Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/108/19-ц : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження.
Надіслано для оприлюднення: 10.07.2019. Зареєстровано: 10.07.2019. Забезпечено надання загального доступу: 11.07.2019.

Номер судового провадження: 2-25/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		печерський районний суд міста києва
		Справа № 757/108/19-ц 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		24 травня 2019 року Печерський районний суд м. Києва
		суддя Матійчук Г.О.
		секретар Саницька Б.В.,
		справа № 757/108/19-ц
		учасники справи:                
		позивач: ОСОБА_1 ,
		відповідач: Громадська організація «Інформаційний центр «Ізвєстія в Україні - Політичні Ізвєстія», Товариство з обмеженою відповідальністю «Знай»,
		предмет спору: про захист честі, гідності та ділової репутації, визнання інформації недостовірною та її спростування,-
		представники позивача: ОСОБА_2, ОСОБА_3 ,
		представник відповідача ТОВ «Знай»: Янголь О.В.,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		У січні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вимогою до Громадської організації «Інформаційний центр «Ізвєстія в Україні - Політичні Ізвєстія», Товариства з обмеженою відповідальністю «Знай», ОСОБА_4 про захист честі, гідності, ділової репутації, визнання поширеної інформації недостовірною та спростування такої інформації.
		В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що  ІНФОРМАЦІЯ_1 на інтернет-порталі izvestia.kiev.ua за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2, на інтернет-порталі Dniprograd.org за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3, на інтернет-порталі znaj.ua за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_4 розміщено публікації під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_5» в яких розміщено недостовірну інформацію щодо ОСОБА_1 , а саме: 
		«Але з поверненням самого  ОСОБА_5  до України, незалежні активісти б`ють на сполох: самопроголошені рятівники Дніпра використовують місто виключно для особистого збагачення; «…частину бюджету «освоюють» фірми, які прямо чи опосередковано контролює бізнесмен ОСОБА_5 …»; 
		«Не досить довгий відрізок і як на мене сума завищена. То тоді ми побачили, що субпідрядними організаціями виступають фірми близькі до ОСОБА_5 »;
		«Також у фільмі естонського журналіста є інформація про два відкритих проти  ОСОБА_5 кримінальних провадження».
		Поширена інформація є недостовірною, оскільки ОСОБА_1 не має жодного відношення до розподілення бюджетних коштів міста Дніпра, не здійснює контроль та/або розпорядження грошовими коштами міста Дніпра, оскільки не перебуває у трудових відносинах з Дніпровською міською радою, що підтверджується листом від 12.11.2018 №6/8-507, в якому зазначено, що діяльність ОСОБА_1 здійснюється на безоплатній основі, у трудових відносинах з Дніпровською міською радою він не перебуває. Крім цього, на думку позивача, не відповідають дійсності твердження про зв`язок позивача з підприємствами, що одержали перемогу у тендері щодо здійснення капітального ремонту вул. Курчатова в м. Дніпро, оскільки ОСОБА_1 не має жодного відношення до вказаних організацій, що підтверджується листом Дніпровської міської ради від 12.11.2018 №1/1-824, відповідно до якого вибірковим аналізом в системі електронних закупівель «ProZorro» закупівель товарів, робіт і послуг, здійснених Дніпровською міською радою, її виконавчими органами для забезпечення потреб територіальної громади міста, встановлено, що компанії, які отримали перемогу під час проведення закупівлі по проекту «Капітальний ремонт вул. Курчатова в м. Дніпрі», не мають жодного відношення до ОСОБА_1 . Також, на підтвердження факту відсутності зв`язку позивача із переможцями та підрядниками закупівлі по проекту «Капітальний ремонт вул. Курчатова в м. Дніпрі», позивач надає лист Департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради № 3/5-3887 від 18.12.2018 року та витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ «ДНІПРОЗЕЛЕНБУД», ТОВ «СІТІРЕЙЛ ТЕХНОЛОДЖІ», ТОВ «ВЕСТАШЛЯХБУД» та ТОВ МБК «СИНЕРГІЯ», відповідно до яких ОСОБА_1 не є керівником,  засновником та не входить до складу учасників вказаних товариств. Також позивач вважає недостовірною інформацію про відкриті відносно нього два кримінальні провадження, що підтверджується довідкою про відсутність судимості та листом Служби безпеки України №6/Л-2904/2 від 13.11.2018 року.
		Така інформація є негативною для позивача, оскільки створює негативні наслідки для нього у вигляді приниження позитивної соціальної оцінки в очах оточуючих, а також приниження суспільної оцінки його ділових  і  професійних  якостей, здобутих протягом багатьох років. 
		Враховуючи формулювання використаних при поширенні інформації тверджень, поширена недостовірна інформація є фактичним твердженням. Негативний характер поширеної інформації та її вираження у формі фактичного твердження підтверджується висновком експерта Державного підприємства «Українське бюро лінгвістичних експертиз НАН України»  №056/365 від 19 листопада 2018 року.
		Таким чином, на думку позивача, відповідачі поширили недостовірну інформацію, яка містить фактичні твердження та підлягає спростуванню, у зв`язку з чим просив визнати інформацію, поширену відносно позивача Громадською організацією «Інформаційний центр «Ізвєстія в Україні - Політичні Ізвєстія», Товариством з обмеженою відповідальністю «Знай», ОСОБА_4 недостовірною та спростувати таку інформацію шляхом розміщення на інтернет-порталах відповідачів відповідних повідомлень із спростуванням.
		Ухвалою від 15.02.2019 року провадження у справі відкрито за правилами ст. 279 ЦПК України, розгляд справи призначено в порядку спрощеного провадження з викликом сторін.
		В поданному, 24.04.2019 року, до суду надійшов відзив на позовну заяву представника ТОВ «ЗНАЙ», з якого вбачалось, що ТОВ «ЗНАЙ» позовні вимоги не визнає. В обґрунтування заперечень вказав, що ТОВ «ЗНАЙ» не є автором публікацій, які становлять предмет спору, проте автором виступає естонський журналіст ОСОБА_10, який оприлюднив дану інформацію. ТОВ «ЗНАЙ» лише розмістило статтю  даного автора, взявши її з інших засобів масової інформації. Крім того, інформація, викладена у публікації, не містить фактичних тверджень, а є оціночними судженнями. Відтак, ТОВ «ЗНАЙ» не є належним відповідачем в даній справі.
