Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Категорія справи № 688/251/18 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про право власності та інші речові права; Спори про право власності та інші речові права про приватну власність.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 05.07.2019. Забезпечено надання загального доступу: 05.07.2019.
Дата набрання законної сили: 26.06.2019
Номер судового провадження: 61-2238ск19

паспортну  службу  органів  внутрішніх справ,  затвердженим  постановою  Кабінету  Міністрів  України від 10 жовтня 1994 року N  700,   Тимчасовою інструкцією про порядок   документування   і   прописки   (реєстрації)   громадян, затвердженої  наказом  Міністерства  внутрішніх  справ України від 3 лютого 1992 року.
		 За змістом цих норм, до прийняття Закону України « Про свободу пересування», місцем проживання особи було їх місце реєстрації.
		Відповідно до ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», яка містить визначення термінів застосованих у цьому законі, місце проживання це - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає постійно або тимчасово. 
		Реєстрація - внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.
		Довідка про реєстрацію місця проживання - документ, який видається органом реєстрації особі за її вимогою та підтверджує реєстрацію місця проживання або місця перебування особи.
		Отже, за змістом цих термінів, місце реєстрації особи, яке підтверджене відповідною довідкою про реєстрацію, також  є підтвердженням її первинного місця проживання якщо не буде встановлено, що особа постійно або тимчасово перебуває у іншому місці. Таке місце проживання підтверджується довідкою.
		Відповідно статті 128 ЖК Української РСР, порядок надання жилої площі в гуртожитках визначається цим Кодексом та іншими актами законодавства України.
		Жила площа в гуртожитку надається одиноким громадянам і сім`ям, які мають право проживати у гуртожитках, за рішенням адміністрації підприємства, установи, організації або органу місцевого самоврядування, у власності чи управлінні яких перебуває гуртожиток.
		На підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації, орган місцевого самоврядування видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу в гуртожитку (стаття 129 ЖК Української РСР).
		Відтак, право на проживання у гуртожитку виникає лише за умови отримання ордеру на зайняття певного житлового приміщення в гуртожитку у встановленому законодавством порядку.
		За системним аналізом зазначених нор матеріального права право, на проживання  у кімнатах або на койко-місцях у гуртожитку виникає за умови отримання житлової площі у відповідності до законодавства, поселення на цій житловій площі з наступною реєстрації місця проживання. При цьому місце реєстрації не є визначальним при з`ясування наявності у особи права проживання на певній житловій площі, однак реєстрація особи у певному приміщенні свідчить про наявність певного права особи на це приміщення. 
		Стаття 15 ЦК України передбачає, що  кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		Розглядаючи спір, суд повинен з`ясувати усі зазначені обставини справи відповідно до обґрунтування позову, зміст позовних вимог та зв`язок між обґрунтуванням, вимогою та вибраним способом захисту.
		Як визначено у Конвенції, кожен, чиї права та свободи порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
		Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту, суди мають визначить, чи є такий спосіб ефективним, вимога про захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та забезпечувати його поновлення, а у разі неможливості такого поновлення гарантувати особі отримання відповідної компенсації (Постанова Великої палати Верховного Суду у справі № 399/142/16). У випадках коли закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного невизнаного або оспорюваного права, свободи чи інтересу, особи, яка звернулась за захистом, суд , відповідно до вимоги викладеної у позові  може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону                  ( стаття 5 ЦПК України у редакції з 15 грудня 2017 року), (Постанова Великої палати Верховного Суду України у справі № 570/3439/16). Разом з тим,  якщо таке право або інтерес, можуть бути захищені лише певним способом,  а той  який обрав позивач може бути використаний для захисту інших прав, а не тих на захист яких звернувся позивач, суд визнає обраний спосіб захисту неналежним і відмовляє у позові. Визнаючи належність обраного способу захисту, слід оцінювати його ефективність для захисту того права чи інтересу за захистом якого позивач звернувся до суду , вимога про захист права повинна відповідати змісту цього права чи інтересу, характеру його порушення, оспорювання або невизнання і повинна забезпечувати поновлення права чи інтересу а у випадку неможливості гарантувати відшкодування( постанова Великої палати Верховного Суду України у справі за № 331/6927/16)
