Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 1.380.2019.001165 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; реалізації податкового контролю.
Надіслано судом: 22.07.2019. Зареєстровано: 23.07.2019. Забезпечено надання загального доступу: 24.07.2019.
Дата набрання законної сили: 06.11.2019
Результат оскарження 06.11.2019 Восьмий апеляційний адміністративний суд: повернуто скаргу
Номер судового провадження: 380.01.1.380.2019.001165

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		справа №1.380.2019.001165
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ
		 
		16 липня 2019 року
		 
		Львівський окружний адміністративний суд в складі:
		головуючого судді                                       Кухар Н.А.
		секретар судового засідання                       Шавель М.М.
		за участю:
		представника позивача -                              Робейко А.А.
		представника відповідача -                         Гавриляка Р.А.             
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду  в м. Львові адміністративну справу за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Автохелп 2016" до Головного управління ДФС у Львівській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Товариства з обмеженою відповідальністю "Автохелп 2016" (далі - позивач, ТОВ "Автохелп 2016") звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Львівській області (далі - відповідач 1, ГУ ДФС у Львівській області), Державної фіскальної служби України (далі - відповідач 2, ДФС України), в якому з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог просить суд:
		визнати протиправними та скасувати рішення комісії ГУ ДФС у Львівській області про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних: №1036905/40809731 від 27.12.2018 про відмову в реєстрації РК №1 від 25.06.2018; №1036858/40809731 від 27.12.2018 про відмову в реєстрації РК №2 від 31.05.2018; №1036860/40809731 від 27.12.2018 про відмову в реєстрації РК №3 від 31.05.2018; №1036869/40809731 від 27.12.2018 про відмову в реєстрації РК №4 від 31.05.2018; №1036887/40809731 від 27.12.2018 про відмову в реєстрації РК №5 від 31.05.2018; №1036866/40809731 від 27.12.2018 про відмову в реєстрації РК №6 від 31.05.2018; №1036863/40809731 від 27.12.2018 про відмову в реєстрації РК №7 від 31.05.2018; №1036855/40809731 від 27.12.2018 про відмову в реєстрації РК №8 від 31.05.2018; №1036851/40809731 від 27.12.2018 про відмову в реєстрації РК №9 від 31.05.2018; №1036904/40809731 від 27.12.2018 про відмову в реєстрації РК №10 від 31.05.2018; №1036902/40809731 від 27.12.2018 про відмову в реєстрації РК №11 від 31.05.2018; №1036894/40809731 від 27.12.2018 про відмову в реєстрації РК №12 від 31.05.2018; 
		зобов`язати ДФС України вчинити дії щодо реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунки коригувань кількісних та якісних показників, виписаних до податкових накладних розрахунок коригування №1 від 25.06.2018 до податкової накладної № 212 від 31.05.2018; розрахунок коригування №2 від 31.05.2018 до податкової накладної № 201 від 31.05.2018; розрахунок коригування №3 від 31.05.2018 до податкової накладної № 202 від 31.05.2018; розрахунок коригування №4 від 31.05.2018 до податкової накладної № 203 від 31.05.2018; розрахунок коригування №5 від 31.05.2018 до податкової накладної № 204 від 31.05.2018; розрахунок коригування №6 від 31.05.2018 до податкової накладної № 205 від 31.05.2018; розрахунок коригування №7 від 31.05.2018 до податкової накладної № 206 від 31.05.2018; розрахунок коригування №8 від 31.05.2018 до податкової накладної № 207 від 31.05.2018; розрахунок коригування №9 від 31.05.2018 до податкової накладної № 208 від 31.05.2018; розрахунок коригування №10 від 31.05.2018 до податкової накладної № 209 від 31.05.2018; розрахунок коригування №11 від 31.05.2018 до податкової накладної № 210 від 31.05.2018; розрахунок коригування №12 від 31.05.2018 до податкової накладної № 211 від 31.05.2018.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем у травні 2018 року було виписано на суб`єкта господарювання, який не є платником податку на додану вартість, ряд податкових накладних, які були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних та відображені в декларації з податку на додану вартість за  травень 2018 року. Проте, операції  з поставки товарів, зазначені у вищевказаних податкових накладних не відбулися, оскільки покупець після проведення замовлення та узгодження цін на товар відмовився від придбання товару.  