Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 280/1055/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо; визначення митної вартості товару.
Надіслано для оприлюднення: 19.07.2019. Зареєстровано: 21.07.2019. Забезпечено надання загального доступу: 22.07.2019.
Дата набрання законної сили: 30.10.2019
Результат оскарження 30.10.2019 Третій апеляційний адміністративний суд: залишено без змін ухвалу (постанову) суду першої інстанції
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		РІШЕННЯ 
		16 липня 2019 року 14 год. 54 хв.Справа № 280/1055/19  м.ЗапоріжжяСуддя Запорізького окружного адміністративного суду Сацький Р.В., за участі секретаря судового засідання Поліщука Я.В., та сторін
		від позивача: адвокат Денисенко Т.М., Лисенко Р.В.,
		від відповідача: Александров М.В., Майстренко В.В.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Спецзапчасть» (юридична адреса: 71600, Запорізька область, м. Василівка, вул. Ліхачова, буд. 2, код ЄДРПОУ 36549406)
		до відповідача  Запорізької митниці ДФС (69041, м. Запоріжжя, вул. С. Синенка, буд. 12, код ЄДРПОУ 39477764)
		про визнання протиправними та скасування рішення №UA 112000/2019/000013/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації № UA 112080/2019/00241 від 21.02.2019,-
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		13 березня 2019 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Спецзапчасть» (далі по тексту  позивач) до Запорізької митниці ДФС (далі по тексту  відповідач), в якому позивач просить суд: 
		-визнати протиправною та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості № UA 112000/2019/000013/2 від 21.02.2019;
		- визнати протиправною та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості № UA 112080/2019/00241 від 21.02.2019.
		В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в порушення норм ч. 3 ст. 53 Митного Кодексу України, відповідачем були безпідставно витребувані додаткові документи при оформленні спірної партії товару. Не зважаючи на це, з метою здійснення митного оформлення ним до митного органу були надані всі витребувані документи. Проте, стверджуючи про ненадання позивачем всіх документів, які підтверджують числове значення митної вартості спірної партії товару, відповідачем було відмовлено у її митному оформленні за ціною, що визначена позивачем, що стало підставою для винесення оскаржуваних рішень. Крім того, позивач стверджує про безпідставність застосування відповідачем шостого резервного методу визначення митної вартості, а також вказує на те, що митна вартість визначена ним за МД, що містить товар, який не має нічого спільного з товаром, що був імпортований позивачем. Посилаючись на безпідставність та протиправність рішень відповідача, позивач вважає їх такими, що підлягають скасуванню.
		Ухвалою суду від 18.03.2019 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 17.04.2019. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.
		На виконання вказаної ухвали, відповідачем через канцелярію суду подано відзив на позовну заяву.
		Від представника відповідача через канцелярію суду (вх. №13499) надійшов відзив на позов, в якому відповідач позов не визнає, просить відмовити у його задоволенні, мотивуючи це наявністю законодавчо визначених підстав, передбачених, зокрема ч. 3 ст. 53 Митного Кодексу України, для витребування у позивача при митному оформленні додаткових документів, а саме  наявністю розбіжностей у поданих позивачем до митного оформлення документах щодо визначення митної вартості задекларованого товару. Вказує на обґрунтованість оскаржуваних рішень, а також правомірність визначення митної вартості товару за шостим резервним методом.
		16.04.2019 через канцелярію суду (вх. №15208) від представника позивача була подана відповідь позивача на відзив на позовну заяву.
		Ухвалою суду від 17.04.2019 відкладено підготовче засідання на 16.05.2019 о/об 11 год. 00 хв.
		Ухвалою суду від 17.04.2019 витребувано від відповідача докази по справі, а саме митна декларація від 04.02.2019 №UA 100010/2019/312388.
		23.04.2019 через канцелярію суду (вх. №16583) від представника відповідача надійшли заперечення на відзив на позовну заяву.
		Ухвалою суду від 16.05.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 13.06.2019 о/об 16 год. 00 хв.
		Ухвалою суду від 13.06.2019 зупинено провадження по справі для примирення сторін до 16.07.2019.
		Ухвалою суду від 16.07.2019 поновлено провадження по справі, судовий розгляд справи призначено на 16.07.2019 о/об 14 год. 00 хв.
		У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, представник відповідачів заперечувала проти задоволення позовних вимог.
