Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 127/21795/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою.
Надіслано судом: 09.08.2019. Зареєстровано: 09.08.2019. Забезпечено надання загального доступу: 12.08.2019.
Дата набрання законної сили: 14.08.2019
Результат оскарження 14.08.2019 Апеляційний суд Вінницької області: скасовано ухвалу (постанову) повністю з ухваленням нової ухвали
Номер судового провадження: 1-кс/127/12232/19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12018020010000872

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа 127/21795/19 
		Провадження 1-кс/127/12232/19 
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		                   
		09 серпня 2019 року м. Вінниця
		 
		 
		Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
		 
		слідчого судді                 ОСОБА_1 ,
		секретаря                     ОСОБА_2 ,
		за участю:
		прокурора                 ОСОБА_3 ,
		підозрюваного             ОСОБА_4 , 
		захисника                     ОСОБА_5 ,
		    
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ Вінницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , в рамках кримінального провадження №12018020010000872 внесеного до ЄРДР 06.03.2018, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, народився в м. Вінниця, працює, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий, 
		який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 2 ст. 28  ч. 1 ст. 122 КК України, -
		ВСТАНОВИВ:
		До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання слідчого СВ Вінницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , яке погоджене з прокурором, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 .. 
		Клопотання мотивовано тим, що слідчим провадиться досудове розслідування кримінального провадження № 12018020010000872 від 06.03.2018 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 - ч. 1 ст. 122, ч. 4 ст. 296 КК України, в ході розслідування якого виникла необхідність у застосуванні відносно підозрюваного ОСОБА_4 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
		В ході розгляду, з матеріалів клопотання встановлено, що 06.03.2018 близько 00.05 год. ОСОБА_7 , керуючи автомобілем марки «MERSEDES-BENS 190», в якому також перебували пасажири ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , зупинив зазначений транспортний засіб перед перехрестям вулиць М.Оводова  Князів Коріатовичів у м. Вінниці на червоний сигнал світлофора. У цей час позаду зупинився керований ОСОБА_10 автомобіль марки «LEXUS», в якому перебували пасажири ОСОБА_4 та ОСОБА_11 . Водій ОСОБА_10 одразу почав подавати звуковий сигнал, провокуючи водія ОСОБА_7 на порушення правил дорожнього руху. В подальшому ОСОБА_10 здійснив обгін автомобіля, керованого ОСОБА_7 , «підрізаючи» його, внаслідок чого останній вимушено зупинив транспортний засіб за вищевказаним перехрестям та вийшов з автомобіля. ОСОБА_10 також зупинив керований ним автомобіль та вийшов з нього разом з пасажирами.
		Після цього, 06.03.2018 близько 00:10 год. у ОСОБА_4 ,
		ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які перебували в громадському місці неподалік перехрестя вулиць Миколи Оводова та Князів Коріатовичів у м.Вінниці, де побачили ОСОБА_7 , з малозначного приводу (щодо манери руху автомобілів) раптово виник злочинний умисел, направлений на порушення громадського порядку та вчинення хуліганських дій відносно ОСОБА_7 , для чого вони вступили між собою в попередню змову.
		Реалізовуючи вищевказані спільний злочинний умисел та попередню змову, діючи умисно, узгоджено, опираючись на дії один одного, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, ігноруючи загальноприйняті норми поведінки та моральні принципи у суспільстві, використовуючи малозначний привід, ОСОБА_4 ,
		ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , який мав при собі заздалегідь заготовлений предмет для нанесення тілесних ушкоджень, схожий на кастет, про що було відомо ОСОБА_4 та ОСОБА_10 , які мовчазно погодилися на застосування цього предмета, підійшли впритул до ОСОБА_7 . Усвідомлюючи своє перебування у громадському місці та відкритість своїх дій для оточуючих, прагнучи показати зневагу до оточуючих, виявити свою грубу силу та самоствердитися за рахунок приниження інших осіб, ОСОБА_10 безпричинно наніс ОСОБА_7 один удар ногою в область сонячного сплетіння, після чого потерпілому почали наносити удари ОСОБА_4 і ОСОБА_11 . Таким чином, діючи спільно, ОСОБА_4 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , який за мовчазної згоди інших співучасників використовував заздалегідь заготовлений для нанесення тілесних ушкоджень предмет, схожий на кастет, вчинили груповий напад, одночасно наносячи ОСОБА_7 удари руками і ногами в область обличчя, голови, тулуба та грудної клітини, спричиняючи численні тілесні ушкодження, в результаті чого потерпілий змушений був тривалий час оборонятися та захищатися від посягання на своє здоров`я.
