Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 520/4420/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; організації господарської діяльності, з них; дозвільної системи у сфері господарської діяльності; ліцензування видів г.д.; нагляду у сфері г.д.; реалізації державної регуляторної політики у сфері г.д.; розроблення і застосування національних стандартів, технічних регламентів та процедур оцінки.
Надіслано судом: 09.08.2019. Зареєстровано: 11.08.2019. Забезпечено надання загального доступу: 12.08.2019.

Результат оскарження 13.02.2020 Другий апеляційний адміністративний суд: скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нову постанову про відмову в задоволенні позову
Номер судового провадження: П/520/7160/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		м.Харків 
		30 липня 2019 р. № 520/4420/19 
		Харківський окружний адміністративний суд у складі:
		Головуючого судді - Панченко О.В. 
		за участю: 
		секретаря судового засідання - Василенко А.А.,
		представника позивача - Курило В.Л. (ордер Серія ХВ№000012 від 10.06.2019), 
		представника відповідача - Балановського О.О. (довіреність №10.0/5896 від 13.05.2019), 
		представника відповідача - Шахової Т.Є. (довіреність №10.0/8910 від 29.07.2019)
		розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Харківського національного медичного університету (просп. Науки, буд.4, м.Харків, 61022, код ЄДРПОУ 01896866) до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області (просп.Науки, буд.40, 6 поверх, м.Харків, 61166, код ЄДРПОУ 40324829) , Заступника начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області Гордіна Олександра Яковича (проспект Науки, буд.40, 6 поверх, м.Харків, 61166, про скасування рішення,- 
		В С Т А Н О В И В:
		Позивач - Харківський національний медичний університет, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
		- визнати протиправним та скасувати приписи про виконання законних вимог щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування державних (регуляторних) цін Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області №02 від 22.04.2019 року;
		- визнати протиправним та скасувати рішення заступника начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області Гордіна Олександра Яковича про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін №6.0-13 від 22.04.2019;
		- стягнути з Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області на користь Харківського національного медичного університету сплачений судовий збір в розмірі 1921,00 грн.
		В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в період з 03.04.2019 по 16.04.2019 відповідачем проведено перевірку Харківського національного медичного університету з питань дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регуляторних цін, за результатами якої складено акт №856 та прийнято припис №02 та прийнято рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій №6.0-13. На думку позивача, оскаржувані рішення та припис незаконні, необґрунтовані та такі, що порушують його права та законні інтереси. Зокрема, позивач вказує, що відповідач не дотримався умов та порядку проведення позапланової перевірки, а висновки, зроблені ним згідно акту перевірки, не відповідають дійсності. 
		Відповідачі позов не визнали та згідно наданого до суду відзиву пояснили, що оскаржуване в даній справі рішення є цілком обґрунтованим і законним. При цьому відповідач зазначив, що перевірку в даній справі проведено з дотриманням вимог чинного законодавства, на підставі звернення студентки університету. За наслідками перевірки відповідач дійшов вичерпних висновків, в зв`язку з якими мали місце підстави для накладення на позивача штрафу та прийняття припису про усунення виявлених порушень. 
		18.06.2019 року представником позивача надано відповідь на відзив, в якому позивач не погоджується з твердженнями відповідача, викладеними у відзиві посилаючись на те, що Харківський національний медичний університет діяв виключно на підставі та в межах чинного законодавства, включивши до договору плати за проживання в гуртожитку платну послугу прання постільних речей, а отже позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.
		Ухвалою суду від 06.05.2019 відмовлено у відкритті провадження в частині позовних вимог.
		Ухвалою суду від 06.05.2019 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
		15.05.2019 позивачем усунуто недоліки позовної заяви.
		Ухвалою суду від 16.05.2019 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження, призначено розгляд справи у підготовче судове засідання.
		Ухвалою суду від 20.06.2019 року закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті.
		Представник позивача - Курило В.Л. (ордер Серія ХВ№000012 від 10.06.2019), у судовому засіданні підтримав доводи позовної заяви, просив суд прийняти рішення про задоволення позову у повному обсязі.
		Представники відповідача - Балановський О.О. (довіреність №10.0/5896 від 13.05.2019) та Шахова Т.Є. (довіреність №10.0/8910 від 29.07.2019), у судовому засіданні заперечували проти позовних вимог з підстав, викладених у письмовому відзиві на позов, просили відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
		Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення учасників процесу, які прибули до суду, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів:
		Фактичні обставини справи, встановлені судом, полягають у наступному. 
		На підставі звернення громадянки ОСОБА_1 та на підставі наказу Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області №629 від 02.04.2019р. про проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) (том 1 а.с. 161) відповідно до погодження Мінекономрозвитку, направлення №856 від 02.04.2019 р. щодо проведення позапланової перевірки ( том 1 а.с.136) у строк 03.04.2019 по 16.04.2019 було призначено проведення позапланової перевірки дотримання вимог порядку формування, встановлення та застосування державних регуляторних цін позивача. 
