Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 265/7311/18 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про право власності та інші речові права; Спори про право власності та інші речові права про приватну власність.
Надіслано судом: 09.07.2019. Зареєстровано: 10.07.2019. Забезпечено надання загального доступу: 11.07.2019.
Дата набрання законної сили: 03.06.2019
Номер судового провадження: 2/265/214/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа №265/7311/18 
		Провадження №2/265/214/19
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		22 квітня 2019 року місто Маріуполь
		Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:
		головуючого судді Гноєвого С. С., 
		за участю секретаря судового засідання Федорової А.С.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом ОСОБА_1 до Виноградненської сільської ради про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю, 
		за участю:
		позивача  ОСОБА_1 ,
		представника позивача  ОСОБА_2 Н.І.,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Позивач ОСОБА_1 звернувся до Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя із позовом до Виноградненської сільської ради про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю. В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його матір, ОСОБА_3 , про що в книзі реєстрації актів про смерть 01.01.2005 року було зроблено відповідний запис за №1 та видано свідоцтво про смерть НОМЕР_1 . Після її смерті відкрилась спадщина у вигляді домоволодіння АДРЕСА_1 на земельній ділянці Виноградненської сільської ради м. Маріуполя загальною корисною площею 115,8 м2. Домоволодіння № 12 з належними до нього надвірними побудовами та спорудами складається з земельної ділянки 0,12 га, на якій розташовано житловий будинок літ.А-1, з нежитловою прибудовою літ. А1-1, веранда лат. а, площинка літ.а1, гараж літ. Г, сарай літ. Б, вбиральня літ. В, замощення літ. І, огородження №1 з воротами №2, колодязь літ. К. Після смерті ОСОБА_3 була заведена спадкова справа №165/2005, яка була закінчена провадженням Новоазовською державною нотаріальною конторою. На момент смерті матері спадкоємцем за законом є позивач, який проживав та був зареєстрований у домоволодінні АДРЕСА_1 . Вказаний факт підтверджується довідкою Виноградненської сільської ради м. Маріуполя та актом від 26.03.2018 року. Позивач звернувся до нотаріальної контори для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом на вказане майно, однак постановою про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 14.03.2018 року йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вказане майно у зв`язку з тим, що спадкова справа №165/2005 р., яка заведена після смерті ОСОБА_3 , зберігається у архіві Новоазовської державної нотаріальної контори, до якої немає доступу, оскільки він розташований на території, на якій проводиться антитерористична операція. Як на час смерті матері так і на даний час він проживає у вказаному домоволодінні, сплачує комунальні послуги та утримує будинок в належному житловому стані, а тому враховуючи вищевказані обставини, у нього, відповідно до вимог чинного законодавства, виникло право власності на вказаний об`єкт нерухомого майна за набувальною давністю, у порядку ст.. 344 Цивільного Кодексу України. У зв`язку із викладеним він вважав за необхідне звернутися до суду з даним позовом і просить суд визнати за ним право власності на вказане майно.
		Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_4 у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, з підстав, викладених у позові, наполягали на їх задоволенні.
		Представник відповідача - Виноградненської сільської ради Круликовська Т.А. у судове засідання не з`явилась, надала заяву з проханням розглядати справу за її відсутності, вирішення питання щодо позовних вимог поклала на розсуд суду.
		Свідки ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 суду пояснили, що вони є сусідами позивача ОСОБА_1 , який з дня свого народження проживав та і на даний час проживає у будинку АДРЕСА_1 разом зі своєю родиною. 
		Заслухавши сторони, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
		Судом встановлено, що на підставі Рішення Орджонікідзевського районного суду міста Жданова від 05 червня 1984 року за ОСОБА_3 визнано право власності на 1/1 частину домоволодіння АДРЕСА_1 .
		Відповідно до свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 , виданого 01 серпня 2018 року Нікольским районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції Донецької області, позивач ОСОБА_1 є сином ОСОБА_3 .
		Відповідно до свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 від 01 січня 2005 року Виконавчим комітетом Виноградненської сільської ради Новоазовського району ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що в книзі реєстрації актів про смерть зроблено відповідний запис під №1.
		Згідно довідок Лівобережного відділу реєстрації місця проживання фізичних осіб Департаменту адміністративних послуг Маріупольської міської ради № 04-126-0459 від 27.03.2018 року та Виноградненської сільської ради міста Маріуполя Донецької області № 62 від 27.03.2018 року, а також відмітки у паспорті, позивач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 з 23 лютого 1998 року. 
