Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 813/8637/13-а : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних).
Надіслано для оприлюднення: 16.08.2019. Зареєстровано: 18.08.2019. Забезпечено надання загального доступу: 19.08.2019.
Дата набрання законної сили: 15.08.2019
Номер судового провадження: К/9901/26907/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		ф
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		15 серпня 2019 року 
		Київ
		справа №813/8637/13-а
		адміністративне провадження №К/9901/26907/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши у попередньому судовому засіданні  касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області на постановуЛьвівського окружного адміністративного суду від 21.01.2014 (суддя: Братичак У.В.)та ухвалуЛьвівського апеляційного адміністративного суду від 24.03.2016 (колегія суддів у складі: Большакова О.О., Глушко І.В., Макарик В.Я.)у справі                 №813/8637/13-а (876/1748/14)    за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Торг Інвест Україна»  доДержавної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській областіпровизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,   ВСТАНОВИВ:
		 
		Товариство з обмеженою відповідальністю «Торг Інвест Україна» звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05.11.2013 №0002512210, від 05.11.2013 №0002522210, від 05.11.2013 №0002532210.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки акта, на підставі якого прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, не відповідають фактичним обставинам господарської діяльності позивача, оскільки реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Південна Фортеця», ТОВ «Будівництво Плюс» підтверджується належно оформленими первинними документами. Відповідач не мав законних підстав для визначення бази оподаткування податком на прибуток з операцій ввезення товару на митну територію України за звичайними цінами, оскільки митна вартість товару не може вважатися звичайною ціною товару, а визначення митної вартості для сплати митних платежів при імпорті не може бути підставою для визначення звичайної ціни товару при подальшій його реалізації на території України. Окрім того, з огляду на митну вартість товарів та ціну їх продажу, позивач не здійснював реалізацію товарів нижче звичайної ціни, жодних господарських зв`язків (укладених договорів, господарських зобов`язань тощо) між позивачем та ТОВ «Шум-Транс», «Sprinter LTD», «P.H.Holted Tadeusz Holicki» не існувало. Окрім того, доводи відповідача про заниження ТОВ «Торг Інвест Україна» митної вартості товару не підтверджені належними та допустимими доказами.
		Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 21.01.2014, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.03.2016, адміністративний позов задоволено повністю.
		Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з необґрунтованості висновків про порушення позивачем вимог податкового законодавства.
		Не погоджуючись з судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, оскільки вважає, що судові рішення були ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, а обставини, що мають значення для вирішення справи, судами з`ясовані неповно.
		Відзив або заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті. 
		Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з таких підстав.
		Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що податковим органом на підставі направлень №№ 196, 197, 198, 199, 200, 201, 202, наказу від 26.09.2013 № 212, у відповідності до вимог п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 44.5 ст. 44, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, ст. 77, п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України було проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Торг Інвест Україна» з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 18.11.2011 по 31.12.2012, за результатами якої складено акт № 282/22-10/37964904 від 22 жовтня 2013 року, висновками якого встановлено порушення позивачем:
		- п. 135.4.1, п. 135.5 ст. 135, п. 137.1 ст. 137, п. 138.2 п. 138.8, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «Торг Інвест Україна» занижено податкове зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 1205491 грн.;
		- п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «Торг Інвест Україна» завищено від`ємне значення ПДВ на суму 15963 грн., занижено податок на додану вартість в сумі 634057 грн.
		Виявлені порушення пов`язані з тим, що митна вартість товарів, яка визначена в ВМД № 209120000/2012/004300 від 10.02.2012, № 20912000/2012/019601 від 14.06.2012 та № 209120000/2012/026163 від 10.08.2012 не відповідає задекларованій. Згідно відомостей митних органів Республіки Польща встановлено, що фактурна вартість товарів є значно більшою за вартість, ніж задекларовано за вказаними ВМД. Згідно листа Львівської митниці Міндоходів № 11.4/35-2326 від 02.08.2013 товар, який був поставлений транзитом через митну територію України до покупця «P.H.Holted Tadeusz Holicki», в подальшому імпортувався на територію України до ТОВ «Торг Інвест Україна» по заниженій вартості, шляхом подання до митного контролю документів, що містять неправдиві відомості.
		Враховуючи наведене, податковий орган дійшов висновку, що позивачем здійснено реалізацію товарів із заниженням загального обсягу доходу, що є об`єктом оподаткування, на суму 3162980,46 грн. без ПДВ.