		В зв`язку з наведеним ректору Харківського національного медичного університету була надана письмова вимога про надання документів, інформації та довідок, необхідних для здійснення державного контролю за дотриманням вимог порядку формування, встановлення та застосування державних регуляторних цін (том 1 а.с.35). Вказана вимога була отримана позивачем.
		10.04.2019 року за №01-03/21/880 та 15.04.2019 за №01-13/21-19/912 позивач надав Головному управлінню Держпродспоживслужби у Харківській області копії витребуваних ним документів.
		В подальшому, з 03.04.2019 по 16.04.2019 посадовими особами Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області було проведено позапланову перевірку Харківського національного медичного університету, за наслідками якої складено акт №856 перевірки дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін Харківським національним медичним університетом (том 1 а.с.41-51).
		За висновками вказаного акту перевірки були виявлені порушення, зокрема, суть виявлених правопорушень полягає згідно акту перевірки в наступному: відповідно до 1.6 положення про надання платних послуг в університеті, затвердженого наказом Університету від 02.01.2019 №1, платні послуги можуть надаватися університетом, зокрема, у сфері побутових послуг, у сфері житлово-комунальних послуг, інші послуги. Попереднє положення про надання платних послуг в Університеті затвердженого наказом ХНМУ від 01.08.2013 №253 "Про затвердження нової редакції "Положення про надання платних послуг в ХНМУ".
		Функціонування студентського містечка і гуртожитків ХНМУ, визначення порядку надання житлової площі гуртожитку, умови проживання, правила внутрішнього трудового розпорядку та поведінки в студентських гуртожитках регламентовані Положенням про студентський гуртожиток ХНМУ від 26.12.2008 №21-1, затвердженого ректором Університету 15.12.2008.
		Перевіркою встановлено, що конкретний розмір плати за проживання в гуртожитках встановлюється наказами по ХНМУ. Вартість спеціально облаштованих приміщень гуртожитку №6 університету, для проживання студентів на одне ліжко-місце на місяць встановлена відповідно до додатків 1: до наказу ЗНМУ від 14.07.2017 №339 у сумі 218,70 грн. з 14.08.2017 року; до наказу ХНМУ від 12.01.2018 №22 у сумі 268,04 грн. з 01.01.2017; до наказу ХНМУ від 26.04.2018 №134 у сумі 260,95 грн. з 03.05.2017; до наказу ХНМУ від 27.07.2018 №234 у сумі 344,14 грн. з 01.09.2018; до наказу ХНМУ від 01.10.2018 №323 у сумі 340,83 грн. з 01.10.2018; до наказу ХНМУ від 31.10.2018 №359 у сумі 340,83 грн. з 01.11.2018; до наказу ХНМУ від 06.11.2018 №371 у сумі 331,54 грн. з 07.11.2018; до наказу ХНМУ від 14.01.2018 №18 у сумі 229,17 грн. з 01.01.2019.
		Крім зазначеного, ХНМУ встановлювалась вартість надання для студентів комунальних послуг та пральних послуг у гуртожитку №6 університету на місяць, а саме, відповідно до додатків: до наказу ХНМУ від 14.09.2017 №336 у сумі 391,95 грн. з 14.08.2017; до наказу ХНМУ від 12.01.2018 №23 у сумі 348,05 грн. з 01.01.2018; до наказу ХНМУ від 26.04.2018 №135 у сумі 355,14 грн. з 03.05.2018; до наказу ХНМУ від 01.10.2018 №322 у сумі 358,45 грн. з 01.10.2018; до наказу ХНМУ від 31.10.2018 №356 у сумі 358,45 грн. з 01.11.2018; до наказу ХНМУ від 06.11.2018 №372 у сумі 367,74 грн. з 07.11.2018; до наказу ХНМУ від 14.01.2019 №23 у сумі 470,11 грн. з 01.01.2019.
		Крім зазначеного, до перевірки надано витяг з наказу "Про перерахунок вартості комунальних послуг у гуртожитку № АДРЕСА_1 університету на одне ліжко-місце" від 26.11.2018 №387. Відповідно до додатку 1 до вказаного вище наказу встановлено вартість надання для студентів комунальних та пральних послуг у гуртожитку №6 університету на місяць у сумі 258,27 грн. з 010.8.2018; відповідно до додатку 5 встановлено вартість надання для студентів комунальних та пральних послуг у гуртожитку №6 університету за місяць у сумі 261,58 грн з 01.10.2018 року; до додатку 7 встановлено вартість надання для студентів ХНМУ та студентів інших закладів, які проживають згідно з рішенням ректора, комунальних та пральних послуг у гуртожитку №6 університету за місяць у сумі 261,58 грн з 01.11.2018 року; до додатку 9 встановлено вартість надання для студентів ХНМУ та студентів інших закладів, які проживають згідно з рішенням ректора, комунальних та пральних послуг у гуртожитку №6 університету за місяць у сумі 270,87 грн з 07.11.2018 року. Зазначений перерахунок проведено у зв`язку з припиненням подачі гарячої води Шевченківською філією КП "Харківські теплові мережі" (службова записка від 20.11.2018).
