Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 908/2440/17 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Орендні правовідносини.
Надіслано судом: 16.07.2019. Зареєстровано: 16.07.2019. Забезпечено надання загального доступу: 17.07.2019.
Дата набрання законної сили: 15.07.2019
Номер судового провадження: 17/147/17

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		номер провадження справи 17/147/17
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 
		УХВАЛА
		 
		08.07.2019 Справа № 908/2440/17
		м.Запоріжжя Запорізької області
		 
		Господарський суд Запорізької області у складі судді Смірнова О.Г., 
		За участю секретаря судового засідання Осоцького Д.І.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Прогрес-Агро на бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області у справі № 908/2440/17
		за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Прогрес-Агро (49000, м. Дніпро, пр. Газети Правда, буд. 31Д)
		до відповідача: Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії Хліб України Запорізький торговий дім (69000, м. Запоріжжя, вул. Яценка, буд. 16А)
		про стягнення 11011981,67 грн. 
		 
		за участю представників:
		від стягувача  не з`явився
		від боржника  не з`явився
		від Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області  не з`явився
		 
		СУТЬ ПИТАННЯ Стягувач у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія Прогрес-Агро (заявник) звернувся до Господарського суду Запорізької області зі скаргою за вих. б/н від 26.06.2019 на бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області в порядку ст. 339 ГПК України, в якій просить суд:
		- визнати незаконною бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області щодо не передання на електронні торги арештованого майна (40/100 частини майнового комплексу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ), що належить боржнику Дочірньому підприємству Державної акціонерної компанії Хліб України Запорізький торговий дім (далі ДП ДАК Хліб України Запорізький ТД) на праві господарського відання;
		- зобов`язати посадових осіб Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області здійснити всі необхідні дії щодо передачі на електронні торги описаного та арештованого за постановою від 11.07.2018 року майна боржника ДП ДАК Хліб України Запорізький ТД, а саме: 40/100 частини майнового комплексу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 Леніна) АДРЕСА_2 18).
		Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 27.06.2019 скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Прогрес-Агро на бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області передано на розгляд судді Корсуна В.Л.
		Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Запорізької області № П-289/19 від 27.06.2019, враховуючи десятиденний строк розгляду скарги та перебування судді-доповідача у справі Корсуна В.Л. у відпустці з 19.06.2019 по 16.07.2019 року призначений повторний автоматизований розподіл вищевказаної скарги у справі № 908/2440/17.
		Згідно із протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.06.2019 скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Прогрес-Агро у справі № 908/2440/17 передано на розгляд судді Смірнову О.Г.
		Ухвалою господарського суду від 02.07.2019 прийнято скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Прогрес-Агро на бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області у справі № 908/2440/17 до розгляду, судове засідання з розгляду скарги призначено на 08.07.2019 о 17:00. 
		05.07.2019 на адресу суду від стягувача - Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Прогрес-Агро надійшла заява про перенесення судового засідання у справі № 908/2440/17 на інший день, яка мотивована неможливістю явки представника (адвоката) в судове засідання у зв`язку із зайнятістю в інших судових процесах, які відбудуться в місті Дніпрі 08.07.2019 о 13:00 та 13:30.
		05.07.2019 на електронну адресу суду від Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області надійшов відзив на скаргу за вих. № 02-1-33/9606 від 05.07.2019 без електронного цифрового підпису, в прохальній частині якого останній просить розгляд скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Прогрес-Агро на дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області провести в межах чинного законодавства України з урахуванням викладених у відзиві фактів.
		Приписами ч. 8 ст. 42 ГПК України визначено, що якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника).
		Відповідно до п. 1.5.17. Інструкції з діловодства в господарських судах України документи, отримані електронною поштою без електронного цифрового підпису або каналами факсимільного зв`язку, не належать до офіційних. У разі надсилання електронних документів без електронного цифрового підпису та факсограм необхідно надсилати також оригінал документа в паперовій формі.
		Станом на дату розгляду судом скарги у справі № 908/2440/17  08.07.2019 оригінал відзиву на скаргу за вих. № 02-1-33/9606 від 05.07.2019 на адресу суду не надійшов.
		Таким чином, оскільки відзив на скаргу за вих. № 02-1-33/9606 від 05.07.2019 надійшов на електронну адресу суду без електронного цифрового підпису, відтак суд не приймає його в якості офіційного документу з урахуванням приписів ч. 8 ст. 42 ГПК України.
