Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 810/2389/17 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення сталого розвитку населених пунктів та землекористування, зокрема зі спорів у сфері:; містобудування; планування і забудови територій; архітектурної діяльності.
Надіслано для оприлюднення: 06.08.2019. Зареєстровано: 07.08.2019. Забезпечено надання загального доступу: 07.08.2019.

Номер судового провадження: П/810/2389/17

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		05 серпня 2019 року           № 810/2389/17
		Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Європейка" до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській  області, треті особи: Відділ містобудування та архітектури Києво-Святошинської районної державної адміністрації, Державна архітектурно-будівельна інспекція України, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Громадська організація "Борщагівська січ" про визнання протиправними та скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії,
		в с т а н о в и в:
		До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Європейка" з позовом до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській  області, треті особи: Відділ містобудування та архітектури Києво-Святошинської районної державної адміністрації, Державна архітектурно-будівельна інспекція України, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Громадська організація "Борщагівська січ", в якому просить: 
		- визнати протиправними та скасувати рішення Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області № 7, 8, 9,10, 11, 12, 13, 14, 15, 16 від 15.06.2017 року "Про скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки";
		- визнати протиправним та скасувати Рішення Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області від 06.07.2017 № 261 в частині пунктів 1-15;
		- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області  від 06.07.2017 р. № 275 "Про скасування реєстрації Декларацій про початок виконання будівельних робіт та Декларацій про готовність об`єкта до експлуатації" в частині пунктів 1-15;
		- зобов`язати Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області подати для внесення Державною архітектурно-будівельною інспекцією України до реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів інформацію про зареєстровані Декларації. 
		В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 15.06.2017 посадовими особами відповідача проведено позапланову перевірку вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об`єкті нагляду - відділі містобудування та архітектури Києво-Святошинської районної державної адміністрації.
		За результатами перевірки складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил  від           15.06.2017 року. На підставі акту перевірки 15.06.2017 року  прийнято оскаржувані рішення № 7-16 про скасування містобудівних умов та обмежень земельної ділянки.
		У свою чергу, Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області прийнято рішення № 261 від 06.07.2017 та Наказ № 275 від 06.07.2017 року "Про скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт та декларацій про готовність об`єкта до експлуатації", якими скасовано реєстрацію зазначених  Декларацій про готовність та наступних декларацій про початок виконання будівельних робіт та  декларацій про готовність об`єктів до експлуатації.
		Позивач вважає підстави для прийнятих відповідачем та його посадовими особами рішень незаконними, а викладені в акті від 15.06.2017 доводи - необґрунтованими.
		Зазначає, що він є власником земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1 . Для початку будівництва позивач звернувся до третьої особи та отримав містобудівні умови та обмеження земельної ділянки та на підставі отриманих МБУ та інших дозвільних документів на виконання будівельних робіт  позивачем було збудовано багатоквартирні житлові будинки з вбудованими нежитловими приміщеннями в АДРЕСА_15, п`ять з яких на момент перевірки введені в експлуатацію відповідно до декларацій про готовність об`єктів до експлуатації, та в них проживають мешканці.
		Отже,  на момент проведення перевірки будинки не є об`єктами будівництва, оскільки були введені в експлуатацію відповідно до належним чином зареєстрованих декларації про готовність об`єктів до експлуатації, в об`єктах проживають люди, що у переважній більшості мають зареєстроване право власності на відповідні помешкання та зареєстроване місце проживання. Земельна ділянка, де побудовані вищезазначені Об`єкти, належить на праві приватної власності позивачу, має цільове призначення земельної ділянки 02.03 "Для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку".
		Вказує, що з акту перевірки від 15.06.2017 неможливо встановити, які саме порушення вчинені позивачем, а заявлені порушення не відповідають фактичним обставинам.
		Також позивач зазначає, що порушення містобудівного законодавства в частині невідповідності намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні відсутнє, оскільки наміри забудови позивача відповідали містобудівній документації на місцевому рівні, а скасовані містобудівні умови та обмеження видані з урахуванням її положень.
