Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 753/17600/18 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про захист немайнових прав фізичних осіб; Спори про захист честі, гідності та ділової репутації.
Надіслано для оприлюднення: 01.07.2019. Зареєстровано: 02.07.2019. Забезпечено надання загального доступу: 04.07.2019.

Номер судового провадження: 2/753/415/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА 
		 
		справа № 753/17600/18
		провадження № 2/753/415/19 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		       "12" червня 2019 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі:
		головуючого судді                           Мицик Ю.С.,
		при секретарях                             Степанишиній Г.А., Пугач Д.С. 
		сторони                                        не з`явилися
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, в залі суду в м. Києві цивільну справу за ОСОБА_1 до власника веб-сайту «ІНФОРМАЦІЯ_1» фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації, визнання недостовірною інформації та зобов`язання вчинити дії,-
		встановив:
		ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до власника веб-сайту «ІНФОРМАЦІЯ_1» фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі відповідач, ФОП ОСОБА_2 ) про захист честі, гідності, ділової репутації, визнання недостовірною інформації та зобов`язати вчинити дії. На обґрунтування позову зазначив, що з 14.06.2017 працює на посаді Заступника начальника Управління-начальником відділу охорони водних біоресурсів в Управлінні державного агентства рибного господарства у Одеській області (Одеський рибоохоронний патруль). Як державний службовець, сумлінно виконує свої обов`язки, має гарну репутацію, за час роботи в Управлінні (як і раніше) до дисциплінарної відповідальності не притягувався, однак йому було дуже боляче дізнатися від колег по роботі, про те, що в мережі «Інтернет» про нього поширюється необгрунтована, голослівна, дискредитуюча, брудна та брехлива інформація. Після бездумного поширення відповідачем - ФОП ОСОБА_2 у мережі «Інтернет» на веб-сайті «ІНФОРМАЦІЯ_1» інформації у статтях «ІНФОРМАЦІЯ_2» та «ІНФОРМАЦІЯ_4», його авторитет постраждав не тільки на роботі, а й в колі друзів. Стверджує,   що поширена інформація не відповідає дійсності, є недостовірною та набула широкого розголосу. Порушує ділову репутацію позивача. На підставі викладеного в позові просить суд:
		- визнати недостовірними, такими, що не відповідають дійсності, порушують права свободи, ганьблять честь, гідність, ділову репутацію позивача відомості опубліковані у статті «ІНФОРМАЦІЯ_2» (за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_3 та поширені 07.07.2018, а також відомості, опубліковані у статті «ІНФОРМАЦІЯ_4» (за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_5, та поширені 24.07.2018 відповідачем відносно позивача на веб-сайті «ІНФОРМАЦІЯ_1» (за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_6);
		- зобов`язати відповідача видалити статтю «ІНФОРМАЦІЯ_2» (за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_3) оприлюднену 07.07.2018, та статтю «ІНФОРМАЦІЯ_4» (за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_5), оприлюднену 24.07.2018 відповідачем на веб-сайті «ІНФОРМАЦІЯ_1» (за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_6);
		- зобов`язати відповідача у строк не пізніше п`ятнадцяти днів з дня набрання рішенням суду законної сили спростувати відомості, поширенні ним у статті «ІНФОРМАЦІЯ_2» (за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_3) опублікованій 07.07.2018 у спосіб, найбільш близький до способу їх поширення, шляхом публікації офіційного вибачення та ІНФОРМАЦІЯ_7 відомостей на головній сторінці веб - сайту «ІНФОРМАЦІЯ_1» (за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_6), про те, що відповідачем у статті «ІНФОРМАЦІЯ_2» поширена недостовірна, така, що не відповідає дійсності, порушує права свободи, ганьбить честь, гідність, ділову репутацію Заступника начальника Управління державного агентства рибного господарства у Одеській області ОСОБА_1 ;
		- зобов`язати відповідача у строк не пізніше п`ятнадцяти днів з дня набрання рішенням суду законної сили спростувати відомості, поширенні ним у статті «ІНФОРМАЦІЯ_4» (за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_5), опублікованій 24.07.2018 у спосіб найбільш близький до способу їх поширення, шляхом публікації офіційного вибачення та ІНФОРМАЦІЯ_7 відомостей на головній сторінці веб - сайт; « ІНФОРМАЦІЯ_1» (за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_6), про те, що відповідачем у статті «ІНФОРМАЦІЯ_4 поширена недостовірна, така, що не відповідає дійсності, порушує права свободи, ганьбить честь, гідність, ділову репутацію Заступника начальника Управління державного агентства рибного господарства у Одеській області ОСОБА_1 ;
		- витрати, пов`язані зі спростуванням відомостей розміщених на веб - сайті «ІНФОРМАЦІЯ_1» (за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_6) покласти на відповідача;
		- вирішити питання про розподіл судових витрат.
