туреччини ОСОБА_7 ( ОСОБА_6 ) полягає в недекларуванні іноземної валюти при проходженні митного контролю в «зеленому коридорі», тобто в зоні спрощеного митного контролю, відповідальність за що передбаченаст. 471 МК України.
		Згідно зіст. 471 МК Україниза дане правопорушення передбачено накладення адміністративного стягнення в виді штрафу і конфіскації не задекларованої валюти.
		Разом з тим, при вирішення питання про конфіскацію певного предмета правопорушення мають значення, зокрема: характеристика безпосереднього предмету правопорушення (чи загалом можливе його законне переміщення через митний кордон України, у тому числі чи підлягають сплаті митні платежі, інші податки, у зв`язку з переміщенням предмета правопорушення через митний кордон; джерело походження безпосереднього предмета правопорушення; причини, які призвели до порушення порядку проходження митного контролю в зонах спрощеного митного контролю; мета переміщення порушником предмета через митний кордон України; наявність завданої державі шкоди; вартість безпосереднього предмета правопорушення; майновий стан порушника.
		За матеріалами справи жодних даних, які б давали суду підстави вважати, що шляхом застосування конфіскації буде попереджена інша незаконна діяльність - легалізація злочинних доходів, торгівля наркотиками, фінансування тероризму, ухилення від сплати податків, тощо - відсутні.
		Вивезення даної суми з території України пасажиру допускається, за умови її письмового декларування митному органу в повному обсязі.
		Таким чином єдине діяння, яке вчинив громадянин Туреччини ОСОБА_7 ( ОСОБА_6 ) полягає в ненаданні митному органу відповідної декларації.
		Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини при вирішенні питання про стягнення необхідно враховувати співрозмірність шкоди, завданої державним та суспільним інтересам, і шкоди, завданої особі. Суд повинен проаналізувати, чи дотримано органами влади розумний баланс між заходами, вжитими для забезпечення загальних інтересів суспільства, та потребою захищати право особи на мирне володіння своїм майном, тобто, чи не стали вжиті заходи особистим та надмірним тягарем для заявника. Крім того, Суд звертає увагу, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Питання про те, чи буде досягнута справедлива рівновага між вимогами загального інтересу і захисту фундаментальних прав особи, має значення лише при умові, що таке втручання відповідає вимогам закону і не є безпідставним.
		Так, у п. 28 рішення «Гирлян проти Росії» від 09.10.2018 (скарга № 35943/15) суд повторює, що для того, щоб бути пропорційним, втручання повинно відповідати серйозності порушення і санкції з огляду на тяжкість злочину, за яке воно призначене для покарання - в даному випадку недотримання вимоги декларації - а не серйозність будь-якого передбачуваного порушення, яке насправді не було встановлено, наприклад злочин відмивання грошей або ухилення від сплати податків (див. Ісмаїлов, § 38, Grifhorst, § 102, і Boljeviж, § 44).
		З огляду на вищезазначене та практику Європейського Суду з прав людини вбачаються підстави для висновку, що застосування до громадянина Туреччини ОСОБА_7 ( ОСОБА_6 ) і штрафу, і конфіскації предметів порушення митних правил, що передбачено санкцієюст.471 МК Українияк безальтернативне стягнення, буде порушенням положень ст.1 Протоколу № 1 доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки буде непропорційним, не відповідатиме характеру вчиненого правопорушення, особі правопорушника і буде очевидно неспіврозмірним практичній ролі "правопорушення та відповідальності".
		Отже, з огляду на практику Європейського суду, за вищевказане правопорушення, яке полягає в недекларуванні іноземної валюти, громадянин Туреччини ОСОБА_7 ( ОСОБА_6 ) підлягає адміністративному стягненню у виді штрафу без конфіскації предметів порушення митних правил.
		При цьому суддя звертає увагу, що представник митниці, у судовому засіданні, не довів і навіть не стверджував, що одного такого адміністративного стягнення не достатньо для досягнення бажаного стримуючого і карного впливу і запобігання порушень вимог про декларування. Пояснення представника митниці щодо застосування конфіскації обґрунтовуються виключно тим, що таке додаткове адміністративне стягнення передбачене санкцієюст. 471 МК України, як обов`язкове.