		Розглянувши надані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
		12.11.2018 між компанією-нерезидентом DALIAN ZHAOHUA CONSTRUCTION AND MACHINERY CO., LTD, Китай (Продавець) та ТОВ «ТК «Спецзапчасть» (Покупець) було укладено контракт № CNUA-1112/18, згідно п. 1.1 якого продавець передає, а покупець приймає та оплачує товар - запасні частини до інженерних машин згідно специфікацій, які є невід`ємними частинами цього контракту.
		Згідно специфікації № 1 від 12.11.2018 до вказаного контракту, продавець зобов`язався передати, а покупець  прийняти партію товару загальною вартістю 37 547 дол. США.
		Пунктами 3.1-3.3 вказаної специфікації встановлено умови оплати товару у три етапи:
		- 11 264 дол. США  протягом 10 календарних днів після отримання рахунку на оплату;
		- 11 264 дол. США  не пізніше семи днів після отримання покупцем копії коносаменту на відвантажену партію товару;
		- 15 019 дол. США  через 20 днів після відвантаження товару.
		На виконання умов вказаної специфікації № 1 від 12.11.2018, продавцем сформовано рахунок від 12.11.2018 № DZCM20181112, який було сплачено позивачем у повному обсязі, що підтверджено платіжними дорученнями № 324162709 від 23.11.2018 на суму 11 264 дол. США, № 327248219 від 16.01.2019 на суму 11 264 дол. США, № 327771983 від 28.01.2019 на суму 15 019 дол. США.
		Товар, визначений специфікацією № 1 від 12.11.2018 було упаковано, що підтверджено пакувальним листом № DZCM20181228 від 28.12.2018, застраховано компанією CARGO TRANSPORTATION INSURANCE POLICY, що підтверджено страховим полісом № 201921021111000004 від 24.01.2018, та транспортовано до порту Одесса морським транспортом, що підтверджено коносаментом № ZIMUDAL856004 від 04.01.2019 та міжнародною вантажно-митною декларацією (CMR) № 50819 від 18.02.2019. 
		19.02.2019 позивачем було сформовано та направлено засобами електронного зв`язку до відповідача МД щодо оформлення вищезазначеного товару, яка того ж дня була прийнята митним органом з присвоєнням їй номера UA 112080/2019/006687.
		На підтвердження вказаної у МД UA 112080/2019/006687 вартості товару, позивачем були надані наступні документи:
		- контракт № CNUA-1112/18 від 12.11.2018, специфікація № 1 від 12.11.2018 та додаток № 1 від 12.11.2018 до нього;
		- рахунки від 12.11.2018 № DZCM20181112;
		- пакувальний лист № DZCM20181228 від 28.12.2018;
		- коносамент № ZIMUDAL856004 від 04.01.2019;
		- міжнародну вантажно-митну декларацію (CMR) № 50819 від 18.02.2019;
		- платіжні доручення № 324162709 від 23.11.2018 на суму 11 264 дол. США, № 327248219 від 16.01.2019 на суму 11 264 дол. США, № 327771983 від 28.01.2019 на суму 15 019 дол. США;
		- страховий поліс № 201921021111000004 від 24.01.2018;
		- лист ДП «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» № 21-09/98 від 04.02.2019;
		- № 01.0402-19 від 04.02.2019 із зазначенням технічних відомостей про товари.
		19.02.2019 службовою особою відповідача у присутності представника позивача було здійснено огляд імпортованого товару.