		Ухвалою суду від 02.07.2019 викликано в судове засідання, призначене на 08.07.2019, державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Хоменко Дмитра Юрійовича, який веде виконавче провадження № 56471291 (чи іншого державного виконавця у разі його звільнення).
		В судове засідання 08.07.2019 представники стягувача, боржника та Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області не з`явились.
		Про час та місце розгляду скарги в даній справі учасники судового процесу повідомлені належним чином шляхом направлення на їх адреси копій ухвали від 02.07.2019.
		Разом з тим, з метою повідомлення учасників судового процесу про дату розгляду скарги у справі № 908/2440/17 судом здійснені телефонограми, які були прийняті представником стягувача та Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області.
		Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду відповідно до ч. 2 ст. 342 ГПК України, у зв`язку з чим вона розглядається за наявними в ній матеріалами.
		Розглянувши матеріали справи, скаргу, мотиви її обґрунтування, суд встановив:
		Рішенням Господарського суду Запорізької області від 06.04.2018 у справі № 908/2440/17 (з урахуванням ухвали від 16.04.2018 у справі № 908/2440/17) позов задоволено частково, вирішено стягнути з Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії Хліб України Запорізький торговий дім (код ЄДРПОУ 31757531) на користь ТОВ Компанія Прогрес-Агро (код ЄДРПОУ 40510207) 10 942 482,92 грн. основного боргу та 164 137,24 грн. судового збору. В іншій частині позову відмовлено.
		На виконання вказаного рішення, 10.05.2018 судом видано відповідний наказ.
		Ухвалою господарського суду від 07.02.2019 відмовлено у задоволенні скарги ТОВ Компанія Прогрес-Агро на бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області щодо не передання на електронні торги арештованого майна (40/100 частини майнового комплексу, розташованого за адресою: Дніпропетровська область АДРЕСА_1 ) та зобов`язання посадових осіб Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області здійснити всі необхідні дії щодо передачі на електронні торги описаного та арештованого за постановою від 11.07.18 майна.
		Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 14.05.2019 ухвалу господарського суду Запорізької області від 07.02.2019 року у справі № 908/2440/17 скасовано в частині відмови у визнанні бездіяльності державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області щодо не передання на електронні торги арештованого майна (40/100 частини майнового комплексу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ). Зокрема визнано незаконною бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області щодо не передання на електронні торги арештованого майна (40/100 частини майнового комплексу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ), що належить боржнику Дочірньому підприємству Державної акціонерної компанії Хліб України Запорізький торговий дім (далі ДП ДАК Хліб України Запорізький ТД) на праві господарського відання. В іншій частині ухвалу господарського суду Запорізької області залишено без змін, а скаргу - без задоволення.
		Постановою старшого державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Запорізькій області Гогунської П.М. від 24.05.2018 відкрито виконавче провадження № 56471291 з примусового виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 10.05.2018 у справі № 908/2440/17.
		Як вбачається з доданої до скарги стягувача інформації про виконавче провадження від 26.06.2019 за ВП № 56471291 24.05.2018 старшим державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у Запорізькій області Гогунською П.М звернуто стягнення на майно боржника, а саме: за адресою: АДРЕСА_1 .
		Разом з тим, з інформації про виконавче провадження від 26.06.2019 за ВП № 56471291 вбачається, що 04.06.2018 старшим державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у Запорізькій області Гогунською П.М винесено постанову про арешт майна боржника.
		Постановою головного державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області Русецької О.О. від 11.07.2018 про опис та арешт майна (коштів) боржника, яку складено при примусовому виконанні наказу Господарського суду Запорізької області від 10.05.18 № 908/2440/17 по ВП № 56471291, описано та накладено арешт на майно, що належить ДП ДАК Хліб України Запорізький ТД на праві господарського відання, а саме: на 40/100 майнового комплексу розташованого за адресою: АДРЕСА_1 область, Дніпровський АДРЕСА_1 .
		В подальшому, як вбачається з інформації про виконавче провадження від 26.06.2019 за ВП № 56471291 провадження виконавчих дій відкладалось виконавцем на підставі заяв стягувача про відкладення провадження виконавчих дій.
		30.01.2019 головним державним виконавцем Фесенко Ю.В. винесена постанова про передачу виконавчого провадження з примусового виконання наказу № 908/2440/17 від 10.05.2018 до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, оскільки єдине наявне майно боржника, на яке можливо звернути стягнення зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 .
