Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 654/3787/18 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу.
Надіслано для оприлюднення: 02.07.2019. Зареєстровано: 03.07.2019. Забезпечено надання загального доступу: 08.07.2019.
Дата набрання законної сили: 27.06.2019
Номер судового провадження: 22-ц/819/764/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		27 червня 2019 року м. Херсон
		 
		Номер справи: 654/3787/18
		Номер провадження: 22-ц/819/764/19
		 
		Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
		Головуючого (суддя-доповідач)Ігнатенко П.Я.,суддівВоронцової Л.П.,  Полікарпової О.М.,за участю секретаряПрушинської О.В.  
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , яка діє від імені ОСОБА_3 на ухвалу Голопристанського районного суду Херсонської області у складі судді Францішка Ю.В. від 06 грудня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про стягнення грошових коштів,
		В С Т А Н О В И В:
		У жовтні 2018 року ОСОБА_4 звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що 01.04.2017 року між ним та ОСОБА_5 укладено договір позики, згідно якого останній отримав від позикодавця грошові кошти в сумі 9 850 000 грн, датою повернення яких у договорі зазначено 01.10.2017 року. Однак, позичальник у визначений строк кошти не повернув. Відповідно до договору поруки від 01.04.2017 року ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 виступили майновими поручителями перед позивачем щодо виконання договору позики. 
		Позивач зазначив, що згідно умов вказаних договорів він має право звернутись до суду з позовом про звернення стягнення на майнові активи позичальника, а також поручителів шляхом визнання права власності на них.
		На підставі невиконання зобов`язання по поверненню позики у встановлений строк, позивач просив стягнути з відповідачів на його користь грошові кошти в сумі 9 850 000 грн; встановити спосіб та порядок виконання рішення шляхом визнання права власності на майнові активи відповідачів в рахунок погашення боргу.
		В ході розгляду справи до суду позивач подав заяву про затвердження мирової угоди від 19.11.2018 року, укладеної між ним та відповідачами: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , згідно якої сторони по справі з метою врегулювання за їх взаємною домовленістю спірних правовідносин щодо заміни способу та порядку виконання рішення, домовилися врегулювати спір наступним чином: стягнути з ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 суми боргу в розмірі 9850000 (дев`ять мільйонів вісімсот п`ятдесят тисяч) грн. Встановити спосіб та порядок виконання рішення шляхом визнання права власності за ОСОБА_4 на нерухоме майно, а саме:
		квартиру семикімнатну за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 378.7 кв.м., житловою площею 180.3 кв.м.;
		квартиру трьохкімнатну за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 145,4 кв.м., житловою площею 75,3 кв.м.
		Ухвалою Голопристанського районного суду Херсонської області від 06 грудня 2018 року затверджено мирову угоду, укладену між  ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , сторонами по справі №654/3787/18 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про стягнення грошових коштів.
		За умовами мирової угоди:
		Стягнуто з ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 суми боргу в розмірі 9850000 (дев`ять мільйонів вісімсот п`ятдесят тисяч) грн.
		Встановлено спосіб та порядок виконання рішення шляхом визнання права власності за ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_1 ) на нерухоме майно, а саме:
		квартиру сімикімнатну за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 378.7 кв.м., житловою площею 180.3 кв.м.;
		квартиру трьохкімнатну за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 145,4 кв.м., житловою площею 75,3 кв.м.
		Сторонами досягнута домовленість про те, що витрати з оплати судових зборів, послуг за надання правової допомоги та будь-яких інших послуг не відшкодовуються одна одній та покладаються виключно на ту сторону, яка їх понесла.
		Провадження у справі за позовом  ОСОБА_4 до  ОСОБА_5 ,  ОСОБА_6 ,  ОСОБА_7 та  ОСОБА_8  про стягнення грошових коштів - закрито.
		В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , яка не брала участі у справі, однак вважає, що суд вирішив питання про її права, свободи та інтереси, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
