Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 243/3483/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи окремого провадження; Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них:.
Надіслано для оприлюднення: 22.08.2019. Зареєстровано: 23.08.2019. Забезпечено надання загального доступу: 27.08.2019.
Дата набрання законної сили: 24.08.2019
Номер судового провадження: 2-о/243/577/2019

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Єд. унік. № 243/3483/19
		Провадження № 2-о/243/577/2019
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		13 серпня 2019 року  м. Слов`янськ 
		 
		Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
		 
		Головуючого судді Старовецького В.І.
		за участю секретаря судового засідання Каліух К.М.
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Слов`янського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , за участю заінтересованих осіб Міністерства соціальної політики України, Російської Федерації про встановлення факту, що має юридичне значення,-
		ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_1 , за участю заінтересованих осіб Міністерства соціальної політики України, Російської Федерації звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, яку мотивував тим, що 20.03.2015    року він був призваний на військову службу Слов`янським об`єднаним міським військовим комісаріатом Донецької області по мобілізації. На підставі наказу МОУ № НОМЕР_1 від 14.12.2015 року йому було присвоєно звання молодшого лейтенанта та призначено на посаду командира взводу механізованої роти механізованого батальйону військової частини польова пошта НОМЕР_2 . В період з 31.03.3016 року по 19.05.2016 року, з 04.06.2016 року по 30.06.2016 року та з 15.07.2016 року по 30.10.2016 року заявник приймав безпосередню участь в бойових діях на Сході України, забезпеченні їх проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі проведення бойових дій на території Донецької та Луганської областей. Станом на 13.06.2016 року підрозділ військової частини польова пошта НОМЕР_2 був дислокований поблизу ВОП № 5338/3 «СОВА», в районі шахти Південна (смт. Південне, м. Торецьк, Донецька область).
		У той же час, як вбачається з коментаря прес-служби Краматорської місцевої прокуратури від 13.06.2016 року, 13 червня 2016 року з 00 годин 30 хвилин до 02 години 00 хвилин з боку незаконних озброєних формувань окупаційної адміністрації Російської Федерації на території Донецької області було здійснено артилерійський обстріл околиць міста Торецька Донецької області, який знаходиться на підконтрольній українській владі території. Повідомляється, що внаслідок обстрілу було пошкоджено кілька житлових будинків передмістя, від прямого влучання в один з них загинула 84-річна мешканка м. Артемове. Також отримав осколкове поранення один український військовослужбовець.
		У статті «Наслідки обстрілу бойовиками Торецька. ВІДЕО» від 13.06.2016 року, розміщеній на Інтернет-сайті «ЦЕНЗОР.НЕТ» зазначається, що у ніч з 12 на 13 червня 2016 року російські окупаційні війська з артилерії здійснили обстріл приватного сектора міста Торецьк Донецької області (колишній Дзержинськ). Унаслідок цих обстрілів зруйновано кілька будинків мирних громадян, загинула жінка 1932 року народження.
		Зі статті під назвою «В результаті артобстрілу бойовиками Торецька поранений військовослужбовець» від 13.06.2016 року, опублікованій на Інтернет-сайті «РБК-Україна», також стало відомо, що 13 червня 2016 року з 00 годин 30 хвилин до 02 години 00 хвилин російські найманці обстріляли околиці Торецька (Донецької області), в результаті якого український військовослужбовець отримав осколкове поранення.
		Дані статей, як і ціла низка іншої інформації, що міститься на сторінках Інтернет- видань та в офіційних джерелах, підтверджують участь у бойових діях регулярних військ Російської Федерації поблизу ВОП № 5338/3 «СОВА», в районі шахти Південна (смт. Південне, м. Торецьк, 
		 
		 
		 