		В процесі бійки ОСОБА_11 заздалегідь заготовленим для нанесення тілесних ушкоджень предметом, схожим на кастет, наніс ОСОБА_7 удар в область лівого ока, від чого той похилився, тимчасово втратив можливість бачити і почав відходити до свого автомобіля марки «MERSEDES-BENS 190», 1984 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який стояв поруч.
		В цей час із салону згаданого автомобіля вийшов ОСОБА_8 , який почав припиняти хуліганські дії відносно ОСОБА_7 шляхом відволікання уваги нападників на себе та висловлення їм вимоги припинити протиправне посягання, однак, на його дії ОСОБА_4 та ОСОБА_10 відреагували агресивно, тим самим вчиняючи опір даному громадянину, і не зважаючи на те, що перебували в громадському місці, виявляючи зневажливе ставлення до громадського порядку та існуючих у суспільстві загальновизнаних правил поведінки і моральності, та на те, що інший громадянин припиняв їхні спільні хуліганські дії, діючи умисно і з особливою зухвалістю, спрямували свої дії на ОСОБА_8 , спільно наносячи йому тілесні ушкодження шляхом ударів руками та ногами в область лівого ліктя, лівого коліна, обличчя та голови, від яких ОСОБА_8 втратив свідомість і впав непритомним біля вищевказаного автомобіля.
		Внаслідок спільних злочинних дій ОСОБА_10 і ОСОБА_4 згідно висновку експерта № 902 Вінницького обласного бюро судово-медичної експертизи у ОСОБА_8 виявлені тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма  струс головного мозку, закритий перелом кісток носу із незначним зміщенням, синці та садно на голові; синці в ділянках правого та лівого колінних суглобів, в ділянці лівого ліктьового суглобу, перелом коронкової частини 1-го зуба зліва верхньої щелепи. Вказані тілесні ушкодження у ОСОБА_8 виникли від дії тупого твердого предмету (предметів) та за ступенем тяжкості належать до легких тілесних ушкоджень.
		У цей час ОСОБА_11 , використовуючи невстановлений слідством предмет, схожий на кастет, продовжував наносити ним удари ОСОБА_7 , який, не маючи змоги захищатися, відбіг від місця події, щоб викликати поліцію. 
		Такими спільними умисними діями ОСОБА_4 ,, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 згідно висновку експерта № 901 Вінницького обласного бюро судово-медичної експертизи від 31.08.2018 ОСОБА_7 були заподіяні тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма: струс головного мозку, перелом кісток носа зліва, перелом кісток лицевого черепа  медіальної стінки лівої орбіти з крововиливом в решітчастий лабіринт, з частковим гемофтальмом (крововиливом) лівого ока; синці голови, синець з садном обличчя, садно червоної кайми нижньої губи, синці задньої поверхні грудної клітки.
		Вказані тілесні ушкодження у ОСОБА_7 виникли від дії тупого твердого предмету (предметів) та за ступенем тяжкості належать: 
		- перелом кісток лицевого черепа  перелом кісток носа зліва, медіальної стінки лівої орбіти з крововиливом в решітчастий лабіринт, з частковим гемофтальмом (крововиливом) лівого ока  до тілесних ушкоджень СЕРЕДНЬОГО ступеня тяжкості, як такі, що не являлись небезпечними для життя в момент спричинення і не супроводжувались загрозливими для життя явищами, але спричинили тривалий (понад 21 день) розлад здоров`я;
		- закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку  до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний (більше 6, але менше 21 дня) розлад здоров`я;
		- синці голови, синець з садном обличчя, садно червоної кайми нижньої губи, синці задньої поверхні грудної клітки  до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень.
		Продовжуючи реалізовувати свій спільний злочинний умисел на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, діючи у співучасті та опираючись на дії один одного, ОСОБА_10 , ОСОБА_4 і ОСОБА_11 почали нівечити вищевказаний автомобіль ОСОБА_7 .
		ОСОБА_10 , тримаючи в руках предмет, схожий на биту, який він взяв з раніше керованого ним автомобіля марки «LEXUS», на якому ОСОБА_10 , ОСОБА_4 та ОСОБА_11 приїхали на місце події, бив по лобовому склу автомобіля ОСОБА_7 , а ОСОБА_4 і ОСОБА_11 трощили ударами ніг ліве та праве передні і ліве заднє скло автомобіля, бампер та ліві передні дверцята, при цьому ОСОБА_11 використовував предмет, схожий на кастет.
