Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 140/1757/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та інших зборів.
Надіслано для оприлюднення: 30.07.2019. Зареєстровано: 31.07.2019. Забезпечено надання загального доступу: 01.08.2019.
Дата набрання законної сили: 29.04.2020
Результат оскарження 29.04.2020 Восьмий апеляційний адміністративний суд: залишено судове рішення без змін
Номер судового провадження: П/140/1799/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  
		 
		ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		РІШЕННЯ
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		26 липня 2019 року   ЛуцькСправа № 140/1757/19 
		Волинський окружний адміністративний суд у складі:
		головуючого - судді Ковальчука В.Д.,
		при секретарі судового засідання Ткачук І.І.,
		за участю представника позивача Овсяннікова С.В.,
		представника відповідача Федорчук І.Ю.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Волинь" до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправними та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) та рішень,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Товариство з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Волинь" (далі - ТзОВ "ФК "Волинь", товариство, футбольний клуб, позивач) звернулося з позовом до Головного управління ДФС у Волинській області (далі - ГУ ДФС у Волинській області, відповідач) про визнання протиправними та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 15.05.2019 року №Ю-0009441303, рішення №0004961303 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 27.03.2019 року, рішення №0004981303 про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 27.03.2019 року.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані рішення були винесені на підставі актів перевірок ГУ ДФС у Волинській області від 28.01.2019 року №1513//14-09/37204659 "Про результати документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Волинь", податковий номер 37204659, податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 30.09.2018, валютного - за період з 01.01.2015 по 30.09.2018, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2015 по 30.09.2018" та від 15.03.2019 року №4743/14-09/37204659 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Волинь", податковий номер 37204659, за період діяльності з 01.01.2015 по 30.09.2018, з метою дослідження питань, що стали предметом заперечення №24 від 11.02.2019 на акт документальної планової виїзної перевірки від 28.01.2019 №1513//14-09/37204659".
		Товариство не погоджується із викладеними в акті перевірки від 15 березня 2019 року висновками про порушення пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" за період, що перевірявся, а відтак із прийнятими на підставі вказаних висновків оскаржуваними рішеннями. Вважає, що відповідачем зроблені безпідставні та необґрунтовані висновки про те, що товариством своєчасно не нараховано (не утримано) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на загальну суму 686598,12 грн., п.п.4 п.2 ст.6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та п.8 розділу IV Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Мінфіну від 14 квітня 2015 року №435 (Звітів ЄСВ). Дані висновки ґрунтуються на протиправним твердженнях відповідача про заниження товариством бази нарахування єдиного внеску у період, що перевірявся, на загальну суму 2816361,00 грн., при здійснені виплат ТзОВ "ФК "Волинь" відповідно до наказів з основної діяльності про нарахування та виплату винагороди за спортивну підготовку, які зазначені в актах перевірки. На думку позивача, відповідач в акті перевірки від 15.03.2019 року №4743/14-09/37204659 безпідставно зробив висновок про те, що сума винагороди, яка була нарахована та виплачувалась ТзОВ "ФК "Волинь" спортсменам за спортивну підготовку за цивільно-правовими договорами на спортивну підготовку футболістів є базою нарахування єдиного внеску. 
		Позивач звертає увагу на те, що предметом цих договорів є надання послуг зі спортивної підготовки футболістів з метою подальшого укладення ними першого трудового контракту з клубом та набуття статусу професіоналів. Відтак, дані договори за своєю природою не є договорами про виконання робіт, а містять окремі елементи договору про надання послуг футбольним клубом футболісту та визначають зобов'язання останнього у зв'язку із отриманням таких послуг. При цьому, виплати, що здійснюються футбольним клубом на користь футболістів згідно пункту 3.1 цих договорів та наказів генерального директора ТзОВ "ФК "Волинь" не належать до фонду оплати праці, а є стипендією (винагородою) за вагомі досягнення у спортивній підготовці, які виплачуються не всім футболістам, а лише тим, які мають досягнення у спортивній підготовці за поданням тренера. 