		Ухвалою судді Дарницького районного суду м. Києва Мицик Ю.С. від 21.09.2018 було залишено вказаний позов без руху та надано строк для усунення недоліків.
		Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 29.10.2018 було відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
		В судове засідання позивач не з`явився, був повідомлений належним чином про розгляд справи.
		Представник позивача надав до суду заяву про розгляд справи без її участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
		Згідно з частиною 1 ст. 174 ЦПК України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи. 
		Відповідач в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, оскільки відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надіслала. Про причину неявки суд не повідомив, відзив та інші заяви з процесуальних питань від нього до суду не надходили. 
		За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін за наявними матеріалами справи та ухвалити заочне рішення відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України оскільки представник позивача не заперечував проти заочного розгляду справи.
		Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
		Звертаючись до суду з заявленим позовом позивач вказує, що на сторінці сайту «ІНФОРМАЦІЯ_1» (за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_6, в мережі Інтернет 07.07.2018 була розміщена стаття під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_2» (за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_3), наступного змісту: «На сегодняшний день обязанности начальника рыбного патруля временно исполняет не менее коррумпированный экс- начальник Херсонского УВБ ФСУ- ОСОБА_1.
		Данный индивидуум, во времена правления преступного режима Януковича, активно занимался коррупционной деятельностью в фискальной сфере.
		Какое-то время он занимал незначительные должности, однако после того, как сумел заручиться поддержкой Киева и занял пост заместителя начальника управления по борьбе с коррупцией в УВБ ФСУ сразу занялся незаконным обогащением.
		Будучи заместителем начальника управления по борьбе с коррупцией в Херсонской области ОСОБА_1 прикрывал деятельность конвертационных центров Херсонской области, которые организовал один из криминальных авторитетов « ОСОБА_3 ».
		Именно на принадлежавшем вышеуказанному авторитету внедорожнике Тойота - Лендкрузер, ярый борец с коррупцией, ОСОБА_1, будучи в нетрезвом состоянии совершил ДТП, со смертельным исходом.
		Благодаря коррупционным связям в МВД Украины ему удалось не только избежать привлечения к уголовной ответственности за совершенное в нетрезвом виде преступление, но и продвинуться вверх по карьерной лестнице.
		Благодаря коррупционным связям и собственно говоря денежных знаков, полученных от крышевания конвертационных центров и афер с возмещением НДС ОСОБА_1 удалось занять пост начальника УВБ ФСУ в Херсонской области.
		На данной должности он заменил своего коллегу, такого же оборотня в погонах, как и он сам, уволенного за злоупотребления и махинациями с НДС.
		Занимая должность начальника УВБ ДФС Херсонской области ОСОБА_1 продолжил крышевать обнальщиков, кроме того его новая должность позволила ему принимать активное участи в аферах, связанных с незаконным перемещением подакцизных товаров на таможенную территорию Украины, а также в схемах с незаконным возмещением НДС.
		После того как в Херсоне запахло жаренным, ОСОБА_1, с помощью своих покровителей из Киева перевели в УВБ Одесской области, на должность начальника одного из отделов по борьбе с коррупцией.
		Несколько раз данный индивидуум, в нетрезвом состоянии был замечен в обществе девиц легкого поведения, в одном из ночных клубов Южной пальмиры.
		Пересидев там смутные времена, опять-таки под чутким руководством высоких покровителей его определили в органы госрыбинспекции Одесской области на должность заместителя начальника.