		У поданій  03.05.2019 року позивачем відповіді на відзив ТОВ «ЗНАЙ», позивач вказує на необхідність розгляду справи за наявними матеріалами справи без врахування доводів ТОВ «ЗНАЙ», зазначених у відзиві на позовну заяву, з огляду пропущення ТОВ «ЗНАЙ» строку на подання відзиву на позовну заяву, оскільки ухвалу про відкриття провадження у справі разом з матеріалами позовної заяви отримано ТОВ «ЗНАЙ» 26.02.2019 року. Крім того, зазначає про необґрунтованість доводів ТОВ «ЗНАЙ» про неналежність відповідача ТОВ «ЗНАЙ» внаслідок того, що ТОВ «ЗНАЙ» не є автором поширеної інформації, оскільки відповідачами у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації, окрім автора публікації є також юридична особа, що здійснила поширення такої інформації. Також, на спростування доводів ТОВ «ЗНАЙ» щодо вираження інформації у формі оціночних суджень, позивач зазначає, що поширена інформація є фактичними твердженнями, що підтверджується  відповідним висновком експерта.
		В поданих 13.05.2019 року запереченнях на відповідь на відзив ТОВ «ЗНАЙ» вказує на не отримання ТОВ «ЗНАЙ» ухвали про відкриття провадження у справі, а відтак строк на подання відзиву на позовну заяву не є пропущеним. Крім того, зазначає, що автором поширеної інформації є естонський журналіст ОСОБА_10 , який є відомим, а відтак він має бути відповідачем у даній справі. Також, посилається на те, що межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи.
		Від відповідача ОСОБА_4 03.05.2019 року надійшов відзив на позовну заяву, в якому вказує на не доведення позивачем факту поширення інформації саме ОСОБА_4 , а також унеможливлювання притягнення до відповідальності ОСОБА_4 , оскільки текст публікації містить посилання на джерела інформації - інтернет-портал izvestia.kiev.ua, розповідь естонського журналіста ОСОБА_10 , інформацію, що міститься у фільмі даного журналіста та цитування заступника голови правління ГО «Платформа «Громадський контроль». Також посилається на те, що межі оцінки і критики вчинків, висловлювань чи бездіяльності публічної особи є значно ширшими, ніж такі межі в оцінці звичайної людини. Також посилається на практику Європейського суду з прав людини,  положення національного законодавства про неможливість притягнення до відповідальності за висловлювання оціночних суджень та положення статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яким гарантується право на свободу вираження поглядів. Крім того, зазначає про недопустимість висновку експерта внаслідок проведення експертного дослідження експертом, відомості про якого не внесені до державного Реєстру атестованих судових експертів.
		У відповіді на відзив ОСОБА_4 , яка надійшла на адресу суду та зареєстрована 03.05.2029 року, позивач вказує, що ОСОБА_4 є належним відповідачем в даній справі, посилаючись на наявну в матеріалах справи довідку №158/2018-Д-ЦК від 13.08.2018 року з відомостями про власника веб-сайту Департаменту «Центр компетенції Консорціуму «Український центр підтримки номерів та адрес», з якої вбачається, що власником веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_7 є саме ОСОБА_4 . Також, із посиланням на практику Верховного суду, Резолюцію  1165  (1998)  «Право на приватність» Парламентської   Асамблеї Ради Європи, Резолюцію 1003 (1993) «Про етичні принципи журналістики» Парламентської асамблеї Рада Європи вказує, що засада застосування більш широкої межі допустимої критики щодо політиків та службових осіб, встановлена практикою ЄСПЛ під час розгляду скарг на порушення ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є застосовною  до даних правовідносин, оскільки поширена ОСОБА_4 інформація не стосується діяльності позивача як політичного діяча або виконання ним обов`язків як службової особи державного органу. На спростування доводів відповідача ОСОБА_4 щодо неможливості притягнення до відповідальності за висловлювання оціночних суджень позивач посилається на висновок експерта ДП «Українське бюро лінгвістичних експертиз НАН України» №056/365 від 19 листопада 2018 року, в якому експертом зроблено висновок про вираження поширеної інформації у формі твердження. На спростування доводів відповідача ОСОБА_13 про недопустимість зазначеного висновку експерта, позивач вказує, що вказаний висновок експерта виготовлений за зверненням учасника справи, а не на підставі ухвали суду про призначення експертизи, а відтак є належним та допустимим доказом у справі. 
		07 травня 2019 року надійшла заява позивача про відмову від позову в частині заявлених позовних вимог до відповідача ОСОБА_4 
		07 травня 2019 року протокольною ухвалою суду в задоволенні клопотання відповідача ТОВ «ЗНАЙ» про розгляд справи в порядку загального провадження судом відмовлено.
		 У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з мотивів, викладених в позові та відповідях на відзиви.
		Представник відповідача ТОВ «ЗНАЙ» проти вимог заперечувала, позов не визнала та просила відмовити у його задоволенні з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.
		ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином.
		Представник Громадської організації «Інформаційний центр «Ізвєстія в Україні - Політичні Ізвєстія» в судове засідання не з`явився, судові повістки про виклик в судові засідання у відділеннях поштового зв`язку не отримував. Проте, Громадська організація «Інформаційний центр «Ізвєстія в Україні - Політичні Ізвєстія» вважається повідомленою належним чином про дати та час засідань, оскільки, окрім направлення судових повісток на адресу реєстрації, 07.05.2019 року та 21.05.2019 року викликалася в судові засідання шляхом здійснення виклику на офіційному веб-сайті «Судова влада України». 
		У зв`язку із відмовою  позивача в частині позовних вимог, заявлених до ОСОБА_4 , позивачем було надано письмові пояснення щодо розміру та розподілення судових витрат, відповідно до яких позивач вказує на їх зменшення на 1600,00 грн (вартість виготовлення експертного висновку №252/2018-ЕВ-ЦК від 23.10.2018) та 1409,60 грн. (сума судового збору), та необхідності розподілення суми судових витрат в розмірі 41019,20 грн. між відповідачами  ГО «Інформаційний центр «Ізвєстія в Україні - Політичні Ізвєстія» та ТОВ «Знай» солідарно.
		Ухвалою від 24.05.2019 року прийнято відмову позивача в частині позовних вимог, заявлених до ОСОБА_4 , провадження у справі в частині заявлених позовних вимог до ОСОБА_4 закрито. З урахуванням закриття провадження у справі в частині заявлених позивачем позовних вимог до ОСОБА_4 , в судовому рішенні не аналізуються доводи, викладені ОСОБА_4 у відзиві, запереченнях, та доводи позивача, викладені у відповіді на відзив.
		Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи та характер спірних правовідносин, об`єктивно оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Конституція України визнає честь і гідність людини найвищою соціальною цінністю та передбачає, що кожен має право на повагу до його гідності (ст. ст. 3, 28).
		Відповідно до статті 32 Конституції України ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією. Кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації. 
		Частиною першою статті 201 ЦК України встановлено, що особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров`я, життя; честь, гідність і ділова репутація; ім`я (найменування); авторство; свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.
		Крім того, стаття 299 Цивільного кодексу України гарантує кожній фізичній особі право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.
		За правилами статті 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.
		Разом із цим, Конституцією України гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів та переконань.
		Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
		Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя (ст. 34 Конституції України).
		Відповідно до положень п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27 лютого 2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
		 Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 на інтернет-порталі izvestia.kiev.ua за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2, на інтернет-порталі Dniprograd.org за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3, на інтернет-порталі znaj.ua за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_4 розміщено публікації під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_5» в яких розміщено, зокрема, наступну інформацію щодо ОСОБА_1 :
		«Але з поверненням самого  ОСОБА_5  до України, незалежні активісти б`ють на сполох: самопроголошені рятівники Дніпра використовують місто виключно для особистого збагачення; 
		«… частину бюджету «освоюють» фірми, які прямо чи опосередковано контролює бізнесмен ОСОБА_5…»; 
		«Не досить довгий відрізок і як на мене сума завищена.То тоді ми побачили, що субпідрядними організаціями виступають фірми близькі до ОСОБА_5 »;
		«Також у фільмі естонського журналіста є інформація про два відкритих проти  ОСОБА_5 кримінальних провадження».
		 
		Вказана інформація стосується позивача, про що свідчить пряма вказівка на його прізвище та підтверджено висновком експерта Державного підприємства «Українське бюро лінгвістичних експертиз НАН України»  №056/365 від 19 листопада 2018 року, відповідно до якого експертом вказано: «Як показує заголовок аналізованої публікації, центральною постаттю, якій вона присвячена, є ОСОБА_5 . У тексті публікації його ім`я згадується сім разів - значно більше, ніж будь-яке інше. Зв`язками граматики тексту і за змістом заголовок тісно пов`язаний з низкою висловлень у його текстовій частині,..»
		Факт поширення інформації у публікації «ІНФОРМАЦІЯ_5» на інтернет-порталі izvestia.kiev.ua за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 підтверджується Експертним висновком Департаменту «Центр компетенції» Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес» (далі - Центр компетенції УЦПНА) №269/2018-ЕВ-ЦК від 05.11.2018 року за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту веб-сторінки у мережі Інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_2. Факт поширення зазначеної публікації  ГО «Інформаційний центр «Ізвєстія в Україні - Політичні Ізвєстія» підтверджується Довідкою з відомостями про власника веб-сайту або інформацією про його встановлення від 12.11.2018 №268/2018-Д-ЦК, наданої Департаментом Центру компетенції УЦПНА, відповідно до якої власником веб-сайту https://izvestia.kiev.ua є ГО «Інформаційний центр «Ізвєстія в Україні - Політичні Ізвєстія».
		Факт поширення інформації у публікації «ІНФОРМАЦІЯ_5» на інтернет-порталі znaj.ua за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_4 підтверджується Експертним висновком Департаменту Центру компетенції УЦПНА від 12.11.2018 №265/2018-Д-ЦК року за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту веб-сторінки у мережі Інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_4. Факт поширення зазначеної публікації  ТОВ «ЗНАЙ» підтверджується Довідкою з відомостями про власника веб-сайту або інформацією про його встановлення від 12.11.2018 №268/2018-Д-ЦК, наданої Департаментом Центру компетенції УЦПНА, відповідно до якої власником веб-сайту https://znaj.ua є ТОВ «ЗНАЙ», та не спростовується ТОВ «ЗНАЙ».
		Зазначена інформація поширена відповідачами у мережі Інтернет на веб-порталах izvestia.kiev.ua та znaj.ua, тобто доведена до необмеженого кола осіб - користувачів мережі Інтернет.
		Відповідно до ч. 4 ст. 277 ЦК України спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов`язків, вважається юридична особа, у якій вона працює.
		Відповідно до ч. 4 ст. 277 ЦК України спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов`язків, вважається юридична особа, у якій вона працює.
		Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» відповідачами у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації. У випадку, коли інформація була поширена у засобі масової інформації з посиланням на особу, яка є джерелом цієї інформації, ця особа також є належним відповідачем.
		Відтак, ГО «Інформаційний центр «Ізвєстія в Україні - Політичні Ізвєстія» та ТОВ «ЗНАЙ», які є власниками інтернет-порталів  izvestia.kiev.ua та znaj.ua відповідно, на яких було розміщено інформацію щодо позивача, є належними відповідачами в даній справі.
		При цьому, судом відхиляється довід відповідача ТОВ «ЗНАЙ» про те, що ТОВ «ЗНАЙ» не може виступати належним відповідачем у справі, оскільки не є автором публікацій, які становлять предмет спору, а автором виступає  естонський  журналіст ОСОБА_10, який оприлюднив дану інформацію, з огляду на наступне.
		Закон України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» створює правові основи діяльності друкованих засобів масової інформації (преси) в Україні, встановлює державні гарантії їх свободи відповідно до Конституції України, Закону України «Про інформацію» та інших актів чинного законодавства і визнаних Україною міжнародно-правових документів.
		Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», в цьому Законі під друкованими засобами масової інформації (пресою) в Україні розуміються періодичні і такі, що продовжуються, видання, які виходять під постійною назвою, з періодичністю один і більше номерів (випусків) протягом року на підставі свідоцтва про державну реєстрацію.
		Відповідно до ст. 42 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» - редакція, журналіст не несуть відповідальності за публікацію відомостей, які не відповідають дійсності, принижують честь і гідність громадян і організацій, порушують права і законні інтереси громадян або являють собою зловживання свободою діяльності друкованих засобів масової інформації і правами журналіста, якщо:
		1) ці відомості одержано від інформаційних агентств або від засновника (співзасновників);
		2) вони містяться у відповіді на запит на інформацію, поданий відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації», або у відповіді на звернення, подане відповідно до Закону України «Про звернення громадян»;
		3) вони є дослівним відтворенням публічних виступів або повідомлень суб`єктів владних повноважень, фізичних та юридичних осіб;
		4) вони є дослівним відтворенням матеріалів, опублікованих іншим друкованим засобом масової інформації з посиланням на нього;
		5) в них розголошується таємниця, яка спеціально охороняється законом, проте ці відомості не було отримано журналістом незаконним шляхом;
		6) законом передбачено звільнення або непритягнення до відповідальності за такі дії.
