Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 922/1266/19 : не визначено.
Надіслано судом: 10.07.2019. Зареєстровано: 10.07.2019. Забезпечено надання загального доступу: 11.07.2019.
Дата набрання законної сили: 04.07.2019
Номер судового провадження: 1611 Х

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
		 
		ПОСТАНОВА
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"04" липня 2019 р. Справа № 922/1266/19 
		 
		Колегія суддів у складі: головуючий суддя Шевель О.В., суддя Крестьянінов О.О., суддя Тарасова І.В.,
		за участю секретаря судового засідання Кладька А.С.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укрсоцбанк", м.Київ, вх. №1611 Х/2, на ухвалу господарського суду Харківської області від 08.05.2019 (ухвалу постановлено суддею Усатим В.О. у приміщенні господарського суду Харківської області 08.05.2019 об 11:34 год., повний текст ухвали складено та підписано 08.05.2019) у справі № 922/1266/19
		за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "ВК Еко-Оіл", м. Харків,
		до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВК Еко-Оіл", м. Харків,
		про визнання банкрутом 
		 ВСТАНОВИЛА:
		Ухвалою господарського суду Харківської області від 08.05.2019 відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "ВК Еко-Оіл", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
		Суд першої інстанції зазначив, що загальна кредиторська заборгованість перевищує активи боржника; ліквідатором боржника при зверненні до суду дотримано вимог ЦК України, а також ст.95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
		Акціонерне товариство "Укрсоцбанк" у межах встановленого законом строку подало апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити ТОВ "ВК Еко-Оіл" у відкритті провадження у справі про банкрутство.
		Апелянт зазначає, що до моменту відкриття провадження у справі про банкрутство у ТОВ "ВК Еко-Оіл" виникло грошове зобов`язання перед АТ "Укрсоцбанк" в загальній сумі 182196,10 грн., отже, банк є конкурсним кредитором та, відповідно, має право апеляційного оскарження ухвали; на думку апелянта, надана ТОВ "ВК Еко-Оіл" заява про порушення справи про банкрутство та додані до неї документи не містять доказів дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України, зокрема, у заяві в переліку кредиторів не зазначено АТ "Укрсоцбанк"; суд першої інстанції залишив поза увагою, що рішенням господарського суду Харківської області від 15.03.2017 у справі №922/2771/16 звернуто стягнення на предмет іпотеки на належні боржнику нежитлові приміщення першого поверху № 66-1-:-66-6, 66-2а, 66-8:66-12, 66-17, 66-17а, 66-18, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . Харків, АДРЕСА_2 9. Посилаючись на вказані обставини, АТ "Укрсоцбанк" зазначає, що він є також і заставним кредитором. На думку апелянта, заява боржника про порушення провадження у справі про банкрутство і додані до неї документи не відповідають вимогам ст.11, 15, 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
		Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 03.06.2019 (колегія суддів у складі: головуючий судя Шевель О.В., суддя Крестьянінов О.О., суддя Фоміна В.О.) відкрито апеляційне провадження за вказаною скаргою та призначено її розгляд на 04.07.2019. Встановлено учасникам справи строк до 24.06.2019 для подання відзивів на апеляційну скаргу. 
		27.06.2019 ліквідатор ТОВ "ВК Еко-Оіл" Шинкарчук А.В. надав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що АТ "Укрсоцбанк" не є заставним кредитором у даній справі, оскільки станом на момент постановлення оскаржуваної ухвали банк набув право власності на відповідне іпотечне майно та зареєстрував його за собою в установленому порядку. Також, на думку ліквідатора, АТ "Укрсоцбанк" не є і конкурсним кредитором, оскільки не звернувся із кредиторськими вимогами в протягом місяця з 14.05.2019  з дня оприлюднення оголошення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Ліквідатор просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.
		Даний учасник справи також звернувся з клопотанням (вх.№6116 від 27.06.2019) про поновлення пропущеного строку надання відзиву. Клопотання мотивовано тим, що з 05.06.2019 по 25.06.2019 ліквідатор перебував на території Автономної Республіки Крим, з якою відсутній поштовий зв`язок (на доказ даної обставини ним надано копію закордонного паспорту з відповідними відмітками).
		02.07.2019 КП "Жилкомсервіс" надало до Східного апеляційного господарського суду заяву (вх.№6175), в якій просить визнати поточні кредиторські вимоги в сумі 8381,44 грн. за період з 01.11.2018 по 01.07.2019 та включити їх до реєстру вимог кредиторів. 
		04.07.2019 у зв`язку з відпусткою судді Фоміної В.О. було здійснено повторний автоматизований розподіл даної справи, за результатами якого визначено колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Шевель О.В., суддя Крестьянінов О.О., суддя Тарасова І.В.
