Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 295/4036/17 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 09.08.2019. Забезпечено надання загального доступу: 09.08.2019.
Дата набрання законної сили: 05.08.2019
Номер судового провадження: 61-29529ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова                                                                       
		Іменем України                                  
		 
		05 серпня 2019 року
		м. Київ
		 
		справа 295/4036/17
		провадження № 61-29529св18
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
		Воробйової І. А., Кривцової Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., 
		 
		учасники справи: 
		позивач - ОСОБА_1 ,
		відповідачі: Державне спеціалізоване підприємство «Екоцентр», Державне спеціалізоване підприємство «Чорнобильський спецкомбінат»
		 
		розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргуДержавного спеціалізованого підприємства «Чорнобильський спецкомбінат» на рішення Богунського районного суду Житомирської області у складі судді Полонця С. М., від 15 травня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської області у складі колегії суддів: Коломієць О. С., Гансецької І. А., Шевчук А. М., від 24 липня 2017 року, 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Описова частина
		 
		Короткий зміст позовних вимог
		 
		У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильський спецкомбінат» ( далі - ДСП «Чорнобильський спецкомбінат»), Державного спеціалізованого підприємства «Екоцентр» (далі - ДСП «Екоцентр») про стягнення грошової компенсації за невикористану відпустку та середнього заробітку за час затримки розрахунку.
		Позовна заява ОСОБА_2 мотивована тим, що до 29 лютого 2016 року він працював на підприємстві ДСП «Чорнобильський спецкомбінат», але звільнився за пунктом п`ятим статті 36 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) у зв`язку з переведенням до ДСП «Екоцентр». На час звільнення з ДСП «Чорнобильський спецкомбінат» у нього залишилась невикористана щорічна відпустка за 23 календарних дні. Вказує, що при звільненні з ДСП «Чорнобильський спецкомбінат» у 2016 році надав свою згоду про переведення компенсації за невикористану відпустку з ДСП «Чорнобильський спецкомбінат» до ДСП «Екоцентр», про що складено акт між підприємствами. 30 березня 2017 року він звільнився із займаної посади У ДСП «Екоцентр» за пунктом першим статті 36 КЗпП України за угодою сторін, однак компенсацію за невикористані 23 дні відпустки у ДСП «Чорнобильський спецкомбінат», яка склала 5 561,63 грн, не отримав. Оскільки між відповідачами мається спір щодо того, хто повинен сплати вказану компенсацію, просив суд стягнути з винного підприємства компенсацію за невикористану щорічну відпустку за 23 календарних днів у розмірі 5 561,63 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку.
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		Рішенням Богунського районного суду Житомирської області від 15 травня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
		Стягнуто з ДСП «Чорнобильський спецкомбінат» грошову компенсацію за 23 календарних дні невикористаної щорічної відпустки у розмірі 5 561,63 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 29 лютого 2016 року по 15 травня 2017 року у розмірі 86 976,96 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат.
		Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що саме ДСП «Чорнобильський спецкомбінат» не виконав свій обов`язок щодо переведення суми компенсації за невикористану щорічну відпустку позивача у відповідності до вимог статті 24 Закону України «Про відпустки» у строки, визначені статтею 116 КЗпП України, тому має понести відповідальність, передбачену статтею 117 КЗпП України, а позовні вимоги до ДСП «Екоцентр» є безпідставними.
		Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
		 
		Ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 24 липня 2017 року апеляційну скаргу ДСП «Чорнобильський спецкомбінат» задоволено частково, рішення суду першої інстанції змінено, абзац третій резолютивний частини викладено в новій редакції. Стягнуто з ДСП «Чорнобильський спецкомбінат» на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 01 березня 2016 року по 15 травня 2017 року у розмірі 69 928,32 грн.
		Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, застосував норми матеріального права, однак при визначенні кількості робочих днів, за які підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку, зарахував останній робочій день у ДСП «Чорнобильський спецкомбінат» та не врахував графік роботи персоналу підприємства на 2016-2017 роки (понеділок -четвер).
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		У касаційній скарзі ДСП «Чорнобильський спецкомбінат» просить змінити рішення суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, стягнувши компенсацію за невикористану відпустку та середній заробіток за час затримки розрахунку з ДСП «Екоцентр».
		Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
		Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 червня 2017 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано справу із суду першої інстанції.
		 
		Ухвалою Вищого спеціалізованого суду  України з розгляду цивільних
		і кримінальних справ від 27 жовтня 2017 року зупинено виконання рішення Богунського районного суду Житомирської області від 15 травня 2017 року та ухвали Апеляційного суду Житомирської області від 24 липня 2017 року.
		Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання         чинності цією редакцією Кодексу,
		передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
		 
		У травні 2018 року справу передано до Верховного Суду.
		 
		Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями 05 червня 2019 року справу призначено судді-доповідачу.
		 