		Шкода, яку громадянин Туреччини ОСОБА_7 ( ОСОБА_6 ) потенційно міг завдати державі була незначною: він не ухилявся від сплати мита та інших зборів і не завдав державі іншої шкоди, якби він вивіз гроші не задекларувавши їх, органи влади лише не отримали б інформацію про те, що ці кошти були вивезені з території держави. Таким чином, метою конфіскації було не відшкодування майнової шкоди, завданої державі, оскільки вона не зазнала ніяких збитків, внаслідок невнесення заявником відомостей до митної декларації. Крім того, застосування конфіскації в даному випадку є не компенсаційною, а стримуючою та карною мірою.
		На підставіст. 33 КУпАПпри накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.
		При прийнятті рішення суддя враховує, зазначені пояснення представника особи, яка порушила правила митного законодавства, долучені представником до матеріалів справи документи та встановлені в цілому у судовому засіданні обставини.
		Разом з цим, при перевірці вказаних обставин та досліджених документів, судом встановлено, що громадянин Туреччини ОСОБА_11 ОСОБА_2 працює приватним підприємцем в Туреччині м. Стамбул. До України прилетів, щоб придбати ресторан, тому взяв з собою 200000 доларів США.
		На підтвердження легального походження коштів та переміщення валюти через державний кордон України представником  адвокатом Писаним Д.О. надані документи, а саме: письмова декларація подана громадянином Туреччини ОСОБА_7 ( ОСОБА_6 ) при перетині державного кордону, попередній договір купівлі-продажу частки в бізнесі та нотаріально завірений переклад наступних документів: довідки та виписки з банку про зняття готівки, лист турецької компанії «ГАЗЕБО ГАЙРІМЕНКУЛЬ ЯТИРИМИ ВЕ ДАНИШМАНЛИК», копії свідоцтв про перебування на обліку в податковому органі, довідки інституту соціального забезпечення.
		Відповідно п. 10 ч. 2 Конвенції про захист заробітної плати № 95: «Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім`ї».
		Обтяжуючих відповідальність особи обставин судом не встановлено.
		При прийнятті рішення суддя враховує наявність у громадянина Туреччини ОСОБА_7 ( ОСОБА_6 ), підтверджуючих походження валюти документів, її розмір та призначення. Так в матеріалах справи відсутні дані, які б свідчили про незаконність походження вказаних коштів, а навпаки є відомості, які свідчать про легальне походження такої валюти.
		Європейський суд з прав людини у справі «Гирлян проти Росії» (№35943/15) від 09.10.2018. Посилаючись на статтю 1 Протоколу № 1 (захист власності) до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод С.Гирлян звернувся до Європейського суду з прав людини. У скарзі він обґрунтував, що конфіскація була надмірною та непропорційною переслідуваній законній меті, адже гроші були отримані ним на законних підставах. Суд погодився із доводами вказаними у скарзі, така жорстка система не в змозі забезпечити необхідний справедливий баланс між вимогами загальних інтересів і захистом права людини на власність. Міра конфіскації поклала на заявника індивідуальне і надмірне навантаження і була неспіврозмірна скоєному злочину.
		Розуміння «Пропорційність» - є оціночною категорією і повинна встановлюватися щодо конкретного суб`єкта в кожній окремій справі на підставі тих обставин і фактів, що встановлені судом безпосередньо. Підґрунтям для висновку про додержання балансу інтересів, якщо втручання в право особи на мирне володіння майном має місце, повинен бути результат вивчення спірної ситуації. З огляду на наведене, застосування конфіскації предметів порушення митних правил, в даному випадку є порушенням положень ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції, а саме втручання в право громадянина Туреччини Акбулут ОСОБА_4 (AKBULUT ОСОБА_10 ), на повагу та захист власності вільного користування та розпорядження його коштами. Конфіскація грошових коштів, отриманих громадянином України в наслідок заробітної плати є надмірною оскільки буде непропорційним, не відповідатиме характеру вчиненого правопорушення, особі правопорушника і буде очевидно неспіврозмірним практичній ролі «правопорушення та відповідальності».
