Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/5785/18 : Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Визнання договорів (правочинів) недійсними; інші договори.
Надіслано для оприлюднення: 06.08.2019. Зареєстровано: 06.08.2019. Забезпечено надання загального доступу: 07.08.2019.
Дата набрання законної сили: 30.07.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		30 липня 2019 року 
		м. Київ
		Справа №  910/5785/18 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Білоуса В.В. - головуючого, Мачульського Г.М., Ткаченко Н.Г. 
		за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;
		 
		за участю представника:
		Національного антикорупційного бюро України - Клименка Є.С.
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дантрейд ЛТД"
		на постанову Північного апеляційного господарського суду 
		від 22.05.2019
		у складі колегії суддів: Жук Г.А. (головуючого), Дикунської С.Я., Мальченко А.О.
		у справі № 910/5785/18
		за позовом Національного антикорупційного бюро України
		до відповідачів: 1. Державного підприємства "Вугільна компанія "Краснолиманська"; 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Дантрейд ЛТД"
		про визнання недійсним договору, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		1. Національне антикорупційного бюро України звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про визнання недійсним Договору поставки вугілля від 12.11.2015 №   12/11-1, укладеного між Державним підприємством "Вугільна компанія "Краснолиманська" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дантрейд ЛТД".
		 
		Короткий зміст оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанції 
		 
		2. Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.10.2018 у справі №   910/5785/18 у задоволенні позовних вимог позивачу відмовлено   повністю.
		 