		Після проведення огляду, відповідачем було сформовано повідомлення від 21.02.2019, у якому останній зазначив, що документи, які надані до митного оформлення товару не містять всіх відомостей, що підтверджують числове значення складових митної вартості товарів. Зокрема, відповідач зазначив про відсутність документів, що містять відомості про вартість страхування. Також, митним органом зазначено про порушення декларантом вимог п. 2, 3 Постанови Правління Національного банку України від 28.07.2008 № 216 «Про затвердження положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів і змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» (далі  Постанова № 216), яке полягає у тому, що декларантом надано лише копії витягів (SWIFT) операції з переказу коштів. Крім того, відповідач у вказаному повідомленні посилається на порушення декларантом порядку оплати товару, що встановлений специфікацією № 1 від 12.11.2018 до контракту № CNUA-1112/18 від 12.11.2018. Також, відповідачем зазначено, що інвойс від 12.11.2018 № DZCM20181112 не містить посилання на специфікацію № 1 від 12.11.2018, якою визначено обсяги, найменування й вартість товарів. Окрім цього, відповідачем у вказаному повідомленні зазначено про наявність підстав вважати, що заявлена декларантом митна вартість не ґрунтується на «дійсній вартості» імпортованих товарів, враховуючи положення статті VII ГАТТ. Зокрема, у вказаному повідомленні відповідач послався на наявність інформації щодо вищих рівнів митної вартості аналогічних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, що викликало у останнього сумніви, що заявлена митна вартість товарів ґрунтується на «дійсній вартості» та, відповідно, що надані до митного оформлення документи містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
		З огляду на це, посилаючись на норми ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, відповідачем запропоновано позивачу надати виписку з бухгалтерської документації, каталоги, прейскуранти (прайс - листи) виробника товару, копію митної декларації країни відправлення, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
		З метою оперативного оформлення імпорту спірної партії товару, листом 
		№ 02.2102-19 від 21.01.2019 позивачем надало наступні документи:
		- заяви про купівлю іноземної валюти або банківських металів № 140 від 21.11.2018 на суму 11 264 дол. США, № 167 від 15.01.2019 на суму 11 264 дол. США.
		- платіжні доручення № 140 від 21.11.2018 на суму 11 264 дол. США, № 167 від 15.01.2019 на суму 11 264 дол. США, № 169 від 24.01.2019 на суму 15 019 дол. США;
		- банківські виписки за 23.11.2018, 16.01.2019, 28.01.2019;
		- оборотно-сальдові виписки по рахунку 3712 за 23.11.2018, 16.01.2019, 28.01.2019;
		- висновок цінової експертизи Запорізької ТПП № ОИ-4507 від 18.02.2019;
		- прайс-лист виробника від 01.11.2018;
		- лист про виробника від 18.02.2019;
		- листи про сплату балансу від 11.01.2019, від 18.01.2019;
		- виписку з бухгалтерської документації № 2002/5 від 20.02.2019;
		- лист компанії DALIAN ZHAOHUA CONSTRUCTION AND MACHINERY CO., LTD від 21.02.2019 про вартість страхування.
		Окрім цього, у листі № 02.2102-19 від 21.01.2019 позивачем письмово викладені пояснення стосовно обставин, зазначених відповідачем у повідомленні від 21.02.2019.
		Проте, 21.02.2019 відповідачем винесено рішення про коригування митної вартості товарів № UA 112000/2019/000013/2, а також сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації № UA 112080/2019/00241, які є предметом оскарження у межах цієї адміністративної справи.
		Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду із позовом.
		Заслухавши пояснення сторін, розглянувши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення по справі.
		Відповідно до ч. 2ст. 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.
		Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч. 1ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України(далі -КАС України), відповідно до яких завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		Згідно з ч. 2ст. 2 КАС Україниу справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Спірні правовідносини врегульовані нормами Конституції України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР, Угодою по застосуванню статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (ГААТ), Митним кодексом України від 13.03.2012 № 4495-VІ.
		Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		МК України встановлено порядок визначення митної вартості імпортованих товарів та правила її декларування.
		Частиною 1 ст. 246 МК України визначено мету митного оформлення, яка полягає у забезпеченні дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
		Згідно ч. 1 ст. 248 МК України, митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
		У відповідності до ч. 1 ст. 257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
		Частиною 2 вказаної норми передбачено, що електронне декларування здійснюється з використанням електронної митної декларації, засвідченої електронним цифровим підписом, та інших електронних документів або їх реквізитів у встановлених законом випадках, а також електронних (сканованих) копій паперових документів, засвідчених електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.
		Положеннями статей 49, 50 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
		Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (ГААТ).
		Згідно ч. 2 ст. VII ГААТ, оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.
		Частинами 4, 5 ст. 58 МК України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобовязань продавця.
		Частиною 1 ст. 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
		Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом. При цьому, декларант зобовязаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (ст. 52 Митного кодексу України).
		Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, відповідно до ч. 2 зазначеної статті є:
		1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч.ч. 5, 6 ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
		2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
		3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є обєктом купівлі-продажу);
		4) якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
		5) за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
		6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
		7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
		8) якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
		Згідно ч. 5 ст. 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
		З аналізу ч.ч. 1, 2 ст. 53 МК України вбачається, що МК України передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
		Дана норма кореспондується з положеннями ст. 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
		Це також відповідає стандартним правилам, встановленим п. 3.16 та п. 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 №3018-VI «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.
		Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1 ст. 58 цього Кодексу.
		При оформленні позивачем спірної партії товару застереження щодо застосування основного методу визначення митної вартості, визначені у ч. 1 ст. 58 цього Кодексу були відсутні.
		Частиною 2 ст. 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.
		Згідно ч. 4 ст. 54 МК України, митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
		Частиною 3 ст. 53 МК України передбачено, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобовязані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
		1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, повязаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
		2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
		3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, повязаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
		4) виписку з бухгалтерської документації;
		5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
		6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
		7) копію митної декларації країни відправлення;
		8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
		Тобто, вказаною нормою закону чітко визначено підстави, за настання яких декларант зобов`язаний надати додаткові документи, а саме:
		- наявність ознак підробки у наданих декларантом документах;
		- відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів;
		- відсутність всіх відомостей, що підтверджують ціну, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари.
		При цьому, визначений ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України перелік підстав є вичерпним.
		Зі змісту ч. 3 ст. 53, ч.ч. 1, 2, 5 ст. 54, ст. 58 МК України вбачається, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 МК України.
		Митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов`язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни.
		Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митного органу при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.
		Матеріалами справи підтверджено, що на підтвердження числового значення ціни вказаних у МД від 19.02.2019 № UA112080/2019/006687 товарів позивачем були, зокрема, надані:
		- контракт від 12.11.2018 № CNUA-1112/18 та специфікацію № 1 від 12.11.2018 до нього, у якій сторони, зокрема, погодили асортимент, кількість та вартість товару у розмірі 37 547 дол. США;
		- інвойс від 12.11.2018 № DZCM20181112, який містить ті ж самі дані про асортимент, кількість та вартість товару у розмірі 37 547 дол. США, що зазначені у специфікації № 1 від 12.11.2018 до контракту № CNUA-1112/18 від 12.11.2018;
		- платіжні доручення № 324162709 від 23.11.2018 на суму 11 264 дол. США,
		№ 327248219 від 16.01.2019 на суму 11 264 дол. США, № 327771983 від 28.01.2019 на суму 15 019 дол. США, які містять посилання на інвойс від 12.11.2018 № DZCM20181112, а також сам контракт № CNUA-1112/18 від 28.09.2018.
		Дослідивши вказані документи, суд погоджується з твердженням позивача, що зі змісту вказаних документів чітко вбачається числове визначення вартості товару, що була сплачена останнім на користь компанії-нерезидента (виробника) HEBEI SAYOUZI MACHINERY CO., LTD у розмірі 37 547 дол. США.
		Проте, у повідомленні від 21.02.2019 відповідачем зазначено про необхідність надання позивачем додаткових документів посилаючись на те, що документи, які надані до митного оформлення товару, місять розбіжності та не містять всіх відомостей щодо ціни, що фактично сплачена за товар.
		Так, у вказаному повідомленні відповідачем зазначено про відсутність документів, що містять відомості про вартість страхування.
		З матеріалів справи вбачається, що специфікацією № 1 від 12.11.2018 до контракту
		№ CNUA-1112/18 від 12.11.2018 визначено умови поставки CIF інкотермс 2010, згідно яких, продавець вважається таким, що виконав поставку, коли товар завантажений на транспортний засіб в порту відвантаження, а продажна ціна включає в себе вартість товару, фрахт або транспортні витрати, а також вартість страховки при перевезенні.
		Згідно страхового полісу № 201921021111000004 від 24.01.2018, який було надано митному органу при поданні митної декларації від 19.02.2019, страхувальником є компанія нерезидент DALIAN ZHAOHUA CONSTRUCTION AND MACHINERY CO., LTD.
		З огляду на це, суд погоджується з позицією позивача, що у цьому випадку вартість страхування включена у вартість товару, яка виставлена продавцем-нерезидентом згідно інвойсу від 12.11.2018 № DZCM20181112.
