Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 234/10094/18 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них.
Надіслано для оприлюднення: 07.08.2019. Зареєстровано: 08.08.2019. Забезпечено надання загального доступу: 09.08.2019.
Дата набрання законної сили: 06.08.2019
Номер судового провадження: 22-ц/804/1421/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                        Єдиний унікальний номер 234/10094/18        Номер провадження 22-ц/804/1421/19 
		 
		                                                                                               
		 
		 
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		06 серпня 2019 року               
		м. Бахмут    
		Справа № 234/10094/18
		Провадження № 22-ц/804/1421/19
		 
		  Донецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
		судді-доповідача                            Біляєвої О. М.,  
		суддів                                              Корчистої О. І., Папоян В. В.,
		за участю секретаря судового засідання Ситніка Д. Л., 
		учасники справи: 
		позивач - ОСОБА_1 ,
		відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		особа, яка подала апеляційну скаргу, - ОСОБА_4 ,
		представник особи, яка подала апеляційну скаргу, - ОСОБА_5 ,
		розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_4 , який не брав участі у справі, на заочне рішення Краматорського міського суду Донецької області у складі судді Переверзевої Л. І. від 10 січня 2019 року, ухвалене у м. Краматорську Донецької області, 
		В С Т А Н О В И В:
		У липні 2018 року ОСОБА_1 подав до суду  позов до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсними довіреності, договору купівлі-продажу житлового будинку, договору купівлі-продажу земельної ділянки, визнання права власності на майно в порядку спадкування.
		Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_6 , внаслідок смерті якої відкрилася спадщина, до складу якої входять житловий будинок з допоміжними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 ; а також земельна ділянка загальною площею 0,0589 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , що розташована  за тією ж адресою. 
		ОСОБА_1 , який є сином спадкодавця, прийняв спадщину згідно з частиною третьою статті 1268 ЦК України. 
		Проте позивачеві стало відомо, що 02 лютого 2017 року  ОСОБА_6 видала нотаріально посвідчену довіреність ОСОБА_2 на вчинення правочину щодо розпорядження нерухомим майном. У подальшому 15 березня 2017 року ОСОБА_2 продав домоволодіння і земельну ділянку по АДРЕСА_1 ОСОБА_3 .
		Посилаючись на ці обставини, ОСОБА_1 просив на підставі статей 203, 215 ЦК України визнати недійсними: довіреність від 02.02.2017; договір купівлі-продажу житлового будинку з допоміжними будівлями та спорудами і договір  купівлі-продажу земельної ділянки загальною площею 0,0589 га, кадастровий номер НОМЕР_1 ,  що розташовані  за адресою: АДРЕСА_1 ; повернути незаконно одержане майно і визнати за позивачем право власності на це майно в порядку спадкування за законом, а також стягнути з ОСОБА_7 на його користь  моральну шкоду у розмірі 100 000 грн 00 коп. (ас. 2 т. 1).
		10 січня 2019 року ОСОБА_8 , який є представником ОСОБА_6 , подав заяву, згідно з якою позивач не підтримав вимогу про стягнення моральної шкоди (ас. 69        т. 1).
		Заочним рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 10 січня 2019 року позов задоволений.
		Визнати недійсною довіреність, видану від імені ОСОБА_6 на ім`я ОСОБА_2 , посвідчену 02 лютого 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рисс М. О., зареєстрована в реєстрі за № 225.
		Визнати недійсними договори купівлі-продажу:
		житлового будинку з допоміжними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , - на земельній ділянці загальною площею 0,0589 га, кадастровий номер НОМЕР_1 ,  який має наступні характеристики: жилий будинок А-1 п/д а А1-1 а1, загальною площею 90,2 кв. м, житловою площею            58,6 кв. м; баня Б, гараж В, сарай Г, ворота № 1, № 2, огорожа № 3, замощення № 1, укладений від імені  ОСОБА_6 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , посвідчений 15 березня 2017 року державним нотаріусом Першої краматорської державної нотаріальної контори Фареник О. О.,  зареєстрований в реєстрі за № 2-900;
		земельної ділянки загальною площею 0,0589 га, у межах згідно з планом, цільове призначення: індивідуальне житлове, гаражне і дачне будівництво; категорія: землі житлової та громадської забудови; вид використання земельної ділянки: для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель; за кадастровим номером  НОМЕР_1 , що розташована  за адресою: АДРЕСА_1 , - укладений від імені  ОСОБА_6 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , посвідчений 15 березня 2017 року державним нотаріусом Першої краматорської державної нотаріальної контори Фареник О. О.,  зареєстрований в реєстрі за №  2-901.
		Визнати за ОСОБА_1   право власності на житловий будинок з допоміжними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , - на земельній ділянці загальною площею 0,0589 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , який має наступні характеристики: жилий будинок А-1 п/д а А1-1 а1, загальною площею 90,2 кв. м, житловою площею 58,6 кв. м; баня Б, гараж В, сарай Г, ворота № 1, № 2, огорожа № 3, вимощення № 1,  в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
		Визнати за ОСОБА_1   право власності на земельну ділянку загальною площею 0,0589 га, у межах згідно з планом, цільове призначення: індивідуальне житлове, гаражне і дачне будівництво; категорія земель: землі житлової та громадської забудови; вид використання земельної ділянки: для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель; за кадастровим номером  НОМЕР_1 , що розташована  за адресою: АДРЕСА_1 , - в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
		Вирішено питання розподілу судових витрат.
		Рішення мотивовано тим, що ОСОБА_6 , від імені якої були укладені оспорювані  правочини, померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто відсутнє волевиявлення відчужувача майна, а тому довіреність і договори купівлі-продажу житлового будинку і земельної ділянки є недійсними. 
		Визнаючи за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування на нерухоме майно, суд зазначив, що позивач є спадкоємцем першої черги за законом після смерті спадкодавця ОСОБА_6 , прийняв спадщину згідно зі статтею 1268 ЦК України.
		Додатковим рішенням цього ж суду від 08 травня 2019 року стягнути з                 ОСОБА_2 судовий збір у дохід держави 3 332 грн 40 коп.
		У квітні 2019 року ОСОБА_4 , який не брав участі у справі, з підстав вирішення судом питання про його права, свободи, інтереси та (або) обов`язки подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, та ухвалити нове рішення про відмову в позові.
