Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 161/10598/16-а : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них; дорожнього руху.
Надіслано для оприлюднення: 24.07.2019. Зареєстровано: 26.07.2019. Забезпечено надання загального доступу: 26.07.2019.
Дата набрання законної сили: 24.07.2019
Номер судового провадження: К/9901/33349/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		24 липня 2019 року 
		Київ
		справа №161/10598/16-а
		адміністративне провадження №К/9901/33349/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача - Шевцової Н.В.,
		суддів: Кашпур О.В., Уханенко С.А.
		розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу № 161/10598/16-а
		за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції у м. Луцьку Коленди М.П. про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
		за касаційною скаргою інспектора роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції у м. Луцьку Коленди М.П.
		на постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 8 грудня 2016 року, прийняту у складі головуючого судді Гриня   О.   М.   
		та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2017 року у складі колегії суддів: головуючого судді: Клюби В.В., суддів: Кухтея Р.В., Попка Я.С.,
		 
		У С Т А Н О В И В:
		 
		I.      Суть спору
		 
		1.   16 серпня 2016 року ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до суду із адміністративним позовом до інспектора роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції у м. Луцьку Коленди М.П. (далі - Відповідач) у якому просив скасувати постанову від 29 липня 2016 року, як незаконну та закрити провадження.
		 
		2.   Позовні вимоги обґрунтовані тим, що    29 липня 2016 року, рухаючись у місті Луцьк по вул. Сенаторки Левчаніської у бік центрального ринку був зупинений патрульними поліції, які повідомили, що він під час керування транспортним засобом по вул. Шевченка розмовляв по телефону, однак не змогли пояснити, чому він не був зупинений ними на місці події. Зазначає, що на вимогу йому було зачитано права, однак у відповідь на клопотання про відкладення розгляду справи про адміністративне правопорушення з метою скористатися правовою допомогою патрульні поліції йому відмовили. На думку Позивача, оскаржувана постанова є незаконною та при її прийняття відповідачем було допущено грубі порушення приписів статей 278, 279, 280, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
		 
		3.   Відповідач позовні вимоги не визнав та просив відмовити у задоволенні позовної заяви, з підстав обґрунтованого притягнення позивача до адміністративної відповідальності та прийняття оскаржуваної постанови з дотриманням приписів Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
		 
		ІІ.      Установлені судами фактичні обставини справи
		 
		4.            29 липня 2016 року інспектор роти № 2 батальйону УПП м. Луцьк лейтенант поліції Коленда М.П. склав щодо ОСОБА_1 постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ПС 2 № 778278.
		 
		5. Відповідно до зазначеної постанови, 29 липня 2016 року о 17 год. 00 хв. у м. Луцьк по вул. Тараса Шевченка, 9, Позивач керуючи транспортним засобом Chevrolet Lacetti, державний номер НОМЕР_1 під час руху транспортного засобу розмовляв по мобільному телефону, чим порушив п. п. 2.9. (д) Правил дорожнього руху; не мав при собі та не пред`явив поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим вчинив адміністративні правопорушення, передбачені частиною першої статті 126 КУпАП та частиною другою статті 122 КУпАП, внаслідок чого інспектором на позивача було накладено штраф у розмірі 850 грн.
		 
		ІІІ.      Рішення судів у цій справі та мотиви їх ухвалення
		 
		6.    08 грудня 2016 року постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 5 квітня 2017 року, позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ПС2 № 778278 від 29 липня 2016 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
		 
		7.   Частково задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які підтверджують вчинення позивачем адміністративних правопорушень. 
		 
		8.   При цьому суди відмовили в задоволенні позову щодо закриття провадження у справі, із посиланням, що чинним законодавством встановлений інший порядок закриття провадження у справах про адміністративні правопорушення.
		 
		ІV.      Касаційне оскарження
		9.            28 квітня 2017 року у Вищому адміністративному суді України зареєстровано касаційну скаргу Відповідача.
		 
