Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 750/3695/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів надання послуг.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 10.07.2019. Забезпечено надання загального доступу: 10.07.2019.
Дата набрання законної сили: 03.07.2019
Номер судового провадження: 61-15781ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		Постанова
		Іменем України 
		 
		03 липня 2019 року
		м. Київ
		 
		справа № 750/3695/17-ц
		 
		провадження № 61-15781 св 18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Луспеника Д. Д.,
		суддів: Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Кривцової Г. В., Лідовця Р. А., 
		Черняк Ю. В., 
		 
		учасники справи:
		позивач -  ОСОБА_1 ; 
		відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Пегас Туристик»;
		представник відповідача - Слюсаревський Микола Миколайович,
		треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю «Мережа агенцій «Гарячі тури», фізична особа-підприємець ОСОБА_3 ,
		розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу  ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Чернігівської області від 20 липня 2017 року у складі колегії суддів: Тагієва С. Р., Бобрової І. О., Висоцької Н. В., 
		ВСТАНОВИВ :
		1.     Описова частина 
		Короткий зміст позовних вимог
		У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Пегас Туристик» (далі - ТОВ «Пегас Туристик»), треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю «Мережа агенцій «Гарячі тури» (далі - ТОВ «Мережа агенцій «Гарячі тури»), фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі - ФОП ОСОБА_3 ), про захист прав споживача, стягнення збитку та відшкодування моральної шкоди.
		Позовна заява мотивована тим, що у червні 2015 року вона звернулась до туроператора ТОВ «Пегас Туристик», від імені якого діяла ФОП ОСОБА_3 , на підставі субагентського договору від 14 липня 2014 року № 337, з метою придбання туристичних послуг у виді туристичного пакету до Турецької Республіки з 10 до 18 липня 2015 року.
		На підставі наданого їй рахунку-фактури від 19 червня 2015 року № 11292 вона здійснила передоплату у розмірі 19 920 грн для бронювання туристичного туру, а 24 червня 2015 року сплатила залишок коштів у розмірі 19 917 грн.
		За два дні до туру вона звернулась до ФОП ОСОБА_3 за необхідними документами для туристичної поїздки до Турецької Республіки, проте отримала відмову, зазначивши, що тур не відбудеться. Того ж дня вона звернулась до ФОП ОСОБА_3 з вимогою про повернення сплачених нею грошових коштів і також отримала відмову у їх поверненні.
		З урахуванням викладеного,  ОСОБА_1 просила суд стягнути з ТОВ «Пегас Туристик» на її користь грошові кошти у розмірі 39 837 грн у відшкодування збитків за ненадану туристичну послугу та 15 тис. грн моральної шкоди.
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції 
		Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 15 травня 2017 року 
		у складі судді Рахманкулової І. П. позов ОСОБА_1 задоволено частково. 
		Стягнуто з ТОВ «Пегас Туристик» на користь ОСОБА_1 39 837 грн (тридцять дев`ять тисяч вісімсот тридцять сім грн), сплачених за договором на туристичне обслуговування №01002 від 19 червня 2015 року. У іншій частині позову ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат. 
		Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач взяті на себе зобов`язання не виконав, обумовлену договором послугу не надав, грошові кошти не повернув, у зв`язку з чим перед позивачем виникла заборгованість, яка не погашена. Також суд першої інстанції зазначив, що можливість відшкодування моральної шкоди за договором про надання послуг не передбачена главою 63 ЦК України та укладеним між сторонами договором на туристичне обслуговування, що є підставою для відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди.
		Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції 
		Рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 20 липня 2017 року апеляційну скаргу ТОВ «Пегас Туристик» задоволено. Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 15 травня 2017 року скасовано. У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. 
		Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що між ФОП « ОСОБА_3 (субагаент) та ТОВ «Мережа агенцій «Гарячі тури» (турагент) існують договірні зобов`язання від 14 липня 2014 року, відповідно до яких ТОВ «Мережа агенцій «Гарячі тури», яке діє на підставі відповідних угод в інтересах туроператора, доручає, а ФОП ОСОБА_3 приймає на себе за винагороду права і обов`язки з реалізації туристичного продукту. ФОП ОСОБА_3 з особистої ініціативи 
		у відносинах з туристами представляє туроператора і укладає з ними договори на туристичне обслуговування.  ОСОБА_1 сплатила на рахунок ТОВ «Мережа агенцій «Гарячі тури» відповідно 19 920 грн та 19 917 грн, а всього 
		39 837 грн. ТОВ «Мережа агенцій «Гарячі тури» повідомило письмово ФОП ОСОБА_3 про ануляцію заявки ОСОБА_1 з причини виникнення заборгованості ТОВ «Мережа агенцій «Гарячі тури» перед ТОВ «Пегас Туристик». Зазначено, що суд першої інстанції не врахував положення частини другої статті 33 Закону України «Про туризм», якою встановлено, що відповідальність перед туристом має нести той суб`єкт, який порушив законодавство в галузі туризму. Вирішуючи спір, суд першої інстанції 
		не з`ясував, хто із суб`єктів туристичної діяльності порушив свої договірні зобов`язання.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		У серпні 2017 року ОСОБА_1 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій, просила рішення суду апеляційної інстанції скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, залишити в силі рішення суду першої інстанції.
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції 
		Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 грудня 2017 року касаційне провадження у вказаній справі відкрито та витребувано її з суду першої інстанції. 
		Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		Ухвалою Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 грудня 2017 року справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Пегас Туристик», треті особи: далі - ТОВ «Мережа агенцій «Гарячі тури», ФОП ОСОБА_3 , про захист прав споживача, стягнення збитку та відшкодування моральної шкоди призначено до судового розгляду.
		Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
		У квітні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.
		У червні 2019 року згідно з протоколом автоматизованого розподілу судова справа передана судді-доповідачу Гульку Б. І. 
		Аргументи учасників справи
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу 
		Касаційна скарга мотивована тим, що майнову відповідальність несе суб`єкт туристичної діяльності, який порушив законодавство при наданні туристичної послуги, тобто порушив умови договору між туристом і суб`єктом туристичної діяльності з надання туристичних послуг та з вини якого замовнику завдано збитків. ТОВ «Мережа агенцій «Гарячі тури» не перерахувало грошові кошти, сплачені позивачем за туристичний продукт, на рахунок ТОВ «Пегас Туристик», у зв`язку з чим туроператор анулював заявку ОСОБА_1 
		Статтею 20 Закону України «Про туризм» передбачено виключний перелік випадків, коли туроператор не несе перед туристом відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування. Не перерахування турагеном коштів троператору за туристичний продукт не зазначено у такому переліку. При цьому 
		ОСОБА_1 посилалась на правовий висновок, викладений Верховним Судом України від 03 липня 2013 року у справі № 6-42цс13.
		Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		Судом установлено, що 19 червня 2015 року між ФОП ОСОБА_3 (турагент), що діє від імені туроператора ТОВ «Пегас Туристик» (туроператор), на підставі субагентського договору, укладеного між турагентом та ТОВ «Мережа агенцій «Гарячі Тури» та ОСОБА_1 (турист) укладено договір на туристичне обслуговування № 01002, за умовами якого тероператор за плату зобов`язується надати туристу комплекс туристичних послуг (турпродукт), 
		а турист зобов`язаний прийняти ці послуги і оплатити їх на умовах цього договору.
		З квитанцій публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» від 20 та 24 червня 2015 року убачається, що ОСОБА_1 сплатила на рахунок ТОВ «Мережа агенцій «Гарячі тури» відповідно 19 920 грн та 19 917 грн. 
		Із повідомлення ТОВ «Мережа агенцій «Гарячі тури» на адресу ФОП 
		ОСОБА_3 убачається, що останню повідомлено про ануляцію заявки ОСОБА_1 з причини виникнення заборгованості ТОВ «Мережа агенцій «Гарячі тури» перед ТОВ «Пегас Туристик».