		В апеляційній скарзі ОСОБА_2 , яка діє від імені ОСОБА_3 , яка не брала участі у справі, однак вважає, що суд вирішив питання про її права, свободи та інтереси, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду скасувати, постановити окрему ухвалу учасникам справи за подання завідомо безпідставного позову, який має очевидно штучний характер; необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі. Постановити окрему ухвалу за умисне або внаслідок грубої недбалості допущення суддею в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод, грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків.
		У відзиві на апеляційні скарги ОСОБА_4 просить у задоволенні апеляційних скарг відмовити, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін. Звертає увагу суду на те, що ухвалою Вищого спеціалізованого суду від 21.10.2015 року встановлено незаконність права власності ОСОБА_9 , який відчужував квартири скаржникам, а отже ОСОБА_1 і ОСОБА_3 не є законними власниками квартир і їхнє право не порушено. Рішеннями Оболонського районного суду м. Києва у ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . витребувані спірні квартири. Стосовно підсудності справи позивач вказав, що відповідачі по даній справі проживають у м. Гола Пристань Херсонської області, тому позов подано у відповідності до вимог чинного законодавства.
		В ході апеляційного розгляду ОСОБА_10 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 підтримала апеляційну скаргу, просить її задовольнити та взяти до уваги, що оскарженою ухвалою затверджено мирову угоду за умовами якої ОСОБА_1 - єдиний законний власник квартири АДРЕСА_1 позбавлена своєї власності.
		Право власності на квартиру виникло у ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 05.10.2015 року, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Скасування реєстрації права власності ОСОБА_1 внесено в Реєстр на підставі рішення Оболонського районного суду м. Києва від 19.10.2016 року (справа № 756/15538/15-ц), яке оскаржується та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.06.2017 року виконання цього рішення суду зупинено. Справа передана Верховному Суду, касаційне провадження триває. Отже, внесення відомостей про припинення права власності ОСОБА_1 від 19.11.2018 року здійснено на підставі зупиненого рішення, тобто незаконно. 
		Також представник ОСОБА_1 наголосила, що мирова угода не відповідає вимогам ст.207 ЦПК України. Позов є надуманим, оскільки позовні вимоги про стягнення грошових коштів, а мирова угода про перехід права власності, тобто за межами позовних вимог із порушенням ст. 435 ЦПК України.
		Окрім того, наголосила про порушення судом першої інстанції правил підсудності, оскільки відповідачі по справі зареєстровані у м. Донецьк, а відповідач ОСОБА_8 , місце проживання якої зазначено у позові м. Гола Пристань Херсонської області, не має жодного відношення до даного спору.
		Отже, ухвала суду про затвердження мирової угоди постановлена з порушенням вимог цивільного процесуального законодавства, просить її скасувати. Окрім того, просить постановити окрему ухвалу на адресу сторін та судді першої інстанції, який розглянув справу з порушенням вимог закону.
		Адвокат Григор`єв Р.Г., який діє в інтересах ОСОБА_3 апеляційну скаргу підтримав, просить її задовольнити та взяти до уваги, що позов по даній справі про стягнення грошових коштів, а мирова угода затверджена оскаржуваною ухвалою передбачає перехід до позивача права власності на квартиру АДРЕСА_2 . Таким чином, дана мирова угода не відповідає вимогам закону та виходить за межі предмету позову, оскільки не направлена на врегулювання спору, а є вимогою про перехід права власності на нерухоме майно в м. Києві, тоді як предметом спору є стягнення грошових коштів.
		Разом з тим, вказана квартира придбана та перебуває у власності ОСОБА_3 згідно договору купівлі-продажу від 25.12.2014 року. 10 травня 2016 року Оболонським районним судом м. Києва ухвалено заочне рішення у справі № 756/15285/15-ц за позовом ПАТ «Трест Київміськбуд-1» до ОСОБА_3 про визнання права власності на квартиру. Зазначеним заочним рішенням витребувано квартиру у ОСОБА_3 , однак це заочне рішення скасовано ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 22.06.2016 року та призначено новий розгляд, результатів розгляду - немає і розгляд триває.
		Отже, право власності ОСОБА_3 не припинилось та реєстрація права власності за ОСОБА_5 незаконна. Таким чином, суд першої інстанції не дослідив в повній мірі обставини справи та оскарженою ухвалою порушив права ОСОБА_3 , яка не була учасником розгляду справи. Окрім того, суд першої інстанції порушив порядок відкриття провадження у справі, не перевірив місце реєстрації відповідачів і відкрив провадження не впевнившись, що дана справа підсудна Голопристанському районному суду Херсонської області.