		Донецька область), і саме цим військам протистояли військові української армії, що відносились до складу військової частини польова пошта НОМЕР_2 , в якій заявник, ОСОБА_1 , проходив військову службу.
		13.06.2016 року близько 02 години 00 хвилин під час мінометного обстрілу АДРЕСА_1 ОСОБА_1 отримав осколкове вогнепальне поранення. Першу медичну допомогу отримав на місці поранення від медиків військової частини у медичному пункті батальйону. Пізніше був доправлений до хірургічного відділення Центральної міської лікарні м. Торецьк з діагнозом: осколкове вогнепальне поранення задньої поверхні правого стегна. Також перебував на обстеженні і лікуванні: в 65 ВМГ з 07.09.2016 року по 09.09.2016 року; в ВМКЦ Північного регіону з 09.09.2016 року по 14.09.2016 року; в НВМКЦ «ГВКГ» з 10.11.2016 року по 01.12.2016 року.
		Свідоцтвом про хворобу № 1385 від 01.12.2016 року, виданим Госпітальною ВЛК терапевтичного профілю НВМКЦ «ГВКГ» МО України на ім`я ОСОБА_1 , вставлено, що «Новоутворення м`яких тканин долонної поверхні нігтьової фаланги II пальцевої кістки без порушення функції. Стороннє тіло (металевий осколок) м`яких тканин основної фаланги II пальця лівої кисті без порушення функції» - поранення, так, пов`язане з проходженням військової служби. Згідно з п.13 Свідоцтва про хворобу № 1385 від 01.12.2016 року Госпітальної ВЛК терапевтичного профілю НВМКЦ «ГВКГ» МО України ОСОБА_1 визнаний обмежено придатним до військової служби. Відповідно до витягу з наказу командира військової частини польова пошта НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 24.02.2017 року № 57 ОСОБА_1 , було виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення. 21.11.2015 року заявнику було видано посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_3 , на підставі якого він має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій. Саме в результаті збройної агресії та воєнного конфлікту, який був розпочатий Російською Федерацією проти України ОСОБА_1 отримав поранення 13.06.2016    року поблизу н.п. Торецьк Донецької області.
		Заявник вказує, що п. 12 Свідоцтва про хворобу № 1385 від 01.12.2016 року, виданого на ім`я ОСОБА_1 , як і інші документи, що відповідно до законодавства встановлюють причинний зв`язок травм (поранень, контузій, каліцтв) не визначають причинно-наслідкового зв`язку цих поранень із збройною агресією Російської Федерації проти України, що необхідно йому для досягнення мети звернення - набуття ним статусу жертви міжнародного збройного конфлікту. Вважає, що внаслідок саме військової агресії Російської Федерації на території Донецької області України було порушено його право на життя і здоров`я, передбачене статтею 27 Конституції України, ст. 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року. Посилаючись на вказані обставини, заявник просить суд встановити юридичний факт його поранення при виконанні обов`язку військової служби 13 червня 2016 року поблизу н.п. Торецьк Донецької області внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.
		Заявник ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, до судового засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, заявлені вимоги підтримав у повному обсязі (а.с.121 т.2).
		Представник заявника ОСОБА_2 про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, до судового засідання не з`явився, надав заяву, в якій на задоволенні вимог наполягав та просив розгляд справи провести без його участі (а.с.122 т.2).
		Представник Міністерства соціальної політики України про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, до судового засідання не з`явився, надав клопотання, в якому просив розглядати справу без його участі (а.с.123 т.2).
		Представник Російської Федерації в особі Посольства Російської Федерації в Україні про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи, до судового засідання не з`явився, причини своєї неявки не повідомив (а.с.118 т.2).
		Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
		Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті, суд встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.
		20.03.2015 року ОСОБА_1 був призваний на військову службу Слов`янським об`єднаним 
		 
		 
		 