		В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_4 зазначив, що він на підставі нотаріально посвідчених 12 листопада 2018 року договорів купівлі-продажу є власником спірного нерухомого майна,  а тому суд першої інстанції прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси особи, що не була залучена до участі у справі. Суд першої інстанції на порушення п. 2 ч. 4 ст. 274 ЦПК України розглянув справу у спорі про спадкування в порядку спрощеного позовного провадження; при цьому належним чином не з`ясував питання щодо кола спадкоємців ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . 
		Серед іншого особа, яка подала апеляційну скаргу, зазначає, що позов не оплачений судовим збором в розмірі, встановленому законом, а заява представника позивача про уточнення позовних вимог  в частині щодо визнання права власності за ОСОБА_1 і непідтримання вимоги про відшкодування моральної шкоди оформлена без додержання вимог статей 49, 175 ЦПК України.
		Учасники справи відзив на апеляційну скаргу не подали.
		У судовому засіданні ОСОБА_4 та його представник ОСОБА_5 підтримали апеляційну скаргу з наведених у ній мотивів.
		Інші учасники справи в судове засідання не з`явились. Судові повістки, адресовані  ОСОБА_1 і направлені на зазначену в позовній заяві адресу, повернулися з відміткою «не проживає 5 років», тому позивач вважається повідомленим.
		Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла таких висновків.
		Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. Після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, але суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, така особа користується процесуальними правами і несе процесуальні обов`язки учасника справи (частини перша, третя статті 352 ЦПК України).
		Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
		Порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі; суд розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження (п. 4, п. 7 ч. 3 ст. 376 ЦПК).
		Частиною першою статті 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		У справі, яка переглядається, суд першої інстанції встановив, що згідно з договором купівлі-продажу № 98 Н, який 16 лютого 2002 року посвідчений Донецькою товарною біржею (Краматорська філія), ОСОБА_9 продала, а ОСОБА_6 купила цілий житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1 , який розташований на земельній ділянці загальною площею 0,0589 га.  Станом на 31.12.2012 право власності на цей житловий будинок зареєстровано за ОСОБА_6 на підставі вказаного договору, реєстр № 3657-ІУ, що підтверджується  копією довідки Бюро технічної інвентаризації м. Краматорська № 683 від 06.07.2018 (ас. 5, 6). 
		Згідно з Державним актом на право приватної власності на землю серія НОМЕР_2 від 09 листопада 1999 року, земельна ділянка площею 0,0589 га, яка розташована на території Біленьківської селищної Ради за адресою: АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_9 (ас. 45).
		ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 померла, про що 18.10.2016 Краматорським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області складено відповідний актовий запис № 2749 (ас. 15). 
		Факт родинних відносин ОСОБА_6 та позивача, який станом на 17.10.2016 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,  підтверджується копією свідоцтва про народження ОСОБА_1 (ас. 12, 68).
		Суд також установив, що 02 лютого 2017 року  приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Рисс М. О. посвідчила довіреність від імені ОСОБА_6 щодо уповноваження ОСОБА_2   бути її представником при вчиненні правочинів та здійсненні від її імені інших юридичних дій, пов`язаних з користуванням та розпорядженням (продажем, міною або здаванням в найм (оренду)) належного їй житлового будинку АДРЕСА_1 , та земельної ділянки площею 0,0589 га, розташованої на території Біленьківської селищної ради за тією ж адресою; зареєстровано в реєстрі за № 225 (ас. 60-61).
		У подальшому 15 березня 2017 року ОСОБА_6 , за яку на підставі довіреності, посвідченої 02.02.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рисс М. О. по реєстру № 225, діяв ОСОБА_2 , продала ОСОБА_3 спірний житловий будинок з допоміжними будівлями та спорудами, а також спірну  земельну ділянку загальною площею 0,0589 га, у межах згідно з планом. Договори купівлі-продажу посвідчені  
		державним нотаріусом Першої краматорської державної нотаріальної контори                   Фареник О. О., зареєстровані за реєстром № 2-900, № 2-901 (ас. 58, 59).
		Задовольняючи позовні вимоги, суд керувався тим, що довіреність і договори купівлі-продажу нерухомого майна вчинені після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 , тобто відсутнє волевиявлення сторони правочину, тому є підстави для визнання правочинів недійсними. Позивач є спадкоємцем першої черги за законом, відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК прийняв спадщину, отже, визнання права власності на спадкове майно за ОСОБА_1 в судовому порядку є належним способом захисту. 
		Однак повністю погодитись  з таким висновком суду не можна з огляду на наступне.
		Відповідно до ст. 41 Конституції України та п. 2 ч. 1 ст. 3, ст. 321 ЦК України ніхто не може бути позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, встановлених Конституцією та законом.
		Згідно з доданими до апеляційної скарги копіями нотаріально посвідчених                  12 листопада 2018 року договорів купівлі-продажу земельної ділянки та житлового будинку, ОСОБА_3 продав, а ОСОБА_4 купив земельну ділянку площею 0,0589 га, кадастровий номер  НОМЕР_1 , яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; а  також будинок  АДРЕСА_1 за тією ж адресою. Реєстрація права власності підтверджується  витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (ас. 132-133, 134, 135-136, 137).
		Тобто, станом на 10 січня 2019 року (дата  ухвалення оскарженого рішення) власником спірних об`єктів нерухомості був ОСОБА_4 , який не був залучений до участі у справі.
		Отже, суд повно і всебічно не з`ясував обставини справи, під час ухвалення рішення не вирішив питання, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження. 
		Крім того, пунктами 2, 6 частини четвертої статті 274 ЦПК України  визначено, що в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах щодо спадкування;  інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1 - 5 цієї частини.
		Звертаючись до суду з даним позовом, ОСОБА_1 об`єднав вимоги про визнання правочинів недійсними з вимогами у спорі щодо спадкування. Тому з урахуванням приписів частини четвертої статті 274 ЦПК України справа не може бути розглянута в порядку спрощеного позовного провадження.
		Однак з ухвали про відкриття провадження у справі від 23.07.2018 видно, що суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження (ас. 24).
		У зв`язку з цим суд апеляційної інстанції визнає обґрунтованими доводи скарги про те, що суд прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі; та розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження. 
		За змістом статей 203, 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами        1 - 3, 5, 6 статті 203 цього Кодексу.
		Кожна із цих вимог є самостійною підставою недійсності правочину.