		При цьому, суд критично оцінює твердження відповідача, що враховуючи норми п. 8
		ч. 2 ст. 53 МК України, незалежно від того, хто несе витрати по страхуванню товару, в митну вартість включаються страхові витрати, які є складовими митної вартості і митниця має право ці складові перевіряти. Вказане твердження відповідача, на думку суду є суб`єктивним тлумаченням вказаної норми закону, оскільки вона підлягає застосуванню у разі не включення постачальником вартості страхування до вартості товару. В такому випадку вартість страхування визначається постачальником окремо від вартості товару та включається до загальної митної вартості декларантом.
		Отже, посилання відповідача на не підтвердження митної вартості товару, що заявлена позивачем у спірній МД в цьому випадку є безпідставним.
		Крім того, згідно листа компанії-нерезидента DALIAN ZHAOHUA CONSTRUCTION AND MACHINERY CO., LTD. від 21.02.2019, який було надано до митного органу позивачем, вартість страхування для контейнера ZIMU1178819, для коносамента № ZIMUDAL856004 від 04.01.2019, контракт CNUA-1112/18 від 12.11.2018 становить 41 301,70 дол. США.
		Також, у повідомленні від 21.02.2019 митним органом зазначено про порушення декларантом вимог п. 2, 3 Постанови Правління Національного банку України від
		28.07.2008 № 216 «Про затвердження положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів і змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» (далі  Постанова № 216), яке полягає у тому, що декларантом надано лише копії витягів (SWIFT) операції з переказу коштів.
		Пунктом 1.1 Положення № 216 передбачено, що це Положення встановлює загальні вимоги Національного банку України (далі - Національний банк) до оформлення клієнтами доручень на переказ коштів в іноземній валюті або банківських металів, їх виконання уповноваженими банками й іншими фінансовими установами (далі - уповноважений банк), порядку зарахування коштів в іноземній валюті, а також визначає особливості ініціювання банком переказу коштів в іноземній валюті з рахунків умовного зберігання (ескроу), здійснення уповноваженим банком арешту та примусового списання коштів в іноземних валютах та банківських металів з рахунків клієнта і з кореспондентських рахунків уповноваженого банку-резидента та нерезидента, відкритих в іншому уповноваженому банку-резиденті.
		З огляду на це, суд погоджується з твердженням позивача, що вказаним Положенням врегульовано порядок взаємовідносин між клієнтом та банківською установою. Вимог щодо засвідчення копій документів у разі надання їх третім особам даним Положенням не встановлено.
		При цьому, суд не погоджується з твердженням відповідача, що у зв`язку з тим, що Постанова Правління Національного банку України № 82 від 05.03.2003 втратила чинність, надані до митного оформлення документи є лише копіями витягів-повідомлень (SWIFT) операцій з переказу коштів, а не банківськими платіжними документами, що стосуються оцінюваного товару. Так, відповідно до п. 1.2 Положення № 216, повідомлення  це повідомлення про переказ коштів в іноземній валюті або банківських металів, яке надсилається/приймається банкам-кореспондентам/від банків-кореспондентів або банкам/від банків, що беруть участь у переказі коштів в іноземній валюті або банківських металів. Також, п. 2.6 вищевказаного Положення встановлено, що уповноважений банк зобов`язаний надати платникові інформацію про витрати під час здійснення переказу коштів в іноземній валюті або банківських металів, можливі строки здійснення переказу коштів в іноземній валюті або банківських металів, SWIFT-код (BIC kod) банку, а також номер міжнародного банківського рахунку (IBAN), якщо він його має. Окрім того, згідно з п. 3.11. Положення, уповноважений банк після здійснення операції з переказу коштів в іноземній валюті або банківських металів надає платникові інформацію в письмовій або електронній формі про первісну суму переказу в іноземній валюті або масу банківських металів у тройських унціях, суму всіх витрат, яку сплатив платник за проведення цієї операції, тощо. Таким чином, надані до митного оформлення SWIFT-повідомлення є повноцінними банківськими документами, що підтверджують факт оплати за товар, що відповідає умовам оплати, визначеними у контракті 10.12.2018 № 18SM121001. 
		Обов`язок надання до митного органу саме платіжних доручень чинним законодавством України не передбачений. При цьому, варто наголосити, що сам факт здійснення повної оплати вказаної партії товару митним органом під сумнів не поставлено.