У зв`язку з наведеним, позивачем відповідно до п. 192.1 ст. 192 ПКУ та п. 21 Порядку заповнення податкової накладної складено до відповідних податкових накладних розрахунки коригування податкової накладної та відправлено на реєстрацію в ЄРПН. Однак, реєстрація вказаних розрахунків коригування податкової накладної була зупинена з підстав, що ПН/РК відповідає пп. 1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку. На переконання позивача, відповідачем застосовано формулювання, яке п.п.6 та 7 Порядку №117 не передбачено, а відтак реєстрацію РК зупинена з підстав, які не передбачені законодавством. Для реєстрації вищевказаних розрахунків коригування позивачем були подані пояснення та документи на розгляд  комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації. Втім, за результатами розгляду вказаних документів відповідач 1 прийняв рішення про відмову в реєстрації цих розрахунків коригування з підстав ненадання платником податків документів. Позивач вважає, що наданні ним пояснення та долучені до них документи є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію розрахунків коригування. Стверджує, що оскаржувані рішення не містять, яких саме документів не достатньо для прийняття рішення про реєстрацію розрахунків коригування. На думку позивача, вказані обставини свідчать, що рішення відповідача 1 не містить чіткого визначення підстав прийняття рішення про відмову в реєстрації розрахунків коригування, які передбачено    постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 за №117. При цьому, позивач звертає увагу, що за відсутності реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних, які зареєстровані в ЄРПН, Постачальник не має права зменшити суму податкових зобов`язань. Отже, лише після реєстрації в ЄРПН розрахунків коригування, позивач зможе надіслати уточнюючий розрахунок до раніше поданої податкової декларації.  З огляду на викладене, позивач просив суд задовольнити позовні вимоги.
		Представник  позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, з підстав наведених у позовній заяві та заяві про уточнення позовних вимог, просив позов задовольнити.
		Представник відповідачів у встановлений судом строк подав відзив на позов, в якому просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог. Заперечення мотивує тим, що у комісії ГУ ДФС у Львівській області були законні підстави для прийняття рішень про відмову у реєстрації спірних розрахунків коригування, а тому рішення є правомірним. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
		Представник відповідачів в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити у задоволені позову. 
		Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 18.03.2019 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
		В підготовчому засіданні 02.07.2019 протокольною ухвалою суд закінчив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду.
		Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідачів, дослідивши подані суду письмові докази, суд встановив наступне.
		Суд встановив, що ТОВ "Автохелп 2016" було зареєстровано, як юридичну особу 06.09.2016 за номером запису: 1 305 102 0000 013527, місцезнаходження юридичної особи: 79021, Львівська обл., місто Львів, вулиця Кульпарківська, будинок 93А.
		Як встановлено судом та не заперечується сторонами у справі, ТОВ "Автохелп 2016" у травні 2018 року було виписано на суб`єкта господарювання, який не є платником податку на додану вартість , податкові накладні : № 212 від 31.05.2018 року на загальну суму  1 636 695,46 грн., в т.ч. ПДВ - 272 782,58 грн.;  № 201 від 31.05.2018 на загальну суму  3 532 551,59 грн., в т.ч. ПДВ - 588 758,60 грн.; № 202 від 31.05.2018 на загальну суму  3 778 077,98 грн., в т.ч. ПДВ - 629 679,66 грн.; № 203 від 31.05.2018 на загальну суму  4 253 195,69 грн., в т.ч. ПДВ - 708 865,95 грн.;№ 204 від 31.05.2018 на загальну суму  2 936 599,43 грн., в т.ч. ПДВ - 489 433,24  грн.; № 205 від 31.05.2018 на загальну суму  2 359 956,64 грн., в т.ч. ПДВ - 393 326,11 грн.; № 206 від 31.05.2018 на загальну суму  3 649 493,24 грн., в т.ч. ПДВ - 608 248,87 грн.; № 207 від 31.05.2018 на загальну суму  4 439 504,87 грн., в т.ч. ПДВ - 739 917, 48 грн.; № 208 від 31.05.2018 на загальну суму  3 000 215, 81 грн., в т.ч. ПДВ - 500 035,97 грн.; № 209 від 31.05.2018 на загальну суму  2 695 547,14 грн., в т.ч. ПДВ - 449 257,86 грн.; № 210 від 31.05.2018 на загальну суму  2 788 236,42 грн., в т.ч. ПДВ - 464 706,07 грн.; № 211 від 31.05.2018 на загальну суму  2 229 091,58 грн., в т.ч. ПДВ - 371 515,26 грн. 