		В настоящее время ОСОБА_1 исполняет обязанности начальника рыбного патруля Одесской области, используя коррупционные связи и опыт коррупционной деятельности полученный в фискальной службе организовал сбор денег за браконьерский вылов рыбы во время нереста, а также за ее незаконную реализацию на ринке Привоз и других ринках Одессы».
		Крім того, 24.07.2018 на сторінці сайту «ІНФОРМАЦІЯ_1» (за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_6, в мережі Інтернет була розміщена стаття «ІНФОРМАЦІЯ_4» (за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_5), наступного змісту: «Незаконные прибили от контроля за браконьерским выловом рыбы в Одесской области составляют более 5 миллионов гривен в месяц, потому и задействованы чиновники самого высокого ранга, а именно прокурор Одесской области ОСОБА_9, начальник ГУНИ в Одесской области ОСОБА_10, заместитель губернатора Одесской области ОСОБА_8, начальник рыбного патруля ОСОБА_7, его заместитель ОСОБА_1, пограничники, экологи и многие многие другие.»;
		«Пока рыбаки ждут окончания запрета, преступная группа, под руководством «Грека», вступив в преступный сговор с руководителем Госрыбагентства Украины ОСОБА_4 , экс-депутатом Одесского городского совета ОСОБА_5, экс-начальником областной рыбоохраны ОСОБА_6 , действующими начальником рыбного патруля Одесской области ОСОБА_7 и его заместителем ОСОБА_1, планирует взять в аренду все водоемы Одесской области, а точнее места промышленного вылова рыбы, по аналогии с Хаджибейским лиманом и озером Сасык, расположенном в Килийском районе.
		Только с озера Сасык, ежегодно, члени ОПГ «Грека» вылавливают более одной тысячи тонн судака, рыночная стоимость которого доходит до 250 гривен за килограмм.
		На этом водоеме, без оплати, нельзя даже забросить удочку в водоем, охрана «Грека» избивает и ломает снасти всем, кто отказывается им платить, аналогичная участь ожидает и жителей Днестровского и Кучурганского лиманов, документы на получение в аренду промыслових районов на этих водоемах уже находятся на рассмотрении руководства Госрыбагентства Украини .
		Данная афера века лоббируется лично Д . Головиным, А. Терещуком руководством Рыбного патруля Одесской области ОСОБА_7 и ОСОБА_1 а также одним из экс-депутатов ВРУ, который входит в бизнес группу контролирующую работу рыбоохранной отрасли Украины».
		На думку позивача, поширена відповідачем інформація стосується безпосередньо позивача, є негативною, недостовірною та неправдивою, порушує особисті немайнові права, завдає шкоди діловій репутації позивача. Вказана інформація становить предмет загального суспільного інтересу, є резонансною та такою, що впливає на громадську думку стосовно позивача та була доведена до відома невизначеної кількості осіб. Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій, і яка на думку позивача порушує його право на повагу до ділової репутації.
		Як встановлено судом, ОСОБА_1 з 14.06.2017 наказом № 53-ТО був призначений на посаду заступника начальника управління - начальника відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» Управління Державного агентства рибного господарства у Одеській області /а.с. 61/.
		Суду не подано жодного документального підтвердження того, що ОСОБА_1 , був притягнутий до кримінальної чи адміністративної відповідальності та щодо нього було винесено вирок за звинуваченням у скоєнні злочинів, про які йде мова у статтях.
		Водночас, наявною в матеріалах справи довідкою від 26.07.2018 № 2-16/2010-18 управління державного агентства рибного господарства у Одеській області підтверджується, що ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення рибоохоронного законодавства не притягувався, за час роботи з 14.06.2017, станом на 25.07.2018 ним відкрито 2525 порушень чинного рибоохоронного законодавства, вилучено більше майже 13 тонн водних біоресурсів, 3287 од. заборонених знарядь лову та 53 од. плавзасобів, сума збитків завданих рибному господарству України склала більше 2.8 млн. грн./а.с. 20, 21/.
		Крім того, згідно відповіді Національного агентства з питань запобігання корупції від 30.05.2019 протоколи про адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, віднесені законом до компетенції Національного агентства, стосовно ОСОБА_1 уповноваженими особами Національного агентства не складалися та відсутня інформація про можливі факти вчинення ОСОБА_1 корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень. 