		Як встановлено судом, інформацію щодо позивача поширено відповідачем ТОВ «ЗНАЙ», який є власником веб-сайту https://znaj.ua, на інтернет-порталі znaj.ua. Відповідач ТОВ «ЗНАЙ» не є періодичним виданням, ним не надано будь-якого доказу на підтвердження даного факту, зокрема, - свідоцтва про державну реєстрацію періодичного видання, а, отже, на нього не розповсюджується дія Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні».
		Крім того, відповідно до положень ст. 12 Цивільного процесуального кодексу України, якою встановлено засаду змагальності, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Позивачем надано докази поширення відповідачем ТОВ «ЗНАЙ» інформації щодо позивача на інтернет-порталі znaj.ua за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_4 в публікації під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_5» (Експертний висновок №250/2018-ЕВ-ЦК від 23.10.2018 року за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту веб-сторінки у мережі Інтернет)
		При цьому, з тексту публікації «ІНФОРМАЦІЯ_5» вбачається, що вказана публікація підготовлена відповідачем ТОВ «ЗНАЙ» за матеріалами фільма-розслідування «ІНФОРМАЦІЯ_6» естонського журналіста ОСОБА_10: «…Про це у своєму фільмі-розслідуванні «ІНФОРМАЦІЯ_6» розповідає естонський журналіст ОСОБА_10. Днями фільм презентували в Брюсселі.». При цьому, після тексту публікації відповідачем ТОВ «ЗНАЙ» розміщено зазначений фільм - відеофайл з назвою «ІНФОРМАЦІЯ_6» (мовою оригіналу).
		Однак, відповідачем ТОВ «ЗНАЙ» не надано будь-яких доказів на підтвердження його доводу щодо здійснення під час вказаної публікації цитування (дослівного відтворення) висловлювань естонського журналіста ОСОБА_10 . Так, зокрема, відповідачем не було заявлено клопотань про долучення відеофайлу з фільмом  «ІНФОРМАЦІЯ_6» (ІНФОРМАЦІЯ_6) з подальшим його дослідженням, стенограми фільму та/або відповідних експертних висновків, які б могли підтвердити ідентичність наведених відповідачем у публікації цитат з цитатами, безпосередньо висловленими естонським журналістом ОСОБА_10 у фільмі «ІНФОРМАЦІЯ_6» (ІНФОРМАЦІЯ_6). Відтак, суд не має можливості впевнитися в оригінальному відтворенні висловлювань ОСОБА_10 в публікаціях відповідачів. 
		Таким чином, суд доходить до висновку про відсутність підстав для звільнення ТОВ «ЗНАЙ» від відповідальності за публікацію недостовірної інформації в публікації «ІНФОРМАЦІЯ_5».
		Щодо  порушення діями відповідачів особистих немайнових прав позивача, суд зазначає наступне.
		Відповідно до ч.1 ст. 201 Цивільного кодексу України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров`я, життя; честь, гідність і ділова репутація; ім`я (найменування); авторство; свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством».
		Фізична особа, відповідно до статей 270, 297 ЦК України, серед іншого, має право на повагу до гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.  Крім того, стаття 299 Цивільного кодексу України гарантує кожній фізичній особі право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.
		Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27 лютого 2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» позови про захист гідності, честі чи ділової репутації вправі пред`явити фізична особа у разі поширення про неї недостовірної інформації, яка порушує її особисті немайнові права, а також інші заінтересовані особи (зокрема, члени її сім`ї, родичі), якщо така інформація прямо чи опосередковано порушує їхні особисті немайнові права.
		Відповідно до п.4 вказаної Постанови чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової  репутації,  оскільки  вони  є  морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об`єктів судового захисту. Зокрема, під гідністю слід розуміти визнання цінності  кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи  в  очах  оточуючих, яка ґрунтується   на   відповідності   її   діянь   (поведінки) загальноприйнятим  уявленням  про  добро  і  зло,  а  під  діловою репутацією  фізичної  особи  розуміється  набута  особою суспільна оцінка  її  ділових  і  професійних  якостей  при  виконанні   нею трудових,  службових, громадських чи інших обов`язків.
		Слід враховувати, що позивача було нагороджено численними відзнаками та нагородами, зокрема, орденом «За мужність» III ст. - за мужність і самовідданість, активну громадянську позицію та високий професіоналізм, виявлені під час виконання службових обов`язків; заохочувальною відзнакою-медаллю «Захиснику Дніпропетровська від сепаратизму» від 14.04.2016; медаллю «За жертовність і любов до України» від 25.03.2015; пам`ятним знаком «Самовідданість, Рішучість, Сміливість» від «05» грудня 2014 року; медаллю «Український опір» від «10» червня 2016 року; подякою від особового імені складу військових частин оперативного командування «Південь» від «5» грудня 2014 року; нагородою від командування 92-ї окремої механізованої бригади; подякою від «Менської сотні»; премією «За сприяння органам внутрішніх справ України» від 29.05.2006 року.
		Таким чином, в період з 2006 по 2016 рік позивачем внаслідок його активної громадянської позиції та проявленого професіоналізму була набута певна позитивна соціальна оцінка в очах оточуючих, а також суспільна оцінка його ділових  і  професійних  якостей, що наразі принижуються поширенням про нього недостовірної інформації. 
