Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 202/7730/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 28.07.2019. Забезпечено надання загального доступу: 29.07.2019.
Дата набрання законної сили: 25.07.2019
Номер судового провадження: 61-10407ск19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем України
		 
		25 липня 2019 року
		м. Київ
		 
		справа № 202/7730/17
		провадження № 61-10407св19 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Черняк Ю. В., 
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 , 
		відповідачі: ОСОБА_2 , Публічне акціонерне товариство «Акціонерний банк «РадаБанк», Індустріальний відділ державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Перфілова Олена Анатоліївна, 
		третя особа - Служба у справах дітей Індустріальної районної у місті Дніпрі ради,
		розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 19 вересня 2018 року у складі судді Бельченко Л. А. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 квітня 2019 року у складі колегії суддів: Ткаченко І. Ю., Деркач Н. М., Каратаєвої Л. О., 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		1. Описова частина
		Короткий зміст позовних вимог
		У листопаді 2017 року  ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк» «РадаБанк» (далі - ПАТ «Акціонерний банк» «РадаБанк»), Індустріального відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Перфілової О. А., третя особа: Служба у справах дітей Індустріальної районної у місті Дніпрі ради, про визнання електронних торгів недійсним.
		 
		Позов мотивовано тим, що 22 грудня 2015 року Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська був виданий виконавчий лист № 202/8469/15-ц про стягнення з неї на користь ПАТ «Акціонерний банк «РадаБанк» боргу у розмірі 29 831 грн 30 коп. На підставі вказаного виконавчого листа Індустріальним відділом державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області відкрито виконавче провадження № 49963304. 
		 
		В межах вказаного виконавчого провадження на електронних торгах була реалізована 1/6 частини квартири АДРЕСА_1 , яка належала їй, на підставі свідоцтва про право на спадщину від 10 лютого 2009 року серії ВМВ № 979791. 
		 
		Відповідно до звіту суб`єкта оціночної діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 від 11 листопада 2016 року ринкова вартість об`єкта оцінки складає 52 000 грн. Проте під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження 02 листопада 2017 року вона дізналася, що відповідно до протоколу № 256462 вказана частина квартири була реалізована через електронні торги за 36 400 грн ОСОБА_2 .
		 
		На підставі протоколу електронних торгів та акта державного виконавця Бугайцю О. С. приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Перфіловою О. А. було видано свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торів від 17 липня 2017 року № 3129. 
		 
		Також позивач зазначала, що в матеріалах виконавчого провадження міститься відповідь голови Житлово будівельного кооперативу № 241 на запит державного виконавця, в якій зазначено, що у квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані дві особи: позивач, та ОСОБА_4 , разом з тим, в даній квартирі разом з нею проживали її неповнолітні діти: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . 
		 
		Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просила визнати недійсними торги, які відбулися 15 травня 2017 року відповідно до протоколу проведення електронних торгів № 256462, щодо реалізації 1/6 частини квартири АДРЕСА_1 . 
		 
		Визнати недійсним та скасувати протокол проведення вказаних електронних торгів від 15 травня 2017 року № 256462 та акт державного виконавця Індустріального відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Григорчук Г. В. про проведені електронні торги від 19 червня 2017 року. 
		 
		Визнати недійсним свідоцтво про придбання нерухомого майна з електронних торгів від 17 липня 2017 року серія та номер 3129, виданий приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Перфіловою О. А. та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийняте 17 липня 2017 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Перфіловою О. А., індексний номер 36177615, на підставі якого в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно внесено запис № 21425779 про право власності за ОСОБА_2 на 1/6 частину квартири АДРЕСА_1 та скасувати (виключити) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис № 21425779. 
		 
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 19 вересня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. 
		 
		Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що електронні торги з реалізації 1/6 частини квартири АДРЕСА_1 були проведені відповідно до вимог чинного законодавства України.
		 
		Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
		Постановою Дніпровського апеляційного суду від 24 квітня 2019 року апеляційну скаргу   ОСОБА_1  залишено без задоволення.
		Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 19 вересня 2018 року залишено без змін.
		Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що арештоване нерухоме майно було передано на реалізацію до спливу шестимісячного строку після підписання суб`єктом оціночної діяльності звіту про вартість нерухомого майна, а якщо строк дійсності звіту про оцінку майна закінчився після передачі майна на реалізацію, повторна оцінка такого майна не проводиться. Крім того,  порушень прав неповнолітніх дітей з боку державного виконавця у зв`язку з відсутністю дозволу органу опіки та піклування на передачу майна на реалізацію не вбачається, оскільки державним виконавцем було отримано інформацію про відсутність прав неповнолітніх дітей на спірне нерухоме майно.
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		У травні 2019 року  ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким  позовні вимоги задовольнити.
		 