		Оплачений туристичний тур не відбувся, тому ОСОБА_1 пред`явила позов до суду. 
		2.     Мотивувальна частина 
		Позиція Верховного Суду
		Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права 
		У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Зазначеним вимогам закону рішення суду апеляційної інстанції не відповідає. 
		Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). 
		Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
		Відповідно до статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» послугою вважається діяльність виконавця послуг з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб. Договором є усний чи письмовий правочин укладений між споживачем і виконавцем. 
		Згідно з частиною першою та дев`ятою статті 20 Закону «Про туризм» за договором про туристичне обслуговування одна сторона (туроператор, турагент) за встановлену договором плату зобов`язується забезпечити надання за замовленням іншої сторони (туриста) комплексу туристичних послуг (туристичний продукт).
		Туроператор або турагент вправі відмовитися від виконання договору лише за умови повного відшкодування замовникові збитків, підтверджених у встановленому порядку та заподіяних внаслідок розірвання договору, крім випадку, коли це відбулося з вини туриста (частина восьма статті 20 Закону України «Про туризм»). 
		У статті 901 ЦК України зазначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, якаспоживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання. 
		Згідно зі статтею 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, установлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним у повному обсязі перед замовником за порушення договору. 
		За змістом частин першої, другої, десятої статті 20, частини другої статті 30, частин першої та другої статті 32, частини першої статті 33 Закону України «Про туризм», частини четвертої статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів», статей 610 та 611, частини п`ятої статті 653, частини першої статті 901 ЦК України майнову відповідальність несе суб`єкт туристичної діяльності, який порушив законодавство в галузі туристичної діяльності при наданні туристичної послуги, порушив умови договору між туристом і суб`єктом туристичної діяльності з надання туристичних послуг, та за вини якого замовнику (туристу) завдано збитків.
		У разі встановлення судом фактів видачі туроператором ваучера, який є формою письмового договору на туристичне обслуговування, зміни туроператором в односторонньому порядку істотних умов договору на туристичне обслуговування та невжиття ним необхідних заходів про попередження туриста щодо такої зміни, відповідальність за порушення істотних умов договору не може нести інший суб`єкт туристичної діяльності з надання туристичних послуг, ніж туроператор.
		Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові № 6-42цс13 від 03 липня 2013 року і підстав для відступлення від цієї позиції немає.
		Таким чином, суд апеляційної інстанції не звернув уваги на те, що 
		ФОП ОСОБА_3 (турагент) діяла від імені туроператора ТОВ «Пегас Туристик» на підставі субагентського договору, відповідальність за порушення істотних умов договору не може нести інший суб`єкт туристичної діяльності з надання туристичних послуг, ніж туроператор, який у цій справі є ТОВ «Пегас Туристик», а тому висновок суду апеляційної інстанції про те, що у даному випадку збитки ОСОБА_1 заподіяні саме ТОВ «Мережа агенцій «Гарячі Тури», до якого позивач вимог не заявляла, є помилковим.
		Суд першої інстанції, установивши фактичні обставини у справі та врахувавши  вищезазначені норми закону, дійшов обґрунтованого висновку про те, що саме відповідач як туроператор несе відповідальність за невиконання умов договору про надання туристичних послуг у спірних правовідносинах. Правовідносини, які виникли між ТОВ «Пегас Туристик» та ТОВ «Мережа агенцій «Гарячі Тури», не можуть впливати на права позивача, який належно виконав умови договору. Спір між туроператором та турагентом може бути вирішений у іншому провадженні.
		Згідно зі статтею 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
		Керуючись статтями 400, 409, 413, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ :
		Касаційну скаргу  ОСОБА_1 задовольнити.
		Рішення апеляційного суду Чернігівської області від 20 липня 2017 року скасувати, рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 15 травня 2017 року залишити в силі. 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                    Д. Д. Луспеник 
		Судді:                                                                                               Б. І. Гулько
		Г. В. Кривцова
		Р. А. Лідовець
		                                                                                                            Ю. В. Черняк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...