		Крім того, як вбачається з Висновку експерта ДП «Українське бюро лінгвістичних експертиз НАН України» № 056/365 від 19.11.2018 року, на розгляд експерта було винесено, зокрема,  питання про встановлення наявності чи відсутності в змісті тексту публікації «ІНФОРМАЦІЯ_5», мовленнєвих конструкцій, що порушують права ОСОБА_5 , а саме інформації про причетність ОСОБА_5 до незаконного привласнення бюджетних коштів, яка принижує честь, гідність та ділову репутацію. В заключній частині зазначеного Висновку експертом було надано таку відповідь на поставлене запитання:  «У тексті публікації «ІНФОРМАЦІЯ_5», наданої для експертного дослідження (роздрукована інформація з веб-порталу ІНФОРМАЦІЯ_2), наданої для лінгвістичної експертизи, є висловлення, які містять негативну інформацію про ОСОБА_1 . Цю інформацію містять такі висловлення: 
		«ІНФОРМАЦІЯ_5» (заголовок публікації); 
		«Але з поверненням самого ОСОБА_5 до України, незалежні активісти б`ють на сполох: самопроголошені рятівники Дніпра використовують місто виключно для особистого збагачення».;   
		Також у фільмі естонського журналіста є інформація про два відкритих проти ОСОБА_5 кримінальних провадження. Перше - № 12014040670002852 від 15 серпня 2014 року за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення: «Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем», «Незаконне заволодіння транспортним засобом», «Захоплення представника влади або працівника правоохоронного органу як заручника». Друге - № 42017000000004294 від 17 листопада 2017 за фактами: «Створення суб`єктів підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності»;
		«Легалізація доходів, отриманих злочинним шляхом»; «Підробка документів ряду суб`єктів підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності». 
		З погляду лінгвістичної кваліфікації зазначені висловлення можуть бути принизливими для честі й гідності ОСОБА_1 та здатні завдати шкоди його діловій репутації.»
		Відтак, суд доходить до висновку, що твердження відповідачів відносно позивача, висловлені в публікації «ІНФОРМАЦІЯ_5», формують негативну громадську думку, руйнують позитивний імідж та репутацію позивача, а відтак є такими, що порушують право позивача на повагу до його честі, гідності і ділової репутації. 
		Відповідно до ч. 5 п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27 лютого 2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
		Пунктом 19 вказаної Постанови визначено, що вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації.
		Зі змісту поширеної інформації можна дійти висновку, що інформація, поширена відповідачами ГО «Інформаційний центр «Ізвєстія в Україні - Політичні Ізвєстія» та ТОВ «ЗНАЙ» в публікаціях, містить фактичні дані, а відтак може бути перевірена на предмет її відповідності дійсності, і, як наслідок, може бути визнана недостовірною. Висновок суду про вираження відповідачами інформації у формі фактичних тверджень також підтверджується Висновком експерта ДП «Українське бюро лінгвістичних експертиз НАН України» № 056/365 від 19.11.2018 року відповідно до наданої експертом відповіді на питання 2:  «Негативну інформацію про ОСОБА_1 в зазначених вище висловленнях виражено у формі твердження.» Відтак, судом відхиляється довід відповідача ТОВ «ЗНАЙ» про вираження інформації відносно позивача в публікації «ІНФОРМАЦІЯ_5» на інтернет-порталі znaj.ua за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_4 у формі оціночних суджень.
		Як вбачається із змісту публікацій під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_5», поширених відповідачами (аналогічних за змістом), відповідачами поширюється  інформація про доступ ОСОБА_1 до розподілення бюджетних коштів м. Дніпра внаслідок його причетності до ряду компаній, які часто одержують перемогу у тендерах, а також про наявні кримінальні провадження стосовно ОСОБА_1 :
		Але з поверненням самого  ОСОБА_5  до України, незалежні активісти б`ють на сполох:самопроголошені рятівники Дніпра використовують місто виключно для особистого збагачення;
		…частину бюджету «освоюють» фірми, які прямо чи опосередковано контролює бізнесмен ОСОБА_5…;
		Не досить довгий відрізок і як на мене сума завищена. То тоді ми побачили, що субпідрядними організаціями виступають фірми близькі до ОСОБА_5 ;
		Також у фільмі естонського журналіста є інформація про два відкритих проти  ОСОБА_5 кримінальних провадження.
		Відповідно до ст.ст. 76, 80, 81  ЦПК України доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними  є докази які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Відповідно до ст. 12 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Як вбачається з матеріалів справи, а саме з листа Дніпровської міської ради від 12.11.2018 №6/8-507, наданого позивачем, діяльність ОСОБА_1 здійснюється на безоплатній основі, у трудових відносинах з Дніпровською міською радою він не перебуває. 
		Крім того, як вбачається з листа Дніпровської міської ради від 12.11.2018 №1/1-824, в якому зазначено, що вибірковим аналізом в системі електронних закупівель «ProZorro» закупівель товарів, робіт і послуг, здійснених Дніпровською міською радою, її виконавчими органами для забезпечення потреб територіальної громади міста, а саме закупівель, пов`язаних з публікацією ІНФОРМАЦІЯ_1 в інтернет-виданні «Политические известия в Украине» статті під назвою: «ІНФОРМАЦІЯ_5», встановлено, що в 2018 році Дніпровською міською радою були проведені закупівлі по проекту «Капітальний ремонт вул. Курчатова в м. Дніпрі», встановлено, що компанії, які отримали перемогу у вказаних тендерах, не мають жодного відношення до ОСОБА_1 .
		Також, позивачем надано лист Департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради № 3/5-3887 від 18.12.2018 року, з якого вбачається, що на підставі проведеної процедури відкритих торгів між Департаментом та ТОВ «ТРАКЦІЯ ІНФРА» укладено договір на виконання робіт з капітального ремонту вулиці Курчатова в м. Дніпро. На підставі зазначеного договору Департаментом погоджено залучення до виконання капітального ремонту такі субпідрядні організації, як ТОВ «ДНІПРОЗЕЛЕНБУД», ТОВ «СІТІРЕЙЛ ТЕХНОЛОДЖІ», ТОВ «ВЕСТАШЛЯХБУД» та ТОВ МБК «СИНЕРГІЯ».
		При цьому, з витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо підприємств ТОВ «ТРАКЦІЯ ІНФРА», ТОВ «ДНІПРОЗЕЛЕНБУД», ТОВ «СІТІРЕЙЛ ТЕХНОЛОДЖІ», ТОВ «ВЕСТАШЛЯХБУД» та ТОВ МБК «СИНЕРГІЯ», наданих позивачем, вбачається, що позивач не є керівником та не входить до складу учасників вказаних товариств.
		Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» - єдина державна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадські формування, що не мають статусу юридичної особи.
		Частиною першою ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» визначено, що його дія поширюється на державну реєстрацію всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, а також фізичних осіб - підприємців.