		Перевіркою встановлено, що гр. ОСОБА_1 зарахована з 01.09.2016 року студентом першого курсу денної форми навчання за спеціальностями (спеціалізаціями)/напрямами наказом ХНМУ від 06.08.2016 №337-С.
		Відповідно до наказу ХНМУ від 07.09.2017 №326 "Про поселення до гуртожитку №6 ХНМУ у 2017/2018 н.р." до гуртожитку АДРЕСА_1 ХНМУ, що розташований АДРЕСА_2 : АДРЕСА_3 , у 2017-2018 н.р. поселено ОСОБА_1 до кім.154, площею АДРЕСА_1 м з 01.09.2018 року. Поселення гр. ОСОБА_1 до зазначеної кімнати, вказаною площею по зазначеній адресі на 2018-2019 навчальний рік проведено відповідно до наказу ХНМУ від 04.09.2018 №289 "Про поселення до гуртожитку ХНМУ №6 у 2018/2019 н.р."
		З гр. ОСОБА_1 укладено договори на проживання в гуртожитку осіб, які навчаються в ХНМУ: №440 від 07.09.2017, терміном дії до 31.08.2018 (п.5.1 договору); №408 від 31.08.2018, терміном дії до 31.08.2019 (п.5.1 договору).
		Крім зазначеного, з гр. ОСОБА_1 укладено договори на оплату комунальних послуг та пральних послуг особами, які навчаються та проживають в гуртожитку в ХНМУ, а саме: №40 від 07.09.2017, терміном дії до 31.08.2018 (п.4.1 договору), №408 від 31.08.2018, терміном дії до 31.08.2019 (п.4.1 договору).
		Приміщення гуртожитку АДРЕСА_4 житловій кімнаті АДРЕСА_5 , площею 6 кв.м передано ОСОБА_1 відповідно до актів прийому-передачі до зазначених договорів на проживання в гуртожитку осіб, які навчаються в ХНМУ №440 від 07.09.2017 та №408 від 31.08.2018.
		Відповідно до п.15 Примірного положення про користування гуртожитками, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.06.2018 №498 особи, які проживають у гуртожитку на умовах договору найму (оренди), вносять плату за таке проживання відповідно до умов договору. Плата за проживання у гуртожитку включає: витрати на оплату житлово-комунальних послуг (послуги з управління гуртожитком, послуги з постачання теплової енергії, гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, постачання та розподілу природного газу, електричної енергії, послуги з поводження з побутовими відходами); інші витрати, необхідні для забезпечення створення належних умов для проживання (утримання майна гуртожитку, зазначеного в абзаці першому пункту 14 цього Положення, а саме ліжко, шафу для одягу, стільці, стіл, постільні речі (матрац, подушки, ковдри, постільну білизну) тощо) та організації побуту (заміна, прання, дезінфекція постільних речей тощо у разі їх видачі).
		До перевірки надана картка бухгалтерського обліку по рахунку 2111.К.О. ОСОБА_1 . Відповідно до даних зазначеної картки гр. ОСОБА_1 щомісячно нараховувалась плата за гуртожиток, яка складалась з вартості спеціально облаштованих приміщень гуртожитку № 6 університету, для проживання студентів на одне ліжко-місце на місяць та вартості надання для студентів комунальних та пральних послуг у гуртожитку №6 університету на місяць. Загальна сума нарахування склади 10764,88 грн, а саме по місяцях: 01.12.2017 - у сумі 610,65 грн.; 01.01.2018- у сумі 616,09 грн.; 01.02.2018 - у сумі 616,09 грн; 01.03.2018 - у сумі 616,09 грн.; 01.04.2018 - у сумі 616,09 грн.; 01.05.2018 - у сумі 616,09 грн.; 01.06.2018 - у сумі 616,09 грн.; 01.07.2018 - у сумі 616,09 грн.; 01.08.2018 - у сумі 616,09 грн.; 01.09.2018 - у сумі 699,28 грн.; 01.10.2018 - у сумі 699,28 грн.; 01.11.2018 - у сумі 602,41 грн.; 01.12.2018 - у сумі 621,16 грн.; 10.12.2018- у сумі -96,87 грн.; 11.12.2018 - у сумі -96,87 грн.; 01.01.2019 - у сумі 699,28 грн.; 01.02.2019 - у сумі 699,28 грн.; 01.03.2019 - у сумі 699,28 грн.; 01.04.2019 - у сумі 699,28 грн.
