Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/16824/19-к : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 21.08.2019. Забезпечено надання загального доступу: 22.08.2019.
Дата набрання законної сили: 19.08.2019
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		КИЇВСЬКИЙ AПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		 
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		13 серпня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
		головуючого судді  ОСОБА_1 ,
		суддів  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 
		секретарів  ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
		за участю
		прокурора  ОСОБА_6 ,
		представника власника майна  ОСОБА_7 ,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Києві матеріали за апеляційною скаргою представника ОСОБА_7 , в інтересах ТОВ «ФОРТАБУД» на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01 квітня 2019 року, 
		 
		ВСТАНОВИЛА:
		 
		Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва військової прокуратури центрального регіону України ОСОБА_8 та накладено арешт на земельну ділянку, розташовану за адресою; м. Київ, вул. Бориспільська, 18 (кадастровий номер 8000000000:63:389:0056), яка на праві власності зареєстрована за Установою «28 правління Начальника робіт», із забороною розпоряджатись даною земельною ділянкою та використовувати її будь-яким чином.
		В ухвалі слідчий суддя вказав, що прокурором у клопотанні доведено необхідність накладення арешту на зазначене в клопотанні майно, оскільки в органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що вказане майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу, набуте кримінально протиправним шляхом, визнано речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні та метою такого арешту є забезпечення зберігання речових доказів, тому слідчий суддя з метою забезпечення кримінального провадження та можливого використання майна як доказу у кримінальному провадженні, розумності та співмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також враховуючи правову підставу для арешту майна та наслідки арешту майна для інших осіб, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання про арешт майна.
		Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді представник ОСОБА_7 , в інтересах ТОВ «ФОРТАБУД» подав апеляційну скаргу в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, пропущений з поважної причини, якою є проведення засідання без виклику і таємно від власника майна, ухвалу слідчого судді скасувати у зв`язку з істотними порушеннями кримінального процесуального закону та невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження.
		Як стверджує представник в своїй апеляційній скарзі, клопотання процесуального керівника про арешт земельної ділянки мотивовано тим, що внаслідок укладення в 2015-2016 роках ряду цивільно-правових угод та проведення певних реєстраційних дій, які здійснювалися на підставі підроблених документів, Держава втратила право розпоряджатися земельною ділянкою за адресою м. Київ, вул. Бориспільська, 18 (кадастровий номер 8000000000:63:389:0056). При цьому не зазначено конкретних обставин вчинення будь-якого злочину, не міститься інформації в чому саме полягає незаконна діяльність Установи «28 Управління Начальника Робіт», ТОВ «Фортабуд», або інших осіб. Крім того, не зазначено яка шкода спричинена в результаті неправомірних дій. Відсутнє і посилання на докази, що підтверджують необхідність накладення арешту. Доказів придбання земельної ділянки, а тим більше «кримінально протиправним шляхом», будь-якою особою не надано.
		Апелянт посилається на те, що згідно з Договором «Про будівництво житлового комплексу по вул. Бориспільській, 18 у Дарницькому районі м. Києва», що 05 січня 2016 року укладений між Державною організацією Установа «28 Управління начальника робіт» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фортабуд», останнє прийняло на себе виконання частини функцій замовника з будівництва житлового комплексу, будівництво якого планується на земельній ділянці за адресою: вул. Бориспільська, 18 у Дарницькому районі м. Києва.Вказаний Договір на даний час є чинним, сторонами не розривався та у встановленому порядку не припинявся.
		При цьому, звертає увагу, що земельна ділянка не вибула з державної власності, оскільки, як і раніше належить ДО «Установа «28 Управління начальника робіт», яке входить до складу Міністерства оборони України. Питання про зміну статусу земельної ділянки ніколи не поставало, а укладені цивільно-правові договори не передбачають зміну власника землі.
		Окрім того, на час підписання Договору про будівництво, ТОВ «Фортабуд» було представлено повний пакет документів, що підтверджують повноваження ДО «Установа «28 Управління начальника робіт» на вчинення такого правочину.
		Представник вказує, що керуючись принципом єдності та неподільності земельної ділянки та розміщеного на ній об`єкту нерухомого майна, застосування арешту земельної ділянки, кадастровий номер: 8 000 000 000:63:389:0056, без врахування інтересів ТОВ «Фортабуд» та 3-х осіб - інвесторів, є непропорційним втручанням в право на мирне володіння майном, що беззаперечно становить порушення ст. 1 Протоколу 1 до Конвенції.
		Заборона подальшого розпорядження та використання будь-яким чином земельної ділянки перешкоджає законній господарській діяльності, та може спричинити невиправдані збитки та претензій фінансового характеру як з боку інших суб`єктів господарювання, учасників процесу будівництва Об`єкту, так і зі сторони довірителів фонду фінансування будівництва виду А «ЖК «Чарівне місто».
		Крім того, представник ТОВ «Фортабуд» зазначає, що майно, на яке накладено арешт, не відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, оскільки матеріали не містять доказів того, що дане майно є предметом кримінального правопорушення чи містить на собі його сліди або того, що ТОВ «Фортабуд» має будь-яке відношення до кримінального правопорушення, що розслідується. Винесення постанови про визнання майна речовим доказом не спростовує зазначених вище обставин і не є беззаперечним фактом для застосування арешту.
		Стверджує, що в ухвалі не наведено достатніх правових підстав для арешту майна, як того вимагає п. 1 ч. 2 ст. 173 КПК України. Також апелянт звертає увагу, що у зазначеному кримінальному провадженні жодній особі не повідомлено про підозру, розмір шкоди не встановлено.
