Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/6627/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу забезпечення функціонування органів прокуратури, адвокатури, нотаріату та юстиції (крім категорій 107000000), зокрема у сфері.
Надіслано судом: 08.07.2019. Зареєстровано: 09.07.2019. Забезпечено надання загального доступу: 10.07.2019.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		м. Київ
		01 липня 2019 року                      № 640/6627/19
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Смолія І.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом  ОСОБА_3 приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу (АДРЕСА_1 ) до Міністерства юстиції України (01001, м.Київ, вул.А.Городецького, 13), Державного підприємства "Національні інформаційні системи" (04053, м.Київ, вул.Бульварно-Кудрявська, 4), третя особа - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Оперон" (01034, м.Київ, вул.Володимирська, 51-53) про визнання протиправним та скасування наказу та зобов`язання вчинити дії,      
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
		              ОСОБА_3 приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу (надалі також - позивач/ ПН КМНО ОСОБА_3) звернулась до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовною заявою до Міністерства юстиції України (надалі також - відповідач-1/МЮУ), Державного підприємства «Національні інформаційні системи» (надалі також - відповідач-2/ДП «НІС»), третя особа - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Оперон» (надалі також - третя особа/ОСББ «Оперон») про визнання протиправним та скасування наказу та зобов`язання вчинити дії.
		          Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач протиправно та необґрунтовано винесено оскаржувані накази №695/5 від 07.03.2019 та №1216/5 від 16.04.2019, яким здійснено тимчасове блокування доступу позивачу до державного реєстру речових прав на нерухоме майно, оскільки за результатами комплексної перевірки організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса проведеної ГТУ юстиції у м.Києві в лютому 2019 року, складено довідку в якій зазначено, що організація нотаріальної діяльності, дотримання порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства здійснюється нотаріусом «задовільно».
		          Відповідачем-1 та 2 на адресу суду, подано письмові відзиви в яких зазначено про необґрунтованість заявлених позовних вимог, виклавши зміст своїх пояснень в поданих письмових відзивах.   
		          Третьою особою не надано суду пояснень щодо заявлених позовних вимог. 
		Розглянувши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.
		Наказом Міністерства юстиції України №695/5 від 07.03.2019 скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та тимчасово заблоковано доступу позивачу до державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 4 місяці.
		До ПН КМНО ОСОБА_3 посвідчено договір між ПАТ «Комерційний банк «Земельний капітал» та ОСОБА_2 предметом якого є нежилі приміщення (групи приміщень № 319) (в літ.В), загальною площею 1842,0 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_4
		Для посвідчення зазначеного договору іпотеки та проведення реєстрації права власності на предмет іпотеки за ОСОБА_2 останнім надано Свідоцтво про право власності серії НОМЕР_1 , виданого 12.09.2007 Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), за яким реєстрація права власності у державних реєстрах була відсутня.
		Нотаріальна діяльність позивача регулюється Законом України «Про нотаріат», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України та іншими нормативно- правовими актами у сфері нотаріату.
		Відповідно до ст. 3 Закону України «Про нотаріат», нотаріус - це уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
		Згідно п. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державним реєстратором є, в тому числі, нотаріус.
		Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
		Статтею 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державним реєстратором є, зокрема, нотаріус, який здійснює ці повноваження як внаслідок вчинення нотаріальної дії, пов`язаної із переходом права власності на нерухоме майно (що передбачає наявність сукупності повноважень «приватний нотаріус - державний реєстратор»), так і окремо повноваження державного реєстратора, які не пов`язані із вчиненням нотаріальних дій, у порядку, встановленому Законом.
		Згідно із ч. 3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державний реєстратор: встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочииу та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації; перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.
		Відповідно до п. 5 рекомендацій, викладених у Матеріалах спільної робочої групи Міністерства юстиції України та Нотаріальної палати України «Типові помилки, які виникають під час державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а також державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань розроблених за результатами спільної робочої групи», прийняття рішення про державну реєстрацію права власності державний реєстратор зобов`язаний перевірити інформацію про зареєстроване право власності на такий об`єкт на паперових носіях.