		Встановлено, що відповідно до п4. Статуту Харківського національного медичного університету, ХНМУ заснований на державній формі власності і належить до сфери управління Міністерства охорони здоров`я України, працює на засадах неприбутковості. Майно Університету є державною власністю. Крім зазначеного, ХНМУ має IV рівень акредитації.
		Пунктом 1 спільного наказу Міністерства освіти та науки, молоді та спорту України, Міністерства фінансів України, Міністерства охорони здоров`я України від 28.03.2011 №284/423/173 встановлено, що граничний розмір плати за проживання в студентських гуртожитках вищих навчальних закладів державної та комунальної форм власності, що належать до сфери управління МОНмолодьспорту та МОЗ (далі гуртожитки), з урахуванням ПДВ, встановленого згідно із законом, виходячи з нормативу 6 кв.м житлової площі (для новозбудованих гуртожитків - 8 кв.м житлової площі, не може перевищувати: для студентів, абітурієнтів вищих навчальних закладів І-IV рівнів акредитації - 40 відсотків розміру мінімальної ординарної (звичайної) академічної стипендії вищих навчальних закладів відповідного рівня акредитації.
		Відповідно до п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 року №1047 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2017 №918) розмір мінімальної ординарної (звичайної) академічної стипендії для студентів вищих навчальних закладів ІІІ-IV рівня акредитації, наукових установ, що навчаються за освітньо-кваліфікаційним рівнем "бакалавр", "спеціаліст" або "магістр", крім тих, що навчаються за спеціальностями (спеціалізаціями), для яких встановлюються академічні стипендії у підвищеному розмірі, - 1300 гривень на місяць. Таким чином, граничний розмір плати за проживання в студентських гуртожитках вищих навчальних закладів державної та комунальної форм власності не повинен перевищувати 520,00 грн. на місяць.(1300*40%).
		Виходячи з вищевикладеного, в період з 01.12.2017 по 30.04.2019 гр. ОСОБА_1 плата за проживання у гуртожитку нараховувалась вищим навчальним закладом у розмірі більшому ніж передбачено пунктом 1 спільного наказу Міністерства освіти та науки, молоді та спорту України, Міністерства фінансів України, Міністерства охорони здоров`я України від 28.03.2011 №284/423/173. У зв`язку із зазначеним, гр. ОСОБА_1 за період з 01.12.2017 по 30.04.2019 зайво нараховано до сплати за проживання в гуртожитку № АДРЕСА_1 на загальну суму 1924,88 грн. (повинно бути нараховано виходячи з розрахунку 17 місяців*520,00 грн.).
		Станом на 15 квітня 2019 року по особовому рахунку гр. ОСОБА_1 існує заборгованість по сплаті за проживання в гуртожитку, а саме: за квітень 2019 року у сумі 699,28грн. та за березень 2019 року у сумі 280,53грн., у зв`язку з чим в березні-квітні 2019 року Університет необґрунтовану виручку від гр. ОСОБА_1 не отримав.
		Отже, всього внаслідок застосування завищеного розміру плати за проживання в студентському гуртожитку №6 вищого навчального закладу гр. ОСОБА_1 за період з 01.05.2018 по 28.02.2019 в порушення вимог п.1 Наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, Міністерства фінансів України, Міністерства охорони здоров`я України від 28.03.2011 №284/423/173, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.04.2011 за №520/19258 Харківським національним медичним університетом необґрунтовано одержана виручка в розмірі 1285,05грн.
		Згідно з ч.2 ст.20 Закону України "Про ціни і ціноутворення" сума необґрунтованої виручки, одержаної суб`єктами господарювання, які на постійній основі надають житлово-комунальні послуги або мають адресного споживача, повертається споживачам.
		Вказаний акт перевірки підписаний посадовими особами університету з зауваженнями (том 1 в.с.50), які листом №01-13/03/955 від 20.04.2019 були надіслані на адресу відповідача (том 1 а.с.54-60).
		Як встановлено судом за наслідками розгляду акту перевірки №856 відповідачем було прийнято:
		- протокол №9 про адміністративне правопорушення за ст.165-2 КУпАП від 16.04.2019 року (том 1 а.с.61), 
		- постанова про адміністративне правопорушення №6.0-9 від 22.04.2019 (том 1 а.с.65), яким на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляду штрафу у розмірі 170,00 грн., 
		- оскаржуване в даній справі рішення про застосування до позивача адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін від 22.04.2019 року № 6.0-13 (том 1 а.с.63-64), згідно з яким до Харківського національного медичного університету застосовано штраф в розмірі 1285,05 грн. та зобов`язано повернути споживачу ОСОБА_1 суму необґрунтованої виручки у розмірі 1285,05 грн.;
		- припис №02 від 22.04.2019 про виконання законним вимог щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування державних (регульованих) цін (том1 а.с.67-68).
		Позивач не погоджуючись зі спірним рішенням від 22.04.2019 року №6.0-13 та приписом №02 від 22.04.2019 року, оскаржив їх у судовому порядку.