		А також при донарахуванні позивачу податку на прибуток та податку на додану вартість, відповідач виходив з висновків перевірки про відсутність реального виконання угод, укладених між позивачем та ТОВ «Південна Фортеця», ТОВ «Будівництво плюс», оскільки не підтверджено фактичне здійснення господарських операцій.
		5 листопада 2013 року ДПІ у Галицькому районі м. Львова винесено податкові повідомлення-рішення:
		- № 0002512210, яким ТОВ «Торг Інвест Україна» збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 792571 грн., в т.ч. 634057 грн. - основний платіж, 158514 грн. - штрафні (фінансові) санкції;
		- № 0002522210, яким ТОВ «Торг Інвест Україна» збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 1506864 грн., в т.ч. 1205491 грн. - за основним платежем, 301373 грн. - штрафні (фінансові) санкції;
		- № 0002532210, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі15963 грн.
		Судами також встановлено, що між позивачем та ФОП ОСОБА_1 був укладений договір комісії № 7/2 від 12.12.2011, згідно п. 11.1.1 якого ФОП ОСОБА_1 (Комісіонер) взяв на себе зобов`язання за дорученням комітента (позивач) укласти від свого імені та за рахунок і в інтересах комітента контракт з іноземним постачальником на купівлю товару - посуду та інше, номенклатура, ціна, кількість на який обумовлюється в інвойсах.
		На виконання вказаного договору ФОП ОСОБА_1 укладено контракт № 3Т від 19.12.2011 з нерезидентом - Techstone Universal LLP (Великобританія). На виконання умов договору комісії та вказаного контракту, було здійснено поставку на митну територію України товару (електроінструменти) для ТОВ «Торг Інвест Україна» згідно ВМД № 004300 від 10.02.2012, митна та фактурна вартість якого становить 251177,69 грн.
		Також ТОВ «Торг Інвест Україна» уклало контракт № 3Т від 21.02.2012 з фірмою Chongqing Welluck Trading Co (Китай) на поставку товару (електроінструменти) в асортименті згідно інвойсів на кожну поставку. На виконання вказаного контракту здійснено поставку на митну територію України товару для ТОВ «Торг Інвест Україна» згідно ВМД № 019601 від 14.06.2012 р., митна та фактурна вартість якого становить 305713,13 грн., ВМД № 026163 від 10.08.2012 р., митна вартість - 338649,66 грн.
		Таким чином, відповідно до вказаних договорів ТОВ «Торг Інвест Україна» ввезло на митну територію України товар, митна вартість яких становить 895540,48 грн.
		У подальшому, вказаний товар (електроінструменти) позивач реалізував на митній території України згідно договорів поставки на підставі видаткових накладних на загальну суму 918756,91 грн. (без ПДВ) наступним покупцям, про що зазначено в акті перевірки від 22.10.2013 № 282/22-10/37964904, а саме:
		- ТОВ «ПКФ Лотос» згідно договору поставки № 021012 від 10.02.2012, видаткової накладної № РН-022706 від 27.02.2012 на суму 310039,20 грн., ПДВ 51673,20 грн.;
		- ТОВ «Редо» згідно договору поставки №020702 від 02.07.2012, видаткової накладної № РН-270701 від 27.07.2012 на суму 138655,00 грн., ПДВ 23109,17 грн.;
		- ПрАТ «Укрзахіденерго» згідно договору поставки № 020902 від 07.09.2012, видаткової накладної № РН-270921 від 27.09.2012 на суму 235789,09 грн., ПДВ - 39298,18 грн.;
		- ТОВ «Західно-Український автомобільний дім» згідно договору поставки № 291003 від 29.10.2012, видаткових накладних: № РН-301010 від 30.10.2012 на суму 188600,76 грн., в т.ч. ПДВ - 31433,46 грн., № РН301011 від 30.10.2012 на суму 195879,92 грн., в т.ч. ПДВ - 32646,65 грн., № РН-301014 від 30.10.2012 на суму 23654,40 грн., в т.ч. ПДВ - 3942,40 грн., № РН-301015 від 30.10.2012 на суму 9889,92 грн., в т.ч. ПДВ - 1648,32 грн.