		Зазначенні податкові накладні ТОВ "Автохелп 2016" направило засобами електронного зв`язку для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, які були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних та відображені в декларації з податку на додану вартість за травень 2018 року.
		Суд встановив, що операції  з поставки товарів, зазначені у вищевказаних податкових накладних, а саме, одяг вживаний, текстильні вироби, взуття, одяг тощо не відбулися, оскільки покупець, після проведення  замовлення та узгодження цін на товар, відмовився від придбання товару.
		У зв`язку з відсутністю здійснення ТОВ "Автохелп 2016" господарських взаємовідносин з суб`єктом господарювання, який не є платником податку на додану вартість, позивач сформував розрахунки коригування та відправив на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме: розрахунок коригування №1 від 25.06.2018 до податкової накладної № 212 від 31.05.2018; розрахунок коригування №2 від 31.05.2018 до податкової накладної № 201 від 31.05.2018; розрахунок коригування №3 від 31.05.2018 до податкової накладної № 202 від 31.05.2018; розрахунок коригування №4 від 31.05.2018 до податкової накладної № 203 від 31.05.2018; розрахунок коригування №5 від 31.05.2018 до податкової накладної № 204 від 31.05.2018; розрахунок коригування №6 від 31.05.2018 до податкової накладної № 205 від 31.05.2018; розрахунок коригування №7 від 31.05.2018 до податкової накладної № 206 від 31.05.2018; розрахунок коригування №8 від 31.05.2018 до податкової накладної № 207 від 31.05.2018; розрахунок коригування №9 від 31.05.2018 до податкової накладної № 208 від 31.05.2018; розрахунок коригування №10 від 31.05.2018 до податкової накладної № 209 від 31.05.2018; розрахунок коригування №11 від 31.05.2018 до податкової накладної № 210 від 31.05.2018; розрахунок коригування №12 від 31.05.2018 до податкової накладної № 211 від 31.05.2018.
		Через автоматизовану систему "Єдине вікно подання електронних документів" ДФС України було направило ТОВ "Автохелп 2016" квитанції від 05.07.2018, від 30.11.2018, від 06.12.2018, від 11.12.2018 № 1 в яких містилась інформація про зупинення реєстрації вказаних розрахунків коригування відповідно до пункту  201.16  ст.201 ПК України, оскільки ПК/РК відповідають вимогам пп. 1.6 п. 1 "Критеріїв ризиковості платника податку" та запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатніх  для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.
		ТОВ "Автохелп 2016" надало пояснення № 10/12-1 від 10.12.2018 та копії документів, що підтверджують відсутність здійснення позивачем господарських операцій з суб`єктом господарювання, який не є платником податку на додану вартість, зокрема: оборотно-сальдові відомості, оборотно-сальдові відомість по рахунках 6811, 361, розхід ТМЦ, перелік реалізованої продукції з 01.05.2018 по 31.05.2018.
		Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації було прийнято рішення: №1036905/40809731 від 27.12.2018 про відмову в реєстрації РК №1 від 25.06.2018 на суму 1 636 695,46 грн.; №1036858/40809731 від 27.12.2018 про відмову в реєстрації РК №2 від 31.05.2018 на суму 3 532 551,59 грн.; №1036860/40809731 від 27.12.2018 про відмову в реєстрації РК №3 від 31.05.2018 на суму 3 778 077, 98 грн.; №1036869/40809731 від 27.12.2018 про відмову в реєстрації РК №4 від 31.05.2018 на суму 4 253 195,69 грн.; №1036887/40809731 від 27.12.2018 про відмову в реєстрації РК №5 від 31.05.2018 на суму 2 936 599,43 грн.; №1036866/40809731 від 27.12.2018 про відмову в реєстрації РК №6 від 31.05.2018 на суму 2 359 956,64, грн.; №1036863/40809731 від 27.12.2018 про відмову в реєстрації РК №7 від 31.05.2018 на суму 3 649 493,24 грн.; №1036855/40809731 від 27.12.2018 про відмову в реєстрації РК №8 від 31.05.2018 на суму 4 439 504,87 грн.; №1036851/40809731 від 27.12.2018 про відмову в реєстрації РК №9 від 31.05.2018 на суму 3 000 215,81 грн.; №1036904/40809731 від 27.12.2018 про відмову в реєстрації РК №10 від 31.05.2018 на суму 2 695 547,14 грн.; №1036902/40809731 від 27.12.2018 про відмову в реєстрації РК №11 від 31.05.2018 на суму 2 788 236,42 грн.; №1036894/40809731 від 27.12.2018 про відмову в реєстрації РК №12 від 31.05.2018 на суму 2 229 091,58 грн.