		До правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов`язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину (ч. 5 ст. 202 ЦК України). 
		Відповідно до статей 215 та 216 ЦК вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину. 
		З огляду на матеріали справи, 02 лютого 2017 року  приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Рисс М. О. посвідчила довіреність від імені ОСОБА_6 щодо уповноваження ОСОБА_2   бути її представником при вчиненні правочинів та здійсненні від її імені інших юридичних дій, пов`язаних з користуванням та розпорядженням (продажем, міною або здаванням в найм (оренду)) належного їй житлового будинку АДРЕСА_1 , та земельної ділянки площею 0,0589 га, розташованої на території Біленьківської селищної ради за тією ж адресою; зареєстровано в реєстрі за № 225. 
		Того ж числа внесено  до Єдиного реєстру довіреностей реєстраційний запис                                                   (ас. 60-61).
		У подальшому 15 березня 2017 року ОСОБА_6 , за яку на підставі довіреності, посвідченої 02.02.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рисс М. О. по реєстру № 225, діяв ОСОБА_2 , продала ОСОБА_3 спірний житловий будинок з допоміжними будівлями та спорудами, а також спірну  земельну ділянку загальною площею 0,0589 га, у межах згідно з планом. Договори купівлі-продажу посвідчені  
		державним нотаріусом Першої краматорської державної нотаріальної контори                 Фареник О. О., зареєстровані за реєстром № 2-900, № 2-901 (ас. 58, 59).
		Відповідно до статті 25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи.  Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження. Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті. 
		Установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_6 , про що 18.10.2016 Краматорським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області складено відповідний актовий запис № 2749 (ас. 15). 
		Тобто  цивільна правоздатність фізичної особи - ОСОБА_6 припинилася у момент її смерті, тому оспорені правочини (нотаріально посвідчена  02 лютого 2017 року  довіреність; нотаріально посвідчені 15 березня 2017 року договори купівлі-продажу житлового будинку з допоміжними будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ,  а також  земельної ділянки загальною площею 0,0589 га, у межах згідно з планом, розташованої за тією ж адресою) є недійсними, оскільки на момент вчинення правочину продавець ОСОБА_6 не мала цивільної дієздатності.
		З огляду на наведене вимоги про визнання правочинів недійсними є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
		Разом з тим, у задоволенні вимоги про повернення майна суд відмовляє, оскільки норма частини першої статті 216 ЦК не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було відчужене третій особі - ОСОБА_4 . 
		У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК. 
		Згідно зі статтею 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
		Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК).
		Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
		Спадщина відкривається внаслідок смерті особи. Часом відкриття спадщини є день смерті особи (ч.ч. 1, 2 ст. 1220 ЦК).
		Законодавцем визначений строк для прийняття спадщини, який згідно з частиною першою статті 1270 ЦК України встановлюється у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
		Статтею 1258 ЦК України передбачено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. 
		Статтею 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
		Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно (частина перша статті 1296, частина перша статті 1297 ЦК України).
		Відповідно до ст. 67 Закону України "Про нотаріат" свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством. Видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, строком не обмежена.
		Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.
		Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
		Відповідно до ч. 1 ст. 1298 ЦК свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців із часу відкриття спадщини, тому спір про спадкування може бути вирішений лише після закінчення цього строку.
		Якщо спадкоємець не прийняв спадщину, його вимоги про визнання права власності на спадкове майно не підлягають задоволенню судом. Прийняття спадщини спадкоємцем, який звертається з вимогою про визнання права власності на спадкове майно, має встановлюватись належними доказами: копіями документів із спадкової справи, якщо така справа заводилася нотаріусом, довідками з житлово-експлуатаційних організацій, сільських, селищних рад за місцем проживання спадкодавця.
		Проте суд першої інстанції, задовольняючи вимоги про визнання права власності на спадкове майно, не з`ясував, чи прийняв позивач спадщину в установленому порядку, чи заводилася спадкова справа нотаріусом, чи звертався спадкоємець до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про спадщину тощо.
		Згідно з інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 56910655 від 18.07.2019, спадкова справа щодо майна ОСОБА_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , не відкривалась (ас. 8-9 т. 2).
		У матеріалах справи відсутні  докази на підтвердження обставин існування перешкод для оформлення спадкових прав позивача у нотаріальному порядку.
		Відтак підстави для визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку, який  є винятковим способом захисту, що має застосовуватися,  відсутні.
		З огляду на наведене суд апеляційної інстанції визнає наведені в апеляційній скарзі доводи частково  обґрунтованими. Суд відхиляє довід скарги  про порушення норм процесуального права, зокрема відкриття провадження у справі за позовом, який  не оплачений судовим збором у встановлених порядку та  розмірі, оскільки від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій (п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України від 08.07.2011  № 3674-VI "Про судовий збір"). Пільга щодо сплати судового збору підтверджується посвідченням ОСОБА_1 , що видане 25.12.2004. Колегія суддів не дає правової оцінки доводу про невідповідність форми заяви про уточнення позовних вимог, оскільки рішення суду позивачем не оскаржується.  
		Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю та ухвалення нового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
		Порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі; розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження (п. 4, п. 7 ч. 3 ст. 376 ЦПК).
		З огляду на встановлені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції прийняв рішення у даній справі про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_4 , що не був залучений до участі у справі; розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; неправильно застосував норми матеріального права, а тому скасовує оскаржене рішення і ухвалює нове судове рішення про часткове задоволення позовних вимог.
		У разі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу (абзац шостий пункту 20 постанови Пленуму Верховного Суду України 18.12.2009  № 14 «Про судове рішення у цивільній справі»). 
		 