		Крім того, зазначає, що відповідачем порушені вимоги Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, порушення процедури видачі спірних містобудівних умов і обмежень могли бути усунені, а тому могли бути підставою лише для зупинення, а не для скасування спірних містобудівних умов та обмежень. Зазначає, що скасування є крайнім заходом, який застосовується у разі неможливості усунення виявлених порушень. 
		Представник відповідача та третьої особи ДАБІ України надав суду заперечення на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на те, що  у період з 22.05.2017 по 12.06.2017 на підставі звернення громадянина ОСОБА_5 від 14.04.2017, наказу Держархбудінспекції від 11.05.2017 № 745, від 22.05.2017 №    772, направлення на проведення позапланової перевірки № 26 від 12.05.2017, № 27 від 22.05.2017 відповідачем проведено позапланову перевірку щодо законності видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки № 99/2016, № 100/2016, № 101/2016, № 102/2016,  № 103/2016, № 104/2016 від 02.06.2016; № 192/2016 , № 191/2016 від 07.09.2016; № 196/2016, № 199/2016, № 200/2016 від 16.09.2016; № 266/2016, № 267/2016, 268/2016 від 01.12.2016; № 315/2016, № 316/2016 від 20.12.2016. 
		Перевіркою встановлено порушення містобудівної документації місцевого рівня, містобудівного законодавства, державних будівельних норм, стандартів і правил.
		Відділом містобудування та архітектури Києво-Святошинської РДА  надано позивачу містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки за наявності підстави для відмови у їх видачі у зв`язку з невідповідністю намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні. З огляду на це відповідачем і були прийняті оскаржувані рішення про скасування дії відповідних містобудівних умов та обмежень.
		Також зазначає, що оскільки містобудівні умови та обмеження відповідно до закону є складовими вихідних даних, наслідком їх видачі з порушенням законодавства є розроблення проектної документації з такими ж порушеннями та у подальшому будівництво об`єкта, що не відповідає вимогам містобудівної документації місцевого рівня, містобудівного законодавства, державних будівельних норм, стандартів і правил.
		Зазначає, що рішення Відділу містобудування та архітектури Києво-Святошинської РДА  щодо видачі  містобудівних умов та обмежень прийнято з порушенням ДБН, вимог    Закону України "Про архітектурну діяльність",  Закону України "Про місцеві державні адміністрації", Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", у зв`язку з відсутністю матеріалів, надання яких було необхідним для прийняття такого рішення та в зв`язку з невідповідністю намірів забудови земельної ділянки містобудівній документації на місцевому рівні. 
		З огляду на це, зважаючи на встановлення під час заходів державного нагляду цих порушень, вважає оскаржуване рішення таким, що прийняте на підставі чинного законодавства.
		Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.07.2017 відкрито провадження у даній справі та призначено її до судового розгляду.
		Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.07.2017 задоволено клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову .
		Ухвалою від 05.09.2017 залучено до участі у справі в якості третіх осіб ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Громадську організацію "Борщагівська січ".
		Ухвалою Київського окружного адміністративного суду  від 12.12.2017 призначено у даній справі  судову будівельно-технічну експертизу та зупинено провадження у справі.
		Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.11.2018 поновлено провадження у даній справі та протокольною ухвалою суд перейшов до розгляду справи за новою редакцією Кодексу адміністративного судочинства України.
		У зв`язку із неявкою сторін в судове засідання, розгляд справи відкладено на 12.12.2018 року. Судове засідання 12.12.2018 року було відкладено у зв`язку із ненаданням сторонами витребуваних документів. Наступне судове засідання призначене на 05.02.2019 року.
		В судове засідання 26.03.2019 року представники сторін не прибули. Від представника позивача та відповідача надійшли заяви про розгляд справи в порядку письмового провадження. 
		В силу приписів пункту 1 частини третьої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника), належним чином повідомленого про судове засідання, без поважних причин або без повідомлення причин неявки, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи.