		Позивач вважає рішення комісії ГУ ДФС України у Львівській області про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН протиправними, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.
		Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
		Спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України (далі - ПК України).
		Згідно з підпунктами "а", "б" пункту 185.1. статті 185 ПК України об`єктом оподаткування податком на додану вартість  є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.
		У свою чергу, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1. статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.
		Згідно з п. 201.1. ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
		Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" №1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок №1246) визначено, що податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог     Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
		Згідно з п. 12 Порядку №1246, після надходження  податкової накладної  та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:
		відповідності  податкової накладної  та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);
		чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких  податкової накладної  та/або розрахунку коригування;
		реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію  податкову накладну  та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;
		дотримання вимог, установлених  пунктом 192.1 статті 192  та  пунктом 201.10 статті 201Кодексу;
		наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до  пункту 201.1статті 201 Кодексу;
		наявності суми податку на додану вартість відповідно до  пунктів 200-1.3  і  200-1.9  статті 200-1Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);
		наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у  податковій накладній, яка коригується;
		факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації  податкової накладної  та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;
		наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;
		дотримання вимог Законів України  "Про електронний цифровий підпис",  "Про електронні документи та електронний документообіг"  та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
		Відповідно до п. 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
		01.01.2018 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році" № 2245-VIII від 07.12.2017. Вказаним Законом, пункт 201.16. Податкового кодексу України викладено в новій редакції, за якою: "Реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України".
		На виконання вказаної норми Кабінетом Міністрів України прийнята постанова № 117 від 21.02.2018 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" (далі - Порядок № 117).
		Пунктом 2 вказаного Порядку № 117 передбачено, що платники податку на додану вартість, у яких до 1 грудня 2017 року зупинено реєстрацію податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, що діяв до набрання чинності Законом України № 2245-VIII від 07.12.2017 та які станом на 1 грудня 2017 року не подали пояснень і копій документів до таких податкових накладних / розрахунків коригування, мають право протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у такій податковій накладній / розрахунку коригування, подати пояснення і копії документів до таких податкових накладних / розрахунків коригування на розгляд комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, порядок роботи яких затверджується цією постановою.
		Пунктом 3 Порядку № 117 визначено, що податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику), що подаються на реєстрацію в Реєстрі до проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації, перевіряються відповідно до таких ознак:
		1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, що є звільненою від оподаткування;
		2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування (крім розрахунків коригування, поданих на реєстрацію у місяці, іншому ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної / розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений в них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем - платником податку, не перевищує 50 тис. гривень, та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку;
		3) одночасно значення показників D та P, розрахованих у наведеному у цьому підпункті, мають такі розміри: D > 0,05, Р<РмЧ1,4, де:
		D - розрахункова величина, яка дорівнює S/T;
		S - загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування, сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої під час ввезення товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами;
		T - загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0, 20 і 7 відсотків, зазначеними платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування;
		P - сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної / розрахунку коригування;
		Рм - найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування.
		Значення показника D за останні 12 календарних місяців обраховується ДФС станом на перше число календарного місяця та кожного 10 числа стає доступним платнику податку в електронному кабінеті.
		Пунктами 6 та 7 вказаного Порядку № 117 визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.
		У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.
		Отже, підставами для зупинення реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування є наступна відповідність:
		1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку;
		2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.
		Положення п.п. 6 та 7 Порядку № 117 є чіткими і не припускають неоднозначне (множинне) трактування обов`язків фіскальних органів.
		Проте, як вбачається із змісту квитанцій від 05.07.2018, від 30.11.2018, від 06.12.2018, від 11.12.2018 № 1 про реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних підставою для зупинення реєстрації розрахунків коригування ТОВ "Автохелп 2016" було те, що розрахунки коригування відповідають вимогам пп. 1.6. п.1. "Критеріїв ризиковості платника податку".
		Тобто, відповідачем застосовано формулювання, яке п.п. 6 та 7 Порядку № 117 не передбачено, а відтак реєстрацію податкових накладних зупинено з підстав, які не передбачені законодавством.
