Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 297/161/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них:.
Надіслано для оприлюднення: 09.08.2019. Зареєстровано: 11.08.2019. Забезпечено надання загального доступу: 12.08.2019.
Дата набрання законної сили: 07.09.2019
Номер судового провадження: 2/297/179/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 297/161/19
		 
		РІШЕННЯ 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		07 серпня 2019 року                         м. Берегове    
		 
		   Берегівський районний суд Закарпатської області в складі: головуючого судді Фейіра О. О., з участю секретаря судового засідання Кузьма Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа на стороні позивача - виконавчий комітет Гечанської сільської ради Берегівського району, про захист права власності та зобов`язання вчинити певні дії,
		 
		встановив:
		 
		    ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 третя особа на стороні позивача - виконавчий комітет Гечанської сільської ради Берегівського району, про зобов`язання відповідача ліквідувати, шляхом засипання, самочинно споруджену на земельній ділянці, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вигрібну яму.
		   Позовні вимоги позивачем мотивовано тим, що вона є власником житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , а також земельної ділянки за кадастровим номером: НОМЕР_1 за цією ж адресою. ОСОБА_2 незаконно спорудила відкриту вигрібну яму для рідких відходів на території сусіднього житлового будинку АДРЕСА_2 , на відстані всього 2-3 м. від стіни належного позивачу житлового будинку, прямо на межі їхніх земельних ділянок. Вказана вигрібна яма не є водонепроникною і має відкрите дно. Така ніколи своєчасно не очищається, через що на подвір"ї будинку позивачки постійно стоїть нестерпний сморід, особливо влітку, та вказана вигрібна яма забруднює грунтові води і становить реальну небезпеку не лише для членів сім"ї позивача, а і для інших мешканців села. На численні зауваження та прохання ліквідувати вищевказану вигрібну яму відповідачка не реагує. Разом з тим, вигрібна яма споруджена з порушенням вимог державних будівельних норм. А тому, просить суд зобов`язати відповідача ОСОБА_2 ліквідувати, шляхом засипання, самочинно споруджену на земельній ділянці, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вигрібну яму та стягнути з відповідача судові витрати по справі.
		   Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з"явилася, однак подала до суду клопотання, згідно якого просить справу розглянути без її участі, позовні вимоги підтримує (а.с. 25).
		   Відповідач ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_3 , будучи належним чином повідомленими про день, час та місце судового розгляду справи, в судове засідання не з"явилися, про причини своєї неявки суд не повідомили, заяв про відкладення судового розгляду справи від них не надходило (а.с. 64-65).
		   Разом з тим, відповідач ОСОБА_2 подала до суду відзвив на позовну заяву та згідно такого просила в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити, з підстав, зазначених у відзиві (а.с. 26-31).
		   Представник третьої особи на стороні позивача - виконавчогго комітету Гечанської сільської ради Берегівського району в судове засідання не з"явився, однак сільський голова подав до суду заяву, згідно якої просить справу розглянути без участі їх представника, на розсуд суду (а.с. 38).
		Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши докази сторін на ствердження цих обставин, суд приходить до наступного.
		 