		Частиною дев`ятою цієї статті передбачено, що у разі, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
		Беручи до уваги ту обставину, що про дату, час та місце судового розгляду справи всі сторони повідомлені належним чином, однак у судове засідання не з`явились, зважаючи на відсутність підстав для відкладення судового розгляду, передбачених статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, судом прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
		Судом встановлено, що власником та користувачем земельних ділянок по АДРЕСА_1 . (кадастрові номери НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 ) є  Товариство з обмеженою відповідальністю "Європейка".
		Земельна ділянка належить до категорії земель житлової та громадської забудови, вид використання земельної ділянки: для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку.
		За зверненням позивача  відділом  містобудування та архітектури Києво-Святошинської РДА Київської області надано містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки: від 07.09.2016 № 191/2016 та № 192/2016, від 16.09.2016 № 196/2016, № 199/2016, № 200/2016, № 266/2016, № 267/2016, № 315/2016 та  № 316/2016.
		Департаментом архітектурно-будівельного контролю у Київській області зареєстровані наступні подані позивачем Декларації про початок виконання будівельних робіт з будівництва багатоквартирних житлових будинків на вказаній земельній ділянці:
		- від 14.09.2016 № КС 083162580478 на об`єкт будівництва "Багатоквартирний житловий будинок" за адресою: АДРЕСА_6 ;
		- від 14.09.2016 № КС 083162580485 на об`єкт будівництва "Багатоквартирний житловий будинок", за адресою: АДРЕСА_7 ;
		- від 21.09.2016 № КС 083162650776 на об`єкт будівництва "Багатоквартирний житловий будинок", за адресою: АДРЕСА_8 / 8 .
		- від 21.09.2016 № КС 083162650825 на об`єкт будівництва "Багатоквартирний житловий будинок", за адресою: АДРЕСА_10 ;
		- від 21.09.2016 № КС 083162650809 на об`єкт будівництва "Багатоквартирний житловий будинок", за адресою: АДРЕСА_11 ;
		- від 05.12.2016 № КС 083163400420 на об`єкт будівництва "Багатоквартирний житловий будинок", за адресою:   АДРЕСА_12 ;
		- від 05.12.2016 № КС 083163400411 на об`єкт будівництва "Багатоквартирний житловий будинок", за адресою:   АДРЕСА_13 ;
		- від 05.12.2016 № КС 083163400448 на об`єкт будівництва "Багатоквартирний житловий будинок", за адресою:   АДРЕСА_14 ;
		- від 26.12.2016 № КС 083163613410 на об`єкт будівництва "Багатоквартирний житловий будинок", за адресою:   АДРЕСА_15 ;
		- від 26.12.2016 № КС 083163613375 на об`єкт будівництва "Багатоквартирний житловий будинок", за адресою:   АДРЕСА_16 .
		Після завершення будівельних робіт відповідачем зареєстровано, подані позивачем Декларації про готовність будинків на вказаній земельній ділянці:
		- від 19.12.2016 № КС 143163540221 на об`єкт будівництва "Багатоквартирний житловий будинок", за адресою: АДРЕСА_6 ;
		- від 19.12.2016 № КС 143163540214 на об`єкт будівництва "Багатоквартирний житловий будинок", за адресою: АДРЕСА_7 ;
		- від 30.05.2017 № КС 143171500803 на об`єкт будівництва "Багатоквартирний житловий будинок", за адресою: АДРЕСА_17 ;
		- від 30.05.2017 № КС 143171500808 на об`єкт будівництва "Багатоквартирний житловий будинок", за адресою: АДРЕСА_10 ;
		- від 30.05.2017 № КС 143171500795 на об`єкт будівництва "Багатоквартирний житловий будинок", за адресою: АДРЕСА_11 .
		Отже, будівництво багатоквартирних житлових будинків, яке здійснювалось позивачем на підставі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки було завершено і об`єкти введені в експлуатацію  за декілька місяців до прийняття відповідачем оскаржуваного рішення про їх скасування.
		Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначаються Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності". 
		Так, частиною 2 статті 39-1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування повідомлення або декларації замовник письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня скасування.
		Відповідно до пункту 22 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.08.2015 №747, далі - Порядок №466) у разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню органом державного архітектурно-будівельного контролю.
