Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 1.380.2019.002741 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; землеустрою; державної експертизи землевпорядної документації; регулювання земельних відносин, з них.
Надіслано для оприлюднення: 05.08.2019. Зареєстровано: 07.08.2019. Забезпечено надання загального доступу: 07.08.2019.

Номер судового провадження: 380.01.1.380.2019.002741

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		                      ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		справа № 1.380.2019.002741
		    РІШЕННЯ
		  ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ
		01 серпня 2019 року                                                                                                                 м. Львів
		Львівський окружний адміністративний суд в складі:
		головуючого - судді                                              Мричко Н.І.,
		за участі секретаря судового засідання                Кулик С.В.,
		 
		представника позивача ОСОБА_1 ,
		представника відповідача Гуль І.І.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Добростанівської сільської ради Яворівського району Львівської області про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -
		 
		                                                     в с т а н о в и в :
		 
		ОСОБА_2 (надалі - ОСОБА_2 , Позивач) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Добростанівської сільської ради Яворівського району Львівської області (надалі - Відповідач), в якій позивач просила суд:
		- визнати протиправним та скасувати рішення двадцятої сесії VII скликання Добростанівської сільської ради Яворівського району Львівської області від 05.03.2019 № 754 про відмову у наданні ОСОБА_2 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтованою площею 2,0000 га, для ведення особистого селянського господарства за рахунок категорії земель згідно КВЦПЗ запасу, яка розташована за адресою: територія Добростанівської сільської ради Яворівського району Львівської області (в межах населеного пункту);
		- зобов`язати Добростанівську сільську раду Яворівського району Львівської області повторно розглянути клопотання ОСОБА_2 від 12.09.2018 про надання їй дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтованою площею 2,0000 га, для ведення особистого селянського господарства за рахунок категорії земель згідно КВЦПЗ запасу, яка розташована за адресою: територія Добростанівської сільської ради Яворівського району Львівської області (в межах населеного пункту).
		Ухвалою суду від 03.06.2019 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
		Ухвалою суду від 16.07.2019 виправлено допущену описку в ухвалі Львівського окружного адміністративного суду про відкриття провадження в адміністративній справі від 03.06.2019, вказавши правильно найменування відповідача у справі замість «Доростанівської» вірно «Добростанівської».
		Позов обгрунтовано тим, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 29.01.2019 у справі № 1340/5742/18 позов задоволено повністю; визнано протиправним та скасовано рішення Добростанівської сільської ради Яворівського району Львівської області, оформлене у формі листа «Відповідь на клопотання № 145 від 12.09.2018 року» № 196 від 16.11.2018 про відмову у наданні ОСОБА_2 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтованою площею 2,0000 га, для ведення особистого селянського господарства за рахунок категорії земель згідно КВЦПЗ запасу, яка розташована за адресою: територія Добростанівської сільської ради Яворівського району Львівської області (в межах населеного пункту); зобов`язано Добростанівську сільську раду Яворівського району Львівської області повторно розглянути клопотання ОСОБА_2 від 12.09.2018 за № 145 про надання ОСОБА_2 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтованою площею 2,0000 га, для ведення особистого селянського господарства за рахунок категорії земель згідно КВЦПЗ запасу, яка розташована за адресою: територія Добростанівської сільської ради Яворівського району Львівської області (в межах населеного пункту). Водночас вказує на те, що рішенням двадцятої сесії VII скликання Добростанівської сільської ради від 05.03.2019 № 754 Позивачу відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки у власність з тих підстав, що земельна ділянка згідно з генерального плану села Добростани відведена під громадське пасовище. Вважає таку відмову Відповідача протиправною і такою, що не відповідає вимогам діючого законодавства України.
		Відповідач у встановлений судом строк відзив на позовну заяву до суду не подав. 
		У судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити у повному обсязі.
		У судовому засіданні представник Відповідача проти позову заперечила. Просила у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. 
		З`ясувавши зміст спірних правовідносин, дослідивши долучені до матеріалів справи докази, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.
		Згідно з рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 29.01.2019 у справі № 1340/5742/18 позов задоволено повністю, зокрема, визнано протиправним та скасовано рішення Добростанівської сільської ради Яворівського району Львівської області, оформлене у формі листа «Відповідь на клопотання № 145 від 12.09.2018 року» № 196 від 16.11.2018 про відмову у наданні ОСОБА_2 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтованою площею 2,0000 га, для ведення особистого селянського господарства за рахунок категорії земель згідно КВЦПЗ запасу, яка розташована за адресою: територія Добростанівської сільської ради Яворівського району Львівської області (в межах населеного пункту); зобов`язано Добростанівську сільську раду Яворівського району Львівської області повторно розглянути клопотання ОСОБА_2 від 12.09.2018 за № 145 про надання ОСОБА_2 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтованою площею 2,0000 га, для ведення особистого селянського господарства за рахунок категорії земель згідно КВЦПЗ запасу, яка розташована за адресою: територія Добростанівської сільської ради Яворівського району Львівської області (в межах населеного пункту) (арк. справи 13-16).