		З врахуванням цього зазначає, що товариство не є роботодавцем футболістів-аматорів, з якими укладені дані договори, а здійснювали виплати на користь окремих футболістів, які не надають товариству послуг та не виконують для товариства робіт не включаються до фонду оплати праці, а тому не є базою оподаткування єдиним внеском. Крім того, позивач посилається на пункти 3.25 та 3.32 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року №5, відповідно до чого сума єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування не нараховується зі стипендії.
		У зв'язку з цим вважає також протиправними оскаржувані рішення контролюючого органу від 27.03.2019 року №0004961303, №0004981303 про застосування штрафних санкцій.
		На підставі вищенаведеного оскаржувану вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 15.05.2019 року №Ю-0009441303 та рішення від 27.03.2019 року №0004961303, №0004981303 просить визнати протиправними та скасувати.  
		Ухвалою суду від 30 травня 2019 року відкрито провадження у даній справі та постановлено судовий розгляд здійснювати за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с.1, том 1).
		У відзиві на позовну заяву від 11.06.2019 вих. №2634/03-20-10-02-07 (а.с.2-7, том 5) представник відповідача не погоджується з позовними вимогами з тих підстав, що позивачем не нараховано та не сплачено єдиний внесок із суми виплат винагороди за цивільно-правовими договорами на спортивну підготовку футболістів на загальну суму 686598,12 грн. В результаті чого винесена оскаржувана вимога про сплату боргу (недоїмки) від 15.05.2019 року №Ю-0009441303, а також рішення №0004961303 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 27.03.2019 року, рішення №0004981303 про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 27.03.2019 року.
		Відповідач вважає, що ТзОВ "ФК "Волинь" в порушення вимог законодавства не включило до бази нарахування єдиного внеску за період з січня 2015 року по вересень 2018 року у вигляді винагороди спортсменам за спортивну підготовку, з якими позивач уклав цивільно-правові договори про спортивну підготовку. 
		Звертає увагу на те, що щомісячні виплати сум винагород спортсменам - гравцям юнацької та молодіжної команд клубу ФК "Волинь" чемпіонату України з футболу U-19 та U-21 сезонів 2014/2015. 2015/2016, 2016/2017, 2017/2018, 2018/2019 років здійснювались на підставі наказів з основної діяльності товариства та подання тренерів команд із подальшим занесенням до розрахунково-платіжних відомостей з оплати праці.
		Представник відповідача посилається на те, що відповідно до п.3.5 Статуту ТзОВ "ФК "Волинь", як суб'єкт діяльності в галузі професіонального та масового спорту зобов'язане, зокрема, визнавати виключну компетенцію ФІФА, УЄФА, ФФУ, щодо розвитку футболу, проведення змагань, дисциплінарної юрисдикції, а також виконувати їх Статути, регламенти і рішення, які приймаються їх органами. 
		Так, згідно вимог підпункту 13.3.3 п.13 ст.11 "Окремі положення щодо укладання контрактів між професіональними футболістами та клубами" розділу IV "Трудові відносини в професіональному футболі" Регламенту Федерації футболу України зі статусу і трансферу футболістів, визначено, що обов'язковою умовою при укладенні Договору на спортивну підготовку футболіста є забезпечення футболіста всіма видами соціального страхування, встановленими законодавством України.
		Також зазначає, що договір про спортивну підготовку надає можливість футболісту, з яким укладено цей договір, виступати як за аматорську команду клубу, так і за професіональну команду клубу.
		Таким чином вважає, що договори про спортивну підготовку футболіста можна розглядати як самостійний вид діяльності цивільно-правового характеру, що має ознаки найманої праці, за яку спортсмени отримують винагороду, а тому суми виплат за такими договорами є базою нарахування єдиного внеску.
		На підставі вищенаведеного вважає оскаржувані рішення такими, що прийняті у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому просить у задоволенні позову відмовити повністю.  
		Ухвалою суду від 04 липня 2019 року відмовлено у задоволенні клопотання про залишення позову без розгляду (а.с.44-45, том 5).
		Відповідно до ухвали суду від 04 липня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.46, том 5).