		Інших доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідачами не надано, у зв`язку з цим, суд дійшов висновку, що інформація з листів Дніпровської міської ради та Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є належним підтвердженням факту відсутності відношення позивача до розподілення бюджетних коштів міста Дніпра через участь позивача у складі товариств, що одержали перемогу, чи є субпідрядними організаціями за результатами закупівлі у 2018 році по проекту «Капітальний ремонт вул. Курчатова в м. Дніпрі».
		Крім того, як вбачається з матеріалів справи,  на спростування поширеної відповідачами інформації про «…два відкритих проти ОСОБА_5 кримінальних проваджень»  позивачем надано довідку Міністерства внутрішніх справ серія АА №0418464, з якої вбачається, що ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності не притягується, не знятої чи не погашеної судимості не має, та в розшуку не перебуває. Також, позивачем надано лист Служби безпеки України №6/Л-2904/2 від 13.11.2018 року, відповідно до якого повідомлення про підозру у вчиненні злочинів, які розслідуються слідчими органів безпеки, громадянину України ОСОБА_1 не здійснювалось.
		Відповідно до ст. 42 Кримінального процесуального кодексу України підозрюваним є особа, якій повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру.
		Відповідачами не надано будь-яких доказів на підтвердження повідомлення позивачеві про підозру у вчиненні будь-яких кримінальних проваджень, а відтак суд бере до уваги докази, надані позивачем, та приходить до висновку про відсутність відкритих стосовно позивача кримінальних проваджень. 
		З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачами стосовно позивача було поширено інформацію, яка не відповідає дійсності і спростовуються матеріалами справи.
		Відтак, суд приходить до висновку, що інформація, поширена відповідачами, про відношення  ОСОБА_1 до розподілення бюджетних коштів міста Дніпра через участь позивача з підприємствами, що одержали перемогу та/або виступали субпідрядними організаціями за результатами закупівлі у 2018 році по проекту «Капітальний ремонт вул. Курчатова в м. Дніпрі», та про відкриті стосовно позивача кримінальні провадження, є такою, що не відповідає дійсності, тобто є недостовірною.
		При цьому, суд відхиляє довід відповідача ТОВ «ЗНАЙ» про використання ним права на свободу вираження поглядів та необхідність застосування в даних правовідносинах засади більш ширшої межі допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи та, відповідно, звільнення від відповідальності за розповсюдження недостовірної інформації про публічних осіб, враховуюче наступне.
		Відповідно до статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі- Конвенція) кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.
		Водночас, стаття 10 Конвенції гарантує право на свободу вираження поглядів. При цьому, частиною 2 статті 10 Конвенції  встановлено, що здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я чи моралі, для захисту репутації чи прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або для підтримання авторитету і безсторонності суду. 
		Про те, що право на свободу вираження поглядів, встановлене ст.10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним, неодноразово наголошував Європейський суд з прав людини. І в кожному конкретному випадку необхідно розглянути питання забезпечення балансу між свободою вираження поглядів та захистом репутації особи в аспекті захисту права на приватність.
		Під особливим захистом в контексті свободи вираження поглядів відповідно до практики ЄСПЛ перебувають засоби масової інформації. Водночас, із повідомленням інформації, на засоби масової інформації покладається також обов`язок цю інформацію не спотворювати і не викривляти.
		Так, у рішенні «Селістьо проти Фінляндії» (Selisto v. Finland) від 16 листопада 2004 р.року (Заява № 56767/00, п. 54.) ЄСПЛ зазначив: «Суд наголошує, що стаття 10 Конвенції не гарантує абсолютно необмеженої свободи вираження поглядів, навіть стосовно висвітлення пресою питань, що викликають законне занепокоєння у суспільстві. Відповідно до пункту 2 статті 10, здійснення цієї свободи породжує «обов`язки і відповідальність», які стосуються також і преси. […] В силу того, що здійснення свободи вираження поглядів пов`язане з «обов`язками і відповідальністю», гарантії, надані журналістам статтею 10 щодо висвітлення питань, які викликають загальний інтерес, супроводжуються застереженням, що журналісти діятимуть добросовісно і передаватимуть точну та достовірну інформацію згідно з вимогами журналістської етики.»
		Щодо засад журналістської етики, то в Резолюції 1003 (1993) «Про етичні принципи журналістики» Парламентська асамблея Рада Європи вказала, що «На додаток до законних прав і обов&apos;язків, викладених у відповідних правових нормах, ЗМІ мають моральну відповідальність перед громадянами й суспільством, що слід підкреслити саме зараз, коли інформація та комунікація відіграють дуже важливу роль у формуванні особистих позицій громадян і в розвитку суспільства та демократичного життя. Професія журналіста передбачає права й обов&apos;язки, свободи та відповідальність. Основним принципом будь-якої етичної засади журналістики є те, що повідомлення та міркування слід чітко розділяти, змішувати їх недопустимо. Повідомлення  це інформація про факти й події, тоді як міркування це вираження поглядів, ідей, вірувань або оціночних суджень з боку медіакомпаній, видавців і журналістів. Поширення повідомлень має базуватися на принципі достовірності, що забезпечується відповідними засобами перевірки й доказів, а також на неупередженості подання, опису й розповіді. Чутки не повинні бути складовою повідомлень. Заголовки та виклад повідомлень мають відображати сутність представлених фактів і даних якомога точніше. Висловлення міркувань може включати думки або коментарі стосовно загальних ідей чи зауваження відносно повідомлень, що стосуються поточних подій. Хоча міркування обов&apos;язково є суб&apos;єктивними, а тому не можуть і не повинні відповідати критерію вірогідності, слід вимагати, щоб міркування висловлювалися чесно й відповідно до етичних засад.» (п.п. 1-5).  При цьому, Парламентська асамблея Рада Європи зазначає, що вказані етичні принципи журналістики мають застосовуватися для цієї професії в усій Європі.
		Крім того, в рекомендаціях, що містяться у Резолюції  1165  (1998)   «Право на приватність» Парламентська   Асамблея Ради Європи, констатуючи часті випадки порушення приватності людей з боку медіа через однобічну інтерпретацію права на свободу слова і самовираження та посилання медіа, що їх читачі мають  право знати все про публічних осіб (п. 8 Рекомендацій), зокрема,  зазначає, що: «Саме тому необхідно знайти баланс здійснення двох основних прав, які гарантовані Європейською конвенцією з прав людини: право на повагу до особистого життя і право на свободу виявлення поглядів. Асамблея вкотре наголошує на важливості права кожної людини на приватність і права на свободу вираження поглядів як основи демократичного суспільства. Ці права не є абсолютними і не мають ієрархічного характеру, оскільки мають однакову цінність. Виходячи з цього, Асамблея наголошує, що право на приватність, яке закріплене у статті 8 Європейської конвенції з прав людини повинно захищати приватне життя особи не лише від втручання влади, але й від подібних дій з боку інших осіб чи інститутів, зокрема ЗМІ.»