		Європейський суд з прав людини у справі «Трегубенко проти України» від 02.11.2004 року, зазначив, що позбавлення майна може бути виправданим лише у випадку, якщо буде показаний, inter alia, «інтерес суспільства» та «умови, передбачені законом». Більше того, будь-яке втручання у право власності обов`язково повинно відповідати принципу пропорційності. Як неодноразово зазначав Суд, «справедливий баланс» має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Пошук такого справедливого балансу пролягає через всю Конвенцію. Далі Суд зазначає, що необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе «індивідуальний і надмірний тягар».
		Оцінюючи дотримання права на мирне володіння своїм майном, передбаченого ст. 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Європейський суд з прав людини виходить із оцінки забезпечення «справедливого балансу» дотримання принципу пропорційності (справедливої рівноваги між інтересами суспільства і основними правами окремої людини) (п.п. 69, 73 рішення у справі «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982, п.п.31, 34 рішення у справі «ОСОБА2 проти РФ» від 06 листопада 2008).
		Втручання держави в право особи на мирне володіння своїм майном повинно здійснюватися з дотриманням принципу «пропорційності» (principle of proportionality)«справедливої рівноваги (балансу)» (fair balance) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» не означає обов`язкового досягнення соціальної справедливості в кожній конкретній справі, а передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар».
		Таким чином, суд бере до уваги надані покази представника  адвоката Писаного Д.О., який зазначив, що вилучені кошти інспектором митниці, є для громадянина Туреччини ОСОБА_7 ( ОСОБА_6 ), надзвичайно важливою сумою на які він розраховував, так як привіз їх до України з робочих питань, частину грошових коштів були ним витрачені на території України, іншу частину в розмірі 115500 доларів США, що в нього залишилися він вивозив до м.Стамбул. Заощаджені ним кошти є його заробітною платою, які він отримує від тяжкого перенавантаження на роботі, а тому це порушує його право на повагу власності, так як є не пропорційним, оскільки покладає на нього «індивідуальний надмірний тягар».
		Враховуючи вищевикладене, суддя приходить до висновку, що конфіскація вилученої валюти буде сприяти лише погіршенню матеріального становища правопорушника та ніяк не сприятиме вихованню громадянина Туреччини ОСОБА_9 ( ОСОБА_6 ) та попередженню вчиненню ним нових порушень.
		Відповідно дост. 23 КУпАПадміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
		Враховуючи характер скоєного, виходячи із ч. 3ст. 462 МК України, матеріалів справи, встановлені судом обставини, зазначені норми закону, суддя дійшов висновку, що на правопорушника має бути накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700 грн.). Підстав для застосування конфіскації вилученої валюти у суду немає, яке вказане в санкціїст. 471 МК України.
		Саме таке стягнення суддя вважає достатнім для виправлення та належної поведінки громадянина Туреччини ОСОБА_9 ( ОСОБА_6 ).
		Відповідно до ч. 1ст. 520 МК Українивитрати у справі про порушення митних правил відшкодовуються особою, щодо якої винесено постанову про накладення адміністративного стягнення.
		Таким чином, з правопорушника громадянина Туреччини ОСОБА_11 ОСОБА_6 ), на користь Київської митниці ДФС слід стягнути витрати, понесені Київською митницею ДФС на транспортування предметів правопорушення в справі про порушення митних правил до місця зберігання у розмірі 41 грн. 02 коп. (а.с.41).
		Також, відповідно до п. 5 ч. 2ст. 4 Закону України «Про судовий збір»слід стягнути з громадянина Туреччини ОСОБА_9 ( ОСОБА_6 ), на якого накладено адміністративне стягнення, судовий збір в розмірі 384 гривень 20 копійок.
		Згідно ч. 1 ст. 486 Митного кодексу України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.
		За змістом ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Аналогічні вимоги також закріплені вст. 489 МК України.