		04.07.2019 апелянт надав пояснення до апеляційної скарги, в яких наводить нові доводи в обґрунтування вимог щодо скасування оскаржуваної ухвали, а саме, зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази надання боржником первинних документів до органів фіскальної служби, Пенсійного фонду України, всіх фондів соціального страхування звітів за останній звітний період та доказів проведення контролюючим органом позапланової перевірки. 
		Однак відповідно до ч.1 ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Тому, враховуючи, що апелянтом у поясненнях, наданих у день судового засідання 04.07.2019, наведено нові доводи порівняно з викладеними в апеляційній скарзі, колегія суддів не приймає до розгляду пояснення АТ "Укрсоцбанк" від 04.07.2019. 
		У судове засідання 04.07.2019 з апеляційного перегляду ухвали від 08.05.2019 про відкриття провадження у справі про банкрутство з`явилися: представник апелянта, а також ліквідатор боржника та його представник Чухраєва Н. ОСОБА_1 , які підтримали викладену ними письмово правову позицію. Колегією суддів задоволено клопотання ліквідатора про поновлення пропущеного строку надання відзиву на апеляційну скаргу, враховуючи, що ним надано належні докази щодо поважності причин пропуску вказаного строку, а також з огляду на відсутність заперечень представника апелянта.
		Інші учасники справи, повідомлені про час та місце судового засідання, не направили своїх представників для участі у вказаному засіданні та не повідомили суд про причини їх неявки.
		Стосовно клопотання КП "Жилкомсервіс" (вх.№6175 від 02.07.2019), в якому заявник просить визнати поточні кредиторські вимоги в сумі 8381,44 грн. за період з 01.11.2018 по 01.07.2019 та включити їх до реєстру вимог кредиторів, колегія суддів зазначає наступне. 
		Як вбачається з матеріалів справи, у листопаді 2018 року КП "Жилкомсервіс" звернулося до голови комісії з ліквідації ТОВ "ВК Еко-Оіл" з заявою про визнання кредиторських вимог у сумі 4190,72 грн. за період з 01.06.2018 по 31.10.2018 (т.1, а.с.82, 83). Вказані вимоги ліквідатором розглянуті та визнані в повному обсязі  про що зазначено в оскаржуваній ухвалі суду від 08.05.2019. Будь-яких інших заяв з кредиторськими вимогами до боржника КП "Жилкомсервіс" до суду першої інстанції не подавало.
		Згідно зі ст.2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
		Відповідно до ч.5 ст.269 ГПК України, у суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
		Отже, враховуючи, що вимоги КП "Жилкомсервіс" до ТОВ "ВК Еко-Оіл" на суму 8381,44 грн. за період з 01.11.2018 по 01.07.2019 не були предметом розгляду в суді першої інстанції, колегія суддів зазначає, що в ході апеляційного провадження вказані вимоги не розглядаються. Окрім того, заява КП "Жилкомсервіс" не стосується предмету апеляційного перегляду в даному провадженні.
		В ході апеляційного розгляду даної справи апеляційним господарським судом, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, у межах встановленого строку.
		Відповідно до ч.1 ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За приписами ч.2 цієї норми, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. 
		Згідно з ч.4 ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
		Судом апеляційної інстанції було в повному обсязі досліджено письмові докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи - у відповідності до приписів ч.1 ст.210 ГПК України. 
		Присутні в судовому засіданні представник апелянта, а також ліквідатор боржника та його представник, погодилися з тим, що судом досліджено всі докази, які надано до справи у відповідності до ст.74 ГПК України та які стосуються меж апеляційного розгляду справи.
		За таких обставин колегія суддів, дослідивши матеріали справи, заслухавши присутніх у судовому засіданні представників учасників справи, дійшла висновку про закінчення розгляду апеляційної скарги в даному судовому засіданні. 
		У відповідності до вимог ст.282 ГПК України, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що неоспорені обставини даної справи є наступними.
		04.10.2018 єдиним учасником ТОВ "ВК Еко-Оіл" прийнято рішення про припинення діяльності товариства шляхом ліквідації. У вказаному рішенні (т.1, а.с.12) зокрема зазначено, що учасник товариства вирішив повідомити кредиторів письмово про прийняте рішення. Ліквідатором товариства обрано ОСОБА_2 .
		В ході процедури самоліквідації на адресу ліквідаційної комісії надійшли вимоги від кредиторів: ФОП Назаренко А.О. в сумі 494000,00 грн; КП "Жилкомсервіс" в сумі 4190,72 грн та ПП "Укрпласт-С" в сумі 158581,20 грн. 
		Вказані вимоги ліквідатором розглянуті, визнані в повному обсязі, про що повідомлено кредиторів. 