		05.03.2019 на двадцятій сесії VII скликання Добростанівська сільська рада Яворівського району Львівської області розглянула заяву ОСОБА_2 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в селі Добростани Яворівського району Львівської області та рішенням № 754 від 05.03.2019 «Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в селі Добростани Яворівського району Львівської області» вирішила відмовити гр. ОСОБА_2 у наданні такого дозволу, у зв`язку з тим, що дана земельна ділянка згідно з генерального плану села Добростани відведена під громадське пасовище (арк. справи 23).
		Непогодившись із рішенням двадцятої сесії VII скликання Добростанівської сільської ради Яворівського району Львівської області від 05.03.2019 № 754 про відмову у наданні ОСОБА_2 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, Позивач звернулася до суду за захистом своїх прав.
		При вирішенні спору, суд застосовує наступні норми.
		Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною закону. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
		Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Статтею 140 Конституції України встановлено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.
		Згідно з частиною 1 статті 144 Конституції України, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території. Інші питання організації місцевого самоврядування, формування, діяльності та відповідальності органів місцевого самоврядування визначаються законом на підставі статті 146 Конституції України.
		Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
		Згідно із статтею 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
		Пунктом 34 частини 1 статті 26 вищезгаданого Закону, виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.
		Відповідно до частин 1, 5 статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради. Сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.
		Згідно з частинами 1, 2 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
		Відповідно до пунктів «а» та «б» частини 1 статті 12 Земельного кодексу України (надалі - ЗК України) до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.
		Пунктом «а» частини 3 статті 22 ЗК України передбачено, що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.
		Згідно з абзацом першим частини 1 та частини 2 статті 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
		Пунктом «в» частини 3 статті 116 ЗК України передбачено, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
		У відповідності до частини 5 статті 116 ЗК України земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.
		Частиною 1 статті 122 ЗК України визначено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
		Відповідно до частини 6 статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
		Згідно з частиною 7 статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
		Пунктом «б» частини 1 статті 121 ЗК України передбачено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.
		Згідно з абзацом першим частини 3 статті 123 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
		Забороняється відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, місце розташування об`єктів на яких погоджено відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування згідно із статтею 151 цього Кодексу.
		Аналіз цієї норми дає підстави для висновку, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. З іншого боку, подання зацікавленою особою документів, необхідних для розгляду клопотання, не в повному обсязі або виявлення у документах, поданих замовником, недостовірних відомостей об`єктивно перешкоджають розгляду та винесенню законного рішення про надання дозволу/вмотивованої відмови на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
		У разі надання особою пакету документів, необхідних для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, з недоліками щодо комплектності, форми чи змісту, відповідний орган має право звернутися до заявника з пропозицією усунути виявлені недоліки. Така дія є правомірним способом поведінки органу і має на меті створення громадянам та юридичним особам умов для реалізації їх прав на землю. Зазначена пропозиція щодо усунення недоліків не може вважатися «відмовою у наданні дозволу» у розумінні частини сьомої статті 123 ЗК України. Проте, звернення з такою пропозицією не звільняє відповідний орган від обов`язку прийняти рішення щодо надання дозволу (або відмову) в межах встановленого законом місячного строку.
		При вирішенні спору, суд виходив з наступних мотивів.
		Суд встановив, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 29.01.2019 у справі № 1340/5742/18 позов задоволено повністю, зокрема, визнано протиправним та скасовано рішення Добростанівської сільської ради Яворівського району Львівської області, оформлене у формі листа «Відповідь на клопотання № 145 від 12.09.2018» № 196 від 16.11.2018 про відмову у наданні ОСОБА_2 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтованою площею 2,0000 га, для ведення особистого селянського господарства за рахунок категорії земель згідно КВЦПЗ запасу, яка розташована за адресою: територія Добростанівської сільської ради Яворівського району Львівської області (в межах населеного пункту); зобов`язано Добростанівську сільську раду Яворівського району Львівської області повторно розглянути клопотання ОСОБА_2 від 12.09.2018 за № 145 про надання ОСОБА_2 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтованою площею 2,0000 га, для ведення особистого селянського господарства за рахунок категорії земель згідно КВЦПЗ запасу, яка розташована за адресою: територія Добростанівської сільської ради Яворівського району Львівської області (в межах населеного пункту). Вказане рішення набрало законної сили 23.03.2019.
		05.03.2019 на двадцятій сесії VII скликання Добростанівська сільська рада Яворівського району Львівської області розглянула заяву ОСОБА_2 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в селі Добростани Яворівського району Львівської області та рішенням № 754 від 05.03.2019 «Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в селі Добростани Яворівського району Львівської області» вирішила відмовити гр. ОСОБА_2 у наданні такого дозволу, у зв`язку з тим, що дана земельна ділянка згідно з генерального плану села Добростани відведена під громадське пасовище. Про вказане рішення Відповідач повідомив Позивача листом від 11.03.2019 № 53.