		міським військовим комісаріатом Донецької області по мобілізації  діловодом відділення офіцерів запасу і кадрів, ВОС  901074 А, що підтверджується витягом з наказу військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 (по стройовій частині) № 26 від 20.03.2015 року (а.с.27 т.1).
		На підставі наказу МОУ № 1037 від 14.12.2015 року ОСОБА_1 було присвоєно звання молодшого лейтенанта та призначено на посаду командира взводу механізованої роти механізованого батальйону військової частини польова пошта НОМЕР_2 , що підтверджується посвідченням офіцера серії НОМЕР_4 від 12.01.2016 року (а.с.28-29 т.1).
		Згідно довідки Військової частини польова пошта НОМЕР_2 № 2/1/1563 від 24.02.2017 року молодший лейтенант ОСОБА_1 у період з 31.03.2016 року по 19.05.2016 року, та з 04.06.2016 року по 30.06.2016 року, та з 15.07.2016 року по 30.10.2016 року приймав безпосередньо участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей (а.с.30 т.1).
		З довідки лікаря травматолога «Центральної міської лікарні» слідує, що ОСОБА_1 13.06.2016 року о 02 годині 30 хвилин отримав травму під час обстрілу на позиції в районі Шахти Південна, а саме осколкове вогнепальне поранення задньої поверхні правого стегна (а.с.89 т.1).
		Відповідно до довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) військовослужбовця військової частини пп НОМЕР_2 № 2/3221, молодший лейтенант ОСОБА_1 13.06.2016 року о 02 годині 00 хвилин під час мінометного обстрілу ВОПу № 5338/3 «СОВА» 82 мм одержав осколкове вогнепальне поранення задньої поверхні правого стегна, під час обстрілу знаходився в засобах особистого захисту (бронежилет, каска) (а.с.90-91 т.1). 
		За фактом поранення військовослужбовця молодшого лейтенанта ОСОБА_1 командиром військової частини польова пошта НОМЕР_2 «Про призначення службового розслідування за фактом поранення військовослужбовця 3 механізованого батальйону» № 1190 від 17.06.2016 року було видано Наказ, згідно якого заступника командира 3 механізованого батальйону по роботі з особовим складом військової частини  польова пошта НОМЕР_2 підполковника ОСОБА_3 в термін до 23.06.2016 року було зобов`язано провести службове розслідування за даним фактом (а.с.84-86 т.1).
		Згідно акту проведення службового розслідування було встановлено, що 13.06.2016 року о 02 годині 00 хвилин під час мінометного обстрілу ВОП № 5338/3 «СОВА» молодший лейтенант ОСОБА_1 отримав осколкове поранення. Оскільки осколкове поранення військовослужбовця було легким, поранення він одразу не відчув, та на другий день відчув різку біль у правому стегні. Після чого був доправлений до хірургічного відділення міської лікарні м. Торецьк з діагнозом: осколкове вогнепальне поранення задньої поверхні правого стегна. Поранення військовослужбовця молодшого лейтенанта ОСОБА_1 сталося при виконанні службових обов`язків по захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України. 13.06.2016 року о 02 годині 00 хвилин під час мінометного обстрілу 82 мм ВОП № 5338/3 «СОВА» військовослужбовець був в засобах індивідуального захисту, а саме в касці і бронежилеті в тверезому стані (а.с.80-83 т.1).
		Наказом командира військової частини польова пошта НОМЕР_2 «Про результати службового розслідування за фактом поранення військовослужбовців 3 механізованого батальйону» № 1191 від 17.06.2016 року було встановлено, що службове розслідування відносно ОСОБА_1 вважається закінченим (а.с.87-88 т.1).
		Згідно свідоцтва про хворобу № 1385 від 12.12.2016 року, поранення ОСОБА_1 , а саме новоутворення м`яких тканин долонної поверхні нігтьової фаланги ІІ пальця лівої кисті без порушення функції. Стороннє тіло (металевий осколок) м`яких тканин основної фаланги ІІ пальця лівої кисті без порушення функції, пов`язане з проходженням військової служби (а.с.92-93 т.1).
		Відповідно до витягу з наказу командира військової частини польова пошта НОМЕР_2 (по стройовій частині) № 57 від 24.02.2017 року, молодшого лейтенанта ОСОБА_1 , командира механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону військової частини пп НОМЕР_2 було увільнено від займаної посади та направлено для подальшого проходження військової служби до військової частини НОМЕР_5 та з 24.02.2017 року його було виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення (а.с.94 т.1).
		ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасник бойових дій, що підтверджено відповідним посвідченням (а.с.95 т.1).
		Постановою Верховної Ради України «Про Заяву Верховної Ради України» «Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків» № 337-VIII від 21 квітня 2015 року було схвалено текст Заяви Верховної Ради України «Про відсіч збройній агресії Російської 
		 
		 
		 
