Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 524/9697/18 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів.
Надіслано судом: 18.07.2019. Зареєстровано: 19.07.2019. Забезпечено надання загального доступу: 22.07.2019.
Дата набрання законної сили: 19.08.2019
Номер судового провадження: 2/524/858/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                        
		Справа № 524/9697/18
		Провадження №2/524/858/19 
		                                        РІШЕННЯ 
		                                ІМЕНЕМ УКРАЇНИ                                  
		                       
		12.07.2019 рокуАвтозаводський районний суд м. Кременчука в складі:
		головуючого судді Предоляк О.С.
		при секретарі судового засідання Бондаренко Н.О. 
		за участю представника позивача Мирко Р.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному провадженні в залі суду в місті Кременчуці цивільну справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_1 , треті особи: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Приватне акціонерного товариства «Аліягське хлібоприймальне підприємство» про визнання недійсним договору та застосування наслідків недійсності, -
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		       У листопаді 2018 року Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" з позовом до ОСОБА_1 , третя особа Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання недійсним договору та застосування наслідків недійсності. На обґрунтування вимог зазначають, що 25 лютого 2015 року між АТ Дельта Банк та ОСОБА_1 укладено договір № 012-28810-170215 банківського вкладу. Відповідно до договору, ОСОБА_1 відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 , на який залучено депозит у розмірі 56 770 992,12 гривень з терміном до 03 березня 2015 року. 
		Наголошує, що під час розгляду судової справи № 910/11426/15 за позовом ПАТ «Білгород-Дністровський комбінат хлібопродуктів» до ПАТ «Дельта Банк» про зобов`язання вчинити певні дії, 25 лютого 2015 року між ПАТ «Білгород-Дністровський комбінат хлібопродуктів» та ОСОБА_1 укладено договір про відступлення права вимоги № 2502005. Відповідно до п.п.1.1-1.3 договору, ОСОБА_1 відступила «Білгород-Дністровському комбінату хлібопродуктів» право вимоги перед АТ Дельта Банк щодо грошових коштів в сумі 56 770 992,12 гривень, які знаходяться на рахунку НОМЕР_1 . 
		Договір про відступлення права вимоги вважає недійсним (нікчемним) оскільки відповідно до спеціального банківського законодавства клієнт (вкладник) не може здійснювати відступлення третім особам прав договором банківського вкладу (депозиту) без отримання попередньої письмової згоди банку. Згідно Інструкції про порядок відкриття, використання і закритті рахунків у національній та іноземних валютах за вкладним (депозитним) рахунком фізичної особи можуть проводитися операції, пов`язані з реалізацією майнових прав на суму коштів, що зберігаються на вкладному (депозитному) рахунку, відповідно до договору застави коштів. 
		Крім того, 09.11.2015 ОСОБА_1 звернулася з заявою про визнання її кредитором банку за всіма договорами, які укладені між нею та AT «Дельта Банк», за результатами розгляду якої, її включено до акцептованих вимог кредиторів AT «Дельта Банк» 4-ї черги. 
		Також, в матеріалах справи № 916/1012/16 міститься заява  ОСОБА_1  в якій вона зазначає, що договір про відступлення права вимоги № 250003 від 25.02.2015 року вона ні з ким не підписувала та вважає, що правочин, укладений з ПАТ «Білгород-Дністровські комбінат хлібопродуктів» є недійсним та таким, що порушує її особисті права. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, а тому вважає, що договір про відступлення права вимоги №2502005 від 25.02.2015 року, є недійсним.
		        З урахуванням вказаного, просить суд визнати договір про відступлення права вимоги №2502005 від 25.02.2015 року, укладений між ПАТ «Білгород-Дністровський комбінат хлібопродуктів» та ОСОБА_1 недійсним (нікчемним) з моменту його укладення та застосувати наслідки недійсності договору.
		Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 24.01.2019 року відкрито провадження у даній справі та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
		05.04.2019 року ухвалою суду залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача приватне акціонерне товариство «Аліягське хлібоприймальне підприємство».
		       У судовому засіданні представник позивача Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" - Мирко Р.О. позов підтримує, просить задовольнити, з підстав, що зазначені у позові та відповіді на пояснення третьої особи.
		Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась, про дату розгляду справи повідомлена, її представником ОСОБА_2 подана заява з проханням справу родити за відсутності відповідача. Письмового відзиву на позов не надала.
		Третьою особою Фондом гарантування вкладів фізичних осіб надано до суду письмові пояснення по справі. Договір про відступлення права вимоги №2502005 від 25.02.2015 року, укладений між ПАТ «Білгород-Дністровський комбінат хлібопродуктів» та ОСОБА_1 укладений з порушенням закону, не спрямований на реальне настання правових наслідків а тому представник просить позов задовольнити у повному обсязі.
		Третьою особою Приватгим акціонерним товариством «Аліягське хлібоприймальне підприємство» надано до суду письмові пояснення, в яких просить в позові відмовити в повному обсязі посилаючись на те, що факт дійсності оспорюваного в даній справі договору про відступлення права вимоги вже встановлено в рамках розгляду справи №910/11426/15 і він не підлягає повторному встановленню іншим судовим органом, враховуючи принцип правової визначеності. Також, зазначено, що питання дійсності договорів про відступлення права вимоги були предметом дослідження в рамках розгляду справи № 916/4933/15 та посилається на висновок судово-економічної експертизи № 17-1112/1113 від 31.08.2017 який був покладений в основу судового рішення.
		       Позивачем подано відповідь на письмові пояснення наголошує, що питання дійсності договорів під час судового розгляду у згадуємих провадженнях не досліджувалось. Сама ОСОБА_1 не підписувала та не укладала договорі про відступлення права вимоги. 
		Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив обставини справи та приходить до наступних висновків.
		Судом встановлено, що 25 лютого 2015 року між АТ Дельта Банк та ОСОБА_1 укладено договір № 012-28810-170215 банківського вкладу. 
		Відповідно до договору, ОСОБА_1 відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 , на який залучено депозит у розмірі 56 770 992,12 грн. з терміном до 03 березня 2015 року. 
		25 лютого 2015 року між ПАТ «Білгород-Дністровський комбінат хлібопродуктів» та ОСОБА_1 укладено договір про відступлення права вимоги № 2502005. Відповідно до п.п.1.1-1.3 договору, ОСОБА_1 відступила «Білгород-Дністровському комбінату хлібопродуктів» право вимоги перед АТ Дельта Банк щодо грошових коштів в сумі 56 770 992,12 гривень, які знаходяться на рахунку НОМЕР_1 . 
		Відповідно п. 1.2 договору, на підставі даного договору до нового кредитора переходить право вимоги від боржника сплати за основним договором коштів в сумі 56 770 992,12 гривень, що обліковуються на рахунку НОМЕР_1 , відкритому в ПАТ «Дельта Банк», яку первісний кредитор зобов`язується отримати в ПАТ «Дельта Банк» протягом десяти календарних днів з моменту підписання даного договору.
		       Згідно п. 2.1.1 договору про відступлення права вимоги, первісний кредитор запевняє та гарантує новому кредитору, що він має всі повноваження та права укласти цей договір та виконати свої зобов`язання за ним, що його права стосовно основних договорів не обмежені ані договором, ані рішенням суду ані іншим чином, що обмежував би його права стосовно розпорядження основними договорами.
		Відповідно до 3.5 вказаного договору право вимоги за основними договорами переходить до нового кредитора в розмірі встановленому в п. 1.2 договору в день підписання цього договору.
		Зі кредиторської вимоги від 09.11.2018 року ОСОБА_1 просила визнати її кредитором АТ «Дельта Банк» за заборгованістю по всім договорам.
