Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 1170/2а-4029/12 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо.
Надіслано для оприлюднення: 16.08.2019. Зареєстровано: 18.08.2019. Забезпечено надання загального доступу: 19.08.2019.
Дата набрання законної сили: 15.08.2019
Номер судового провадження: К/9901/1861/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		15 серпня 2019 року 
		Київ
		справа №1170/2а-4029/12
		адміністративні провадження №К/9901/1861/18, №К/9901/1860/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача - Пасічник С.С.,
		суддів: Васильєвої І.А.,  Юрченко В.П., 
		розглянувши в порядку письмового провадження касаційні скарги Приватного акціонерного товариства "Креатив" та Кіровоградської митниці ДФС на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 січня 2013 року (головуючий суддя Кармазина Т.М.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2014 року (головуючий суддя Лукманова О.М., судді: Божко Л.А., Прокопчук Т.С.) у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Креатив" до Кіровоградської митниці ДФС про скасування податкових повідомлень-рішень,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		В листопаді 2012 року Приватне акціонерне товариство "Креатив" (далі - Товариство, позивач) звернулось до суду з позовом до Кіровоградської митниці (далі - Митниця, відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень від 09 листопада 2012 року №43 та №44.
		 
		Обґрунтовуючи позовну заяву, вказувало, що зверталось до відповідача із заявою про визначення коду товару - комплектного об`єкта «Енергозберігаюче обладнання для екстракції і виробництва олії» й останнім прийнято рішення про визначення кодом товару саме 8479200000; в той же час якщо митні органи, приймаючи вантажно-митні декларації (далі - ВМД), віднесли товар до певного коду товарної номенклатури та пропустили його на митну територію України (після сплати суб`єктом господарювання передбачених законом податків і зборів), то в подальшому вони не мають правових підстав для прийняття податкових повідомлень-рішень про донарахування податкових зобов`язань у зв`язку з виявленням помилки стосовно класифікації товару; крім того відповідно до умов укладеного позивачем із ЗАТ «Екоенергомаш» (Росія) контракту на здійснення комплексу робіт та поставки обладнання сам процес виготовлення обладнання та розроблення проектної документації між собою не пов`язані, а обладнання оформлено в режимі імпорту за ВМД №901000008/1/007503 від 14 вересня 2011 року, вартість же проектних робіт оплачувалась відповідно до додатку №6 до контракту й, на думку позивача, не повинна включатись до митної вартості товару; до того ж Товариством дотримано вимоги статті 267 Митного кодексу України від 11 липня 2002 року №92-IV (далі - МК України) щодо декларування вартості транспортних послуг по доставці товару, які надавались ТОВ «Рубантранс», ТОВ «Транс-Сервіс-1», ТОВ «Ві.Ей.Ті.Лоджистик» згідно актів виконаних робіт, в яких, в свою чергу, є розмежування вартості таких витрат до митної території України та по її території; водночас позивачем під час митного оформлення автомобілів та автобуса, які ввозились на територію України його працівниками, у відповідності до чинного законодавства до їх митної вартості включено витрати на транспортування (а саме - на паливо для транспортних засобів), разом з тим підстав для включення до митної вартості заробітної плати, добових, проживання працівників, амортизації авто законодавством не передбачено.
		 
		Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 січня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2014 року, позов задоволено частково: скасовано податкове повідомлення-рішення Кіровоградської митниці №43 від 09 листопада 2012 року; скасовано податкове повідомлення-рішення Кіровоградської митниці №44 від 09 листопада 2012 року в частині збільшення Приватному акціонерному товариству "Креатив" суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 34409,10 грн., у тому числі за основним платежем - 22939,40 грн., за штрафними фінансовими санкціями - 11469,70 грн.; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
		 
		Приймаючи такі рішення, суди, дослідивши обставини справи, погодились з доводами позивача щодо безпідставності донарахування Митницею, яка попередньо власним рішенням визначила Товариству код товару, грошових зобов`язань у зв`язку з виявленням помилки стосовно його класифікації, щодо відсутності законодавчих вимог про включення до митної вартості витрат на заробітну плату, добові, проживання працівників, які здійснювали транспортування товару, та амортизацію авто, а також стосовно визначення Товариством розміру вартості транспортних послуг, який підлягав включенню до митної вартості товару, що ввозився на митну територію України; разом з тим суди прийшли до висновку про безпідставне невключення позивачем до митної вартості отриманого за укладеним ним із ЗАТ «Екоенергомаш» (Росія) контрактом товару вартості проектних робіт й помилку у визначенні розміру вказаних у ВМД №901000008/1/008036 від 30 вересня 2011 року транспортних витрат, а відтак і про правомірність донарахування відповідачем у зв`язку з цим ПДВ та штрафних санкцій.
		 