		Під зазначеними вище носіями інформації слід розуміти документи, що містять первинну інформацію про факт державної реєстрації прав та їх обтяжень, наприклад, реєстраційні книги БТІ, поземельні книги.
		На виконання вище вказаних приписів, позивачем направлено запит до КП КМР «Київське міське бюро технічної інвентаризації» щодо наявності зареєстрованого права власності. В подальшому отримано відповідь, згідно якої  повідомлено, що право власності на вказаний об`єкт не зареєстровано.
		Згідно ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація прав проводиться в такому порядку: 
		1)          прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв;
		2)          виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав;
		3)          встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв;
		4)          перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття
		5)          прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав);
		6)          відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав;
		7)          формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником;
		8)          видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.
		Частиною 2 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
		Такий порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127.
		Відповідно ч.3 ст. 1 Закону України «Про іпотеку», іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця. згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
		Для реєстрації права власності заявником надано оригінали документів, передбачених ст.27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та п. 40 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127, а саме:
		-          свідоцтво про право власності серії НОМЕР_1 , виданого 12.09.2007 ГУ комунальної власності м. Києва ВО КМР (КМДА);
		-          інформаційна довідка НЖ-2018 № 1766 видана 23.08.2018 КП КМР «Київське міське бюро технічної інвентаризації», отримана на запит ПП КМНО ОСОБА_3 вих. № 210/01-16 від 22.08.2018, в порядку виконання абз. 1 п.3 ч.3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію прав»;
		-          технічний паспорт на нежитлові приміщення, вбудовані в громадський (виробничий) будинок, інвентаризаційна справа № 220818 складений 22.08.2018 ТОВ «Бюро технічної інвентаризації оформлення землі та нерухомості» (кваліфікаційний сертифікат АЕ№ НОМЕР_2 );
		-          документ, що посвідчують сплату адміністративного збору за державну реєстрацію прав та документ, що підтверджує плату за надання інформації з ДРРПнаНМ в паперовій формі.
		Отже, реєстрація права власності за ОСОБА_2 на нежилі приміщення (групи приміщень № 319) (в літ.В), загальною площею 1842,0 кв.м., за адресою: АДРЕСА_4, та посвідчення договору іпотеки відбулось у відповідності до вимог законодавства.
		ОСББ «Оперон» до МЮУ подано скаргу на рішення про державну реєстрацію прав від 27.08.2018 здійсненого позивачем, в якій зазначено, що позивач своїми рішеннями зареєстровав право власності за ОСОБА_2 , внесені записи про іпотеку та заборону щодо нежилих приміщень (групи приміщень № 319) (в літ.В), загальною площею 1842,0 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_4, яких у вказаному будинку не існує, а площа майна майже співпадає з площею приміщень підвального, першого та другого поверхів вказаного Будинку (рішення про державну реєстрацію № 42706604. 42711114, 42711277) та право власності оформлено на чуже майно без належних підстав та на підставі документації, яка містить недостовірні відомості.
		Скаржником також зазначено, що площа об`єкту, зареєстрованого за ОСОБА_2 , майже співпадає з площею приміщень підвального, першого та другого поверхів вказаного будинку та оскаржуваними рішеннями фактично оформлено право власності на чуже майно.
		Рішення про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на нежилі приміщення (групи приміщень № 319) (в літ.В). загальною площею 1842,0 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_4 здійснено на підставі свідоцтва про право власності, виданого ГУ комунальної власності м. Києва від 12.09.2007 (бланк серії САА №854522).
		Повноваження МЮУ у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно визначаються насамперед Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 №1952-1V, а також постановою Кабінету Міністрів України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 25.12.2015 №1127.
		Відповідно до ч.1, 2 та 3 ст.37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду. Міністерство юстиції України розглядає скарги: 1) на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір); 2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.
		Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня. коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.
		Процедура розгляду скарги по суті відповідно до Законів України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та «;Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» визначена Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015р. № 1128, якою затверджено Порядок розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - Порядок розгляду скарг).