		3. Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, Національне антикорупційне бюро України звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.
		4. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2019 у справі №   910/5785/18 апеляційну скаргу Національного антикорупційного бюро України задоволено, рішення Господарського суду міста Києва від 02.10.2018 у даній справі   скасовано, прийнято нове рішення, яким позов задоволено повністю. Визнано недійсним договір поставки вугілля №   12/11-1 від 12.11.2015, укладений між Державним підприємством "Вугільна компанія "Краснолиманська" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дантрейд ЛТД". 
		5. При розгляді справи судом апеляційної інстанції встановлено наступне.
		5.1. 06.03.2019 до початку судового засідання від Державного підприємства "Вугільна компанія "Краснолиманська" надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення Конституційним судом України справи за Конституційною скаргою АТ "Запорізькій завод феросплавів" щодо конституційності положення п.13 ч.1   ст.17 Закону України "Про національне антикорупційне бюро України". 
		5.2. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2019 апеляційне провадження у справі №   910/5785/18 зупинено до вирішення Конституційним судом України справи щодо конституційності положення п. 13 ч. 1   ст. 17 Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України"; зобов`язано сторони повідомити про усунення обставин, які зумовили зупинення у справі №910/5785/18.
		5.3. Національне антикорупційне бюро України звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу про зупинення провадження у справі від 20.03.2019.
		5.4. Постановою Верховного суду      від 23.04.2019 у справі № 910/5785/18 задоволено касаційну скаргу Національного антикорупційного бюро України на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2019, скасовано зазначену ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2019, справу направлено для подальшого розгляду.
		5.5. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.05.2019 поновлено апеляційне провадження у справі, розгляд справи призначено на 22.05.2019.
		5.6. У травні 2018 року Національне антикорупційне бюро України звернулося до господарського суду міста Києва з позовом      до Державного підприємства "Вугільна компанія "Краснолиманська" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Дантрейд ЛТД" про визнання недійсним договору поставки вугілля      від 12.11.2015 № 12/11-1, укладеного між відповідачами у справі.
		5.7. Позов мотивовано тим, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні від 05.07.2016 № 52016000000000222 з попередньою правовою кваліфікацією за ч.   3 ст.   209   та ч. 2 ст.   364 Кримінального кодексу України   (витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань міститься у матеріалах справи).
		5.8. У процесі здійснення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні встановлено, що 12.11.2015 між Державним підприємством "Вугільна компанія "Краснолиманська", як постачальником, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дантрейд ЛТД", як покупцем, укладено Договір поставки вугілля № 12/11-1, відповідно до п. п. 1.1., 1.2. якого постачальник поставляє покупцю вугільну продукцію, а покупець - приймає вугілля, оплачує його вартість на умовах, встановлених договором.
		5.9. Згідно п.п. 2.1., 2.2. Договору № 12/11-1 строк (термін) поставки вугілля: з листопада 2015 по січень 2016 включно. Місце поставки вугілля: залізнична станція вантажоотримувача - ТЕС ПАТ "Центренерго".
		5.10. Договором сторони обумовили (п. 6.1. Договору), що базова ціна вугілля визначається у додатках до цього договору. Так, у додатку № 1 до Договору №   12/11-1 сторони визначили ціну вугілля марки Г 0-100 у сумі 758,33 грн за 1 тонну без ПДВ.
		5.11. На виконання умов Договору № 12/11-1 відповідач-1 (у період з 26.11.2015 по 31.12.2015) поставив відповідачу-2 вугілля про що між відповідачами підписано акти приймання-передачі вугільної продукції за Договором № 12/11-1, згідно з якими ДП "ВК "Краснолиманська" було відвантажено вугілля для Вуглегірської ТЕС ПАТ "Центренерго" за ціною 758,33 грн. за 1 тонну без ПДВ.
		5.12. У ході здійснення досудового розслідування встановлено, що водночас 12.11.2015 між відповідачем-2, як постачальником, та Публічним акціонерним товариством "Центренерго", як покупцем, було укладено Договір поставки вугілля            № 111/48 (далі - Договір № 111/48) на орієнтовну суму 104       000 000,00 грн зі строком (терміном) поставки вугілля згідно Специфікацій до Договору в залежності від потреби покупця з базовим значенням золи 23%, газовим значенням вологи 8,9%, місце поставки вугілля залізнична станція вантажоотримувача - ТЕС ПАТ "Центренерго" (п. п. 1.1., 1.3., 2.1., 2.2., 4.2. Договору № 111/48).
		5.13. Згідно п. 6.1. Договору № 111/48 сторони визначили ціну 1 тонни вугілля, що поставляється за цим договором, в розмірі вже 1300,00 грн., у т.ч. ПДВ (20%) -
		216,67 грн з базовими показниками якості, визначеними у п. 4.2. Договору.
		5.14. Постачання вугілля ДП "ВК "Краснолиманська" для кінцевого споживача - 
		ПАТ "Центренерго" відбулось із залученням посередника - ТОВ "Дантрейд ЛТД". При цьому, процентна різниця між ціною вугілля, за якою здійснено продаж ДП "ВК "Краснолиманська" для ТОВ "Дантрейд ЛТД" за договором № 12/11-1, та ціною, за якою те ж саме вугілля було продано ТОВ "Дантрейд ЛТД" покупцю за договором 
		№ 111/48 - ПАТ "Центренерго", складає 42,86%.
		5.15. Згідно відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, засновником ДП "Вугільна компанія "Краснолиманська" є Міністерство енергетики та вугільної промисловості України.
		5.16. Відповідно до наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 08.06.2012 № 405, ДП "ВК "Краснолиманська" є підприємством, що належить до сфери управління Міненерговугілля України.
		5.17. Пунктом 2.2.1. Статуту ДП "ВК "Краснолиманська" визначено, що одним з основних напрямків діяльності підприємства є добування та збагачення кам`яного вугілля.
		5.18. На момент вчинення сторонами у справі спірної господарської операції Міністерство енергетики та вугільної промисловості України з метою запобігання проявам корупції, скорочення витрат, зменшення навантаження на державний бюджет, збалансування фінансово-економічного стану державних підприємств, установ, організацій та об`єднань, що належать до сфери управління      Міненерговугілля, та господарських товариств, щодо яких Міненерговугілля здійснює повноваження з управління корпоративними правами держави      прийнято Наказ від 11.03.2014 за № 237, яким приписувало      керівникам усіх підприємств галузі забезпечити перегляд укладених договорів на постачання матеріально-технічних ресурсів, послуг виробничого та невиробничого змісту та вжити заходів зменшення вартості зазначених договорів з метою зниження ціни закупівель ресурсів, робіт та послуг (зі збереженням обсягів та якості, керуючись мінімальним рівнем ринкових цін); вжити заходів для виведення посередників з процесу постачання матеріально-технічних ресурсів, надання виробничих та невиробничих послуг.
		5.19. Згідно п. 2 Наказу Міненерговугілля України від 11.03.2014 № 237 «Про невідкладні заходи стабілізації фінансового стану галузі та запобігання проявам корупції», керівникам вугледобувних підприємств спільно з ДП «Вугілля України» наказано забезпечити продаж збагаченого вугілля за ринковими цінами безпосередньо генеруючим компаніям теплових електростанцій та вжити заходів для недопущення продажу посередникам незбагаченого вугілля.
		5.20. Наказ № 237 опубліковано в Інформаційно-аналітичному бюлетені «Вісник паливно-енергетичного комплексу України» 2014, 03, № 3 та оприлюднено на офіційному веб-сайті Міненерговугілля України 11.03.2014.
		5.21. Вказаний наказ було надіслано до ДП «ВК "Краснолиманська» та зареєстровано останнім у книзі реєстрації вхідної кореспонденції 13.03.2014 за № 01/1-29.
		5.22. Відповідачі на момент вчинення правочину були обізнані про прийняття Наказу № 237, яким визначено обов`язковість продажу збагаченого вугілля за ринковими цінами безпосередньо генеруючим компаніям теплових електростанцій, і даний Наказ був обов`язковим до виконання для ДП «ВК «Краснолиманська».
		5.23. Внаслідок залучення посередника - відповідача-2 під час реалізації вугледобувним підприємством видобутого вугілля для ПАТ «Центренерго» не було дотримано вимог Наказу Міненерговугілля України від 11.03.2014 № 237 «Про невідкладні заходи стабілізації фінансового стану галузі та запобігання проявам корупції», що призвело до продажу вугілля за вартістю нижче ринкової та спричинило недоотримання коштів державним вугледобувним підприємством.
		Надходження касаційної скарги до Верховного Суду
		6. 14.06.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Дантрейд ЛТД" через Північний апеляційний господарський суд звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою Вих. № 01/14-06 від 14.06.2019 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2019 у справі № 910/5785/18, підтвердженням чого є вхідний штамп Північного апеляційного господарського суду на першому аркуші касаційної скарги.
		7. 24.06.2019 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дантрейд ЛТД" Вих. № 01/14-06 від 14.06.2019 разом зі справою №   910/5785/18 надіслано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
		8. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги у справі № 910/5785/18 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді -Білоуса В.В., судді - Ткаченко Н.Г., судді - Мачульського Г.М., що підтверджується витягом з протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 10.07.2019.
		9. Ухвалою Верховного Суду від 16.07.2019 вкрито касаційне провадження у справі №   910/5785/18 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Дантрейд ЛТД" Вих. № 01/14-06 від 14.06.2019 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2019; призначено розгляд касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Дантрейд ЛТД" Вих. № 01/14-06 від 14.06.2019 на   30 липня 2019 року о      10:45.         
		Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу
		 
