Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 541/387/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано для оприлюднення: 09.07.2019. Зареєстровано: 10.07.2019. Забезпечено надання загального доступу: 11.07.2019.
Дата набрання законної сили: 17.03.2023
Номер судового провадження: 1-кп/535/51/19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12018170260000753

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 541/387/19
		Провадження № 1-кп/535/51/19 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		09 липня 2019 року                             смт Котельва
		 
		Колегія Котелевського районного суду Полтавської області в складі:
		головуючого  судді         ОСОБА_1 ,
		суддів                 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		при секретарі             ОСОБА_4 ,
		з участю:
		прокурорів             ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , 
		обвинувачених         ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
		захисників             ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене 28.09.2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018170260000753 про обвинувачення 
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, освіта професійно-технічна, розлученого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, інваліда 2-ї групи, раніше не судимого, 
		у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.115; ч.2 ст.15 п.1 ч.2 ст.115; ч.1 ст.122, ч.2 ст.126, ч.2 ст.194, ч.1 ст.263 КК України,
		ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта базова загальна середня, неодруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, непрацюючого, раніше судимого:
		-30.05.2018 року Миргородським міськрайонним судом Полтавської області за ч.3 ст.185 КК України до трьох років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням строком на один рік, 
		у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.122, ч.2 ст.126 КК України,
		ВСТАНОВИВ :
		ОСОБА_7 на початку червня 2018 року у денний час (точної дати та часу під час досудового розслідування та судового розгляду не вдалося встановити), перебуваючи у лісосмузі біля ставка неподалік від с. Осове Миргородського району Полтавської області, знайшов поліетиленовий пакет, в якому знаходилися патрони калібру 5,45х39 мм у кількості 26 штук, які є бойовими припасами.
		Після цього, ОСОБА_7 , достовірно знаючи, що знайдені ним патрони калібру 5,45х39 мм у кількості 26 штук являються бойовими припасами, діючи в порушення вимог «Положення про дозвільну систему», затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12.10.1992 року, а також «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС України № 622 від 21.08.1998 року, діючи умисно, забрав їх собі, обернувши їх у своє володіння, тим самим незаконно придбав бойові припаси та без передбаченого законом дозволу які переніс з території лісосмуги на територію домоволодіння, що перебуває у його користуванні та розташоване по АДРЕСА_1 , тобто здійснив їх незаконне носіння при собі та у подальшому, починаючи з часу придбання, тобто з початку червня 2018 року, зберігав патрони калібру 5,45х39мм у кількості 26 штук у приміщенні житлового будинку, який знаходиться у його фактичному користуванні та розташований по АДРЕСА_1 , тобто без передбаченого законом дозволу зберігав бойові припаси, які були вилучені в установленому порядку 10.11.2018 року під час проведення обшуку.
		Крім того, ОСОБА_7 27.09.2018 року близько 20:00 год., перебуваючи у приміщенні будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , в якому мешкали ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , де спільно з ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_8 вживали алкогольні напої сидячи за столом у кімнаті (зала), перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, на ґрунті ревнощів до його співмешканки ОСОБА_13 та ОСОБА_11 та через образи, щодо можливого приховування пачки кави, збурив конфлікт, та сидячи кулаком лівої руки наніс удар в область голови ОСОБА_11 , на що останній вдарив ОСОБА_7 у відповідь, внаслідок чого відбулося бійка, під час якої ОСОБА_14 та ОСОБА_15 встали із-за столу, після чого почергово обмінялися одиночними ударами кулаками рук в область голови кожного із них, від чого ОСОБА_11 втратив рівновагу та упав на спину у приміщенні кухні, а ОСОБА_7 ногами у взутті, продовжив наносити побої ОСОБА_11 , які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень, в область голови ОСОБА_11 . 
		Далі, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , який діючи умисно, без попередніх домовленостей між собою, групою осіб, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, реалізуючи свій злочинний умисел на нанесення побоїв ОСОБА_11 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, ногами у взутті, продовжили наносити побої ОСОБА_11 по різних частинах тіла.
		Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_7 , вчинив протиправне діяння, що підпадає під ознаки злочину, передбаченого ч. 1 ст.126 КК України, тобто умисне заподіяння побоїв, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень.
		Крім того, ОСОБА_7 27.09.2018 року близько 20:00 год., перебуваючи у приміщенні будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , в якому мешкали ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , де спільно з ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_8 вживали алкогольні напої, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, кулаком лівої руки вдарив ОСОБА_12 (який потягнув ОСОБА_7 за штани з метою призупинити фізичне насилля щодо ОСОБА_11 з боку ОСОБА_7 ) в обличчя в область нижньої щелепи та в праве плече від чого останній впав у приміщення коридору. 
		У цей час у бійку втрутився ОСОБА_8 , який будучи об`єднаним єдиним умислом з ОСОБА_7 , направленим на спричинення середньої тяжкості тілесних ушкоджень ОСОБА_12 , знаходячись в стані алкогольного сп`яніння, діючи умисно, реалізуючи свій злочинний умисел на побиття ОСОБА_12 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, ОСОБА_8 , заподіяв близько семи ударів по різних частинах тіла потерпілого ОСОБА_12 з лівого боку, а ОСОБА_7 ногами у взутті, умисно наніс близько п`яти ударів по голові та тулубу потерпілого з правого боку, в свою чергу, а наприкінці ОСОБА_7 завдав один прямий удар лівою рукою в голову ОСОБА_12 , внаслідок чого останній втратив свідомість, чим ОСОБА_7 та ОСОБА_8 спричинили ОСОБА_12 тілесні ушкодження, які у своїй сукупності відносяться до тілесних ушкоджень, середнього ступеню тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров`я.
		Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_7 вину у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.122, ч.1 ст.263 КК України визнав у повному обсязі за обставин, встановлених вище. Про незаконність своїх дій знає, в скоєному щиро розкаюється. Збитки, заподіяні злочином потерпілому ОСОБА_12 , відшкодовані ним у повному обсязі. Крім того, ОСОБА_7 пояснив, що ОСОБА_8 теж наніс понад 3-4 удари ногами Ситніку, який лежав на підлозі у коридорі. Він сказав, щоб ОСОБА_16 не втручався і той вийшов з хати. ОСОБА_11 . ОСОБА_8 не бив зовсім. 