		Аргументи учасників справи
		 
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		 
		Касаційна скарга ДСП «Чорнобильський спецкомбінат» мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанції дали неправильну оцінку зібраним доказам та дійшли помилкового висновку щодо обов`язку відповідача по сплаті компенсації за невикористану відпустку. Крім того, суд апеляційної інстанції, ухвалюючи судове рішення, послався на висновки, зроблені Державною фінансовою інспекцію у Київській області. Однак не врахував, що Головне управління праці у Київській області, яке проводило перевірку дотримання підприємством вимог статті 24 Закону України «Про відпустки», порушень з боку ДСП «Чорнобильський спецкомбінат» не виявило.
		 
		Мотивувальна частина
		 
		Позиція Верховного Суду
		Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Встановлено, й це вбачається із матеріалів справи, що рішення суду першої інстанції у незмінній частині та ухвала суду апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
		Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		 
		Відповідно до статті 74 КЗпП України громадянам, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи, надаються щорічні (основна та додаткові) відпустки із збереженням на їх період місця роботи (посади) і заробітної плати.
		 
		Відповідно до частини третьої статті 83 КЗпП України у разі переведення працівника на роботу на інше підприємство, в установу, організацію грошова компенсація за не використані ним дні щорічних відпусток за його бажанням повинна бути перерахована на рахунок підприємства, установи, організації, куди перейшов працівник.
		Аналогічна норма міститься у статті 24 Закону України «Про відпустки», згідно якої у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - інваліда з дитинства підгрупи А І групи.
		У разі переведення працівника на роботу на інше підприємство грошова компенсація за не використані ним дні щорічних відпусток за його бажанням повинна бути перерахована на рахунок підприємства, на яке перейшов працівник.
		Встановлено, що ДСП «Екоцентр» створено наказом Державного агентства України з управління зоною відчуження від 24 листопада 2015 року № 128 «Про створення ДСП «Північна Пуща» та ДСП «Екоцентр» шляхом виділу з Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильський спецкомбінат» відділення експлуатації водоохоронних споруд і систем, вимірювального центру радіаційно-екологічного моніторингу та радіаційно- дозиметричного контролю «Екоцентр».
		Керівниками ДСП «Чорнобильський спецкомбінат», ДСП «Північна Пуща» та ДСП «Екоцентр» 08 лютого 2016 року прийнято рішення, яким вирішено, що при звільненні персоналу за переведенням з ДСП «Чорнобильський спецкомбінат» за пунктом 5 статті 36 КЗпП України за цими працівниками на новому місці роботи зберігаються (обліковуються) дні невикористаних щорічних відпусток з попереднього місця роботи.
		Судами встановлено, що ОСОБА_1 у період часу з 01 березня 2011 року по 29 лютого 2016 року працював на ДСП «Чорнобильський спецкомбінат», з якого був звільнений за пунктом п`ятим статті 36 КЗпП України у зв`язку з переведенням його на роботу до ДСП «Екоцентр» згідно наказу                     від 29 лютого 2016 року № 106-ос.
		 
		У наказі № 106-ос зазначено про переведення невикористаних 23 календарних днів щорічної відпустки ОСОБА_1 до ДСП «Екоцентр» в порядку, визначеному рішенням керівників ДСП «Чорнобильський спецкомбінат», ДСП «Екоцентр» та ДСП «Північна Пуща» від 08 лютого       2016 року.
		Відповідно до Акту компенсації днів невикористаної відпустки звільненого персоналу за переведенням, підписаного керівниками ДСП
		«Чорнобильський спецкомбінат» та ДСП «Екоцентр», розмір виплати позивачу компенсації за невикористану щорічну відпустку протягом 23 днів становить 5 561,63 грн.
		30 березня 2017 року за наказом від 28 березня 2017 року №5 5-ос         ОСОБА_1. звільнено з посади керівника групи матеріально-технічного постачання та обслуговування будівель і прилеглих територій адміністративно-господарського відділу ДСП «Екоцентр» відповідно до пункту першого статті 36 КЗпП України за угодою сторін.
		 
		Компенсацію за 23 дні невикористаної щорічної відпустки у ДСП «Чорнобильський спецкомбінат» ОСОБА_1 не отримав.
		Відповідно до частини першої статті 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата усіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.
		01 липня 2016 року Державною фінансовою інспекцією в Київській області було проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності ДСП «Чорнобильський спецкомбінат» за період з 01 жовтня 2011 року         по 01 квітня 2016 року.
		При перевірці дотримання вимог Закону України «Про відпустки» в частині компенсації за невикористані відпустки працівникам, які звільнені за переведенням до ДСП «Екоцентр» та ДСП «Північна Пуща» у зв`язку з реорганізацією, встановлено, що в порушення статті 24 Закону України «Про відпустки» ДСП «Чорнобильський спецкомбінат» не виплатив грошову компенсацію 47 звільненим працівникам за невикористані ними дні щорічної відпустки на загальну суму 825 993,88 грн.
		Встановлено, що позивач ОСОБА_1 ні при звільненні з ДСП «Чорнобильський спецкомбінат», ні при звільненні з ДСП «Екоцентр» не отримав компенсацію за невикористані 23 дні щорічної відпустки.
		Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку, що ДСП «Чорнобильський спецкомбінат» при звільненні з роботи за пунктом п`ятим статті 36 КЗпП України ОСОБА_1 , не виконало вимоги статті 24 Закону України «Про відпустки» в частині перерахування суми компенсації за невикористану відпустку на рахунок підприємства, на яке перейшов працівник, а лише обмежилося зазначенням у наказі про передачу невикористаних днів відпустки при звільненні працівника у спосіб, визначений керівництвом підприємств, що не передбачено КЗпП України та  Законом України «Про відпустки».
		 
