Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 490/5923/17 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано для оприлюднення: 28.06.2019. Зареєстровано: 28.06.2019. Забезпечено надання загального доступу: 01.07.2019.

Номер судового провадження: 1-кп/490/174/2018
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12016150020003967

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Центральний районний суд м. Миколаєва
		_____________________________________________________________________________________
		Справа № 490/5923/17 
		Провадження № 1-кп/490/174/2018 
		У Х В А Л А
		31 травня 2019 року                            м.Миколаїв
		 
		Центральний районний суд міста Миколаєва
		 
		У складі: головуючого судді            - ОСОБА_1 ,
		               суддів                - ОСОБА_2 
		                               - ОСОБА_3 
		 
		       при секретарі                - ОСОБА_4 
		 
		за участі прокурора                    - ОСОБА_5 
		    обвинуваченого                - ОСОБА_6 
		        захисника                    - ОСОБА_7 
		                               - ОСОБА_8 
		       представників потерпілого            - ОСОБА_9 
		                               
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миколаєві кримінальне провадження № 12016150020003967 за обвинуваченням:
		ОСОБА_10 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Миколаєві, є громадянином України, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 
		у вчиненні злочинів, передбачений частиною 1 статті 122, частиною 2 статті 15 - частиною 1 статті 115 Кримінального Кодексу України, -
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається.
		 
		1. На підставі частини 3 статті 331 Кримінального Процесуального Кодексу України на вирішення сторін кримінального провадження судом було поставлене питання про доцільність подальшого перебування обвинуваченого під вартою.
		 
		2. Прокурор під час судового розгляду кримінального провадження вважав за необхідне продовжити строк тримання обвинуваченого під вартою, спираючись про те, що ризик, що зумовили обрання відносно нього запобіжного заходу, а саме - те, що, перебуваючи на волі, обвинувачена може ухилятись від суду, зникнути з метою ухилення від покарання та чинити вплив на потерпілого та свідків - не зникли та не зменшились.
		 
		3. Захист під час судового розгляду кримінального провадження заперечував проти продовження строку тримання обвинуваченої під вартою, спираючись про відсутність ризиків, що можуть виправдати в цьому випадку застосування найбільш суворого виду запобіжного заходу протягом тривалого строку.
		Спираючись про таке, захисники просили змінити обраний відносно ОСОБА_6 запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт.
		 
		Обвинувачений під час судового розгляду кримінального провадження заперечував проти продовження строку його тримання під вартою, спираючись про те, що належним чином виконуватиме свої процесуальні обов`язки, перебуваючи вдома.
		 
		 
		 
