Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 520/1084/18 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про захист немайнових прав фізичних осіб, з них.
Надіслано для оприлюднення: 09.07.2019. Зареєстровано: 10.07.2019. Забезпечено надання загального доступу: 11.07.2019.
Дата набрання законної сили: 02.07.2019
Номер судового провадження: 22-ц/813/1657/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Номер провадження: 22-ц/813/1657/19 
		Номер справи місцевого суду: 520/1084/18
		Головуючий у першій інстанції Луняченко В.О.
		Доповідач Таварткіладзе О. М.
		 
		ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		02.07.2019 року                                                                 м. Одеса
		Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
		головуючого - Таварткіладзе О.М.,
		суддів: Заїкіна А.П., Погорєлової С.О.,
		при секретарях: Драгановій Ю.С., Віцько А.І.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 адвоката Гаврилюк Юлії Ігорівни на рішення Київського районного суду м. Одеси від 20 червня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_3 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , третя особа ОСОБА_6 про встановлення заборони розміщення інформації про особисте життя дитини у вигляді фотографій у соціальних мережах Інтернету та відшкодування моральної шкоди,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		У січні 2018 року ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулась до Київського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , в якому просила заборонити відповідачам поширювати у публічному доступі будь-яку інформацію, включаючи фото- та відеоматеріали стосовно малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зобов`язати відповідачів видалити з публічного доступу всю інформацію, включаючи фото- та відеоматеріали, які були ними поширені стосовно малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача моральну шкоду у розмірі 100 000 гривень.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає з матір`ю ОСОБА_3 , після розірвання останньої шлюбу з ОСОБА_6 .
		09 та 10 січня 2018 року відповідачі на власних приватних сторінках соціальної мережі Фейсбук в мережі Інтернет, без згоди ОСОБА_3 як матері, розмістили фотографії малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що на думку позивача є порушенням авторського права, права на недоторканість та повагу до приватного життя, яка потребує судового захисту, у вигляді вилучення публікацій, а також заборони подібних публікацій. Як зазначила позивач, вказані обставини спричинили психологічні (моральні) страждання їй та її дитині, які позивач оцінила у 100 000 гривень.
		18.04.2018 року в судовому засідані до участі у справі залучено третю особу - ОСОБА_6 .
		Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 20 червня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задоволено частково, заборонено ОСОБА_1 та ОСОБА_5 поширювати у мережі Інтернету фото- та відео матеріали стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без отримання дозволу від ОСОБА_3 , зобов`язано ОСОБА_1 та ОСОБА_5 видалити зі своїх сторінок у соціальних мережах Інтернету фото матеріали з зображенням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Стягнуто з ОСОБА_1 на користь позивача моральну шкоду у розмірі 1762 гривні. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь позивача моральну шкоду у розмірі 1762 гривні. Вирішено питання стосовно розподілу судових витрат.
		Не погоджуючись з таким рішенням суду, представник відповідачів адвокат Гаврилюк Ю.І. звернулася до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Київського районного суду м. Одеси від 20 червня 2018 року та ухвалити нове, яким у задоволені позовних вимог ОСОБА_3 відмовити у повному обсязі, стягнути з позивача на користь відповідачів понесені ними судові витрати, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.
		Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення в межах позовної заяви та доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з такого.
		Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
		Відповідно до ст. 376 ЦПК України суд апеляційної інстанції підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є:
		1)неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;
		2)недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими;
		3)невідповідність висновків, викладених у рішенні суду обставинам справи;
		4)порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
		Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.
		Порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи та у випадках встановлених ч. З цієї статті.
		Згідно ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права, з дотриманням норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
		Задовольняючи позов, забороняючи відповідачам поширювати у мережі Інтернету фото- та відео матеріали стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без отримання дозволу від ОСОБА_3 , зобов`язуючи відповідачів видалити зі своїх сторінок у соціальних мережах Інтернету фото матеріали з зображенням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягуючи з відповідачів на користь позивача моральну шкоду у розмірі 1762 гривні з кожного, суд першої інстанції виходив з того, що:
		- публікація фотографічних та відео - зображень у соціальних мережах інтернет можливо лише зі згоди особи, зображення якої публікується. Фотографії малолітніх та неповнолітніх осіб, які мають часткову дієздатність, та в силу віку не можуть належним чином розуміти питання пов`язані із розміщенням своїх зображень у соціальних мережах, можуть публікуватись сторонніми особами лише зі згодою обох батьків, які мають рівні права відносно розвитку та виховання дітей. Згода лише одного з батьків не надає прав на публічне розміщення фото- та відео зображень малолітніх дітей, якщо між ними не укладено окремого договору, в якому оговорені дані обставини;
		- розміщення відповідачами на власних сторінках інтернет мережі Фейсбук фотозображень малолітньої особи, без згоди матері (навіть за наявною згодою батька) є незаконним та така інформація підлягає вилученню;
		- факт публічної публікації фото зображень малолітньої ОСОБА_4 без згоди матері, під час достеменно відомих відповідачам складних взаємовідносин між батьками дитини, на думку суду, свідчать про наявність зловмисних дій.