		   Позивач ОСОБА_1 є власником житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , а також земельної ділянки за кадастровим номером: НОМЕР_1 , яка розташована за цією ж адресою, що стверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об"єктів нерухомого майна щодо об"єкта нерухомого майна №153032960 від 18 січня 2019 року та № 153033075 від 18 січня 2019 року (а.с. 8-10).
		Як встановлено з матеріалів справи, ОСОБА_2 , користувач земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , спорудила відкриту вигрібну яму для рідких відходів на відстані всього 2-3 м. від стіни належного позивачу ОСОБА_1 житлового будинку, прямо на межі їхніх земельних ділянок.
		Позивач ОСОБА_1 стверджує, що вищевказана вигрібна яма не очищається, через що на її подвір"ї постійно стоїть нестерпний сморід та така забруднює грунтові води, що становить реальну небезпеку для членів її сім"ї та для інших мешканців села.
		Статтею 391 ЦК України передбачено право власника майна вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
		Згідно ч. 2, ч. 3 ст. 152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; застосування інших, передбачених законом, способів.
		Статтею 386 ЦК України встановлено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
		Відповідно до пункту 1.1. Державних санітарних норм та правил утримання територій населених місць  вигрібна яма (вигріб) - це інженерна споруда у вигляді поглиблення в землі, виконана з водотривкого матеріалу, призначена для збирання та зберігання рідких відходів, наземна частина якої обладнана щільно прилягаючою кришкою та решіткою для відокремлення твердих відходів.
		Згідно пункту 2.21. Державних санітарних норм та правил утримання територій населених місць рідкі відходи (фекалії, сеча, помиї), що утворюються у житлових та громадських будівлях і спорудах за відсутності централізованого водопостачання та водовідведення, допускається зберігати у вигрібних ямах (вигребах). У разі наявності дворових вбиралень вигрібна яма може бути спільною. Вигріб повиненбути водонепроникнимта матищільно прилягаючукришку.Об`ємвигребу розраховуєтьсявиходячи зчисельності населення,що нимкористується. Вигреби необхідно очищати у міру їх заповнення. Перевезення рідких відходів з вигребів та розміщення їх на території приватних володінь, а також використання їх як добрива в сільському господарстві забороняється.
		Відповідно до пунктом 2.22. Державних санітарних норм та правил утримання територій населених місць вигреби повинні бути віддалені від меж земельних ділянок навчальних та лікувально-профілактичних закладів, стін житлових та громадських будівель і споруд, майданчиків для ігор дітей та відпочинку населення на відстань не менше 20 м. В умовах нецентралізованого водопостачання вигреби на території присадибної ділянки повинні бути віддалені від індивідуальних колодязів і каптажів джерел на відстань не менше 20 м, при цьому відстань від вигребів до громадських колодязів і каптажів джерел повинна бути не менше 50 м. При цьому слід враховувати напрямок схилу ділянки.
		 