		Внаслідок спільних злочинних дій ОСОБА_4 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 в результаті пошкодження автомобіля білого кольору марки «MERSEDES-BENS 190», 1984 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , його власнику ОСОБА_7 згідно висновку експерта Вінницького НДЕКЦ МВС України № 224 від 06.04.2018 завдано матеріального збитку у розмірі 12742,62 грн.
		Близько 01:10 год. 06.03.2018, побачивши, що наближається поліцейський автомобіль, ОСОБА_10 закинув предмет, схожий на биту, у багажник раніше керованого ним автомобіля марки «LEXUS» і на даному автомобілі, сівши за його кермо, залишив місце вчинення злочину. В свою чергу, ОСОБА_4 і ОСОБА_11 побігли з місця злочину.
		Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України- хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене групою осіб, якщо воно пов`язане з опором іншим громадянам, які припиняли хуліганські дії, якщо воно вчинене із застосуванням іншого предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень.
		Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що 06.03.2018 близько 00.05 год. ОСОБА_7 , керуючи автомобілем марки «MERSEDES-BENS 190», в якому також перебували пасажири ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , зупинив зазначений транспортний засіб перед перехрестям вулиць М.Оводова  Князів Коріатовичів у м. Вінниці на червоний сигнал світлофора. У цей час позаду зупинився керований ОСОБА_10 автомобіль марки «LEXUS», в якому перебували пасажири ОСОБА_4 та ОСОБА_11 . Водій ОСОБА_10 одразу почав подавати звуковий сигнал, провокуючи водія ОСОБА_7 на порушення правил дорожнього руху. В подальшому ОСОБА_10 здійснив обгін автомобіля, керованого ОСОБА_7 , «підрізаючи» його, внаслідок чого останній вимушено зупинив транспортний засіб за вищевказаним перехрестям та вийшов з автомобіля. ОСОБА_10 також зупинив керований ним автомобіль та вийшов з нього разом з пасажирами.
		Після цього, 06.03.2018 близько 00:10 год. у ОСОБА_4 ,
		ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які перебували в громадському місці неподалік перехрестя вулиць Миколи Оводова та Князів Коріатовичів у м.Вінниці, де побачили ОСОБА_7 , раптово виник злочинний умисел, направлений на заподіяння шкоди здоров`ю ОСОБА_7 шляхом нанесення йому тілесних ушкоджень, для чого вони заздалегідь усно домовились про спільне вчинення такого посягання, вступивши таким чином між собою в попередню змову.
		Реалізовуючи вищевказані спільний злочинний умисел та попередню змову, діючи умисно, узгоджено, опираючись на дії один одного, ОСОБА_4 ,
		ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , який мав при собі заздалегідь заготовлений предмет для нанесення тілесних ушкоджень, схожий на кастет, підійшли впритул до ОСОБА_7 . Тоді ОСОБА_10 безпричинно наніс ОСОБА_7 один удар ногою в область сонячного сплетіння, після чого потерпілому почали наносити удари ОСОБА_4 і
		ОСОБА_11 . Таким чином, діючи спільно, ОСОБА_4 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , який використовував заздалегідь заготовлений для нанесення тілесних ушкоджень предмет, схожий на кастет, вчинили груповий напад, одночасно наносячи ОСОБА_7 удари руками і ногами в область обличчя, голови, тулуба та грудної клітини, спричиняючи численні тілесні ушкодження, в результаті чого потерпілий змушений був тривалий час оборонятися та захищатися від посягання на своє здоров`я.
		В процесі бійки ОСОБА_11 заздалегідь заготовленим для нанесення тілесних ушкоджень предметом, схожим на кастет, наніс ОСОБА_7 удар в область лівого ока, від чого той похилився, тимчасово втратив можливість бачити і почав відходити до свого автомобіля марки «MERSEDES-BENS 190», 1984 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який стояв поруч.
		В цей час із салону згаданого автомобіля вийшов ОСОБА_8 , який почав припиняти дії нападників відносно ОСОБА_7 шляхом відволікання їх уваги на себе та висловлення їм вимоги припинити протиправне посягання, у відповідь на що ОСОБА_4 та ОСОБА_10 відійшли від ОСОБА_7 в бік ОСОБА_8 .