		Не погоджуючись з рішеннями судів в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо скасування податкового повідомлення-рішення №44 від 09 листопада 2012 року стосовно донарахування Митницею податку на додану вартість в сумі 21128,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 10564,00 грн., Товариство звернулось до суду з касаційною скаргою, в якій просило їх в цій частині скасувати з підстав, аналогічних тим, що вже наводились ним в позовній заяві, й прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог. Разом з тим Товариство зазначало, що відповідно до технічного завдання (додаток 7 до контракту від 01 червня 2011 року №09-2011) розроблена за завданням позивача документація містить принципові структурні рішення, що дають уявлення про устрій і принцип роботи обладнання, а також дані, що визначають основні параметри об`єкта, який розробляється, а не стану та способу його виготовлення.
		 
		Митниця ж в поданій касаційній скарзі зазначала про правильність викладених в акті перевірки висновків щодо неможливості класифікації деяких складових частин обладнання «Енергозберігаюче обладнання для екстракції і виробництва олії» за кодом 8479200000 , оскільки ці складові не становлять єдиного агрегату з іншим обладнанням, а також про те, що під час проведення перевірки її посадовим особам надавались підписані між позивачем та підприємствами-перевізниками акти виконаних робіт без розмежування витрат на транспортування товарів до митного кордону України та по її території. З огляду на викладені мотиви відповідач просив рішення судів попередніх інстанцій в частині задоволення позовних вимог скасувати та прийняти в цій частині нове рішення про відмову в їх задоволенні.
		 
		Ухвалами Вищого адміністративного суду України від 21 липня 2014 року та від 01 серпня 2014 року відкрито касаційні провадження за вказаними касаційними скаргами.
		 
		В подальшому справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
		 
		Відповідно до частини 1 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		 
		Переглянувши судові рішення та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд приходить до наступних висновків.
		 
		Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі плану-графіку проведення документальних виїзних перевірок підприємств, наказів Митниці №370 від 17 серпня 2012 року та №426 від 04 жовтня 2012 року відповідачем проведено планову виїзну перевірку стану дотримання Товариством законодавства України з питань державної митної справи, за результатами якої складено акт №0005/2/901000000/0031146251 від 29 жовтня 2012 року, яким, в свою чергу, встановлено порушення позивачем:
		1) Закону України «Про Митний тариф України» від 05 квітня 2001 року №2371-ІІІ (Правила 1 та 6 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД) в частині визначення класифікації товарів, що оформлені за кодом УКТ ЗЕД 8479200000, а саме: живильного бункеру (позиція 3730, секція 3700 (гранулювання соняшникового шроту), ВМД №901000008/2/002414 від 13 березня 2012 року), баку конденсату (позиція 46АТ, секція 18Н - 22НВ (дистиляція мисцели, доведення олії до сушіння), ВМД №901000008/2/001680 від 21 лютого 2012 року), конденсаторного баку (позиція 46/70, секція 70DІМАХ (десолвентизатор - тостер - сушарка - охолоджувач), ВМД №901000008/2/001680 від 21 лютого 2012 року), буферного баку для відпрацьованої води (позиція 78Е, секція 18/45 (рекуперація стічних вод секції екстракції), ВМД №901000008/2/001681 від 21 лютого 2012 року), буферного баку для чистячого розчину (позиція 78СІР, секція 18/45 (рекуперація стічних вод секції екстракції), ВМД №901000008/2/001618 від 20 лютого 2012 року), баку для дозування кислоти (позиція W534АС, секція W500 (безперервна кислотна гідратація олії), ВМД №901000008/2/001520 від 17 лютого 2012 року), баку для гідратаційного осаду (позиція W582G, секція W500 (безперервна кислотна гідратація олії), ВМД №901000008/2/001524 від 17 лютого 2012 року), баку для гарячої води (позиція W578НW, секція W500 (безперервна кислотна гідратація олії), ВМД №901000008/2/001537 від 17 лютого 2012 року), проміжної ємності гідратаційного осаду (позиція W582Т, секція 70DІМАХ (десолвентизатор - тостер - сушарка - охолоджувач), ВМД №901000008/2/001810 від 24 лютого 2012 року), повинна здійснюватись за кодом 7309005900 згідно УКТ ЗЕД, а товару «Живильний бак для гексану» (позиція 58Р1, секція 3L.M (екстракційна група), ВМД №901000008/2/000346 від 16 січня 2012 року) - за кодом 7310299000. Зміна класифікації товару, призвела до зміни ставок ввізного мита з 0% (для товарів за кодом УКТ ЗЕД 8479200000) на 7% (для товарів за кодом УКТ ЗЕД 7309005900) та на 5% (для товарів за кодом УКТ ЗЕД 7310299000), оскільки зазначені складові не становлять єдиний агрегат з іншим обладнанням та не призначені для забезпечення одночасного виконання основної функції обладнання в цілому, тому не можуть бути класифіковані за одним товарним кодом згідно УКТ ЗЕД і, як наслідок, у відповідності до пункту 4 частини 1 статті 289 та частини 2 статті 293 МК України від 13 березня 2012 року №4495-VI - до виникнення у позивача податкового зобов`язання на суму 69 639,28 грн., з яких: мито - 58 032,72 грн., ПДВ - 11 606,56 грн.;
		2) під час митного оформлення товарів за ВМД №901000008/1/008036 від 30 вересня 2011 року, №901000008/2/002164 від 05 березня 2012 року, №901000006/2/004860 від 17 травня 2012 року, №901000006/2/004862 від 17 травня 2012 року, №901000006/2/004982 від 21 травня 2012 року в порушення частини 1 статті 81 МК України (2002 року) заявлено неточні відомості про ціну товарів, пункту 5 частини 2 статті 267 МК України (2002 року) не включено до митної вартості товарів в повному обсязі витрати на їх транспортування до митного кордону України, статей 188, 190 Податкового кодексу України (далі - ПК України) щодо визначення бази оподаткування;
		3) під час митного оформлення товарів за ВМД №901000008/1/007503 від 14 вересня 2011 року в порушення частини 1 статті 81 МК України (2002 року) заявлено неточні відомості про ціну товарів, підпункту «г» пункту 2 частини 2 статті 267 МК України (2002 року) не включено до митної вартості товару вартість проектних робіт; статей 188, 190 ПК України щодо визначення бази оподаткування;
		4) під час митного оформлення товарів за ВМД №901000008/1/008068 та №901000008/1/008080 від 30 вересня 2011 року порушено вимоги пункту «б» частини 3 та пункту 5 частини 2 статті 267 МК України (2002 року), статей 188, 190 ПК України в частині визначення митної вартості товару та бази оподаткування;
		5) під час митного оформлення товарів за ВМД №901000006/2/006113 від 20 червня 2012 року порушено вимоги пункту 2 частини 2 статті 52 МК України (2012 року) щодо подання митному органу достовірних відомостей про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально-підтверджених даних, що піддаються обчисленню, пункту 5 частини 10 статті 58 МК України (2012 року) в частині невключення до митної вартості товару в повному обсязі витрат на їх транспортування до митного кордону України, статей 188, 190 ПК України в частині визначення бази оподаткування; в зв`язку з чим позивачу донараховано митних платежів на суму 35917,31 грн., з яких: мито - 3449,47 грн., ПДВ - 32467,84 грн.
		 
		На підставі акту перевірки Митницею прийнято податкові повідомлення-рішення від 09 листопада 2012 року:
		- №43, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з мита на товари, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності, у розмірі 92223,29 грн., у т.ч. за основним платежем - 61482,19 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 30741,10 грн.;
		- №44, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб`єктами підприємницької діяльності, у розмірі 66111,60 грн., у т.ч. за основним платежем - 44074,40 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 22037,20 грн.
		 