		Заслухавши доповідь судді, пояснення представника власника майна, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити в повному обсязі, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
		З огляду на те, що розгляд клопотання прокурора про арешт майна відбувся без участі представників власника, володільців майна та заінтересованих осіб, а апеляційна скарга була подана у встановлений законом строк після того, як апелянт отримав копію ухвали, строк на апеляційне оскарження порушений не був. 
		Як вбачається з наданих апеляційному суду матеріалів, Слідчим відділом військової прокуратури Центрального регіону України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 4201900000000456 від 28 лютого 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 382, ст. 356, ч. 1 ст. 272 КК України.
		01 квітня 2019 року прокурор другого відділу процесуального керівництва військової прокуратури центрального регіону України ОСОБА_8 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на земельну ділянку, розташовану за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 18 (кадастровий номер 8000000000:63:389:0056), яка на праві власності зареєстрована за Установою «28 правління Начальника робіт», із забороною розпоряджатись даною земельною ділянкою та використовувати її будь-яким чином.
		Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01 квітня 2019 року клопотання прокурора про арешт майна було задоволено та накладено арешт на вказану земельну ділянку.
		Разом з тим, дослідивши обставини провадження, слідчий суддя, як вважає колегія суддів, дійшов до помилкового висновку про необхідність накладення арешту на вказане вище майно.
		Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення,слідчий суддя, згідно ст. ст.94,132 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
		Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
		У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).
		У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону.
		Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
		Згідно з ч. 2ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:
		1) збереження речових доказів;
		2) спеціальної конфіскації;
		3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
		4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
		Згідно з ч. 3ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст.98 КПК України.
		Відповідно дост. 98 КПК Україниречовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
		Органом досудового розслідування у клопотанні про накладення арешту на майно зазначено, що арешт на майно необхідно накласти з метою збереження речових доказів, за наявності обставин, які підтверджують, що незастосування заборони розпорядження майном призведе до зникнення, втрати, перетворення чи передачі цього майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
		Однак, слідчимне доведено існування правових підстав для накладення арешту на майно, передбачених ч. 2ст. 170 КПК України, про які вказано у його клопотанні, оскільки ним не надано доказів, що земельна ділянка, розташована за адресою; м. Київ, вул. Бориспільська, 18 (кадастровий номер 8000000000:63:389:0056), яка на праві власності зареєстрована за Установою «28 правління Начальника робіт», відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 КПК України, у зв`язку із чим винесена постанова прокурора першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Генеральної прокуратури України ОСОБА_9 від 16 лютого 2018 року про визнання вказаної земельної ділянки речовим доказом є формальною. 
		Крім того, вказаною постановою прокурора земельна ділянка визнана речовим доказом у кримінальному проваджені № 42014100000001671 від 16 грудня 2014 року, а з клопотанням про арешт майна прокурор звертався у рамках іншого кримінального провадження, а саме № 4201900000000456 від 28 лютого 2019 року. Будь які дані про об`єднання чи виділення кримінальних проваджень до клопотання про арешт майна прокурором не долучено та не надано в судах першої та апеляційної інстанцій.
		Отже, як вважає колегія суддів, у даному кримінальному провадженні відсутні правові підстави для накладення арешту на майно з метою забезпечення збереження речових доказів, на які посилається орган досудового розслідування та слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі, оскільки прокурором не надано доказів на підтвердження вказаних обставин, а за наявних матеріалів дане твердження є передчасним та таким, що ґрунтується на припущеннях.
		Також колегія суддів звертає увагу, що ні прокурор в клопотанні, ні слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі, в порушення відповідно ст. ст. 171, 173 КПК України, не оцінили розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для власника майна та третіх осіб.
		В порушення вказаних вимог закону, слідчим суддею, при накладенні арешту на вказану земельну ділянку не було враховано інтересів, як володільця майна  ДО «Установа «28 Управління начальника робіт», з користування якого земельна ділянка не виходила, так і третіх осіб - ТОВ «Фортабуд» та інвесторів, які вклали кошти в будівництво об`єктів нерухомості і на даний час вже збудовано 6-секційний житловий комплекс на рівні 11-15 поверхів , що складає близько 70% готовності цегляного каркасу без врахування внутрішнього оздоблення. Представники інвесторів з`являлися в судові засідання апеляційного суду, де в доступній їм формі висловлювали свою позицію, що є проявом суспільного інтересу, ігнорувати який колегія суддів не вправі.
		Як правильно зазначає в апеляційні скарзі представник зазначене є непропорційним втручанням в право на мирне володіння майном, що беззаперечно становить порушення ст. 1 Протоколу 1 до Конвенції.
		На підставі вищевикладених обставин, які свідчать про неповноту та однобічність судового розгляду, а також про наявність істотних порушень вимог кримінального процесуального закону ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, а апеляційна скарга підлягає задоволенню, з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання прокурорапро накладення арешту на майно за недоведеності необхідності арешту майна, який при викладених у клопотанні обставинах явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власника майна, третіх осіб, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження.
		 
