Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/25111/15 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення сталого розвитку населених пунктів та землекористування, зокрема зі спорів у сфері:; державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (у тому числі прав на земельні ділянки).
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 02.07.2019. Забезпечено надання загального доступу: 02.07.2019.
Дата набрання законної сили: 11.06.2019
Номер судового провадження: 11-743апп18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		П О С Т А Н О В А 
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		 
		11 червня 2019 року
		м. Київ
		 
		Справа № 826/25111/15
		Провадження № 11-743апп18
		 
		Велика Палата Верховного Суду у складі:
		судді-доповідача Прокопенка О. Б., 
		суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
		розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Деревообробна компанія «РОІК» до державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Привалової Євгенії Євгенівни (далі - державний реєстратор), треті особи, що не заявляють самостійних вимог: ТОВ «Торговий дім «РОІК», Головне територіальне управління юстиції у м. Києві, про визнання протиправним та скасування рішення
		за касаційною скаргою ТОВ «Деревообробна компанія «РОІК» на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року (судді Костюк Л. О., Бужак Н. П., Твердохліб В. А.),
		УСТАНОВИЛА:
		У листопаді 2015 року ТОВ «Деревообробна компанія «РОІК» звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 8 травня 2015 року за індексним номером 21202391, яким проведено державну реєстрацію права власності на адміністративний корпус, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Ремонтна, 8-А , за ТОВ «Торговий дім «РОІК».
		На обґрунтування позову ТОВ «Деревообробна компанія «РОІК» зазначило, що, ухваливши рішення про державну реєстрацію та видавши свідоцтво про право власності на нерухоме майно, державний реєстратор допустив суттєві порушення цілої низки норм Закону України від 1 липня 2004 року № 1952-ІV «Про державну реєстрацію речових прав та нерухоме майно та їх обтяжень»(далі - Закон                         № 1952-ІV), інших норм законодавства, Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року № 868 (чинного на час звернення позивача до суду), а також не застосував норми пункту 4 частини першої статті 24 Закону № 1952-ІV.
		Окружнийадміністративнийсуд міста Києва ухвалою від 26 жовтня 2016 року відкрив провадження в адміністративній справі за позовом ТОВ «Деревообробна компанія «РОІК» до державного реєстратора, треті особи, що не заявляють самостійних вимог: ТОВ «Торговий дім «РОІК», Головне територіальне управління юстиції у м. Києві, про визнання протиправним та скасування рішення, а ухвалою від 30 травня 2017 року - провадження в адміністративній справі закрив, дійшовши висновку, що спір у справі є господарсько-правовим, тому не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
		Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 13 липня 2017 року  ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 травня 2017 року скасував, а справу направив для продовження розгляду до суду першої інстанції, оскільки, за висновком суду апеляційної інстанції,  спір у справі виник між позивачем та суб`єктом владних повноважень внаслідок протиправних, на думку ТОВ «Деревообробна компанія «РОІК»,дій відповідача, не пов`язаний із невиконанням умов цивільно-правових угод чи господарських договорів, тому підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
		Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 21 лютого 2018 року адміністративний позов задовольнив повністю.
		Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 26 квітня 2018 року рішення суду першої інстанції скасував, а провадження у справі закрив, оскільки спірні правовідносини не підлягають розгляду у порядку адміністративного судочинства.
		Закриваючи провадження у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що спір у справі виник між юридичною особою та її учасником (засновником) з приводу права власності на майно, передане юридичній особі як вклад до статутного (складеного) капіталу, та зазначив, що цей спір щодо врегулювання договірних відносин підлягає врегулюванню на підставі норм Господарського кодексу України в порядку господарського судочинства.
		Не погодившись із постановою суду апеляційної інстанції, ТОВ «Деревообробна компанія «РОІК» подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на помилковість висновку суду апеляційної інстанції про непідсудність цього спору адміністративним судам, просить її скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
		Касаційна скарга обґрунтована тим, що у цій справі спір про право відсутній, а дослідженню підлягають виключно владні управлінські рішення та дії державного реєстратора, який у межах спірних правовідносин діє як суб`єкт владних повноважень.