		За правилом частини тринадцятої статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
		Частини перша, друга, шоста цієї статті передбачають, що судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. 
		З огляду на те, що суд апеляційної інстанції ухвалює рішення, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
		При зверненні до суду позивач, який від сплати судового збору звільнений на підставі пункту тринадцятого частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», сплатив судовий збір у розмірі 704 грн 80 коп.
		Отже, з відповідачів стягуються судові витрати, пов`язані  з розглядом справи в суді першої інстанції: на користь позивача - 704 грн 80 коп., тобто по 352 грн 40 коп. з кожного; у дохід держави пропорційно до задоволеної частини позовних вимог (39,19%) - 1 409 грн 60 коп., тобто по 704 грн 80 коп. з кожного.
		Судові витрати в розмірі 1 362 грн 30 коп. компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. 
		Згідно з підпунктом «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
		Донецький апеляційний суд стягує з відповідачів на користь ОСОБА_4 судові витрати, понесені ним у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції пропорційно до задоволеної частини позовних вимог (60,82 %) - 3 171 грн 60 коп., тобто по 1 585 грн 80 коп. з кожного.
		Керуючись ст. 367, п. 2 ч. 1 ст. 374, п. 4 ч. 1 , п. 3 і п. 7 ч. 3 ст. 376, ст. 382 ЦПК України, суд апеляційної інстанції
		П О С Т А Н О В И В :
		 
		Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.
		Заочне рішення Краматорського міського суду Донецької області від 10 січня 2019 року скасувати.
		Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
		Визнати недійсними: 
		довіреність, видану від імені ОСОБА_6 на ім`я ОСОБА_2 , посвідчену 02 лютого 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рисс М. О., зареєстрована в реєстрі за № 225;
		договір купівлі-продажу житлового будинку з допоміжними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , - на земельній ділянці загальною площею 0,0589 га, кадастровий номер НОМЕР_1 ,  який має наступні характеристики: жилий будинок А-1 п/д а А1-1 а1, загальною площею 90,2 кв. м, житловою площею            58,6 кв. м; баня Б, гараж В, сарай Г, ворота № 1, № 2, огорожа № 3, замощення № 1, укладений між ОСОБА_6 , від імені якої діяв ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 , посвідчений 15 березня 2017 року державним нотаріусом Першої краматорської державної нотаріальної контори Фареник О. О.,  зареєстрований в реєстрі за № 2-900;
		договір купівлі-продажу земельної ділянки загальною площею 0,0589 га, у межах згідно з планом, цільове призначення: індивідуальне житлове, гаражне і дачне будівництво; категорія: землі житлової та громадської забудови; вид використання земельної ділянки: для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель; за кадастровим номером  НОМЕР_1 , що розташована  за адресою: АДРЕСА_1 , - укладений між ОСОБА_6 , від імені якої діяв ОСОБА_2 ,  та ОСОБА_3 , посвідчений 15 березня 2017 року державним нотаріусом Першої краматорської державної нотаріальної контори              Фареник О. О.,  зареєстрований в реєстрі за №  2-901.
		У задоволенні позовних вимог про застосування наслідків недійсності правочинів та визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом відмовити.
		Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) судові витрати, понесені у зв`язку з розглядом справи в суді першої інстанції, 352 грн 40 коп.
		Стягнути з ОСОБА_3 ( АДРЕСА_4 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) судові витрати, понесені у зв`язку з розглядом справи в суді першої інстанції, 352 грн 40 коп.
		Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) і зарахувати до спеціального фонду Державного бюджету України судові витрати, пов`язані  з розглядом справи в суді першої інстанції, 704 грн 80 коп.
		Стягнути з ОСОБА_3 ( АДРЕСА_4 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ) і зарахувати до спеціального фонду Державного бюджету України судові витрати, понесені у зв`язку з розглядом справи в суді першої інстанції, 704 грн 80 коп.
		Судові витрати в розмірі 1362 грн 30  коп. компенсувати за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_4 ( АДРЕСА_5 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 ) судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, 1 585 грн 80 коп.
		Стягнути з ОСОБА_3 ( АДРЕСА_4 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ) на користь ОСОБА_4 ( АДРЕСА_5 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 ) судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, 1 585 грн 80 коп.
		Додаткове рішення Краматорського міського суду Донецької області від 08 травня 2019 року втрачає силу.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
		Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до суду касаційної інстанції.
		 
		Суддя-доповідач                                                                                              О. М. Біляєва
		 
		Судді                                                                                                                 О. І. Корчиста
		 
		               В. В. Папоян
		 
		Дата складення повного рішення - 07 серпня 2019 року
		Суддя-доповідач                                                                                              О. М. Біляєва

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...