		Згідно статті 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
		 
		Із довідки, виданої ДСП «Чорнобильський спецкомбінат» 13 квітня            2017 року №211-1100  встановлено, що розмір середньоденної заробітної плати позивача розраховується за останні два місяці роботи перед звільненням шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин і складає 288,96 грн, відповідає Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100.
		 
		Встановлено, що із врахуванням графіків роботи персоналу підприємства на 2016-2017 роки, введеного в дію, зокрема, по графіку 4/3 (понеділок-четвер) та з урахуванням дати звільнення позивача з ДСП «Чорнобильський спецкомбінат» 29 лютого 2016 року, кількість робочих днів за період з            01 березня 2016 року по 15 травня 2017 року (день ухвалення судового рішення судом першої інстанції)  становить 242 робочих дні. 
		 
		Апеляційний суд, ухвалюючи судове рішення про зміну рішення суду першої інстанції, правильно виходив з того, що 29 лютого 2016 року був останнім робочим днем позивача у ДСП «Чорнобильський спецкомбінат», а тому розрахунковий період починався з 01 березня 2016 року  по день ухвалення рішення судом першої інстанції 15 травня 2017 року із урахуванням графіку роботи персоналу та складає 242 робочі дні, який підлягає стягненню з ДСП «Чорнобильський спецкомбінат» на користь позивача та складає                     69 928,32 грн ( 288,96 грн х 242 робочі дні).
		 
		Тобто, суди належним чином виконали вимоги статті 212 ЦПК України 2004 року щодо оцінки доказів і дотримання вимог,  статті 213 ЦПК України 2004 року щодо законності та обґрунтованості рішення суду, повно і всебічно дослідили обставини у справі, обґрунтовано застосували положення статті 83, 116,117 КЗпП України до правовідносин учасників справи.
		 
		Не заслуговують на увагу доводи касаційної скарги щодо неврахування апеляційним судом висновків, зроблених Головним управлінням Держпраці  у Київській області під час перевірки дотримання законодавства про працю  щодо відсутності в діях касатора порушень статті 24 Закону України «Про відпустки» під час звільнення за переводом працівників до ДСП «Екоцентр». Так, вказаною перевіркою підтверджено відсутність порушень у частині нарахування компенсації щорічної відпустки працівникам та переведення її до підприємства разом з працівником. Однак питання виконання ДСП «Чорнобильський спецкомбінат» вимог частини третьої статті 24 Закону України «Про відпустки» щодо дійсного перерахування суми компенсації за невикористану відпустку на рахунок підприємства, на яке перейшов працівник, Головним управлінням Держпраці у Київській області не перевірялося, тому суд апеляційної інстанції обґрунтовано не  взяв до уваги висновки, викладені у довідці Головного управління Держпраці у Київській області від 05 жовтня 2016 року.
		 
		Крім того, з матеріалів справи встановлено, що суму компенсації за невикористану відпустку ОСОБА_7 у розмірі 6 949,06 грн. ДСП «Чорнобильський спецкомбінат» перерахувало на  рахунок ДСП «Екоцентр» лише 27 червня 2017 року, мотивуючи це тим, що позивач при звільненні вимогу про стягнення компенсації заявив саме до нього. Однак вказані кошти ДСП «Екоцентр» повернуло на рахунки ДСП «Чорнобильський спецкомбінат». Тобто такі дії відповідача спростовують твердження, викладені в касаційний скарзі. 
		 
		Інші доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з висновками суду першої та апеляційної інстанції стосовно встановлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судами, які їх обґрунтовано спростували.
		 
		Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої та апеляційної інстанції без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.
		 
		Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
		 
		Оскільки ухвалою суду касаційної інстанції від 27 жовтня 2017 року було зупинено виконання оскаржуваних судових рішень до закінчення їх перегляду в касаційному порядку, а колегія суддів дійшла висновку про те, що відсутні підстави для скасування судових рішень, тому виконання рішення Богунського районного суду Житомирської області від 15 травня 2017 року та ухвали Апеляційного суду Житомирської області від 24 липня 2017 року підлягає поновленню.
		 
		Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ :
		 
		Касаційну скаргу Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильський спецкомбінат» залишити без задоволення.
		 
		Рішення Богунського районного суду Житомирської області від 15 травня 2017 року у незміненій частині та ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 24 липня 2017 року залишити без змін.
		 
		Поновити виконання рішення Богунського  районного суду Житомирської області від 15 травня 2017 року у незміненій частині та ухвали Апеляційного суду Житомирської області від 24 липня 2017 року.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Судді:   І. А. Воробйова     Г. В. Кривцова      Р. А. Лідовець

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...