		З витягу з реєстру акцептованих вимог кредиторів АТ «Дельта Банк» вбачається, що вимоги ОСОБА_1 акцептовано на загальну суму 56 978 723,26 грн.
		З доданих до позову документів вбачається, що договір про відступлення права вимоги №2502005 від 25.02.2015 року підписано ОСОБА_3 на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 19.07.2013 р. 
		Так, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, і обумовлене ним, тому АТ Дельта Банк вважає, що договір про відступлення права вимоги № 2502005 від 25.02.2015 року, укладений між ПАТ «Білгород-Дністровський комбінат хлібопродуктів» та ОСОБА_1 , є недійсним, оскільки не був спрямований на реальне настання правових наслідків, які ним обумовлені. 
		Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст. 626 ЦК України).
		       За приписами ч. 1 ст 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
		У відповідності до положень статті 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
		Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч.1 ст. 638 ЦК України).
		Згідно з ч.1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
		Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).
		Стаття 215 ЦК України визначає, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
		У відповідності до частин 1-3, 5 та 6 статті 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
		Відповідно до п.7 постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» № 9 від 06.11.2009 року, правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом. У разі якщо під час розгляду спору про визнання правочину недійсним як оспорюваного та застосування наслідків його недійсності буде встановлено наявність підстав, передбачених законодавством, вважати такий правочин нікчемним, суд, вказуючи про нікчемність такого правочину, одночасно застосовує наслідки недійсності нікчемного правочину.
		Як роз`яснено в пункті 8 зазначеної Постанови, відповідно до частини першої статті 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено.
		Глава 47 ЦК України регулює загальні положення про зобов`язання, зокрема положення щодо порядку та підстави заміни сторін у зобов`язанні.
		Частиною 1 ст. 512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
		Згідно зі ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 516 ЦК України).
		Відступлення права вимоги (цесія) за суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором. Договір відступлення права вимоги може бути як безоплатним, та і оплатним.
		Відповідно пункту 2.12.19. Правил банківського обслуговування фізичних осіб ПАТ «Дельта банк» Клієнт(Вкладник) не може здійснювати відступлення третім особам прав за договором банківського вкладу (депозиту) без отримання попередньої письмової згоди банку.
		09.11.2015 ОСОБА_1 звернулася з заявою про визнання її кредитором банку всіма договорами, які укладені між нею та AT Дельта Банк, за результатами розгляду якої, її включено до акцептованих вимог кредиторів AT Дельта Банк 4-ї черги, тобто шляхом подачі заяви про визнання кредитором ОСОБА_1 підтвердила факт того, що вона не здійснювала відступлення права вимоги за його рахунками на користь іншої особи 25 лютого 2015 року. 
		Не може залишитись поза увагою суду і те, що кредиторська вимога направлена на адресу АТ «Дельта Банк» вже після підписаного нею договору відступлення прав вимоги, що підтверджує той факт, що вона даний договір не укладала та є кредитором АТ «Дельта Банк».
		Щодо доводів представника третьої особи Приватного акціонерного товариства «Аліягське хлібоприймальне підприємство» про те, що в рамках розгляду судових справ № 910/11426/15 та № 916/4933/15 судом встановлено обставини, які не підлягають повторному встановленню іншим судовим органом а саме факт дійсності оспорюваного в даній справі договору про відступлення права вимоги, суд зазначає наступне.
		У справі № 910/11426/15 не досліджувалося питання дійсності договору про відступлення права вимоги № 2502005 від 25.02.2015, який був укладений між ОСОБА_1 та ПАТ «Білгород-дністровський комбінат хлібопродуктів», оскільки він не був предметом розгляду даної справи. У цій справі безпосередньо досліджувалося питання зарахування зустрічних однорідних вимог на підставі заяв № 517 та № 518, за результатами розгляду, судом відмовлено АТ «Дельта Банк» у задоволенні позову щодо звернення стягнення па предмет іпотеки та задоволено позов ПАТ «Білгород-дністровський комбінат хлібопродуктів» про припинення іпотеки.
