Єдиний державний реєстр судових рішень

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 166/485/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання особи, яка вчинила кримінальне правопорушення.
Надіслано судом: 14.08.2019. Зареєстровано: 15.08.2019. Оприлюднено: 16.08.2019.
Дата набрання законної сили: 10.12.2019
Результат оскарження 10.12.2019 Волинський апеляційний суд: залишено без змін вирок суду першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кп/166/74/19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12019030170000063

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=Windows-1251" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		справа № 166/485/19
		провадження № 1-кп/166/74/19
		категорія: 14
		ВИРОК
		іменем України
		14 серпня 2019 року                                                         смт.Ратне
		Ратнівський районний суд Волинської області в складі головуючого - судді 
		Свистун О.М.,
		за участю секретаря - Заєць Н.П.,
		прокурорів - Антонюк Н.А., Дарчика М.Г.,
		потерпілого - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		представника потерпілих - Хомича Ю.В.,
		захисника - Сіліка В.І.,
		обвинуваченої - ОСОБА_4 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12019030170000063, внесене до ЄРДР 19.02.19, про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_610/ed_2019_06_06/pravo1/T012341.html?pravo=1#610" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст.118 КК України</a>,
		                                               встановив:
		19 лютого 2019 року близько 01 год. 30 хв. між ОСОБА_4 та її чоловіком ОСОБА_5 , які перебували у стані алкогольного сп`яніння, в будинку АДРЕСА_1 , у спальній кімнаті, де остання відпочивала з малолітніми дітьми ОСОБА_6 , 2008 року народження, та ОСОБА_7 , 2013 року народження, на ґрунті тривалих неприязних відносин виникла сварка, в ході якої чоловік ображав її нецензурними словами та погрожував фізичною розправою.
		Щоб уникнути конфлікту, не розбудити малолітніх дітей, заспокоїти чоловіка, ОСОБА_4 вийшла за ОСОБА_5 в кухню, де останній відразу схопив її за волосся, почав шарпати, спричиняючи фізичний біль і погрожуючи розправою, ображаючи нецензурною лайкою, повалив на підлогу, внаслідок чого вона отримала легкі тілесні ушкодження у вигляді саден в ділянці правого колінного суглоба та лівої ступні.
		У цей час до кухні на її крик забіг малолітній син ОСОБА_6 , який став відтягувати ОСОБА_2 від неї, у зв`язку з чим він відпустив останню. Після цього, ОСОБА_4 забігла до спальної кімнати та з метою захисту себе і малолітніх дітей утримувала міжкімнатні двері рукою від чоловіка, який намагався їх відчинити. В подальшому захищаючись від посягання ОСОБА_5 , перевищуючи межі необхідної оборони, яка явно не відповідала небезпечності посягання, схопила з крісла в спальній кімнаті кухонний ніж, що був попередньо принесений туди сином ОСОБА_6 , та почала відмахуватися ним від ОСОБА_5 через щілину між дверною коробкою та міжкімнатними дверима.
		Потім ОСОБА_5 , різко потягнувши двері на себе, відчинив їх та почав погрожувати металевою кочергою, піднявши її над головою, на що вона декілька разів відмахнулася ножем. Тоді ОСОБА_5 схопив з підлоги дерев`яний стілець та замахнувся ним, піднявши над головою, почав погрожувати, на що вона, з метою захисту свого життя та здоров`я, перевищуючи межі необхідної оборони, яка явно не відповідала небезпечності посягання, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно-небезпечних наслідків, навмисно завдала один удар ножем у життєво-важливий орган - ділянку передньої поверхні грудної клітини ОСОБА_5 , в результаті чого спричинила йому тілесне ушкодження у вигляді колото-різаної рани, яке відноситься до тяжкого тілесного ушкодження, як небезпечного для життя в момент спричинення, що викликало смерть потерпілого.