		19 червня 2018 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду постановив ухвалу, якою передав цю справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
		Відповідно до цієї норми справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду в усіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.
		Оскільки в касаційній скарзі ТОВ «Деревообробна компанія «РОІК» просить скасувати постанову апеляційного суду у зв`язку з порушенням правил предметної юрисдикції, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про наявність правових підстав для прийняття цієї справи до розгляду.
		Як установили суди попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 18 листопада 2009 року проведено загальні збори засновників (учасників) ТОВ «Торговий дім «РОІК», на яких позивача та ОСОБА_1 , від імені яких діяли представники, вирішили створити ТОВ «Торговий дім «РОІК», встановили та затвердили статутний фонд цього товариства, визначили частки засновників в статутному капіталі. 
		Рішення загальних зборів засновників (учасників) ТОВ «Торговий дім «РОІК» від 18 листопада 2009 року зафіксовано протоколом № 1.
		Представники позивача та ОСОБА_1 підписали акт оцінки та приймання-передачі майна до статутного капіталу ТОВ «Торговий дім «РОІК» № 2, відповідно до якого позивач передав у статутний капітал ТОВ «Торговий дім «РОІК» частково свій вклад у вигляді майнового внеску, а ОСОБА_1 прийняв до статутного капіталу ТОВ «Торговий дім «РОІК» з подальшою передачею на баланс майно позивача, в тому числі частину майнового комплексу під літерою «А» - адміністративного корпусу загальною площею 2329,7 кв. м, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Ремонтна, буд. 8-А, загальною вартістю 11 259 736,68 грн.
		23 листопада 2009 року проведено державну реєстрацію юридичної особи - ТОВ «Торговий дім «РОІК».
		8 травня 2015 року державний реєстратор прийняв рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 21202391, яким право власності на адміністративний корпус загальною площею 2329,7 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Ремонтна, буд. 8-А , зареєстрував за ТОВ «Торговий дім «РОІК», форма власності приватна, та видав ТОВ «Торговий дім «РОІК» свідоцтво про право власності на зазначене вище нерухоме майно № 37322820.
		7 вересня 2015 року з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 43416618 позивач дізнався про прийняття державним реєстратором оскаржуваного рішення та, вважаючи його незаконним, звернувся до суду.
		Учасники справи не з`явилися в судове засідання, про дату, час і місце якого їх було належно повідомлено.
		За таких обставин Велика Палата Верховного Суду відповідно до пункту 2 частини першої статті 345 КАС зробила висновок про можливість розгляду справи в письмовому провадженні.
		Заслухавши доповідь судді, дослідивши за матеріалами справи наведені в касаційній скарзі доводи, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
		Згідно з частиною третьою статті 3 КАС у чинній редакції провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
		Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.  
		Поняття «суд, встановлений законом» зводиться не лише до правової основи самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну  структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
		Стаття 2 КАС (тут і далі у редакції, чинній на час звернення позивача до суду) завданням адміністративного судочинства визначала захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
		Пункт 1 частини першої статті 3 КАС справою адміністративної юрисдикції визнавав публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
		За правилами частини першої статті 17 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв`язку зі здійсненням суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій, зокрема на спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
		Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС).
		Таким чином, до компетенції адміністративних судів на час звернення позивача до суду належали спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб`єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій. 
		Наведене узгоджується й з положеннями статей 2, 4, 19 чинного КАС, які закріплюють завдання адміністративного судочинства, визначення понять публічно-правового спору та суб`єкта владних повноважень, а також межі юрисдикції адміністративних судів. 
		Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
		Водночас визначальними ознаками приватноправових відносин є, зокрема, наявність майнового чи немайнового особистого інтересу суб`єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права певного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.
		Відповідно до пункту 1 статті 12 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК; у редакції, чинній на час звернення позивача до суду) господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав.