		Позивач ОСОБА_4 та його представники: адвокати Хом`ячук Ю.П., Лебєдєва Т.О. та Чорна Н.О. в жодне судове засідання не з`явились, були повідомлені належним чином. За період апеляційного провадження позивач та його представники подавали процесуальні документи. В останнє судове засідання 27.06.2019 року ОСОБА_4 не з`явився, подав заяву про відвід, яка залишена без розгляду ухвалою Херсонського апеляційного суду від 27.06.2019 року, та клопотання про відкладення розгляду справи в зв`язку з неможливістю його явки в судове засідання та явки його представника - адвоката Чорної Н.О. (третій адвокат в апеляційній інстанції), з якою укладено договір 26.06.2019 року, оскільки необхідний час для ознайомлення з матеріалами справи. Неодноразова неявка ОСОБА_4 визнана без поважних причин, оскільки на підтвердження поважності причин його неявки надана довідка про звернення до лікаря за медичною допомогою від 25.06.2019 року. Отже, посилання на неможливість його явки в судове засідання 27.06.2019 року нічим не підтверджено.
		Окрім того, в ході апеляційного розгляду 10.04.2019 року представником ОСОБА_4 - адвокатом Хом`ячуком Ю.П. подано заяву про відкладення розгляду справи, для ознайомлення з матеріалами справи.
		16.05.2019 року ОСОБА_4 подав відзив на апеляційні скарги, в якому просив у задоволенні апеляційних скарг відмовити, оскаржувану ухвалу суду залишити без змін та 20.05.2019 року ОСОБА_4 подав заяву про розгляд справи за його відсутності.
		06.06.2019 року надійшла заява адвоката Лебєдєвої Т.О., яка діє в інтересах ОСОБА_4 про відкладення розгляду справи в зв`язку з неможливістю явки в судове засідання та зайнятістю в іншому процесі. 
		19 червня 2019 року представник ОСОБА_4 - адвокат Лебєдєва Т.О. повторно подала заяву про відкладення розгляду справи в зв`язку з хворобою, у зв`язку з чим розгляд справи відкладено до 10 год. 40 хв. 27.06.2019 року.
		27.06.2019 року надійшла заява адвоката Лебєдєвої Т.О. якою остання повідомила суд апеляційної інстанції про те, що у зв`язку з погіршенням стану здоров`я вона припинила дію договору про надання правової допомоги № 05-06-19-ЮП/К від 05.06.2019 року, укладеного з ОСОБА_4 
		27.06.2019 року адвокат Чорна Н.О. надала копію договору про надання правової допомоги ОСОБА_4 та заявила клопотання про відкладення розгляду справи в зв`язку з неможливістю явки в судове засідання та зайнятістю в іншому процесі. 
		Враховуючи викладене, клопотання про відкладення розгляду справи, призначеного на 27.06.2019 року,- залишені без задоволення. У відповідності до положень п. 2 ч. 3 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи.
		Відповідачі ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. ОСОБА_8 не проживає за повідомленою суду адресою, вважається повідомленою про розгляд справи відповідно до п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України. Інші відповідачі у відповідності до положень ч. 11 ст. 128, п. 19 Перехідних положень ЦПК України та ч. 1 ст. 12-1 ЗУ "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" викликалися до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
		Відповідно до вимог ч.2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
		Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши відповідність оскаржуваної ухвали вимогам процесуального закону, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.
		Постановивши ухвалу про затвердження мирової угоди, суд першої інстанції дійшов висновку, що мирова угода, укладена сторонами, не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, вчинена в інтересах сторін.
		Такого висновку суд дійшов з суттєвими порушеннями вимог цивільного процесуального закону, зокрема, оскаржувана ухвала не відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України.
		Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
		Згідно вимог  ст.207 ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.
		Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.
		Суд до ухвалення судового рішення у зв`язку з укладенням сторонами мирової угоди має роз`яснити сторонам наслідки такого рішення, перевірити, чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії.
		Суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо: 1) умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними; або 2) одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.
		З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 в обґрунтування своїх позовних вимог посилався на укладення 01.04.2017 року між ним та ОСОБА_5 договору позики, згідно якого останній отримав від нього грошові кошти в сумі 9 850 000 грн, надано копію вказаного договору позики (а.с. 5).