		У письмових поясненнях від 25 липня 2019 року представник позивача посилається на те, що договори на спортивну підготовку футболістів не можна кваліфікувати як трудові договори та/або цивільно-правові договори на виконання фізичними особами робіт та/або надання послуг на користь ТзОВ "ФК "Волинь", оскільки дані футболісти є аматорами та не надають футбольному клубу будь-яких послуг, а також не виконують будь-яких робіт. У зв'язку з чим суми платежів, здійснених ТзОВ "ФК "Волинь" на користь цих фізичних осіб не відносяться до бази нарахування єдиного соціального внеску (а.с.49-52, том 5). 
		У додаткових письмових поясненнях від 26 липня 2019 року (а.с.49-51, том 6) представник позивача зазначив, що господарські операції з виплати винагороди футболістам за  договорами на спортивну підготовку обліковуються разом із господарськими операціями щодо оплати праці інших працівників ТзОВ "ФК "Волинь", що обумовлено технічними можливостями та параметрами програмного продукту "1С Бухгалтерія". Вказані господарські операції обліковуються у розділі/на рахунку 66 бухгалтерського обліку цього програмного продукту, однак зазначені у субрахунку в окремій колонці/стовпчику під назвою "Винагорода за спортивну підготовку". Така розрахункова відомість надавалася відповідачу за період, за який проводилася перевірка. При цьому, у податковій звітності ТзОВ "ФК "Волинь" навпроти суми виплат на користь футболістів, з якими укладені договори на спортивну підготовку, в колонці/стовпчику №5 "Ознака доходу" зазначало код ознаки доходу 126, який застосовується для ідентифікації (зазначення) доходу, отриманого платником податку як додаткове благо. А тому такі доходи не входять до бази нарахування єдиного соціального внеску, у зв'язку з чим товариство не відображало їх у звітності з нарахування та сплати єдиного соціального внеску.        
		В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві та письмових поясненнях, просив позов задовольнити.
		Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечила з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, просила у задоволенні позову відмовити повністю. 
		Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити повністю.
		Судом встановлено, що ТзОВ "ФК "Волинь" є юридичною особою, видами діяльності якого є: 79.90 Надання інших послуг бронювання та пов'язана з цим діяльність; 85.51 Освіта у сфері спорту та відпочинку; 93.11 Функціонування спортивних споруд; 93.12 Діяльність спортивних клубів; 93.19 Інша діяльність у сфері спорту; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 22.01.2019 за №1004892907 (а.с.186-192, том 1).  
		Працівниками ГУ ДФС у Волинській області з 28.11.2018 року по 14.01.2019 року  проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Волинь", податковий номер 37204659, податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 30.09.2018, валютного - за період з 01.01.2015 по 30.09.2018, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2015 по 30.09.2018, за наслідками якої складено акт від 28.01.2019 року №1513/14-09/37204659 (а.с.15-95, том 1).
		Не погодившись з висновками перевірки, ТзОВ "ФК "Волинь" подало заперечення від 11.02.2019 вих. №24 (а.с.150-165, том 1), за результатами розгляду якого контролюючим органом призначена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Волинь", податковий номер 37204659, за період діяльності з 01.01.2015 по 30.09.2018, з метою дослідження питань, що стали предметом заперечення №24 від 11.02.2019 на акт документальної планової виїзної перевірки від 28.01.2019 №1513//14-09/37204659, внаслідок якої складено акт від 15.03.2019 року №4743/14-09/37204659 (а.с.96-149, том 1).
		Документальною перевіркою встановлено наступні порушення, зокрема:
		пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" за період, що перевірявся, в результаті чого своєчасно не нараховано (не утримано) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на загальну суму 686598,12 грн. за січень 2015 року - вересень 2018 року;
		п.п.4 п.2 ст.6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та п.8 розділу IV Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Мінфіну від 14 квітня 2015 року №435 (Звітів ЄСВ за лютий 2015 року, травень 2015 року, червень 2015 року, липень 2015 року, серпень 2015 року, вересень 2015 року, жовтень 2015 року, липень 2016 року, серпень 2016 року, вересень 2016 року, грудень 2016 року, січень 2017 року, лютий 2017 року, серпень 2017 року, вересень 2017 року, жовтень 2017 року, листопад 2017 року, грудень 2017 року, січень 2018 року, березень 2018 року, квітень 2018 року, червень 2018 року, липень 2018 року.