		Вину у вчиненні злочину, передбаченому ч.2 ст.126 КК України визнав, однак вказав на те, що ОСОБА_11 він бив один, та пояснив, що після вживання алкогольних напоїв між ним та ОСОБА_11 виник конфлікт через пачку кави, яку купив останній та мав поділити з ним, оскільки каву ніде не можна було знайти у будинку. ОСОБА_11 обізвав його, вважаючи, що саме він десь заховав каву. Коли ОСОБА_15 знайшов каву на кухні, то поставив варити каву на електроплитці і сам курив цигарку. Він ( ОСОБА_14 ) вирішив підкурити від електроплитки, а коли підняв голову вгору, то побачив, що ОСОБА_15 вхопився за ніж, і він ( ОСОБА_14 ) його намір розцінив як небезпечний для себе, а тому вдарив ОСОБА_15 рукою по голові. ОСОБА_11 теж наносив йому удари. Коли ОСОБА_15 упав на підлогу у кухні, він наносив ОСОБА_15 удари ногами по тілу. У ході бійки з ОСОБА_15 цигарки повилітали, куди саме йому не відомо.
		Вину у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.115; ч.2 ст.15 п.1 ч.2 ст.115; ч.2 ст.194 КК України не визнав у повному обсязі, та пояснив, що після бійки перед тим, як він залишив будинок, і ОСОБА_15 і ОСОБА_17 проявляли ознаки життя. Наміру підпалювати будинок чи вбивати когось він не мав, ніякого одягу не підпалював. Крім того, ОСОБА_14 пояснив, що коли ОСОБА_16 був на вулиці після бійки, він ( ОСОБА_14 ) випив горілку прямо з пляшки, скрутив самокрутку, а недопалок цигарки, який він не міг підпалити, кинув на ОСОБА_12 , який лежав у коридорі та вийшов з будинку. 
		   Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_8 свою вину у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України визнав у повному обсязі; вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.126 КК України не визнав повністю, у зв`язку з тим, що не бив ОСОБА_11 , та пояснив, що він та ОСОБА_7 27.09.2018 року розпивали алкогольні напої у кімнаті будинку в с. Осове Миргородського району за місцем проживання ОСОБА_11 та ОСОБА_12 разом з останніми. У цей вечір горілки випив близько 700 г. Близько 20.00 год. між ОСОБА_7 та ОСОБА_11 виникла сварка через пачку кави, вони вийшли у цей час у кімнату  кухню, де між ними виникла бійка. ОСОБА_11 ударив ОСОБА_7 , а потім ОСОБА_18 , від чого останній упав біля умивальника та хрипів. У цей час ОСОБА_16 вийшов з хати та повернувся десь через хвилину. ОСОБА_14 з ОСОБА_15 продовжували битися  ОСОБА_14 наніс ОСОБА_15 близько десяти ударів по тілу, від чого останній хрипів від болю, витирав кров. Вони билися між собою на протязі семи-восьми хвилин. У цей час ОСОБА_12 потіг ОСОБА_7 за штани, на що ОСОБА_7 ударив ОСОБА_17 рукою по голові і той упав у коридор (сіни). Після чого він ( ОСОБА_8 ) наніс ногами удари ОСОБА_17 з лівої сторони по спині та 5-6 ударів по стегну. Ситника, який лежав на землі, бив разом з ОСОБА_7 , який наносив близько 6 ударів ногами ОСОБА_17 по всьому тілу. Хто вдарив ОСОБА_17 по голові він не бачив. Бійка з ОСОБА_17 тривала близько трьох-чотирьох хвилин. Після бійки вони вийшли у двір до колодязя. У цей час ОСОБА_15 і ОСОБА_17 були живі, ОСОБА_17 сопів у коридорі де впав від удару ОСОБА_14 , а ОСОБА_15 ворушився у кухні біля умивальника, де вони і билися з ОСОБА_14 . Коли вийшли надвір ОСОБА_7 сказав, що хоче скрутити цигарку і пішов у хату. Крім того, обвинувачений ОСОБА_8 пояснив, що не бачив, щоб ОСОБА_7 щось підпалював у будинку і ОСОБА_14 не пропонував йому щось палити у будинку. У вікно він бачив як ОСОБА_14 у кімнаті будинку рвав газету для самокрутки, скрутив цигарку та пішов на вихід з будинку через кухню. Не в полі його зору ОСОБА_7 був не більше хвилини після того як він ( ОСОБА_8 ) вийшов з будинку. Після чого вони разом пішли додому в с. Мальці. Відійшовши на відстань три-чотири кілометри від будинку ОСОБА_15 , почув як тріщить шифер та побачив пожежну машину, яка поїхала в бік пожежі. 
		Про незаконність своїх дій знає, в скоєному щиро розкаюється.
		Крім повного визнання обвинуваченим ОСОБА_7 своєї вини у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.122, ч.1 ст.263, а обвинуваченим ОСОБА_8  своєї вини у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, суд приходить до переконання, що вина обвинувачених у вчиненні злочинів, повністю доведена дослідженими в ході судового слідства доказами по справі в їх сукупності, а саме:
		 
		1.По обвинуваченню ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України: 
		 
		Потерпілий ОСОБА_12 , допитаний у ході судового розгляду пояснив, що він, ОСОБА_11 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 27.09.2018 року вживали алкогольні напої у будинку, в якому він проживав разом з ОСОБА_11 . Всі курили, підпалювали цигарки сірниками, попіл від цигарок збивали в жерстяні баночки, які стояли біля кожного. Електроплиту, після того, як посмажили картоплю на вечерю, більше ніхто не вмикав. ОСОБА_7 сам запалював сірник, він міг це робити однією рукою. Всього вони випили близько 2 л горілки. Близько 20.00 год. між ОСОБА_7 та ОСОБА_11 виникла сварка через відносини останнього зі співмешканкою ОСОБА_7 та через, начебто, сховану ОСОБА_11 каву. ОСОБА_7 першим вдарив ОСОБА_11 і продовжував наносити удари, від чого ОСОБА_11 упав і більше не вставав. Разом з ОСОБА_7 ОСОБА_8 сам почав теж бити ОСОБА_11 , (куди саме і чим не пояснив). Коли він ( ОСОБА_12 ) зробив їм зауваження щоб не били ОСОБА_11 , ОСОБА_7 вдарив і його ( ОСОБА_12 ) по голові два рази, від чого він упав на спину і захищав руками голову від ударів, оскільки ОСОБА_7 наносив численні удари ногами по тулубу справа, внаслідок чого заподіяв переломи ребер, а ОСОБА_8 ногами наносив численні удари зліва по тулубу. Потім він почув слова ОСОБА_7 : «Палим и валим». Від удару по голові, який він не знає хто йому наніс, він тимчасово втратив свідомість. Коли він отямився у будинку горіли речі, яких у будинку було багато, все було в диму. Одяг на ньому та ОСОБА_11 не горів. У будинку не було паливно-мастильних матеріалів. Він не мав сили витягти ОСОБА_11 а тому, коли сам виповз з будинку на дорогу, попрохав людей, які підійшли до нього викликати пожежників та швидку й повідомив, що у будинку лежить ОСОБА_11 .
