Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 635/4880/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них; у зв’язку зі звільненням за вчинення дисциплінарного проступку.
Надіслано судом: 01.08.2019. Зареєстровано: 02.08.2019. Забезпечено надання загального доступу: 05.08.2019.
Дата набрання законної сили: 03.09.2019
Номер судового провадження: 2/635/2536/2019

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		                                   Справа №635/4880/19
		                           Провадження по справі №2/635/2536/2019
		 
		                       
		                        
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		29 липня 2019 року Харківський районний суд Харківської області у складі :
		головуючого судді - Панас Н.Л.
		при секретарі - Крилєвській І.А.
		розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в с.Покотилівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 до Державного підприємства "Жовтневе лісове господарство", код ЄДРПОУ 00993165, юридична адреса: Харківська область, Харківський район, м.Мерефа, вул.Лесі Українки, 63 про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
		 
		                       ВСТАНОВИВ:
		 
		   У червні 2019 року позивач звернувся до суду з позовом де вказує, що 05.05.2016 року його було прийнято на роботу до відповідача на посаду провідного інженера з переробки деревини. Наказом №42-к від 26.04.2017 року його було призначено на посаду головного інженера. Наказом №219-к від 22.05.2019 року його було звільнено з займаної посади на підставі п.4 ст.40 КЗпП України - за прогул без поважних причин. Вважає цей наказ неправомірним, оскільки він був прийнятий без урахування усіх обставин, які слугували поважними причинами для його відсутності на роботі. Так, з 18 березня по 19 квітня 2019 року він перебував на стаціонарному лікуванні. Після його виходу на роботу, 19 квітня 2019 року, його не було допущено на роботу. З цього приводу він неодноразово звертався до керівництва підприємства з письмовими заявами, але відповіді на них не отримав. 22 квітня 2019 року він дійсно був відсутній на роботі, але в цей час він перебував на лікуіванні в Міській клінічній лікарні №30 Харківської міської ради. 20 травня 2019 року він звернувся до керівництва підприємства з заявою про надання йому відпустки, у відповідності з вимогами ЗУ "Про донорство крові та її компонентів", оскільки 26.04.2019 він здавав кров, але ніякої відповіді на свою заяву не отримав. Тому просив визнати наказ №219-к від 22.05.2019 незаконним та скасувати його, поновити його на посаді головного інженера ДП "Жовтневе лісове господарство", стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 22 травня 2019 року по день постановлення рішення.
		   Ухвалою судді Харківського районного суду Харківської області від 27 червня 2019 року позов було прийнято до провадження суду і призначено до розгляду у підготовчому судовому засіданні.
		   У підготовче судове засідання позивач не з`явився, надав суду письмову заяву з проханням розглядати справу у його відсутність. Заявлені позовні вимоги підтримав і просив задовольнити у повному обсязі.
		   Представник відповідача у підготовче судове засідання не з`явився, надав суду письмову заяву з проханням розглядати справу у його відсутність, проти задоволення позову не заперечував.
		   Відповідно до ч.4 ст.200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі визнання позову проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 ЦПК України.
		   Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
		   Оскільки сторони у судове засідання не з`явились, у відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.
		   Дослідивши матеріали справи та з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд встановив наступне.
		   Як вбачається з копії трудової книжки позивача його з 05.05.2016 року, на підставі наказу №75-к від 04.05.2016 року було прийнято до ДП "Жовтневе лісове господарство" на посаду провідного інженера з переробки деревини.
		   На підставі наказу №42-к від 27.04.2019 позивача було переведено на посаду головного інженера ДП "Жовтневе лісове господарство".
		   Як вбачається з акту, складеного начальником відділу з кадрового забезпечення і юридично-організаційної роботи ДП "Жовтневе лісове господарство" Ковальовим С.В. в присутності провідного інженера з охорони праці підприємства Петрової Н.О. та провідного інженера з підготовки кадрів ОСОБА_2 , 19 квітня 2019 року, в цей день позивач був відсутній на території адміністративної будівлі підприємства, у зв`язку з чим його не було ознайомлено з наказом про притягнення його до дисциплінарної відповідальності №83 від 19.04.2019.
		   Як вбачається з акту, складеного начальником відділу з кадрового забезпечення і юридично-організаційної роботи ДП "Жовтневе лісове господарство" Ковальовим С.В. в присутності провідного інженера з охорони праці підприємства ОСОБА_3 та провідного інженера з підготовки кадрів ОСОБА_2 , 22 квітня 2019 року, в цей день позивач був відсутній на території адміністративної будівлі підприємства з 07 години 30 хвилин до 16.00 години.
		   23 квітня 2019 року був винесений наказ №86 про здійснення виїзду за місцем проживання позивача.
		   02 травня 2019 року о 15 годині 45 хвилин начальником відділу з кадрового забезпечення і юридично-організаційної роботи ДП "Жовтневе лісове господарство" Ковальовим С.В. в присутності провідного інженера з охорони праці підприємства ОСОБА_3 та голови профспілки ДП "Жовтневе лісове господарство" Терещенко А.В., було складено акт, про те, що за наслідками відвідування місця проживання позивача, його вдома не було.
		   Т.в.о директора ДП "Жовтневе лісове господарство" Касяненко О.В. на ім`я голови профспілки ДП "Жовтневе лісове господарство" було внесено подання з проханням розглянути питання щодо надання згоди на звільнення позивача за п.4 ст.40 КЗпП України, за систематичне порушення трудової дисципліни.
		   Як вбачається з копії протоколу спільного засідання профспілкового комітету та адміністрації ДП "Жовтневе лісове господарство" №12 від 21 травня 2019 року, за наслідками розгляду подання т.в.о.директора ДП "Жовтневе лісове господарство" було встановлено факт прогулу позивача та надано згоду на його звільнення за п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України.
		   Наказом №219-к від 22 травня 2019 року позивача було звільнено з посади головного інженера ДП "Жовтневе лісове господарство" на підставі п.4 ст.40 КЗпП України.
		   Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		   Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави ( ч.1 ст.2 ЦПК України)
		   Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		   Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		   Пунктом 4 частини 1 статті 40 Кодексу законів про працю України встановлено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.
		   Передбаченим цією нормою закону прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин (наприклад, у зв`язку з поміщенням до медвитверезника, самовільне використання без погодження з