		Вказане вище підтверджується й відомостями з інформаційної довідки з єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення або пов`язані з корупцією правопорушення від 10.06.2019, а саме, що за результатами пошуку не було знайдено інформації щодо ОСОБА_1 .
		Так, положеннями ст. 34 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
		Відповідно до ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1050 року та протоколів №№ 2, 4, 7, 11 до неї, право на свободу вираження поглядів включає в себе свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.
		Поряд з цим, здійснення таких свобод може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров`я або моралі, для захисту репутації або прав них осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або підтримання авторитету і безсторонності суду, та є необхідним в демократичному суспільстві.
		При цьому, статтею 68 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
		У відповідності з ст. 32 Конституції України, кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
		Статтею 201 ЦК України передбачено, що честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.
		Згідно ст.ст. 297, 299 ЦК України, кожен має право на повагу до його гідності та честі, на недоторканність своєї ділової репутації.
		Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, на сторінці сайту «ІНФОРМАЦІЯ_1» (за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_6, в мережі Інтернет 07.07.2018 була розміщена стаття під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_2» та 24.07.2018 - «ІНФОРМАЦІЯ_4».
		Як на доказ того, що поширена відповідачем інформація є негативною для позивача та порушує його особисті права, позивач зазначає, що інформація поширена відповідачем про позивача не містить алегорій, сатири, гіпербол тощо, вона не є припущенням чи критикою позивача, її можна перевірити на достовірність, тому вона не є оціночним судженнями.
		З огляду на характер використаних мовних засобів, інформація, яка була поширена Відповідачем , є твердженням про факти яких не існувало, а вживання таких висловів як «коррумпированный экс-начальник Херсонского УВБ ФСУ- ОСОБА_1», «данный индивидуум, во времена правления преступного режима Януковича, активно занимался коррупционной деятельностью в фискальной сфере», «А.Авласенко прикрывал деятельность конвертационных центров Херсонской области, которые организовал один из криминальных авторитетов «ОСОБА_3», «Благодаря коррупционным связям в МВД Украины ему удалось не только избежать привлечения к уголовной ответственности за совершенное в нетрезвом виде преступление, но и продвинуться вверх по карьерной лестнице», «В настоящее время ОСОБА_1 исполняет обязанности начальника рыбного патруля Одесской области, используя коррупционные связи и опит коррупционной деятельности полученный в фискальной службе организовал сбор денег за браконьерский вылов рыбы во время нереста, а также за ее незаконную реализацию на ринке Привоз и других ринках Одессы», «Незаконные прибили от контроля за браконьерским выловом рыбы в Одесской области составляют более 5 миллионов гривен в месяц, потому и задействованы чиновники самого высокого ранга, а именно прокурор Одесской области ОСОБА_9, начальник ГУНИ в Одесской области ОСОБА_10, заместитель губернатора Одесской области ОСОБА_8, начальник рыбного патруля ОСОБА_7, его заместитель ОСОБА_1, пограничники, экологи и многие многие другие»  свідчить про наявність підстав вважати позивача причетним до протиправної діяльності. Інформація, яка була поширена про позивача є негативною, оскільки в ній стверджується про порушення ним норм чинного законодавства, що створює негативне враження про позивача, що в свою чергу руйнує оцінку його ділової репутації, а тому поширення такої інформації однозначно негативно впливає на суспільну оцінку.
		Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 4 Постанови від 27 лютого 2009 р. за №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», зокрема, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов`язків.
		Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27.02.2009 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» встановлено, що відповідачами у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації.
		Належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайту, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві (п. 12 зазначеної Постанови).
		Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайта - вільним, належним відповідачем є власник веб-сайта, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації.
		Дані про власника веб-сайта можуть бути витребувані в адміністратора системи реєстрації та обліку доменних назв та адреси українського сегмента мережі Інтернет.
		Негативна недостовірна інформація про позивача розповсюджена у вигляді статей, автор яких не зазначений.
		Отже, дійсний автор оспорюваної інформації невідомий, його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) із змісту висловів, що наявні у інформаційних матеріалах (статтях та відеозаписах) встановити неможливо, а доступ до сайтів, на яких була поширена інформація є вільним, відповідно належним відповідачем у даній справі є власник веб-сайта, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації.