		Відповідно до протоколу освідування особи від 29.09.2018 року були виявлені наступні тілесні ушкодження у ОСОБА_12 : синці по потиличній частині голови, гематома та подряпини правого вуха, подряпини на лобі, подряпини по правій брові, гематоми та подряпини правої руки, плеча (том 1 а.с.178-181).
		Відповідно до протоколів слідчих експериментів від 05.10.2018 року та 18.12.2018 року потерпілий ОСОБА_12 розповів та показав механізм нанесення 27.09.2018 року йому та ОСОБА_11 тілесних ушкоджень ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , взаємне розміщення в будинку (том 1 а.с.187-193). 
		Згідно з висновком експерта №272 від 16.10.2018 року  08.11.2018 року, складеного за результатами проведення зазначеного вище слідчого експерименту, у ОСОБА_12 виявлено тілесні ушкодження: закритий перелом 7, 8, 9 ребер справа, правосторонній гідроторакс, рубець, що розташований в тім`яно-потиличній ділянці голови, який утворився на місці бувшої рани; синці, що розташовані на боковій поверхні грудної клітини зправа, по задньо-підпахвовій лінії на рівні 8-9 ребер; на передній поверхні правого плечового суглобу; на зовнішній поверхні середньої третини правого плеча; плями що розташовані на тильній поверхні лівої кисті, в проекції 3-пястної кістки; в проекції 5-пястної кістки лівої кисті; на тилі проксігмальної фаланги 3-го пальця лівої кисті, які утворилися на місці бувших саден, які могли утворитися від дії тупих предметів, також, можливо за обставин, вказаних підекспертним (удари руками та ногами по всіх частинах тіла) по давності утворення можуть відповідати 27.09.2018 року та по ступеню тяжкості, у своїй сукупності, відносяться до тілесних ушкоджень середньої ступеню тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров`я. Судово-медичних даних про те, що тілесні ушкодження могли бути отримані в різний період часу, не мається. Утворення даних тілесних ушкоджень внаслідок падіння підекспертного з висоти власного зросту є малоймовірним (том 2 а.с.50-51).
		На підставі висновку експерта №5 від 24.01.2019 року, складеного за результатами проведення зазначеного вище слідчого експерименту, виявлені у ОСОБА_12 тілесні ушкодження могли утворитися не менше ніж від семи точок прикладення сили тупих твердих предметів. Враховуючи кількість, характер та локалізацію тілесних ушкоджень, виявлених на тілі ОСОБА_12 , вони, загалом могли утворитися за вищевказаних обставин (том 2 а.с.52-53).
		Відповідно до слідчого експерименту від 28.09.2018 року ОСОБА_7 розповів та показав як наніс один удар лівою рукою, стиснутою у кулак, в область голови ОСОБА_11 , від чого останній втратив свідомість та впав на спину на підлогу. Потім пояснив, що ОСОБА_12 теж образив його і він вдарив його рукою стиснутою у кулак в голову (в область обличчя з правої сторони) від чого ОСОБА_17 втратив свідомість та впав на спину. Після чого він ( ОСОБА_7 ) повернувся до ОСОБА_11 і наніс два удари правою ногою, взутою у ботинок, в область грудної клітини. Від цих ударів ОСОБА_11 застогнав. Після цього він пішов назад до ОСОБА_12 і наніс два удари правою ногою, взутою у ботинок, в область грудної клітини. Після чого вийшов з будинку та разом з ОСОБА_8 направився пішки додому в с. Мальці Миргородського району (том 1 а.с.225-234).
		Відповідно до слідчого експерименту від 05.10.2018 року ОСОБА_7 розповів та показав як наніс один удар лівою рукою в область голови ОСОБА_11 , від чого останній втратив свідомість та впав на підлогу після чого він наніс ОСОБА_15 ще два удари правою ногою, взутою у ботинок, в область грудної клітини. Коли він вдарив ОСОБА_11 то вибив цигарку у нього на підлогу. ОСОБА_7 вказав на місце події  кімнату, яка знаходилася прямо за проходом від входу до будинку. Коли до нього наблизився ОСОБА_12 , він також вдарив останнього лівою рукою в обличчя, від чого ОСОБА_17 впав на спину. Після чого він ( ОСОБА_7 ) повернувся до ОСОБА_11 . Від цих ударів ОСОБА_11 застогнав. Після цього він пішов назад до ОСОБА_12 і наніс два удари правою ногою, взутою у ботинок, в область живота. При цьому він бачив що потерпілі, які лежали на підлозі, дихають, хоча візуально були без свідомості. Після цього він допалив цигарку і кинув недопалок на верхній одяг ОСОБА_12 , який лежав біля виходу з будинку. Запалювати у будинку нічого не хотів. Після чого вийшов з будинку та разом з ОСОБА_8 пішов додому в с. Мальці Миргородського району (том 1 а.с.238-244).
		Відповідно до «розсекреченого» протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії в порядку ст.260 КПК України від 13.12.2018 року ОСОБА_7 розповідав, що в ході сварки, яка виникла у нього з ОСОБА_11 , він вдарив останнього один раз рукою, від чого він впав, а також про нанесення двох ударів ногами. Крім того, вказував про нанесення ударів ОСОБА_12 . Обоє були живі, дихали. Кинув недопалок на ОСОБА_12 і пішов. Коли відійшли близько трьох кілометрів побачив, що поїхала пожежна машина і помітив, що горить хата. Та показав, як він може сам запалити сірник однією рукою (том 2 а.с.27-30).
		Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 18.01.2019 року ОСОБА_8 розповів та показав, як наніс близько восьми ударів по тілу ОСОБА_12 разом з ОСОБА_7 , який наніс близько 12 ударів ОСОБА_19 (том 2 а.с.38-43).
		 
		2.По обвинуваченню ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України: 
		 
		Допитаний у ході судового розгляду свідок ОСОБА_20 пояснив, що у листопаді 2018 року був залучений в якості одного з двох понятих під час проведення обшуку у житловому будинку ОСОБА_7 в с. Осове Миргородського району, у ході якого було у кімнаті у тумбочці біля вікна виявлено патрони.