		Обвинувачена ОСОБА_8 показала, що із своїм чоловіком ОСОБА_5 прожила 13 років, у шлюбі народилося двоє дітей: у 2008 році - син ОСОБА_6 , у 2013 році - дочка ОСОБА_7 . Після народження дочки між ними дуже часто виникали скандали, в основному через ревнощі з боку чоловіка, він забороняв їй ходити по гостях, спілкуватися із знайомими, вимагав, щоби вона постійно була вдома, доглядала господарство. Тому майже щотижня із друзями та знайомими вона зустрічалася за межами будинку. ОСОБА_5 сердився через її пізні повернення додому. Чоловік працював у місцевому лісництві, часто додому приходив п`яним і влаштовував дебоші. Через конфлікти у сім`ї вони з чоловіком після народження дочки проживали у різних кімнатах будинку: вона з дітьми, він окремо. Неодноразово зверталася в поліцію із заявами про вчинення ОСОБА_5 щодо неї насильства, а також в лікарню. 
		19 лютого 2019 року ввечері, забравши дочку із садочка, разом із нею та трьома своїми знайомими вживали спиртне у магазині «Сонеко» у с.Замшани в період часу з 18 до 20 години. Після цього з дочкою зайшла ще до куми ОСОБА_11 додому, де перебували близько 40 хвилин. Повернувшись додому, побачила, що велосипед чоловіка стоїть на місці, його кімната закрита, тому зрозуміла, що чоловік в нетверезому стані спить. Останніх 5 років вона з чоловіком сплять у різних кімнатах через вживання останнім алкогольних напоїв. Вона з дітьми теж лягли спати. Через деякий час чоловік став кричати на кухні, двічі заходив до них у кімнату, однак вона не реагувала. Пізніше, щоб діти не проснулися від криків чоловіка, вона вийшла на кухню. Чоловік одразу схопив її за волосся й повалив на підлогу, внаслідок чого вона впала на коліна, подерши їх та ліву ступню. На її крик вибіг із спальні син ОСОБА_6 . На прохання сина не бити маму, чоловік її відпустив. Вона повернулася у свою спальню. Тоді ж син ОСОБА_6 приніс у спальню з кухні ніж. Чоловік почав шарпати двері, намагаючись їх відкрити. Тримав у руках кочергу, замахувався, але ударів їй нею не наносив. Тоді кинув кочергу й взяв у руки дерев`яний стілець. Із цим стільцем став наближатися до неї. Злякавшись за своє і дітей життя вона простягнула вперед руку із ножем до його грудей і одразу ж викинула ніж. Побачила кров в ділянці грудей. Чоловік захрипів і упав спиною назад, вдарившись, при цьому, головою в грубу. Вона притримувала голову чоловіка, прикривала рану в грудях, намагаючись зупинити кровотечу. Одразу ж викликала швидку допомогу. У вчиненому кається, просить вибачення у потерпілих.
		Потерпілий ОСОБА_1 , син ОСОБА_5 від першого шлюбу, показав, що його батько ОСОБА_5 розлучився із його матір`ю в 2005-2006 роках й одружився із обвинуваченою. Між його батьками часто виникали сварки. Після розлучення батьків він спочатку жив із батьком, згодом перейшов проживати до діда та баби. З 2014 року із батьком спілкувався переважно по телефону.
		Потерпілий ОСОБА_2 , син ОСОБА_5 , показав, що він часто спілкувався із батьком по телефону, зі слів батька йому відомі факти побиття останнього обвинуваченою. Неодноразово батько жалівся на ОСОБА_4 , вказуючи на систематичні сварки між ними та бійки. 
		Потерпіла ОСОБА_3 , рідна сестра покійного, показала, що за життя матері вона часто приїздила до неї с.Замшани. Приїхавши одного разу в село у 2010 році, вона застала матір дуже збудженою. З її слів стало відомо, що ОСОБА_4 прийшла додому п`яна й між нею та ОСОБА_5 виникла сварка, в ході якої ОСОБА_4 погрожувала позбавити життя останнього. Після смерті матері в село приїжджала рідко. Брат постійно жалівся на дружину, бо та часто приходила додому нетвереза, не готувала їсти, не допомагала по господарству. Неодноразово бачила брата із подряпинами, які, зі слів останнього, йому спричинила обвинувачена.