		Пунктом 2 Порядку розгляду скарг встановлено, що для забезпечення розгляду скарг суб`єктом розгляду скарги утворюються постійно діючі комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації (Комісія), положення та склад яких затверджуються Мін`юстом або відповідним територіальним органом.
		До повноважень Комісії належить розгляд скарги по суті, встановлення наявності чи відсутності обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, зазначених у скарзі, та інші обставини, які мають значення для об`єктивного розгляду скарги, у тому числі шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), та у разі необхідності витребування документів, пояснень тощо у суб`єкта оскарження, і вирішує:
		1)          чи мало місце прийняття оскаржуваного рішення суб`єктом оскарження, чи мала місце оскаржувана дія або бездіяльність суб`єкта оскарження;
		2)          чи було оскаржуване рішення прийнято суб`єктом оскарження на законних підставах, чи здійснювалася дія або вчинялася бездіяльність суб`єктом оскарження на законних підставах;
		3)          чи належить задовольнити кожну з вимог скаржника або відмовити в їх задоволенні;
		4)          чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у своїй скарзі (зокрема внесення шляхом виправлення технічних помилок у записах реєстрів взамін скасування рішення державного реєстратора);
		5)          які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню (п.8 Порядку розгляду скарг).
		Крім того, п.3 Порядку розгляду скарг, розгляд скарг здійснюється за заявою особи, яка вважає, що її права порушено, що подається виключно у письмовій формі та повинна містити обов`язкові відомості та документи, що долучаються до скарги, передбачені Законами.
		Вказане узгоджується з ч.5 ст.37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відповідно до якої скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі. До скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника у результаті прийняття рішення державним реєстратором (за наявності).
		Скарга на рішення про державну реєстрацію прав розглядається в порядку, визначеному цим Законом, виключно за умови, що вона подана особою, яка може підтвердити факт порушення її прав у результаті прийняття такого рішення.
		Частиною 8 ст.37 даного Закону Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною п`ятою цієї статті, закінчився встановлений законом строк подачі скарги.
		Відповідно до п.5, 7 Порядку розгляду скарг перед розглядом скарги по суті комісія вивчає скаргу для встановлення, зокрема, дотримано вимоги Законів щодо строків подання скарги, вимог щодо її оформлення та/або щодо документів, що долучаються до скарги.
		У разі коли встановлено порушення вимог Законів щодо строків подання скарги, вимог щодо її оформлення та/або щодо документів, що долучаються до скарги, суб`єкт розгляду скарги на підставі висновку комісії приймає мотивоване рішення про відмову у задоволенні скарги без розгляду її по суті у формі наказу.
		Позивачем на скаргу ОСББ «Оперон» подано заперечення та копії документів, що підтверджуються обґрунтованість прийнятих рішень та зазначено, що подана скарга подана с порушенням вимог ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а саме остання не містить відомостей про порушення прав заявника. 
		Відповідачем-1 задоволено скаргу, з підстав порушення прав заявника. Також підставою для задоволення якої, слугував лист Департаменту комунальної власності м. Києва від 20.02.2019 № 062/02/07-1764 в якому зазначено, що право власності на нежитлові приміщення (групи приміщень №319), загальною площею 1842 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_4 (літера А) не оформлювалось за ОСОБА_2
		Судом встановлено, що внаслідок прийняття оскаржених рішень позивачем не відбулося припинення права власності чи переходу права власності на майно ОСББ «Оперон» чи інших власників/співвласників майна або будь-якої іншої особи у вказаному будинку, не виникло зобов`язань, забезпечених власністю ОСББ «Оперон» та/або його членів.
		Крім того, судом встановлено та не спростовано відповідачем-1, того, що ОСББ «Оперон» не надано довіреності на представництво співвласників чиї права порушені, оскільки ОСББ не є власником усіх приміщень, розташованих на підвальному, першому та другому поверсі даного будинку. 
		Також, ОСББ «Оперон» та його членами не надано документації про право власності на майно, яке зареєстровано право власності за ОСОБА_2 .