		 
		Згідно з протоколом обшуку будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 , який перебуває у користуванні обвинуваченого ОСОБА_7 , проведеного 10.11.2018 року, виявлено та вилучено 26 набоїв, калібру 5,45 мм, які мають маркування «17», «89» (том 1 а.с.248-252).
		Відповідно до висновку судово-балістичної експертизи №2218 від 26.11.2018 року надані на дослідження двадцять шість патронів являються бойовими припасами  проміжними військовими патронами калібру 5,45х39мм, зразка 1974 року, виготовлені промисловим способом та придатні до стрільби (том 2 а.с.113-116).
		Згідно з повідомленням Миргородського відділу поліції ГУНП в Полтавській області від 12.11.2018 року за вих.№1138/115/111/2018, за ОСОБА_7 зареєстрована зброя не значиться (том 2 а.с.2).
		Дії обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 суд кваліфікує за ч.1 ст.122 КК України, оскільки кожен з них заподіяв потерпілому ОСОБА_12 умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто тілесне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 Кримінального кодексу України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я; а дії обвинуваченого ОСОБА_7 - за ч. 1 ст. 263 КК України, оскільки він вчинив дії, які виразилися в незаконному придбанні, носінні та зберіганні бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
		 
		3.Крім того, згідно з обвинувальним актом ОСОБА_7 та ОСОБА_8 пред`явлено обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.126 КК України, тобто в тому, що вони вчинили умисне заподіяння удару, побоїв або вчинення інших насильницьких дій, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень, що мають характер мордування, вчинені групою осіб відносно потерпілого ОСОБА_11 .
		Однак,під чассудового розглядудане обвинуваченняне знайшлосвого підтвердження,оскільки невстановлено доказівумисного завданняудару,побоїв, або вчинення інших насильницьких дій, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень, що мають характер мордування, вчинені групою осіб. Так, під час судового розгляду не встановлено, що побої, мали характер мордуванння, вчинене групою осіб. В обвинувальному акті не зазначено, які саме інші насильницькі дії, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень, що мають характер мордування, вчинені обвинуваченими, а тому дії обвинувачених слід перекваліфікувати на ч.1 ст.126 КК України, оскільки під час судового розгляду встановлено, що обвинуваченими нанесені потерпілому ОСОБА_11 побої, що завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень, що підтверджується зазначеними вище дослідженими в ході судового розгляду доказами.
		 
		Крім того, згідно з обвинувальним актом ОСОБА_7 пред`явлено обвинувачення у вчиненні злочинів, передбаченого ч.1 ст.115; ч.2 ст.15 п.1 ч.2 ст.115, ч.2 ст.194 КК України, тобто в тому, що він вчинив умисні та протиправні дії, які виразилися: у вбивстві, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині; у закінченому замаху на вбивство двох або більше осіб; в умисному знищенні або пошкодженні чужого майна, що заподіяло шкоду у великих розмірах, вчинене шляхом підпалу та заподіяло загибель людей, за таких обставин:
		27.09.2018, близько 20:00 год. ОСОБА_7 , знаходився приміщенні будинку ОСОБА_11 за адресою: АДРЕСА_3 , де спільно з ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_8 вживав алкогольні напої. Перебуваючи у вказаному будинку, між ОСОБА_7 та ОСОБА_11 виникла сварка на ґрунті ревнощів. Під час даного конфлікту, ОСОБА_7 знаходячись в стані алкогольного сп`яніння, діючи умисно, з метою протиправного заподіяння смерті ОСОБА_11 , з мотивів ревнощів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, умисно наніс потерпілому численні удари руками та ногами по голові, тулубу та кінцівкам потерпілого, як наслідок ОСОБА_11 втратив свідомість, опинившись на підлозі будинку в кімнаті у безпорадному стані. У подальшому, з метою доведення умислу на протиправне заподіяння смерті потерпілого, а також знищення слідів злочину, ОСОБА_7 за допомогою сірників підпалив одяг, в якому був одягнутий ОСОБА_11 , котрий перебував на підлозі у непритомному стані. 
		Як наслідок в полум`ї потерпілий ОСОБА_11 загинув, тоді як ОСОБА_7 повністю довів свій злочинний умисел направлений на протиправне заподіяння смерті іншій людині, до кінця.
		Відповідно до висновку судово-медичного експерта №182А від 20.11.2018 року причиною смерті ОСОБА_11 стало отруєння оксидом вуглецю (чадним газом), на що вказують дані судово-медичного дослідження трупа: яскраво-червоний колір внутрішніх органів та тканин трупа, наявність дрібно крапельних крововиливів під плевру легень, 50,6 карбоксигемоглобіну в крові при судово-токсикологічному дослідженні, а також повнокрів`я внутрішніх органів, рідка кров в порожнинах серця та крупних судинах. Смерть настала ІНФОРМАЦІЯ_4 . На шкірі трупа наявні тілесні ушкодження як наслідок дії на шкіру високої температури.
		Одночасно з вчиненням дій, направлених на вбивство ОСОБА_11 , 27.09.2018 року, близько 20:00 години, ОСОБА_7 , знаходячись в будинку ОСОБА_11 за адресою: АДРЕСА_3 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, діючи умисно, після спричинення спільно з ОСОБА_8 середньої тяжкості тілесних ушкоджень ОСОБА_12 у спосіб нанесення ударів руками та ногами по тілу потерпілого, з метою протиправного заподіяння смерті останнього, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, наніс потерпілому потужний удар лівою рукою стисною в кулак в потиличну частину голови. Внаслідок цього ОСОБА_12 втратив свідомість, опинившись на підлозі будинку в кімнаті поряд з ОСОБА_11 . Після чого, ОСОБА_21 , усвідомлюючи, що зазначені особи перебувають у непритомному стані, з метою реалізації умислу направленого на заподіяння смерті двох осіб, за допомогою сірників підпалив одяг, в який був одягнутий ОСОБА_11 , поряд з яким у непритомному стані знаходився ОСОБА_12 , вчинивши всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця - настання смерті двох осіб внаслідок отруєнням чадним газом, достовірно знаючи, що своїми діями поставив вищевказаних осіб в небезпечний для життя стан, покинув будинок, завідомо залишивши без допомоги потерпілих, які перебували в небезпечному для життя стані і були позбавлені можливості вжити заходів до самозбереження через їх непритомний стан.