		Згідно з рішенням єдиного учасника ТОВ "ВК Еко-Оіл" від 13.12.2018 (т.1, а.с.106) затверджено проміжний ліквідаційний баланс товариства, усунуто ОСОБА_3 .К ОСОБА_4 від виконання обов`язків ліквідатора, призначено ліквідатором товариства Шинкарчука А.В., якого уповноважено здійснити заходи щодо припинення діяльності ТОВ "ВК Еко-Оіл".
		Як вбачається з матеріалів справи та відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, ТОВ "ВК Еко-Оіл" 02.01.2019 звернулося до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство даного товариства в порядку статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі  Закон про банкрутство).
		Господарським судом Харківської області ухвалою від 16.01.2019 було відкрито провадження у справі №922/1/19 про банкрутство ТОВ "ВК Еко-Оіл".
		Постановою Східного апеляційного господарського суду від 02.04.2019 у справі №922/1/19 апеляційну скаргу АТ "Укрсоцбанк" задоволено частково. Ухвалу господарського суду Харківської області від 16.01.2019 у справі №922/1/19 скасовано і ухвалено нове рішення, яким відмовлено ТОВ "ВК Еко-Оіл" у відкритті провадження у справі про банкрутство. Стягнуто з ТОВ "ВК Еко-Оіл" на користь АТ "Укрсоцбанк" витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 28815,00 грн.
		Вказана постанова не була оскаржена та скасована в установленому порядку, отже, є чинною на теперішній час. 
		Відповідно до ч.4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
		Отже, з урахуванням приписів вищенаведеної процесуальної норми, колегія суддів зазначає, що обставини, встановлені постановою Східного апеляційного господарського суду від 02.04.2019 у справі №922/1/19, мають преюдиційне значення для розгляду даної справи №922/1266/19.
		Судом апеляційної інстанції у постанові від 02.04.2019 у справі №922/1/19 було зазначено про наступні обставини.
		Рішенням господарського суду Харківської області від 15.03.2017 у справі №922/2771/16 позов ПАТ "Укрсоцбанк" задоволено повністю; на задоволення вимог ПАТ "Укрсоцбанк", за Генеральним договором № 805/6/18/8-135 від 13.10.2008, в сумі 52202252,55 грн. (що складається з: 24523240,80 грн. за тілом кредиту, 17666065,27 грн. за відсотками, 3252025,37грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 6760921,09 грн. пені за несвоєчасне повернення відсотків), звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором №805/13/18-5/8-826 від 13.10.2008: на нежитлові приміщення першого поверху № 66-1-:-66-6, 66-2а, 66-8:66-12, 66-17, 66-17а, 66-18, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . Харків, АДРЕСА_2 9, шляхом реалізації предмета іпотеки при проведенні прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, встановивши початкову ціну предмета іпотеки у розмірі 10238740,20 грн. 
		Також судом було стягнуто з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 153581,10 грн. 
		Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 27.09.2018 рішення господарського суду Харківської області від 15.03.2017 у справі №922/2771/16 залишено без змін.
		04.10.2018 господарським судом було видано відповідні накази на виконання рішення від 15.03.2017. 
		03.01.2019 у межах виконавчого провадження №57764304 приватним виконавцем Семендяєвим О.С. складено акт про передачу іпотечного майна Акціонерному товариству "Укрсоцбанк" у власність в рахунок погашення боргу.
		Право власності за АТ "Укрсоцбанк" на вищевказані нежитлові приміщення було зареєстровано за №29916529 18.01.2019. Тобто станом на час постановлення судом ухвали від 16.01.2019 у справі №922/1/19 право власності АТ "Укрсоцбанк" на нежитлові приміщення першого поверху № 66-1-:-66-6, 66-2а, 66-8:66-12, 66-17, 66-17а, 66-18, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . Харків, Харківська набережна, АДРЕСА_3 , зареєстровано не було.
		За таких обставин, Східний апеляційний господарський суд у постанові від 02.04.2019 у справі №922/1/19 зазначив, що заява боржника не містить відомостей щодо наявності судового рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, яке набрало законної сили; у наданому боржником переліку кредиторів не зазначено про заставного кредитора - АТ "Укрсоцбанк", незважаючи на те, що на момент постановлення ухвали від 16.01.2019 про відкриття провадження у справі №922/1/19 право власності на іпотечне майно було зареєстроване за боржником. 
		Окрім того, судом апеляційної інстанції було встановлено, що в заяві відсутні відомості, що боржник звертався до АТ "Укрсоцбанк" з повідомленням про припинення боржника, відповідно до свого рішення від 04.10.2018.
		У вищезазначеній постанові судом апеляційної інстанції було вказано також на інші обставини, що свідчать про недотримання боржником при зверненні до суду вимог Цивільного кодексу України та Закону про банкрутство, а саме - не надано установчих документів товариства; бухгалтерського балансу боржника на останню звітну дату; не надано відомостей про всі рахунки боржника, відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, їх реквізити; із наданих боржником документів неможливо встановити повний фінансовий стан боржника взагалі, у тому числі і його неплатоспроможність, оскільки щонайменше відсутні відомості про наявність/відсутність у боржника грошових коштів на рахунках.