		В подальшому, 19.02.2019 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Рігою М.М. винесена постанова про прийняття до виконання виконавчого провадження за № 56471291 з примусового виконання наказу № 908/2440/17 від 10.05.2018.
		Як вбачається з інформації про виконавче провадження від 26.06.2019 за ВП № 56471291 06.03.2019 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Рігою М.М. винесена постанова про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження.
		Стягувач у скарзі на бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області зазначає, що у зв`язку з тим, що з дати відкриття виконавчого провадження минуло більше року проте, виконавче провадження не завершено, права стягувача не відновлені, останній звернувся до державного виконавця з клопотанням від 13.06.2019 про надання інформації щодо дати звернення на підставі Порядку проведення електронних торгів із заявкою на реалізацію арештованого майна боржника  Дочірнього підприємства Державного акціонерної компанії «Хліб України» «Запорізький торговий дім» в рамках виконавчого провадження № 56471291.
		Листом № 02.1-33/8657 від 20.06.2019 старшим державним виконавцем виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Хоменко Д.Ю. повідомлено, що реалізація виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 06.04.2018 у справі № 908/2440/17 не може бути виконана з підстав наявності майна боржника у Переліку об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації та встановлення мораторію на примусову реалізацію майна державних підприємств.
		Стягувач у скарзі зазначає, що звертається до суду з черговою скаргою з підстав наявної бездіяльності державного виконавця, яка виразилась у невиконанні судового рішення та наказу більше року, ігнорування встановлених обставин про відсутність будь-яких коштів та іншого майна у боржника, ніж те, на яке накладено арешт та проведено опис, що вказує на єдиний спосіб спрямований на відновлення порушеного права стягувача реалізація майна боржника через електронні торги шляхом подання відповідної заявки, передбаченої чинним законодавством.
		Надавши правову кваліфікацію діям учасників виконавчого провадження, правову норму, яка підлягає застосуванню у відносинах сторін, дослідивши її фактичні обставини, пов`язані з виконанням рішення суду, врахувавши доводи стягувача суд дійшов висновку, що скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
		Статтею 1 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі Закон № 1404-VIII) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
		Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону № 1404-VIII, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
		Згідно із ст. 10 Закону № 1404-VIII заходами примусового виконання рішень є: 
		1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;
		2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;
		3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;
		4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;
		5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
		Положеннями ч. 1 та ч. 6 ст. 48 Закону № 1404-VIII закріплено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі, якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця. 
		Частиною 5 ст. 52 Закону № 1404-VIII визначено, що у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів в обсязі, необхідному для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у т.ч. на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з цивільного обороту, або обмежено оборотоздатного майна, майна, на яке не може бути звернено стягнення), незалежно від того, хто фактично використовує таке майно. 
		Відповідно до ч. 1, 2 ст. 56 Закону № 1404-VIII, арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.
		Під час проведення опису майна боржника - юридичної особи та накладення арешту на нього виконавець також використовує відомості щодо належного боржнику майна за даними бухгалтерського обліку (ч. 9 ст. 56 Закону № 1404-VIII).
		За змістом абз. 2 ч. 3 та абз. 2 ч. 2 ст. 57 Закону, для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання. Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна.
		Частиною 6 ст. 57 Закону № 1404-VIII передбачено, що звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні є дійсним протягом 6 місяців з дня його підписання суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно. Якщо строк дійсності звіту про оцінку майна закінчився після передачі майна на реалізацію, повторна оцінка такого майна не проводиться.
		Статтею 61 Закону № 1404-VIII визначено, що реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у ч. 8 ст. 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. Реалізація за фіксованою ціною застосовується щодо майна, оціночна вартість якого не перевищує 50 мінімальних розмірів заробітної плати. Реалізація за фіксованою ціною не застосовується до нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден незалежно від вартості такого майна (ч.1). Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України (ч.2). Початкова ціна продажу нерухомого майна визначається в порядку, встановленому ст. 57 цього Закону (ч.3).
		З матеріалів справи вбачається, що стягувач раніше звертався до Господарського суду Запорізької області зі скаргою на бездіяльність державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Запорізькій області.
		Як зазначено вище, ухвалою господарського суду від 07.02.2019 відмовлено у задоволенні скарги ТОВ Компанія Прогрес-Агро на бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області.
		Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 14.05.2019 ухвалу господарського суду Запорізької області від 07.02.2019 року у справі № 908/2440/17 скасовано в частині відмови у визнанні бездіяльності державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області щодо не передання на електронні торги арештованого майна (40/100 частини майнового комплексу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ). Зокрема визнано незаконною бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області щодо не передання на електронні торги арештованого майна (40/100 частини майнового комплексу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . АДРЕСА_1 ), що належить боржнику Дочірньому підприємству Державної акціонерної компанії Хліб України Запорізький торговий дім (далі ДП ДАК Хліб України Запорізький ТД) на праві господарського відання. В іншій частині ухвалу господарського суду Запорізької області залишено без змін, а скаргу - без задоволення.
		Згідно із ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
		У вказаній постанові Центрального апеляційного господарського суду від 14.05.2019 встановлені наступні обставини: «колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що на майно компанії, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , поширюється дія встановленого ст. 1 Закону України Про введення мораторію на примусову реалізацію майна мораторію на примусове відчуження майна, оскільки, на думку суду першої інстанції, в матеріалах справи та скарги відсутні докази на підтвердження того, що частка держави у статному капіталі ДАК Хліб України становить менше 25 %, а також враховуючи те, що суду не надано доказів того, що спірне майно не забезпечує ведення виробничої діяльності компанії (тобто належить до оборотних активів вказаної державної акціонерної компанії). 
		Так, з матеріалів справи вбачається, що за актом приймання-передачі майна № 1 від 11.05.2016 року на виконання рішення Правління № 287 від 29.04.2016 року Державна акціонерна компанія Хліб України передала, а Дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії Хліб України Запорізький торговий дім прийняло в повне господарське відання майно, що розташоване за адресою: с. Партизанське вул. Леніна ( Заводська) буд. 18.
		25 травня 2016 року право господарського відання правокористувача  Дочірнього підприємства ДАК Хліб України Запорізький торговий дім щодо переданого в повне господарське відання майна зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно як інше речове право.
		Відповідно до статті 136 ГК України, право господарського відання є речовим правом суб`єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.
		Відповідно до частини 1 статті 219 Господарського кодексу України, за невиконання або неналежне виконання господарських зобов`язань чи порушення правил здійснення господарської діяльності правопорушник відповідає належним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного управління майном, якщо інше не передбачено цим Кодексом та іншими законами.
		Отже, виходячи з вищезазначеної норми, звернення стягнення на майно, що належить суб`єктам господарювання на праві господарського відання чи оперативного управління, здійснюється у тому ж порядку, що й майно, яке належить їм на праві власності.
		Законом України Про введення мораторію на примусову реалізацію майна встановлено мораторій на продаж цілісних майнових комплексів державних підприємств, в той час, як по даній справі об`єкти рухомого та нерухомого майна Боржника на які виконавчою службою в рамках виконавчого провадження №56471291 накладено арешт, вже не є цілісним майновим комплексом державного підприємства, не відноситься до Балівського КХП, а тому воно не є об`єктом права державної власності, що не підлягає приватизації, і відносно якого існує мораторій щодо реалізації.
		Згідно з Додатком 1 Закону України Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації від 07.07.1999 року №847-XIV Балівський комбінат хлібопродуктів 322132, Дніпропетровський район, ст.Балівка входить до переліку об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації.
		Відповідно до приписів Закону України Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації (в редакції, чинній на час примусового виконання рішення господарського суду Запорізької області від 16.04.2018 року по справі №908/2440/17 на підставі якого 10.05.2018 року виданий наказ та відкрито виконавче провадження), затверджено перелік об`єктів державної власності, що не підлягають приватизації. До даного переліку увійшов, зокрема, Балівський комбінат хлібопродуктів як цілісний майновий комплекс.