		Проте погодитися з усіма такими висновками суду першої інстанції не можна.
		Судом встановлено, матеріалами справи підтверджується, що:
		- ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 є донькою ОСОБА_6 та ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 виданого 30.03.2016 року (а/с 12);
		-рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 15.12.2017 року було розірвано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , зареєстрований 12.09.2015 року, (а/с18);
		-неповнолітня донька ОСОБА_4 фактично проживає разом з матір`ю та залишається на її вихованні;
		- ОСОБА_1 є рідним братом ОСОБА_6 і рідним дядьком ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 ;
		- ОСОБА_5 є дружиною ОСОБА_1 ;
		- відповідно скріншоту сторінки «ОСОБА_1 " у соціальній інтернет мережі « Фейсбук» розміщені фотографії малолітньої дівчини разом з повнолітньою особою, з підписом « Наша красотка - с ОСОБА_6 и ОСОБА_5 » ( а/с 13,14). Фотографія на якої є зображення малолітньої дівчини з підписом «Україночка - с ОСОБА_6» (а/с 15);
		-відповідно скріншоту сторінки « ОСОБА_5» у соціальної інтернет мережі «Фейсбук» розміщена фотографія трьох неповнолітніх дівчат з підписом « Наши хохотушки» (а/с 16);
		- на а.с. 44 міститься скріншот фотографії повнолітньої особи разом з малолітньою дівчиною з підписом «снежные катания любимых»;
		- у судовому засіданні відповідачі ОСОБА_6 та ОСОБА_5 визнали, що на даних фотографіях відображена ОСОБА_4 , та ці фотографії були розміщені на їх власних сторінках, з обмеженим доступом, у соціальної інтернет мережі Фейсбук.
		Слід зазначити, що в національному законодавстві України на час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції відсутні окремі норми, які регулюють питання зйомки та використання фото дітей.
		Проте, вирішуючи справу, суд першої інстанції вірно визначився з нормами законодавства, які регулюючи правовідносини, які виникли між сторонами справи в цілому, можуть бути застосованими для врегулювання спірних правовідносин.
		Зокрема, суд обґрунтовано виходив з права фізичної особи на особисте життя та таємницю обставин свого особистого життя, які можуть бути розголошені іншими особами лише за умови, що вони містять ознаки правопорушення, що підтверджено рішенням суду, а також за її згодою (ч.ч. 1-4 ст.301 ЦК України) та з законності представництва батьками своїх малолітніх та неповнолітніх дітей (ст. 242 ЦК України), які мають часткову цивільну дієздатність і має право: 1) самостійно вчиняти дрібні побутові правочини; 2) здійснювати особисті немайнові права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом (ч.1 ст. 31 ЦК України).
		Також є слушним посилання суду на ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка будучи частиною національного законодавства України, проголошує, що кожен має право на повагу до його приватного і сімейного життя, до житла і до таємниці кореспонденції, а також на практику Європейського суду з прав людини, у відповідності до якої: концепція приватного життя, крім того, включає елементи, що стосуються права особи на своє зображення ( справа Шачча проти Італії, № 50774/99, § 29, ЄСПЛ 2005-1); фотографії або відеокліпи, які містять зображення особи, будуть підпадати під сферу дії статті 8; право на захист особистих зображень включає в себе право особи контролювати використання свого зображення, у тому числі право відмовитись від публікації ( справа Фон Ханновер проти Німеччини (№2) [ВП] № 40660/08 та 60641/08, § 96, ЄСПЛ 2012). Це має значення при зберіганні фотографій на громадських чи соціальних сайтах в Інтернеті. Це та сфера, де захист репутації та прав інших осіб стає особливо важливим, тому, що фотографії можуть містити дуже особисту або навіть конфіденційну інформацію про особу чи її сім`ї (Справа Ферлагсгруппе Ньюс ГмбХ та Бобі проти Австрії (№59631/09, 4 грудня 2012 року).
		Таким чином, незважаючи на те, що в загальному розумінні кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб на свій вибір, це право обмежене правом кожної особи на повагу до приватного життя.
		З цього випливає загальне правило, за яким здійснення фотозйомки особи має здійснюватися за її згодою (стаття 307 Цивільного кодексу України )
		Винятком із загального правила, коли не потрібно отримувати згоду, є зйомка у публічних місцях: «Згода особи на знімання її на фото, кіно-, теле- чи відеоплівку припускається, якщо зйомки проводяться відкрито на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру».