		Відповідно до висновку судово-медичного експерта №182А від 20.11.2018 року причиною смерті ОСОБА_11 стало отруєння оксидом вуглецю (чадним газом), на що вказують дані судово-медичного дослідження трупа: яскраво-червоний колір внутрішніх органів та тканин трупа, наявність дрібно крапельних крововиливів під плевру легень, 50,6 карбоксигемоглобіну в крові при судово-токсикологічному дослідженні, а також повнокрів`я внутрішніх органів, рідка кров в порожнинах серця та крупних судинах. Смерть настала ІНФОРМАЦІЯ_4 . На шкірі трупа наявні тілесні ушкодження як наслідок дії на шкіру високої температури.
		За таких обставин злочин ОСОБА_7 стосовно ОСОБА_12 не було закінчено до кінця, з причин, які не залежали від його волі, так як останній отямився та встиг покинути приміщення будинку до моменту його згорання, тоді як ОСОБА_11 загинув на місті. 
		Крім цього, за описаних обставин 27.09.2018 року, близько 20:00 год., ОСОБА_7 , знаходився в приміщенні будинку за місцем мешкання ОСОБА_11 за адресою: АДРЕСА_3 , який на праві власності належить ОСОБА_22 , де після спільного вживання спиртного з ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_8 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, разом з вчиненням дій, направлених на вбивство ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , маючи умисел на умисне знищення чи пошкодження майна ОСОБА_22 , вчинене шляхом підпалу, а саме його житлового будинку, за допомогою сірників підпалив одяг у кімнаті, де перебували потерпілі, внаслідок чого відбулося загорання будинку, після чого покинув територію даного господарства.
		Попри це, ОСОБА_7 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, в житловому будинку, що за адресою: АДРЕСА_3 , усвідомлюючи, що в будинку залишилися дві особи, які перебували у непритомному стані, а саме: ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , вчинив умисний підпал вказаного будинку та достовірно знаючи, що своїми діями поставив вищевказаних осіб в небезпечний для життя стан, покинув будинок, завідомо залишивши без допомоги потерпілих, які перебували в небезпечному для життя стані і були позбавлені можливості вжити заходів до самозбереження через непритомний стан.
		Відповідно до висновку судово-медичного експерта №182А від 20.11.2018 причиною смерті ОСОБА_11 стало отруєння оксидом вуглецю (чадним газом), на що вказують дані судово-медичного дослідження трупа: яскраво-червоний колір внутрішніх органів та тканин трупа, наявність дрібно крапельних крововиливів під плевру легень, 50,6 карбоксигемоглобіну в крові при судово-токсикологічному дослідженні, а також повнокрів`я внутрішніх органів, рідка кров в порожнинах серця та крупних судинах. Смерть настала ІНФОРМАЦІЯ_4 . На шкірі трупа наявні тілесні ушкодження як наслідок дії на шкіру високої температури.
		Внаслідок умисних дій ОСОБА_21 будинок за адресою: АДРЕСА_3 , було знищено, а відповідно до висновку експерта №2054/2055 від 16.01.2019 року, ОСОБА_22 заподіяно матеріальної шкоди, пов`язаних із витратами на зведення об`єкта, аналогічного по функціональному призначенню і по застосуванню будівельних конструкцій і матеріалів за вищезазначеною адресою, становить 298530(двісті дев`яносто вісім тисяч п`ятсот тридцять гривень), 298530/(1841:50), що в 324 рази перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, та відповідно до п.3 примітки до ст.185 КК України, являється великим розміром. 
		Доводи сторони обвинувачення щодо доведеності винуватості ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.115, ч.2 ст.15 п.1 ч.2 ст.115 КК, ч.2 ст.194 КК України, суд вважає необґрунтованими, зважаючи на такі підстави.
		Відповідно до положень ч.1 ст.84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
		За результатами всебічного, повного й неупередженого дослідження обставин у кримінальному провадженні, керуючись законом, оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, колегія суддів приходить до висновку, що обвинувачення, висунуте ОСОБА_7 за ч.1ст.115;ч.2ст.15п.1ч.2ст.115,ч.2ст.194КК України не знайшло свого підтвердження під час судового розгляду, виходячи з такого.
		Відповідно дост. 18 КПК України, жодна особа не може бути примушена визнати свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення або примушена давати пояснення, показання, які можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні нею кримінального правопорушення. Кожна особа має право не говорити нічого з приводу підозри чи обвинувачення проти неї, у будь-який момент відмовитися відповідати на запитання, а також бути негайно повідомленою про ці права.
		Аналізуючи наявність в діях ОСОБА_7 складів злочинів, передбаченого ч.1 ст.115; ч.2 ст.15 п.1 ч.2 ст.115, ч.2 ст.194 КК України, суд звертає увагу і на те, що викладені в обвинувальному акті обставини вчинення ОСОБА_7 злочинів в більшості мають характер припущень.
		Так, під час судового розгляду потерпілий ОСОБА_12 та обвинувачені повідомили, що на момент, коли обвинувачені пішли додому, ОСОБА_15 був живий, а ОСОБА_12 , який протягом певного часу був без свідомості, після того, як прийшов до тями, повідомив, що одяг на ньому та ОСОБА_23 не горів, що спростовує твердження обвинувачення, щодо способу підпалу будинку шляхом підпалювання сірниками одягу, в якому був одягнутий ОСОБА_11 . 
		Під час судового розгляду потерпілий ОСОБА_12 та обвинувачені повідомили, що на момент, коли обвинувачені пішли додому, ОСОБА_15 був живий, а ОСОБА_12 , який протягом певного часу був без свідомості, після того, як прийшов до тями, повідомив, що одяг на ньому та ОСОБА_23 не горів.
		Відповідно до протоколу огляду місця події, складеного 27-28.09.2018 року, труп ОСОБА_11 виявлено в кімнаті, яка знаходиться від входу з правої сторони.
		Тож висновок пожежно-технічної експертизи №9 від 14.01.2019 року, відповідно до якої осередок пожежі житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , співпадає з місцем виявлення трупу ОСОБА_11 є суперечливим (том 2 а.с.143-150), оскільки згідно з висновком пожежно-технічної експертизи №121 від 06.11.2018 року осередок пожежі житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , знаходився всередині кімнати, яка знаходиться ліворуч від входу до будинку. А також зазначено, що через самозаймання речовин та матеріалів або в результаті порушення правил пожежної безпеки при улаштуванні або користуванні опалювальною піччю, за відсутності даних у матеріалах справи про її використання, а також через теплові прояви аварійних режимів роботи електрообладнання та від кинутого тліючого недопалка пожежа виникнути не могла (том 2 а.с.130-140). 