		Суд вважає, що така відмова Відповідача немотивована та свідчить про формальний розгляд заяви Позивача, оскільки відповідно до частини 7 статті 118 ЗК України законодавцем передбачено вичерпні підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, а саме: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Вказаний перелік підстав є вичерпним. 
		Аналіз наведених у рішенні двадцятої сесії VII скликання Добростанівської сільської ради Яворівського району Львівської області від 05.03.2019 № 754 підстав, з яких сільська рада відмовила Позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, вказує на те, що така не входить до переліку обставин, які згідно з положенням частини 7 статті 118 ЗК України надають уповноваженому суб`єкту владних повноважень можливість обирати між двома альтернативними варіантами свої поведінки - надати дозвіл або відмовити у його наданні.
		Отже, вищезазначені положення норм Земельного кодексу України та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» надають Відповідачу повноваження на вирішення питання про надання або відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та зобов`язують прийняти рішення, а також визначають перелік підстав, з яких може бути прийняте рішення про відмову. Проте Відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення вимоги Земельного кодексу України та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» дотримано не було.
		Як видно з довідки з державної статистичної звітності про наявність земель та розподілу їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями на земельну ділянку, яка відводиться у власність гр. ОСОБА_2 , для ведення особистого селянського господарства в                     с. Добростани на території Добростанівської сільської ради від 23.05.2019                                      № 0-13-0.36-2346/179-19 (арк. справи 39), земельна ділянка, на яку бажає отримати Позивач дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтованою площею 2,0000 га, для ведення особистого селянського господарства не надана у власність і постійне користування іншим особам.
		Відтак суд наголошує, що підстава відмови у наданні ОСОБА_2 дозволу на розроблення проекту землеустрою, на яку посилається Відповідач у рішенні двадцятої сесії VII скликання Добростанівської сільської ради Яворівського району Львівської області від 05.03.2019 № 754, а саме, що земельна ділянка згідно з генерального плану села Добростани відведена під громадське пасовище, не може бути перешкодою для задоволення клопотання Позивача від 12.09.2018.
		За таких обставин, суд дійшов висновку, що Відповідач при прийнятті рішення діяв без дотриманням вимог Конституції та законів України, тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення двадцятої сесії VII скликання Добростанівської сільської ради Яворівського району Львівської області від 05.03.2019 № 754 про відмову у наданні ОСОБА_2 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтованою площею 2,0000 га, для ведення особистого селянського господарства за рахунок категорії земель згідно КВЦПЗ запасу, яка розташована на території Добростанівської сільської ради Яворівського району Львівської області (в межах населеного пункту), підлягають до задоволення.
		Суд звертає увагу на особливу важливість принципу «належного урядування», який виокремлює Європейський суд з прав людини. В рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Рисовський проти України» (Заява N 29979/04 пп.70,71) суд підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (п.70 рішення). Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість …Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (п.71 рішення).
		З урахуванням вказаного рішення, Відповідач уникнув свого обов`язку щодо належного розгляду клопотання Позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, а тому він же і повинен виправити свою бездіяльність, що цілком відповідає Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
		Таким чином, суд вважає, що належним способом захисту порушеного права Позивача є зобов`язання Відповідача повторно розглянути клопотання ОСОБА_2 від 12.09.2018 про надання їй дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтованою площею 2,0000 га, для ведення особистого селянського господарства за рахунок категорії земель згідно КВЦПЗ запасу, яка розташована на території Добростанівської сільської ради Яворівського району Львівської області (в межах населеного пункту).
		Водночас, суд зазначає, що зміст статей 118, 122 ЗК України вказує про те, що отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає прийняття позитивного рішення про надання її у власність, оскільки процес передачі земельної ділянки громадянам у власність є стадійним, зокрема, першою стадією якого є надання уповноваженим органом дозволу на розробку проекту землеустрою, що свідчить про відсутність у Відповідача законних підстав для встановлення будь-яких обмежень у надані дозволу на розробку проекту землеустрою особі при дотриманні нею вимог вказаних статей Земельного кодексу України.
		Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Згідно з частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.
		Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		У відповідності до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно;          6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Враховуючи викладене та зважаючи на встановлені обставини, суд вважає позовні вимоги Позивача обґрунтованими, підставними та такими, що підлягають задоволенню повністю.
		Щодо судових витрат, суд вважає, що такі слід стягнути на користь Позивача, з огляду на таке.
		Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
		Під час звернення до суду ОСОБА_2 сплатила судовий збір, що підтверджується квитанцією N 41631503 від 30.05.2019 (арк. справи 5).
		 