		В частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		 
		Пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України - це дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур (пункт 35 статті 1 МК України).
		 
		У пункті 19 статті 1 МК України наведено визначення терміна "митні процедури" - це операції, пов`язані зі здійсненням митного контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України, митного оформлення цих товарів і транспортних засобів, а також зі справлянням передбачених законом податків і зборів.
		 
		Отже, митні процедури охоплюють митний контроль, митне оформлення та справляння податків і зборів. При цьому виконання митним органом дій (процедур), які пов`язані із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, та мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів і транспортних засобів, є митним оформленням.
		 
		Митне оформлення вважається завершеним після виконання митним органом митних процедур, визначених ним на підставі Митного кодексу України відповідно до заявленого митного режиму.
		 
		Незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи (стаття 69 МК України).
		 
		Зміст наведених норм свідчить про можливість митного контролю після завершення митного оформлення за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України.
		 
		Відтак, якщо митний орган, приймаючи вантажну митну декларацію, самостійно визначає митну вартість товару та пропускає товар на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), то в подальшому він не має правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов`язань, за винятком випадку, коли за наслідками службової перевірки або розгляду кримінальної справи встановлено змову між декларантом і митним органом, спрямовану на заниження обов`язкових платежів.
		 
		В інших випадках, за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України, митний орган має право продовжити здійснення митного контролю, за наслідками якого донарахувати обов`язкові платежі, якщо протиправні дії декларанта спричинили їх недобір.
		 
		Аналогічна правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду України, зокрема, від 07 листопада 2011 року №21-223а11, від 06 листопада 2012 року №21-330а12, від 05 березня 2013 року №21-36а13, від 18 листопада 2014 року №21-509а14, від 08 травня 2015 року №21-1011а15.
		 
		Суди встановили, що 22 лютого 2011 року між Товариством та Н .В . ДЕСМЕТ БЕЛЛЕСТРА ГРУП С.А. (Бельгія) укладено контракт №DBRU 10.12.10 на виготовлення та поставку комплекту енергозберігаючого обладнання для екстракції і виробництва олії з насіння олійних культур продуктивністю 1700 т/добу по насінню соняшнику та 1200т/добу по насінню рапсу.
		 
		25 жовтня 2011 року Товариство звернулось до Митниці із заявою за №656-20 про визначення коду комплектного об`єкту «Енергозберігаюче обладнання для екстракції і виробництва олії», до якої додало зовнішньоекономічний контракт №DBRU 10.12.10, додаток №1 до нього (специфікація на поставку), довідку щодо термінів постачання обладнання, технічний опис функцій комплектного об`єкту, складальне креслення даного об`єкту, контрольний список складових комплектного об`єкту.
		 
		На підставі зазначеної заяви митним органом прийнято рішення про визначення коду товару від 04 листопада 2011 року за №КО-901-000062-2011 та визначено код класифікації комплектного об`єкту 8479200000.
		 
		Згідно із заявою позивача №175-20 від 14 березня 2012 року посадовою особою Митниці строк ввезення на митну територію України комплектного об`єкту «Енергозберігаюче обладнання для екстракції і виробництва олії з насіння олійних культур продуктивністю 1700 т/добу по насінню соняшнику та 1200т/добу по насінню рапсу», класифікованого за кодом 8479200000 згідно УКТ ЗЕД, продовжено до 30 червня 2012 року.
		 
		В межах наданого строку зазначене обладнання було ввезено на митну територію України із здійсненням відповідного оформлення.
		 
		Доказів вчинення позивачем протиправних дій щодо ухилення від сплати обов`язкових платежів або встановлення за результатами проведеного службового розслідування змови між декларантом і митним органом з метою заниження митних платежів, про що є вирок суду у кримінальній справі, відповідачем не надано.
		 
		Відтак суди прийшли до правильного висновку про відсутність у Митниці правових підстав для донарахування Товариству грошових зобов`язань з ввізного мита у розмірі 58032,72 грн. та штрафних санкцій у сумі 29017,36 грн., а також ПДВ в сумі 11606,56 грн. та штрафних санкцій в розмірі 5803,28 грн.
		 