		10. Не погоджуючись з прийнятою постановою, Товариством з обмеженою відповідальністю "Дантрейд ЛТД" подано касаційну скаргу, в якій останнє просить оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - скасувати, позов Національного антикорупційного бюро України  - залишити без розгляду.
		 
		11. Касаційну скаргу мотивовано наступним.
		 
		11.1. Наказ Міненерговугілля від 11.03.2014 №   237 не є нормативно-правовим актом, не містить прямої заборони на продаж вугледобувним підприємствам збагаченого вугілля не генеруючим компаніям теплових електростанцій.
		 
		11.2. Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 05.06.2019 у справі №   3-234/2018 (3058/18), яким положення пункту 13 частини 1 статті 17 Закону України "Про національне антикорупційне бюро України" визнано неконституційним, позов подано особою(НАБУ), яку обмежено у процесуальній дієздатності.
		 
		Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
		 
		12. Національне антикорупційне бюро України подало відзив на касаційну скаргу, в якому останнє просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.
		 
		13. У судовому засіданні 30.07.2019 представник Національного антикорупційного бюро України заперечив проти касаційної скарги з підстав, наведених у відзиві.
		 
		Позиція Верховного Суду
		 
		14. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення  представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування господарським судом апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягають задоволенню з наступних підстав.
		 
		15. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
		 
		16. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
		 
		17. Як встановлено судами попередніх інстанцій, предметом даного судового розгляду є вимога Національного антикорупційного бюро України про визнання недійсним на підставі ст.ст.   203,   215, ч.   3 ст.   228 ЦК України   та   ст.   207 ГК України договору поставки вугілля      від 12.11.2015 № 12/11-1, укладеного між відповідачами у справі, як такого, що суперечить інтересам держави та суспільства.
		 
		18. Загальні правові засади визнання правочину недійсним визначено у   ст. 215 ЦК України, частиною першою якої передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою   статті 203 цього Кодексу.
		 
		19. Згідно з вимогами частини   1   статті   203 ЦК України   зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
		 
		20. Відповідно до   статті 207 ГК України   господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
		 
		21. Статтею 228 ЦК України   передбачено, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.
		 