		Аналогічні за змістом приписи містяться у пункті 3.32. державних санітарних норм та правил «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» (ДСанПіН 2.2.4-171-10), затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 12 травня 2010 року № 400.
		Так, згідно Акту обстеженння земельної ділянки по АДРЕСА_2 , з приводу заяви-скарги ОСОБА_1 від 22 листопада 2018 року, складеного комісією в складі сільського голови Мештера А.А., секретаря виконкому Граб Н.Я. та депутата сільської ради Варі К.С., при проведенні обстеження межі земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено, що біля межі між сусідами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є закрита вигрібна яма з якої витікають тваринні стоки, які сприяють поширенню на суміжну земельну ділянку неприємних запахів, нечистот. На подвір"ї біля межі між сусідами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в землі закопана каналізаційна труба з відходами із ванноїх кімнати, яка можливо пошкоджена і із неї також просочується нечиста вода невідомого походження, та у зв"язку із тим, що дане питання неодноразово піднімалося на рівні сільської ради чергова комісія пропонувала ОСОБА_2 усунути всі недоліки з метою вирішення проблеми із вигрібною ямою, та у разі відсутності будь-якого реагування на її прохання комісія пропонувала ОСОБА_1 для вирішення даної проблеми звернутися до Берегівського районного суду (а.с. 11-12).
		Відповідно до пункту 3.10. державних будівельних норм ДБН В.2.5-75:2013 «Каналізація. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування», затверджених, наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 08 квітня 2013 року №134, вигріб  це інженерна споруда у вигляді поглиблення в землі, виконана з водотривкого матеріалу, призначена для збирання та зберігання рідких відходів.
		Згідно з пунктом 10.8.4. ДБН В.2.5-75:2013 в районах населених пунктів, в яких відсутні мережі централізованої або децентралізованої господарсько-побутової каналізації, не можна проектувати введення водопроводу у будинок, внутрішньобудинкову та зовнішню каналізацію з подальшим відведенням стічних вод у вигрібні ями. Для окремих одноповерхових і двоповерхових будинків, у яких немає введення водопроводу у будинок, допускається проектувати згідно з ДБН В.2.5-64 люфт-клозети, біотуалети та дворові вбиральні з водонепроникними вигребами.
		Відповідно до пункту 3.25а* державних будівельних норм ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», затверджених наказом Державного комітету України у справах містобудування і архітектури від 17 квітня 1992 року № 44 (із змінами і доповненнями), відстань між житловими будинками та господарськими будівлями і спорудами слід приймати відповідно до санітарних норм за таблицею 3.2а, але не менше протипожежних норм згідно з таблицею 1 додатка 3.1.
		Згідно примітки 5 таблиці 3.2а* ДБН 360-92** вигрібні ями дворових вбиралень повинні бути виконані з конструкцій, які запобігатимуть фільтрації фекальних стоків у ґрунт.
		За відсутності інженерних мереж міської (селищної) каналізації слід передбачати каналізування садиб з використанням місцевих очисних споруд, проект яких погоджений з органами санепідслужби. Обладнання внутрішньодомової каналізації з відведенням побутових стоків у вигріб забороняється (п. 3.25б* ДБН 360-92**).
		Пунктом 3.26. ДБН 360-92** передбачено, що відповідно до санітарних вимог майданчики для компосту, дворові вбиральні та очисні споруди каналізації повинні знаходитись у глибині двору не ближче 15 м від вікон житлових будинків, в тому числі і сусідніх садиб, сараї для утримання худоби і птиці  не ближче 12 м …
		Вимоги до санітарного очищення територій населених місць, а також правила виконання робіт з належного прибирання об`єктів благоустрою та державного санітарно-епідеміологічного нагляду у сфері благоустрою населених пунктів і поводження з відходами встановлені Державними санітарними нормами та правилами утримання територій населених місць, затвердженими наказом Міністерства охорони здоров`я України від 17 березня 2011 року № 145.
		Як стверджує позивачка, споруджена відповідачкою відкрита вигрібна яма для рідких відходів знаходиться на відстані всього 2-3 метрів від її житлового будинку, та на відстані всього 10 метрів від її колодязю.
		Отже, як вбачається з вищевикладеного, розташована на території будинковолодіння відповідачки вигрібна яма споруджена з порушенням вимог пунктів 3.25а*, 3.25б*, 3.26.ДБН 360-92**, пункту 10.8.4.ДБН В.2.5-75:2013, пункту 3.32. ДСанПіН 2.2.4-171-10, пунктів 2.21., 2.22. Державних санітарних норм та правил утримання територій населених місць.
		Таким чином, як встановлено з матеріалів справи, відповідачка ОСОБА_2 , в порушення вищенаведених норм, спорудила на земельній ділянці, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , вигрібну яму, яка не відповідає вимогам державних будівельних норм, санітарних норм та правил.
		Згідно ч.1ст.5Закону України«Про забезпеченнясанітарного таепідемічного благополуччянаселення»,громадяни зобов`язані піклуватися про своє здоров`я та здоров`я і гігієнічне виховання своїх дітей, не шкодити здоров`ю інших громадян; виконувати обов`язки, передбачені законодавством про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя.
		Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», підприємства, установи, організації та громадяни при розробленні і використанні нових технологій, проектуванні, розміщенні, будівництві, реконструкції та технічному переобладнанні підприємств, виробничих об`єктів і споруд будь-якого призначення, плануванні та забудові населених пунктів, курортів, проектуванні і будівництві каналізаційних, очисних, гідротехнічних споруд, інших об`єктів зобов`язані дотримувати вимог санітарного законодавства.
		   Згідно ч. 3 ст. 22 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані утримувати надані в користування чи належні їм на праві власності земельні ділянки і території відповідно до вимог санітарних норм.