		Якщо ж для здійснення зйомки потрібно отримати згоду (не у публічному місці), тоді таку згоду за неповнолітню чи малолітню дитину дають батьки.
		При цьому не можна вважати безумовною згоду особи на зйомку через сам факт її присутності у публічному місці, адже цей виняток є лише припущенням, тобто якщо особа, а, в цьому випадку, батьки дитини, заперечують проти зйомки дитини, то її потрібно припинити.
		Крім того, може бути розповсюджена без дозволу фізичної особи, яка зображена на ній, якщо це викликано необхідністю захисту її інтересів або інтересів інших осіб» (стаття 308 ч. З ЦК України).
		Це означає, що якщо опублікування фото дитини має на меті захистити її інтереси чи інтереси інших осіб, то згода її батьків не потрібна і таке поширення буде вважатися виправданим.
		Встановивши, що:
		-розміщення фотокарток з зображанням малолітньої ОСОБА_4 мало місце на власних сторінках відповідачів в мережі Інтернет по суті є розповсюдженням інформації, яка відноситься до приватного (особистого) життя особи;
		-таке розповсюдження здійснено відповідачами за згодою лише батька дитини та без отримання на це згоди від матері дитини після припинення їх сумісного проживання та фактичного розлучення;
		-згода лише одного з батьків не надає прав на публічне розміщення фото- та відео зображень малолітніх дітей, якщо між ними не укладено окремого договору, в якому обговорені дані обставини
		суд першої інстанції набув обґрунтованого висновку, розміщення відповідачами на власних сторінках інтернет мережі Фейсбук фотозображень малолітньої особи, без згоди матері (навіть за наявною згодою батька) не засновано на законі і така інформація підлягає вилученню.
		Доводи апеляційної скарги, що суд забороняючи відповідачам поширювати у мережі Інтернету фото- та відео матеріали стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без отримання дозволу від ОСОБА_3 та зобов`язуючи відповідачів видалити зі своїх сторінок у соціальних мережах Інтернету фото матеріали з зображенням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не врахував спорідненість між відповідачами, які між собою є подружжям та малолітньою дитиною, яка приходиться ОСОБА_1 племінницею та двоюрідною сестрою дітям відповідачів і що батько дитини не заперечував проти розміщенням відповідачами на їх власних сторінках в мережі «Інтернет» фотокарток, на яких ОСОБА_4 2016 року народження зображена з рідним батьком, рідним дядьком та своїми двоюрідними сестрами, не можуть бути взятими до уваги, оскільки зведені до переоцінки доказів, яким судом надано належну оцінку.
		Доводи апеляційної скарги про невірне застосування судом норм матеріального права не можуть бути взятими до уваги, оскільки норми законодавства, на які посилався суд першої інстанції, можуть бути застосованими для вирішення вимог про заборону відповідачам поширювати у публічному доступі будь-яку інформацію, включаючи фото- та відеоматеріали стосовно малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зобов`язання відповідачів видалити з публічного доступу всю інформацію, включаючи фото- та відеоматеріали, які були ними поширені стосовно малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		Таким чином рішення суду в цій частині вимог відповідає встановленим у справі обставинам, узгоджується з дослідженими доказами та засновано на законодавстві.
		Що стосується висновку районного суду в частині задоволення вимог про відшкодування з відповідачів на користь позивача в інтересах малолітньої дитини моральної шкоди у розмірі по 1762 грн. з кожного, судова колегія виходить з такого.
		Суд стягуючи моральну шкоду у вказаному розмірі виходив із зловмисності дій відповідачів, які здійснили публікацію фото зображень малолітньої ОСОБА_4 без згоди матері, під час достеменно відомих їм складних взаємовідносин між батьками дитини.
		Проте судова колегія не погоджується з таким висновком суду, оскільки суд не врахував всіх встановлених у справі обставин.
		Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 є дядьком малолітньої ОСОБА_4 (дочки його рідного брата ОСОБА_6 ), а ОСОБА_5 є дружиною ОСОБА_6 .
		Відповідачі мають власних дітей, яким ОСОБА_4 приходиться двоюрідною сестрою.
		В судовому засіданні представник відповідачів на заперечувала, що відповідачі перебувають у добрих стосунках з батьком ОСОБА_4 - ОСОБА_6 і в курсі його стосунків з позивачем ОСОБА_3 Проте публікуючи фотокартки, де зображена разом з ними та їх дітьми ОСОБА_4 , вони це робили виключно з самих теплих почуттів та любові до неї, а не із зловмисних намірів нашкодити дитині та її матері. Вони були впевнені, що згоди батька дитини цілком достатньо.