		Дніпропетровським апеляційним господарським судом при ухваленні постанови від 07.11.2016 року по справі №904/6062/16 були встановлені наступні обставини: 60/100 об`єкту "Балівський комбінат хлібопродуктів" виділено в окремий майновий комплекс, що належить ТОВ "Грейнфілд-А", з присвоєнням поштової адреси: АДРЕСА_1 ; за ТОВ "Грейнфілд-А" та оформленням права приватної власності на виділений в окреме господарство об`єкт "Майновий комплекс", що підтверджується свідоцтвом про право власності від 30.09.2009 року ТОВ "Грейнфілд-А". Отже, Товариство стало єдиним власником "Майнового комплексу", до складу якого увійшло наступне нерухоме майно:
		Будівля адміністративного корпусу, літ. А, загальна площа 971,9 кв.м;
		Будівля сілкорпусів, літ. Б, загальна площа 16675,5 кв.м;
		Робоча будівля елеватору, літ. Б1, загальна площа 74,4 кв.м.;
		Нежитлове приміщення, літ. В, загальна площа 48,7 кв.м.;
		Вольєр для собак, літ. Г;
		Приймання зерна з автотранспорту (з`єднувальна галерея, підвал), літ. Д, загальна площа 188,4 кв.м;
		Будівля автомобільних вагів, літ. Е, загальна площа 46,3 кв.м;
		КПП, літ. Ж, загальна площа 12 кв.м;
		Приймальна лабораторія з візировочною площадкою, літ. З, загальна площа 117,1
		кв.м;
		Будівля їдальні, літ. И;
		Гараж автомобільний, літ. Л, загальна площа 118,1 кв.м;
		Приймання з залізничного транспорту, літ. М;
		Приймання з залізничного транспорту, літ. Н. загальна площа 247,6 кв.м;
		Склад ПММ, літ. О, загальна площа 46,9 кв.м;
		Залізнична колія, № 1;
		Замощення, І.
		Тобто, судовим рішенням встановлено, що після виконання умов Інвестиційного договору та угоди про поділ майна, після виділення в окремий об`єкт "Майнового комплексу" з присвоєнням йому адреси: АДРЕСА_1 а внаслідок поділу об`єкту "Майновий комплекс" в АДРЕСА_1 , та реєстрації за ТОВ "Грейнфілд-А" права приватної власності на виділений "Майновий комплекс", ТОВ "Грейнфілд-А" втратило право на інші 40 % цілісного майнового комплексу Державної акціонерної компанії "Хліб України".
		З урахуванням встановлених постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.11.2016 року по справі №904/6062/16 обставин поділу об`єкту "Балівський комбінат хлібопродуктів" та виділення в окремий об`єкт "Майнового комплексу" з присвоєнням йому окремої адреси та реєстрації за ТОВ "Грейнфілд-А" права приватної власності на виділений "Майновий комплекс", відсутні підстави вважати Балівський комбінат хлібопродуктів як цілісний майновий комплекс. 
		Крім того, відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, боржник по справі - Дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії Хліб України Балівський комбінат хлібопродуктів, код ЄДРПОУ 00951480, розташований за адресою: Дніпропетровська область, с.Партизанське, вул. Заводська, буд 18 - знаходиться в статусі припинення, а отже втратив загальнодержавне значення як цілісний майновий комплекс.
		Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань повне найменування юридичної особи (Боржника) - Дочірнє підприємство державної акціонерної компанії Хліб України Запорізький Торговий дім, код ЄДРПОУ 31757531, розташований за адресою: 69000, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Яценка, 16а.
		Вищевикладені обставини свідчать про відсутність доказів належності майна Боржника до цілісного майнового комплексу Балівський комбінат хлібопродуктів, що значиться у Переліку об`єктів, визначених Законом України Про приватизацію державного майна, для затвердження умов продажу якого потрібно погодження Кабінету Міністрів України.
		Крім того, колегія судів вважає безпідставними висновки суду першої інстанції про відсутність доказів того, що частка держави у статутному капіталі ДАК Хліб України становить менше 25 % з огляду на наступне.
		Так, відповідно до відомостей з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що засновником Дочірнього підприємства державної акціонерної компанії Хліб України Запорізький Торговий дім є Державна акціонерна компанія Хліб України, розмір внеску якої до статутного капіталу Дочірнього підприємства  0,00 грн., відомості про те, що частка держави у статутному капіталі ДАК Хліб України становить не менше 25 % - у реєстрі відсутня ( а.с. 220 т. 3)
		Це ж підтверджується листом Фонду Державного майна України, відповідно до якого Дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії Хліб України Запорізький Торговий дім в Реєстрі корпоративних прав держави не обліковується. В реєстрі корпоративних прав держави обліковується Державна акціонерна компанія Хліб України, державна частка становить 100% ( а.с. 27 т. 8).