		За приписами пунктів «а», «в» частини першої статті 15 Закону України «Про відходи» громадяни України, іноземці та особи без громадянства зобов`язані: дотримуватися вимогцього Закону та інших нормативно-правових актів у сфері поводження з відходами; виконувати інші обов`язки, передбачені законами, щодо запобігання забрудненню навколишнього природного середовища відходами.
		Статтею 1Закону України«Про відходи» визначено, що відходи  це будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення; рідкі відходи  це побутові відходи, що утворюються у будинку за відсутності централізованого водопостачання та каналізації і зберігаються у вигрібних ямах.
		Поводження з побутовими відходами здійснюється відповідно до державних норм, стандартів і правил (ч. 1 ст. 35-1 Закону України «Про відходи»).
		   Згідно ч. 1 ст. 44 Закону України «Про відходи», с пори, що виникають у сфері поводження з відходами, вирішуються судом у встановленому законодавством порядку.
		Відповідно до ч. 1 ст. 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.
		Згідно ч. 1 ст. 293 Ц К України, фізична особа має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля.
		   Частиною 2статті 293ЦК Українипередбачено,що діяльністьфізичної таюридичної особи,що призводитьдо нищення,псування,забруднення довкілля,є незаконною.Кожен маєправо вимагатиприпинення такоїдіяльності. Діяльність фізичної та юридичної особи, яка завдає шкоди довкіллю, може бути припинена за рішенням суду.
		Відповідно до ч. 2, ч. 5 ст. 319 ЦК України, власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.
		Положення аналогічного змісту містить стаття 41 Конституції України, згідно з частиною сьомою якої, використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.
		Відповідно до ч. 3 ст. 1 Земельного кодексу України, використання власності на землю не може завдавати шкоди правам і свободам громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.
		У свою чергу, ч. 1 ст. 91, ч. 1 ст. 96 ЗК України встановлено обов`язок власників земельних ділянок та землекористувачів додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля.
		Частиною 1 статті 103 ЗК України передбачено, що власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо).
		Відповідно до ч. 1 ст. 104 ЗК України, власники та землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати припинення діяльності на сусідній земельній ділянці, здійснення якої може призвести до шкідливого впливу на здоров`я людей, тварин, на повітря, земельні ділянки та інше.
		Разом з тим, твердження відповідача ОСОБА_2 викладені у відзвиві на позовну заяву про те, що ОСОБА_1 не є належним позивачем, суд до уваги не приймає, оскільки виходячи з приписів статей 16, 386, 391 ЦК України власник вправі звернутися до суду з вимогою про захист його порушеного права та дає можливість захистити порушене право.
		Враховуючи те, що ОСОБА_2 спорудила відкриту вигрібну яму для рідких відходів на відстані всього 2-3 м. від стіни належного позивачу ОСОБА_1 житлового будинку, прямо на межі їхніх земельних ділянок, що, як встановлено з матеріалів справи, порушує права власника сусіднього будинку та земельної ділянки ОСОБА_1 , а тому, суд вважає твердження відповідача про те, що ОСОБА_2 є неналежним позивачем безпідставним.
		Крім того, твердження відповідача, викладені у відзиві на позов про те, що вона не є належним відповідачем, оскільки є тільки користувачем сусідньої земельної ділянки, яка знаходится за адресою: АДРЕСА_2 , суд до уваги не приймає, оскільки Земельний кодекс України, поміж іншого, регулює відносини, що виникають між власниками та користувачами сусідніх земельних ділянок та встановлює обов`язок дотримання добросусідських відносин.
		Так, стаття 96 ЗК України, визначає обов"язки землекористувачів земельних ділянок, зокрема, землекористувачі зобов`язані: додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля та не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів.
		А тому, доводи відповідача ОСОБА_4 про те, що вона не є належним відповідачем, суд до уваги не приймає, оскільки така є користувачем земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , що не заперечує і сама ж відповідач ОСОБА_4 (а.с. 26-29).
		Також, посилання вілповідача ОСОБА_1 про необгрунтованість позовних вимог позивача, суд до уваги не приймає, оскільки таке спростовується вищенаведеним та актом обстеженння земельної ділянки по АДРЕСА_2 від 22 листопада 2018 року, з приводу заяви-скарги ОСОБА_1 (а.с. 11-12).
		Разом з тим, суд враховує положення ст. 76 ЦПК України, в якій зазначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Так, згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Разом з тим, суд враховує, що відповідачем ОСОБА_2 не надано суду жодного належного та допустимого доказу щодо спростування позовних вимог позивача, а наведені у відзиві на позов обставин є необгрунтованими, жодними доказами не стверджені, та такими, що спростовуються вищенаведеним.
		За наведених обставин, суд вважає позовні вимоги позивача обгрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.
		Суд також вважає, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, стягнути з відповідача в користь позивача 768, 40 грн. гривень судового збору, що був сплачений позивачем при зверненні до суду (а. с. 1).
		   Керуючись ст.ст. 41, 50 Конституції України, ст. ст. 15, 35-1, 44 Закону України «Про відходи», ст.ст. 16, 293, 319, 321, 386, 391 ЦК України, ст.ст. 1, 91, 96,103, 104, 152 ЗК України, ст. ст. 141, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд, 
		 
		рішив:
		 
		Позов задоволити.
		Зобов`язати ОСОБА_2 , мешканку АДРЕСА_1 , ліквідувати, шляхом засипання, споруджену на земельній ділянці, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вигрібнуяму.
		Стягнути з ОСОБА_2 , мешканки АДРЕСА_1 в користь ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , судовий збір в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок, що був сплачений позивачем при зверненні до суду. 
		Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду  якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		 
		 
		 
		Суддя  Фейір О.  О.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...