		У цей час ОСОБА_11 , використовуючи невстановлений слідством предмет, схожий на кастет, продовжував наносити ним удари ОСОБА_7 , який, не маючи змоги захищатися, відбіг від місця події, щоб викликати поліцію. 
		Такими спільними умисними діями ОСОБА_4 ,, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 згідно висновку експерта № 901 Вінницького обласного бюро судово-медичної експертизи від 31.08.2018 ОСОБА_7 були заподіяні тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма: струс головного мозку, перелом кісток носа зліва, перелом кісток лицевого черепа  медіальної стінки лівої орбіти з крововиливом в решітчастий лабіринт, з частковим гемофтальмом (крововиливом) лівого ока; синці голови, синець з садном обличчя, садно червоної кайми нижньої губи, синці задньої поверхні грудної клітки.
		Вказані тілесні ушкодження у ОСОБА_7 виникли від дії тупого твердого предмету (предметів) та за ступенем тяжкості належать: 
		- перелом кісток лицевого черепа  перелом кісток носа зліва, медіальної стінки лівої орбіти з крововиливом в решітчастий лабіринт, з частковим гемофтальмом (крововиливом) лівого ока  до тілесних ушкоджень СЕРЕДНЬОГО ступеня тяжкості, як такі, що не являлись небезпечними для життя в момент спричинення і не супроводжувались загрозливими для життя явищами, але спричинили тривалий (понад 21 день) розлад здоров`я;
		- закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку  до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний (більше 6, але менше 21 дня) розлад здоров`я;
		- синці голови, синець з садном обличчя, садно червоної кайми нижньої губи, синці задньої поверхні грудної клітки  до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень.
		Близько 01:10 год. 06.03.2018, побачивши, що наближається поліцейський автомобіль, ОСОБА_10 закинув предмет, схожий на биту, у багажник раніше керованого ним автомобіля марки «LEXUS» і на даному автомобілі, сівши за його кермо, залишив місце вчинення злочину. В свою чергу, ОСОБА_4 і ОСОБА_11 побігли з місця злочину.
		Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 - ч. 1 ст. 122 КК України - умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
		При всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, 25 липня 2019 року:
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниці, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, який звільнений від кримінальної відповідальності:
		-16.04.2004 Ленінським районним судом
		м. Вінниці за ч. 2 ст. 190 КК України із застосуванням заходів виховного характеру;
		який раніше засуджувався:
		- 20.02.2008 Літинським районним судом Вінницької області за ч.ч. 2, 3 ст. 185, ст. 70 КК України позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців, на підставі ст. 75 України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 2 роки (судимість погашена);
		-13.03.2008 Ленінським районним судом
		м. Вінниці за ч. 2 ст. 190 КК України до штрафу у розмірі 850 грн. (судимість погашена);
		повідомлено про те, що він підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 2 ст. 28  ч. 1 ст. 122 КК України.
		Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
		Так, обґрунтованість підозри ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повністю підтверджується наступними матеріалами, які перебувають в кримінальному провадженні:
		протоколами прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ;
		протоколами проведення оглядів місць подій; 
		випискою із медичної картки амбулаторного стаціонарного хворого МКЛ ШМД № 5660;
		протоколами допиту потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ;
		протоколом допиту свідка ОСОБА_12 ;
		висновком судово-автотоварознавчої експертизи № 224;
		висновком судово-медичної експертизи № 302;
		висновком судово-медичної експертизи № 30№;
		висновком додаткової судово-медичної експертизи № 901;
		висновком додаткової судово-медичної експертизи № 902;
		та іншими матеріалами кримінального провадження.
		Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об`єднаного Королівства» від 30.08.1990, «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
		Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об`єктивний зв`язок підозрюваного ОСОБА_4 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.
		Крім того, в ході досудового слідства встановлено наявність ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
		Так, підозрюваний ОСОБА_4 вчинив кримінальні правопорушення, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів та за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до 7 років, дані правопорушення пов`язані із посяганням на здоров`я потерпілих та вчиненні за допомогою заздалегідь заготовленого предмету для нанесення тілесних ушкоджень, а тому згідно ст. 177 КПК є достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 знаходячись на волі може в подальшому переховуватись від органів досудового розслідування або суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України); незаконно впливати на потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України); перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України); вчиняти інші кримінальні правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).
		Також, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, які передбачені ст. 178 КПК України.
		Враховуючи вище викладені обставини, можливо зробити висновок, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою не може запобігти зазначеним ризикам. 