		Орган державного архітектурно-будівельного контролю скасовує реєстрацію декларації шляхом видачі відповідного розпорядчого акта. Запис про реєстрацію декларації з реєстру виключається Держархбудінспекцією не пізніше наступного робочого дня з дня повідомлення органом державного архітектурно-будівельного контролю про таке скасування.
		При цьому, підстави для скасування органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт наведені в частині 7 статті 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", якими є:
		1) подання замовником заяви про скасування декларації про початок виконання будівельних робіт;
		2) отримання відомостей про припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем (замовником), смерті фізичної особи - замовника або визнання її безвісно відсутньою;
		3) встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об`єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об`єкта та вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю. 
		Судом встановлено, що, обґрунтовуючи наявність підстав для скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт, відповідач зазначив, що Відділ містобудування незаконно затвердив відповідні містобудівні умови та обмеження окремо на кожний об`єкт будівництва, хоча повинен був видавати такі МБУ на об`єкт будівництва - житловий комплекс у цілому. 
		Також  відповідачем зазначено порушення позивачем п. 4.2 ДСТУ Б В.1.2 -16:2013, який визначає вимоги для визначення категорії складності проекту будівництва, тобто, фактично визначив категорію будівництва.
		Однак, відповідно до статті 32 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" віднесення об`єкта будівництва до тієї чи іншої категорії складності здійснюється проектною організацією і замовником будівництва.
		Порядком віднесення об`єктів будівництва до IV і V категорій складності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2011 р. № 557 (надалі - "Постанова № 557"), п. 7 якого передбачено, що під час проведення державного архітектурно-будівельного контролю на об`єктах самочинного будівництва (у разі відсутності проектної документації) категорія складності таких об`єктів визначається посадовими особами Держархбудінспекції та її територіальних органів, а в разі необхідності - шляхом проведення експертизи експертною організацією чи експертом, що має відповідний сертифікат.
		Об`єкти, щодо яких винесені оскаржувані рішення, не є побудованими самочинно, категорію складності таких Об`єктів визначено сертифікованими архітекторами та проектувальниками.
		Крім того, у матеріалах справи відсутній експертний висновок щодо категорії складності об`єкта будівництва, а Відповідач повноважень з визначення категорій складності об`єкта будівництва не має, за винятком випадків, коли будівництво є самочинним.
		Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.
		Згідно абз. 3 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" об`єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об`єкти інженерно-транспортної інфраструктури.
		Приписами пункту 3.8 ДБН А.2.2-3:2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво" визначено, що комплекс (будова) - сукупність будинків, будівель, споруд будь-якого призначення, лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури, об`єднаних цільовим призначенням, зведення яких здійснюється, як правило, за єдиною проектною документацією.
		Отже, об`єктами будівництва є як окремі будинки, так і їх сукупність (комплекс), а містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки можуть стосуватися як окремих будинків, так і  їх сукупності (комплексів).
		Основна мета містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки - нормативне встановлення вимог до конкретного об`єкта будівництва, зокрема, щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення тощо.
		Частиною другою статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва. Містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об`єкта незалежно від зміни замовника.
		Позивач здійснював будівництво окремих багатоповерхових житлових будинків. Зведення житлових будинків здійснювалось на підставі окремих проектів. Декларації про початок виконання будівельних робіт були зареєстровані відповідачем та він був обізнаний  про факт реєстрації та будівництва Об`єктів як окремих об`єктів будівництва і протягом всього часу не висловлював жодних претензій до позивача з даного приводу.
		Крім того,  після завершення будівництва, відповідачем були зареєстровані подані Замовником декларації про готовність об`єктів до експлуатації, які введені в експлуатацію також окремо один від  одного. 
		Після реєстрації відповідач передав відповідну інформацію до Державної архітектурно-будівельної інспекцій України для внесення до Єдиного реєстру.
		У той же час, класифікації вказаних об`єктів будівництва як окремих будинків або їх сукупності (комплексу) у контексті надання містобудівних умов та обмежень має значення лише з точки зору вимог до кожного з об`єктів будівництва, зокрема, щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення тощо. Зі змісту оскаржуваних  рішень слідує, що жодних порушень за цими ознаками відповідач не встановив.