		10.   У касаційній скарзі Відповідач посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, при цьому зазначає, що правопорушення фіксувалось на нагрудну камеру, проте за спливом часу відеозапис не збережено, а тому надати його для перегляду немає можливості. Також Відповідач вказує, що судом першої інстанції всебічно, повно та об`єктивно не було оцінено докази (рапорт, пояснення представника). Вважає, що оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення відповідає дійсним обставинам справи, винесена з дотриманням норм чинного законодавства, стягнення накладено в межах санкції статті за вчинене правопорушення, а тому просить суд рішення судів попередніх інстанцій.
		11.   05 травня 2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України у складі судді Загороднього А.Ф. відкрито касаційне провадження. Витребувано справу № 161/10598/16-а з Луцького міськрайонного суду Волинської області. 
		12.   30 травня 2017 року справа №      161/10598/16-а (№      2а/161/895/16) надійшла до Вищого адміністративного суду України.
		13.    06 червня 2017 року Позивачем подано заперечення на касаційну скаргу, в якій посилаючись на її абсурдність, нелогічність та вказуючи, що вона суперечить Закону просив суд залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін.
		14.   На виконання вимог підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" "Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (набрав чинності 15 грудня 2017 року) касаційну скаргу передано до Верховного Суду.
		15.   Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад суду: Шарапа В. М. - головуючий суддя, судді: Бевзенко В. М., Данилевич Н. А.
		16.   12 червня 2019 року на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 11 червня 2019 року №      705/0/78-19 проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.
		17.   Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад суду: Шевцова Н.   В. - головуючий суддя, судді: Кашпур О.   В., Уханенко С. А.
		 
		V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
		 
		18.   За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
		19.   Приписами частини першої статті 341 КАС України  визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		20.   Згідно з частиною другою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		21.   Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		22.   Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - Правила №1306) 
		23.   Абзацом 1 пункту 1.5. Розділу 1 Правил №1306 встановлено, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
		24.   Пункт 1.9. Розділу 1 Правил №1306: особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
		25.   Підпункт «а» пункту 2.9. Розділу 2 Правил №1306визначає, що водієві забороняється: під час руху транспортного засобу користуватися засобами зв`язку, тримаючи їх у руці (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання).
		26.   Частина друга статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х (далі - КУпАП):  <..> Порушення правил користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів. <..>
		27.   Частиною першою статті 126 КпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»).
		28.   Пункт 8 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року № 580-VII (далі - Закон № 580-VII): поліція відповідно до покладених на неї завдань, у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
		29.   Частина перша статті 222 КУпАП: <…> органи Національної поліції уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 122 КУпАП <…>.
		30.   Частина перша статті 276 КУпАП: справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
		31.Частини друга та четверта статті 285 КУпАП визначає, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких відноситься до компетенції Національної поліції. У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами)на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
		32.   Стаття 251 КУпАП: доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
		33.   Частина 2 статті 283 КУпАП: Постанова повинна містити: найменування  органу  (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу,  стосовно  якої  розглядається  справа (прізвище,  ім`я  та  по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
		34.   Частина 3 статті 283 КУпАП: Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
		35.   Відповідно до частини 1-3 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 № 2747-IV (далі - КАС України) належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.
		36.   Частина 2 статті 71 КАС України  В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		 
		VІ ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		37.   Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, згідно зі статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
		38.   Верховний Суд відхиляє доводи касаційної скарги щодо наявності у справі належних доказів, якими зафіксовано вчинені позивачем адміністративні правопорушення, з огляду на наступне.
		39.   Матеріалами справи підтверджено та не оспорюється сторонами, що оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не містить інформації про будь - яку фіксацію правопорушення.
		40.   Водночас, приписами частини третьої статті 283 КУпАП чітко передбачено імперативний обов`язок відповідача щодо зазначення технічного засобу яким здійснено фото або відеозапис у постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.  
		41.   У разі відсутності ж в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, з точки зору процесуального законодавства, статті 70 КАС України, не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.
		42.   Також, Верховний Суд зауважує про процесуальний обов`язок відповідача, передбачений частиною другою статті 71 КАС України, щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення   ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. 
		43.   Верховний Суд зазначає, що аналогічна правова позиція, викладена у постанові від 15 листопада 2018 у справі № 524/5536/17.
		44.   Таким чином, враховуючи викладене, Верховний Суд приходить до висновку, що суди попередніх інстанцій обґрунтовано задовольнили позовні вимоги з підстав недоведеності відповідачем вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень. 
		45.   Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення першої та (або) апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
		46.   Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		47.   Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції вважає викладені в касаційній скарзі доводи безпідставними, а оскаржувані судові рушення є такими, що відповідають нормам процесуального права, з огляду на що і підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
		 
		VІІ. Судові витрати
		 
		48.   З огляду на категорію цієї справи та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
		 
		Керуючись статтями 341, 343, п.   1 ч.   1 ст.   349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -
		 
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		1.          Касаційну скаргу інспектора роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції у м. Луцьку Коленди М.П. залишити без задоволення. 
		 
		2.          Постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 8 грудня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду  від 5 квітня 2017 року у справі №   161/10598/16-а залишити без змін. 
		 
		3.          Судові витрати розподілу не підлягають.
		 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий суддя                                                                                Н.   В.   Шевцова
		 
		Судді                                                                                                    О.   В.   Кашпур
		 
		С.   А.   Уханенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...