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції 
		Ухвалою судді Верховного Суду від 05 червня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.
		Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
		У червні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
		Аргументи учасників справи
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		 
		Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки тому, що звіт про оцінку майна, на дату проведення торгів втратив чинність. Крім того, у квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані дві особи: вона та ОСОБА_4 , але, в цій квартирі разом з нею проживали її неповнолітні діти: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . 
		Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
		У липні 2019 року до Верховного Суду надійшли заперечення на касаційну скаргу від ПАТ «Акціонерний банк» «РадаБанк», в яких воно просило залишити оскаржувані судові рішення без змін, оскільки вони прийняте при всебічному та повному з`ясуванні обставин справи, ґрунтуються на правильному застосуванні норм чинного законодавства України. 
		 
		Фактичні обставини справи, встановлені судами 
		22 грудня 2015 року Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська був виданий виконавчий лист № 202/8469/15-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Акціонерний банк «РадаБанк» боргу у розмірі 29 831 грн 30 коп.
		Вказаний виконавчий лист був пред`явлений до виконання до Індустріального відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області та об`єднаний з виконавчими листами від 02 липня 2016 року № 2/0202/1265/2016 та від 04 травня 2017 року 202/8129/16-ц в зведене виконавче провадження № 52425535, загальна сума стягнення з ОСОБА_1 за якими складала 56 579 грн 75 коп.
		04 жовтня 2016 року державним виконавцем Індустріального відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області складено акт опису та арешту майна боржника, а саме 1/6 частини квартири АДРЕСА_1 , яка належала позивачу на підставі свідоцтва про право на спадщину від 10 лютого 2009 року серії ВМВ № 979791.
		Постановою державного виконавця від 17 жовтня 2016 року призначено експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні.
		11 листопада 2016 року суб`єктом оціночної діяльності фізичною особою підприємцем ОСОБА_3 складено та підписано звіт про оцінку вартості майна - 1/6 частини квартири АДРЕСА_1 . Вартість вказаного нерухомого майна відповідно до звіту складає 52 000 грн. (а.с. 12-24).
		21 грудня 2017 року державним виконавцем Індустріального відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області направлено запит до обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельного кооперативу № 241» з метою встановлення осіб, які мають право користування спірним нерухомим майном. Довідкою, отриманою державним виконавцем 25 січня 2017 року, голова обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельного кооперативу № 241» Сокуренко Б. Ф. повідомив державного виконавця про те, що у спірній квартирі зареєстровані дві особи: ОСОБА_1 та ОСОБА_8 (а.с. 156).
		10 березня 2017 року за вихідним № 676/13.4/76 державним виконавцем було сформовано заявку на реалізацію Державному підприємству «СЕТАМ» та передано до вказаної установи.
		14 березня 2017 року лот № 205824 - 1/6 частину квартири АДРЕСА_1 було виставлено на торги та призначені електронні торги на 03 квітня 2017 року за стартовою ціною 52 000 грн. Разом з тим, 03 квітня 2017 року електронні торги не відбулися (а.с. 60).
		Наступні електронні торги було призначено на 24 квітня 2017 року, стартова ціна лота 44 200 грн, однак торги не відбулися у зв`язку з тим, що від жодного учасника не надійшла цінова пропозиція (а.с. 61).
		15 травня 2017 року були проведені електронні торги з реалізації лота № 212942 - 1/6 частини квартири АДРЕСА_1 та вказаний лот був реалізований за 36 400 грн. Переможцем вказаних електронних торгів став відповідач ОСОБА_2 (а.с. 62-63).
		19 червня 2017 року державним виконавцем було складено акт про проведені електронні торги (а.с. 27-28).
		17 липня 2017 року переможцю електронних торгів ОСОБА_2 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Перфіловою О. А. було видане свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів серія та номер 3129 та зареєстровано за ОСОБА_2 право власності на 1/6 частину квартири АДРЕСА_1 (а.с. 9-11).
		2. Мотивувальна частина
		Позиція Верховного Суду
		 
		Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		 
		Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
		 
