Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 905/962/19 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; За спожиті енергоносії.
Надіслано судом: 25.07.2019. Зареєстровано: 25.07.2019. Забезпечено надання загального доступу: 26.07.2019.
Дата набрання законної сили: 10.10.2019
Результат оскарження 10.10.2019 Східний апеляційний господарський суд: залишено рішення місцевого суду без змін, а скаргу без задоволення
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ 
		61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua 
		Р І Ш Е Н Н Я 
		іменем України
		 
		24.07.2019 Справа № 905/962/19 
		Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Демідової П.В., при секретарі судового засідання Бутовій Є.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
		 
		за позовом Акціонерного товариства «Національна компанія «Нафтогаз України», м. Київ
		до Публічного акціонерного товариства «Часівоярський вогнетривкий комбінат», м. Часів Яр Донецької області, 
		про стягнення боргу в сумі 1 775,60 грн., у тому числі: 1 253,19 грн.  пеня, 179,03 грн.  3% річних, 343,39 грн.  інфляційні витрати,-
		 
		Представники сторін:
		від позивача: Єфременко О.О.  адвокат за довіреністю № 14-192 від 17.05.2019р.;
		від відповідача: не з`явився. 
		 
		Суть справи:
		 
		Позивач, Акціонерне товариство «Національна компанія «Нафтогаз України», звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Публічного акціонерного товариства «Часівоярський вогнетривкий комбінат» про стягнення боргу в сумі 1 775,60 грн., у тому числі: 1 253, 19 грн.  пеня, 179, 03 грн.  3% річних, 343, 39 грн.  інфляційні втрати.
		В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору постачання природного газу №4775/1617-БО-6 від 14.09.2016р. в частині своєчасної оплати природного газу.
		Ухвалою господарського суду Донецької області від 3 червня 2019 року зазначену позовну заяву залишено без руху.
		19 червня 2019 року від позивача на адресу суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви за вих. № 14/4-1829В від 14 червня 2019 року.
		У зв`язку з перебуванням судді Ніколаєвої Л.В. у відпустці з 13 червня 2019 року по 1 липня 2019 року розпорядженням керівника апарату суду за № 01-01/316 від 20 червня 2019 року вирішено провести повторний автоматизований розподіл справи та у відповідності до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 червня 2019 року визначено головуючого суддю Демідову П.В.
		Ухвалою суду від 24 червня 2019 року зазначену заяву було розглянуто та вирішено прийняти позовну заяву до розгляду, відкрити провадження у справі, визначено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
		12 липня 2019 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву за вих. № 12/2-171 від 08.07.2019р., згідно з яким відповідач заперечує проти стягнення пені, посилаючись на мораторій, ввнднгтй згідно зі ст. 2 Закону України «Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси».
		Позивач з`явився в судове засідання, наполягав на задоволені вимог в повному обсязі. 
		Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, місце та час розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачеві.
		Оскільки у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору та відповідачем не надано доказів в підтвердження поважності причин неявки його повноважного представника в судове засідання, справа розглядається відповідно до ст.202 ГПК України без явки сторін за наявними в ній матеріалами.
		З`ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, суд,- 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		14 вересня 2016 року між Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі  Постачальник) та Публічним акціонерним товариством «Часівоярський вогнетривкий комбінат» (далі  Споживач) укладено Договір постачання природного газу № 4775/1617-БО-6 (далі  Договір), за змістом якого Постачальник зобов`язується поставити Споживачеві у 2016-2017 роках природний газ, а споживач зобов`язується оплатити його на умовах цього Договору.
		Природний газ, що постачається за цим Договором, використовується Споживачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами/організаціями та іншим споживачам.(п. 1.2. Договору)
		Відповідно до п. 2.1. Договору Постачальник передає споживачу з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року природний газ обсягом до 4, 360 кубічних метрів в місяць. 
		Згідно з п. 3.4. Договору приймання-передача природного газу оформлюється актом приймання-передачі.
		П. 5.2. Договору ціна на газ встановлена у розмірі 9 488, 64 грн. (з ПДВ) за 1 000 куб. метрів.
		У відповідності до п. 6.1. Договору оплата за природний газ здійснюється покупцем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.
		П. 8.2. Договору встановлена відповідальність Споживача сплатити Постачальнику пеню в розмірі 21% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України у випадку прострочення Споживачем строків оплати природного газу.
		Відповідно до п.10.3 Договору строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, становить 5 років.
		Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін скріплення їх підписів печатками сторін, за їх наявності, і діє в частині реалізації природного газу з 1 жовтня 2016 року до 30 вересня 2017 року, а в частині проведення розрахунків  до повного здійснення. (п. 12.1. Договору)
		Договір та додаткові угоди до нього складено, підписано та скріплено печатками сторін без зауважень.
		На підтвердження факту приймання-передачі природного газу позивачем надано акти приймання-передачі природного газу, зокрема за жовтень 2016 року, грудень 2016 року, січень 2017 року та квітень 2017 року, відповідно до яких: 
		- Актом від 31.10.2016р. передано 1 221 куб. м. вартістю 8 668, 13 грн.;
		- Актом від 31.12.2016р. передано 35 218 куб. м. вартістю 275 018, 29 грн.;
		- Актом від 31.01.2017р. передано 13 678 куб. м. вартістю 81 116, 02 грн.;
		- Актом від 30.04.2017р. передано 1 359 куб. м. вартістю 12 895, 06 грн.
		 