		Також відповідно до пункту 5 частини 2 статті 267 МК України (2002 року) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються подальші витрати, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.
		 
		Відповідно до пункту 8 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 року №1766 (чинного на час митного оформлення товару), для підтвердження транспортних витрат, які відповідно до Митного кодексу України включаються до ціни товару, декларант зобов`язаний подати договір (контракт) про перевезення, транспортні та страхові документи, а також:
		- або рахунок-фактуру від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;
		- або банківські платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;
		- або довідку підприємства-перевізника, що здійснило перевезення, яка містить реквізити товаротранспортного документа, відомості про маршрут перевезення, розмір плати за надання транспортно-експедиційних послуг та підписи керівника і головного бухгалтера такого підприємства;
		- або калькуляцію транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.
		 
		Як встановлено судами, позивачем укладались договори транспортного перевезення з ТОВ «Транс-Сервіс-1» (№2109КР від 21 вересня 2011 року) та ТОВ «Ві.Ей.Ті.Лоджистік» (№1 від 24 лютого 2012 року) й згідно з актами виконаних робіт (послуг) до цих договорів послуги з перевезення товару складають: за актом №3933 від 30 вересня 2011 року - 42854,99 грн., з яких: 33854,99 грн. - вартість транспортування по маршруту Роттердам - Краківець та 9000,00 грн. - транспортування по маршруту Краківець - Кіровоград; за актом №3935 від 30 вересня 2011 року - 43009,22 грн., з яких: 34009,22 грн. - вартість транспортування по маршруту Роттердам - Краківець та 9000 грн. - транспортування по маршруту Краківець - Кіровоград; за актом №ОУ-0000088 від 24 лютого 2012 року транспортно-експедиційні послуги складають 27619 грн., з яких: 12400 грн. - вартість транспортування по маршруту Marchtrenk (Австрія) - Чоп (Україна), 15041,96 грн. - транспортування по маршруту Чоп (Україна) - Кіровоград (Україна), ПДВ - 177,04 грн.
		 
		Позивачем задекларовано митну вартість товарів, визначену згідно зі статтею 267 МК України (2002 року) та скориговано відповідно до пункту 5 частини 2 статті 267 МК України (2002 року) з урахуванням витрат на транспортування товарів до місця ввезення на митну територію України (митне оформлення здійснено за ВМД №901000008/1/008068 від 30 вересня 2011 року, №901000008/1/008080 від 30 вересня 2011 року та №901000008/1/002164 від 05 березня 2012 року).
		 
		Отже суд касаційної інстанції вважає правильним висновок судів першої та апеляційної інстанцій щодо протиправного донарахування Митницею Товариству грошових зобов`язань з ввізного мита в сумі 707,84 грн. та штрафних санкцій в розмірі 353,92 грн.; ПДВ у розмірі 6572,92 грн. та штрафних санкцій в сумі 3286,46 грн.
		 
		Водночас, як зазначили суди, митним органом правомірно донараховано позивачеві ПДВ у розмірі 7,00 грн. та застосовано штрафні фінансові санкції в сумі 3,50 грн. з огляду на порушення ним вимог вищенаведеного пункту 5 частини 2 статті 267 МК України (2002 року) при зазначенні витрат на транспортування товарів, що, в свою чергу, призвело до заниження митної вартості оцінюваних товарів, оскільки відповідно до акту виконаних робіт №1832 від 30 вересня 2011 року до договору ГП №3, укладеного 01 січня 2011 року між позивачем (Замовником) та ТОВ «Рубантранс» (Перевізником), загальна вартість на транспортування товару становила 39305 грн., з яких: 25645,00 грн. - транспортні послуги до місця ввезення товарів на митну територію України, 13660,00 грн. - по території України, в той же час у ВМД №901000008/1/008036 від 30 вересня 2011 року вартість транспортних витрат по доставці товару під час митного оформлення заявлена у розмірі 25610,00 грн.
		 
		Також суди погодились із позицією Товариства щодо відсутності законодавчих вимог про включення до митної вартості витрат на заробітну плату, добові, проживання працівників, які здійснювали транспортування товару, а також амортизацію авто, в зв`язку з чим Митницею протиправно нараховано грошові зобов`язання з мита в сумі 2741,63грн. та штрафних санкцій в розмірі 1370,82 грн., а також ПДВ - 3486,39 грн. та штрафних санкцій - 1743,20 грн.
		 