		Федерації та подолання її наслідків». З аналізу даної заяви вбачається, що 20 лютого 2014 року були зафіксовані перші випадки порушення Збройними Силами Російської Федерації порядку перетину державного кордону України в районі Керченської протоки та використання підрозділів збройних сил Російської Федерації, розташованих в Криму, що знаходились там відповідно до Угоди між Україною і Російської Федерацією про статус та умови перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України від 28 травня 1997 року, для блокування українських військових частин.
		З даної заяви Верховної Ради України слідує, що 27 лютого 2014 року збройні підрозділи спеціального призначення Головного розвідувального управління Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації захопили будівлі Ради Міністрів та Верховної Ради Автономної Республіки Крим. Водночас, відбулось створення і озброєння нерегулярних збройних формувань найманців з числа місцевих жителів, якими керували офіцери спецслужб і Збройних Сил Російської Федерації, а Чорноморський флот Російської Федерації заблокував українські порти, де знаходились кораблі Військово-Морських Сил України. В подальшому, лідер партії «Русское единство» Сергій Аксьонов проголосив себе головою Ради Міністрів Автономної Республіки Крим та закликав президента Російської Федерації «забезпечити мир і спокій в Криму». У відповідь на цей заклик Президент Російської Федерації звернувся до Ради Федерацій Федеральних зборів Російської Федерації, яка своєю постановою від 1 березня 2014 року надала згоду на використання на території України Збройних Сил Російської Федерації. Як наслідок, це призвело до збройного захоплення і воєнної окупації невід`ємної частини України - Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.
		Нелегітимно сформована в умовах російської воєнної окупації виконавча влада Автономної Республіки Крим 16 березня 2014 року провела референдум про входження Автономної Республіки Крим до складу Російської Федерації, однак результати референдуму не були визнані жодною країною світу, крім Російської Федерації, що підтверджується Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН 68/262 від 27 березня 2014 року «Територіальна цілісність України».
		17 березня 2014 року Верховна Рада Автономної Республіки Крим, розпущена постановою Верховної Ради України від 15 березня 2014 року № 891-VІІ, всупереч цьому проголосила Крим незалежною державою. 18 березня 2014 року самозвані представники Верховної Ради Автономної Республіки Крим підписали з президентом Російської Федерації «Договір про прийняття до Російської Федерації Республіки Крим і створення у складі Російської Федерації нових суб`єктів».
		21 березня 2014 року владою Російської Федерації було прийнято Федеральний конституційний закон «О принятии в Российскую Федерацию Республики Крым и образовании в составе Российской Федерации новых субъектов - Республики Крым и города федерального значения Севастополя».
		Згідно зі ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» № 1207-VІІ від 15.04.2014 року, із змінами і доповненнями, Республіка Крим та місто Севастополь визнано тимчасово окупованою територією України із зазначенням дати початку тимчасової окупації - 20 лютого 2014 року.
		Незаконно анексувавши Республіку Крим, Росія продовжила свою військову агресію по відношенню до України, розпочавши в квітні 2014 року другу фазу збройної агресії проти України, коли контрольовані, керовані і фінансовані спецслужбами Російської Федерації озброєні формування проголосили створення «Донецької народної республіки» (07 квітня 2014 року) та «Луганської народної республіки» (27 квітня 2014 року).
		Згідно з постановою Верховної Ради України «Про Заяву Верховної Ради України» «Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків», від 21 квітня 2015 року №337-VIII, зазначені події на сході України відбувалися за наступними обставинами.
		Протягом травня 2014 року самозвані лідери «ДНР» та «ЛНР», серед яких було багато громадян Російської Федерації, у неконституційний спосіб організували проведення фіктивних референдумів про відокремлення цих нелегітимних утворень від України. Під приводом і з метою їхньої підтримки на територію України були заслані розвідувально-диверсійні групи, які очолювали кадрові офіцери Головного розвідувального управління Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації, формування російського козацтва та укомплектований чеченцями - громадянами Російської Федерації, батальйон «Восток», а також були задіяні такі озброєні групи найманців як «Русский сектор» та «Оплот». За їхньої участі відбулися захоплення адміністративних будівель у багатьох населених пунктах Донецької та Луганської областей, здійснено збройні напади на частини українських Сухопутних військ та літаків Повітряних сил Збройних Сил України.
		11 травня 2014 року на окупованій території Донецької і Луганської областей відбувся 
		 
		 
		 