		Як зазначає позивач та не заперечує відповідач, останнім оплату за зазначеними актами здійснено з порушенням строків, внаслідок чого виникли підстави для нарахування пені та штрафних санкцій.
		Надавши правову кваліфікацію відносинам, що склались між сторонами, суд робить висновок, що вони пов`язані із поставкою. За приписами ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
		Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання  відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом.
		Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.
		Згідно із ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Таке імперативне врегулювання договірних відносин усуває будь-які сумніви щодо юридичного значення умов договору: вони є юридично обов`язковими, гарантують право учасникам договірних відносин бути впевненими в тому, що кожна зі сторін має виконувати умови договору належним чином, а цивільні права, що ґрунтуються на його умовах, підлягають захисту в тій же мірі і в той же спосіб, що і права, які прямо передбачені актами цивільного законодавства або випливають із них.
		За змістом ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
		За приписами ст.611 зазначеного нормативно-правового акту у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
		З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач неналежним чином здійснював свої зобов`язання за договором, оплату товару за договором виконував з порушенням строків, у зв`язку з чим позивач правомірно вимагає стягнути з відповідача штрафні санкції за порушення термінів оплати за Договором.
		Позивач просив суд стягнути пеню у розмірі 1 253,19 грн, 3% річних у розмірі 179, 03 грн., інфляційні втрати у розмірі 343,39 грн.
		У відповідності до ч. 1 ст. 530 ЦК України зобов`язання повинно виконуватися у строки, встановлені договором.
		Відповідно до ст.ст. 611, 612 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав у строк, встановлений договором або законом.
		Особливості регулювання відповідальності за порушення грошових зобов`язань у відносинах суб`єктів господарювання визначаються приписами статей 534, 549-552 ЦК України, статей 229-234 ГК України та статей Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань».
		Відповідно до ст.1, ч.2 ст.2 Закону України «Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси» Законом до 31 грудня 2020 року встановлені додаткові гарантії щодо захисту житлових та майнових прав громадян, які проживають на територіях, де проводиться антитерористична операція, та громадян, які тимчасово переселені в інші населені пункти України з територій, на яких проводиться антитерористична операція. 
		Частиною 2 ст. 2 Закону встановлено мораторій на час, визначений у статті 1 цього Закону, на нарахування та стягнення пені та інших штрафних санкцій енергопостачальними компаніями у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси підприємствами - виконавцями/виробниками житлово-комунальних послуг, що надають такі послуги у районі проведення антитерористичної операції. 
		Виходячи з зазначеного вище, можливість застосування приписів цього Закону до спірних правовідносин вимагає дотримання наступних умов: наявність визначеного законом кола суб`єктів такого спеціального права (енергопостачальні компанії та підприємства - виконавці/виробники житлово-комунальних послуг, що надають такі послуги у районі проведення антитерористичної операції), існування між ними договірних відносин з постачання енергетичних ресурсів.
		Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 25 травня 1998 року №747 «Про визначення гарантованих постачальників природного газу» встановлено, що гарантованим постачальником природного газу для промислових споживачів, річний обсяг споживання природного газу яких перевищує 3 млн. куб. метрів, та підприємств, що здійснюють виробництво теплової енергії, є Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», що в установленому порядку отримала ліцензію на постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом.
		У п.п. 5, 6 статуту Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», затвердженого зазначеною вище постановою Кабінету Міністрів України встановлено, що метою діяльності Компанії є сприяння структурній перебудові нафтової, газової та нафтопереробної галузей, підвищення рівня енергетичної безпеки держави, забезпечення ефективного функціонування та розвитку нафтового комплексу, більш повного задоволення потреб промислових і побутових споживачів у сировині та паливно-енергетичних ресурсах і отримання прибутку. Предметом діяльності Компанії є, зокрема, постачання природного газу, організація виробництва і постачання електричної та теплової енергії.
		Згідно з п.2 ст.1 постанови №705 від 25.07.2012 Кабінету Міністрів України «Про визначення гарантованих постачальників природного газу» гарантованим постачальником природного газу для промислових споживачів, річний обсяг споживання природного газу яких перевищує 3 млн. куб. метрів, та підприємств, що здійснюють виробництво теплової енергії, є Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», що в установленому порядку отримала ліцензію на постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом.