		На підставі акта перевірки ГУ ДФС у Волинській області винесені рішення №0004961303 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 27.03.2019 року, яким засновано до товариства штрафні санкції в сумі 343299,06 грн. та №0004981303 про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 27.03.2019 року, яким засновано до позивача штрафні санкції в сумі 3910,00 грн., а також винесена вимога про сплату боргу (недоїмки) від 21.02.2019 року №Ю-0004951303, якою зобов'язано ТзОВ "ФК "Волинь" сплатити недоїмку зі сплати єдиного внеску в сумі 686598,12 грн. (а.с.168-172, том 1).
		Позивач оскаржив зазначені рішення та вимогу в адміністративному порядку, подавши скаргу до Державної фіскальної служби України від 09.04.2019 року вих. №61 (а.с.173-182, том1), за результатами розгляду якої Державна фіскальна служба України прийняла рішення про результати розгляду скарги від 13.05.2019 року №21905/6/99-99-11-05-02-25, яким вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 21.02.2019 року №Ю-0004951303 скасувала, зобов'язавши ГУ ДФС у Волинській області сформувати та направити позивачу нову вимогу, а вказані оскаржувані рішення залишила без змін (а.с.183-185, том 1). 
		В результаті цього ГУ ДФС у Волинській області прийняла вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 15.05.2019 року №Ю-0009441303, якою зобов'язано ТзОВ "ФК "Волинь" сплатити недоїмку зі сплати єдиного внеску в сумі 686598,12 грн. (а.с.36, том 5).
		Надаючи оцінку спірним правовідносинам, які склались між сторонами спору, суд зазначає наступне.
		Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року №2464-VI (далі - Закон №2464- VI).
		Платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами (п.1 ч.1 ст.4 цього Закону).
		Відповідно до пунктів 1, 4 частини 2 статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платник єдиного внеску зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв'язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю;
		Єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п.1 ч.1 ст.7 Закону №2464-VI).
		Частиною 5 статті 8 Закону №2464-VI передбачено, що єдиний внесок для платників, зазначених у пункті 1 (крім абзацу сьомого) частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у відсотках до визначеної абзацом першим пункту 1 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску (за винятком винагороди за цивільно-правовими договорами) відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску, з урахуванням видів їх економічної діяльності по класу професійного ризику виробництва (встановлений до 01.01.2016 року у розподілі по виду КВЕДів); з 01.01.2016  року встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної бази нарахування єдиного внеску.
		Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок. Обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках,передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів , бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок (ч.2, 3 ст.9 Закону №2464-VI). 
		Як передбачено ч.8 ст.9 Закону №2464-VI, платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
		Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом; вважається недоїмкою (п.6 ч.1 ст.1 Закону №2464-VI).
		Відповідно до пункту 3 розділу VI Інструкції про порядок нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за № 508/26953 (далі - Інструкція № 449), органи доходів і зборів надсилають платникам вимогу про сплату недоїмки в таких випадках:
		якщо дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів;
		якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;
		якщо платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.
		У випадку, передбаченому абзацом другим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) приймається відповідним органом доходів і зборів протягом десяти робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника єдиного внеску до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки. Орган доходів і зборів надсилає (вручає) вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску протягом трьох робочих днів із дня її винесення.
		Відповідно до пункту 4 розділу VI Інструкції №449, вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).
		Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону №2464 орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
		Згідно з пунктом 3 частини 11 статті 25 Закону №2464 та підпунктом 3 пункту 2 розділу VII Інструкції № 449, за донарахування органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.
		Для розрахунку зазначеного штрафу кількість звітних періодів розраховується, починаючи з місяця, на який припадає термін подання звітності за період, за який донараховано (обчислено) суми єдиного внеску, та закінчуючи місяцем, на який припадає отримання таким платником акта документальної перевірки від органу доходів і зборів або в якому він подав звітність, де зазначено такі донараховані суми.
		При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску за формою згідно з додатком 13 до цієї Інструкції. 
		Відповідно до п. 7 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464 за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом, органом доходів і зборів здійснюється накладення штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою.