		Так, згідно з пп. 1.6. п.1. Критеріїв ризиковості платника податку, оприлюднених  листом ДФС України від 21.03.2018 року № 959/99-99-07-18, комісії Головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: 
		платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);
		дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;
		платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);
		платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;
		платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;
		платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);
		наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.
		Однак, встановити із наявних в матеріалах справи копій квитанцій від 05.07.2018, від 30.11.2018, від 06.12.2018, від 11.12.2018 № 1, які саме із перелічених критеріїв пп. 1.6. п.1. "Критеріїв ризиковості платника податку" стосуються саме позивача неможливо.
		Під час розгляду справи судом, відповідачами не було надано суду жодних доказів щодо приналежності позивача до перелічених категорій ризикових платників податків.
		Відповідно до п.п. 15-16 Порядку №117 письмові пояснення та копії документів, зазначених у    пункті 14 Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.
		Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
		Відповідно до п. 14 Порядку №117 Перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе:
		договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
		договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
		первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;
		розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
		документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.
		З наведеного слідує, що виключного переліку документів, що надаються на підтвердження господарської операції не встановлено.
		Під час судового розгляду справи суд встановив, що операції  з поставки товарів, а саме, одяг вживаний, текстильні вироби, взуття, одяг тощо, не відбулися, оскільки покупець - ТОВ "Автохелп 2016", після проведення  замовлення та узгодження цін на товар, відмовився від придбання товару по виписаних у травні 2018 року на суб`єкта господарювання, який не є платником податку на додану вартість податкових накладних: № 212 від 31.05.2018 року на загальну суму  1 636 695,46 грн., в т.ч. ПДВ - 272 782,58 грн.;  №201 від 31.05.2018 на загальну суму  3 532 551,59 грн., в т.ч. ПДВ - 588 758,60 грн.; № 202 від 31.05.2018 на загальну суму  3 778 077,98 грн., в т.ч. ПДВ - 629 679,66 грн.; № 203 від 31.05.2018 на загальну суму  4 253 195,69 грн., в т.ч. ПДВ - 708 865,95 грн.;№ 204 від 31.05.2018 на загальну суму  2 936 599,43 грн., в т.ч. ПДВ - 489 433,24  грн.; № 205 від 31.05.2018 на загальну суму  2 359 956,64 грн., в т.ч. ПДВ - 393 326,11 грн.; № 206 від 31.05.2018 на загальну суму  3 649 493,24 грн., в т.ч. ПДВ - 608 248,87 грн.; № 207 від 31.05.2018 на загальну суму  4 439 504,87 грн., в т.ч. ПДВ - 739 917, 48 грн.; № 208 від 31.05.2018 на загальну суму  3 000 215, 81 грн., в т.ч. ПДВ - 500 035,97 грн.; № 209 від 31.05.2018 на загальну суму  2 695 547,14 грн., в т.ч. ПДВ - 449 257,86 грн.; № 210 від 31.05.2018 на загальну суму  2 788 236,42 грн., в т.ч. ПДВ - 464 706,07 грн.; № 211 від 31.05.2018 на загальну суму  2 229 091,58 грн., в т.ч. ПДВ - 371 515,26 грн. 
		Для зменшення суми податкових зобов`язань за відсутності здійснення ТОВ "Автохелп 2016" господарських взаємовідносин з суб`єктом господарювання, який не є платником податку на додану вартість, позивач сформував розрахунки коригування та відправив на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме: розрахунок коригування №1 від 25.06.2018 до податкової накладної № 212 від 31.05.2018; розрахунок коригування №2 від 31.05.2018 до податкової накладної № 201 від 31.05.2018; розрахунок коригування №3 від 31.05.2018 до податкової накладної № 202 від 31.05.2018; розрахунок коригування №4 від 31.05.2018 до податкової накладної № 203 від 31.05.2018; розрахунок коригування №5 від 31.05.2018 до податкової накладної № 204 від 31.05.2018; розрахунок коригування №6 від 31.05.2018 до податкової накладної № 205 від 31.05.2018; розрахунок коригування №7 від 31.05.2018 до податкової накладної № 206 від 31.05.2018; розрахунок коригування №8 від 31.05.2018 до податкової накладної № 207 від 31.05.2018; розрахунок коригування №9 від 31.05.2018 до податкової накладної № 208 від 31.05.2018; розрахунок коригування №10 від 31.05.2018 до податкової накладної № 209 від 31.05.2018; розрахунок коригування №11 від 31.05.2018 до податкової накладної № 210 від 31.05.2018; розрахунок коригування №12 від 31.05.2018 до податкової накладної № 211 від 31.05.2018.