		Згідно з довідкою Консорціум "Український центр підтримки номерів і адрес «Департаменту «Центр компетенції» від 13.08.2018 № 161/2018-Д-ЦК, копія якої наявна в матеріалах справи, власником веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_6 є реєстрант доменного імені bespredelu-net.in.ua ФОП ОСОБА_2 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 /а.с. 30-36/.
		Таким чином, позивачем вірно визначено відповідача по справі, і відповідно ФОП ОСОБА_2 є належним відповідачем, і позивачем доведено факт поширення недостовірної інформації щодо позивача саме відповідачем.
		В п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27 лютого 2009 р. за № 1 зазначено, що при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право. Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку, викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі. Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
		Верховний Суд у постанові від 10.07.2018 р. в справі № 910/15148/17 зазначив, що за відсутності хоча б однієї з наведених обставин підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
		Відповідно до п.18 зазначеної постанови, обов`язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.
		Водночас, у п.19 вищевказаної постанови Пленуму Верховного Суду України роз`яснено, що вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначити характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.
		Крім того, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лінгельса проти Сполученого Королівства повинно бути зроблене чітке розмежування між констатацією фактів та оціночним судженням. У той час як наявність фактів може бути продемонстровано, достовірність оціночних суджень не піддається доведенню. Вимогу доводити достовірність оціночних суджень неможливо виконати, вона порушує свободу думки як таку, що є базовою частиною права.
		Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 30 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень.
		Поряд з цим, як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у своїй постанові від 27.02.2009 року, недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
		В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що оспорювана інформація, поширена відповідачем в мережі Інтернет, є недостовірною та висловлювалась останнім у вигляді фактичних тверджень, а не оціночних суджень.
		Крім того, оскільки вищенаведені твердження можна перевірити на відповідність їх факту, інформація, викладена в них, не може вважатися оціночним судженням. Враховуючи, що вказані статті є оприлюдненими, вони є загальнодоступними для широкого кола читачів мережі Інтернет.
		Вислови, що наявні у інформаційних матеріалах (статтях), містять фактичні дані, які можуть бути перевірені, та не містять мовно - стилістичних засобів, які б вказували на їх оціночний характер. За таких обставин, вказані вислови не підпадають під ознаки оціночних суджень та висловлювань, і є твердженнями про факти, яких у дійсності не існувало. При цьому, зазначена інформація є по відношенню до позивача негативною.
		Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
		Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. (ст. 81 ЦПК України).
		Отже, в силу вимог ст.ст. 2, 4, 12, 76-81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
		В свою чергу, у ході розгляду даної справи відповідачем, у порядку статті 81 ЦПК України, не було надано суду належних і допустимих доказів достовірності поширеної інформації, а також не було обґрунтовано наявність передбачених статтею 82 ЦПК України обставин, які б зумовлювали звільнення від доказування наявності наведених ним обставин.
		Отже, інформація про причетність позивача до вчинення діянь, які фактично містять склад кримінальних та адміністративних правопорушень не відповідає дійсності, відтак є недостовірною.
		Згідно із ст. 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.
		Статтею 32 Конституції України передбачено судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї. Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією.
		Інформацією є будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді (ст. 1 Закону України "Про інформацію").
		У постанові Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації юридичної особи" №1 від 27.02.2009, п.24, вказано, що задовольняючи позов, суд повинен у резолютивній частині рішення зазначити, чи було порушено особисте немайнове право особи, яка саме інформація визнана недостовірною та порочить гідність, честь чи ділову репутацію позивача, а також вказати на спосіб захисту порушеного особистого немайнового права. Якщо суд ухвалює рішення про право на відповідь або про ІНФОРМАЦІЯ_7 поширеної недостовірної інформації, то у судовому рішенні за необхідності суд може викласти текст ІНФОРМАЦІЯ_7 інформації або зазначити, що ІНФОРМАЦІЯ_7 має здійснюватися шляхом повідомлення про ухвалене у справі судове рішення, включаючи публікацію його тексту. За загальним правилом, інформація, що порочить особу, має бути спростована у спосіб, найбільш подібний до способу її поширення (шляхом публікації у пресі, повідомлення по радіо, телебаченню, оголошення на зібранні громадян, зборах трудового колективу, відкликання документа тощо). У судовому рішенні також має бути зазначено строк, у межах якого відповідь чи ІНФОРМАЦІЯ_7 повинно бути оприлюднено.