		Дані під час судового розгляду роз`яснення висновків судових пожежно-технічних експертиз експертом ОСОБА_24 не усунули протиріч щодо причин виникнення пожежі. Експерт пояснив, що складав експертні висновки пожежно-технічних експертиз за даними, взятими з матеріалів кримінального провадження відповідно до показань очевидців полум`я виникло дуже швидко, що свідчить про стороннє джерело запалювання. Чим підпалювалася тканина та її вид у матеріалах кримінального провадження не зазначалося. Пожежа виникла не з технічних причин, й від покинутого недопалка, за обставин викладених у матеріалах справи, виникнути не могла. 
		Згідно з витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, 28.09.2018 року о 09:42 год. Миргородським відділом поліції ГУНП в Полтавській області було зареєстровано провадження за №12018170260000753 за правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за ч.1 ст.115 КК України, о 09:53 год.  за ч.2 ст.15 п.1 ч.2 ст.115 КК, та о 10:02 год.  за ч.2 ст.194 КК України.
		Однак, протокол додаткового огляду місця події від 28.09.2018 року, розпочатого об 11:50 год. та закінченого о 13:21 год., складений слідчим ОСОБА_25 , дані про якого не зазначено у витягу з ЄРДР  (том 1 а.с.120-123, 127-162).
		   Згідно з висновком експерта №14-МК від 28.01.2019 року, проведенням судової медико-криміналістичної експертизи залишків одягу ОСОБА_11 крім дії високої температури та відкритого полум`я у вигляді обвуглення, обплавлення, обгорання та вигорання, яких-небудь інших пошкоджень на фрагментах одягу виявити не представилося можливим (том 2 а.с.77-78).
		Крім того, суд вважає, що за конкретних обставин такий мотив на вбивство та підпал як ревнощі, що зазначений в обвинувальному акті, може бути підставою лише для бійки а не для вбивства, оскільки і обвинувачені і потерпілий ОСОБА_12 під час судового розгляду неодноразово вказували, що вони та ОСОБА_11 тривалий час перебували у дружніх відносинах між собою, а сварки, які виникали між ними, завжди закінчувалися примиренням. 
		   Допитані у ході судового розгляду свідки ОСОБА_13 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , та свідок від вигаданими даними ОСОБА_28 не були свідками подій в будинку за місцем проживання ОСОБА_11 та ОСОБА_12 . 
		   Відповідно до протоколів слідчих експериментів від 28.09.2018 року та 05.10.2018 року ОСОБА_7 пояснював, що залишив будинок після бійки з ОСОБА_11 та ОСОБА_12 й останні були живими (том 1 а.с.225-234, а.с.238-244).
		Відповідно до висновку експерта №182А від 02-20.11.2018 року при дослідженні трупа у ОСОБА_11 тілесних ушкоджень (окрім дії на шкіру високої температури) не виявлено. Причиною смерті ОСОБА_11 стало отруєння оксидом вуглецю (чадним газом), смерть настала ІНФОРМАЦІЯ_4 , що не протирічить об`єктивним судово-медичним даним. При судово-токсилогічному дослідженні крові від трупа ОСОБА_11 виявлено етиловий спирт в концентрації: 2,7 проміле, що свідчить про те, що на момент смерті він знаходився в сильній ступені алкогольного сп`яніння (том 2 а.с.46-48).
		Відповідно до висновку експерта №21 від 25-28.01.2019 року тілесних ушкоджень у ОСОБА_7 не виявлено (том 2 а.с.54).
		Згідно з висновком експерта №1443 від 23.11.2018 року, кров ОСОБА_11 та ОСОБА_7 належить до 1 групи, якій властивий антиген Н та ізогемаглютиніни анти-А і анти-В, кров ОСОБА_12 належить до ІІ групи, якій властивий антиген А та ізогемаглютенін анти-В (том 2 а.с.56-57).
		Відповідно до висновку експерта №1444 від 23.11.2018 року на одягові та взутті ОСОБА_7 , вилучених у ході затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину 28.09.2018 року, кров не знайдена (том 1 а.с.212-214; том 2 а.с.66-67). 
		Висновком експерта №1446 від 26.11.2018 року у змиві з руки ОСОБА_7 кров не знайдена (том 2 а.с.69). 
		На підставі висновків експерта №232 від 17.12.2018 року та №231 від 18.12.2018 року на фрагментах одягу, що був на трупі ОСОБА_11  слідів нафтопродуктів не виявлено (том 2 а.с.119-122; 125-127).
		   Суд не приймає до уваги протокол огляду місця події від 27-28.09.2018 року, який є виготовленою друкарським способом копією протоколу огляду місця події від 27-28.09.2018 року, оскільки він виготовлений та підписаний лише слідчим ОСОБА_29 , який не був у складі осіб, що складали відповідний оригінал протоколу огляду місця події, а зміст роздрукованого тексту протоколу відрізняється від оригіналу. Крім того, додане до даного протоколу огляду місця події фотозображення місцевості на аркуші кримінального провадження 111 тому 1, не містить вказівки на ідентифікацію його походження, часу виготовлення та вказівки підстав його приєднання до матеріалів кримінального провадження (а.с.110, 111). 
		Суд не приймає до уваги протокол огляду місця події від 28.09.2018 року, який є виготовленою друкарським способом копією протоколу огляду місця події від 28.09.2018 року, оскільки він виготовлений та підписаний лише слідчим ОСОБА_29 , який не був у складі осіб, що складали відповідний оригінал протоколу огляду місця події, а зміст роздрукованого тексту протоколу відрізняється від оригіналу (том 1 а.с.124-126).
		Суд не приймає до уваги протокол огляду речей (документів) від 12.11.2018 року, в ході якого було відтворено аудіозапис судового засідання, в ході якого слідчим суддею в якості свідка був допитаний ОСОБА_8 , якому пізніше пред`явлено обвинувачення у даному кримінальному провадженні (том 2 а.с.16-18).
		Відповідно до вимогст.62Конституції України,особа вважаєтьсяневинуватою увчиненні злочинуі неможе бутипіддана кримінальномупокаранню,доки їївину небуде доведенов законномупорядку івстановлено обвинувальнимвироком суду.Обвинувачення неможе ґрунтуватисяна доказах,одержаних незаконнимшляхом,а такожна припущеннях.Усі сумніви,щодо доведеностівини особитлумачаться наїї користь. 