		Згідно із частиною другою статті 4 ГПК у чинній редакції юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
		Пунктом 6 частини першої статті 20 ГПКу чинній редакції визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухомею), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права.
		Отже, сама по собі участь суб`єкта владних повноважень у спірних правовідносинах не дає підстав для віднесення такого спору до категорії публічно-правових, оскільки визначальною ознакою для встановлення юрисдикції, до якої має бути віднесено спір, є суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа.
		Якщо порушення своїх прав позивач як юридична особа вбачає у наслідках, спричинених діями, бездіяльністю або рішенням органу державної влади, вважаючи, що вони призвели до виникнення, зміни чи припинення її майнових прав та/або обов`язків, унеможливлюють їх належну реалізацію тощо, то оспорювання таких дій, бездіяльності чи рішення як спосіб захисту майнових або особистих немайнових прав має відбуватись за правилами господарського судочинства.
		З установлених судами фактичних обставин справи вбачається, що спір виник щодо врегулювання договірних відносин та правомірності набуття права власності на адміністративний корпус загальною площею 2329,7 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Ремонтна, буд. 8-А ТОВ, «Торговий дім «РОІК», і є спором позивача та ТОВ «Торговий дім «РОІК» щодо права на спірне нерухоме майно, яке підлягає державній реєстрації.
		Отже, позивач таким чином намагається захистити свій майновий інтерес щодо будівлі адміністративного корпусу за вказаною адресою.
		З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду вважає правильним висновок суду апеляційної інстанції про те, що спір у цій справі не є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів, оскільки спірні правовідносини виникли не лише і не стільки щодо дій державного реєстратора при вчиненні оскаржуваної реєстраційної дїй, скільки щодо правомірності набуття речових прав ТОВ «Торговий дім «РОІК». Участь державногореєстратора як співвідповідача (якщо позивач вважає його винним у порушенні прав) у спорі не змінює його цивільно-правового характеру. 
		Також Велика Палата Верховного Суду вважає, що оскільки позивач не був заявником стосовно оскаржуваних реєстраційних дій, тобто останні були вчинені за заявою іншої особи, такий спір є спором про цивільне право незалежно від того, чи здійснено державну реєстрацію прав на нерухоме майно з дотриманням державним реєстратором вимог законодавства та чи заявляються окрім вимог про скасування оспорюваного рішення також вимоги про визнання недійсними правочинів, на підставі яких прийнято оспорюване рішення.
		Отже, спір у цій справі не є публічно-правовим. Оскарження рішення про державну реєстрацію права власності на адміністративний корпус безпосередньо пов`язане із захистом позивачем свого цивільного права у спорі щодо нерухомого майна з особою, яка не заперечує законності дій державного реєстратора з реєстрації за нею права власності на цю будівлю. Такий спір має приватноправовий характер. З огляду на суб`єктний склад сторін спору він має вирішуватися за правилами господарського судочинства. 
		За правилами частини першої статті 350 КАСу чинній редакції суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. 
		Ураховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне залишити касаційну скаргу ТОВ «Деревообробна компанія «РОІК» без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року - без змін.
		Керуючись статтями 243, 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Велика Палата Верховного Суду
		ПОСТАНОВИЛА:
		1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Деревообробна компанія «РОІК»залишити без задоволення.
		2. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		Суддя-доповідач        О. Б. ПрокопенкоСудді:                                         Н. О. Антонюк                                                    Т. О. Анцупова                                                    С. В. Бакуліна                                          О. Р. Кібенко                                           В. С. Князєв                                           Л. М. Лобойко                                                    В. В. Британчук                                          Н. П. Лященко                                                    Ю. Л. Власов                                          В. В. Пророк                                                    М. І. Гриців                                          Л. І. Рогач                                                    Д. А. Гудима                                                   В. І. Данішевська                                                   Ж. М. Єленіна                                                   О. С. Золотніков                                          О. М. Ситнік                                           В. Ю. Уркевич                                           О. Г. Яновська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...