		Законом України «Про енергозбереження» встановлено, що енергозбереження - діяльність (організаційна, наукова, практична, інформаційна), яка спрямована на раціональне використання та економне витрачання первинної та перетвореної енергії і природних енергетичних ресурсів в національному господарстві і яка реалізується з використанням технічних, економічних та правових методів; паливно-енергетичні ресурси - це сукупність всіх природних і перетворених видів палива та енергії, які використовуються в національному господарстві.
		Відповідно до п.1.5 ст.1 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», енергоносіями, крім іншого, є газ нафтопереробки, нафтопродукти, природний газ, природні енергетичні ресурси (ядерна, гідравлічна та геотермальна енергія, інші природні ресурси).
		Таким чином можна дійти висновку, що природний газ є матеріальним об`єктом, різновидом палива, в якому зосереджена енергія, придатна для практичного використання, є одним з видів енергетичних ресурсів.
		З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» є енергопостачальною компанією в розумінні ст. 2 Закону «Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси».
		Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальними послугами є результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил. Виконавцем таких послуг є суб`єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору. У свою чергу,споживачами є фізичні або юридичні особи, які є власниками (співвласниками) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги
		Залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо; пункт 1 частини першої ст.13 названого Закону в зазначеній редакції).
		В матеріалах справи наявні ліцензії відповідача на виробництво теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними та місцевими тепловими мережами та постачання теплової енергії, видані Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. 
		Рішенням виконавчого комітету Часівярівської міської ради від 25.06.2006 року відповідач визначений виробником послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води у місті Часів Яр.
		З огляду на вищевикладене Публічне акціонерне товариство «Часівоярський вогнетривний комбінат» є теплопостачальним та теплогенеруючим підприємством.
		При цьому, відповідач здійснює свою господарську діяльність у м. Часів Яр Донецької області, яке входить до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року №1275-р.
		Як вже зазначалося, згідно п.1.2 договору газ, який постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами/організаціями та іншими споживачами.
		Тобто, Публічне акціонерне товариство «Часівоярський вогнетривний комбінат» споживало природний газ як виконавець/виробник житлово-комунальних послуг.
		Таким чином, з урахуванням того, що відповідач є виконавцем/виробником житлово-комунальних послуг, діяльність та потужності якого спрямовані на надання/вироблення відповідних послуг на території проведення антитерористичної операції, приймаючи до уваги, що позивач є постачальником енергоресурсу, положення ч.2 ст.2 Закону України «Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси» розповсюджують свою дію на спірні правовідносини, які виникли внаслідок неналежного виконання відповідачем умов Договору.
		З огляду на викладене вище, позовні вимоги в частині стягнення пені є такими, що не підлягають задоволенню.
		Стосовно нарахованих відсотків річних у розмірі 179, 03 грн. та інфляційних втрат у розмірі 343, 39 грн. суд зазначає наступне.
		Ст. 536 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
		Згідно із ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
		Перевіривши наданий позивачем розрахунок, судом встановлено, що розрахунок 3% річних на суму боргу за період, в який відбулося порушення, складає 179, 03 грн.
		Перевіривши наданий позивачем розрахунок, судом встановлено, що розмір інфляційних нарахувань за визначений період складає 343, 39 грн.
		Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
		Судові витрати у відповідності до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України стягуються з відповідача на користь позивача пропорційно задоволених позовних вимог.
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 74, 76, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, - 
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Позовні вимоги Акціонерного товариства «Національна компанія «Нафтогаз України» до Публічного акціонерного товариства «Часівоярський вогнетривкий комбінат» про стягнення боргу в сумі 1 775, 60 грн., у тому числі: 1 253,19 грн.  пеня, 179, 03 грн.  3% річних, 343, 39 грн.  інфляційні витрати  задовольнити частково.
		Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Часівоярський вогнетривкий комбінат» (84551, Донецька обл., Бахмутський район, місто Часів Яр, вулиця Комсомольська, будинок 1, код ЄДРПОУ 00191773) на користь Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01601, м. Київ, Вулиця Богдана Хмельницького, будинок 6, код ЄДРПОУ 20077720) 3 % річних у розмірі 179,03 грн., інфляційні витрати у розмірі 343,39 грн., судові витрати у розмірі 565, 16 грн.
		В решті позовних вимог відмовити.
		Видати наказ після набрання рішення законної сили.
		 
		Рішення може бути оскаржене в Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку передбаченому розділом IV ГПК України з урахуванням приписів перехідних положень.
		 
		Суддя П.В. Демідова 
		 
		Повний текст рішення складено та підписано 25.07.2019р.
		 
		Інформацію щодо руху справи можна отримати на інформаційному сайті http://www.reyestr.court.gov.ua, веб-порталі "Судова влада України" (dn.arbitr.gov.ua)

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...