		Враховуючи викладене, суд доходить до висновку, що позивач зазнав втручання з боку відповідачів в його право на захист честі, гідності, ділової репутації внаслідок дій відповідачів шляхом поширення неперевіреної, недостовірної інформації.
		Крім того, відповідачами не було обґрунтовано та доведено, що поширена ними інформація в публікаціях стосувалась позивача як політика, державного службовця чи іншої публічної особи та становила значний суспільний інтерес. Позицію щодо необхідності перевірки, чи є допущена відповідачем критика критикою з приводу виконання позивачем своїх функцій як політичного діяча,  зайняв і  Верховний суд (постанова від 08.05.2018 у справі № 369/1052/16-ц): «Посилаючись на підтвердження висновків про те, що зазначена інформація є оціночним судженням, на положення Декларації про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації, схваленої 12 лютого 2004 року на 872-му засіданні Комітету Міністрів ради Європи та вказуючи, що позивач є політичним діячем, а тому межа допустимої критики щодо нього є значно ширшою, апеляційний суд взагалі не навів у своєму рішенні аналізу співставлення поширеної інформації з тим, чи являється вона саме критикою з приводу того, як позивач виконував або виконує свої функції як політичний діяч, чи вона стосується фактів з особистого життя позивача, не пов`язаних з політичною діяльністю.»
		Суд з опублікованих відповідачами публікацій не вбачає, що поширена ними інформація є інформацією з приводу виконання позивачем своїх функцій як політичного діяча, або здійснення ним своїх посадових обов`язків як державного службовця, або вчинення певних дій як певної публічної особи.
		Таким чином, засада застосування більш широкої межі допустимої критики щодо політиків та службових осіб, встановлена практикою ЄСПЛ під час розгляду скарг на порушення права, гарантованого статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є застосовною  до даних правовідносин, оскільки поширені відповідачами публікації «ІНФОРМАЦІЯ_5» не стосується діяльності позивача як політичного діяча або виконання ним обов`язків як службової особи державного органу. 
		 Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27 лютого 2009 року задовольняючи позов, суд повинен у резолютивній частині рішення зазначити, чи було порушено особисте немайнове право особи, яка саме інформація визнана недостовірною та порочить гідність, честь чи ділову репутацію позивача, а також вказати на спосіб захисту порушеного особистого немайнового права.
		З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що поширення вказаної інформації порушує особисті немайнові права позивача, тобто завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам.
		Також суд погоджується з тим, що поширена інформація є негативною, адже її зміст вказує на те, що розповсюдження такої інформації може створити негативні наслідки для позивача у вигляді приниження здобутої позитивної соціальної оцінки  в суспільстві, зокрема, може сформувати у читачів враження про наявність кримінальних переслідувань позивача, причетність позивача до протиправного розподілу бюджетних коштів м. Дніпра, та поставити під сумнів моральні якості позивача та дотримання ним законодавства України.
		Відповідно до ч. 1 ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
		Позивачем обрано спростування недостовірної інформації як один із способів захисту свого порушеного права.
		Відповідно до ч. 7 ст. 277 ЦК України спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.
		Відповідно до ч. 6 ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено у друкованих або інших засобах масової інформації, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації у тому ж засобі масової інформації в порядку, встановленому законом. Якщо відповідь та спростування у тому ж засобі масової інформації є неможливими у зв`язку з його припиненням, така відповідь та спростування мають бути оприлюднені в іншому засобі масової інформації, за рахунок особи, яка поширила недостовірну інформацію. Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила.
		Із позовної заяви вбачається, що позивач просив спростувати розповсюджену щодо нього інформацію відповідачами шляхом розміщення на інтернет-порталах, що належать відповідачам, повідомлень із текстом спростування.
		Відповідно до п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України  від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» якщо суд  ухвалює  рішення  про  право  на  відповідь або про спростування поширеної недостовірної  інформації,  то  у  судовому рішенні  за  необхідності  суд  може  викласти  текст спростування інформації або зазначити, що спростування має здійснюватися шляхом повідомлення  про  ухвалене  у  справі  судове рішення,  включаючи публікацію його тексту.  За  загальним  правилом,  інформація,  що порочить особу,  має бути спростована у спосіб,  найбільш подібний до способу її поширення (шляхом публікації у  пресі,  повідомлення по  радіо,  телебаченню,  оголошення на зібранні громадян,  зборах трудового колективу, відкликання документа тощо).У судовому рішенні також має бути зазначено  строк,  у  межах якого відповідь чи спростування повинно бути оприлюднено.
		Відповідно до пункту 25 постанови Пленуму Верховного Суду України  від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» , спростування має здійснюватися у такий самий спосіб, у який поширювалася   недостовірна інформація. У разі, якщо спростування недостовірної інформації  неможливо чи недоцільно здійснити у такий же спосіб, у який вона була поширена,  то воно повинно проводитись у спосіб, наближений (адекватний) до способу поширення, з урахуванням максимальної ефективності спростування та за умови, що таке спростування охопить максимальну кількість осіб, що сприйняли попередньо поширену інформацію.
		Враховуючи  викладене, суд приходить до висновку, що спростування недостовірної інформації має відбуватися шляхом розміщення на інтернет-порталах, що належать відповідачам, повідомлень із текстом спростування.
		Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача.
		Щодо стягнення з відповідачів судових витрат, керуючись ст. 114 ЦПК України, та враховуючи відсутність надходження заперечень щодо заявленого позивачем розміру судових витрат з боку відповідачів, суд доходить висновку про необхідність стягнення на користь позивача солідарно з відповідачів ГО «Інформаційний центр «Ізвєстія в Україні - Політичні Ізвєстія» та ТОВ «ЗНАЙ» судових витрат у розмірі 37 819,20 грн., з яких: 2 819,20 грн. - витрати на оплату судового збору (з урахуванням відмови позивача від двох позовних вимог до ОСОБА_4 ), 25 000,00 грн. - витрати, пов`язані з виготовленням Висновку експерта № 056/365 від 19 листопада 2018 року, 10 000,00 грн. - витрати на правову допомогу.