		Відповідно до ст.458МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
		Підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення. Склад правопорушення - це сукупність названих у законі ознак, за наявності яких небезпечне і шкідливе діяння визнається конкретним правопорушенням. Такі ознаки мають об`єктивний і суб`єктивний характер. Тобто при складанні протоколу про порушення митних правил, інспектором митниці повинні бути враховані ознаки складу правопорушення та відповідати диспозиції статті до якої притягується, особа за порушення митних правил. У іншому випадку відсутність однієї із ознак складу правопорушення виключає можливість притягнення особи до відповідальності.
		Таким чином, основним безпосереднім об`єктом є встановлений порядок переміщення товарів через митний кордон України.
		Об`єктивною стороною правопорушення, передбаченогост. 471 МК України, є бездіяльність, спрямована на переміщення товарів через митний кордон України, тобто, розуміється пасивна поведінка особи.
		Суб`єктивна сторона передбачає наявність прямого умислу, тобто винний у скоєнні злочину чітко розуміє та усвідомлює обставини і характер незаконного переміщення товарів, предметів і речовин через митну територію України і прагне їх ввезти на територію України з порушенням встановленого порядку чи вивезти з України.
		Таким чином, обов`язковою кваліфікуючою ознакою складу даного адміністративного правопорушення є умисел на його вчинення.
		Отже, громадянин Туреччини ОСОБА_7 ( ОСОБА_6 ), мав усвідомлювати характер своїх дій, передбачати їх шкідливі наслідки і бажати їх настання.
		Оцінюючи докази по даній справі, а саме порушення громадянином Туреччини ОСОБА_12 ( ОСОБА_6 ), митних правил, передбаченихст. 472 МК Україниз аналізу яких наведено вище, в їх сукупності, суддя приходить до висновку, що вина громадянина Туреччини ОСОБА_1 ОСОБА_2 , не знайшла свого підтвердження, а склад адміністративного правопорушення, передбаченогост. 472 МК України, судом не встановлений, виходячи з наступного.
		Судом відповідно до протоколу про порушення митних правил, встановлено, що 06.03.2019 року о 20 год. 15 хв. під час проходження митного контролю в зоні митного контролю залу «Відліт» терміналу «D» ДП МА «Бориспіль» громадянин Туреччини Акбулут ОСОБА_4 (AKBULUT ОСОБА_5 , що відлітав до Туреччини м. Стамбул літаком авіакомпанії «TURKISH AIRLINES», рейсом ТК 0460, своїми діями обрав канал, позначений символами зеленого кольору - «зелений коридор», тим самим, відповідно до ч. 5ст. 366 МК Українизаявив про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо вивезення з митної території України, тобто своїми діями засвідчив факти, що мають юридичне значення.
		Так,статтею 257 МК Українипередбачено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмово, усно, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
		У відповідності до вимог ст.472 МК Україниадміністративним правопорушенням є недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов`язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.
		Зі змісту статей257,366 МК Українита диспозиції самоїстатті 472 МК Українивбачається, що за ст.472 МК Україникваліфікуються діяння осіб, які переміщуються через митний кордон України смугою митного контролю «червоний коридор» і допустили зазначене у диспозиції цієїстатті Митного кодексупорушення митних правил.
		З огляду на викладене, приймаючи до уваги те, що громадянин Туреччини ОСОБА_7 ( ОСОБА_2 , допустив порушення порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, що повністю охоплюється диспозицієюст.471 МК Україниі такі дії додаткової кваліфікації заст.472 МК Українине потребують, оскільки митним органом не надано достатніх доказів, які б беззаперечно вказували на те, що дії громадянина Туреччини Акбулута ОСОБА_13 ( ОСОБА_6 ), спрямовані на нез`явлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов`язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України, суддя, виходячи з норми ч. 3 ст. 62 Конституції України, тлумачить усі сумніви щодо доведеності вини особи на користь останньої.