		З огляду на це, суд вважає, що надання декларантом належним чином засвідчених банківською установою платіжних документів, а саме - копій витягів (SWIFT) є належним підтвердженням факту оплати вартості задекларованого позивачем товару. При цьому, суд зазначає, що надання декларантом тих чи інших банківських документів за умови відсутності сумнівів у здійсненні оплати товару не впливає на підтвердження числового значення вартості такого товару, що заявлена декларантом при оформленні товару.
		Що стосується посилання відповідача у повідомленні від 21.01.2019 на порушення декларантом порядку оплати товару, що встановлений специфікацією № 1 від 12.11.2018 до контракту № CNUA-1112/18 від 12.11.2018, суд погоджується з твердженням позивача, що вказане питання жодним чином не впливає на визначення суми вартості товару. Водночас, дотримання умов контракту щодо оплати товару є вже договірними правовідносинами його сторін, які на мають одна до одної претензій щодо порядку оплати вартості спірної партії товару. При цьому судом враховано факт того, що на момент подачі документів до митного оформлення повна митна вартість товару була сплачена покупцем, що відповідачем не спростовано.
		Щодо посилання відповідача у повідомленні від 21.02.2019 на те, що інвойс від 12.11.2018 № DZCM20181112 не містить посилання на специфікацію № 1 від 12.11.2018, якою визначено обсяги, найменування й вартість товарів, суд зазначає, що вказана обставина не впливає на визначення митної вартості товару, оскільки номенклатура, кількість та вартість товару, що зазначені у рахунку та інвойсі є ідентичними. Крім того, обидва документа складені на виконання контракту № CNUA-1112/18 від 12.11.2018 та кожен з них містить посилання на вказаний контракт, що виключає неоднозначне тлумачення їх змісту.
		Окрім цього, відповідачем у повідомленні від 21.02.2019 зазначено про наявність підстав вважати, що заявлена декларантом митна вартість не ґрунтується на «дійсній вартості» імпортованих товарів, враховуючи положення статті VII ГАТТ. Зокрема, у вказаному повідомленні митний орган послався на наявність інформації щодо вищих рівнів митної вартості аналогічних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, що викликало у останнього сумніви, що заявлена митна вартість товарів ґрунтується на «дійсній вартості» та, відповідно, що надані до митного оформлення документи містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
		Проте, вказані обставини не є підставою для витребування митним органом документів у розумінні ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України.
		Враховуючи вищевикладене, суд зазначає про відсутність підстав, визначених ч. 3 ст. 53 МК України, для витребування у позивача при оформленні спірної МД додаткових документів, оскільки числове значення визначеної ним вартості товару була підтверджена наданими позивачем документами, які були подані для оформлення вказаної МД.
		Згідно ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
		1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
		2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч. 2-4 ст. 53 Митного кодексу України, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
		3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
		4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
		Що стосується підстав винесення оскаржуваних рішень, з їх змісту вбачається, що підставою для їх винесення є те, що у наданому висновку Запорізької ТПП № ОИ-4507 від 18.02.2019 згідно даним статистики Міжнародного торгового центу ЮНКТАД/СОТ зазначено усереднену вартість одиниці маси аналогічного (подібного) товару, який поставляється через кордон експортерами з Китаю, розрахована, як відношення суми торгової операції, вираженої в USD, до кількості реалізованого товару, вираженого в кілограмах, в розрізі товарних підкатегорій УКТЗЕД 8708709990. Вказані обставини, на думку митного органу, поставили під сумнів твердження, що в наведеному висновку зазначено цінову інформацію щодо аналогічного (подібного) товару.
		Проте, до компетенції митних органів при оформленні імпорту товару не входить трактування наданих декларантом документів, які складені відповідними компетентними органами. Форма та вимоги до змісту висновку ТПП чинним законодавством України не встановлені. Водночас, Запорізька ТПП є компетентним органом, до повноважень якої належить складання відповідних висновків, який, зокрема, було витребувано відповідачем у повідомленні від 21.02.2019.
		Окрім цього, факт виникнення сумнівів у відповідача щодо змісту висновку ЗТПП не має жодного відношення до числового визначення заявленої позивачем митної вартості.
		Крім того, відповідачем зазначено про відсутність одиниць товару у наданому підприємством прайс-листі від 01.11.2018. Проте, вимоги щодо форми прайс-листа законодавством не встановлені. 