		26.04.2019 TOB "ВК Eко-Оіл" повторно звернулося до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство. У вказаній заяві боржник посилався на ті ж обставини щодо неплатоспроможності TOB "ВК Eко-Оіл", підтверджені тими ж документами, що і при поданні першої заяви від 02.01.2019 у справі №922/1/19. Також заявником було додатково надано ряд документів, зокрема: акт проведення інвентаризації майна від 25.04.2019, відповідно до якого ліквідатором виявлено майно товариства  тумбу книжкову балансовою вартістю 1000,00 грн.; проміжний ліквідаційний баланс товариства станом на 25.04.2019; довідку ГУ ДФС у Харківській області від 18.04.2019 про розрахункові рахунки TOB "ВК Eко-Оіл", спрощений фінансовий звіт товариства станом на 31.03.2019.
		У заяві також наведено перелік виявлених ліквідатором кредиторів боржника із зазначенням сум кредиторських вимог: ФОП Назаренко А.О. в сумі 494000,00 грн; КП "Жилкомсервіс" в сумі 4190,72 грн та ПП "Укрпласт-С" в сумі 158581,20 грн.
		Про наявність або відсутність кредиторських вимог АТ "Укрсоцбанк" до боржника (з урахуванням результатів розгляду справи №922/2771/16 та ходу виконавчого провадження у вказаній справі, про що було зазначено у постанові Східного апеляційного господарського суду від 02.04.2019 у справі №922/1/19) ліквідатором зазначено не було.
		Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.04.2019 вказану заяву було прийнято, зобов`язано боржника надати суду: установчий договір і статут підприємства, баланс підприємства на останню звітну дату, інші дані про фінансовий стан боржника, довідку статистики; відомості щодо наявності спеціального дозволу (державна таємниця, секретна інформація); інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, відомості щодо наявності або відсутності у боржника об`єктів інтелектуальної власності; оригінали доданих до заяви документів (для огляду). 
		На виконання вимог вказаної ухвали боржник 08.05.2019 надав до суду копію статуту TOB "ВК Eко-Оіл" (зі змінами), а також інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна станом на 26.04.2019. У супровідному листі, підписаному ліквідатором ОСОБА_5 , зазначено, що TOB "ВК Eко-Оіл" не володіє будь-якими правами на об`єкти інтелектуальної власності (при цьому доказів відповідного ліквідатором до суду не надано). 
		Господарський суд в оскаржуваній ухвалі від 08.05.2019 визнав надані ліквідатором докази достатніми для відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "ВК Еко-Оіл".
		Надаючи оцінку аргументам місцевого господарського суду у відповідності до підпункту б) пункту 3 частини 1 статті 282 ГПК України, з урахуванням меж апеляційного перегляду у відповідності до вищенаведених приписів ст.269 ГПК України, колегія суддів зазначає наступне.
		Як було встановлено вище, ліквідатор ТОВ "ВК Еко-Оіл" звернувся до суду з заявою про визнання боржника банкрутом у порядку ст. 95 Закону про банкрутство.
		Особлива процедура, що передбачена статтею 95 Закону про банкрутство, випливає з процедури добровільної ліквідації юридичної особи, тобто ліквідації юридичної особи за рішенням її учасників (власників) або органу, уповноваженого на це установчими документами. 
		У зв`язку з цим необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення справи про банкрутство боржника в порядку ст. 95 Закону про банкрутство є дотримання вимог цивільного та господарського законодавства щодо добровільної ліквідації юридичної особи. Такий порядок передбачений статтями 105, 110 та 111 Цивільного кодексу України, норми яких містять положення про ліквідацію юридичної особи (суб`єкта господарювання). 
		Лише дотримання визначених вимог та сукупність вказаних дій із доданням доказів їх проведення є підставою для звернення ліквідатора із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство за особливою процедурою, що порушується в порядку норм ст. 95 Закону про банкрутство. Обов`язком ліквідатора є здійснення всієї повноти заходів, спрямованих на виявлення активів боржника, при цьому ні у кого не повинен виникати обґрунтований сумнів щодо їх належного здійснення (принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі).
		Належні докази на підтвердження наявності всіх передумов для порушення провадження мають бути надані саме на момент звернення боржника із відповідною заявою, оскільки вони не можуть бути надані або витребувані судом після порушення провадження у справі про банкрутство.
		Відповідне узгоджується з правовою позицією, викладеною, зокрема, у постановах Верховного Суду від 03.04.2018 у справі № 904/8185/17, від 18.07.2018 у справі №922/4616/16, від 04.07.2019 у справі №922/2870/18.