		Приймаючи до уваги, що в діях громадянина Туреччини ОСОБА_9 ( ОСОБА_6 ) відсутні об`єктивні та суб`єктивні ознаки інкримінованого йому, порушення митних правил заст. 472 МК України, а тому у суду відсутні підстави для притягнення громадянина Туреччини ОСОБА_9 ( ОСОБА_6 ) до адміністративної відповідальності, зважаючи на те, що достатніх доказів вчинення ним порушення митних правил, визначеногост. 472 МК Українипід час розгляду адміністративних матеріалів в суді, - не здобуто, а ті що надані в якості підтвердження вчинення правопорушення, - суд оцінює критично з наведених вище обставин.
		В силу ст.7КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
		З огляду на фактичні обставини, встановлені під час судового дослідження матеріалів адміністративної справи, суддя приходить до висновку, що «факт» порушення громадянином Туреччини ОСОБА_12 (AKBULUT ОСОБА_10 ) митних правил України, передбаченихст. 472 МК України, не знайшло свого підтвердження у зібраних та досліджених судом в судовому засіданні доказами.
		Таким чином, вина в діях громадянина Туреччини ОСОБА_9 ( ОСОБА_6 ), у адміністративному правопорушенні, передбаченогост. 472 МК України, є безпідставними, оскільки судом безпосередньо встановлена вина правопорушника у вчиненні останнім адміністративного правопорушення, передбаченогост. 471 МК України.
		Згідно ст. 487 МК України, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
		Відповідно до п.1 ч.1ст.247КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
		Таким чином, суддя приходить до висновку, що провадження відносно громадянина Туреччини ОСОБА_9 ( ОСОБА_2 , заст.472МК України підлягає закриттю, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
		Керуючись п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст. ст. 3, 7, 10, 257, 268, 366, 458, 460, 462, 471, 472, 487, 495, 520 МК України (в редакції 2012 року), п.40-1, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. ст. 251-252, 280, 283, 287, 294 КУпАП, суддя,-
		п о с т а н о в и в :
		Визнати винним громадянина Туреччини  ОСОБА_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження:Туреччина, м. Стамбул, місце проживання: АДРЕСА_1 АДРЕСА_2 , працює:приватним підприємцем в Стамбулі, паспорт громадянина Туреччини U НОМЕР_1 , виданий 23.05.2013 року, орган, що видав: ОСОБА_3 , реєстраційний номер соціального страхування:24671038292, у скоєні правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України та накласти нанього адміністративнестягнення увиді штрафу у розмірі сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 коп., що підлягає сплаті на користь держави України (одержувач: Борисп.УК/Бориспіль, ЄДРПОУ: 38007070, код банку (МФО): 899998, банк одержувача: Казначейство України (ЕАП), р/р: 31119106510004, КБК: 21081100). 
		Вилучену валюту, згідно протоколу про порушення митних правил №0103/12500/19 від 06.03.2019 року, а саме:
		- долари США, за курсом НБУ станом на 06.03.2019 року, за 100 доларів США  2676-2376 грн., кількістю  115 500, вартістю 3091054 грн. 43 коп., - повернути громадянина Туреччини  ОСОБА_14 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина Туреччини НОМЕР_2 НОМЕР_1 , виданий 23.05.2013 року, орган, що видав: ОСОБА_15 
		Стягнути з громадянина Туреччини  ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина Туреччини НОМЕР_2 НОМЕР_1 , виданий 23.05.2013 року, орган, що видав: ОСОБА_3 , на користь Київської митниці ДФС (Код ЄДРПОУ: 39470947, банк: Держказначейська служба України м. Київ, код банку: 820172, р/р: 35213060089083) понесені витрати у справі про порушення митних правил на транспортування предметів правопорушення в розмірі 41 грн. 02 коп.
		Провадження у справі про порушення митних правил, передбачених ст. 472 МК України, відносно громадянина Туреччини  ОСОБА_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
		Постанова суду (судді) у справі про порушення митних правил може бути оскаржена особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи або органом доходів і зборів, який здійснював провадження у цій справі протягом десяти днів з дня винесення постанови.
		Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
		Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови і може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.
		Постанова суду набрала законної сили ___________________.
		Суддя                        С.М. Вознюк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...