		Реєстрація зазначених розрахунків коригування до відповідних податкових накладних була зупинена з підстав відповідності ПК/РК вимогам пп. 1.6 п. 1 "Критеріїв ризиковості платника податку" та запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатніх  для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.
		На виконання вимог відповідача 1, ТОВ "Автохелп 2016" скерувало пояснення № 10/12-1 від 10.12.2018 та копії документів, що підтверджують відсутність здійснення позивачем господарських операцій з суб`єктом господарювання, який не є платником податку на додану вартість, зокрема оборотно-сальдові відомості, оборотно-сальдові відомість по рахунках 6811, 361, розхід ТМЦ, перелік реалізованої продукції з 01.05.2018 по 31.05.2018.
		Як слідує із змісту наявних в матеріалах справи копій повідомлень про подання пояснень та копій документів щодо ПН/РК, реєстрація яких зупинено, позивач надав відповідачу пояснення по кожному розрахунку коригування реєстрація яких була зупинена.
		Проте, комісія, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийняла рішення про відмову в реєстрації розрахунків коригування до відповідних податкових накладних від 27.12.2018 №1036905/40809731, №1036858/40809731, №1036860/40809731, №1036869/40809731, №1036887/40809731, №1036866/40809731, №1036863/40809731, №1036855/40809731, №1036851/40809731, №1036904/40809731, №1036902/40809731, №1036894/40809731.
		Із змісту наявних в матеріалах справи оскаржуваних рішень про відмову в реєстрації розрахунків коригування до відповідних податкових накладних слідує, що підставою для таких відмов було на думку відповідача 1, ненадання платником податку копій документів, зокрема первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.
		Однак, зазначений висновок контролюючого органу спростовується наявними у справі письмовими доказами.
		Так, ТОВ "Автохелп 2016" подало податковому органу пояснення по кожному розрахунку коригування, в яких зазначило, що вище перелічені податкові накладні складено та відправлено на реєстрацію помилково. Вказані ПН не відповідають вимогам ст. 201 ПК України, оскільки не відображають жодних реальних податкових зобов`язань, які визначають об`єкт оподаткування відповідно до ст. 185 ПК України. Тобто, на дату складання вказаних ПН факту відвантаження товарів чи зарахування коштів від покупця не було, що підтверджується оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 361, 6811 бухгалтерського обліку підприємства, 361 рахунок БО, який відображає розрахунки з вітчизняними покупцями підприємства, 6811 рахунок БО, який відображає розрахунки авансами одержаними в національній валюті, а також переліком товарів, що було реалізовано протягом звітного періоду 05.2018 року в розрізі контрагентів. У зв`язку з цим ці ПН не підлягають відображенню в обліку та потребують коригування, тому позивачем було складено та відправлено на реєстрацію в ЄРПН відповідні розрахунки коригування.
		Окрім того, як вбачається із доказів наявних в матеріалах справи, ТОВ "Автохелп 2016" до пояснень надало податковому органу  рух товаро-матеріальних цінностей, з яких слідує, що протягом травня 2018 року реалізовувався товар (взуття вживане, одяг вживаний, текстильні вироби) лише на ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 .  
		З доданих ТОВ "Автохелп 2016" оборотно-сальдових відомостей по рахунках 361 та 6811 слідує, що протягом травня 2018 року не відбувалось реалізації товарів, а  також не отримувались кошти у вигляді авансових платежів від «суб`єктів господарювання, які не є платниками податків» як показників на формування податкових зобов`язань по першій події їх виникнення.
		При цьому, суд наголошує, що рішення комісії не містить чіткого визначення підстав для прийняття комісією ГУ ДФС у Львівській області рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, оскільки у такому не вказано, які саме документи не надані позивачем, не зазначено, якими мотивами керувалася комісія ГУ ДФС у Львівській області, вважаючи, що надані документи не є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію спірних  розрахунків коригування податкової накладної.
		Такі ж висновки висловив Верховний Суд, приймаючи 23.10.2018 постанову у справі № 822/1817/18, зокрема вживання податковим органом загального посилання на пункт шостий Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.
		Згідно з частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
		Суд вважає, що оскаржувані рішення комісії ГУ ДФС у Львівській області містить формальну підставу для їх прийняття, що зазначена у Постанові КМУ №117, а саме ненадання платником податку копій документів.