		Стаття 11 Закону про банкрутство встановлює вимоги щодо змісту заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство і переліку документів, які до неї додаються.
		А саме, заява про відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство подається боржником або кредитором у письмовій формі та повинна містити: найменування господарського суду, до якого подається заява; ім`я або найменування боржника, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи та реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності); ім`я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи та реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності); виклад обставин, що є підставою для звернення до суду; перелік документів, що додаються до заяви.
		До заяви боржника додаються також: установчі документи боржника - юридичної особи; бухгалтерський баланс боржника на останню звітну дату; перелік кредиторів боржника, вимоги яких визнаються боржником, із зазначенням загальної суми грошових вимог усіх кредиторів, а також щодо кожного кредитора  його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків (за наявності), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов`язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов`язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором; перелік майна боржника із зазначенням його балансової вартості та місцезнаходження, а також загальна балансова вартість майна.
		Апелянт зазначає, що всупереч вимогам вищевказаної норми, ліквідатор при повторному зверненні до суду (так само, як і при першому поданні заяви) не зазначив, що рішенням господарського суду Харківської області від 15.03.2017 у справі №922/2771/16 звернуто стягнення на предмет іпотеки на належні боржнику нежитлові приміщення першого поверху № 66-1-:-66-6, 66-2а, 66-8:66-12, 66-17, 66-17а, 66-18 за адресою: м. Харків, Харківська набережна, 9 (із чого, на думку АТ "Укрсоцбанк", вбачається, що банк є заставним кредитором).
		Ліквідатор у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що станом на момент постановлення оскаржуваної ухвали банк набув право власності на відповідне іпотечне майно та зареєстрував його за собою в установленому порядку. А тому, за твердженням ліквідатора, при зверненні до суду з заявою про порушення справи про банкрутство він не був зобов`язаний зазначати у заяві про вищевказане іпотечне майно та зазначати АТ "Укрсоцбанк" як заставного кредитора у справі.
		Надаючи оцінку вищенаведеним аргументам апелянта та ліквідатора, колегія суддів зазначає, що станом на момент звернення ТОВ "ВК Еко-Оіл" до суду з заявою про порушення справи про банкрутство (26.04.2019), вищевказане нерухоме майно дійсно вже не було зареєстроване за боржником, оскільки 18.01.2019 право власності на відповідні нежитлові приміщення було зареєстровано за АТ "Укрсоцбанк".
		Разом з тим, ліквідатором не спростовано обставин, на які посилається АТ "Укрсоцбанк" в апеляційній скарзі та які було встановлено Східним апеляційним господарським судом у справі №922/1/19, а саме  боржником не надано суду доказів звернення до АТ "Укрсоцбанк" з повідомленням про припинення ТОВ "ВК Еко-Оіл", відповідно до рішення єдиного учасника даного товариства від 04.10.2018, незважаючи на те, що станом на жовтень 2018 року право власності на майно, передане в іпотеку АТ "Укрсоцбанк", було зареєстроване за ТОВ "ВК Еко-Оіл".
		Твердження ліквідатора про те, що після реєстрації права власності на нерухоме майно за АТ "Укрсоцбанк" банк не може бути визнаний заставним кредитором боржника, колегія суддів вважає передчасними з наступних підстав.
		Як вбачається з матеріалів даної справи, а також відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, на виконання рішення господарського суду Харківської області від 15.03.2017 у справі №922/2771/16, яке залишено без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 27.09.2018) було видано наказ від 04.10.2017. Ухвалою Верховного Суду від 28.11.2018 повернуто касаційну скаргу ТОВ "ВК Еко-Оіл" на рішення від 15.03.2017 та постанову від 27.09.2018 у справі №922/2771/16, отже, вищевказані судові рішення першої та апеляційної інстанції не були переглянуті в касаційному порядку і набрали законної сили.
		Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.11.2018 за заявою стягувача (АТ "Укрсоцбанк") виправлено помилку у виконавчому документі  наказі господарського суду Харківської області від 04.10.2018, а саме, зазначено повні відомості щодо стягувача та боржника. На виконання вказаної ухвали господарським судом Харківської області 21.11.2018 року видано відповідний наказ.
		Ухвалою господарського суду Харківської області від 31.01.2019 у справі №922/2771/16 визнано таким, що не підлягає виконанню, наказ господарського суду Харківської області від 21.11.2018 у справі №922/2771/16 (як повторно виданий); стягнуто на користь TOB "ВК Eко-Oіл" безпідставно стягнуте стягувачем за виконавчим документом (наказом господарського суду Харківської області від 21.11.2018 по справі № 922/2771/16) наступним шляхом: - зобов`язати державного реєстратора скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис №29916529 від 18.01.2019 про право власності AT "Укрсоцбанк" на нежитлові приміщення 1-го поверху № 66-1-:-66-12, 66-14-:-66-17, 66-17а, 66-18, 66-20, загальною площею 427,1 кв.м., в житловому будинку літ. "А-5", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; зобов`язати державного реєстратора у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно внести запис про право власності TOB "ВК Eко-Оіл", на нежитлові приміщення 1-го поверху № 66-1-:-66-12, 66-14-:-66-17, 66-17а, 66-18, 66-20, загальною площею 427,1 кв.м, в житловому буднику літ. "А-5", що знаходиться за адресою: Харківська набережна АДРЕСА_3 .