		референдум щодо самовизначення в Луганському та Донецькому регіонах з метою відокремлення та проголошення так званих «Луганської Народної Республіки» та «Донецької Народної Республіки». Однак, такий референдум, як і проголошені утворення, а саме «Луганська Народна Республіка» та «Донецька Народна Республіка» не були визнані ані національним законодавством, ані міжнародною спільнотою.
		На засіданні Ради Безпеки ООН, яке відбулося 29 серпня 2014 року в зв`язку з агресією Російської Федерації проти України, делегація України заявила: «Росія розпочала безпосереднє воєнне вторгнення на материкову частину України із застосуванням своїх регулярних збройних сил».
		Нерегулярні збройні формування, задіяні Російської Федерацією у агресивній війні проти України, систематично підкріплювалися російськими найманцями з числа звільнених у запас військовослужбовців Збройних Сил Російської Федерації та постачанням зброї і військової техніки, включаючи танки, артилерійські системи, протитанкові засоби та сучасні зенітно-ракетні комплекси, які постачалися з території РФ. Це підтверджувалося поясненнями численно затриманих військовослужбовців Збройних Сил Російської Федерації.
		Підтвердженням окупації Російською Федерацією, як країною агресором, частини території Луганської і Донецької областей, є факти здійснення нею активних дій щодо організації збройних нападів, участі в них та постачання для цього на територію України зброї та особового складу військ Російської Федерації.
		На підтвердження вищевикладеного заявником було надано наступне.
		1) Статті «МЗС Британії назвав прикрим фактом референдум на Донбасі» та «Держдепартамент США знову заявив про невизнання референдумів на Донбасі» від 11 травня 2014 року, що опубліковані на інтернет - порталі Кореспондент.net, статтю на інтернет - порталі Новини Укрінформ «ЄС не визнає «референдум» на сході України» від 12 травня 2014 року (а.с. 31-33 т.1).
		2) Дані прес-центру Служби безпеки України від 03 липня 2014 року, 12 липня 2014 року, 15 липня 2014 року (а.с.34-36 т.1).
		3) Звіт незалежної неурядової правозахисної організації Міжнародне партнерство за права людини разом із Норвезьким Гельсінським Комітетом та Українською Гельсінською Спілкою «Звідки відкрили вогонь? Розслідування транскордонних атак на сході України» від 29.06.2016 року, що опубліковані на інтернет  порталі Iphronline.org (а.с. 37-62 т.1).
		4) Статті на інтернет-порталах «Bellingcat опублікував карту обстрілів України з території Росії» від 22.12.2017 року, «Обстріл околиць м. Торецька Донецької області прокуратура кваліфікує як терористичний акт» від 13.06.2016 року, «Наслідки обстрілу бойовиками Торецька. ВІДЕО» від 13.06.2016 року, «В результаті артобстрілу бойовиками Торецька поранений військовослужбовець» від 13.06.2016 року (а.с.63-64, 76-79 т.1).
		5) Резолюція Парламентської Асамблеї Ради Європи №1988 від 09.04.2014 року, Резолюція Європарламенту (2014/2965 (RSP)) від 15.01.2015 року, Резолюція Парламентської Асамблеї Ради Європи №2067 від 25.06.2015 року (а.с.65-75 т.1).
		Відповідно до ст.1 Закону України «Про оборону України» від 06 грудня 1991 року № 1932-ХІІ, збройна агресія - це застосування іншою державою або групою держав збройної сили проти України. Збройною агресією проти України вважається будь-яка з таких дій, зокрема: вторгнення або напад збройних сил іншої держави або групи держав на територію України, а також окупація або анексія частини території України; напад збройних сил іншої держави або групи держав на військові сухопутні, морські чи повітряні сили або цивільні морські чи повітряні флоти України.
		За наслідками військової агресії Російської Федерації прийнято постанову Верховної Ради України від 17 березня 2015 року № 254-VІІІ «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями», якою визнано тимчасово окупованими територіями окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської областей, в яких відповідно до Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування до моменту виведення усіх незаконних збройних формувань, російських окупаційних військ, їх військової техніки, а також бойовиків та найманців з території України та відновлення повного контролю України за державним кордоном України.
		Відповідно до абз. 2 Постанови Верховної Ради України «Про Заяву Верховної Ради України про визнання Україною юрисдикції Міжнародного кримінального суду щодо скоєння злочинів проти людяності та воєнних злочинів вищими посадовими особами Російської Федерації та керівниками терористичних організацій «ДНР» та «ЛНР», які призвели до особливо тяжких 
		 
		 
		 