		У пункті 25 зазначеної постанови роз`яснено, що ІНФОРМАЦІЯ_7 має здійснюватися у такий самий спосіб, у який поширювалася недостовірна інформація. У разі, якщо ІНФОРМАЦІЯ_7 недостовірної інформації неможливо чи недоцільно здійснити у такий же спосіб, у який вона була поширена, то воно повинно проводитись у спосіб, наближений (адекватний) до способу поширення, з урахуванням максимальної ефективності ІНФОРМАЦІЯ_7 та за умови, що таке ІНФОРМАЦІЯ_7 охопить максимальну кількість осіб, що сприйняли попередньо поширену інформацію. Крім того, визначаючи спосіб ІНФОРМАЦІЯ_7 відомостей, суд відповідно до вимог статті 37 Закону про пресу та положень іншого відповідного законодавства може зобов`язати редакцію (видавництво) опублікувати ІНФОРМАЦІЯ_7 в спеціальній рубриці або на тій самій шпальті й тим самим шрифтом, що й спростовуване повідомлення: у газеті- не пізніше місяця з дня набрання рішенням законної сили, в інших періодичних виданнях - у запланованому найближчому випуску. При спростуванні відомостей по радіо чи телебаченню суд може вказати органу масової інформації, щоб резолютивна частина судового рішення була зачитана диктором у тій самій передачі або циклі передач і в той самий час - не пізніше місяця з дня набрання судовим рішенням законної сили. Редагування органом масової інформації тексту судового рішення або коментар до нього не допускаються. У такому ж порядку здійснюється оприлюднення відповіді особи, права якої порушено. Якщо відповідь та ІНФОРМАЦІЯ_7 у тому ж засобі масової інформації є неможливими у зв`язку з припиненням його випуску, то така відповідь та ІНФОРМАЦІЯ_7 можуть бути оприлюднені в іншому засобі масової інформації за рахунок особи, яка поширила недостовірну інформацію.
		Статтею 278 Цивільного кодексу України внормовано, що якщо особисте немайнове право фізичної особи порушене в номері (випуску) газети, книзі, кінофільмі, теле-, радіопередачі тощо, які випущені у світ, суд може заборонити (припинити) їх розповсюдження до усунення цього порушення, а якщо усунення порушення неможливе, - вилучити тираж газети, книги тощо з метою його знищення.
		Таким чином, законом передбачено різні способи захисту порушених прав, зокрема, й шляхом вилучення публікацій.
		Застосування такого способу захисту особистого немайнового права, як ІНФОРМАЦІЯ_7 недостовірної інформації, за умови, що така інформація залишиться загальнодоступною у мережі Інтернет та може бути у подальшому скопійована, передрукована чи розповсюджена іншим чином, не забезпечить ефективного захисту та відновлення порушеного права позивача на недоторканість ділової репутації.
		З огляду на зазначене, враховуючи, що спосіб захисту порушеного права має бути ефективним, в даному випадку наявні підстави для задоволення позовних вимог позивача щодо зобов`язання відповідача видалити недостовірну інформацію з веб-сайту у мережі Інтернет, власником якого він є. 
		Вислови, які містять недостовірну негативну інформацію про позивача є невід`ємними частинами опублікованих інформаційних матеріалів (текстових статей). За таких обставин, видалення з інформаційних матеріалів лише оспорюваних висловів є неможливим без шкоди для змісту усього цілісного матеріалу, який у такому випадку втратить логічну послідовність, буде незрозумілим, уривчастим та не сприйматиметься адресатом.
		У зв`язку з неможливістю видалення з інформаційних матеріалів окремих оcпорюваних висловів, суд вважає, що видаленню з відповідних веб-сайтів підлягають всі вищевказані інформаційні матеріали в цілому, тобто текстові матеріали (статті) у повному обсязі. 