		Дослідивши доводи, покладені відповідачем в основу ухваленого ним рішення, суд вважає їх обґрунтованими, враховуючи наступне. 
		Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" №877-V від 05.04.2007 визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю). 
		Статтею 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
		Частиною 1, 2 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.
		Відповідно до Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 667 від 02.09.2015 Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства та який реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, карантину та захисту рослин, ідентифікації та реєстрації тварин, санітарного законодавства, санітарного та епідемічного благополуччя населення (крім виконання функцій з реалізації державної політики у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження) та у сфері гігієни праці та функцій із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників), з контролю за цінами, попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення, метрологічного нагляду, ринкового нагляду в межах сфери своєї відповідальності, насінництва та розсадництва (в частині сертифікації насіння і садивного матеріалу), реєстрації та обліку машин в агропромисловому комплексі, державного нагляду (контролю) у сфері агропромислового комплексу, державного нагляду (контролю) у сферах охорони прав на сорти рослин, насінництва та розсадництва, державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері, за якістю зерна та продуктів його переробки, державного нагляду (контролю) за додержанням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованого організму у відкритих системах на підприємствах, в установах та організаціях агропромислового комплексу незалежно від їх підпорядкування і форми власності, здійснення радіаційного контролю за рівнем радіоактивного забруднення сільськогосподарської продукції і продуктів харчування.
		Згідно з пунктами 1, 2, 3 Положення про Головне управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в області, в місті Києві, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 209 від 12.04.2017 Головне управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в області, в місті Києві (далі - Головне управління) є територіальним органом Держпродспоживслужби та їй підпорядковане. Головному управлінню підпорядковуються установи та організації, що належать до сфери управління Держпродспоживслужби та розташовані на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці. Голова відповідної місцевої державної адміністрації координує діяльність Головного управління і сприяє йому у виконанні покладених на цей орган завдань. Повноваження Головного управління поширюються на територію відповідної області, міста Києва. Головне управління у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, дорученнями Прем`єр-міністра України, наказами Міністерства аграрної політики та продовольства України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, дорученнями Міністра аграрної політики та продовольства України, його першого заступника та заступників, наказами Держпродспоживслужби, дорученнями Голови Держпродспоживслужби та його заступників, актами місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, а також цим Положенням. Завданням Головного управління є реалізація повноважень Держпродспоживслужби на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.
		Статтею 10 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено, що суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право: бути поінформованим про свої права та обов`язки; вимагати від посадових осіб органу державного нагляду (контролю) додержання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного нагляду (контролю) службового посвідчення та посвідчення (направлення) і одержувати копію посвідчення (направлення) на проведення планового або позапланового заходу; не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо: державний нагляд (контроль) здійснюється з порушенням передбачених законом вимог щодо періодичності проведення таких заходів; посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону; суб`єкт господарювання не одержав повідомлення про здійснення планового заходу державного нагляду (контролю) в порядку, передбаченому цим Законом; посадова особа органу державного нагляду (контролю) не внесла запис про здійснення заходу державного нагляду (контролю) до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) (за наявності такого журналу в суб`єкта господарювання); тривалість планового заходу державного нагляду (контролю) або сумарна тривалість таких заходів протягом року перевищує граничну тривалість, встановлену частиною п`ятою статті 5 цього Закону, або тривалість позапланового заходу державного нагляду (контролю) перевищує граничну тривалість, встановлену частиною четвертою статті 6 цього Закону; орган державного нагляду (контролю) здійснює повторний позаплановий захід державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю); органом державного нагляду (контролю) не була затверджена та оприлюднена на власному офіційному веб-сайті уніфікована форма акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику; у передбачених законом випадках посадові особи не надали копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики з питань державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, або відповідного державного колегіального органу на здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю); бути присутнім під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), залучати під час здійснення таких заходів третіх осіб; вимагати нерозголошення інформації, що становить комерційну таємницю або є конфіденційною інформацією суб`єкта господарювання; одержувати та ознайомлюватися з актами державного нагляду (контролю); надавати органу державного нагляду (контролю) в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта; оскаржувати в установленому законом порядку неправомірні дії органів державного нагляду (контролю) та їх посадових осіб; отримувати консультативну допомогу від органу державного нагляду (контролю) з метою запобігання порушенням під час здійснення заходів державного нагляду (контролю); вести журнал реєстрації заходів державного нагляду (контролю) та вимагати від посадових осіб органів державного нагляду (контролю) внесення до нього записів про здійснення таких заходів до початку їх проведення; вимагати припинення здійснення заходу державного нагляду (контролю) у разі: перевищення посадовою особою органу державного нагляду (контролю) визначеного цим Законом максимального строку здійснення такого заходу; використання посадовими особами органу державного нагляду (контролю) неуніфікованих форм актів; з`ясування посадовими особами під час здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) питань, інших ніж ті, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення такого заходу.