		Відповідно до п.15 ч.2 ст. 9 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб: розмір статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) та розмір частки кожного із засновників (учасників).
		Оскільки такі відомості в реєстрі щодо боржника відсутні, то з урахуванням всіх зазначених доказів, колегія суддів вважає, що боржник не підпадає під дію мораторію щодо реалізації майна, передбаченого ст. 1 Закону України Про введення мораторію на примусову реалізацію майна
		Крім того, при дослідженні судом першої інстанції загальнодоступної інформації щодо Державної акціонерної компанії Хліб України було залишено поза увагою, той факт, що дана компанія за своєю організаційно-правовою формою є акціонерним товариством, всі акції якого тимчасово належать державі.
		Чинне законодавство України, а саме стаття 115 ЦК України, стаття 12 Закону України "Про господарські товариства", Статут ДАК "Хліб України", надають акціонерам товариства право на розпорядження належними їм акціями, та на участь в управлінні товариством, але не надають їм право розпоряджатись майном товариства, яке є власністю останнього. Під час внесення майна до статутного фонду власники акціонерного товариства втрачають право власності на передане до статутного фонду майно, отримуючи замість цього право власності на певну кількість акцій товариства, а також похідні права на управління, долю в прибутку товариства та долю в його майні в разі ліквідації. Під час створення ДАК Хліб України з внесенням до її статутного фонду майнових комплексів, зазначене майно перейшло у власність Компанії.
		Статтею 3 Закону України Про управління об`єктами державної власності від 21.09.2006 року передбачено перелік майна, яке складає об`єкти управління державної власності, на які розповсюджується дія цього закону. До зазначеного переліку не включено майно акціонерних чи інших господарських товариств, в яких держава має свою частку. Серед суб`єктів управління об`єктами державної власності, що встановлені статтею 4 вказаного закону, також немає господарських товариств.
		Отже, майно, яке було закріплено на праві господарського відання за Боржником не є державною власністю, оскільки у момент формування статутного фонду ДАК Хліб України з внесенням майнового комплексу до статутного фонду останнього, право власності на це майно перейшло до акціонерної компанії та стало майном господарського товариства.
		Таким чином, постановою Центрального апеляційного господарського суду від 14.05.2019 у справі № 9082440/17 встановлені наступні обставини, які мають преюдиційне значення під час розгляду скарги, поданої стягувачем 27.06.2019 до суду, а саме: 
		- по даній справі об`єкти рухомого та нерухомого майна боржника, на які виконавчою службою в рамках виконавчого провадження №56471291 накладено арешт, вже не є цілісним майновим комплексом державного підприємства, не відноситься до Балівського КХП, а тому воно не є об`єктом права державної власності, що не підлягає приватизації, і відносно якого існує мораторій щодо реалізації;
		- Балівський комбінат хлібопродуктів, код ЄДРПОУ 00951480, розташований за адресою: Дніпропетровська область, с.Партизанське, вул. Заводська, буд 18 - знаходиться в статусі припинення, а отже втратив загальнодержавне значення як цілісний майновий комплекс;
		- відсутні докази належності майна Боржника до цілісного майнового комплексу Балівський комбінат хлібопродуктів;
		- майно, яке було закріплено на праві господарського відання за Боржником не є державною власністю, оскільки у момент формування статутного фонду ДАК Хліб України з внесенням майнового комплексу до статутного фонду останнього, право власності на це майно перейшло до акціонерної компанії та стало майном господарського товариства.
		Обставини, встановлені постановою Центрального апеляційного господарського суду від 14.05.2019 у справі № 9082440/17 приймаються судом з урахуванням ч. 4 ст. 75 ГПК України, як такі, що не підлягають доказуванню.
		З огляду на ненадання суду Відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області матеріалів виконавчого провадження, судом станом на 08.07.2019 отримано Інформацію про виконавче провадження за № 56471291 з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень. Зокрема, за даними про виконавче провадження за № 56471291 з автоматизованої системи виконавчого провадження МЮУ (https://asvpweb.minjust.gov.ua) судом встановлено, що:
		- 19.02.2019 винесена постанова про прийняття до виконання виконавчого провадження Відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області;
		- 06.03.2019 винесена постанова про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій.
		Будь-які інші записи про вчинення державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Хоменко Д.Ю. виконавчих дій в рамках ВП № 56471291 в автоматизованій системі виконавчого провадження відсутні.