		власником або уповноваженим ним органом днів відгулів, чергової відпустки, залишення роботи до закінчення строку трудового договору чи строку, який працівник зобов`язаний пропрацювати за призначенням після закінчення вищого чи середнього спеціального учбового закладу).
		   Невихід працівника на роботу в зв`язку з незаконним переведенням не можна вважати прогулом без поважних причин. Працівник, який відмовився від переведення на більш легку роботу, якої він відповідно до медичного висновку потребував за станом здоров`я, не може бути звільнений за п.3 чи п.4 ст.40 КЗпП. Власник або уповноважений ним орган можуть у зв`язку з цим розірвати трудовий договір за п.2 ст.40 КЗпП, якщо наявні передбачені ним умови.
		   Що стосується поняття «поважні причини», наявність яких не дає змоги роботодавцю вважати відсутність працівника на роботі прогулом без поважних причин, то згідно із судовою практикою (постанова ВСУ від 20.06.2018 р. у справі №752/12360/16-ц; постанова ВСУ від 27.06.2018 р. у справі №799/3487/16-ц; постанова ВСУ від 31.05.2018 р. у справі №324/1102/16-ц) до поважних причин можна віднести, зокрема, такі:
		    недопущення роботодавцем працівника до роботи, якщо для цього відсутні достатні підстави;
		    невихід працівника на роботу, переведення на яку було здійснено з порушенням трудового законодавства;
		    наявність медичних документів, що підтверджують неможливість виконання працівником своїх обов`язків;
		    виклик до органів, явка до яких є обов`язковою (наприклад, прокуратура, суд, військовий комісаріат);
		    наявність працівника на території підприємства, хоча й не на робочому місці;    
		    відмова від роботи, не передбаченої трудовим договором, або у зв`язку із станом здоров`я чи небезпечністю такої роботи для життя працівника;
		    незаконна відмова роботодавця в наданні працівнику належних йому пільг (наприклад, на додатковий час для відпочинку тощо).
		   Як встановлено у судовому засіданні позивач в період з 25 лютого 2019 року по 19 квітня 2019 року перебував на стаціонарному лікуванні у відділенні КНП ХОР "ОКНЛ", що підтведжується довідкою №24 від 19 квітня 2019 року.
		   Після закінчення лікування позивач 19 квітня 2019 року прибув на робоче місце, але до роботи допущений не був, що підтверджується заявою позивача та його пояснювальною запискою від 19 квітня 2019 року, зареєстрованими у ДП "Жовтневе лісове господарство".
		   Як вбачається з листа КНП ХОР "Міська поліклініка №8" №01-214 від 02.05.2019 року позивач в період з 23 по 25 квітня 2019 року перебував на лікарняному.
		   Згідно з консультативним висновком №36 позивач 22 квітня 2019 року відвідував КНП ХМР "Міська клінічна лікарня №30".
		   Згідно з копією листка непрацездатності АГФ №946678 в період з 03 по 11 травня 2019 року перебував на лікуванні.
		   20 травня 2019 року позивач звернувся до керівництва ДП "Жовтневе лісове господарство" з заявою про надання дню відпочинку 22 травня 2019 року із збереженням заробітної плати на підставі ЗУ "Про донорство крові та її компонентів" і додав до заяви довідку щодо надання донорам пільг серії ХК №041275 від 26 квітня 2019 року.
		   Згідно з вимогами ст.9 Закону України "Про донорство крові та її компонентів" в день давання крові та (або) її компонентів, а також в день медичного обстеження працівник, який є або виявив бажання стати донором, звільняється від роботи на підприємстві, в установі, організації незалежно від форм власності із збереженням за ним середнього заробітку. Донори з числа студентів вищих навчальних закладів та учнів професійних навчально-виховних закладів у зазначені дні звільняються від занять.
		   Після кожного дня давання крові та (або) її компонентів, в тому числі у разі давання їх у вихідні, святкові та неробочі дні, донору надається додатковий день відпочинку із збереженням за ним середнього заробітку. За бажанням працівника цей день може бути приєднано до щорічної відпустки або використано в інший час протягом року після дня давання крові чи її компонентів.
		   У разі, коли за погодженням з керівництвом підприємства, установи, організації, командуванням військової частин в день давання крові донор був залучений до роботи або несення служби, йому за бажанням надається інший день відпочинку із збереженням за ним середнього заробітку.
		   У разі давання крові та (або) її компонентів у період щорічної відпустки ця відпустка продовжується на відповідну кількість днів з урахуванням надання працівнику додаткового дня відпочинку за кожний день давання крові.
		   Виплата середнього заробітку, зазначеного у частинах першій, другій та третій цієї статті, здійснюється за рахунок коштів власника підприємства, установи, організації, де працює донор, або уповноваженого ним органу. Зазначені кошти належать до таких, що спрямовані на благодійну діяльність.
		   Підставою для надання зазначених пільг є відповідні довідки, видані донору за місцем медичного обстеження чи давання крові та (або) її компонентів. Форми цих довідок та порядок їх видачі затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.
		   В день давання крові та (або) її компонентів донор забезпечується безкоштовними сніданком та обідом за рахунок коштів закладу охорони здоров`я, що здійснює взяття у донора крові та (або) її компонентів. У разі неможливості забезпечення таким харчуванням відповідний заклад охорони здоров`я має відшкодувати донору готівкову вартість відповідних наборів харчування.
		   Норми харчування донорів та рекомендації щодо складання відповідних наборів продуктів затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я. Вартість наборів продуктів для харчування донорів встановлюється Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями.
		   Таким чином, оголошена та досліджена у судовому засіданні сукупність доказів призводить суд до висновку про обгрунтованість позовних вимог в цій частині і можливість їх задоволення.
		   Стаття 116 КЗпП України передбачає, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення працівником вимоги про розрахунок.
		   Згідно зі статтею 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
		   Передбачений ч.1 ст.117 КЗпП України обов`язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 КЗпП України, при цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.
		   Оскільки судом звільнення позивача було визнано неправомірним, суд вважає за доцільне зобов`язати відповідача сплатити позивачеві середній заробіток за час вимушеного прогулу з 22 травня 2019 року по день постановлення рішення по справі.
		   У відповідності з вимогами ст.141 ЦПК України, оскільки позивач при зверненні до суду був звільнений від оплати судового збору, а його позовні вимоги були задоволені у повному обсязі, суд стягує судовий збір у розмірі 768 грн.40 коп. на користь держави з відповідача.
		   На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.4, 12, 141, 200, 206, 263-265 ЦПК України, суд -
		   