		Постановою про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 14.03.2018 року позивачу, за результатами розгляду його заяви від 14.03.2018 року про прийняття спадщини, було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майно, що залишилось після смерті ОСОБА_3 , у зв`язку з тим, що спадкова справа №165/2005 р., яка заведена після смерті ОСОБА_3 , зберігається в архіві Новоазовської державної нотаріальної контори, до якої немає доступу, оскільки він розташований на території, на якій проводиться антитерористична операція і немає можливості з`ясувати коло спадкоємців.
		За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації. Особа, яка заявляє про давність володіння, може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є.
		Відповідно до ч. 4 ст. 344 ЦК України, право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.
		Згідно з роз`ясненнями, викладеними у п. 9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» відповідно до частини першої статті 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК України.
		При вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке: володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності; володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна; володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред`явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається (частина третя статті 344 ЦК України). Не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є сингулярним чи універсальним правонаступником, оскільки в цьому разі вона може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина друга статті 344 ЦК України).
		Володільцем чужого майна є особа, яка фактично тримає його у себе. Право володіння чужим майном може належати одночасно двом або більше особам. Фактичне володіння майном вважається правомірним, якщо інше не випливає із закону або не встановлено рішенням суду (ст. 397 ЦК України).
		Рішення суду, що набрало законної сили, про задоволення позову про визнання права власності за набувальною давністю є підставою для реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (пункт 5 частини першої статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"). (п. 14 Постанови).
		Враховуючи положення пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України про те, що правила статті 344 ЦК України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом, та беручи до уваги, що Цивільний Кодекс України набрав чинності з 1 січня 2004 року, положення статті 344 ЦК України поширюються на правовідносини, що виникли з 1 січня 2001 року. Отже, визнання судом права власності на нерухоме майно за набувальною давністю може мати місце не раніше 1 січня 2011 року.
		При цьому суди мають виходити з того, що коли строк давнісного володіння почався раніше 1 січня 2001 року, то до строку, який дає право на набуття права власності за набувальною давністю, зараховується лише строк з 1 січня 2001 року. Разом із тим, якщо перебіг строку володіння за давністю почався після цієї дати, то до строку набувальної давності цей період зараховується повністю. (п. 11 Постанови).
		У судовому засіданні було встановлено та підтверджено показаннями свідків, що позивач ОСОБА_1 , проживав та проживає у будинку АДРЕСА_1 , самостійно користувався правами та виконував обов`язки, передбачені ст. 319 ЦК України, ст. ст. 150, 151 ЖК України, тобто володів спірним майном після смерті його матері ІНФОРМАЦІЯ_1 , одночасно мати позивача ОСОБА_3 володіла всім будинком з 05.06.1984 року.
		Враховуючи те, що позивач ОСОБА_1 добросовісно заволодів нерухомим майном у виді будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , і понад 10 років, з початку безперервного володіння спірним майном його матір`ю, продовжує відкрито, безперервно володіти даним майном, суд вважає за можливе визнати за ним право власності на вищевказане нерухоме майно у виді земельної ділянки на якій розташовано домоволодіння АДРЕСА_1 з належними до нього надвірними побудовами та спорудами за набувальною давністю.
		Керуючись ст. ст. 319, 334, 397 ЦК України, ст. ст. 150, 151 ЖК України, п. 9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», ст. ст. 2, 80, 81, 258-259, 263-265, 268, 273, 280-282, 289 ЦПК України, суд - 
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		Позовні вимоги ОСОБА_1 до Виноградненської сільської ради про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю - задовольнити.
		Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_3 , право власності за набувальною давністю на нерухоме майно у виді земельної ділянки 0,12 га, на якій розташовано домоволодіння АДРЕСА_1 з належними до нього надвірними побудовами та АДРЕСА_1 та яке складається з: житлового будинку літ.А-1, з нежитловою прибудовою літ. А1-1, веранди лат. а, площинки літ.а1, гаража літ. Г, сараю літ. Б, вбиральні літ. В, замощення літ. І, огородження №1 з воротами № 2, колодязю літ. К.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження у випадках, передбачених ст. 354 ЦПК України.
		Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Донецького Апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області.
		Повний текст рішення складено 02 травня 2019 року.
		 
		 
		 Суддя С.С. Гноєвой.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...