Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 916/1886/19 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Право власності на землю у тому числі:; Інший спір про право власності на землю; визнання незаконним акта, що порушує право власності на земельну ділянку.
Надіслано для оприлюднення: 01.08.2019. Зареєстровано: 02.08.2019. Забезпечено надання загального доступу: 05.08.2019.
Дата набрання законної сили: 20.09.2019
Результат оскарження 20.09.2019 Південно-західний апеляційний господарський суд: залишено іншу ухвалу місцевого суду без змін, а скаргу без задоволення
Номер судового провадження: 12ЗП

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
		веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
		________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
		УХВАЛА
		"01" серпня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/1886/19
		Господарський суд Одеської області у складі судді Цісельського О.В.
		розглянувши заяву Міністерства оборони України про забезпечення позову /вх. № 2-3260/19/ по справі № 916/1886/19
		за позовом: Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр-т. Повітрофлотський, 6, код ЄДРПОУ 00034022)
		за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Квартирно-експлуатаційний відділ м. Одеси (65014, м. Одеса, вул. Єврейська, 13, код ЄДРПОУ 08038284); Військова частина НОМЕР_1  ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ); Департамент комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, код ЄДРПОУ 26302595).
		до відповідача: Одеської міської ради (65004, м. Одеси, Думська площа, 1, код ЄДРПОУ 26597691)
		за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Комунальне підприємство Міське капітальне будівництво (65091, м. Одеса, вул. Комітетська, 10 корп. А, код ЄДРПОУ 35695935).
		про зобов`язання вчинити певні дії
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		04.07.2019р. Міністерство оборони України звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Одеської міської ради про:
		- визнання незаконним та скасування рішення Одеської міської ради від 26.07.2017р. №2355-VII „Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 17,0 га (кадастровий номер 5110136900:51:002:0030), за адресою: м. Одеса, вул. Інглезі біля будинку №11/7 (вул. 25-ї Чапаєвської дивізії, біля будинку №11/7), та надання її в постійне користування Комунальному підприємству "Міське капітальне будівництво";
		- скасування реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомості про реєстрацію права комунальної власності на вищевказану земельну ділянку за територіальною громадою м. Одеси в особі Одеської міської ради, та право постійного користування  за комунальним підприємством "Міське капітальне будівництво" на земельну ділянку, площею 17,0 га (кадастровий номер 5110136900:51:002:0030), за адресою: м. Одеса, вул. Інглезі 11-Ж. 
		В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що, на його думку, рішення Одеської міської ради від 26.07.2017р. № 2355-VII „Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 17,0 га (кадастровий номер 5110136900:51:002:0030), за адресою: м. Одеса, вул. Інглезі біля будинку №11/7 (вул. 25-ї Чапаєвської дивізії, біля будинку №11/7), та надання її в постійне користування Комунальному підприємству "Міське капітальне будівництво" прийняте з перевищенням наданих законом повноважень, порушує права держави як власника в особі Міністерства оборони України, а тому є незаконним та підлягає скасуванню.
		Ухвалою суду від 09.07.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено розглядати її за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача  Квартирно-експлуатаційний відділ м. Одеси, Військову частину НОМЕР_1 , Департамент комунальної власності Одеської міської ради; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача  Комунальне підприємство Міське капітальне будівництво та призначено підготовче засідання на 01.08.2019 року.
		Третя особа  КП Міське капітальне будівництво не з`явилось до судового засідання, про місце, дату та час підготовчого засідання повідомлено належним чином, про що свідчить поштове повідомлення від 17.07.2019 № 31237/19.
		31.07.2019 прокурор військової прокуратури Південного регіону України надав до суду заяву (вх. ГСОО № 2-3607/19 від 31.07.2019 р.) про вступ за своєю ініціативою у справу №916/1886/19 Військової прокуратури Південного регіону України в порядку частини третьої статті 53 Господарського процесуального кодексу України, яка була задоволена судом в судовому засіданні 01.08.2019 року.
		31.07.2019 року представник Міністерства оборони України надав через канцелярію суду заяву про забезпечення позову (вх. № 2-3620/19 від 31.07.2019) в якій він просить суд вжити заходи забезпечення позову у справі № 916/1886/19 шляхом:
		- заборони Одеській міській раді та Комунальному підприємству Міське капітальне будівництво здійснювати дії щодо будівництва об`єктів та приймати рішення щодо укладання правочинів та передачі прав третім особам відносно земельної ділянки військового аеродрому «Шкільний» площею 17,0 га (кадастровий номер 5110136900:51:002:0030), за адресою: м. Одеса, вул. Інглезі, 11-Ж до закінчення розгляду справи по суті та набрання рішенням законної сили.
		Заява мотивована тим, що внаслідок неправомірних дій відповідача існує реальна загроза порушення прав позивача і ускладнення або неможливість в подальшому виконати рішення суду у разі задоволення позовних вимог Міністерства оборони України. Крім того, представник Міністерства оборони у своїй заяві про забезпечення позову зазначає, що як випливає з інформації отриманої з мережі Інтернет йому стало відомо, що відповідач планує забудову спірної земельної ділянки площею  17,0 га, на території військового містечка №10, що призведе до неможливості використання військового аеродрому Шкільний за цільовим призначенням військовою авіацією Збройних Сил України. 
		Представник Одеської міської ради в судовому засіданні заперечувала проти задоволення заяви позивача про забезпечення позову з підстав того, що предметом розгляду є розгляд немайнових вимог про визнання незаконним і скасування рішення та реєстраційної дії, які, на думку відповідача, не можуть бути забезпечені такими заходами забезпечення позову про які просить Міністерство оборони України.
		Представники третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Квартирно-експлуатаційний відділ м. Одеси та Військова частина НОМЕР_1 не заперечували проти задоволення заяви позивача про забезпечення позову. 
		Дослідивши зміст заяви про забезпечення позову, доказів, поданих в її обґрунтування, господарський суд дійшов висновку про необхідність задоволення заяви представника Міністерства оборони України про забезпечення позову, виходячи з наступного.
		Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
		Згідно із пунктами 2, 4 частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.
		Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що таким заходами не повинні блокуватися господарська діяльність юридичної особи, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.
		Відповідно до частини четвертої статті 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
		При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу. 
		Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
		Згідно із частиною першою статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 № 3477-IV при здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
		Статтею 6 вказаної Конвенції передбачено, зокрема, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
		Відповідно до статті 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
		При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі Пантелеєнко проти України (п. 77, Заява № 11901/02) зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. Існування такого засобу повинно бути достатнім не тільки в теорії, але й на практиці, без чого йому бракуватиме необхідної доступності та ефективності.
		Європейський суд з прав людини у рішенні від 20.07.2004 у справі Шмалько проти України (п. 43, Заява № 60750/00) наголосив, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (див. рішення у справі "Горнсбі проти Греції" від 19.03.97 р., Reports of Judgments and Decisions 1997-II, с. 510, п. 40).
		Оскільки позивач звернувся до суду з позовними вимогами немайнового характеру і судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, не підлягає дослідженню, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся. 
		Отже, в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
		Невжиття заходів забезпечення позову Міністерства оборони України може унеможливити ефективне поновлення порушених прав, за захистом яких воно звернулось до суду, у випадку задоволення позову, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження без нових звернень до суду, що являється передумовою для постановлення ухвали згідно статтей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України. Суд вважає що види забезпечення позову у вигляді заборони приймати рішення щодо спірної земельної ділянки є адекватними, тобто, співмірними відповідно вимогам, на забезпечення яких вони вживаються. 
		Разом з тим, вимога про заборону відповідачам здійснювати дії щодо земельної ділянки без обмеження конкретним переліком цих дій не буде відповідати критеріям адекватності та співмірності такого заходу позовним вимогам. Оскільки у заяві про забезпечення позову позивач зазначає про достатнє обґрунтуване припущення існування реальної загрози забудови спірної земельної ділянки, суд вважає можливим задовольнити вимогу позивача в частині заборони відповідачу здійснювати дії саме із забудови земельної ділянки. 
		Згідно із частиною шостою статті 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
		Частинами 1 та 4 ст.141 ГПК України встановлено, що суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання.
		З урахуванням відсутності у суду інформації з приводу можливих збитків Одеської міської ради та Комунального підприємства Міське капітальне будівництво у зв`язку із вжиттям заходів забезпечення позову, правові підстави для зустрічного забезпечення наразі не вбачаються. Разом з тим, вказані особи не позбавлені права подати до суду відповідне клопотання, яке підлягає розгляду в порядку та протягом строків, встановлених статтею 141 Господарського процесуального кодексу України. 
		Відповідно до частини сьомої статті 145 Господарським процесуальним кодексом України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
		Приймаючи до уваги, що чинним господарським процесуальним кодексом України, зокрема, частиною сьомою статті 145 ГПК України, ретельно врегульовані питання чинності заходів забезпечення позову та їх скасування, суд не вважає за необхідне зазначати про їх чинність „до закінчення розгляду справи по суті та набрання рішенням законної сили, як про це просить заявник, що водночас не змінює висновків суду щодо задоволення поданої заяви. 
		Керуючись статтями 136-138, 140, 141, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд 
		УХВАЛИВ:
		 