		Обов`язок щодо забезпечення презумпції невинуватості і права на справедливий судовий розгляд, передбачених ст. 62 Конституції України, поєднуються з такими ж положеннями ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод 1950 року, яка відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 Конституції України, ратифікована 17.07.1997 року Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав та основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11доКонвенції» (№475/97-ВР). Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» від 23.02.2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
		Так, у справі «Барбера, Мессег та Джабардо проти Іспанії» від 06.12.1988 року Європейський Суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину; обов`язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь підсудного.
		Сумнівний характер обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні злочинів,передбачених ч.1 ст.115, ч.2 ст.15 п.1 ч.2 ст.115, ч.2 ст.194 КК України, не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який також знайшов свій вияв і в практиці Європейського суду з прав людини, зокрема в рішенні від 21.07.2011 року у справі «Коробов проти України», в якому зазначалось, що суд при оцінці доказів, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», проте, така доведеність може випливати зі співіснуванням достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неоспорюваних презумпцій факту. 
		На думку суду немає беззаперечних доказів і щодо того, що ОСОБА_7 перебував на місці вчинення злочину  домогосподарстві, за адресою: АДРЕСА_3 , в момент виникнення пожежі в житловому будинку та безпосердньої причетності його до вчинення підпалу будинку.
		Відповідно до вимог ст.ст.22, 26 КПК України, судом були створені всі умови для реалізації сторонами їх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків. Прокурор, який приймав участь у судовому засіданні, після дослідження всіх доказів по справі перед оголошенням початку судових дебатів не скористався своїми правами, передбаченими ст.ст. 338,340 КПК України.    
		Як зазначалось, ч.2 ст.17 КПК України передбачає, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
		Відповідно до змісту вимог ч.1 ст. 373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: 1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; 2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; 3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення. 
		Суд, у відповідності до ст. 62 Конституції України, тлумачить це на користь обвинуваченого ОСОБА_7 і приходить до загального висновку про недоведеність вчинення ним злочинів, передбачених ч.1 ст.115, ч.2 ст.15 п.1 ч.2 ст.115, ч.2 ст.194 КК України, тому його слід визнати невинуватим та виправдати за вказаними статтями обвинувачення на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України.
		 
		При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_7 суд виходить з вимог ст.65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного.
		Відповідно до ст.66 КК України обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 , суд визнає щире каяття обвинуваченого, повне відшкодування потерпілому ОСОБА_12 збитків, заподіяних злочином, передбаченим ч.1 ст.122 КК України.
		Обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 , що передбачені ст.67 КК України, суд визнає вчинення злочинів, передбачених ч. 1 ст.122, ч.1 ст.126 КК України, у стані алкогольного сп`яніння; та щодо особи похилого віку. Під час судового розгляду не встановлено наявності обставини, яка обтяжує покарання ОСОБА_7 , що передбачена ст.67 КК України, щодо вчинення злочинів, передбачених ч.1 ст.122, ч.1 ст.126 КК України, за попередньою змовою групою осіб та щодо особи, яка перебуває в безпорадному стані. Обставин, які обтяжують покарання, що передбачені ст.67 КК України, щодо вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, не встановлено.
		Обвинувачений ОСОБА_7 раніше не судимий, є інвалідом 2-ї групи, розлучений, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває. Відповідно до медичного висновку про стан здоров`я і працездатність Миргородської ЦРЛ від 28.01.2019 року має відхилення в стані здоров`я; за місцем останнього місця проживання в с. Мальці Миргородського району Полтавської області характеризується негативно.
		Виходячи з вище викладеного, суд приходить до висновку про необхідність призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_7 , виходячи з санкції: ч.1 ст.263 КК України та ч.1 ст.122 КК України  у виді позбавлення волі, та по ч.1 ст.126 КК України - у виді громадських робіт, оскільки менш суворі види покарання будуть недостатніми для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів. 
		Остаточне покарання ОСОБА_7 слід призначити з врахуванням вимог ст.70 КК України.
		При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_8 суд виходить з вимог ст.65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного.
		Відповідно до ст.66 КК України обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_8 за ч.1 ст.122 КК України, суд визнає щире каяття обвинуваченого по.
		Обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_8 що передбачені ст.67 КК України, суд визнає вчинення злочинів, передбачених ч. 1 ст.122, ч.1 ст.126 КК України, у стані алкогольного сп`яніння та щодо особи похилого віку, рецидив злочинів. Під час судового розгляду не встановлено наявності обставини, яка обтяжує покарання, що передбачена ст.67 КК України, щодо вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, за попередньою змовою групою осіб та щодо особи, яка перебуває в безпорадному стані.
		Обвинувачений ОСОБА_8 раніше судимий, не одружений, не працює, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, визнає, що має задовільний стан здоров`я за місцем останнього місця проживання в с. Мальці Миргородського району Полтавської області характеризується негативно, 25.10.2018 року притягнутий Миргородським міськрайонним судом Полтавської області до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.173-2 КУпАП. 
		Вироком Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 30.05.2018 року ОСОБА_8 засуджено за ч.3 ст.185 КК України до трьох років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком один рік.
		Також при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_8 , суд враховує, що останній засуджений вироком Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 20.05.2019 року по ч.3 ст.185 КК України до трьох років позбавлення волі. На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків призначено остаточне покарання шляхом часткового складання невідбутої частини покарання за вироком Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 30.05.2018 року та визначено остаточне покарання у виді 3 років шести місяців позбавлення волі. Зазначений вирок не набрав законної сили, що в свою чергу позбавляє суд можливості врахувати його при призначенні покарання обвинуваченому та застосувати положення ч.1 ст. 71 КК України. Вказані обставини не перешкоджають в подальшому вирішити питання про застосування покарання за наявності кількох вироків в порядку, передбаченому ст.ст. 537, 539 КПК України.
		Згідно з висновком досудової доповіді щодо обвинуваченого ОСОБА_8 у кримінальному провадженні, складеною Миргородським міськрайонним сектором філії Державної установи «Центр пробації» в Полтавській області 15.03.2019 року, беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, відповідно до якої обвинувачений раніше засуджувався за злочин, вчинений у групі та в стані алкогольного сп`яніння, допущені порушення умов відбування покарання з випробуванням за вироком Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 30.05.2018 року, негативна характеристика з місця постійного проживання, відкриття нового кримінального провадження, та те, що відповідно до оцінки ризику вчинення повторного кримінального правопорушення, виявлено дуже високий рівень вчинення повторного кримінального правопорушення та дуже високий рівень небезпеки для суспільства, уповноважений орган з питань пробації вважає, що виправлення цієї особи неможливе без позбавлення або обмеження волі, оскільки обвинувачений не став на шлях виправлення та в період незнятої та непогашеної судимості вчинив нові кримінальні правопорушення (том 3 а.с.2-4). 