		22. Відповідно частини   3   статті   228 ЦК України   ознаками недійсного господарського договору, що суперечить інтересам держави і суспільства, є спрямованість цього правочину на порушення правового господарського порядку та наявність умислу (наміру) його сторін, які усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного договору. Метою такого правочину є його кінцевий результат, якого бажають досягти сторони. Мета завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.
		 
		23. Місцевий господарський суд, посилаючись на приписи ст.ст.15,   16,   203, 215.   509,   626,   628,   712 ЦК України, ст.ст.   20,   207 Господарського кодексу України, приписи   Законів України «Про національне антикорупційне бюро України», «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», практику Європейського суду з прав людини по застосуванню п.1   ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод   щодо втручання держави у право на мирне володіння майном, справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від такого втручання, також щодо застосування принципу «пропорційності» та «справедливої рівноваги» (балансу між інтересами сторін) дійшов висновку, що позивачем не доведено наявність передбачених законом підстав для визнання договору недійсним.
		 
		24. Водночас, суд апеляційної інстанції правомірно не погодився з рішенням суду першої інстанції з огляду на наступне.
		 
		25. Як встановлено судом апеляційної інстанції, Національне антикорупційне бюро України здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні від 05.07.2016 №52016000000000222, обставини якого і стали підставою для звернення до суду з позовом у цій справі.
		 
		26. У ході здійснення досудового розслідування встановлено, що постачання вугілля ДП «ВК «Краснолиманська» для кінцевого споживача - ПАТ «Центренерго» відбулось із залученням посередника - ТОВ «Дантрейд ЛТД». При цьому, процентна різниця між ціною вугілля, за якою здійснено продаж ДП «ВК «Краснолиманська» для ТОВ «Дантрейд ЛТД» за договором № 12/11-1, та ціною, за якою те ж саме вугілля було продано ТОВ «Дантрейд ЛТД» покупцю за договором № 111/48 - ПАТ «Центренерго», складає 42,86%.
		 
		27. Як встановлено судом апеляційної інстанції, згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, засновником ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» є Міністерство енергетики та вугільної промисловості України.
		 
		28. Відповідно до наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 08.06.2012 № 405, ДП «ВК «Краснолиманська» є підприємством, що належить до сфери управління Міненерговугілля України.
		 
		29. Пунктом 2.2.1. Статуту ДП «ВК «Краснолиманська» визначено, що одним з основних напрямків діяльності підприємства є добування та збагачення кам`яного вугілля.
		 
		30. Згідно п. 2 Наказу Міненерговугілля України від 11.03.2014 № 237 «Про невідкладні заходи стабілізації фінансового стану галузі та запобігання проявам корупції», керівникам вугледобувних підприємств спільно з ДП «Вугілля України» наказано забезпечити продаж збагаченого вугілля за ринковими цінами безпосередньо генеруючим компаніям теплових електростанцій та вжити заходів для недопущення продажу посередникам незбагаченого вугілля.
		 
		31. Наказ № 237 опубліковано в Інформаційно-аналітичному бюлетені «Вісник паливно-енергетичного комплексу України» 2014, 03, № 3 та оприлюднено на офіційному веб-сайті Міненерговугілля України 11.03.2014.
		 
		32. Вказаний наказ було надіслано до ДП «ВК "Краснолиманська» та зареєстровано останнім у книзі реєстрації вхідної кореспонденції 13.03.2014 за №   01/1-29.
		 
		33. Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що відповідачі на момент вчинення правочину були обізнані про прийняття Наказу № 237, яким визначено обов`язковість продажу збагаченого вугілля за ринковими цінами безпосередньо генеруючим компаніям теплових електростанцій, і даний Наказ був обов`язковим до виконання для ДП «ВК «Краснолиманська». Проте, внаслідок залучення посередника - відповідача-2 під час реалізації вугледобувним підприємством видобутого вугілля для ПАТ «Центренерго» не було дотримано вимог Наказу Міненерговугілля України від 11.03.2014 № 237 «Про невідкладні заходи стабілізації фінансового стану галузі та запобігання проявам корупції», що призвело до продажу вугілля за вартістю нижче ринкової та спричинило недоотримання коштів державним вугледобувним підприємством.
		 