		                          В И Р І Ш И В :
		 
		   Позов ОСОБА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 до Державного підприємства "Жовтневе лісове господарство", код ЄДРПОУ 00993165, юридична адреса: Харківська область, Харківський район, м.Мерефа, вул.Лесі Українки, 63 про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу  задовольнити повністю.
		       Скасувати наказ Державного підприємства "Жовтневе лісове господарство", код ЄДРПОУ 00993165, юридична адреса: Харківська область, Харківський район, м.Мерефа, вул.Лесі Українки, 63 №219-к від 22 травня 2019 року "Про припинення трудового договору (контракту)".
		       Поновити ОСОБА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 на посаді головного інженера Державного підприємства "Жовтневе лісове господарство", код ЄДРПОУ 00993165, юридична адреса: Харківська область, Харківський район, м.Мерефа, вул.Лесі Українки, 63 з 22 травня 2019 року.
		       Зобов`язати Державне підприємство "Жовтневе лісове господарство", код ЄДРПОУ 00993165, юридична адреса: Харківська область, Харківський район, м.Мерефа, вул.Лесі Українки, 63 виплатити ОСОБА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 22 травня 2019 року по 29 липня 2019 року.
		       Стягнути з Державного підприємства "Жовтневе лісове господарство", код ЄДРПОУ 00993165, юридична адреса: Харківська область, Харківський район, м.Мерефа, вул.Лесі Українки, 63 на користь держави судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн.40 коп.
		   Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: hr.hr.court.gov.ua на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет.
		   Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
		   До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Харківський районний суд Харківської області.
		       Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		       Повне рішення складено 01 серпня 2019 року.
		 
		Суддя                                    Н.Л.Панас

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...