		Окрім того, позивачем надано копію договору поруки від 01.04.2017 року згідно якого ОСОБА_6 та ОСОБА_7 виступили майновими поручителями перед ОСОБА_4 щодо виконання договору позики (а.с. 5а).
		19.11.2018 року ОСОБА_4 подав заяву про затвердження мирової угоди від 19.11.2018 року, укладеної між ним та відповідачами: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , згідно якої сторони з метою врегулювання за їх взаємною домовленістю, спірних правовідносин щодо заміни способу та порядку виконання рішення, домовилися врегулювати спір.
		Згідно поданої до суду мирової угоди сторони ( ОСОБА_4 ,  ОСОБА_5 ,  ОСОБА_6 ,  ОСОБА_7 ) визнають та погоджуються із тим, що 01.04.2017 року між сторонами укладено договір позики, згідно якого  ОСОБА_5  отримав від  ОСОБА_4  грошові кошти у сумі 9850000 грн. Датою повернення коштів відповідно до договору позики зазначено 01.10.2017 року. У визначений строк ОСОБА_5  кошти ОСОБА_4  не повернув. Сторони визнають та погоджуються із тим, що п. 3.2. Договору позики передбачено, у разі неможливості повернення запозичених грошових коштів, можливість звернення стягнення на майно ОСОБА_5  Сторони погоджуються з тим, що до п.5.4.2. договору поруки передбачено, що у разі невиконання Боржником своїх зобов`язань за Основним Договором, Кредитор має право звернути стягнення на суму заборгованості за кредитним договором, шляхом визнання права власності на майно, належне Поручителям або Кредитору, а також шляхом самостійного продажу майна Поручителів на підставі рішення суду. Сторони визнають та погоджуються із тим, що ОСОБА_5  є власником нерухомого майна, а саме: квартира семикімнатна за адресою:  АДРЕСА_1 , загальною площею 378.7 кв.м., житловою площею 180.3 кв.м.; квартира трьохкімнатна за адресою:  АДРЕСА_2 , загальною площею 145,4 кв.м., житловою площею 75,3 кв.м. Сторони визнають та погоджуються із тим, що вартість майна, належного ОСОБА_5  відповідає сумі заборгованості за договором позики. Сторони розуміють, що у разі проведення прилюдних торгів з розміру отриманої від реалізації суми коштів утримується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків відповідно до статті 27 Закону України «Про виконавче провадження». Згідно п.п. 1, 2 ч. 3 Порядку реалізації арештованого майна (затвердженого Наказом Мінюсту України від 29.09.2016 №2831/5) з грошових коштів, отриманих від реалізації майна має бути утримана винагорода торгуючої організації в розмірі 5 відсотків вартості реалізованого майна, що вказують на порушення інтересів стягувача у разі проведення примусової реалізації майна боржника (а.с. 16).
		Ухвалою Голопристанського районного суду Херсонської області від 06 грудня 2018 року затверджено мирову угоду. Провадження у справі закрито (а.с. 25-26).
		Окрім того, із позовної зави вбачається, що позивач звернувся до Голопристанського районного суду Херсонської області з позовом до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про стягнення грошових коштів, за місцем мешкання одного з відповідачів, а саме - ОСОБА_8 , яка не є стороною наданих суду договорів (а.с. 2-4).
		З матеріалів справи вбачається, що позов заявлено ОСОБА_4 до чотирьох відповідачів: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , всі відповідачі подали письмові заяви, згідно яких визнали, що 01.04.2017 року між сторонами укладено договір позики згідно якого ОСОБА_5 отримав від ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 9 850 000 грн. Датою повернення зазначено 01.10..2017 року згідно договору поруки від 01.04.2017 року ОСОБА_6 та ОСОБА_7 виступили майновими поручителями перед ОСОБА_4 щодо виконання договору позики. В зв`язку з викладеним всі відповідачі просили розглядати справу у їх відсутності.
		Разом з тим, жоден з відповідачів не просив затвердити мирову угоду і такі заяви в матеріалах справи відсутні. Сторони в судове засідання не з`явились та суд постановив ухвалу про затвердження мирової угоди, поданої ОСОБА_4 , підписану не всіма відповідачами, а лише ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , без роз`яснення сторонам наслідків такого рішення та з`ясування свободи волевиявлення з урахуванням подачі відповідної заяви тільки позивачем ОСОБА_4 У спорі про стягнення грошових коштів суд першої інстанції затвердив мирову угоду про перехід права власності на майно, тобто встановлено порядок виконання в порушення вимог ст. 435 ЦПК України.
		Таким чином, суд першої інстанції затверджуючи мирову угоду в порушення вимог закону не дотримався вимог ст. 207 ЦПК України, не звернув увагу на те, що мирова угода підписана не всіма сторонами, суд не перевірив чи не порушує мирова угода прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб, чи направлена мирова угода на врегулювання спору, не перевірив волевиявлення сторін щодо укладення мирової угоди та наслідків її укладення.