		Частиною 1   статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"       (в редакції, що діяла станом на 02.06.2016) передбачено, що основними складовими вихідних даних є: 
		1) містобудівні умови та обмеження; 
		2) технічні умови;
		3) завдання на проектування.
		Відповідно до частин 4 та 5 цієї ж  статті Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"     спеціально уповноважений орган містобудування та архітектури визначає відповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні. Розгляд заяви і надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх наданні здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом семи робочих днів з дня реєстрації заяви. Рішення про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень приймається у разі невідповідності намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.
		Аналогічні положення містилися і в п. 2.4. Порядку № 109 (в редакції, що діяла станом на 02.06.2016), відповідно до якого розгляд заяви, надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх видачі здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури у порядку, встановленому       Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності". 
		Підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні. 
		Відмова у видачі містобудівних умов та обмежень або внесення змін до них з відповідним обґрунтуванням надається уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, визначений пунктом 2.1 цього розділу (протягом семи робочих днів).
		Таким чином, отримавши від позивача заяву про надання містобудівних умов та обмежень забудови земельних ділянок по АДРЕСА_8 під будівництво багатоквартирних житлових будинків, спеціально уповноважений орган містобудування та архітектури, у даному випадку  третя особа - відділ містобудування, архітектури та розвитку інфраструктури Києво-Святошинської районної державної адміністрації, був зобов`язаний визначити, чи відповідають наміри позивача щодо забудови земельної ділянки вимогам існуючої містобудівної документації на місцевому рівні.
		При цьому, діючим законодавством було передбачено лише одну підставу для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень - невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні.
		Відповідно до п. 7 ч. 1   ст. 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"  містобудівна документація - це затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій.
		Згідно із ч. 1 ст. 16 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 17 ст. 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.
		Статтею 39 Земельного кодексу України  визначено, що використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.
		На момент видачі спірних містобудівних умов та обмежень (станом на вересень 2016 року) існуючою містобудівною документацією на місцевому рівні для земельної ділянки позивача був Детальний план території багатоквартирної житлової та громадської забудови в селі Софіївська - Борщагівка Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району, затверджений рішенням Софіївсько-Борщагівської сільської ради від 25.02.2016 №21.
		Іншої містобудівної документації на місцевому рівні  для цієї земельної ділянки станом на вересень 2016 року не існувало. Ця обставина визнається сторонами у справі, а тому відповідно до положень ч. 1   ст. 78 КАС України    не підлягає доказуванню.
		Отже, Відділ містобудування та архітектури Києво-Святошинської районної державної адміністрації був зобов`язаний визначити відповідність намірів забудови позивача виключно положенням Генерального плану та Детального плану території багатоквартирної житлової та громадської забудови в селі Софіївська Борщагівка, і єдиною підставою для відмови у видачі позивачу спірних містобудівних умов та обмежень могла бути лише невідповідність намірів забудови земельної ділянки цим положенням. 
		У разі встановлення відсутності такої невідповідності третя особа була зобов`язана видати позивачу відповідні містобудівні умови та обмеження.
		Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.
		Відповідно до п. 4 ч. 4 ст. 19 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"  детальний план території серед іншого визначає: містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно із планом зонування території.
		Судом встановлено, що Детальний план багатоквартирної житлової та громадської забудови в селі Софіївська Борщагівка складається з графічних матеріалів та текстових матеріалів.  Ці дві складові є невід`ємними частинами Генерального плану с. Софіївська Борщагівка.
		Як слідує з  детального плану, земельна ділянка позивача відноситься до сельбищної  функціональної зони із дозволеною багатоквартирною житловою забудовою, яка включає в себе як житлову забудову, так і території установ та підприємств обслуговування.
		Відповідачем не надано доказів того, що земельна ділянка позивача відноситься до будь-якої іншої встановленої положеннями Генерального плану та ДПТ с. Софіївська Борщагівка функціональної зони, ніж сельбищна, зокрема, до промислової зони, зони відпочинку чи зони зовнішнього транспорту.