		Вказану ухвалу залишено без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 25.03.2019 у справі №922/2771/16, яку станом на теперішній час не оскаржено та не скасовано в касаційному порядку. 
		Отже, згідно з судовим рішенням, яке набрало законної сили і про існування якого було відомо ліквідатору на момент подання заяви від 26.04.2019 про порушення справи про банкрутство, запис №29916529 від 18.01.2019 про право власності AT "Укрсоцбанк" на вищевказані нежитлові приміщення підлягає скасуванню.
		Тому посилання ліквідатора на ту обставину, що ухвалу господарського суду Харківської області від 31.01.2019 у справі №922/2771/16 на теперішній час не виконано і майно не повернуто у власність боржника, колегія суддів не вважає належними аргументами, оскільки відповідні дії мають бути здійснені - у відповідності до ч.1, 2 ст.18 ГПК України, якими встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
		Згідно з ч.4 ст.111 ЦК України, ліквідаційна комісія (ліквідатор) вживає заходів щодо інвентаризації майна юридичної особи, що припиняється, а також майна її філій та представництв, дочірніх підприємств, господарських товариств, а також майна, що підтверджує її корпоративні права в інших юридичних особах, виявляє та вживає заходів щодо повернення майна, яке перебуває у третіх осіб.
		Ліквідатор у судовому засіданні стверджував, що ним вживалися заходи щодо виконання ухвали господарського суду Харківської області від 31.01.2019 у справі №922/2771/16 і повернення майна у власність боржника, однак внаслідок дій банку виконати дану ухвалу виявилося неможливим. Однак жодних доказів вжиття вищевказаних заходів і водночас  неможливості виконання ухвали суду  ліквідатором не надано та не зазначено про вказані обставини у заяві про порушення справи про банкрутство. 
		На думку суду апеляційної інстанції, відповідне також свідчить про передчасність звернення ліквідатора до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство.
		В ході апеляційного провадження ліквідатор також наполягав на тому, що незалежно від зазначення або не зазначення у заяві про порушення справи про банкрутство відомостей про вимоги AT "Укрсоцбанк" і про вищевказане спірне майно - TOB "ВК Eко-Оіл" у будь-якому випадку є неплатоспроможним.
		Однак, на думку колегії суддів, можливість повернення у власність боржника предмета іпотеки - нерухомого майна, початкову ціну реалізації якого у рішенні господарського суду Харківської області від 15.03.2017 у справі №922/2771/16 визначено як 10238740,20 грн., ставить під сумнів твердження ліквідатора про неплатоспроможність боржника.
		Враховуючи вищевказані обставини, колегія суддів вважає передчасним висновок ліквідатора про те, що майна боржника недостатньо для погашення вимог кредиторів.
		Апелянт також наполягає на тому, що AT "Укрсоцбанк" є конкурсним кредитором у даній справі, оскільки ТОВ "ВК Еко-Оіл" має грошову заборгованість перед банком, а саме: згідно з рішенням господарського суду Харківської області від 15.03.2017 у справі №922/2771/16 було стягнуто з ТОВ "ВК Еко-Оіл" на користь AT "Укрсоцбанк" судовий збір у розмірі 153581,10 грн.; постановою Східного апеляційного господарського суду від 02.04.2019 у справі №922/1/19 стягнуто з ТОВ "ВК Еко-Оіл" на користь АТ "Укрсоцбанк" витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 28815,00 грн., отже, у боржника існує грошове зобов`язання перед АТ "Укрсоцбанк" в загальній сумі 182196,10 грн.
		Стосовно вказаної заборгованості ліквідатор зазначає, що банк не звернувся із відповідними кредиторськими вимогами у місячний строк після розміщення оголошення від 14.05.2019 про визнання ТОВ "ВК Еко-Оіл" банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Разом з тим, ліквідатором не пояснено, яким чином вказана обставина звільняє його від передбаченого ст. 11 Закону про банкрутство обов`язку вказати при поданні заяви про порушення справи про банкрутство грошові вимоги усіх кредиторів до боржника. 
		У судовому засіданні 04.07.2019 ліквідатор та його представник стверджували про те, що їм не було відомо про видання господарським судом наказу на виконання постанови Східного апеляційного господарського суду від 02.04.2019 у справі №922/1/19. 