		Окрім того, з матеріалів справи, доданих до апеляційної скарги ОСОБА_1 вбачається, що 16.06.2019 року ухвалою Оболонського районного суду м. Києва у справі № 2-з/756/131/17 накладено арешт на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , іпотека за договором від 05.10.2015 року та право власності ОСОБА_1 , зареєстроване на підставі договору купівлі-продажу від 05.10.2015 року скасовано 19.11.2018 року на підставі рішення Оболонського районного суду м. Києва у справі № 756/15538/15-ц від 19.10.2016 року, виконання якого згідно ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.06.2017 року зупинено до закінчення касаційного провадження (а.с. 41-48, 187-188).
		Згідно сайту «Судова влада» справа № 756/15538/15-ц знаходиться в провадженні Верховного Суду і касаційний розгляд не закінчено (а.с. 189-190).
		До апеляційної скарги в інтересах ОСОБА_3 додані матеріали згідно яких арешт на квартиру АДРЕСА_2 та право власності ОСОБА_3 припинено на підставі заочного рішення Оболонського районного суду м. Києва від 10.05.2016 року (справа № 756/15285/15-ц), яке ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 22.06.2016 року скасовано та призначено справу до розгляду (а.с. 76-86).
		Згідно відомостей з сайту «Судова влада» провадження по справі № 756/15285/15-ц триває та станом на постановлення оскарженої ухвали від 06.12.2018 року не закінчено (а.с. 92-93). Отже, в Державний реєстр внесено відомості про скасування права власності скаржників на підставі скасованого та зупиненого виконанням рішення суду. 
		Таким чином, в ході апеляційного розгляду встановлено, що оспорюваною ухвалою суду вирішено питання про права, свободи та інтереси скаржників.
		Окрім того, згідно вимог ч. 1 ст. 187 ЦПК України якщо відповідачем вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суд відкриває провадження не пізніше наступного дня з дня отримання судом у порядку, передбаченому частиною восьмою цієї статті, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача. 
		Згідно вимог ч. 9 ст. 187 ЦПК України якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
		Отже, судом першої інстанції при вирішенні питання про відкриття провадження у справі не дотримано вимог ч. 1 ст. 187 ЦПК України, оскільки в матеріалах справи відсутні не лише відповіді з інформацією про зареєстроване в встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичних осіб-відповідачів, а й запити про це.
		Таким чином, суд першої інстанції вирішив питання про відкриття провадження з порушенням вимог закону, без отримання інформації, необхідної для визначення підсудності справи на стадії відкриття провадження у справі.
		Враховуючи викладене та порушення суду першої інстанції при постановленні ухвали про затвердження мирової угоди, а також при вирішенні питання підсудності на стадії відкриття провадження у справі, апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, а ухвала суду від 06.12.2018 року про затвердження мирової угоди, - скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції зі стадії відкриття провадження у справі.
		Також судова колегія звертає увагу суду першої інстанції на необхідність дотримання вимог цивільного процесуального законодавства при вирішенні питання щодо підсудності на стадії відкриття провадження та дотримання вимог ст. 207 ЦПК України щодо умов затвердження мирової угоди.
		Вимоги скаржників щодо постановлення окремих ухвал на адресу сторін та судді, який ухвалив оскаржену ухвалу, суд апеляційної інстанції залишив без задоволення, враховуючи вимоги ст. 262 ЦПК України та дискреційні повноваження суду стосовно права на постановлення окремої ухвали.
		Керуючись ст.ст. 374, 379, 382 ЦПК України, суд, -
		П О С Т А Н О В И В:
		Апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , яка діє від імені ОСОБА_3 ,- задовольнити частково.
		Ухвалу Голопристанського районного суду Херсонської області від 06 грудня 2018 року - скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції зі стадії відкриття провадження у справі. 
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.    
		 
		Дата складання повного судового рішення 02 липня 2019 року.
		 
		 
		 
		Головуючий                                                                         П.Я.Ігнатенко
		 
		 
		 
		Судді:                                                                                 Л.П.Воронцова
		 
		 
		 
		О.М.Полікарпова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...