		Встановлені судом обставин із посиланням на докази    
		 
		1. В провадженні Центрального районного суду міста Миколаєва перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених частиною 1 статті 122, частиною 2 статті 15 - частиною 1 статті 115 Кримінального Кодексу України.
		В межах цього кримінального провадження ОСОБА_6 звинувачено у вчиненні злочину за таких обставин.
		ОСОБА_6 у період часу з липня 2016 року по лютий 2017 року, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, неофіційно працював у ТОВ "Литком", яке здійснює діяльність з організації поховань.
		У невстановлений досудовим розслідуванням час, на підставі неприязні до ОСОБА_11 , який є приватним підприємцем та також здійснює діяльність з організації поховань і надання ритуальних послуг, тобто є бізнес конкурентом ТОВ "Литком", у ОСОБА_6 виник злочинний умисел на спричинення ОСОБА_11 умисних тілесних ушкоджень.
		З метою реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_6 підшукав пістолет калібру 9 мм. невстановленого зразка, який порахував зручним знаряддям вчинення злочину, таким, що володіє достатніми вражаючими властивостями для спричинення умисних середньої тяжкості та тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_11 , який спорядив підшуканими ним патронами калібру 9 мм., спорядженими металевими кулями.
		Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на спричинення умисних середньої тяжкості та тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_11 , 25.08.2016 близько 11:00, більш точного часу у ході проведення досудового розслідування не виявилось можливим, ОСОБА_6 прибув за місцем роботи ОСОБА_11 до будівлі Миколаївського обласного бюро судово-медичних експертиз, розташованої за адресою: м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 138, та почав вичікувати, коли ОСОБА_11 вийде з будівлі, з метою спричинення йому умисних тілесних ушкоджень.
		Близько 13:00 ОСОБА_11 вийшов з адміністративного приміщення Миколаївського обласного бюро СМЕ та направився до власного автомобіля "Тойота-Венза" д/н НОМЕР_1 , який був припаркований неподалік.
		В цей час ОСОБА_6 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_11 , дістав пістолет калібру 9 мм. невстановленого в ході досудового розслідування зразка, споряджений патронами калібру 9 мм. з металевими кулями, усвідомлюючи, що може спричинити ОСОБА_11 середньої тяжкості тілесні ушкодження та бажаючи цього, умисно здійснив не менше чотирьох пострілів у ОСОБА_11 , два з яких влучили у нижні кінцівки останнього. Внаслідок таких дій ОСОБА_6 ОСОБА_11 були заподіяні тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості.
		Після цього, порахувавши свої дії достатніми для досягнення свого злочинного умислу, направленого на умисне спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_11 , не бажаючи бути затриманим на місці вчинення злочину, ОСОБА_6 залишив місце вчинення злочину та зник у невідомому напрямку.
		 
		Крім цього ОСОБА_6 обвинувачується ще у тому, що, з цих самих мотивів у нього виник умисел на вчинення умисного вбивства  ОСОБА_11 .
		З метою реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_6 підшукав пістолет калібру 9 мм. невстановленого зразка, який порахував зручним знаряддям вчинення злочину, таким, що володіє достатніми вражаючими властивостями для вчинення умисного вбивства ОСОБА_11 при здійсненні прицільних пострілів з близької відстані у життєво важливий орган - голову, який спорядив підшуканими ним патронами калібру 9 мм., спорядженими гумовими кулями.
		01.02.2017 у невстановлений у ході проведення досудового розслідування час, але раніше 08.50, ОСОБА_6 , маючи умисел на умисне вбивство ОСОБА_11 [ймовірно пропущене слово "прибув"] до будівлі Миколаївського обласного бюро судово-медичних експертиз, розташованої за адресою: м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 138, та почав чекати на прибуття ОСОБА_11 неподалік вказаної установи.
		Близько 08:50, 01.02.2017 на територію Миколаївського обласного бюро СМЕ заїхав автомобіль "Тойота-Венза" д/н НОМЕР_1 , з якого вийшов ОСОБА_11 та направився до вказаної установи. Неподалік автомобіля ОСОБА_11 зустрів одну з працівниць бюро судово-медичних експертиз, зупинився та почав із нею спілкуватись.
		В цей час, близько 08:50, 01.02.2017, спостерігаючи за цим ОСОБА_6 , вважаючи це слушним моментом для раптового вчинення умисного вбивства ОСОБА_11 , приховуючи свої дійсні наміри, збоку підійшов до ОСОБА_11 на відстань декількох метрів та реалізуючи свій злочинний умисел направлений на умисне вбивство останнього, умисно здійснив прицільний постріл у голову ОСОБА_11 з пістолету калібру 9 мм. невстановленого зразка. Від отриманого пострілу в голову ОСОБА_11 впав на землю. Після чого ОСОБА_6 , продовжуючи свої злочинні дії, направлені на доведення свого злочинного умислу - умисного вбивства ОСОБА_11 до кінця, умисно здійснив у ОСОБА_11 ще не менш 2 пострілів, один з яких влучив в область правої нижньої кінцівки, спричинивши при цьому забій правого колінного суглобу потерпілого.
		Після цього, порахувавши свої дії достатніми для досягнення свого злочинного умислу, направленого на умисне вбивство ОСОБА_11 , не бажаючи бути затриманим на місці вчинення злочину, ОСОБА_6 залишив місце вчинення злочину та зник у невідомому напрямку.
		Внаслідок дій ОСОБА_6 ОСОБА_11 були заподіяні легкі тілесні ушкодження, що призвели до короткочасного розладу здоров`я.
		 