		Щодо подання доповнень до скарги заявником, суд зазначає, що ані Законом № 1952-IV, ані  Порядком № 1128 не передбачено можливості подання доповнень до скарги на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту, що здійснюється Мін`юстом та його територіальними органами
		Згідно з п. 3 Порядку № 1128 розгляд скарг здійснюється за заявою особи, яка вважає, що її права порушено (далі - скаржник), що подається виключно у письмовій формі та повинна містити обов`язкові відомості та документи, що долучаються до скарги, передбачені Законами, а також відомості про бажання скаржника та / або його представника взяти участь у розгляді відповідної скарги по суті та про один із способів, зазначених у пункті 10 цього Порядку, в який скаржник бажає отримати повідомлення про зазначений розгляд.
		Відповідно до абз. 2 п. 7 Порядку № 1128 у разі наявності у суб`єкта розгляду скарги інших скарг з питання, порушеного у скарзі, розгляд таких скарг по суті об`єднується та здійснюється у строки, які обраховуються з моменту реєстрації скарги, поданої раніше.
		Враховуючи зазначене, відповідач не повинен був розглядати скаргу від 27.02.2019 як доповнення.
		Аналогійний правовий висновок викладено у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду від 06.02.2019 у справі №826/4906/17.
		Однак, Наказом МЮУ №695/5 від 07.03.2019 задоволено скаргу ОСББ «ОПЕРОН», скасовано рішення про реєстрацію прав та їх обтяжень від 27.08.2018 №№42706604, 42711114, 42711277, прийняті ПН КМНО ОСОБА_3 та тимчасово заблокувано доступу до державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 4 місяці.
		Щодо блокування доступу до державного реєстру речових прав на нерухоме майно, суд зазначає наступне. 
		Згідно ч.4 ст.3 Закону України «Про нотаріат», нотаріус не може займатися підприємницькою, адвокатською діяльністю, бути засновником адвокатських об`єднань, перебувати на державній службі або службі в органах місцевого самоврядування, у штаті інших юридичних осіб, а також виконувати іншу оплачувану роботу, крім викладацької, наукової і творчої діяльності. Нотаріуси як особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, належать до категорії самозайнятих осіб. 
		Отже, видання оскаржуваного наказу, фактично заблоковано діяльність позивача з метою отримання доходу та сплати відповідних податків до бюджету.
		Аналогічна позиція щодо блокування доступу нотаріуса до державного реєстру речових прав на нерухоме майно викладена у Постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду у справі №826/15847/17 від 02.05.2018.
		Отже, враховуючи те, що суд вважає оскаржуваний Наказ №695/5 від 07.03.2019 протиправним, то блокування доступу до державного реєстру речових прав на нерухоме майно є безпідставним.
		 
		Також, Наказом МЮУ №1216/5 від 16.04.2019, яким тимчасово заблоковано доступ позивачу до державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 2 місяці.
		Міністерством юстиції України видано Наказ №974/7 від 20.03.2019 «Про проведення камеральної перевірки у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора - ПН КМНО ОСОБА_3».
		Оскаржуваний наказ винесено на підставі акту за результатами проведення моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора - ПН КМНО ОСОБА_3 від 14.03.2019.
		На підставі Наказу МЮУ №974/7 від 20.03.2019 проведено камеральну перевірку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора - приватного нотаріуса ОСОБА_3, за результатами якої складено довідку від 08.04.2019.
		Зазначена довідка, в подальшому слугувала, підставою для винесення оскаржуваного Наказу МЮУ №1216/5 від 16.04.2019.
		Відповідно до ч.1 ст.37-1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» метою здійснення контролю МЮУ у сфері державної реєстрації прав, у тому числі шляхом моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав, є виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації прав.
		Даним Законом встановлено, що за результатами моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації прав МЮУ проводить перевірки державних реєстраторів чи суб`єктів державної реєстрації прав.
		Згідно ч.2 ст.37-1 даного Закону, за результатами проведення перевірок державних реєстраторів МЮУ, у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами приймає вмотивоване рішення, зокрема, про тимчасове блокування доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав. 