		З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що наміри забудови позивача щодо розміщення на власній земельній ділянці по АДРЕСА_1 багатоквартирних житлових будинків відповідали положенням існуючої станом на вересень 2016  містобудівної документації на місцевому рівні, а саме: положенням Генерального плану 1993 р.  та ДПТ с. Софіївська Борщагівка. 
		Таким чином, у відділу містобудування та архітектури Києво-Святошинської РДА Київської області під час видачі позивачу містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки  відсутні  порушення вимог п. 2.4 Порядку № 109 та ст. 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
		Щодо зазначення позивачем на відсутність повноважень у відповідача на проведення перевірки, суд зазначає наступне.
		Частиною 1    статті 41-1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"        встановлено, що державний архітектурно-будівельний нагляд - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об`єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.
		Пунктом 1 частини 3   статті 41-1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що з метою здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду головні інспектори будівельного нагляду перевіряють законність рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об`єктами нагляду, а пунктами 1 та 6 частини 4 цієї ж статті встановлено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об`єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право видавати обов`язкові до виконання об`єктами нагляду приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та скасовувати чи зупиняти дію рішень, прийнятих об`єктами нагляду відповідно до визначених цим Законом повноважень, які порушують вимоги містобудівного законодавства, з одночасним складанням протоколу відповідно до   Кодексу України про адміністративні правопорушення   та подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
		Відповідно до частини 2 статті 41-1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		Згідно п. 15 Порядку № 698  підставами для проведення позапланової перевірки є:
		1) подання об`єктом нагляду письмової заяви про проведення перевірки щодо нього;
		2) перевірка виконання об`єктом нагляду припису головного інспектора будівельного нагляду;
		3) обґрунтоване звернення фізичної чи юридичної особи про порушення їх прав, визначених законодавством, об`єктом нагляду під час виконання ним повноважень у сфері містобудівної діяльності;
		4) письмова вимога правоохоронних органів про проведення перевірки;
		5) виявлення за результатами камеральної чи документальної перевірки відомостей про порушення об`єктом нагляду вимог законодавства під час виконання ним повноважень у сфері містобудівної діяльності.
		Як слідує з матеріалів справи, перевірка відповідачем була проведена на підставі колективного звернення  гр. ОСОБА_5 та інших  від  14.04.2017.
		Отже, судом встановлено наявність у відповідача повноважень на здійснення перевірки законності рішення третьої особи про видачу позивачу містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 07.09.2016 № 191/2016 та № 192/2016, від 16.09.2016 № 196/2016, № 199/2016, № 200/2016, № 266/2016, № 267/2016, № 315/2016 та  № 316/2016.
		Відповідно до п. 32 Порядку № 698, якщо рішення об`єкта нагляду порушує вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, таке рішення скасовується або його дія зупиняється в разі можливості усунення виявлених порушень.
		Аналізуючи ці положення, суд звертає увагу, що за загальним правилом рішення об`єкта нагляду, яке порушує вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, зупиняється, і лише у випадку неможливості усунення виявлених порушень - скасовується. 
		Таким чином, прийняття рішення про скасування рішення об`єкта нагляду є крайнім заходом, який застосовується виключно у разі неможливості усунення виявлених порушень. Аналогічні правові висновки наведені в п. 57 постанови Верховного Суду від 29.08.2018 у справі № 826/14181/17.
		Слід зазначити, що відповідачем не доведено у судовому засіданні, що виявлені ним порушення Порядку №    109, допущені третьою особою під час видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, неможливо було усунути, зокрема, шляхом витребування у позивача додаткових документів, яких не вистачало, та внесення змін до відповідних містобудівних умов та обмежень.
		Абзацом 2 ч. 3  ст. 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"        передбачено можливість внесення змін до містобудівних умов та обмежень органом, що їх надав, на виконання приписів головних інспекторів будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
		Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про те, що порушення Порядку № 109, допущені третьою особою під час видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки можливо було усунути, а тому у відповідача не було підстав для винесення рішення про скасування цих містобудівних умов та обмежень. Крім того, як вже було встановлено судом вище, п`ять будинків на момент перевірки були вже прийняті в експлуатацію, а тому не могли бути об`єктами перевірки, що також підтверджує протиправність винесених рішень.