		Поряд з цим, відповідно до положень статті 11 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов`язаний: допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом; виконувати вимоги органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства; надавати документи, зразки продукції, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону; одержувати примірник акта та/або припису органу державного нагляду (контролю) за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу.
		Суд зазначає, що Закон України "Про ціни і ціноутворення" №5007-VI від 21.06.2012 визначає основні засади цінової політики і регулює відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін, а також здійснення державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення.
		Згідно зі статтею 18 Закону України "Про ціни і ціноутворення" уповноважені органи мають право: 1) проводити у суб`єктів господарювання в установленому порядку планові та позапланові перевірки: достовірності зазначеної у документах інформації про формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; бухгалтерських книг, звітів, кошторисів, декларацій, показників реєстраторів розрахункових операцій та інших документів незалежно від способу подання інформації, пов`язаних з формуванням, встановленням та застосуванням державних регульованих цін; наявності виписки або витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також документів, що посвідчують особу, в посадових осіб; 2) одержувати відповідно до законодавства у письмовій формі пояснення, довідки і відомості з питань, що виникають під час проведення перевірки; 3) одержувати безоплатно від суб`єктів господарювання, що перевіряються, копії документів та інші відомості, необхідні для здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, документів, що можуть підтверджувати їх порушення, платіжних доручень, квитанцій, що підтверджують факт перерахування до бюджету коштів у разі застосування адміністративно-господарських санкцій, а також довідки, підготовлені суб`єктами господарювання на їх вимогу; 4) робити запити та одержувати від органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в повному обсязі інформацію та документи, необхідні для виконання покладених на них функцій; 5) вимагати від суб`єктів господарювання, що перевіряються, усунення виявлених порушень вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; 6) приймати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; 7) надавати органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування, суб`єктам господарювання обов`язкові для виконання приписи про усунення порушень вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; 8) звертатися до суду з позовами про стягнення до бюджету коштів у разі прийняття рішення про порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.
		Суд звертає увагу на те, що аналогічне повноваження органу державного нагляду (контролю) щодо витребування доказів передбачено п. 1 ст. 8 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", де зазначено, що орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право відбирати зразки продукції, призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), у випадках та порядку, визначених законом.
		Частиною 6 та 7 статті 7 ЗУ "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.
		Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
		В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.
		Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.
		Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).
		Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).
		На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
		Припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.
		Відповідно до частини 1 статті 20 Закону України "Про ціни і ціноутворення" до суб`єктів господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції за: 1) порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін - вилучення необґрунтовано одержаної виручки, що становить позитивну різницю між фактичною виручкою від продажу (реалізації) товару та виручкою за цінами, сформованими відповідно до запровадженого способу регулювання (крім тих, що на постійній основі надають житлово-комунальні послуги або мають адресного споживача), та штраф у розмірі 100 відсотків необґрунтовано одержаної виручки; 2) стягнення плати за товари, які згідно із законодавством надаються безоплатно, - штраф у розмірі 100 відсотків вартості проданих (реалізованих) товарів; 3) надання уповноваженим органам недостовірних відомостей - штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; 4) невиконання приписів уповноважених органів або створення перешкод для виконання покладених на них функцій - штраф у розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		В ході розгляду адміністративної справи судом встановлено, що відповідач, здійснюючи контрольний захід в даній справі, діяв у межах та у спосіб, передбачений законодавством України. Судом не встановлено з його боку порушень норм законодавства з питань здійснення державного нагляду (контролю) при здійсненні позапланового заходу державного нагляду (контролю) стосовно позивача. 
		Посилання позивача на той факт, що відповідачем не були дотримані умови та порядок проведення позапланової перевірки, а також те, що контролюючим органом при формуванні висновків акту перевірки не було враховано письмові зауваження до акту позивача, є такими, що спростовуються матеріалами справи. 
		Що ж до виявлених порушень стосовно застосування завищеного розміру плати за проживання в студентському гуртожитку № АДРЕСА_1 та отримання необґрунтованої виручки, суд зазначає наступне:
		Надання в користування, порядок користування та виселення, у тому числі студентським гуртожитком регулюється главою 4 розділу ІІІ "Користування гуртожитками" Житлового кодексу Української РСР.
		Особливий правовий режим гуртожитків обумовлений їх функціональним призначенням, яке полягає у забезпеченні тимчасовим житлом, зокрема, студентів, у зв`язку з навчанням у навчальному закладі.
		Студентські гуртожитки є структурними підрозділами навчальних закладів і діють на підставі Положення про гуртожиток, яке розробляється на основі Примірного положення про студентський гуртожиток вищого навчального закладу, затвердженого наказом Міністерства освіти та науки України від 13.11.2007 №1004.