		Однак вказані твердження колегія суддів не вважає належними аргументами, оскільки, як вбачається з матеріалів справи та не заперечується учасниками провадження, ліквідатор боржника та його представник Чухраєва Н. ОСОБА_6 . (яка брала участь у даному судовому засіданні 04.07.2019) були присутні у судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 02.04.2019, в якому прийнято постанову у справі №922/1/19  а відтак, вказані особи були обізнані про стягнення судом з боржника відповідної суми витрат зі сплати судового збору. 
		Щодо заборгованості у розмірі 153581,10 грн. (судовий збір, стягнутий з боржника за рішенням господарського суду Харківської області від 15.03.2017 у справі №922/2771/16), то, як вбачається з матеріалів справи (т.1, а.с.209), ОСОБА_7 представляла ТОВ "ВК Еко-Оіл" у судовому засіданні Харківського апеляційного господарського суду 27.09.2018, в якому прийнято постанову про залишення без змін рішення від 15.03.2017 у справі №922/2771/16. 
		Отже, про вказаний борг ТОВ "ВК Еко-Оіл" було відомо на кінець 2018 року, однак ні при першому зверненні до господарського суду у січні 2019 року, ні при повторному поданні заяви про порушення справи про банкрутство у квітні 2019 року ліквідатором даного товариства не було зазначено про відповідні кредиторські вимоги АТ "Укрсоцбанк".
		Отже, посилання апелянта на те, що АТ "Укрсоцбанк" було безпідставно не зазначено ліквідатором у заяві як конкурсного кредитора, знайшли підтвердження в ході апеляційного провадження.
		Окрім того, як було встановлено вище, у постанові Східного апеляційного господарського суду 02.04.2019 у справі №922/1/19 було зазначено про те, що надані ліквідатором докази не дають можливості повною мірою встановити майновий стан боржника, зокрема, ним не надано установчих документів товариства; бухгалтерського балансу боржника на останню звітну дату; не надано відомостей про всі рахунки боржника, відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, їх реквізити; із наданих боржником документів неможливо встановити повний фінансовий стан боржника взагалі, у тому числі і його неплатоспроможність, оскільки щонайменше відсутні відомості про наявність/відсутність у боржника грошових коштів на рахунках.
		Зокрема, надаючи оцінку доданій до заяви копії довідки АТ "Комерційний банк "Приватбанк" №21212819/13289530 від 20.11.2018 про те, що станом на 20.11.2018 боржник має в АТ КБ "Приватбанк" рахунок № НОМЕР_1 , по якому в період з 30.03.2017 по 20.11.2018 був відсутній рух коштів, суд апеляційної інстанції зазначив, що у довідці відсутні відомості про наявність чи відсутність коштів на цьому рахунку взагалі, як і не зазначено про наявність/відсутність інших рахунків товариства у банку.
		Як вбачається з матеріалів даної справи №922/1266/19, при повторному зверненні з заявою про порушення справи про банкрутство ліквідатор, окрім вищевказаної довідки від 20.11.2018 (т.1, а.с.16), надав також довідку ГУ ДФС у Харківській області від 18.04.2019 (т.1, а.с.103), про стан розрахункових рахунків ТОВ "ВК Еко-Оіл", з якої вбачається, що рахунок вказаного товариства у ПАТ КБ "Південкомбанк", відкритий 13.03.2013, було закрито 30.01.2015, рахунок в АТ КБ "Приватбанк" № НОМЕР_1 , відкрито 30.03.2017 і станом на дату видачі довідки не закрито.
		Колегія суддів зазначає, що із вищевказаних доказів не вбачається  чи мав місце рух коштів на рахунку, відкритому в АТ КБ "Приватбанк", після 20.11.2018, так само як відсутні і відомості про залишок коштів на вказаному рахунку на момент звернення з заявою про порушення справи про банкрутство у квітні 2019 року. У проміжному ліквідаційному балансі станом на 25.04.2019 (т.1, .а.с.101) також не вказано будь-яких відомостей про грошові кошти боржника.
		Також, як було встановлено вище, ухвалою господарського суду Харківської області від 26.04.2019 було прийнято заяву боржника про порушення справи про банкрутство, зобов`язано боржника надати суду: установчий договір і статут підприємства, баланс підприємства на останню звітну дату, інші дані про фінансовий стан боржника, довідку статистики; відомості щодо наявності спеціального дозволу (державна таємниця, секретна інформація); інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, відомості щодо наявності або відсутності у боржника об`єктів інтелектуальної власності; оригінали доданих до заяви документів (для огляду). 
		Проте матеріали свідчать, що вимоги вказаної ухвали було виконано ліквідатором лише частково. А саме, боржник 08.05.2019 надав до суду копію статуту TOB "ВК Eко-Оіл" (зі змінами), а також інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна станом на 26.04.2019. 