		З огляду на це, суд доходить висновку, що оскаржуване рішення було прийняте відповідачем не у спосіб, що передбачений    Конституцією    та законами України, що також є підставою для визнання рішення протиправним і для його скасування.
		Суд критично оцінює посилання відповідача на порушення позивачем вимог ДБН Б.1.1-14:2012, ДБН А.2.2-3-2014, п. 4.2 загальних положень ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013, оскільки у поданих позивачем до відділу містобудування та архітектури містобудівних розрахунках відсутні обґрунтовані рішення щодо ідентифікації об`єктів з параметрами, що відповідають планувальній структурі ДПТ 2016 року. 
		Жодним із вказаних державних будівельних норм та стандартів не передбачено вимог до змісту містобудівних розрахунків. Крім того, суд звертає увагу, що відповідач створив правову суперечність у правових підставах відповідальності, оскільки опис правопорушення, наведений у Акті перевірки від 12.06.2017, не дозволяє однозначно встановити, яке саме правопорушення було встановлено та в чому полягає порушення законодавства. Такі недоліки оформлення Акту є суттєвими і свідчать про його протиправність.
		Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки були видані позивачу компетентним органом державної влади - третьою особою. При цьому позивача не було повідомлено про юридичні дефекти отриманих ним від третьої особи містобудівних умов та обмежень аж до моменту отримання ним копії оскаржуваного рішення.
		На підставі цих містобудівних умов та обмежень позивачем було отримано від компетентних органів влади дозвільний документ на будівництво, а в вересні 2016 року це будівництво було повністю завершено та об`єкти були введені в експлуатацію. На момент завершення будівництва та протягом подальших дев`яти місяців спірні містобудівні умови та обмеження були чинними, і їх законність не ставилася під сумнів.
		Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач наголошував, що скасовані ним містобудівні умови та обмеження були видані позивачу третьою особою - Відділом містобудування, архітектури та розвитку інфраструктури Києво-Святошинської РДА - з порушенням містобудівного законодавства. Таким чином, причиною накладення обмежень на права позивача були не порушення законодавства, допущені з його боку, а стверджувана помилка компетентного органу державної влади.
		У цьому контексті ЄСПЛ підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (п. п. 70, 71 згаданого раніше рішення ЄСПЛ у справі "Рисовський проти України"). Особа вправі очікувати у майбутньому стабільності правовідносин, які виникли на підставі рішення органу публічної влади, та розраховувати, що таке рішення "не буде ретроспективно анульовано їй на шкоду" (рішення ЄСПЛ від 10.02.2015 у справі "Белане Надь проти Угорщини" (Bйlбnй Nagy v. Hungary), заява № 53080/13, п. 78).
		Суд вважає, що після отримання  спірних містобудівних умов та обмежень  у позивача, який добросовісно покладався на легітимність дій державного органу, що їх видав, виникло законне очікування щодо реальної можливості будівництва багатоквартирного будинку на придбаній саме для цієї мети земельній ділянці. Позивач був вправі розраховувати, що видані йому містобудівні умови та обмеження не будуть пізніше анульовані.
		З огляду на це суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення відповідача  від 15.06.2017 № 7-16 є протиправними та підлягають скасуванню.
		Щодо позовних вимог про:
		- визнання протиправними та скасування пунктів 1-15 Наказу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області від 06.07.2017 № 275 "Про скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт та декларацій про готовність об`єкта до експлуатації";
		- визнання протиправним та скасування у частині пунктів 1-15 рішення головного інспектора будівельного нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Аксьонова О.В. від 06.07.2017 № 261 "Про  скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об`єкта до експлуатації;
		- зобов`язання Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області подати для внесення Державною архітектурно-будівельною інспекцією України до реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, інформацію про зареєстровані Декларації, то суд зазначає, що вони є похідними від позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішень Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області від 15.06.2017 № 7-16, а відтак, задоволення первинних позовних вимог є підставою для задоволення й похідних від неї вимог.