		Порядок реалізації арештованого майна визначений приписами ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII, відповідно до якої реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. Реалізація за фіксованою ціною застосовується щодо майна, оціночна вартість якого не перевищує 50 мінімальних розмірів заробітної плати. Реалізація за фіксованою ціною не застосовується до нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден незалежно від вартості такого майна. Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України. Не реалізоване на електронних торгах нерухоме майно виставляється на повторні електронні торги за ціною, що становить 85 відсотків, а рухоме майно - 75 відсотків його вартості, визначеної в порядку, встановленому статтею 57 цього Закону. У разі повторної нереалізації майна нерухоме майно виставляється на треті електронні торги за ціною, що становить 70 відсотків, а рухоме майно - 50 відсотків його вартості, визначеної в порядку, встановленому статтею 57 цього Закону. У разі нереалізації майна на третіх електронних торгах виконавець повідомляє про це стягувачу і пропонує йому вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна, крім майна, конфіскованого за рішенням суду. У разі якщо стягувач протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця письмово не заявив про своє бажання залишити за собою нереалізоване майно, арешт з майна знімається і воно повертається боржникові. За відсутності у боржника іншого майна, на яке може бути звернено стягнення, виконавчий документ повертається стягувачу без виконання. У разі якщо стягувач виявив бажання залишити за собою нереалізоване майно, він зобов`язаний протягом 10 робочих днів з дня надходження від виконавця відповідного повідомлення внести на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби або рахунок приватного виконавця різницю між вартістю нереалізованого майна та сумою коштів, що підлягають стягненню на його користь, якщо вартість нереалізованого майна перевищує суму боргу, яка підлягає стягненню за виконавчим документом. За рахунок перерахованих стягувачем коштів оплачуються витрати виконавчого провадження, задовольняються вимоги інших стягувачів та стягуються виконавчий збір і штрафи, а залишок коштів повертається боржникові. Майно передається стягувачу за ціною третіх електронних торгів або за фіксованою ціною. Про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу виконавець виносить постанову. За фактом такої передачі виконавець складає акт. Постанова та акт є підставами для подальшого оформлення стягувачем права власності на таке майно.
		Розділом ІІ Порядку реалізації арештованого майна (затв. наказом Міністерства юстиції України від 29.09.16 за № 2831/5) врегульовано питання передачі майна на реалізацію.
		Зокрема, положеннями пунктів 1, 2, 3, 4 розділу ІІ Порядку визначено, що реалізація майна здійснюється після визначення його вартості (оцінки) відповідно до ст. 57 Закону України Про виконавче провадження. Вартість майна, визначена у звіті про оцінку майна, є дійсною на період реалізації арештованого майна. Організатор здійснює внесення до Системи інформації про арештоване майно (формування лота) та його реалізацію за заявкою відділу державної виконавчої служби або приватного виконавця. Виконавець у строк не пізніше п`яти робочих днів після ознайомлення сторін із результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна готує проект заявки на реалізацію арештованого майна, який містить інформацію, передбачену абз. 3  16 п. 2 цього розділу. Державний виконавець направляє заявку на реалізацію арештованого майна начальнику відділу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, для підписання та передачі Організатору. Начальник відділу державної виконавчої служби після отримання проекту заявки та документів щодо передачі майна на реалізацію у строк до трьох робочих днів перевіряє ці документи на відповідність вимогам законодавства, наявність відомостей про місце зберігання й демонстрації майна та у разі виявлення порушень визначає їх перелік та встановлює строк для усунення порушень, який становить не більше трьох робочих днів, а у разі, якщо відповідно до законодавства реалізація майна неможлива, документи щодо передачі майна на реалізацію повертаються державному виконавцю, який їх подав, із зазначенням визначених законодавством підстав, що унеможливлюють реалізацію майна. У разі встановлення відповідності заявки на реалізацію арештованого майна та доданих документів вимогам законодавства чи після приведення їх у відповідність до вимог законодавства начальник відділу державної виконавчої служби підписує таку заявку та надсилає її разом із документами, передбаченими абзацами 4-8 п. 3 розділу ІІ цього Порядку, Організатору в електронному вигляді через особистий кабінет відділу державної виконавчої служби для внесення інформації про проведення електронних торгів (торгів за фіксованою ціною) до Системи. 
		З матеріалів справи вбачається, що виконавче провадження № 56471291 з примусового виконання наказу № 908/2440/17 від 10.05.2018 перебуває на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області з 30.01.2019 року.