		Згідно до п.5.2 розділу V Положення про студентський гуртожиток Харківського національного медичного університету від 26.12.2008 №21-1, затвердженого ректором університету 15.12.2008 року, визначено, що конкретний розмір оплати за проживання в гуртожитках установлюється і розраховується відповідно до чинного законодавства, тарифів, порядку розрахунків за комунальні послуги, залежно від рівня комфортності житла, що відповідає п.46 Примірного положення про студентський гуртожиток вищого навчального закладу, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 13.11.2007 №1004.
		Статтею 127 ЖК УРСР визначено, для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання можуть використовуватись гуртожитки.
		Відповідно до частини 1 статті 130 ЖК УРСР, порядок користування жилою площею в гуртожитках визначається договором, що укладається перед вселенням на надану жилу площу в гуртожитку на підставі спеціального ордера відповідно до Примірного положення про користування жилою площею в гуртожитках, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
		Пунктом 45, 46 та 49 Примірного положення про студентський гуртожиток вищого навчального закладу, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 13.11.2007 №1004 (чинного на момент поселення студентки ОСОБА_1 в гуртожиток), вартість місця проживання в гуртожитку складається з вартості його утримання та вартості обов`язкових побутових послуг, що надаються Студентам, які проживають у гуртожитку. 
		Конкретний розмір оплати за проживання в гуртожитках установлюється керівництвом вищого навчального закладу і розраховується відповідно до законодавства, тарифів, порядку розрахунків за комунальні послуги залежно від рівня комфортності житла. 
		Додаткові послуги, що надаються за бажанням Студентам, які проживають у гуртожитку, сплачуються окремо. 
		Постановою КМУ від 27.08.2010 року №796 "Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної форми власності" передбачає надання платних послуг закладами вищої освіти з надання спеціально облаштованих приміщень гуртожитків навчальних закладів для проживання та окрему послугу - надання громадянам, які користуються послугами з проживання, комунальних послуг, послуг з експлуатації та господарського обслуговування будинків та приміщень.
		Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.04.2015 року №84 "Про затвердження положення про гуртожиток" (чинний на момент вчинення спірних правовідносин) у пункті 4 розділу ІІІ зазначено, що особи, які проживають у гуртожитку, зобов`язані: своєчасно сплачувати за проживання в гуртожитку та за житлово-комунальні послуги.
		Як встановлено в ході судового розгляду справи із пояснень представника позивача, у зв`язку з вищевикладеними нормами та на виконання нормативно-правових приписів, Харківський національний медичний університет з усіма мешканцями гуртожитків, в тому числі й студенткою ОСОБА_1 , укладено договори - на проживання та на оплату комунальних послуг, згідно яких наймач житлової кімнати зобов`язаний своєчасно в установлений законом термін сплачувати вартість проживання та вартість комунальних послуг. 
		З акту перевірки вбачається, що предметом інспекційного заходу було перевірки дотримання позивачем вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін в межах звернення студентки ХНМУ ОСОБА_1 .
		З матеріалів справи встановлено, що вищевказана студентка поселена до гуртожитку №6 на підставі наказу ХНМУ від 07.09.2017 №326 та договору №408 від 07.09.2017 року, укладеного між студенткою та ХНМУ, з терміном дії до 31.08.2018 року.
		Разом з цим, з Додатку до акту перевірки №856 Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області (довідці-розрахунку необґрунтовано отриманої виручки Харківським національним медичним університетом внаслідок застосування завищеного розміру плати за проживання в студентському гуртожитку №6 вищого навчального закладу), інспектором відповідача здійснено розрахунок необґрунтовано отриманої виручки по рахунку студентки ОСОБА_1 за період з 01.05.2018 по 01.02.2019 року, застосувавши до всього періоду розрахунку постанову КМУ від 20.06.2018 року №498 "Про затвердження Примірного положення про користування гуртожитками", яка набула чинності з 26.06.2018 року.
		Таким чином, інспектором при здійсненні розрахунків необґрунтовано отриманої виручки застосовано підзаконний нормативно-правовий акт, який не підлягав застосуванню.
		Частиною 1 ст. 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
		У рішенні Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року №1-рп/99 у справі про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів наголошується на тому, що до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
		Крім того, правова позиція, яка викладена Верховним судом України у постанові від 22 лютого 2017 року у справі №6-2705цс16 підтверджує, що акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ним чинності.
		Заборона зворотної дії є однією з важливих складових принципу правової визначеності. Принцип неприпустимості зворотної дії в часі нормативних актів знайшов своє закріплення в міжнародно-правових актах, зокрема і в Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини (стаття 7). Водночас Конституція України передбачає зворотну дію законів та інших нормативно-правових актів у часі у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують юридичну відповідальність особи. 
		Вищевикладене зумовлює наявність сумніву щодо правильності та об`єктивності застосовного до Харківського національного медичного університету розрахунку та відповідно суми штрафних санкцій.