		Керуючись ст.ст.170,171,307,309,376, 405,407,422 КПК України, колегія суддів, -
		ПОСТАНОВИЛА:
		 
		Апеляційну скаргу представника ОСОБА_7 , в інтересах ТОВ «ФОРТАБУД» - задовольнити.
		Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01 квітня 2019 року, якою задоволено клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва військової прокуратури центрального регіону України ОСОБА_8 та накладено арешт на земельну ділянку, розташовану за адресою; м. Київ, вул. Бориспільська, 18 (кадастровий номер 8000000000:63:389:0056), яка на праві власності зареєстрована за Установою «28 правління Начальника робіт», із забороною розпоряджатись даною земельною ділянкою та використовувати її будь-яким чином  скасувати. 
		Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва військової прокуратури вентрального регіону України ОСОБА_8 про накладення арешту на земельну ділянку, розташовану за адресою; АДРЕСА_1 (кадастровий номер 8000000000:63:389:0056), яка на праві власності зареєстрована за Установою «28 правління Начальника робіт», із забороною розпоряджатись даною земельною ділянкою та використовувати її будь-яким чином  відмовити.
		Ухвала набирає законної сили з часу проголошення і оскарженню не підлягає.
		Судді:
		 
		 
		 
		 _______________  _______________  _____________
		 ОСОБА_1    ОСОБА_2  ОСОБА_3 
		 
		 
		 
		Справа №11-сс/824/2602/2019
		Категорія: ст.171 КПК України
		Слідчий суддя у суді першої інстанції  ОСОБА_10 
		Доповідач в суді апеляційної інстанції  ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...