		Відповідно до ч.3 ст.37-1 Закону негайне виконання такого рішення забезпечує технічний адміністратор Державного реєстру прав у день надходження рішення.
		Порядок здійснення контролю у сфері державної реєстрації, в тому числі шляхом проведення камеральної перевірки затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2016 №990 (надалі Порядок №990).
		Відповідно до п.10 Порядку №990, за результатами проведеної камеральної перевірки Мін`юст на підставі довідки комісії приймає мотивоване рішення відповідно до Законів у формі наказу.
		Як зазначає позивач, та не спростовано відповідачм-1, Наказ МЮУ №1216/5 від 16.04.2019 не обґрунтовано прийняття рішення щодо блокування доступу позивача до державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 2 місяці.
		Суд критично ставиться, до посилань представника відповдіача-1 на довідку як підставу винесення оскаржуваного наказу за результатами проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, оскільки оформлення наказу у такій спосіб не передбачено законодавством.
		Пунктом 6 Порядку №990 встановлено, що камеральна перевірка проводиться у строк, що не перевищує 14 робочих днів. Наказ Мін`юсту про проведення камеральної перевірки в обов`язковому порядку розміщується на офіційному веб-сайті.
		Наказом МЮУ №974/7 від 20.03.2019 визначено проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
		Довідка за результатами проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора - ПН КМНО ОСОБА_3 датована 08.04.2019, тобто проведення перевірки здійснювалось на протязі 18 днів.
		Пунктом 7 Порядку №990 встановлено, що копія наказу Мін`юсту про проведення камеральної перевірки надсилається протягом трьох робочих днів з дня його прийняття разом із супровідним листом державному реєстратору та/або суб`єкту державної реєстрації.
		В порушення вказаного припису, копія наказу Мін`юсту про проведення камеральної перевірки надіслана на адресу Позивача через 8 днів.
		Відповідно до даних сайту ДП «Укрпошта» копія Наказу МЮУ №974/7 направлена на адресу Позивача 28.03.2019, докази містяться в матеріалах справи.
		Згідно з п.8 Порядку №990 результати камеральної перевірки оформляються довідкою, яка підписується усіма членами комісії. У довідці про проведення камеральної перевірки зазначаються: дата проведення камеральної перевірки (число, місяць, рік); прізвище, ім`я та по батькові посадових осіб Мін`юсту, що проводили камеральну перевірку; підстава проведення камеральної перевірки; опис виявлених порушень порядку державної реєстрації (з посиланням на відповідні акти законодавства) із зазначенням підтвердних документів чи відомостей з реєстрів; пропозиції стосовно змісту рішення за результатами проведеної камеральної перевірки.
		З матеріалів справи, вбачається, що довідка за результатами проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора - ПН КМНО ОСОБА_3 від 08.04.2019 не містить дати проведення камеральної перевірки, документів чи відомостей з реєстрів, на підставі яких зроблено висновки про порушення позивачем законодавства.
		Вказана довідка, як і оскаржуваний Наказ не містить зазначення підтверджуючих документів та відомостей з реєстрів. У довідці не зазначено наявність додатків до неї, які підтверджують порушення.
		Відповідно до п.8 Порядком №990 встановлені лише права комісії.
		Порядком №990, встановлено права Комісії, які не позбавляють обов`язку відповідача, якій є суб`єктом владних повноважень, при проведенні перевірки та прийняття рішення діяти обґрунтовано, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
		Судом встановлено, що позивача не залучено до проведення перевірки, не витребувано пояснення із посиланням на докази щодо виявлених нібито порушень, а вжиті заходи реагування є неспівмірними з виявленими порушеннями, враховуючи, що вони фактично позбавляють Позивача можливості отримувати дохід від трудової діяльності.
		У справі "Олександр Волков проти України" (Заява № 21722/11) ЄСПЛ вказано: Суд зазначає, що незгода заявника з обраною процедурою є питанням тлумачення національного права, що перш за все є компетенцією національних органів. Проте Суд повинен перевірити, чи відповідає спосіб, в який тлумачиться та застосовується національне законодавство, принципам Конвенції, як вони тлумачаться у світлі практики Суду.