		Втім судові рішення в цих частинах сторонами не оскаржувались, а відтак і не піддаються судовому контролю касаційним судом.
		 
		Що ж до позиції судів про відсутність підстав для задоволення позовних вимог щодо скасування податкового повідомлення-рішення №44 від 09 листопада 2012 року в частині донарахування Митницею податку на додану вартість в сумі 21128,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 10564,00 грн., Верховний Суд вважає за необхідне зазначити наступне.
		 
		За змістом підпункту «г» пункту 2 частини 2 статті 267 МК України (2002 року) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються подальші витрати, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, належним чином розподілена вартість нижченаведених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - вартість інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів.
		 
		01 червня 2011 року між Товариством (Покупцем) та ЗАТ «Екоенергомаш» (Росія) (Постачальником) укладено контракт №09-2011, згідно з умовами якого Постачальник зобов`язувався здійснити комплекс робіт та поставити обладнання (комплекс пилезолоуловлюючого КПЗУ-60 (з КПД не менше 85%, без врахування силової опорної рами), а Покупець - прийняти та оплатити комплекс робіт та обладнання на умовах поставки у відповідності до контракту.
		 
		Комплекс робіт по даному контракту включав у себе, зокрема, проектні роботи у відповідності до Технічного завдання (додаток 7 до контракту).
		 
		Проаналізувавши зазначений контракт №09-2011 від 01 червня 2011 року, додатки до нього, а також акт виконаних робіт №12 від 19 вересня 2011 року, суд першої інстанцій (з яким погодився апеляційний суд) прийшов до висновку, що виконані ЗАТ «Екоенергомаш» роботи мають безпосереднє відношення до придбаного за цим же контрактом й виготовленого за межами України обладнання та стосуються оцінюваного товару, тому позивачем безпідставно не включено їх вартість до декларації митної вартості товару.
		 
		В той же час касаційний суд вважає такий висновок суду першої інстанції передчасним, враховуючи, що останнім не досліджено розроблену проектну документацію як таку в контексті положень підпункту «г» пункту 2 частини 2 статті 267 МК України (2002 року), як і не надано оцінки доводам позивача стосовно того, що ця документація стосувалась особливостей монтажу та встановлення придбаного обладнання, не передувала процесу його виробництва і не пов`язана з ним (виготовлення обладнання відповідно до додатку 5 до контракту розпочинається у 3-денній строк після здійснення передоплати (10 червня 2011 року) та завершується у строк до 70 днів, тоді як проектні документи (компонувальне рішення) розроблені 29 вересня 2011 року).
		 
		Крім того й апеляційний суд вказаного недоліку суду першої інстанції не усунув, незважаючи на те, що в ході апеляційного провадження спірна проектна документація була надана Товариством до матеріалів справи.
		 
		Суд же касаційної інстанції відповідно до частини 2 статті 341 КАС України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		 
		Як встановлено статтею 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		 
		Враховуючи, що допущені судами першої та апеляційної інстанції порушення норм процесуального права не можуть бути усунуті судом касаційної інстанції, який процесуальним законом позбавлений можливості досліджувати докази і встановлювати нові обставини, судові рішення на підставі статті 353 КАС України підлягають частковому скасуванню, а справа - направленню в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.
		 
		Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з`ясувати всі фактичні обставини справи з перевіркою їх належними та допустимими доказами та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.
		 
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Креатив" задовольнити частково.
		 
		Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 січня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2014 року в частині відмови в задоволенні позову щодо скасування податкового повідомлення-рішення Кіровоградської митниці №44 від 09 листопада 2012 року в частині нарахування Приватному акціонерному товариству "Креатив" податку на додану вартість в сумі 21128,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 10564,00 грн. скасувати, а справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд в цій частині.
		 
		В решті постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 січня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2014 року залишити без змін.
		 
		Касаційну скаргу Кіровоградської митниці ДФС залишити без задоволення.
		 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		...........................
		С.С. Пасічник
		І.А. Васильєва 
		 В.П. Юрченко ,
		Судді Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...