		Разом з цим з документів, перелічених в акті перевірки, таких як: лист Львівської митниці Міндоходів № 11.4/35-2326 від 02.08.2013та письмові відповіді митних органів Республіки Польща не вбачається, що товар, який поставлявся від Techstone Universal LLP (Великобританія) та Chongqing Welluck Trading Co (Китай) на підставі договору комісії № 7/2 від 12.12.2011 та контракту № 3Т від 21.02.2012, був реалізований за цінами, нижчими від звичайних (митної вартості).
		Окрім того, під час проходження митного контролю (оформлення митних документів), зауважень щодо їх оформлення з боку посадових осіб митних органів не було.
		Також судами встановлено, що ТОВ «Торг Інвест Україна» на час ввезення товару від Techstone Universal LLP (Великобританія) та Chongqing Welluck Trading Co (Китай) на підставі договору комісії № 7/2 від 12.12.2011 та контракту № 3Т від 21.02.2012 не перебувало у господарських відносинах (не укладало договорів, господарських зобов`язань) із перевізниками ТОВ «Шум-Транс», «Sprinter LTD», «P.H.Holted Tadeusz Holicki».
		Так, відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду.
		При цьому, «звичайна ціна» встановлюється за правилами пп. 14.171 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, залежить від умов продажу товару і відповідає справедливій ринковій ціні в Україні. Відповідно до пп. 14.171 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.
		Отже, при визначенні бази оподаткування ПДВ операцій з реалізації платником податку на території України попередньо імпортованого ним товару, звичайна ціна та митна вартість, що є умовною розрахунковою величиною, яка розраховується відповідно до положень Митного кодексу України і застосовується при  переміщенні товарів через митний кордон України, не є тотожними і не можуть бути порівнюваними.
		Обов`язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому Законом. При проведенні перевірки платника податку, податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов`язаний обґрунтувати рівень договірних цін і послатися на норму пп. 14.171 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України.
		При цьому, митна вартість товару використовується виключно в цілях митного оподаткування товарів і ведення митної статистики. Якщо товари продані за ціною, вищою від контрактної (фактурної), але нижчою від митної, база обкладення ПДВ визначається виходячи з продажної вартості товару.
		Зважаючи на викладене, касаційний суд погоджується з позицією судів попередніх інстанцій про необґрунтованість  висновку податкового органу про те, що митна вартість товару є його звичайною ціною.
		Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що реальність господарських операцій позивача з ТОВ «Південна Фортеця» та ТОВ «Будівництво плюс», підтверджується первинними документами податкового обліку, які характерні для такого роду господарських взаємовідносин та обов`язковість ведення яких передбачена нормами законодавства України.
		Відповідно до п. 198.2 статті 198 Податкового кодексу України  датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
		Як визначено в статті 201 ПК України, платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов`язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201 ПК України).
		Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов`язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом (пункт 201.6 статті 201 ПК України).
		Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, встановлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами (пункт 198.6 статті 198 ПК України).
		Згідно пункту 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
		Згідно підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
		Проведення господарських операцій суб`єкта господарювання, за змістом статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Згідно частини 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» на даних бухгалтерського обліку базується фінансова, податкова, статистична та інша звітність. Таким чином первинні документи по відображенню господарчих операцій є основою для податкового обліку.
		Зважаючи на вимоги вищенаведених норм попередні судові інстанції, вирішуючи спір по суті, дійшли правильного висновку, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту та складу витрат наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів, робіт та послуг з метою їх використання у власній господарській діяльності, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами, які містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.
		Судами були досліджені всі первинні документи та встановлено дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум, віднесених до податкового кредиту та складу витрат на підставі податкових накладних, виданих контрагентами.
		Враховуючи вищенаведене, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, не спростованими доводами касаційної скарги, про наявність законних підстав для задоволення позову. 
		Суд касаційної інстанції визнає, що суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.
		Відповідно до частини третьої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 343, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України, 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21.01.2014 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.03.2016 - без змін.
		2. Стягнути з Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області (ЄДРПОУ - 39508163) до спеціального фонду Державного бюджету України на рахунок Держаної судової адміністрації України (отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП, код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача 31211256026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір за подання касаційної скарги в розмірі 4955 (чотири тисячі п`ятдесят п`ять) грн. 04 коп.
		3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. 
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		В.П. Юрченко
		І.А. Васильєва 
		 С.С. Пасічник ,
		Судді Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...