		В справі № 916/4933/15 оспорюваний договір відступлення права вимоги також не досліджувалися на предмет його дійсності і питання їх недійсності не було предметом розгляду даної судової справи. Суд апеляційної інстанції в своїй постанові зазначив, що зазначені правочини не є оспореними та не визнані судом недійсними.
		Не досліджувалось та не встановлювалось в даних справах також питання щодо того, хто саме підписував зазначені договори. В постанові Одеського апеляційного господарського суду від 12.03.2018 р. вказано, що висновком №17-1111 від 26.09.2017 року експерта судово-почеркознавчої експертизи, яка була проведена за наявними в матеріалах справи документами, встановлено, що встановити факт підписання договору відступлення права вимоги №2502005 від 25.02.2015 року ОСОБА_4 або іншою особою не можливо, у зв`язку з малою кількістю графічного матеріалу на дослідження. Питання чи підписання договору про відступлення права вимоги № 2502005 від 25.02.2015 р саме ОСОБА_1 експертом не досліджувалось, зразки підписів останньою не надавались.
		Натомість, в даній справі, досліджується безпосередньо питання дійсності договору відступлення права вимоги № 2502005 від 25.02.2015, який був укладений ОСОБА_1 та ПАТ «Білгород-дністровський комбінат хлібопродуктів» і зазначена обставина в справі № 916/4993/15 та № 910/11426/15 встановлена не була, оскільки не була предметом дослідження.
		Щодо позовної вимоги про застосування наслідків недійсності (нікчемності) договору про відступлення права вимоги №2502005 від 25 лютого 2015 року, суд приходить до висновку про відмову в її задоволенні, оскільки наслідки недійсності позивачем не визначено.
		Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч. 1 ст. 15 ЦК України).
		Частиною 1 ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
		При здійсненні правосуддя у цивільних справах суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом (ст. 4 ЦПК України).
		Частиною 2 ст. 16 ЦК України встановлено способи захисту цивільних прав та інтересів судом. 
		Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. Разом з тим перелік способів захисту цивільних прав чи інтересів не є вичерпним. Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
		Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
		Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		Частинами 1, 2, 3 ст. 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. (ст. 81 ЦПК України).
		Отже, в силу вимог ст.ст. 2, 4, 12, 76-81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
		Даючи юридичну оцінку поясненням та наданим по справі доказам, оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що оскільки оспорюваний договір п не був спрямований на реальне настання правових наслідків, які ним обумовлені, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині визнання договору про відступлення права вимоги №2502005 від 25 лютого 2015 року, укладеного між ПАТ «Білгород-Дністровський комбінат хлібопродуктів» та ОСОБА_1 недійсним з моменту його укладання підлягають задоволенню, проте, позивач не зазначив, які наслідки недійсності правочину слід застосувати до спірних правовідносин, тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
		Судові витрати розподілити відповідно до вимог ст.. 141 ЦПК України. 
		Керуючись ст.ст. 7, 10, 76, 81,133 141, 244-245, 259, 263-265, 354-355 ЦПК України, ст.ст. 202, 203, 204, 215, 512, 514, 516, 626, 627, 628, 638, 1077, 1079 ЦК України, суд,
		УХВАЛИВ :
		Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 , треті особи: Фонд гарантування вкладів фізичної особи, Приватне акціонерне товариство «Аліягське хлібоприймальне підприємство» про визнання недійсним договору та застосування наслідків недійсності правочину - задовольнити частково.
		Визнати договір про відступлення права вимоги №2502005 від 25 лютого 2015 року, укладений між ПАТ «Білгород-Дністровський комбінат хлібопродуктів» та ОСОБА_1 недійсним з моменту його укладання.
		У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
		Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» у повернення сплаченого судового збору 1762 грн.
		Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Автозаводський районний суд м Кременчука.
		       Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		Суддя:                                                                                              О.С Предоляк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...