		Згідно з п. 1 розділу III Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 року №435, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.04.2015 року за № 4^0/26905, зі змінами та доповненнями (далі - Порядок №435), страхувальники, крім зазначених у пунктах 5, 6 цього розділу, а також страхувальники, зазначені у пунктах 2, 4 цього розділу, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), у частині подання зьііту за таких осіб, зобов'язані формувати та подавати до фіскальних органів звіт протягом 20 календарних днів, що настають за останнім днем звітного періоду. Звітним періодом є календарний місяць.
		Пунктом 8 розділу IV Порядок №435 визначено, що таблиця 5 додатка 4 до цього Порядку призначена для реєстрації застрахованих осіб у реєстрі застрахованих осіб. Таблиця 5 додатка 4 до цього Порядку подається страхувальником, якщо протягом звітного періоду, зокрема, було укладено або розірвано трудовий договір (цивільно-правовий договір, крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань) із застрахованою особою.
		Як зазначено вище, спірні правовідносини виникли у зв'язку з тим, що на думку контролюючого органу позивач в порушення вищенаведених норм законодавства своєчасно не нарахував та не сплатив єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а також не подав звітність встановленої форми у зв'язку з укладеними договорами на спортивну підготовку футболіста та виплатою винагороди фізичним особам за цими угодами цивільно-правового характеру.
		Отже, предметом доказування у даній справі є наявність чи відсутність обов'язку у позивача, як юридичної особи, сплачувати єдиний внесок та подавати звітність за цими цивільно-правовими договорами. 
		З матеріалів справи слідує, що ТзОВ "ФК "Волинь" укладено з фізичними особами договори на спортивну підготовку футболіста №28 від 05.08.2015 року, б/н від 20.07.2012 року, б/н від 21.02.2013 року, №17/1-07/13 від 17.07.2013 року, №17-07/13 від 17.07.2013 року, №18-06/13 від 18.06.2013 року, №09-07/13 від 09.07.2013, №18-07/14 від 18.07.2014 року,  б/н від 08.07.2012 року, №14-08/14 від 14.08.2014 року, №3/07/2015 від 01.07.2015 року, №27 від 05.08.2015 року, №11-07/13 від 11.07.2013 року, №25-02/14 від 25.02.2014 року, №09/1-07/13 від 09.07.2013 року, №16-07/14 від 16.07.2014 року, №04-07/13 від 04.07.2013 року, №б/н від 24.07.2012 року, №21-06/13 від 21.06.2013 року, №08-08/14 від 08.08.2014 року, №03/1-07/13 від 03.07.2013 року, №27/02/2015 від 27.02.2015 року, №27/07/2016 від 27.07.2016 року, №18 від 13.07.2015 року, №17 від 13.07.2015 року, №20 від 13.07.2015 року, №19 від 13.07.2015 року, №24 від 29.07.2015 року, №21 від 13.07.2015 року, №25 від 29.07.2015 року, №23 від 29.07.2015 року, №29 від 27.08.2015 року, №15 від 12.06.2015 року, №23-10/14 від 23.10.2014 року, №22 від 23.07.2015 року, №1 від 25.05.2015 року, №2 від 25.05.2015 року, №13 від 02.06.2015 року, №31 від 16.09.2015 року, №31 від 16.09.2015 року, №19/1-09/13 від 19.09.2013 року, №6 від 27.05.2015 року, №39 від 23.10.2015 року, №8 від 28.05.2015 року, №3 від 25.2015 року, №16 від 03.06.2015 року, №4 від 25.05.2015 року, №7 від 28.05.2015 року, №30 від 16.09.2015 року, №11 від 12.06.2015 року, №13/09 від 15.09.2017 року, №36 від 23.09.2015 року, №42 від 10.11.2015 року, №23/12-01 від 23.12.2016 року, №8 від 01.08.2017 року, №23/12 від 23.12.2016 року, №30/01-01 від 30.01.2017 року, №12 від 28.08.2017 року, №5 від 27.05.2015 року, №01/09 від 01.09.2016 року, №50 від 04.01.2018 року, №49 від 04.01.2018 року, №48 від 05.01.2018 року, №47 від 06.01.2018 року, №46 від 05.01.2018 року, №45 від 04.01.2018 року, №92-М від 26.07.2018 року, №60 від 19.03.2018 року, №78-В від 01.07.2018 року, №90-М від 26.07.2018 року, №94-М від 26.07.2018 року, №13 від 29.08.2017 року, №55 від 01.07.2018 року, №91-М від 26.07.2018 року, №56 від 19.03.2018 року, №61 від 19.03.2018 року, №93-М від 26.07.2018 року (а.с.248-250, том 1, а.с.1-231, том 2).