		Стосовно висновків акту перевірки про безпідставну оплату студентами-мешканцями гуртожитку послуг за прання білизни, суд зазначає, що відповідач наголошує на тому, що вищий навчальний заклад має надавати послуги прання постільних речей студентам та вказані послуги входять до вартості плати за проживання в гуртожитку, згідно договору на проживання, оскільки за приписами Примірного положення про користування гуртожитком, затвердженого постановою КМУ віл 20.06.2018 №498, зміна постільної білизни відноситься до обов`язків адміністрації гуртожитку та входить до обов`язкової послуги з утримання гуртожитку, а отже, пральні послуги входять до плати за проживання в гуртожитку, і тому не здійснюються за додаткову окрему плату.
		Також у письмовому відзиві представник відповідача вказав, що до плати за проживання в гуртожитку включаються: "інші витрати, необхідні для забезпечення створення належних умов для проживання (утримання майна гуртожитку, переданого наймачеві у користування) та організація побуту (заміна, прання, дезінфекція постільних речей у разі їх видачі". 
		Однак, відповідач не бере до уваги речення - "прання постільних речей у разі їх видачі".
		З пояснень представника позивача у судовому засіданні встановлено, що Харківський національний медичний університет не видає постільні речі студентам. Всі особи, які проживають в гуртожитку, використовують виключно власну постільну білизну.
		Крім того, як вже зазначалося вище, відповідно до Переліку платних послуг, які можуть надаватися закладами освіти, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної та комунальної форми власності, затверджених Постановою КМУ від 27.08.2010 року, а саме пункту 5 розділу 6 вказаного Переліку - закладам освіти надано право надавати послуги у сфері побутових послуг, а саме: надання банно-пральних послуг, послуг хімчистки.
		Таким чином, суд доходить висновку, що Харківський національний медичний університет, діяв на підставі вимог чинного законодавства, уклавши договір зі студенткою на оплату послуг з прання особистої постільної білизни вказаної студентки та справляючи окрему плату за надання вказаної послуги.
		Суд звертає увагу, що посилання відповідача на норми документу - "Санитарные правила устройства, оборудования и содержания общежитий для рабочих, студентов, учащихся средних специальных учебных заведений и профессионально-технических училищ", а саме п.8.7 вказаних правил, в якому вказано: "Смена постельного белья (пододеяльник, простыни, наволочка, 2 полотенца на каждого проживающего) должна производиться по мере загрязнения, но не реже одного раза в 7 дней" не беруться судом до уваги в рамках розгляду даної справи, так як Санітарні правила 1988 року, на які посилається відповідач стосуються середніх спеціальних навчальних закладів та професійно-технічних училищ, в той час як Харківський національний медичний університет є вищим навчальним закладом, а тому вказані Санітарні правила на нього не розповсюджуються.
		Враховуючи встановлення під час судового розгляду справи обставин помилковості висновків відповідача стосовно вчинення позивачем порушень щодо дотримання формування, встановлення та застосування державних регуляторних цін, суд доходить висновку про наявність підстав для їх скасування спірного припису та рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій від 22.04.2019.
		Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Згідно положень статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		Судовим розглядом встановлено, що позивачем в межах спірних правовідносин оскаржується рішення про застосування штрафних санкцій, яке підписано заступником начальника Головного управління Держпродспоживслужби у Харківській області в Харківській області Гордіним О.Я. як посадовою особою відповідача.
		Згідно підпункту 11 пункту 5 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 вересня 2015 р. №667 у сфері дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін надає органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, суб`єктам господарювання обов`язкові до виконання приписи про усунення порушень вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.
		Держпродспоживслужба для виконання покладених на неї завдань має право вживати у межах повноважень, передбачених законом, заходів до усунення порушень вимог закону і притягнення винних у таких порушеннях осіб до відповідальності відповідно до закону.
		Враховуючи, що спірне рішення про застосування штрафних санкцій відноситься до безпосередньої компетенції Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог позивача в частині, що стосуються підпису оскаржуваного в рамках даної справи рішення.
		За таких підстав, позов підлягає частковому задоволенню.
		Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Керуючись ст.ст. 13, 14, 241, 243, 246, 250, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - 
		В И Р І Ш И В:
		Адміністративний позов Харківського національного медичного університету до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області, Заступника начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області Гордіна Олександра Яковича про зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
		Визнати протиправним та скасувати припис про виконання законних вимог щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування державних (регуляторних) цін Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області №02 від 22.04.2019 року.
		Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін №6.0-13 від 22.04.2019.
		Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області (код ЄДРПОУ 40324829) на користь Харківського національного медичного університету (код ЄДРПОУ 01896866 ) витрати зі сплати судового збору в розмірі 960 (дев`ятсот шістдесят) грн. 50 коп.
		У задоволенні решти позовних вимог відмовити. 
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду. Або в порядку, передбаченому п. 15.5 Розділу VII КАС України, а саме: до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Повний текст рішення виготовлений 09 серпня 2019 року. 
		 
		Суддя О.В. Панченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...