		Неповнолітній свідок ОСОБА_6 показав, що батько часто приходив додому в нетверезому стані й бив матір. У той день він був із батьком вдома сам й допомагав йому по господарству приблизно до 19 години. Після цього батько пішов до себе у кімнату й там закрився. Він був у спальні. Згодом прийшла матір у стані алкогольного сп`яніння із молодшою сестрою. Раніше матір приходила додому в п`яному стані, але рідко. Вночі проснувся від криків матері. Побачив, що батько тримає матір за волосся, а вона стоїть на колінах. Він розборонив батьків, і ті розійшлися по кімнатах. У кухні на краю плити він взяв ніж й заніс його у спальню та поклав на стілець для того, щоб матір мала можливість захистися у разі, якщо батько знову накинеться на неї. Через декілька хвилин батько намагався знову зайти в спальню, тягнув двері. Бачив, як батько піднімав над головою матері стілець. Як матір ударила батька ножем не бачив.
		Свідок ОСОБА_14 показала, що потерпілий часто вживав спиртні напої, був конфліктним чоловіком, дуже ревнивим. Обвинувачена жалілася на чоловіка, казала, що той її бив. 
		Свідок ОСОБА_15 , дочка обвинуваченої, показала, що деякий час вона проживала разом із матір`ю та вітчимом ОСОБА_5 в одному будинку, згодом перейшла жити до бабусі у тому ж селі, часто навідувалася до мами у гості. Із вітчимом в неї були напружені стосунки. Часто потерпілий, перебуваючи у нетверезому стані, ображав матір, бив її. 
		Свідок ОСОБА_16 показала, що обвинувачена часто жалілася на чоловіка, бо той бив її, влаштовував сварки, у зв`язку з чим обвинувачена разом із дітьми неодноразово прибігали до неї додому. Зазначила, що ОСОБА_5 зловживав спиртним.
		Свідки ОСОБА_17 і ОСОБА_18 показали, що того дня вони з ОСОБА_4 у магазині «Сонеко» вживали горілку і пиво. Разом із обвинуваченою була її дочка ОСОБА_7. Крім цього, свідок ОСОБА_18 показала, що після закриття магазину вона разом із ОСОБА_4 та дитиною пішли до неї (свідка) додому, де були близько 40 хвилин, тобто до 22 години. Знала, що в сім`ї ОСОБА_4 існують конфлікти, але ОСОБА_4 конкретно нічого не розказувала, інколи бачила її з синяками. Потерпілий дітей не бив, син тягнувся до батька, допомагав йому по господарству. 
		Свідок ОСОБА_19 , племінниця потерпілого, показала, що дядько ОСОБА_5 мав запальний характер, між ним і ОСОБА_4 часто виникали сварки. Неодноразово ОСОБА_5 жалівся їй на те, що обвинувачена часто ходить до своїх подруг, не зваривши їсти, не облаштувавши господарство. Про випадки побиття дітей ОСОБА_5 їй не відомо, навпаки, останній хвалив сина ОСОБА_6 за те, що той йому допомагав по господарству, міг приготувати їжу. 
		ОСОБА_21 , рідний брат потерпілого, показав, що ОСОБА_5 часто дзвонив до нього, жалівся на дружину через те, що остання приходила додому пізно в нетверезому стані, не готувала їжу, не допомагала по господарству. Зазначив, що ОСОБА_5 теж часто випивав.
		ОСОБА_22 , племінник потерпілого, показав, що спілкувався із дядьком не часто, але той жалівся на дружину через те, що та може прийти додому пізно в стані сп`яніння. Знав, що ОСОБА_5 вживав алкоголь.