		Предметом цих договорів є надання ТзОВ "ФК "Волинь" (клубом) послуг зі спортивної підготовки фізичних осіб (футболістів) з метою подальшого укладення ними першого трудового контракту з  клубом та набуття статусу професіонала. З моменту укладення вищенаведених договорів між футбольним клубом та футболістами виникли взаємні права та обов'язки, відповідно до яких визначено вимоги з організації спортивної підготовки, тренувань та участі футболістів у змаганнях, у яких братимуть участь команди. 
		При цьому, цими договорами передбачено, зокрема, зобов'язання футбольного клубу виплачувати футболісту стипендію (премію) відповідно до розпорядження Генерального директора Клубу; при зниженні спортивних результатів футболіста, за поданням тренера, Клуб залишає за собою право на не здійснювати даних виплат.  
		На виконання згаданих договорів ТзОВ "ФК "Волинь" відповідно до наказів Генерального директора ТзОВ "ФК "Волинь" про нарахування та виплату винагороди за спортивну підготовку здійснено нарахування та виплату винагороди цим футболістам за січень 2015 року - вересень 2018 року на загальну суму 2816361,00 грн., про що вказано у оборотно-сальдовій відомості нарахування та виплати винагороди за спортивну підготовку за цей період (а.с.193-247, том 1).
		З вищенаведеного слідує, що відповідно до договорів на спортивну підготовку футболіста послуги надає саме ТзОВ "ФК "Волинь", яке надає послуги футболісту з його спортивної підготовки, метою яких є подальше укладення з ним трудового контракту як з професіоналом. Разом з тим, футболіст наділений правом отримувати від футбольного клубу винагороду (стипендію, премію) за успішні спортивні результати. Укладення таких договорів відповідає господарській діяльності позивача, зокрема, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 22.01.2019 за №1004892907 (а.с.186-192, том 1), одним із видів діяльності ТзОВ "ФК "Волинь" є: 85.51 Освіта у сфері спорту та відпочинку.
		Суд звертає увагу на те, що чинним законодавством передбачено обов'язок юридичних осіб нараховувати та сплачувати єдиний внесок, а також подавати відповідну звітність, зокрема, під час використання праці фізичних осіб за цивільно-правовими договорами, укладеними з такими особами, які виконують роботи чи надають послуги на користь цих юридичних осіб, а не навпаки. 
		Враховуючи те, що за цивільно-правовими договорами на спортивну підготовку футболіста послуги надавало саме ТзОВ "ФК "Волинь", а не фізичні особи (футболісти), тому на думку суду, позивач не зобов'язаний нараховувати та сплачувати єдиний внесок, а також подавати відповідну звітність за цими договорами. 
		Відповідач вважає, що вищенаведені цивільно-правові договори мають ознаки найманої праці, за яку футболісти отримують винагороду, при цьому, такі договори мають відповідати Регламенту Федерації футболу України.
		Відповідно до п.3.5 Статуту ТзОВ "ФК "Волинь", як суб'єкт діяльності в галузі професіонального та масового спорту Товариство зобов'язане, зокрема, визнавати виключну компетенцію ФІФА, УЄФА, ФФУ, щодо розвитку футболу, проведення змагань, дисциплінарної юрисдикції, а також виконувати їх Статути, регламенти і рішення, які приймаються їх органами (а.с.80-90, том 5).
		Правовідносини між футбольним клубом та футболістом, окрім інших нормативних документів також регулюються Регламентом федерації футболу України зі статусу і трансферу футболістів (а.55-71, том 5). Вказаний документ містить в собі спеціальні норми права, що регулюють відносини, в тому числі, між футболістом та футбольним клубом.