		Керуючись статтями 14, 72-77, 139, 241-247, 250-251, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		 
		                                                         ВИРІШИВ:
		 
		адміністративний позов задовольнити повністю.
		 
		Визнати протиправним та скасувати рішення двадцятої сесії VII скликання Добростанівської сільської ради Яворівського району Львівської області (код ЄДРПОУ: 04373206, місцезнаходження: 81091, Львівська обл., Яворівський р-н, с. Добростани,              вул. Шевченка, 92) від 05.03.2019 № 754 про відмову у наданні ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтованою площею 2,0000 га, для ведення особистого селянського господарства за рахунок категорії земель згідно КВЦПЗ запасу, яка розташована на території Добростанівської сільської ради Яворівського району Львівської області (в межах населеного пункту).
		 
		Зобов`язати Добростанівську сільську раду Яворівського району Львівської області (код ЄДРПОУ: 04373206, місцезнаходження: 81091, Львівська обл., Яворівський р-н, с. Добростани, вул. Шевченка, 92) повторно розглянути клопотання ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) від 12.09.2018 про надання їй дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтованою площею 2,0000 га, для ведення особистого селянського господарства за рахунок категорії земель згідно КВЦПЗ запасу, яка розташована на території Добростанівської сільської ради Яворівського району Львівської області (в межах населеного пункту).
		 
		Стягнути з Добростанівської сільської ради Яворівського району Львівської області (код ЄДРПОУ: 04373206, місцезнаходження: 81091, Львівська обл., Яворівський р-н, с. Добростани, вул. Шевченка, 92) на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судові витрати, у вигляді судового збору в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп. 
		 
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		 
		Повний текст рішення складений 05.08.2019.
		 
		 
		 
		 
		 
		   Суддя                                                                                                                Мричко Н.І.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...