		Згідно із протоколом огляду від 19.02.19 у ході огляду житлового будинку, що на АДРЕСА_1 , а саме посередині кухні, виявлений труп ОСОБА_5 із раною веретеноподібної форми у 8 міжребер`ї. Крім цього, виявлено, що з кухні до спальної кімнати ведуть двері, виготовлені з ДВП, які мають пошкодження у вигляді розламу та тріщин у лівій частині зі сторони ручки для відкриття. При вході до спальної кімнати за столом на підлозі біля грубки виявлено ніж зеленого кольору з рукояткою білого та зеленого кольору загальною довжиною 30 см, на клинку якого наявні сліди речовини бурого кольору, схожими на кров. В кухні виявлено металеву кочергу. Сліди речовини бурого кольору, схожі на кров, виявлено на руках ОСОБА_4 , яка знаходилася у будинку, на одягнутій на ній нічній сорочці, а також на доріжках, що розміщені під трупом та біля нього. Вказані об`єкти зі слідами речовини бурого кольору, схожими на кров, вилучено з місця події. 
		В ході додаткового огляду житлового будинку АДРЕСА_1 в кухні виявлено дерев`яний стілець білого кольору, про що свідчить протокол від 19.02.19.
		Установлено, що в ході проведених судових імунологічних експертиз на наданих на дослідження об`єктах виявлено кров людини, зокрема:
		-на змивах із рук, проведених у ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (висновок експерта №24 від 02.04.19), 
		- на ножі зелено - білого кольору (висновок експерта №27 від 03.04.19),
		-на нічній сорочці блакитного кольору (висновок експерта №25 від 29.03.19), 
		-на  футболці, спортивних штанах та трусах ОСОБА_5 (висновок експерта №26 від 28.03.19), 
		-на двох килимових доріжках округлої форми та килимовій доріжці прямокутної форми (висновок експерта №23 від 02.04.19).
		Згідно із вказаними висновками експертів виявлена кров на згаданих об`єктах може походити від особи (осіб) із групою 0 (І) з ізогемаглютиніном анти-В системи АВ0, у тому числі від потерпілого ОСОБА_5 та обвинуваченої ОСОБА_4 . 
		Відповідно до висновку експерта №22 від 14.03.19 за результатами проведеної судової імунологічної експертизи встановлено, що кров і потерпілого  ОСОБА_5 , і  підозрюваної ОСОБА_4   відноситься до групи 0 (І) з  ізогемаглютинінами анти-А та анти-В системи АВ0. 
		Незважаючи на те, що і потерпілий, і обвинувачена мали кров однакової групи, проте, враховуючи, що у обвинуваченої із її ж показань та згідно з висновками судово-медичного експерта №39 від 19.02.19, №41 від 26.02.19 ран, які би кровоточили, не було, відтак суд доходить переконання про те, що виявлена на вище вказаних об`єктах кров належить саме ОСОБА_5 .
		Відповідно до висновку експерта №35 від 25.03.19 при проведенні судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_5 виявлені наступні тілесні ушкодження: 
		1.садна - в лобній та лівій тім`яній ділянці голови, крововилив в м`які тканини голови, синець в лівій лобній ділянці, які виникли від контакту з тупими твердими предметами або при ударах об них за короткий термін часу (години) до моменту настання смерті,
		2.колото-різана рана веретеноподібної форми на передній поверхні грудної клітки, що проникає в грудну порожнину, через серцеву сорочку та задню поверхню лівого шлуночка, спричинене плоским колюче-ріжучим предметом (ножем) з досить гострим лезом та обухом в напрямку спереду до ззаду та зверху вниз, максимальна ширина клинка в межах його поринання не менше 4 см., обушок не менше 2,0 мм з добре вираженими ребрами. Дане тілесне ушкодження належить до тяжких, небезпечних для життя в момент спричинення, виникло в короткий проміжок часу до моменту настання смерті і перебуває в прямому причинному зв`язку із настанням смерті.
		Із цього ж висновку експерта вбачається, що на момент  спричинення тілесного ушкодження у вигляді колото-різаної рани потерпілий, ймовірно, знаходився у вертикальному чи близькому до такого положенні.Малоймовірно після отримання тілесних ушкоджень здійснення потерпілим активних дій. Причиною смерті ОСОБА_5 є проникаюче колото-різане поранення грудної клітки з пошкодженням перикарду серця, що супроводжувалось масивною зовнішньою та внутрішньою кровотечею, та призвело до гострої крововтрати, яка і є безпосередньою причиною смерті. Від моменту заподіяння потерпілому ушкоджень до настання смерті пройшов короткий проміжок часу, що не перевищує 5-10 хв. Смерть потерпілого настала не менше як за 10-12 год. до моменту розтину трупа. Ознак активного чи пасивного переміщення тіла після заподіяння ушкоджень, а також переміщення трупа (крім транспортування тіла в морг) не виявлено.