		Зокрема, ч. 8 статті 11 Регламенту федерації футболу України зі статусу і трансферу футболістів дає чітке визначення поняття "Договір на спортивну підготовку футболіста", зокрема, в зазначеній нормі прямо вказано, що "Договір на спортивну підготовку футболіста (надалі Договір) визначає права та обов'язки сторін по організації спортивної підготовки, регламентує порядок участі футболіста в різного роду змаганнях та інших спортивних заходах, в яких бере участь клуб самостійно, або в складі інших спортивних організацій, в тому числі і зарубіжних, на підставі договорів про сумісну діяльність, або інших угод, не заборонених законодавством України.
		В свою чергу, ч. 9 статті 11 Регламенту федерації футболу України зі статусу і трансферу футболістів чітко встановлює, що футболіст, що має укладений Договір на спортивну підготовку з професіональним клубом має статус аматора.
		Частина 1 статті 4 Регламенту федерації футболу України зі статусу і трансферу футболістів чітко встановлює, що футболіст, який бере участь у змаганнях під егідою ФФУ, має статус аматора або професіонала.
		Частина 3 статті 4 Регламенту федерації футболу України зі статусу і трансферу футболістів чітко встановлює, що професіонал - це футболіст, який має письмовий контракт з клубом та отримує за свою діяльність у футболі винагороду, яка перевищує його фактичні витрати.
		Частина 5 статті 4 Регламенту федерації футболу України зі статусу і трансферу футболістів чітко встановлює, що футболіст, який не отримує винагороди, крім компенсації фактичних витрат, викликаних його діяльністю, що пов'язана з футболом, та не має письмового контракту з клубом - є аматором. Допускається компенсація витрат на екіпірування, харчування, проїзд і розміщення під час змагань, страхування і підготовку.
		При цьому, частиною 1 статті 8 Регламенту федерації футболу України передбачено, що футболісти-професіонали, тренери та інші фахівці, зараховані до штату команди, в обов'язковому порядку оформляють свої трудові відносини шляхом укладення контракту в письмовій формі тільки з професіональним клубом у відповідності до законодавства України про працю, вимог статутних і регламентних документів ФІФА, УЄФА, ФФУ та відповідних асоціацій.
		Цей Регламент визначає, що контракт - це форма трудової угоди між професіональним футбольним клубом та його працівником (футболістом-професіоналом) з усіма додатками, змінами і доповненнями, укладеної відповідно до законодавства України та даного Регламенту змагань з метою участі у змаганнях.
		З вищенаведеного слідує, що статус футболіста-аматора, виключає статус футболіста професіонала, і навпаки; футболісти-аматори - не перебувають в трудових відносинах з професійним футбольним клубом, адже для укладення трудового договору (контракту) футболіст повинен змінити статус аматора на статус футболіста-професіонала;          футболіст-аматор, який є стороною договору за умовами такого договору не надає футбольному клубу будь-які послуги, та не виконує будь-які роботи. Виконання футболістом-аматором вказаного договору в частині дотримання режиму навчально-тренувального процесу та участь у змаганнях не змінює суті договору на спортивну підготовку футболіста та не надає йому ознак трудової угоди у вигляді найманої праці, а також не надає футболісту-аматору статусу виконавця робіт або надання послуг футбольному клубу. 
		Відповідач також звертає увагу на те, що позивачем під час укладення договорів на спортивну підготовку футболіста не дотримано підпункту 13.3.3 пункту 13 статті 11 Регламенту федерації футболу України зі статусу і трансферу футболістів, яким передбачено, що обов'язковою умовою при укладенні договору на спортивну підготовку футболіста є забезпечення футболіста всіма видами соціального страхування, встановленими законодавством України, а у вищенаведених договорах це не передбачено.
		З цього приводу суд зазначає, що футбольний клуб несе відповідальність за правильність оформлення договору з футболістом, зокрема, за дотримання типових умов договору перед Федерацією футболу України. Разом з тим, відповідачем не надано суду доказів того, що укладені позивачем вищевказані договори на спортивну підготовку футболіста визнані судом недійсними.
		Також суд звертає увагу на те, що нарахування та виплата винагороди за спортивну підготовку здійснювалася  ТзОВ "ФК "Волинь" на підставі подань тренерів молодіжних команд, тобто за результатами спортивних досягнень футболістів. 