		Частиною 1 ст. 277 Цивільного кодексу України встановлено, що фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на ІНФОРМАЦІЯ_7 цієї інформації, а ст. 299 Цивільного кодексу України закріплено право фізичної особи на недоторканність ділової репутації.
		ІНФОРМАЦІЯ_7 поширеної недостовірної інформації повинно здійснюватись незалежно від вини особи, яка її поширила.
		З урахуванням наведеного суд приходить до висновку про те, що позивачем доведено, що відповідачем поширено недостовірну інформацію про позивача, яка порочить честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 , тому зазначена недостовірна інформація повинна бути спростована відповідачем шляхом шляхом розміщення резолютивної частини даного рішення суду на веб-сайті веб-сайту «ІНФОРМАЦІЯ_1» за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_6, під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_7» не пізніше п`ятнадцяти днів з дня набрання рішенням суду законної сили.
		За таких обставини, суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні всіх обставин справи та наданих в їх обґрунтування доказів, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у справі, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, так як правдивість поширеної відповідачем інформації під час судового розгляду не встановлено, а відповідачем в силу принципу змагальності сторін не доведено необґрунтованості позовних вимог. 
		Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
		Позивачем було подано остаточний розрахунок судових витрат в порядку ч. 8 ст. 141 ЦАК України, відповідно до якого позивачем, у зв`язку з розглядом даної справи, були понесені наступні витрати: 2819,20 грн. судового збору; 500 грн. витрати, пов`язані з отриманням довідки про власника веб-сайту, що підтверджується квитанцією від 01.08.2018 /а.с. 38/, загальний розмір понесених позивачем судових витрат становить 3 319,00 грн.
		Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати.
		Керуючись ст. ст. 3-5, 141, 258-259, 264-268, 274-279, 280-282, 352-355 ЦПК України; ст. ст. 3, 32, 34, 68 Конституції України; 200, 201, 277, 297, 299 ЦК України, ст. 1, 30 Закону України «Про інформацію», суд -
		в и р і ш и в :
		Позов ОСОБА_1 до власника веб-сайту «ІНФОРМАЦІЯ_1» фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації, визнання недостовірною інформації та зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.
		Визнати недостовірними, такими, що не відповідають дійсності, порушують права свободи, ганьблять честь, гідність, ділову репутацію ОСОБА_1 відомості опубліковані у статті «ІНФОРМАЦІЯ_2» (за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_3 та поширені 07.07.2018, а також відомості, опубліковані у статті «ІНФОРМАЦІЯ_4» (за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_5, та поширені 24.07.2018 фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 на веб-сайті «ІНФОРМАЦІЯ_1» (за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_6).
		Зобов`язати фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 видалити статтю «ІНФОРМАЦІЯ_2» (за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_3) оприлюднену 07.07.2018 на веб-сайті «ІНФОРМАЦІЯ_1» (за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_6).
		Зобов`язати фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 видалити статтю «ІНФОРМАЦІЯ_4» (за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_5) оприлюднену 24.07.2018 на веб-сайті «ІНФОРМАЦІЯ_1» (за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_6).
		Зобов`язати фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 у строк не пізніше п`ятнадцяти днів з дня набрання рішенням суду законної сили спростувати відомості, поширенні ним у статті «ІНФОРМАЦІЯ_2» (за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_3) опубліковані 07.07.2018, шляхом розміщення резолютивної частини даного рішення суду на веб-сайті «ІНФОРМАЦІЯ_1» за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_6, під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_7».
		Зобов`язати фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 у строк не пізніше п`ятнадцяти днів з дня набрання рішенням суду законної сили спростувати відомості, поширенні ним у статті «ІНФОРМАЦІЯ_4» (за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_5), опубліковані 24.07.2018 шляхом розміщення резолютивної частини даного рішення суду на веб-сайті «ІНФОРМАЦІЯ_1» за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_6, під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_7».
		Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 2817, 20 грн. та судові витрати, пов`язані з розглядом справи в розмірі 500 грн.
		В решті вимог позов задоволенню не підлягає.
		Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
		У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
		Заочне рішення може бути оскаржено позивачем до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва шляхом подання скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
		Позивач: ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .
		Відповідач: фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 .
		 
		Суддя:                                                        Ю.С. Мицик

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...