		Допитаний у судовому засіданні експерт ОСОБА_23 підтвердив наданий ним висновок. Показав, що, враховуючи характеристики наявного раневого каналу в серці потерпілого ОСОБА_5 , удар останньому був спричинений зверху до низу гострим знаряддям із прикладанням фізичного зусилля. При цьому, категорично виключив можливість виникнення такого ушкодження від розмахування рукою із ножем. Крім цього, показав, що помилково у підсумковій частині зазначив про виявлені тілесні ушкодження у вигляді саден у правій тім`яній ділянці голови трупа, насправді таке тілесне ушкодження виявлено у лівій тім`яній ділянці голови, як це відображено у дослідницькій частині висновку.
		Таким чином, аналізуючи досліджені докази в сукупності, з огляду на знаряддя злочину (ніж), а також завдання удару в життєво важливий орган (область серця), враховуючи спрямування удару (зверху до низу) та глибину раневого каналу, суд доходить висновку про спрямованість умислу ОСОБА_4 на позбавлення життя потерпілого.
		Кримінальна відповідальність за <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_610/ed_2019_06_06/pravo1/T012341.html?pravo=1#610" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст.118 КК України</a> передбачена за умисне вбивство, вчинене при перевищенні меж необхідної оборони. 
		Згідно із частиною першою <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_139/ed_2019_06_06/pravo1/T012341.html?pravo=1#139" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">статті 36 КК</a> необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.
		Перевищенням меж необхідної оборони визнається умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту (частина третя статті 36).
		Ознаками перевищення меж необхідної оборони є: наявність стану необхідної оборони; явна, очевидна невідповідність захисних дій характеру і ступеню суспільної небезпечності посягання; явна, очевидна невідповідність захисних дій обстановці вчинення посягання.
		Обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони злочину, передбаченого <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_610/ed_2019_06_06/pravo1/T012341.html?pravo=1#610" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">статтею 118 КК</a>, є мотив діяння - захист винною особою охоронюваних законом прав та інтересів від суспільно небезпечного посягання.
		Стан необхідної оборони виникає не лише в момент вчинення суспільно небезпечного посягання, а й у разі створення реальної загрози заподіяння шкоди. При з`ясуванні наявності такої загрози необхідно враховувати поведінку нападника, зокрема, спрямованість умислу, інтенсивність і характер його дій, що дають особі, яка захищається, підстави сприймати загрозу як реальну.
		Таким чином, для вирішення питання про кваліфікацію складу злочину, пов`язаного з умисним позбавленням життя особи, зокрема щодо відсутності чи наявності стану необхідної оборони, перевищення її меж, суд у кожному конкретному випадку, враховуючи конкретні обставини справи, повинен здійснити порівняльний аналіз та оцінити наявність чи відсутність акту суспільно небезпечного посягання й акту захисту, встановити їх співвідношення, відповідність чи невідповідність захисту небезпечності посягання. Така позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 27 листопада 2014 року у справі № 5-34кс14.
		На підставі досліджених доказів, зокрема показань обвинуваченої, потерпілих, свідків, судом установлено, що між обвинуваченою і потерпілим систематично відбувалися конфлікти, у тому числі через вживання як ОСОБА_5 , так і ОСОБА_4 спиртних напоїв. 
		Так, на час вчинення злочину 19 лютого 2019 року і потерпілий, і обвинувачена перебували в стані сп`яніння різного ступеня. Про перебування ОСОБА_5 в стані алкогольного сп`яніння (в крові 3,89%о, в сечі 4,19%о) свідчить висновок судово-медичного експерта №35 від 25.03.19, а ОСОБА_4 (0,8%о) - протокол медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп`яніння №27 від 19.02.19. 