		Виходячи з вище викладеного, суд приходить до висновку про необхідність призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_8 , виходячи з санкції: ч.1 ст.122 КК України  у виді позбавлення волі, та по ч.1 ст.126 КК України - у виді громадських робіт, оскільки менш суворі види покарання будуть недостатніми для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів. 
		Остаточне покарання ОСОБА_8 слід призначити з врахуванням вимог ч.1 ст.70 КК України.
		По справі цивільні позови не заявлені. 
		Речові докази по справі: фрагмент чоловічих трусів у клітинку блакитного та темно-синього кольорів на ґудзику; фрагмент сірої футболки з написом іноземною мовою синього та оранжевого кольору та малюнком; фрагмент чоловічих штанів сірого кольору з червоним тряпчаним ремінцем з металевою бляхою; фрагмент рукава від водолазки темно-коричневого кольору; фрагмент чоловічих трусів темного кольору з написом; фрагмент червоного поясу тряпчаного з металевою бляхою; фрагмент чоловічого светра темного кольору з різними кольорами (зелений, білий, чорний) у вигляді геометричних фігур; фрагмент чоловічого светра коричневого кольору у вигляді геометричних фігур фіолетово-білого кольору, ромби  які, зберігаються у камері зберігання речових доказів Миргородського ВП ГУНП в Полтавській області  слід знищити; зрізи нігтів з піднігтьовим вмістом з правої та лівої руки  приєднані до матеріалів кримінальної справи  слід знищити; кофту коричневого кольору, штани сірого кольору, черевики чорного кольору, які належать ОСОБА_7 , які передані до камери зберігання речових доказів Миргородського ВП ГУНП в Полтавській області  слід повернути власнику ОСОБА_7 ; светр, який передано до камери зберігання речових доказів Миргородського ВП ГУНП в Полтавській області  слід повернути власнику ОСОБА_12 ; 26 проміжних військових патронів калібру 5,45х39мм, зразка 1974 року, виготовлені промисловим способом та придатні до стрільби, передані на зберігання до спеціалізованої камери зберігання зброї та бойових припасів Миргородського ВП ГУНП в Полтавській області, - слід знищити.
		По справі є процесуальні витрати на проведення судово-балістичної експертизи у сумі 572,00 грн., які слід стягти на користь держави з обвинуваченого ОСОБА_7 . 
		Відповідно до ухвали слідчого судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 29.09.2018 року щодо обвинуваченого ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з 28.09.2019 року, який було продовжено ухвалами слідчого судді від 21.11.2018 року, 18.12.2018 року та 06.02.2019 року , та ухвалами суду під час судового розгляду даного кримінального провадження.
		Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_8 на даний час не обрано, підстав для його обрання до набрання вироком законної сили не вбачається.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд
		УХВАЛИВ:
		    ОСОБА_7 визнати винуватим у скоєнні злочинів, передбачених ч.1 ст.122, ч.1 ст.126, ч.1 ст.263 КК України, та призначити йому покарання:
		за ч.1 ст.122 КК України - у виді двох років позбавлення волі; 
		за ч.1 ст.263 КК України  у виді трьох років позбавлення волі;
		за ч.1 ст.126 КК України  у виді ста годин громадських робіт.
		На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_7 покарання у виді трьох років позбавлення волі.
		    ОСОБА_7 визнати невинуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.115, ч.2 ст.15 п.1 ч.2 ст.115, ч.2 ст.194 КК України та виправдати у зв`язку з недоведеністю вчинення ним вказаних злочинів.
		Початок відбування строку покарання ОСОБА_7 рахувати з 28.09.2018 року.
		До набрання вироком законної сили залишити та продовжити обраний ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
		 
		ОСОБА_8 визнати винуватим у скоєнні злочинів, передбачених ч.1 ст.122, ч.1 ст.126 КК України, та призначити йому покарання:
		за ч.1 ст.122 КК України - у виді одного року шести місяців позбавлення волі;
		за ч.1 ст.126 КК України  у виді вісімдесят годин громадських робіт.
		На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_8 покарання у виді одного року шести місяців позбавлення волі.
		Початок відбування строку покарання ОСОБА_8 рахувати з моменту його затримання.
		Речові докази по справі: фрагмент чоловічих трусів у клітинку блакитного та темно-синього кольорів на ґудзику; фрагмент сірої футболки з написом іноземною мовою синього та оранжевого кольору та малюнком; фрагмент чоловічих штанів сірого кольору з червоним тряпчаним ремінцем з металевою бляхою; фрагмент рукава від водолазки темно-коричневого кольору; фрагмент чоловічих трусів темного кольору з написом; фрагмент червоного поясу тряпчаного з металевою бляхою; фрагмент чоловічого светра темного кольору з різними кольорами (зелений, білий, чорний) у вигляді геометричних фігур; фрагмент чоловічого светра коричневого кольору у вигляді геометричних фігур фіолетово-білого кольору, ромби  які, зберігаються у камері зберігання речових доказів Миргородського ВП ГУНП в Полтавській області  знищити; зрізи нігтів з піднігтьовим вмістом з правої та лівої руки  приєднані до матеріалів кримінальної справи  знищити; кофту коричневого кольору, штани сірого кольору, черевики чорного кольору, які належать ОСОБА_7 , які передані до камери зберігання речових доказів Миргородського ВП ГУНП в Полтавській області  повернути власнику ОСОБА_7 ; светр, який передано до камери зберігання речових доказів Миргородського ВП ГУНП в Полтавській області  повернути власнику ОСОБА_12 ; 26 проміжних військових патронів калібру 5,45х39мм, зразка 1974 року, передані на зберігання до спеціалізованої камери зберігання зброї та бойових припасів Миргородського ВП ГУНП в Полтавській області, - слід знищити.
		   Стягти з ОСОБА_7 на користь держави 572,00 грн. (п`ятсот сімдесят дві грн. 00 коп.) в рахунок відшкодування процесуальних витрат по справі.
		Процесуальні витрати на проведення судових експертиз нафтопродуктів та паливно-мастильних матеріалів, судових пожежно-технічних та судової будівельно-технічної експертиз, на загальну суму 13728,00 грн.  віднести на рахунок держави.
		Вирок може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду через Котелевський районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою  у той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченим та прокурору.
		 
		Судді

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...