		Станом на дату розгляду судом скарги стягувача 08.07.2019 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Хоменко Д.Ю., який веде виконавче провадження № 56471291 будь-яких виконавчих дій (в тому числі дій щодо реалізації арештованого майна боржника), окрім винесення постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 06.03.2019 не вчинено, що свідчить про бездіяльність останнього.
		Тобто, з кінця січня 2019 року по липень 2019 року (більше шести місяців) виконавчі дії, спрямовані на примусове виконання наказу № 908/2440/17 від 10.05.2018 Відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області не здійснюються.
		Враховуючи встановлені обставини постановою Центрального апеляційного господарського суду від 14.05.2019 у справі № 9082440/17, яка є чинною та не скасована, а також не здійснення Відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області виконавчих дій щодо реалізації арештованого майна боржника за наказом № 908/2440/17, суд дійшов висновку, що подана скарга стягувача підлягає задоволенню.
		Разом з тим, в пункті 3 прохальної частини поданої стягувачем скарги останній просив «зобов`язати посадових осіб Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області здійснити всі необхідні дії…».
		Дослідивши зміст поданої скарги суд дійшов висновку, що стягувачем в пункті 3 прохальної частини скарги допущена описка в назві органу державної виконавчої служби, а саме: замість «зобов`язати посадових осіб Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області…» помилково зазначено «зобов`язати посадових осіб Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області…».
		Частиною 2 ст. 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів закріплено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
		Конституційний Суд України у п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 року №18-рп/2012 зазначив, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
		У п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 року у справі № 11-рп/2012 зазначено, що невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.
		Отже, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
		Згідно приписів ст. 9 Конституції України, ст. 19 Закону України Про міжнародні договори України і ст. 3 ГПК України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами міжнародних договорів, ратифікованих законами України.
		Статтею 17 Закону України Про виконання та застосування практики Європейського суду з прав людини визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
		Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 20.06.2004 року у справі Півень проти України суд вказав, що право на судовий розгляд, гарантований ст.6 Концепції, захищає також виконання остаточних та обов`язкових судових рішень, які в країні, що поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи при цьому шкоди одній зі сторін.
		У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 року по справі Шмалько проти України (заява №60750/00) зазначено, що для цілей ст.6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду. 
		Європейський суд з прав людини у рішенні від 17.05.2005 року по справі Чіжов проти України (заява №6962/02) зазначив, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії § 1 ст.6 Конвенції. Затримка у виконанні рішення може бути виправдана за виняткових обставин. Але затримка не повинна бути такою, що позбавляє сутності право, яке захищається п.1 ст.6 Конвенції (Іммобільяре Саффі проти Італії, заява №22774/93, § 74, ЄСПЛ 1999-V).
		Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 року у справі Горнсбі проти Греції Європейський суд наголосив, що відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Європейський суд також зазначив, що адміністративні органи є складовою держави, яка керується принципом верховенства права, а відтак інтереси цих органів збігаються з необхідністю належного здійснення правосуддя. Якщо адміністративні органи відмовляються або неспроможні виконати рішення суду, чи навіть зволікають з його виконанням, то гарантії, надані статтею 6 стороні на судовому етапі, втрачають свою мету..
		Керуючись ст. ст. 74, 86, 234, 235, 339, 342, 343 ГПК України, суд
		 
		У Х В А Л И В
		 
		1. Визнати незаконною бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області щодо не передання на електронні торги арештованого майна (40/100 частини майнового комплексу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ), що належить боржнику Дочірньому підприємству Державної акціонерної компанії Хліб України Запорізький торговий дім (далі ДП ДАК Хліб України Запорізький ТД) на праві господарського відання.
		2. Зобов`язати посадових осіб Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області здійснити всі необхідні дії щодо передачі на електронні торги описаного та арештованого за постановою від 11.07.2018 року майна боржника ДП ДАК Хліб України Запорізький ТД, а саме: 40/100 частини майнового комплексу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Заводська (колишня вул. Леніна), 18).
		3. Згідно з ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та відповідно до п. 25 ч. 1 ст. 255, підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Центрального апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги через Господарський суд Запорізької області протягом 10 днів з дня її складання.
		 
		Повний текст ухвали складено та підписано  15.07.2019 
		 
		Суддя О.Г. Смірнов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...