		Також представник відповідачів повідомила, що в цей же період, фотокартки ОСОБА_4 розмістила на власній сторінці в Інтернеті мати позивача (баба дитини) ОСОБА_22 , що не заперечувалося і позивачем. При цьому батько дитини не надавав на це згоди своїй колишній тещі, оскільки попри складні стосунки з матір`ю дитини не міг уявити, що теща це робить з метою нашкодити дитини та спричинити їй моральні страждання.
		Крім того, представник відповідачів зазначила, що позивач не зверталася до відповідачів з вимогою про видалення фотокарток, а одразу ж звернулася до суду з позовом про стягнення моральної шкоди, яку оцінила у 100 000 грн. і яку суд задовольнив частково у розмірі по 1762 грн. з кожного із відповідачів.
		Обставини, наведені представником відповідача узгоджуються з дослідженими матеріалами справи.
		Враховуючи наведене, висновок суду першої інстанції щодо зловмисності дій відповідачів в якості підстави для часткового задоволення моральної шкоди, не відповідає обставинам справи.
		Крім того, заявивши вимоги про стягнення моральної шкоди в інтересах дитини, позивач не вказала з чого саме вона виходила визначаючи розмір моральної шкоди і якими доказами або фактами це підтверджується.
		Крім того, позивач обґрунтувала вимоги про стягнення моральної шкоди стресовим переживанням, приниженням, обуренням тривогою за життя дитини і пов`язала це з фактом публікації кількох фотокарток з зображанням дитини.
		При цьому на предоставлених до суду копій фотокарток з зображенням дитини не вбачається, що вказані скріншоти містять інформацію про прізвище, ім`я та по-батькові дитини, про її вік, адресу, найменування дитячого закладу, який та відвідує та інше. На наведених фотокартках зазначено: «наша красотка з ОСОБА_6 і ОСОБА_5 ; «україночка» та сумісній фотокартці з дітьми відповідачів - «наши хохотушки».
		Тобто текстова інформація на власних сторінках відповідачів, де були викладені фотокартки з зображенням дитини, не містить відомостей про прізвище, ім`я та по-батькові дитини, про її вік, адресу, найменування дитячого закладу, який та відвідує та інше.
		Крім того, позивач не заперечувала у відповіді на відзив на позовну заяву, що дійсно її мати ОСОБА_22 в ці ж дні, що і відповідачі і також без згоди обох батьків дитини виклала на власній сторінці мережі «Інтернет» фотокартки з зображенням ОСОБА_4 і що вона звернулася до матері з вимогою видалити вказані фото і та їх видалила. При цьому позивач не заперечувала, що дізналася про це від колишнього чоловіка під час судового засідання у справі про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною. Тобто позивач підтвердила, що її мати опублікувала фото ОСОБА_4 не отримавши згоди не лише від батька дитини, а і від неї самої. Позивач не заперечувала, що дійсно не зверталася до відповідачів з вимогою про видалення фотокарток з їх власних сторінок в Інтернеті, а одразу скористалася своїм правом звернення до суду в тому числі з вимогою про відшкодування моральної шкоди. При цьому позивач не мотивувала в чому сам факт публікації без її згоди фото її дочки ОСОБА_4 на власній сторінці дядька дитини та його дружини спричинив їй стресовий стан, а така ж публікація фото дитини без її згоди, як матері дитини, на власній сторінці в Інтернеті матір`ю позивача, в останньої стресу та тривоги за дитину не викликала.
		Враховуючи всі наведені обставини, у суду першої інстанції не було підстав для стягнення з відповідачів моральної шкоди, сам факт спричинення якої позивачем належними доказами не доведений. Наведені позивачем обґрунтування по суті є припущеннями позивача і не можуть бути взятими до уваги. Сама по собі наявність права на стягнення моральної шкоди без доведення її належними і достатніми доказами, не створює для суду обов`язку її стягнення.
		При таких обставинах, рішення суду першої інстанції в частині відшкодування на користь ОСОБА_3 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4 з відповідачів моральної шкоди по 1762 грн. з кожного підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового судового рішення про відмову у задоволенні вказаних вимог. В іншій частині рішення слід залишити без змін.
		На підставі викладеного та керуючись ст.ст.367, 374, 376, 381, 383 ЦПК України, Одеський апеляційний суд,
		ПОСТАНОВИВ:
		Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 адвоката Гаврилюк Юлії Ігорівни - задовольнити частково.
		Рішення Київського районного суду м. Одеси від 20 червня 2018 року в частині відшкодування на користь ОСОБА_3 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4 з відповідачів моральної шкоди по 1762 грн. з кожного - скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення.
		Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_3 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , третя особа ОСОБА_6 про відшкодування моральної шкоди.
		В іншій частині рішення залишити без змін.
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
		Повний текст судового рішення складено 08.07.2019 року.
		Головуючий        О.М. Таварткіладзе
		Судді:        А.П. Заїкін
		       С.О. Погорєлова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...