		На підставі викладеного вище та керуючись ст. ст. 1, 5 Закону України «Про інформацію», ст.ст. 1, 42 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», ст.ст. 201,  277,  297, 299 ЦК України, ст.ст. 12, 81, 141, 259, 263, 265, 268, 273, 279 ЦПК України, суд, -
		 
		В И Р І Ш И В :
		 
		Позов ОСОБА_1 до Громадської організації «Інформаційний центр «Ізвєстія в Україні - Політичні Ізвєстія», Товариства з обмеженою відповідальністю «Знай» про захист честі, гідності та ділової репутації, визнання інформації недостовірною та її спростування - задовольнити.
		Визнати недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права інформацію, поширену відносно ОСОБА_1 , Громадською організацією "Інформаційний центр "Ізвєстія в Україні - політичні Ізвєстія" на інтернет-порталі izvestia.kiev.ua за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2, такого змісту:
		- «Але з поверненням самого ОСОБА_5 до України, незалежні активісти б`ють на сполох: самопроголошені рятівники Дніпра використовують місто виключно для особистого збагачення»;
		- «.....частину бюджету «освоюють» фірми, які прямо чи опосередковано контролює бізнесмен ОСОБА_5 …»;
		- «Не досить довгий відрізок і як на мене сума завищена. То тоді ми побачили, що субпідрядними організаціями виступають фірми близькі до ОСОБА_5 »;
		- «Також у фільмі естонського журналіста є інформація про два відкритих проти ОСОБА_5 кримінальних провадження».
		Визнати недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права інформацію, поширену відносно ОСОБА_1 , Громадською організацією "Товариством з обмеженою відповідальністю "Знай" на інтернет-порталі znaj.ua за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_4, такого змісту:
		- «Але з поверненням самого ОСОБА_5 до України, незалежні активісти б`ють на сполох: самопроголошені рятівники Дніпра використовують місто виключно для особистого збагачення»;
		- «.....частину бюджету «освоюють» фірми, які прямо чи опосередковано контролює бізнесмен ОСОБА_5 …»;
		- «Не досить довгий відрізок і як на мене сума завищена. То тоді ми побачили, що субпідрядними організаціями виступають фірми близькі до ОСОБА_5 »;
		- «Також у фільмі естонського журналіста є інформація про два відкритих проти ОСОБА_5 кримінальних провадження».
		З метою спростування недостовірної інформації зобов`язати Громадську організацію «Інформаційний центр «Ізвєстія в Україні - Політичні Ізвєстія» розмістити на інтернет-порталі izvestia.kiev.ua повідомлення наступного змісту: "Громадською організацює "Інформаційний центр "Ізвєстія в Україні - Політичні Ізвєстія" 02 жовтня 2018 року в публікації "ІНФОРМАЦІЯ_5" на інтернет-порталі izvestia.kiev.ua за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомлено неправдиву інформацію стосовно ОСОБА_1 , яка відповідно до рішення суду є недостовірною, тобто такою, що не відповідає дійсності інформація, викладена про те, що: Але з поверненням самого ОСОБА_5 до України, незалежні активісти б`ють на сполох: самопроголошені рятівники Дніпра використовують місто виключно для особистого збагачення;...частину бюджету «освоюють» фірми, які прямо чи опосередковано контролює бізнесмен ОСОБА_5 …; ..Не досить довгий відрізок і як на мене сума завищена. То тоді ми побачили, що субпідрядними організаціями виступають фірми близькі до ОСОБА_5 ;...Також у фільмі естонського журналіста є інформація про два відкритих проти ОСОБА_5 кримінальних провадження" в строк не пізніше десяти днів з дати набрання судовим рішенням законної сили у справі за позовом ОСОБА_1 до Громадської організації «Інформаційний центр «Ізвєстія в Україні - Політичні Ізвєстія», Товариства з обмеженою відповідальністю «Знай» про захист честі, гідності та ділової репутації, визнання інформації недостовірною та її спростування.
		З метою спростування недостовірної інформації зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальістю "Знай" розмістити на інтернет-порталі znaj.ua повідомлення наступного змісту: "Товариством з обмеженою відповідальністю "Знай" 02 жовтня 2018 року в публікації "ІНФОРМАЦІЯ_5" на інтернет-порталі znaj.ua за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_4 повідомлено неправдиву інформацію стосовно ОСОБА_1 , яка відповідно до рішення суду є недостовірною, тобто такою, що не відповідає дійсності інформація, викладена про те, що: Але з поверненням самого ОСОБА_5 до України, незалежні активісти б`ють на сполох: самопроголошені рятівники Дніпра використовують місто виключно для особистого збагачення;...частину бюджету «освоюють» фірми, які прямо чи опосередковано контролює бізнесмен ОСОБА_5 …; ..Не досить довгий відрізок і як на мене сума завищена. То тоді ми побачили, що субпідрядними організаціями виступають фірми близькі до ОСОБА_5 ;...Також у фільмі естонського журналіста є інформація про два відкритих проти ОСОБА_5 кримінальних провадження" в строк не пізніше десяти днів з дати набрання судовим рішенням законної сили у справі за позовом ОСОБА_1 до Громадської організації «Інформаційний центр «Ізвєстія в Україні - Політичні Ізвєстія», Товариства з обмеженою відповідальністю «Знай» про захист честі, гідності та ділової репутації, визнання інформації недостовірною та її спростування.
		Стягнути солідарно з Громадської організації «Інформаційний центр «Ізвєстія в Україні - Політичні Ізвєстія» (ЄДРПОУ 39020181) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Знай» (ЄДРПОУ 39550833) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 37 819,20 грн., з яких 2 819,20 грн. - судовий збір, 25 000,00 грн. - витрати повязані з виготовленням експертного висновку, 10 000,00 грн. - витрати на правову допомогу.
		Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
		Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Позивач: ОСОБА_1 , зареєстрований: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 
		Відповідач 1: Громадська Організація "Інформаційний центр "Ізвєстія в Україні - Політичні Ізвєстія", юридична адреса 01103, м. Київ. вул. Кіквідзе, 6, кв. 4, ЄДРПОУ 39020181;
		Відповідач 2: Товариство з обмеженою відповідальністю "Знай", юридична адреса 01004, м. Київ, вул. Басейна, 5Б, ЄДРПОУ 39550833
		Повний текс судового рішення буде виготовлено протягом десяти днів. 
		 
		 
		 
		Суддя Матійчук Г.О.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...