		Разом з тим, такі виплати відображалися товариством у розрахунково-платіжних відомостях з оплати праці у розділі/на рахунку 66 бухгалтерського обліку, який називається "Розрахунки за виплатами працівникам", що пояснюється технічними параметрами та можливостями програмного продукту "1С Бухгалтерія", що використовує позивач. Однак така винагорода була відображена позивачем в окремій колонці/стовпчику розрахункових відомостей під назвою "Винагорода за спортивну підготовку" (а.с.107-247, том 5, а.с.1-48, том 6). Зазначені розрахунково-платіжні відомості надавались позивачем контролюючому органу разом із супровідним листом від 20.12.2018 року (а.с.79, том 5).
		Крім того, як встановлено судом, позивач у податковій звітності за формою № 1ДФ "Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум отриманого з них податку", форма якої затверджена Наказом Міністерства фінансів України № 4 від 13.01.2015 року, навпроти суми виплат на користь футболістів, з якими укладені договори на спортивну підготовку футболіста, в колонці/стовпчику № 5 "Ознака доходу" зазначає код ознаки доходу 126 (а.с.91-106, том 5).
		Відповідно до Таблиці ознак доходу, які використовуються для/під час складання звіту за формою № 1ДВ, код 126 застосовується для ідентифікації (зазначення) доходу, отриманого платником податку як додаткове благо.
		Відповідно до приписів п.п.14.1.47 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України додаткові блага - додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу);
		Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що контролюючий орган дійшов помилкового висновку про те, що виплати винагороди за договорами про спортивну підготовку є базою оподаткування єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, оскільки вищезазначені договори за своєю правовою природою не є договорами про виконання робіт (надання послуг) футболістом на користь футбольного клубу. При цьому, отримання футболістами винагороди у вигляді стипендії (премії) за досягнення у спортивних результатах обумовлено договорами та є стимулюючим фактором спортивної підготовки футболістів, який отримує таку послугу від футбольного клубу, що здійснює господарську діяльність, в тому числі, і у сфері освітніх спортивних послуг.   Відтак, відповідачем не доведено, що здійснені позивачем виплати винагороди за договорами на спортивну підготовку футболіста є виплатами за використану працю фізичних осіб, а тому такі виплати не повинні включатися до сум виплат, які входять до бази нарахування єдиного внеску.
		Отже, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів порушення позивачем вимог законодавства щодо нарахування та сплати єдиного внеску, а також порядку подання звітності встановленої форми за договорами на спортивну підготовку футболіста. 
		У зв'язку з цим позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню повністю шляхом визнання протиправними та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 15.05.2019 року №Ю-0009441303, рішення №0004961303 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 27.03.2019 року та рішення №0004981303 про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 27.03.2019 року.
		Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Таким чином, враховуючи те, що суд задовольняє позов повністю, тому за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Волинській області на користь ТзОВ "ФК "Волинь" слід стягнути судовий збір в сумі 15507,11 грн., сплачений відповідно до платіжного доручення №10131 від 28.05.2019 року (а.с.2, том 1).
		Керуючись статтями 243, 245, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд    
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Позов задовольнити повністю.
		Визнати протиправними та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Волинській області про сплату боргу (недоїмки) від 15.05.2019 року №Ю-0009441303, рішення №0004961303 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 27.03.2019 року, рішення №0004981303 про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 27.03.2019 року.
		Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 4, код ЄДРПОУ 39400859) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Волинь" (43000, Волинська область, місто Луцьк, проспект Перемоги, будинок 7, код ЄДРПОУ 37204659) судовий збір у розмірі 15507,11 грн. (п'ятнадцять тисяч п'ятсот сім гривень 11 коп.).
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" цього Кодексу. Апеляційна скарга може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
		Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Волинь" (43000, Волинська область, місто Луцьк, проспект Перемоги, будинок 7, код ЄДРПОУ 37204659).
		Відповідач: Головне управління ДФС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 4, код ЄДРПОУ 39400859).
		           Повне рішення суду буде складено 02 серпня 2019 року.
		          
		Суддя                                                                                                   В.Д. Ковальчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...