		При цьому, судом враховано, що жодного зауваження щодо проведеного позивачем розрахунку митної вартсоті оскаржуване рішення від 21.02.2019 не містить. Також, відповідачем не зазначено, які саме документи не були надані декларантом, які саме числові складові мали бути підтверджені такими документами, а також  яких відомостей, що підтверджують числову складову заявленої декларантом митної вартості, не вистачає у наданих позивачем документах. Відповідно, рішення відповідача від 
		21.02.2019 не містить підстав неможливості застосування у цьому випадку основного методу визначення митної вартості товару  за ціною договору. Відомості щодо надходження інформації від митних органів інших країн у оскаржуваному рішенні від 21.02.2019 також відсутня.
		Отже, підстави для відмови у митному оформленні декларації № UA 112080/2019/006687 від 19.02.2019, що передбачені ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України, в цьому випадку  відсутні. Відповідно винесені відповідачем 21.02.2019 рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларції, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - є протиправними та підлягають скасуванню.
		Враховуючи норми ч. 7 ст. 55 Митного кодексу України, позивачем 22.02.2019 було подано відповідачу митну декларацію № UA 112080/2019/007225, після чого 22.02.2019 спірна партія товару була випущена у вільний обіг з наданням гарантій відповідно до розділу Х Митного кодексу України.
		Зі змісту гр. 43 вказаної митної декларації, як і зі змісту оскаржуваного рішення відповідача від 21.02.2019 вбачається, що відповідачем застосовано резервний метод визначення митної вартості товару.
		Статтею 57 Митного кодексу України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
		1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
		2) другорядні:
		а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
		б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
		в) на основі віднімання вартості;
		г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
		ґ) резервний.
		Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
		Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
		Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу.
		У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених ст. 64 цього Кодексу.
		У рішенні від 21.02.2019 відповідачем зазначено про неможливість застосування резервних методів, передбачених ст. ст. 59, 60, 62, 63 Митного кодексу України з підстав відсутності відповідної інформації.
		При цьому, відповідачем не зазначено про здійснення жодної дії для отримання необхідної інформації.
		Також викликає сумнів сам факт відсутності у базі митного органу відповідної інформації, оскільки матеріалами справи підтверджено, що 12.06.2018, 13.08.2018, 04.09.2018 Запорізькою митницею ДФС були оформлені митні декларації № UA 112080/2018/014116, № UA 112080/2018/019688, № UA 112080/2018/019694, № UA 112080/2018/021591 згідно яких ТОВ «ТК «Спецзапчасть» були ввезені товари, аналогічні тим та за тією ж вартістю, які були заявлені у митній декларації від 19.02.2019.
		Отже, посилання митного органу на відсутність відповідної інформації для застосування резервних методів, визначених ст. ст. 59, 60, 62, 63 Митного кодексу України є не об`єктивним
		Також, судом враховано, що позивачем у МД від 19.02.2019 № UA112080/2019/006687 до митного оформлення було заявлено товар  гусениця в зборі. ОЕМ номер-DCM.229SP. Запасна частина для ходової частини гусеничних тракторів промислового призначення 10 тягового класу. Складається зі сталевих штампованих ланок, цевочного зачеплення й болтовим кріпленням башмаків. Застосовується в гусеничному ході, охоплює ведучі й напрямні колеса, опорні катки та підтримувальні ролики. На внутрішній поверхні є западини (виступи), з якими взаємодіють ведучі колеса. Внутрішня поверхня ланцюга утворює металевий рейковий шлях. Зовнішня поверхня має виступи (шпори), які забезпечують необхідне зчеплення з ґрунтом. Виготовлена зі спеціальної високомарганцовистої сталі й піддана термічній обробці. Служить для перетворення обертового руху ведучих коліс у поступальний рух трактора. Башмак гусениці. ОЕМ номер-DCM.222. Запасна частина для ходової частини гусеничних тракторів промислового призначення 10 тягового класу. Сталевий штампованих виріб, що кріпиться болтами до гусеничного ланцюга. Застосовується в гусеничному, на зовнішній поверхні є виступи, завдяки яким відбувається зчеплення з грунтом. Виготовлений зі спеціальної високомарганцовистої сталі й підданий термічній обробці. Ланцюг гусеничний в зборі. ОЕМ номер-DCM.22103SP. Запасна частина для ходової частини гусеничних тракторів промислового призначення 10 тягового класу. Являє собою замкнуту суцільну стрічку з шарнірно-з`єднаних ланок, застосовується в гусеничному ході, охоплює ведучі й напрямні колеса, опорні катки та підтримувальні ролики. На внутрішній поверхні є западини (виступи), з якими взаємодіють ведучі колеса. Внутрішня поверхня ланцюга утворює металевий рейковий шлях. Виготовлений зі спеціальної високомарганцовистої сталі й піддана термічній обробці. Каток двофлянцевий. ОЕМ номер-DCM.21170SP. Запасна частина для ходової частини гусеничних тракторів промислового призначення 10 тягового класу. Сталевий, підданий механічній обробці, двофлянцевий, призначений для установки на візок трактора з метою забезпечення перекочування трактора по гусеничному ланцюгу. Каток однофлянцевий. ОЕМ номер-DCM.21169SP. Запасна частина для ходової частини гусеничних тракторів промислового призначення 10 тягового класу. Сталевий, підданий механічній обробці, однофлянцевий, призначений для установки на візок трактора з метою забезпечення перекочування трактора по гусеничному ланцюгу. Код УКТ ЗЕД НОМЕР_1 .