		Показання обвинуваченої і свідків про сімейні сварки між подружжям ОСОБА_4 стверджуються постановами Ратнівського районного суду від 07.11.2011, 07.07.15, згідно з якими ОСОБА_5 визнаний винним у вчиненні правопорушень, передбачених ч.1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_986619/ed_2019_07_03/pravo1/KD0005.html?pravo=1#986619" title="Кодекс України про адміністративні правопорушення; нормативно-правовий акт № 8073-X від 07.12.1984" target="_blank">ст.173-2 КУпАП</a>, а саме психологічного насильства щодо ОСОБА_4 (нецензурна лайка, погрози фізичною розправою, проганяння з будинку).
		Із показань обвинуваченої та неповнолітнього свідка ОСОБА_6 установлено, що 19 лютого 2019 року вкотре виник конфлікт, який спровокував ОСОБА_5 , розбудивши близько 01 години ночі дружину та дітей. 
		Про спричинення обвинуваченій легких тілесних ушкоджень та фізичного болю внаслідок тягання ОСОБА_5 обвинуваченої за волосся та у зв`язку із цим падінням обвинуваченої на коліна свідчить висновок експерта №41 від 26.02.19, згідно з яким при проведені за медичною документацією судово-медичної експертизи ОСОБА_4 виявлено тілесні ушкодження у вигляді саден в ділянці правого колінного суглоба та лівої ступні. 
		Пояснюючи відсутність будь-яких тілесних ушкоджень у ході проведення судово-медичної експертизи ОСОБА_4 за участю останньої, яка скаржилася на болі в ділянці голови через тягання за волосся, відповідно довисновку експерта №39 від 19.02.19, допитаний судом експерт ОСОБА_23 показав, що не завжди такі дії супроводжуються тілесними ушкодженнями. 
		Судом з показань обвинуваченої, показань свідка ОСОБА_6 , протоколу слідчого експерименту за участю ОСОБА_4 установлено, що потерпілий погрожував обвинуваченій фізичним насильством. Так, після того, як він був зупинений сином ОСОБА_6 , він знову ж намагався потрапити у спальну кімнату, де перебувала обвинувачена з дітьми, пошкодивши, при цьому, двері, що стверджується протоколом огляду місця події від 19.02.19.
		Про те, що ОСОБА_5 замахувався на обвинувачену дерев`яним стільцем, погрожуючи завданням тілесних ушкоджень, показав допитаний судом неповнолітній свідок ОСОБА_6 , який був очевидцем вказаної події. 
		При цьому, установлено, що потерпілий був вищий зростом за обвинувачену, фізично сильнішим, події розвивалися у кухні, що є невеликою за розміром, що позбавляло обвинувачену можливості ухилитися від потерпілого. 
		Тобто, ОСОБА_4 , захищаючись від протиправних дій   ОСОБА_5 , який завдав їй тілесних ушкоджень та фізичного болю й погрожував подальшим застосуванням фізичного насильства, перебуваючи в стані емоційного збудження, викликаному здійсненням щодо неї нападу, про що свідчить висновок судово-психіатричного експерта №71 від 07.03.19, помилково визначила можливий спосіб усунення небезпеки для її життя і здоров`я, перевищила межі необхідної оборони, оскільки нападник був озброєний дерев`яним стільцем, що є менш небезпечним знаряддям, аніж використаний обвинуваченою ніж, яким остання умисно заподіяла один удар в область грудної клітки, де розміщено життєво важливі органи потерпілого, що стало безпосередньою причиною смерті ОСОБА_5 .
		Таким чином, фактичні обставини справи, характер, локалізація, ступінь тяжкості тілесних ушкоджень, виявлених у потерпілого, свідчать саме про перевищення обвинуваченою меж необхідної оборони, оскільки, захищаючись від нападу, вона застосувала насильство в більшій мірі, ніж це було необхідно для відвернення загрози її життю за обставин, встановлених судом.