		У супровідному листі, підписаному ліквідатором ОСОБА_5 , зазначено, що TOB "ВК Eко-Оіл" не володіє будь-якими правами на об`єкти інтелектуальної власності. Однак доказів на підтвердження відповідних обставин ліквідатором до суду не надано. У матеріалах справи наявна лише копія запиту попереднього ліквідатора (Шердиця ОСОБА_8 ), направлена у листопаді 2018 року до Філії "Українського центру інноватики та патентно-інформаційних послуг" ДП "Український інститут інтелектуальної власності" (т.1, а.с.37). Доказів подальшого вжиття заходів з метою отримання відповідної інформації, зокрема, ліквідатором Шинкарчуком А.В., матеріали справи не містять.
		Разом з тим, відсутність такої інформації, так само як і відсутність відомостей про рух та залишки коштів на рахунку, відкритому в АТ КБ "Приватбанк", не дає змоги встановити повний фінансовий стан боржника взагалі, у тому числі і його неплатоспроможність.
		Підсумовуючи викладене, колегія суддів зазначає, що при зверненні до господарського суду з заявою від 26.04.2019 про порушення справи про банкрутство ліквідатором не було повною мірою дотримано вимог чинного законодавства, а саме, в порушення вимог ст.11 Закону про банкрутство, ліквідатор не надав відомостей про грошові вимоги усіх кредиторів до боржника, зокрема, ним не було вказано про наявність грошових вимог АТ "Укрсоцбанк" в загальній сумі 182196,10 грн.
		Окрім того, із наданих ліквідатором документів неможливо встановити повний майновий та фінансовий стан боржника  оскільки ліквідатором не надано відомостей щодо спірного нерухомого майна - нежитлових приміщень 1-го поверху № 66-1-:-66-12, 66-14-:-66-17, 66-17а, 66-18, 66-20, загальною площею 427,1 кв.м, в житловому буднику літ. "А-5", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , право власності на які на теперішній час зареєстровано за АТ "Укрсоцбанк", однак згідно з рішенням суду, що набрало законної сили, вказані приміщення підлягають поверненню у власність боржника, TOB "ВК Eко-Оіл". Ліквідатором не надано суду першої та апеляційної інстанції належних доказів виконання ним вимог ч.4 ст.111 ЦК України, відповідно до якої ліквідаційна комісія (ліквідатор) виявляє та вживає заходів щодо повернення майна, яке перебуває у третіх осіб.
		Також ліквідатором не надано повних та підтверджених належними доказами відомостей про залишки коштів на рахунку боржника, відкритому в АТ КБ "Приватбанк", та про наявність або відсутність у боржника об`єктів інтелектуальної власності. Місцевий господарський суд, витребувавши відповідні відомості ухвалою від 26.04.2019, в подальшому не надав належної оцінки тій обставині, що дана вимога суду фактично не була виконана ліквідатором.
		За приписами ч. 7 ст.16 Закону про банкрутство суд відмовляє в порушенні провадження у справі про банкрутство за наявності підстав, передбачених ст. 15 цього Закону. У свою чергу ч. 1 ст. 15 Закону про банкрутство у якості підстави для повернення заяви про порушення справи про банкрутство визначає невідповідність заяви змісту вимог, зазначених у цьому Законі.
		Отже, враховуючи, що, як було встановлено вище, заява ліквідатора з доданими до неї документами (з урахуванням тих, що були надані на виконання вимог ухвали господарського суду від 26.04.2019) не повною мірою відповідає змісту вимог ст.11 Закону про банкрутство, колегія суддів зазначає, що у відкритті провадження у справі про банкрутство має бути відмовлено.
		За таких обставин, з огляду на те, що аргументи апелянта знайшли підтвердження в ході апеляційного провадження, оскаржувана ухвала суду першої інстанції має бути скасована як така, що постановлена при неповному з`ясуванні обставин, які мають значення для справи - а саме, щодо виконання ліквідатором вимог чинного законодавства при зверненні до суду з заявою про визнання боржника банкрутом в порядку ст.95 Закону про банкрутство.
		Керуючись ст. 269, п.2 ст.275, п.1 ч.1 ст. 277, ст.282 ГПК України, колегія суддів
		 
		ПОСТАНОВИЛА:
		Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укрсоцбанк" задовольнити.
		Ухвалу господарського суду Харківської області від 08.05.2019 у справі №922/1266/19  скасувати. 
		Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "ВК Еко-Оіл" у відкритті провадження у справі про банкрутство.
		 
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
		 
		Повний текст постанови складено 10.07.2019 
		 
		Головуючий суддя О.В. Шевель
		 
		 
		Суддя О.О. Крестьянінов 
		 
		 
		Суддя І.В. Тарасова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...