		Відповідно до ч. 2   ст. 77 КАС України   в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Виходячи з викладеного,  саме суб`єкт владних повноважень зобов`язаний довести, що він діяв у межах, встановлених законом, відповідно до повноважень та у спосіб, що визначені законом.
		Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб`єкт владних повноважень не надав суду доказів щодо правомірності своїх дій, отже, позовні вимоги є обґрунтованими, а адміністративний позов підлягає задоволенню.
		Відповідно до ч. 1   ст. 139 КАС України     при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
		в и р і ш и в:
		1.  Адміністративний позов задовольнити.
		2. Визнати протиправними та скасувати рішення Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області № 7, 8, 9,10, 11, 12, 13, 14, 15, 16 від 15 червня 2017 року "Про скасування дії містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки".
		3. Визнати протиправними та скасувати пункти 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15 Рішення Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області від 06 липня 2017 року № 261  «Про скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт та декларацій про готовність об`єкта до експлуатації».
		4. Визнати протиправним та скасувати пункти 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15 наказу Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області  від 06 липня 2017 року № 275 «Про скасування реєстрації Декларацій про початок виконання будівельних робіт та декларацій про готовність об`єкта до експлуатації». 
		5. Зобов`язати Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області подати для внесення Державною архітектурно-будівельною інспекцією України до реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів інформацію про зареєстровані Декларації:
		- від 14.09.2016 № КС 083162580478 на об`єкт будівництва "Багатоквартирний житловий будинок" за адресою: АДРЕСА_6 ;
		- від 14.09.2016 № КС 083162580485 на об`єкт будівництва "Багатоквартирний житловий будинок", за адресою: АДРЕСА_7 ;
		- від 21.09.2016 № КС 083162650776 на об`єкт будівництва "Багатоквартирний житловий будинок", за адресою: АДРЕСА_17 .
		- від 21.09.2016 № КС 083162650825 на об`єкт будівництва "Багатоквартирний житловий будинок", за адресою: АДРЕСА_10 ;
		- від 21.09.2016 № КС 083162650809 на об`єкт будівництва "Багатоквартирний житловий будинок", за адресою: АДРЕСА_11 ;
		- від 05.12.2016 № КС 083163400420 на об`єкт будівництва "Багатоквартирний житловий будинок", за адресою:   АДРЕСА_12 ;
		- від 05.12.2016 № КС 083163400411 на об`єкт будівництва "Багатоквартирний житловий будинок", за адресою:   АДРЕСА_13 ;
		- від 05.12.2016 № КС 083163400448 на об`єкт будівництва "Багатоквартирний житловий будинок", за адресою:   АДРЕСА_14 ;
		- від 26.12.2016 № КС 083163613410 на об`єкт будівництва "Багатоквартирний житловий будинок", за адресою:   АДРЕСА_15 ;
		- від 26.12.2016 № КС 083163613375 на об`єкт будівництва "Багатоквартирний житловий будинок", за адресою:   АДРЕСА_16 ;
		- від 19.12.2016 № КС 143163540221 на об`єкт будівництва "Багатоквартирний житловий будинок", за адресою: АДРЕСА_6 ;
		- від 19.12.2016 № КС 143163540214 на об`єкт будівництва "Багатоквартирний житловий будинок", за адресою: АДРЕСА_7 ;
		- від 30.05.2017 № КС 143171500803 на об`єкт будівництва "Багатоквартирний житловий будинок", за адресою: АДРЕСА_17 ;
		- від 30.05.2017 № КС 143171500808 на об`єкт будівництва "Багатоквартирний житловий будинок", за адресою: АДРЕСА_10 ;
		- від 30.05.2017 № КС 143171500795 на об`єкт будівництва "Багатоквартирний житловий будинок", за адресою: АДРЕСА_11 .
		6. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції  України (код ЄДРПОУ 37471912) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Європейка" (код ЄДРПОУ 40725746) судові витрати у сумі 36800 (тридцять шість тисяч вісімсот) грн. 00 коп.
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
		Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд. 
		 
		            Суддя                                                                                 Василенко Г.Ю.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...