		34. Згідно Наказу Міненерговугілля України від 30.07.2014 №   536 
		ДП «ВК   «Краснолиманська» є підприємством, що належить до сфери управління Міненерговугілля України. З огляду на зазначене та приписи Статуту 
		ДП «ВК   «Краснолиманська» рішення органу управління, яким є Міненерговугілля України, обов`язкові для підприємства при здійсненні господарської діяльності.
		 
		35. Відтак при укладені договору поставки вугілля № 12/11-1 від 12.11.2015 
		ДП «ВК   «Краснолиманська» мало та зобов`язано було враховувати накази Міненерговугілля, в тому числі наказ № 237 від 11.03.2014.
		 
		36. Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що станом на дату укладення Договору поставки від 12.11.2015 № 12/11-1 розпорядження Кабінету Міністрів України, яким віднесено м. Красноармійськ та м. Родинське до населених пунктів, на території яких здійснювалася АТО, не діяло. 
		 
		37. Отже, суд апеляційної інстанції вірно встановив, що заборони на укладення з ПАТ   "Центренерго" договорів на постачання вугілля на момент укладення спірного договору не було.
		 
		38. Згідно ч.   3   ст.   300 ГПК України   суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		 
		39. Таким чином, враховуючи викладене та з огляду на межі розгляду справи судом касаційної інстанції, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного господарських суду про наявність правових підстав для задоволення позову.
		 
		40. До того ж, виходячи з аналізу норм ст.   16, п.13 ч.1 ст.17 Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України", враховуючи встановлену судами наявність досудового розслідування у кримінальному провадженні від 05.07.2016 №52016000000000222, з попередньою правовою кваліфікацією за ч. 3 ст.   209   та ч. 2 ст.   364 Кримінального кодексу України   (витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань міститься у матеріалах справи),    колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанцій про наявність у Національного антикорупційного бюро України права на звернення з позовом у даній справі.
		 
		41. Доводи касаційної скарги про відсутність у позивача процесуальної дієздатності, що підтверджується рішенням Конституційного Суду України від 05.06.2019 у справі № 3-234/2018 (3058/18), яким положення пункту 13 частини 1 статті 17 Закону України "Про національне антикорупційне бюро України" визнано неконституційним, колегія суддів вважає необгрунтованими з огляду на наступне.
		 
		42. Рішенням Конституційного Суду України від 05.06.2019 № 4-р(ІІ)/2019 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення пункту 13 частини першої статті 17 Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України" від 14.10.2014 № 1698-VII, відповідно до якого Національному антикорупційному бюро надається право "за наявності підстав, передбачених законом, подавати до суду позови про визнання недійсними угод у порядку, встановленому законодавством України".
		 
		43. Разом з тим відповідно до пункту 2 резолютивної частини зазначеного Рішення Конституційного Суду України від 05.06.2019 № 4-р(ІІ)/2019 положення пункту 13 частини першої статті 17 Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України" від 14.10.2014 № 1698-VII, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
		 
		44. Згідно з частиною 2 статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
		 
		45. Аналогічне положення закріплено у статті 91 Закону України "Про Конституційний Суд України".
		 
		46. Отже, пункт 13 частини першої статті 17 Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України" від 14.10.2014 № 1698-VII втратив чинність лише з 05.06.2019, а до того мав юридичну силу, при цьому позов у даній справі Національним антикорупційним бюро України подано до 05.06.2019.
		 
		47. Інші доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, що не входить до компетенції Верховного Суду відповідно до приписів статті 300 ГПК України.
		 
		48. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Росії") щодо реалізації права на справедливий суд (пункту 1 статті 6 Конвенції): "одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру".
		 
		49. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, позиція суду касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. 
		 
		50. У справі, що розглядається, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду апеляційної інстанції.
		 
		51. Відповідно статті 309 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
		 
		52. Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні. 
		 
		53. Оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції таким вимогам закону відповідає.
		 
		54. Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі. 
		 
		55. Вказані вимоги судом апеляційної інстанції при винесенні оскаржуваної постанови були дотримані.
		 
		56. Оскільки підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції немає, то судовий збір за подачу касаційної скарги покладається на скаржника.
		 
		Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,
		 
		П О С Т А Н О В И В :
		 
		1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дантрейд ЛТД" вих. №   01/14-06 від 14.06.2019 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2019 у справі №   910/5785/18 залишити без задоволення.
		 
		2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2019 у справі №   910/5785/18 залишити без змін.
		 
		3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                              В.   В. Білоус
		 
		Судді                                                                                                           Г.   М. Мачульський  
		 
		                                                                                                  Н.   Г. Ткаченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...