		Суд, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_4 в умисному вбивстві, вчиненому при перевищенні меж необхідної оборони, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_610/ed_2019_06_06/pravo1/T012341.html?pravo=1#610" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 118 КК України</a>.
		З огляду на наведене суд погоджується із позицією представника потерпілих про спрямованість умислу обвинуваченої саме на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_5 . Однак установлений судом стан необхідної оборони, в якому перебувала ОСОБА_4 , та умисне вбивство потерпілого при перевищенні меж необхідної оборони вимагають кваліфікації дій обвинуваченої саме за <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_610/ed_2019_06_06/pravo1/T012341.html?pravo=1#610" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст.118 КК України</a>. 
		Призначаючи покарання суд відповідно до вимог <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_267/ed_2019_06_06/pravo1/T012341.html?pravo=1#267" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст.65 КК України</a> враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_910116/ed_2019_06_06/pravo1/T012341.html?pravo=1#910116" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст.12 КК України</a> відноситься до злочину невеликої тяжкості, особу обвинуваченої, яка раніше не судима, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває, позитивно характеризується за місцем проживання, на утриманні якої залишилося двоє малолітніх дітей, бере до уваги обставини, що пом`якшують покарання, а саме щире каяття, сприяння розкриттю злочину, та обставину, що обтяжує покарання, - вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння, а також думку потерпілих про суворе покарання винної, та вважає за необхідне призначити обвинуваченій покарання у виді позбавлення волі. 
		Разом з цим, враховуючи наведені вище позитивні дані про особу обвинуваченої, у тому числі ставлення до вчиненого злочину, подальшу поведінку після його скоєння, а також те, що вона є єдиним годувальником двох малолітніх дітей, з огляду на досудову доповідь органу пробації, суд дійшов переконання, що виправлення обвинуваченої можливе зі звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_347/ed_2019_06_06/pravo1/T012341.html?pravo=1#347" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 75 КК України</a> з іспитовим строком у 3 роки, оскільки вважає, що у даному випадку саме такий захід буде пропорційним переслідуваній меті покарання - виправлення та попередження вчинення ОСОБА_4 нових злочинів.
		Потерпілі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 заявили цивільні позови до обвинуваченої про відшкодування моральної шкоди, завданої злочином. 
		Обгрунтовуючи заподіяння протиправними діями обвинуваченої моральної шкоди, потерпілі, кожен окремо, вказують на те, що смерть батька для них стала непоправною втратою, у зв`язку з чим вони зазнали важких переживань, душевних страждань, болю. Спричинені їм внаслідок злочину моральні страждання зумовили негативні зміни в їх житті: щоденні думки та спогади про зазначену подію, негативні переживання, насторога, тривога, важкість виконання повсякденних обов`язків, тимчасова відірваність від активного соціального життя. З урахуванням наведеного, розмір завданої їм моральної шкоди цивільні позивачі визначили у 150 тисяч гривень кожному.
		У судовому засіданні цивільні позивачі заявлені позови підтримали із підстав, зазначених у позовній заяві. Просять позови задовольнити.
		Цивільний відповідач позовні вимоги визнала частково. Показала, що заявлену позивачами суму моральної шкоди у зв`язку із тяжким матеріальним станом та перебуванням на утриманні двох малолітніх дітей сплатити неспроможна. 
		Суд, заслухавши показання цивільного позивача, цивільного відповідача, дослідивши подані докази, дійшов висновку про задоволення позовів у повному обсязі.
		У силу вимог ч. 5 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_988/ed_2019_06_25/pravo1/T124651.html?pravo=1#988" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 128 КПК України</a> цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2018_10_02/pravo1/T04_1618.html?pravo=1" title="Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004" target="_blank">Цивільного процесуального кодексу України</a> за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
		Згідно із п.2 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_843054/ed_2019_02_28/pravo1/T030435.html?pravo=1#843054" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">ст.23 ЦК України</a>  до стягнення з винного підлягає  моральна шкода, що полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо членів її сім`ї чи близьких родичів. 