		Вислів "згідно із законом" вимагає, по-перше, щоб оскаржуваний захід мав певне підґрунтя у національному законодавстві: він також стосується якості закону, про який йдеться, вимагаючи, щоб він був доступний для зацікавленої особи, яка, окрім того, повинна мати можливість передбачити наслідки його дії щодо себе, та відповідав принципу верховенства права
		Формулювання національного законодавства повинно бути достатньо передбачуваним, щоб дати особам адекватну вказівку щодо обставин та умов, за яких державні органи мають право вдатися до заходів, що вплинуть на їхні конвенційні права. Крім того, законодавство повинно забезпечувати певний рівень юридичного захисту проти свавільного втручання з боку державних органів. Існування конкретних процесуальних гарантій є у цьому контексті необхідним. Те, які саме гарантії вимагатимуться, певною мірою залежатиме від характеру та масштабів зазначеного втручання.
		Відповідачем-1 наголошено на тому, що позивач приймала рішення за результатами розгляду заяв прийнято без пошуку відомостей у державному реєстрі прав, суд зазначає наступне .
		Зазначення в Довідці заяви, зареєстровані після вчинення нотаріальних дій. Нотаріусом раніш  виготовлено відомості/пошуки у Державному реєстрі прав. Ці відомості зберігаються у нотаріуса.
		Заяви за номерами 24041315 24041618, 24041990, 24042203, 24044574, 24044684, 24044869, 24044942, 24047137, 24047250, 24047385, 24047554 стосувалися відступлення права вимоги за договорами іпотеки.
		У листі Міністерства юстиції України від 18.06.2018 № 24342/11942-33-18/8.4.4 щодо деяких актуальних питань у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» зазначено: «За таких умов, у разі наявності зареєстрованого обтяження права власності на нерухоме майно в Державному реєстрі прав, власнику заборонено вчиняти дії пов`язані з реалізацією ним своїх правомочностей щодо певного об`єкта нерухомого майна.
		У той же час щодо такого об`єкта нерухомого майна можуть існувати зареєстровані в Державному реєстрі прав інші речові права, похідні від права власності, чи обтяження речових прав, які можуть змінюватися або припинятися. При цьому такі дії можуть відбуватися не у результаті реалізації власником своїх правомочностей, а у результаті дій іншої сторони правочину, обтяжувача.
		За таких умов відсутні підстави для відмови у проведені державної реєстрації припинення іпотеки чи відступлення прав іпотекодержателем за іпотечним договором, оскільки обтяжується не іпотека, як речове право, а саме право власності. У той же час бажання сторін задовольнити вимоги кредитора в позасудовому порядку, є саме реалізацією власником своїх правомочностей щодо нерухомого майна, що за наявності зареєстрованого в Державному реєстрі прав обтяження права власності є підставою для відмови в проведенні державної реєстрації».
		Таким чином, навіть у разі, якщо пошуки відомостей не були би виконані, проведення реєстрації відступлення права вимоги за договорами іпотеки не призвело б до порушення прав будь-якої особи, що виключає вжиття до Позивача заходів впливу.
		Щодо нібито порушення законодавства під час розгляду заяв у зв`язку з тим, що до заяв та розділів Державного реєстру прав не додано електронних документів, на підставі яких проведена державна реєстрація прав.
		Згідно Довідки, вказана ситуація склалася наприклад по заявам 23350730, 20873179, 26015635, 22980228, 22075162, 22075484, 22075792, 22076319, 22077041, 22077318, 22096619, 21196369, 28445862, 26017437, 24868477. Проте, по вказаним заявам електронні копії документів виготовлялися.
		У листі Міністерства юстиції України від 18.06.2018 р. № 24342/11942-33-18/8.4.4 «Щодо деяких актуальних питань у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зазначено: «Відповідно до положень статей 16 та 17 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» при прийнятті заяв у паперовій формі обов`язково виготовляються електронні копії документів, поданих заявником для проведення реєстраційних дій. Електронні копії документів виготовляються шляхом сканування з подальшим їх розміщенням у Державному реєстрі прав. Документи, на підставі яких проведено реєстраційні дії та які підлягають поверненню заявнику, зберігаються у реєстраційній справі у формі електронних копій документів, виготовлених шляхом сканування під час проведення реєстраційних дій.
