Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 401/1196/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; інших видів кредиту.
Надіслано для оприлюднення: 31.07.2019. Зареєстровано: 01.08.2019. Забезпечено надання загального доступу: 05.08.2019.
Дата набрання законної сили: 28.08.2019
Номер судового провадження: 2/401/531/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		20.06.2019 
		 
		 
		 
		 
		 
		копія 
		Справа № 401/1196/19
		                                                        Провадження № 2/401/531/19
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		       
		       20 червня 2019 року Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі головуючого судді Волошиної Н.Л., за участю секретаря судового засідання Герко Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Світловодська Кіровоградської області в порядку спрощеного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форза» до ОСОБА_1 про визнання договору дійсним, - 
		ВСТАНОВИВ:
		10 травня 2019 року прийнято до розгляду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форза» до ОСОБА_1 , у якій представник позивача адвокат Єнчева О.О. просила суд визнати дійсним Договір про надання позики на умовах фінансового кредиту № 00018113789, укладений 09 листопада 2018 року між позивачем та відповідачем. 
		Вимоги позову обґрунтовані наступним. 
		09 листопада 2018 року між позивачем та відповідачем шляхом реєстрації останнього на Інтернет сайті позивача і виконання певних дій був укладений договір про надання позики на умовах фінансового кредиту № 00018113789. Відповідно до умов договору позивач перерахував на картковий рахунок відповідача позику у розмірі 2149 грн. 00 коп. Відповідач свої зобов`язання за договором виконала і заборгованість погасила в повному обсязі. Проте, позивач отримав від Нацкомфінпослуг Акт про правопорушення № 173/16-5/15 від 28 лютого 2019 року , в якому зазначено, що при укладені електронного договору №00018113789 не було дотримано порядку, встановленого ст.ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», тому він є таким , що не прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі і в силу дії ч.ч. 1, 2 ст. 1055 ЦК України є нікчемним. З огляду на те, що Нацкомфінпослуг ставить під сумнів дійсність Договору про надання позики на умовах фінансового кредиту № 00018113789 позивач просить суд визнати його дійсним з посиланням на ч. 2 ст. 218 ЦК України. Наполягає, що Договір № 00018113789 укладений з дотриманням ст.ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію». (а.с. 39-43)
		03 червня 2019 року відповідач ОСОБА_1 представила суду відзив на позовну заяву, у якому просила суд відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування своєї позиції повідомила, що 09 листопада 2018 року за допомогою Інтернет ресурсу ІНФОРМАЦІЯ_1 вона звернулася до позивача за отриманням грошової позики. ТОВ «Фінансова компанія «Форза» перерахувало на її картковий рахунок позику у сумі 2149 грн. 00 коп. Всупереч ч. 1 ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» після отримання позики вона не отримала свій примірник укладеного договору. 09, 11, 14 січня 2019 року представник позикодавця телефонувала їй та її родичам з вимогою повернути позику, внаслідок чого , піддавшись моральному тиску, вона змушена була перевести на рахунок ТОВ «Фінансова компанія «Форза» суму, вказану в її особистому кабінеті на сайті позивача. Таким чином, позику з процентами вона повернула не на умовах договору, а під натиском співробітниці ТОВ «Фінансова компанія «Форза». Про дії позивача вона повідомила Нацкомфінпослуг та отримала відповідь, що при укладанні електронного договору був порушений порядок, встановлений ст. 11 Закону України «Про електрону комерцію», в зв`язку з чим договір не створює юридичних наслідків. Тому з підстав ч. 1 ст. 216 ЦК України просить зобов`язати позивача повернути їй переплачені кошти у сумі 3180 грн. 62 коп., а також з підстав ст. 23 ЦК України стягнути на її користь 10 000 грн. 00 коп. на відшкодування моральної шкоди. (а.с. 82-85)
		20 червня 2019 року до суду надійшла відповідь на відзив від представника позивача адвоката Єнчевої О.О., у якому вважає заперечення відповідача необґрунтованими та такими, що не заслуговують на увагу. Просить провести судовий розгляд за відсутності представника позивача та задовольнити позов. (а.с. 95-100)
		20 червня 2019 року відповідач подала суду заяву про проведення судового засідання без її участі. ( а.с. 108)
		Вивчивши доводи сторін, дослідивши в повному обсязі представлені письмові докази, суд прийшов до висновку про необхідність відмови у задоволені позовних вимог, зважаючи на такі встановлені судом обставини та відповідні їм правовідносини. 
		       Стаття 626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
		Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. (стаття 628 ЦК України).
		Відповідно до положень ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
		Судом встановлено , що 09 листопада 2019 року між ТОВ «Фінансова компанія «Форза» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання позики на умовах фінансового кредиту № 00018113789. Відповідно до умов п.п. 3, 5 Договору, позивач надає відповідачеві грошові кошти у сумі 2149 грн. 00 коп., а відповідач зобов`язується повернути кошти у визначений строк та сплатити проценти згідно відсоткової ставки за кожен день користування, визначеної п. 5.3 Договору. 