		Визначаючи розмір моральної шкоди, суд бере до уваги моральні переживання, що зумовлені смертю рідної їм людини, пов`язані з цим душевні страждання та біль. Так, установлено, що потерпілі, хоч і проживали окремо від батька, проте підтримували із ним зв`язок, а у зв`язку із смертю останнього втратили можливість спілкування з ним, отримання від нього порад і батьківської підтримки. 
		З огляду на викладене, виходячи  із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає обґрунтованими вимоги про відшкодування завданої потерпілим моральної шкоди в розмірі по 150 тисяч гривень кожному.
		       До стягнення з обвинуваченої підлягають процесуальні витрати на залучення експертів у розмірі 22 344 гривень 97 копійок (висновок експерта №24 від 02.04.2019 - 4 652 гривні 16 копійок; висновок експерта №77 від 15.03.2019 - 1 144 гривень; висновок експерта №27 від 03.04.2019) - 3 024 гривень 59 копійок; висновок експерта №25 від 29.03.19 - 3 462 гривні 69 копійок; висновок експерта №26 від 28.03.2019 - 3 803 гривні 07 копійок; висновок експерта №23 від 02.04.2019 - 3 723 гривні 08 копійок; висновок експерта І №22 від 14.03.2019 - 2 535 гривень 38 копійок.
		Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_779/ed_2019_06_25/pravo1/T124651.html?pravo=1#779" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст.100 КПК України</a>. 
		Керуючись ст.ст.<a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2722/ed_2019_06_25/pravo1/T124651.html?pravo=1#2722" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">373</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2730/ed_2019_06_25/pravo1/T124651.html?pravo=1#2730" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">374 КПК України</a>, суд 
		ухвалив:
		ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_610/ed_2019_06_06/pravo1/T012341.html?pravo=1#610" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст.118 КК України</a>, та призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки. 
		На підставі ст.ст.<a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_347/ed_2019_06_06/pravo1/T012341.html?pravo=1#347" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">75</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_911618/ed_2019_06_06/pravo1/T012341.html?pravo=1#911618" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">76 КК України</a> звільнити ОСОБА_4  від відбування покарання, якщо вона протягом трирічного іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на неї обов`язки: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
		Цивільні позови ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди, завданої злочином, задовольнити повністю.
		Стягнути із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі по 150000 (сто тисяч) грн. кожному. 
		Стягнути із ОСОБА_4 в дохід держави процесуальні витрати у розмірі 22 344 (двадцять дві тисячі триста сорок чотири) гривень 97 копійок.
		Речові докази, які знаходяться на зберіганні в камері схову речових доказів Ратнівського ВП ГУНП у Волинській області, а саме:
		-ніж зелено-білого кольору, футболку, спортивні штани, труси, що належали ОСОБА_5 , дактилокарту ОСОБА_4 , фрагменти марлевих серветок з контрольними змивами з рук ОСОБА_4 , п`ять фрагментів марлевої серветки зі змивами з лівої руки ОСОБА_4 , п`ять фрагментів марлевої серветки зі змивами з правої руки ОСОБА_4 ; зразок крові ОСОБА_4 ; контрольний зразок фрагмента марлевої серветки із зразком крові ОСОБА_4 , дактилокарту ОСОБА_5 , фрагменти марлевої серветки з контрольними змивами з рук ОСОБА_5 , п`ять фрагментів марлевої серветки зі змивами з лівої руки ОСОБА_5 , п`ять фрагментів марлевої серветки зі змивами з правої руки ОСОБА_5 , зразок крові потерпілого ОСОБА_5 , контрольний зразок фрагмента марлевої серветки із зразком крові ОСОБА_5 , - знищити;
		-металеву кочергу, дерев`яного стільця, віника, нічну сорочку, дві доріжки округлої форми, доріжку прямокутної форми коричневого кольору, - повернути обвинуваченій.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Волинським апеляційним судом. 
		Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду через Ратнівський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження  копію вироку мають право отримати в суді.
		 
		 
		 
		Суддя Ратнівського 
		районного суду                                                                        О.М.Свистун

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...