		наслідків та масового вбивства українських громадян» від 04 лютого 2015 року №145-VІІІ, зазначено, що з 20 лютого 2014 року проти України триває збройна агресія Російської Федерації та підтримуваних нею бойовиків-терористів, під час якої було анексовано Республіку Крим та місто Севастополь, які є частиною території незалежної та суверенної держави Україна, окуповано частину Донецької та Луганської областей України, загинуло тисячі громадян України, серед яких діти, поранено тисячі осіб, зруйновано інфраструктуру цілого регіону, сотні тисяч громадян вимушені були покинути свої домівки.
		Також Постановою Верховної Ради України від 27 січня 2015 року № 129-VІІІ законодавчий орган України затвердив Звернення до Організації Об`єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором.
		Силові дії Російської Федерації, що тривають з 20 лютого 2014 року, є актами збройної агресії відповідно до пунктів «а», «b», «c», «d» та «g» статті 3 Резолюції 3314 (ХХIХ) Генеральної Асамблеї ООН «Визначення агресії» від 14 грудня 1974 року.
		Військові дії Російської Федерації на території України були визнані та засуджені рядом міжнародних інстанцій.
		Отже, при вирішенні даної справи знайшов своє підтвердження факт збройної (військової) агресії Російської Федерації відносно України, що є загальновідомим.
		Відповідно до довідки про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпечення її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України № 2/1/1563 від 24 лютого 2017 року, виданої командиром військової частини польова пошта НОМЕР_2 , солдат ОСОБА_1 дійсно у період з 31 березня 2016 року по 19 травня 2016 року, та з 04 червня 2016 року по 30 червня 2016 року, та з 15 липня 2016 року по 30 жовтня 2016 року безпосередньо приймав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей (а.с.30 т.1).
		Вищевикладені обставини справи встановлюють причинний зв`язок між пораненням ОСОБА_1 13 червня 2016 року поблизу н.п. Торецьк Донецької області та обставинами того, що він в цей час проходив військову службу та безпосередньо брав участь у проведенні антитерористичної операції на території України по захисту її незалежності, суверенітету та територіальної цілісності, що межує з територією, тимчасово окупованою в результаті збройної агресії Російської Федерації проти України.
		Отже, в результаті саме збройної агресії та воєнного конфлікту, розпочатих Російською Федерацією, ОСОБА_1 було поранено, внаслідок чого і було порушено право заявника на життя та здоров`я, що гарантовано ст. 27 Конституції України та про що йдеться і в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року.
		В той же час, Конвенцією про поліпшення долі поранених і хворих у діючих арміях, яка ратифікована Україною 03 липня 19954 року (ст.ст. 2, 13), дано визначення жертви міжнародного збройного конфлікту та визначено статус особи, яка перебуває під захистом цієї Конвенції, що обумовлює виникнення прав та обов`язків, передбачених нормами міжнародного права, в тому числі і права на отримання допомоги від гуманітарних організацій (Міжнародного Комітету Червоного Хреста, Міжнародної Федерації товариства Червоного Хреста і Червоного Півмісяця і т. ін.).
		Зокрема, відповідно до ст. 13 Конвенції вона застосовується до поранених і хворих, які належать, в тому числі, і до категорії та особливого складу збройних сил сторони конфлікту.
		В той же час, зі змісту вищенаведеної Конвенції вбачається, що отримати допомогу від міжнародних гуманітарних організацій заявник може при наявності встановлення йому статусу жертви міжнародного збройного конфлікту, так як наявність у нього статусу ветерана війни  учасника бойових дій, про що свідчить відповідне посвідчення, вищевказаного статусу не визначає.
		До того ж, встановлення заявленого ОСОБА_1 юридичного факту можливе лише в судовому порядку, так як іншого порядку для вирішення цього питання чинним законодавством не передбачено.
		Отже, суд вважає, що наявні підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 щодо встановлення факту його поранення 13 червня 2016 року поблизу н.п. Торецьк Донецької області внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України з огляду на те, що факт щодо збройної агресії РФ проти України є загальновідомим і його закріплено на законодавчому рівні, оскільки юридичний факт, який просить встановити заявник, носить індивідуальний характер і стосується виключно його самого.
		 
		Крім того, згідно з ч. 2 ст. 256 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
		Як роз`яснено в постанові Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», не можуть розглядатися судами заяви про встановлення фактів, встановлення яких віднесено до компетенції відповідних органів виконавчої влади.
		Враховуючи викладене, а також те, що ОСОБА_1 , виконуючи обов`язки військової служби, був поранений в результаті збройної агресії Російської Федерації проти України та обставини того, що встановлення даного юридичного факту необхідно заявнику для виникнення у нього права для звернення до міжнародних гуманітарних організацій за отриманням допомоги, як жертві міжнародного збройного конфлікту, тому заява має бути задоволена.
		Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 259, 263, 268, 293, 294, 315 ЦПК України, суд, -
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Заяву ОСОБА_1 , за участю заінтересованих осіб Міністерства соціальної політики України, Російської Федерації про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.
		Встановити юридичний факт поранення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , при виконанні обов`язку військової служби 13 червня 2016 року поблизу н.п. Торецьк Донецької області внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.
		Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Слов`янський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.
		Повний текст рішення виготовлено 22 серпня 2019 року.
		 
		Суддя 
		Слов`янського міськрайонного суду В.І.Старовецький

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...