		1. Заяву Міністерства оборони України про забезпечення позову (вх. 2-3620/19 від 31.07.2019 року) у справі № 916/1886/19  задовольнити.
		2. Заборонити Одеській міській раді та Комунальному підприємству Міське капітальне будівництво здійснювати дії щодо будівництва об`єктів та приймати рішення щодо укладання правочинів та передачі прав третім особам відносно земельної ділянки військового аеродрому «Шкільний» площею 17,0 га (кадастровий номер 5110136900:51:002:0030), за адресою: м. Одеса, вул. Інглезі, 11-Ж.
		3. Копію ухвали негайно направити сторонам для виконання.
		 
		Стягувачем за цією ухвалою є: Міністерство оборони України (03168, м. Київ, пр-т. Повітрофлотський, 6, код ЄДРПОУ 00034022).
		 
		Боржником за цією ухвалою є: Одеська міська рада (65004, м. Одеси, Думська площа, 1, код ЄДРПОУ 26597691).
		 
		Боржником за цією ухвалою є: Комунальне підприємство Міське капітальне будівництво (65091, м. Одеса, вул. Комітетська, 10 корп. А, код ЄДРПОУ 35695935).
		 
		Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом та виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
		 
		Ухвала дійсна для пред`явлення до виконання згідно положень ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження".
		 
		Ухвала набирала законної сили 01.08.2019 року і може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її постановлення.
		 
		 
		 
		Суддя Цісельський Олег Володимирович

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...