		П. 4 Договору передбачено, що договір та зміни до нього укладаються у письмовій формі ( у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів одноразовим/ мережевим ідентифікатором). У випадку оформлення Договору чи здійснення інших дій, пов`язаних з його виконанням в онлайн - режимі на офіційному сайті Товариства : ІНФОРМАЦІЯ_1/ за допомогою засобів електронного зв`язку, електронні документи, оформлені і підписані з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до ст. 12 Закону України «Про електрону комерцію» вважатимуться такими, що мають рівну юридичну силу з документами, складеними на паперовому носієві і підписаними власноручним підписом. (а.с. 51-52)
		Як вбачається із матеріалів справи, Договір між сторонами укладений в електронній формі. Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
		Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також Законами України «Про споживче кредитування» та «Про електронну комерцію». 
		В статті 3 Закону України "Про електрону комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
		Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. 
		       Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.
		Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
		Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
		       Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
		Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:
		надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
		заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
		вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. ( ч.ч.1, 3,4, 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»)
		Стаття 12 Закону України  "Про електронну комерцію" визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:
		- електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; 
		- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; 
		- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
		П. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України  "Про електронну комерцію" передбачено, що  одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
		В даному випадку таким ідентифікатором є СМС повідомлення з кодом, який зазначений у тексті договору у графі «електронний підпис». Після введення відповідачем коду з СМС у відповідне поле ( ОТП - пароль) та натискання кнопки «оформити кредит» і було здійснено підписання договору відповідно до ст. 12 Закону України «Про електрону комерцію» в електронній формі з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. (а.с. 51-52)
		Роздруківкою інформації з електронного файлу, що посвідчує послідовні дії учасників електронної комерції, зафіксовано чітку послідовність всіх дій фінансової установи та споживача щодо укладення електронного договору : 
		- ідентифікація споживача в ІТС; 
		- направлення споживачем ( клієнтом) запиту ( заяви) фінансовій установі щодо можливості отримання кредиту з інформацією про бажані параметри кредиту;
		- направлення фінансовою установою в ІТС споживачу оферти, що містить істотні умови договору;
		- направлення фінансовою установою споживачу одноразового ідентифікатора;
		- направлення споживачем електронного повідомлення або заповнення заявки ( формуляра ) про прийняття оферти фінансової установи ( акцепт) , та підписання її одноразовим ідентифікатором або електронним ключем;
		- направлення фінансовою установою споживачу підтвердження вчинення електронного правочину у формі електронного документа. (а.с. 101)
		Аналізуючи викладене суд приходить до висновку, що відповідач прийняла пропозицію укласти договір в порядку ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» шляхом вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, відтак Договір про надання позики на умовах фінансового кредиту № 00018113789, укладений 09 листопада 2018 року є дійсним , як такий, що укладений у порядку та спосіб, передбачений законом. 
		На даний час умови договору виконані обома сторонами.
		Підстави для визнання цього договору дійсним судом з підстав ч. 2 ст. 218 ЦК України відсутні, оскільки письмова форма договору дотримана під час його укладення. 
		Невизнання дійсності договору третіми особами, які не є сторонами правочину, не створює обов`язку для сторін договору доводити його дійсність у судовому порядку. 
		Доводи відповідача про те, що свої зобов`язання за договором вона виконала не на умовах договору, а внаслідок психологічного тиску з боку позивача, не підтверджені доказами.
		Викладені у відзиві на позов вимоги відповідачки про зобов`язання позивача повернути їй переплачені кошти у сумі 3180 грн. 62 коп. та стягнути на її користь 10 000 грн. 00 коп. на відшкодування моральної шкоди не є предметом судового розгляду, оскільки заявлені у спосіб, не передбачений ЦПК України. 
		З підстав ст. 141 ЦПК України судові витрати у справі покладаються на позивача. 
		Керуючись ст.ст. ст.ст.11, 12, 13, 78, 79, 89, 141, 206, 264, 265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -
		ВИРІШИВ:
		В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форза» до  ОСОБА_1 про визнання договору дійсним - відмовити.
		Судові витрати віднести на рахунок позивача. 
		Рішення може бути оскаржене до Кропивницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. 
		Повне судове рішення буде складено 25 червня 2019 року.
		Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому відповідного судового рішення.
		Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 273 ЦПК України.
		 
		Позивач: Товариство з обмеженою відповідальність «Фінансова компанія «Форза»,  04080, м. Київ, вулиця Вікентія Хвойки, будинок № 15/15, код в ЄДРПОУ 41762679.
		Відповідач: ОСОБА_1 , проживає за адресою АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
		 
		Суддя підпис
		З оригіналом згідно:
		 
		Суддя Світловодського
		міськрайонного суду                                                        Н.Л. Волошина

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...