		Водночас, згідно МД від 04.02.2019 № UA 100010/2019/312388., на яку посилається митний орган, до митного оформлення заявлено товар  вироби, призначені для встановлення на моторних транспортних засобах, екскаваторах: 332/Н9876 гусениця 3 штуки, стосовно даної позиції пояснюємо: 1) дана гусениця є РЕЗИНОВОЮ, а ніяк не металевою, встановлюється на екскаватор, а не на бульдозер, 2) дана продукція вироблена в Китаї, напряму заводом виробником не постачалась, постачання відбувалось на умовах FCA з Великобританії, що в свою чергу повністю суперечить нашим відносинам з виробником і в принципі номенклатурі яку порівнює митниця. В випадку на який посилається митниця кошти йшли по ланцюгу: Україна замовила в Великобританії, Великобританія купила в Китаї, Китай відправив на Великобританію, а Великобританія відвантажила в Україну. Тим паче, що митне оформлення даного товару відбулося по 6 методу, що не виключає таких самих судових процедур як і в нас.
		Отже, визначення митної вартості спірної партії товару за резервним методом здійснено митним органом протиправно, оскільки вартість товару визначена не за вартістю аналогічних товарів.
		Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, перевіривши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
		Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір відповідно до платіжного доручення № 2158 від 01.03.2019 у сумі 3 842,00 грн.
		За таких обставин на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають стягненню судові витрати у сумі 3 842 грн.
		Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд - 
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Спецзапчасть» (юридична адреса: 71600, Запорізька область, м. Василівка, вул. Ліхачова, буд. 2, код ЄДРПОУ 36549406) до Запорізької митниці ДФС (69041, м. Запоріжжя, вул. С. Синенка, буд. 12, код ЄДРПОУ 39477764) провизнання протиправними та скасування рішення №UA 112000/2019/000013/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації № UA 112080/2019/00241 від 21.02.2019 - задовольнити у повному обсязі.
		Визнати протиправною та скасувати рішення Запорізької митниці ДФС (69041, м. Запоріжжя, вул. С. Синенка, буд. 12, код ЄДРПОУ 39477764) про коригування митної вартості № UA 112000/2019/000013/2 від 21.02.2019.
		Визнати протиправною та скасувати рішення Запорізької митниці ДФС (69041, м. Запоріжжя, вул. С. Синенка, буд. 12, код ЄДРПОУ 39477764) про коригування митної вартості № UA 112080/2019/00241 від 21.02.2019.
		Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Запорізької митниці ДФС (69041, м. Запоріжжя, вул. С. Синенка, буд. 12, код ЄДРПОУ 39477764) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Спецзапчасть» (юридична адреса: 71600, Запорізька область, м. Василівка, вул. Ліхачова, буд. 2, код ЄДРПОУ 36549406) судовий збір у розмірі 3842 (три тисячі вісімсот сорок дві) грн 00 коп.
		 
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		 
		Рішення у повному обсязі складено та підписане суддею 19.07.2019.
		 
		 
		Суддя Р.В.Сацький

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...