		2. Під час досудового розслідування 27 березня 2017 року ухвалою слідчого судді Заводського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_12 відносно обвинуваченого ОСОБА_6 був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 23 травня 2017 року.
		В подальшому слідчими суддями та судом строк дії цього запобіжного заходу продовжувався неодноразово, востаннє - ухвалою Центрального районного суду міста Миколаєва від 16 квітня 2019 року - на строк до 14 червня 2019 року включно.
		Під час обрання цього запобіжного заходу та продовження строку його дії слідчий суддя та суд виходили з того, що існують ризики, що обвинувачений може переховуватись від органів досудового розслідування та суду (адже його обвинувачено у вчиненні злочину, за який законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років), незаконно впливати на свідків та потерпілого, а також вчинити інші незаконні дії відносно потерпілого ОСОБА_11 (адже - суть пред`явленого йому обвинувачення полягає саме у вчиненні дій щодо незаконного впливу на вказаних осіб).
		 
		3. За період розгляду кримінального провадження судом досліджені усі докази обвинувачення та переважна більшість доказів захисту.
		Зокрема, судом досліджені відомості, що містяться у документах, отриманих (кладених) під час здійснення цього кримінального провадження, допитані потерпілий та свідки ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , на показах яких власно й ґрунтується обвинувачення.
		 
		4. Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_6 на момент затримання мешкав у квартирі АДРЕСА_2 , на разі має право користування цією квартирою.
		 
		 
		 
		Положення закону, якими керувався суд під час постановлення ухвали.
		 
		5. Відповідно до статті 331 Кримінального Процесуального Кодексу України
		Незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців…
		До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу /частина 3/.
		Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченомуглавою 18цього Кодексу /частина 2/.
		 
		6. Зі змісту статті 199 глави 18 Кримінального Процесуального Кодексу України суд зобов`язаний відмовити у продовженні строків тримання під вартою у разі, якщо сторона обвинувачення не доведе, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
		 
		7. До того ж, відповідно до частини 1 статті 183 Кримінального Процесуального Кодексу України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти відповідним ризикам.
		 
		8. Відповідно до частини 2 статті 8, частини 5 статті 9 Кримінального Процесуального Кодексу України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського Суду з Прав Людини.
		Європейським судом з Прав Людини сформовано правову позицію, відповідно до якої доцільність продовження строків тримання під вартою, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Відповідно кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у право особи на свободу (рішення "Єлоев проти України", "Фельдман проти України").
		Таким чином, зі спливом певного часу саме тільки існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи, і органи досудового розслідування чи прокурор мають навести інші підстави для продовження строку тримання під вартою. До того ж такі підстави мають бути чітко вказані.
		 
		 
		 
		Мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали і положення закону, яким він керувався.
		 
		9. Повертаючись до обставин розгляду цієї справи, суд відзначає, що обираючи відносно обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та продовжуючи строк його дії, суд виходив головним чином з того, що суть пред`явленого ОСОБА_6 обвинувачення полягає у тому, що він чинив незаконний вплив, зокрема, на потерпілого. Таке давало підстави вважати обґрунтованим ризик того, що, перебуваючи на волі, він чинитиме тиск на потерпілого та свідка.
		Стосовно цього ризику суд відзначає, що наразі судовий розгляд перебуває на завершальній стадії, але обвинувачення наведеного змісту лише висловлюється потерпілим, якого підтримує публічне обвинувачення, проте - належним чином у передбаченій процесуальним законом формі до теперішнього часу не сформульоване.
		Таке доводить, що само публічне обвинувачення не вважає припущення про те, що обвинувачений чинив або чинитиме тиск на будь-яких осіб обґрунтованим, що позбавляє суд можливості на цій стадії судового розгляду вважати такий ризик наявним.
		Більше того, наразі у справі допитаний потерпілий та усі свідки обвинувачення, що робить спроби тиску на них безпредметними.
		За такого суд вважає, що підстави вважати, що ризик, який аналізується, наразі не зменшився, є відсутніми.
		 
