Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 127/1570/18 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою.
Надіслано для оприлюднення: 05.07.2019. Зареєстровано: 05.07.2019. Забезпечено надання загального доступу: 08.07.2019.
Дата набрання законної сили: 04.07.2019
Номер судового провадження: 1-кп/127/93/18
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42017020000000316

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа №127/1570/18 
		Провадження №1-кп/127/93/18 
		 
		 
		УХВАЛА 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		04 липня 2019 року         м. Вінниця
		 
		Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
		головуючого судді: ОСОБА_1 ,
		за участю:
		секретаря  ОСОБА_2 ,
		сторони обвинувачення: прокурора ОСОБА_3 ,
		сторони захисту: обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
		захисника ОСОБА_6 ,
		розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду №13 в м. Вінниці обвинувальний акт в кримінальному провадженні за обвинуваченням  ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368ККУкраїни та  ОСОБА_5  у вчиненні злочину, передбаченому ч.2 ст. 27 ч.3 ст. 368 КК України, відомості про які внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017020000000316 від 16.06.2017 року, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває обвинувальний акт в кримінальному провадженні за обвинуваченням  ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368КК України та ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченому ч.2 ст. 27 ч.3 ст. 368 КК України.
		В судовому засіданні захисник обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5  адвокат ОСОБА_6 заявила клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з тримання під вартою на особисте зобов`язання, мотивуючи їх тим, що досудове розслідування закінчено, обвинувачені вчасно та постійно з`являються на виклики до суду, свідки у кримінальному провадженні допитані, а тому відсутні ризики для кримінального провадження. Оскільки, взяття під варту є виключним і найбільш суворим запобіжним заходом, який застосовується лише тоді, коли є підстави вважати, що менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків і належної поведінки, а тому вважає, що застосування до обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання буде достатнім для забезпечення виконання останніми покладених на них процесуальних обов`язків.
		Адвокат ОСОБА_6 в інтересах заставодавця ОСОБА_7 заявила клопотання про повернення застави, мотивуючи його тим, що ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 29.09.2017 року до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів з одночасним визначенням розміру застави 200000 грн. 02.10.2017 року ОСОБА_7 була внесена застава на рахунок ТУ ДСА у Вінницькій області за обвинуваченого ОСОБА_4 . 
		Також, адвокат ОСОБА_6 в інтересах заставодавця ОСОБА_8 заявила клопотання про повернення застави внесеної за обвинуваченого ОСОБА_5 , мотивуючи його тим, що ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 23.09.2017 року до підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів з одночасним визначенням розміру застави 128000 грн. 25.09.2017 року ОСОБА_8 була внесена застава на рахунок ТУ ДСА у Вінницькій області. Обраний запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_4 та ОСОБА_5 припинив свою дію, запобіжний захід не продовжувався та питання про звернення застави в дохід держави також не вирішувалось. Необхідності залишення застави для забезпечення цивільного позову чи відшкодування шкоди немає, оскільки такі вимоги не заявлялись, матеріальної шкоди інкримінованим злочином обвинуваченим не завдано, а тому вважає, що застава підлягає поверненню застоводавцям ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у зв`язку із закінченням дії строку застави.
		Обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підтримали клопотання захисника ОСОБА_6 та просили їх задоволити.
		Прокурор ОСОБА_3 заперечував щодо задоволення клопотання захисника ОСОБА_6 щодо змінити запобіжного заходу відносно обвинувачених, оскільки вважає, що обраний запобіжний захід у виді застави відносно обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_9 є достатнім та необхідним для уникнення ризиків для кримінального провадження. Щодо повернення застави заставодавцям заперечував, оскільки запобіжний захід не скасований, а отже продовжує свою дію.
		Дослідивши клопотання захисника, заслухавши думку учасників процесу, дослідивши обвинувальний акт та наявні у суду матеріали судового провадження, суд приходить до переконання, що клопотання захисника  адвоката ОСОБА_6 задоволенню не підлягають з наступних підстав. 
		Відповідно до вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
		Виходячи із положень ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; вік та стан здоров`я обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставин.
		Згідно ч. 4 ст. 202КПК України, з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави. Тому, після внесення заставодавцем ОСОБА_7 та ОСОБА_8 застави за обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , вважається, що до обвинувачених застосовано запобіжний захід у виді застави.
		Так,судом враховано особуобвинуваченого ОСОБА_4 ,який єособою ранішене судимою,одружений,працевлаштований,має наутримані малолітнюдитину,проте враховуючи,що він обґрунтовано обвинувачується у вчиненні корисливого тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, з метою належної процесуальної поведінки обвинуваченого, а також з метою уникнення таких ризиків для кримінального провадження, як можливість переховуватись від суду, вчиняти інші кримінальні правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, суд переконується в доцільності застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу саме у виді застави.
		Так, судом враховано особу обвинуваченого ОСОБА_5 , який є особою раніше не судимою, працевлаштований, проте враховуючи, що він обґрунтовано обвинувачується у вчиненні корисливого тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, з метою належної процесуальної поведінки обвинуваченого, а також з метою уникнення таких ризиків для кримінального провадження, як можливість переховуватись від суду, вчиняти інші кримінальні правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, суд переконується в доцільності застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу саме у виді застави.
		Враховуючи вищевикладене, суд приходить до переконання, що клопотання захисника обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5  адвоката ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу підзахисним задоволенню не підлягає.
		Що стосується клопотань адвоката ОСОБА_6 в інтересах заставодавця ОСОБА_7 та заставодавця ОСОБА_8 про повернення застави то суд зазначає наступне.
		Чинним КПК України визначено строки дії ухвали про застосування запобіжного заходу лише щодо тримання під вартою та домашнього арешту, строки дії інших запобіжних заходів, у тому числі застави,КПК України невизначено.
		Крім того, відповідно до положень частини 4 статті 196КПК України слідчийсуддя, суд зобов`язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або домашнього арешту дату закінчення її дії у межах строку, передбаченого цим Кодексом.
		Таким чином, строк дії такого запобіжного заходу як застава, при його обранні, не визначається.
		Згідно статті 203КПК України ухвалапро застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.
		Відомостей стосовно того, що у відношенні обвинувачених закрито кримінальне провадження чи ухвалено виправдувальний вирок, суду не надано.
		Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що запобіжний захід у виді застави відносно обвинуваченого ОСОБА_4 та ОСОБА_5 свою дію не припинив, а отже клопотання захисника ОСОБА_6 в інтересах заставодавця ОСОБА_7 та ОСОБА_8 задоволенню не підлягає.
		Керуючись ст. ст. 7, 132, 176-179, 182, 194, 331, 370, 372, 376 КПК України, суд, 
		УХВАЛИВ:
		В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6  про зміну запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з тримання під вартою на особисте зобов`язання  відмовити.
		В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6  про повернення заставодавцям ОСОБА_7 та ОСОБА_8 застав, внесених за обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5  відмовити.
		Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...