		Окрім того, суд наголошує, що відповідач не вказує, які саме документи необхідно надати позивачу для підтвердження факту, що господарська операція не відбулася, щоб розрахунки коригування були зареєстровані в ЄРПН та як саме відбулася реєстрація податкових накладних за відсутності факту здійснення господарської операції.
		Так відповідно до п. 21. Порядку № 117, підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:
		ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;
		ненадання платником податку копій документів відповідно до  підпункту 4  пункту 13 цього Порядку;
		надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.
		Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права та підлягає застосуванню національними судами при розгляді справ. 
		В своїй судовій практиці Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, "Онер`їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року).
		Зокрема на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), п. 119).
		Крім того, Резолюцією Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977 урядам держав-членів рекомендовано керуватися у своєму праві й адміністративній практиці принципами, які наводяться у додатку до цієї резолюції.
		Ці принципи застосовуються для захисту осіб, як фізичних, так і юридичних, в адміністративних процедурах відносно будь-яких індивідуальних заходів або рішень, які були прийняті в ході здійснення публічної влади і які за своїм характером безпосередньо впливають на їхні права, свободи або інтереси (адміністративні акти).
		В ході реалізації цих принципів слід ураховувати належним чином вимоги щодо належного та ефективного управління, а також інтереси третіх сторін та основні публічні інтереси. У випадках, коли вимоги зумовлюють необхідність внесення змін або вилучення одного чи більше принципів у конкретних випадках або в специфічних сферах публічної адміністрації, слід докласти всіх можливих зусиль, відповідно до фундаментальних цілей цієї резолюції, для досягнення якомога вищого ступеня справедливості.
		Такими принципами, згідно з Додатком до Резолюції, зокрема, є:
		- право бути вислуханим, що означає, що щодо будь-якого адміністративного акта, який за своїм характером може несприятливо впливати на права, свободи або інтереси особи, така особа може пред`явити факти й аргументи та, у відповідних випадках, докази, що будуть ураховані адміністративним органом;
		- виклад мотивів, що означає, що якщо адміністративний акт є таким, що за своїм характером несприятливо впливає на права, свободи або інтереси особи, така особа отримує інформацію про мотиви, на яких він ґрунтується. Інформація про мотиви зазначається в акті або передається відповідній особі, за її запитом, у письмовій формі протягом розумного строку.
		Відтак, суд вважає, що дії відповідача стосовно прийняття оскаржуваних рішень, в яких не наведені мотиви його ухвалення та не зазначені підстави неврахування наданих позивачем документів та пояснень, свідчать про порушення відповідачем як принципу належного урядування, так і принципів, закріплених в Резолюції Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977 року, свідчать про непрозорість та непередбачуваність дій відповідача, що перешкоджають можливості платника податків планувати в подальшому свою господарську діяльність.
		Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наданих сторонами доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що надані позивачем докази, що містять відомості про обставини, які є предметом доказування у цій справі, підтверджують відсутність факту здійснення господарської операції по спірних розрахунках  коригування, а відтак такі підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
		Відповідно до приписів частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
		Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення про відмову в реєстрації в ЄРПН ПН/РК позивача прийнято необґрунтовано з порушенням вимог зазначених вище нормативно-правових актів, без зазначення у них мотивів їх прийняття, тому позовна вимога про визнання протиправними та скасування рішень підлягає до задоволення.
		Стосовно позовної вимоги зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування №1 від 25.06.2018 до податкової накладної № 212 від 31.05.2018; розрахунок коригування №2 від 31.05.2018 до податкової накладної № 201 від 31.05.2018; розрахунок коригування №3 від 31.05.2018 до податкової накладної № 202 від 31.05.2018; розрахунок коригування №4 від 31.05.2018 до податкової накладної № 203 від 31.05.2018; розрахунок коригування №5 від 31.05.2018 до податкової накладної № 204 від 31.05.2018; розрахунок коригування №6 від 31.05.2018 до податкової накладної № 205 від 31.05.2018; розрахунок коригування №7 від 31.05.2018 до податкової накладної № 206 від 31.05.2018; розрахунок коригування №8 від 31.05.2018 до податкової накладної № 207 від 31.05.2018; розрахунок коригування №9 від 31.05.2018 до податкової накладної № 208 від 31.05.2018; розрахунок коригування №10 від 31.05.2018 до податкової накладної № 209 від 31.05.2018; розрахунок коригування №11 від 31.05.2018 до податкової накладної № 210 від 31.05.2018; розрахунок коригування №12 від 31.05.2018 до податкової накладної № 211 від 31.05.2018, суд зазначає наступне.
		Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).
		Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
		Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
		Реалізація суб`єктами публічної адміністрації своїх повноважень, які є законодавчо визначеними, що випливає з положень ч. 2 ст. 19 Конституції України, здійснюється в межах відповідної законної дискреції.
		Відповідно до Рекомендацій Комітету Міністрів Європи № R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятих 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
		Водночас, адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб`єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції.
		При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб`єкта владних повноважень.
		Так, у відповідності до абзацу 3 пункту 10.3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 № 7 "Про судове рішення в адміністративній справі", суд може ухвалити   постанову про зобов`язання відповідача прийняти рішення певного змісту за винятком випадків, коли суб`єкт владних повноважень відповідно до закону приймає рішення на власний розсуд.
		Відповідно до пункту 28 Порядку №117 Податкова накладна / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:
		прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі;
		набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі;
		протягом п`яти робочих днів не прийнято та/або не зареєстровано в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданих податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить менше 30 млн. гривень;
		протягом семи робочих днів не прийнято та/або не зареєстровано в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданих податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 30 млн. гривень включно. 
		При цьому, згідно з нормами пунктів 19, 20 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:
		прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;
		набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);
		неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
		У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених  пунктом 12  цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду. 
		Таким чином, оскільки суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваних рішень про відмову в реєстрації в ЄРПН розрахунків коригування, ознак щодо порушення позивачем вимог законодавства щодо складення цих розрахунків коригування немає, є достатні підстави для прийняття комісією рішення про реєстрацію вказаних розрахунків коригування.
		Відтак, позовна вимога про зобов`язання ДФС України зареєструвати в ЄРПН подані позивачем розрахунки коригування є обґрунтованою та підлягає до задоволення.
		Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено факт правомірності своїх дій та рішення.
		Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі.
		Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Автохелп 2016" до Головного управління ДФС у Львівській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.
		Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Львівській області про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 27.12.2018 №1036905/40809731, №1036858/40809731, №1036860/40809731, №1036869/40809731, №1036887/40809731, №1036866/40809731, №1036863/40809731, №1036855/40809731, №1036851/40809731, №1036904/40809731, №1036902/40809731, №1036894/40809731. 
		Зобов`язати Державну фіскальну службу України вчинити дії щодо реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунки коригувань кількісних та якісних показників, виписаних до податкових накладних розрахунок коригування №1 від 25.06.2018 до податкової накладної № 212 від 31.05.2018; розрахунок коригування №2 від 31.05.2018 до податкової накладної № 201 від 31.05.2018; розрахунок коригування №3 від 31.05.2018 до податкової накладної № 202 від 31.05.2018; розрахунок коригування №4 від 31.05.2018 до податкової накладної № 203 від 31.05.2018; розрахунок коригування №5 від 31.05.2018 до податкової накладної № 204 від 31.05.2018; розрахунок коригування №6 від 31.05.2018 до податкової накладної № 205 від 31.05.2018; розрахунок коригування №7 від 31.05.2018 до податкової накладної № 206 від 31.05.2018; розрахунок коригування №8 від 31.05.2018 до податкової накладної № 207 від 31.05.2018; розрахунок коригування №9 від 31.05.2018 до податкової накладної № 208 від 31.05.2018; розрахунок коригування №10 від 31.05.2018 до податкової накладної № 209 від 31.05.2018; розрахунок коригування №11 від 31.05.2018 до податкової накладної № 210 від 31.05.2018; розрахунок коригування №12 від 31.05.2018 до податкової накладної № 211 від 31.05.2018.
		Стягнути з Головного управління ДФС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 39462700) за рахунок його бюджетних асигнувань 23052 (двадцять три тисячі п`ятдесят дві) грн сплаченого судового збору в користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Автохелп 2016" (79021, Львівська обл., місто Львів, вулиця Кульпарківська, будинок 93А, код ЄДРПОУ 40809731).
		Рішення  суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної  скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті  чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
		Апеляційна скарга на рішення подається протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення до  Восьмого апеляційного адміністративного суду.  Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Львівський  окружний адміністративний суд. 
		Повний текст рішення складено та підписано 22.07.2019.
		 
		 
		 
		 
		          Суддя                                                                                               Кухар Н.А.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...