		Тобто процедура виготовлення електронних копій документів може проводитися як під час подачі заяви для проведення державної реєстрації прав, так і під час безпосереднього розгляду документів в процедурі проведення відповідної реєстрації».
		При цьому, у вказаному листі зазначено, що основною метою здійснення контролю з боку держави за діяльністю у вказаних сферах є попередження порушення прав та законних інтересів людини, інших суб`єктів цивільних прав.
		Вжиті заходи реагування не дозволяють досягти мети здійснення контролю, адже у зв`язку із блокуванням доступу позивача до реєстру, у нього відсутня можливість додати електронні копії документів до реєстру.
		В довідці від 08.04.2019 при опрацювання заяви №26015635 від 22.12.2017 13:42:26 до заяв та розділів Державного реєстру речових прав не додано електронних копій документів, на підставі яких проведена державна реєстрація прав.
		Вказані висновки перевірки не відповідають дійсності, адже електронні копії документів Позивачем виготовлялися та додавалися, проте були втрачені у зв`язку нестабільною роботою реєстру.
		Так, відповідно до оголошення, розміщеного на офіційному сайті ДП «Національні інформаційні системи»: «з 13-10 до 13-30 Державним підприємством «Національні інформаційні системи» будуть проводитись регламентні роботи з технічного обслуговування обладнання, що забезпечує роботу Акредитованого центру сертифікації ключів органів юстиції України. У зв`язку з чим. у вказаний період робота Єдиних та Державних реєстрів, створення та забезпечення функціонування яких належить до компетенції Міністерства юстиції України може бути нестабільною. Відновлення стабільної роботи Реєстрів планується не пізніше 13:30 22.12.2017. Просимо вибачення за тимчасові незручності». Перевірити вказані доводи можливо за посиланням: https://nais.gov.ua/article/uvaga-planovi-tehnichni-roboti-465.
		Однак, як зазначає позивач та не спростовано відповідачем-1, після 13:30 22.12.2017 державний реєстр у нормальному режимі не функціонував, доводи зворотного відсутні.
		Судом встановлено, що заява №21320781 скасована, як помилкова, що передбачено чиним законодавством. 
		Частиною 2  ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України  передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені  Конституцією  та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Згідно з ч.1  ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України  кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених  статтею 78 цього Кодексу.
		Відповідно до  ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України  доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Частиною 2  ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України  передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
		На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість оскаржуваних рішень з урахуванням вимог, встановлених ч.2  ст.19 Конституції України  та ч.2  ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.
		Враховуючи викладене, керуючись статтями  72-77,  139,  143,  241-246,  255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		В И Р І Ш И В:
		          Адміністративний позов ОСОБА_3 приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу до Міністерства юстиції України, Державного підприємства "Національні інформаційні системи", третя особа - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Оперон"  про визнання протиправним та скасування наказу та зобов`язання вчинити дії, задовольнити. 
		          Визнати протиправним та скасувати Наказ Міністерства юстиції України №695/5 від 07.03.2019 «Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень» в частині тимчасового блокування доступу приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 до державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 4 місяці (п.3).
		          Визнати протиправним та скасувати Наказ Міністерства юстиції України №1216/5 від 16.04.2019 «Про тимчасове блокування доступу державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 до державного реєстру речових прав на нерухоме майно» строком на 2 місяці.      
		          Зобов`язати Державне підприємство "Національні інформаційні системи" відновити доступ приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 до державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
		Стягнути на користь ОСОБА_3 приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу пропорційно за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України та Державного підприємства «Національні інформаційні системи» судові витрати зі сплати судового збору в загальному розмірі 3067,60грн., по 1536,80 грн. з кожного.
		          Рішення суду, відповідно до частини 1  статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		          Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими  статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
		          Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15  розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України  до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		 
		 Суддя                                                                                                І.В. Смолій

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...