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		Відповідно до частини першої статті 3 ЦПК України, у редакції, чинній на момент розгляду справи судами попередніх інстанцій, частини першої статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
		Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.
		Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
		Згідно із частиною другою статті 16, частиною першою статті 215 ЦК України одним зі способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням стороною (сторонами) вимог, установлених частинами першою, третьою, п`ятою, шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема у зв`язку з невідповідністю змісту правочину цьому Кодексу та іншим актам цивільного законодавства.
		Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, а саме в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів, є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином.
		Наведене узгоджується з нормами частини четвертої статті 656 ЦК України, за якою до договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу; або не випливає з їхньої суті.
		Таким чином, правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (статей 203, 215 ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, у разі невиконання вимог щодо процедури, порядку проведення торгів, передбачених Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року № 68/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02 листопада 1999 року за № 745/4038 (далі - Тимчасове положення).
		Підставою для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених Тимчасовим положенням, а саме: правил, які визначають процедуру підготовки, проведення торгів (опублікування інформаційного повідомлення певного змісту про реалізацію нерухомого майна; направлення письмових повідомлень державному виконавцю, стягувачу та боржнику про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна тощо) (розділ 3); правил, які регулюють сам порядок проведення торгів (розділ 4); правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів торгів (розділ 6).
		За правилами проведення прилюдних торгів, передбачених Тимчасовим положенням, спеціалізована організація проводить прилюдні торги за заявкою державного виконавця, в якій зазначається початкова вартість майна, що виставляється на торги за експертною оцінкою, та інші відомості. Визначення стартової ціни лота здійснюється на підставі початкової вартості майна за результатами проведеної оцінки майна незалежним суб`єктом оціночної діяльності.
		На момент проведення прилюдних торгів, у тому числі повторних торгів, для визначення вартості об`єкта оцінки звіт про оцінку майна повинен бути дійсним.
		Проведення прилюдних торгів з реалізації майна за ціною, визначеною звітом про оцінку майна, який утратив чинність, є порушенням установлених законодавством правил про порядок реалізації майна на прилюдних торгах, у тому числі правил про визначення стартової ціни реалізації майна, - а саме частини п`ятої статті 58 Закону № 606-XIV, пунктів 3.2, 3.4 Тимчасового положення.
		При цьому, для визнання торгів недійсними з підстави закінчення строку дії оцінки майна необхідно, щоб такі порушення порядку одночасно порушували права чи законні інтереси особи, яка оскаржує торги.
		З огляду на норми частини першої статті 16 ЦК України проведення прилюдних торгів з реалізації майна за ціною, визначеною звітом про оцінку майна, який утратив чинність, є підставою для визнання цих торгів недійсними за умови порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює і доведення такого порушення прав покладається на особу, яка оспорює прилюдні торги.
		Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду України від 15 травня 2019 року у справі 678/301/12 (провадження № 14-624цс18).
		Державним виконавцем було неодноразово направлено запит до обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельного кооперативу № 241» з метою встановлення осіб, які мають право користування спірним нерухомим майном, та отримано довідку про те, що у спірній квартирі зареєстровані лише позивач та ОСОБА_4 та у вказаній квартирі ніхто не проживає більше двох років (а.с. 65). 
		Положеннями статті 29 ЦК України встановлено, що місцем проживання фізичної особи до чотирнадцяти років, є місце проживання її батьків або одного з них.
		Відповідно до матеріалів справи батько неповнолітніх дітей ОСОБА_9 значиться зареєстрованим за адресою : АДРЕСА_2 . 
		Суди попередніх інстанцій дішли правильного висновку, що діти мають права на проживання за адресою проживання свого батька. 
		А тому, доводи касаційної скарги про те, що проведенням електронних торгів порушено права неповнолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживали разом з позивачем є необґрунтованими.  
		Інші наведені у касаційній скарзі доводи зводяться до незгоди з висновками судів попередніх інстанцій стосовно установлених обставин справи, містять посилання на факти, які були предметом дослідження й оцінки судами, які їх обґрунтовано спростували. В силу вимог вищенаведеної статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.
		Згідно зі статтею 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
		Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 19 вересня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 квітня 2019 року залишити без змін.
		Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Судді:                                                                                     І. А. Воробйова 
		 
		 
		                                                                                                  Р. А. Лідовець  
		 
		 
		                                                                                                  Ю. В. Черняк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...