		Розглядаючи справу та встановивши, що право позивачів було порушено, однак позивачі обрали спосіб захисту права, що не відновлює це порушене право, суди повинні захистити право найбільш наближеним до обраного позивачем способу.
		Апеляційний суд встановивши, що відповідачі у приміщеннях, які після реконструкції ввійшли до складу квартири НОМЕР_1 ніколи не вселялись та не проживали, у відповідних довідках, виданих компетентним органами слово кімната замінено на слово квартира, а відповідачі були незаконно зареєстровані у спірній квартирі, у тому числі після того, як вона набула статусу власності, та що відповідачі не набули право користування спірним приміщеннями, відмовив з цих підстав у позові, зазначивши що визнання відповідачів такими, що втратили право користування спірним приміщення не є способом захисту прав позивача. 
		Однак, той факт, що наслідками об`єднання кімнат у гуртожитку відповідачі, у супереч наявному у них праву, були зареєстровані у жилих приміщеннях, належних на праві власності позивачам та заперечують проти визнання їх такими, що не набули прав на ці житлові приміщення, спір щодо прав відповідачів на ці житлові приміщення неодноразово розглядалося судами, де зазначалось про наявність у відповідачів прав на ці житлові приміщення, з урахуванням певних обставин цього спору, позивачами обґрунтовано обрано такий спосіб захисту своїх прав як усунення перешкод у володінні та користуванні своєю власністю шляхом визнання відповідачів такими, що втратили право користування їхньою власністю.   
		Викладене свідчить про те, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права, у зв`язку із чим помилково скасував законне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції, а тому рішення апеляційного суду підлягає скасуванню із залишенням в силі рішення суду першої інстанції.  
		Висновки апеляційного суду про те, що суд першої інстанції при ухваленні рішення вийшов за межі пред`явлених позовних вимог, також не відповідають дійсності, виходячи з наступного.
		ОСОБА_5 , законним представником якої є ОСОБА_4 , ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 08 червня                     2018 року в процесуальний спосіб була залучена до участі у справі у якості співвідповідача (а.с.134). 
		Відповідно до ч.4 ст.29 ЦК місцем проживання фізичної особи, яка не досягла                 10 років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає. 
		З матеріалів справи вбачається, що малолітня ОСОБА_5 ,  яка народилась                    ІНФОРМАЦІЯ_1 , не є членом сім`ї власників спірного житлового приміщення, зареєстрована у спірній квартирі як за місцем проживання своєї матері              ОСОБА_4 Отже суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про те, що право користування житловим приміщенням ОСОБА_5 є похідним від права її матері ОСОБА_4 Оскільки ОСОБА_4 є такою, що втратила право користування житловим приміщенням, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про наявність правових підстав для проживання та реєстрації малолітньої ОСОБА_5 в спірній квартирі відсутні.
		При цьому, не має обґрунтованих підстав для висновку про порушення прав малолітньої особи, оскільки як встановлено судом у спірному житловому приміщенні малолітня не проживала, її мати була зареєстрована і залишається зареєстрована у кімнаті НОМЕР_1 гуртожитку (за даними паспорту), яка ввійшла до складу квартири НОМЕР_3, а не в квартирі НОМЕР_1 . Реєстрація малолітньої особи в                  2010 році в квартирі НОМЕР_1 , яка на той час належала на праві власності позивачам, була незаконною.   
		Відповідно до статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
		Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
		Постанову Хмельницького апеляційного суду від 20 грудня 2018 року скасувати.
		Рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 06 липня 2018 року  залишити в силі.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                   В. М. Сімоненко
		 
		Судді:                                                                             А. А. Калараш 
		 
		 А. О. Лесько
		 
		С. Ю. Мартєв 
		 
		Є. В. Петрова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...