		Так, особисте зобов`язання не може бути застосовано у зв`язку з тим, що це найбільш м`який запобіжний захід і він не відповідає тяжкості вчиненого злочину та наслідкам, які були завдані вчиненням злочину. Особиста порука не може бути застосована в силу того, що не встановлено осіб, які заслуговують на довіру та можуть поручитися за виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України і зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу. Домашній арешт не зможе забезпечити належну поведінку особи, тощо. 
		Застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту стосовно підозрюваного ОСОБА_11 не суперечитиме п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України та правовій позиції ЄСПЛ, що викладена у рішеннях «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005, «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005 та «Ізмайлов проти Росії» від 16.10.2008, оскільки саме такий запобіжний захід дасть можливість уникнути настання перелічених вище ризиків та забезпечить виконання підозрюваним покладених процесуальних обов`язків.
		На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 40, 131, 132, 176  178, 183, 184, 194 КПК України за наведених підстав слідчий, просив слідчого суддю клопотання задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
		Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримала, суду пояснила, що по кримінальному провадженні існують ризики, зокрема те, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, тому може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, що унеможливлює обрання йому менш суворого запобіжного заходу. 
		Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні заперечили щодо задоволення клопотання слідчого, суду пояснили, що підозра необгрунтована, а ризики не доведені, тому просили слідчого суддю застосувати більш м`який запобіжний захід не пов`язаний із позбавленням волі.
		Слідчий суддя, вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши та проаналізувавши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.
		Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов`язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється. 
		Враховуючи наведене, судовий розгляд клопотання здійснювався за фіксації судового процесу технічними засобами.
		Стаття 177 КПК України, передбачає, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:
		1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
		2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
		3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
		4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
		5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
		Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбаченічастиною першоюцієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
		Стаття 183 КПК України, передбачає, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам. 
		Відповідно до вимог ст.184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ст.177КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 покладається необхідність запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків в даному кримінальному провадженні, а також іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.
		Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводяться наданні сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначених у клопотанні.
		Вирішуючи питання про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу, слідчий суддя враховує вік та стан здоров`я, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання останнього та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення. 
		Зокрема, слідчий суддя враховує те, що ОСОБА_4 раніше не судимий, працює директором ТОВ, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, також має постійне місце проживання.
		Проте, не дивлячись на вищенаведене, органом досудового розслідування обґрунтовано наявність низки ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
		На теперішній час органом досудового розслідування ОСОБА_4 оголошено про підозру у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, враховуючи обставини кримінального правопорушення, його наслідки, тяжкість покарання за злочин, особу підозрюваного, відсутність у нього соціально стримуючих факторів, а також особливу зухвалість кримінального правопорушення по якому оголошено підозру, яке вчинене із застосуванням заздалегідь приготовленого предмету, тому слідчий суддя під час розгляду клопотання дійшов обґрунтованого висновку, що підозрюваний ОСОБА_4 перебуваючи на волі може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих в даному кримінальному провадженні, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що унеможливлює обрання йому більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
		При цьому, підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу ОСОБА_4 слідчий суддя не вбачає.
		На час розгляду даного клопотання підозра щодо вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 2 ст. 28  ч. 1 ст. 122 КК України  обґрунтована. 
		З огляду на вищенаведене, враховуючи те, що прокурором в ході розгляду даного клопотання доведено, що вказані в клопотанні ризики, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів в даному випадку є недоцільним та не можливим і саме  тримання під вартою може запобігти встановленим в судовому засіданні ризикам, а тому дане клопотання слідчий суддя вважає обґрунтованим, доведеним, та таким, що підлягає до задоволення.
		Відповідно до вимог ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні, щодо злочину, який вчинений із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
		На підставі наведеного, керуючись ст. 176, 177, 178, 183, 184, 186, 193, 196, 197, 400 КПК України, слідчий суддя,- 
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		Клопотання слідчого СВ Вінницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6  задовольнити.
		Затримати підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в залі суду, відразу після проголошення даної ухвали слідчого судді.
		Строк тримання під вартою діє протягом 48 (сорок вісім) днів з моменту затримання ОСОБА_4 , тобто до 25 вересня 2019 року (час рахувати відповідно до протоколу затримання).
		Строк дії ухвали суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити до 25 вересня 2019 року. 
		Організацію затримання підозрюваного ОСОБА_4 та складання протоколу затримання покласти на слідчого СВ Вінницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 .
		Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
		Подача апеляційної скарги на дану ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
		 
		Слідчий суддя

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...