		10. Продовжуючи строк дії обраного відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу, суд також виходив з того, що він може вчинити нові злочини саме відносно потерпілого.
		Стосовно цього ризику суд відзначає, що відповідно до висунутого ОСОБА_6 обвинувачення той вчинив злочин на ґрунті особистих неприязних відносин, що ґрунтувались на тому, що обвинувачений працював у фірмі, яка була конкурентом фірми, яку очолював потерпілий.
		З приводу такого суд відзначає, що наразі ОСОБА_6 протягом майже двох років тримається під вартою та на фірмі, що конкурує з фірмою, володільцем якої є потерпілий, не працює. Таке позбавляє обвинуваченого спонукального мотиву до неприязні до потерпілого, а за такого - мотиву для вчинення відносно нього інших злочинів.
		Суть підозри ж у вчиненні злочину лише на ґрунті особистих мотивів позбавляє розумних підстав підозру у тому, що ОСОБА_6 може вчинити злочин відносно інших осіб.
		За такого суд вважає, що підстави вважати, що ризик, який аналізується, наразі не зменшився, є відсутніми.
		 
		10. Що ж стосується ризику ухилення від суду, то його наявність ґрунтувалась головним чином на тяжкості висунутого ОСОБА_6 обвинувачення.
		Проте, наразі ОСОБА_6 перебуває під вартою біля двох років, вживає процесуальних заходів для свого захисту, які в непоодиноких випадках є ефективними. З огляду на таке він має підстави завбачати, що його захист процесуальними засобами виявиться ефективним, а строк покарання, що може бути йому призначеним, є домірним строку попереднього ув`язнення.
		Суд також враховує, що сама лише тяжкість вчиненого злочину, хоча і є визначаючим елементом при оцінці ризику ухилення від суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою. 
		За такого суд вважає, що наразі ризик того, що обвинувачений ухилятиметься від суду, також істотно зменшився.
		 
		11. За період розгляду цього кримінального провадження нові ризики не виникли.
		 
		Наведені обставини у їх сукупності доводять, що наразі раніше встановлені ризики зменшились такою мірою, що це дає суду підстави для зміни обраного відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу на менш суворий; його належна процесуальна поведінка може бути повною мірою забезпеченою шляхом застосування відносно нього цілодобового домашнього арешту.
		 
		На підставі викладеного, керуючись положеннями ст.ст. 276, 369 - 371, 376 КПК України, суд,-
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		1.У судовому засіданні оголосити перерву до "03" липня 2019 року до "13"-00 години.
		2.Клопотання прокурора - задовольнити частково, клопотання захисту - задовольнити.
		Змінити обраний відносно  ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт у квартирі АДРЕСА_2 .
		Покласти на ОСОБА_6 такі обов`язки:
		-не залишати квартиру АДРЕСА_2 цілодобово;
		-утримуватися від спілкування у бідь-який спосіб /особисто, через знайомих, за допомогою засобів зв`язку або соціальних мереж/ з потерпілим та свідками, зазначеними в реєстрі матеріалів досудового розслідування;
		-носити електронний засіб контролю.
		ОСОБА_6 негайно доставити до місця проживання, після чого звільнити його з-під варти.
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий суддя                        = ОСОБА_1 =
		 
		Судді                                    = ОСОБА_2 =
		 
		                                       = ОСОБА_3 =

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...