Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 904/982/19 : Господарські справи (до 01.01.2019); Корпоративних відносин; відшкодування збитків, завданих господарському товариству його посадовою особою.
Надіслано для оприлюднення: 23.08.2019. Зареєстровано: 23.08.2019. Забезпечено надання загального доступу: 27.08.2019.

Результат оскарження 12.11.2020 Центральний апеляційний господарський суд: скасовано рішення місцевого суду повністю та ухвалено нове рішення
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 
		ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600
		E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49,  fax (056) 377-38-63
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		19.08.2019м. ДніпроСправа № 904/982/19
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроцентр-Україна" в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарська фірма "Агростар", м. Дніпро 
		до Фізичної особи ОСОБА_1 , с. Чапаєве, Харківська область 
		про відшкодування збитків у розмірі 1 406 689,28 грн.    
		 
		Суддя  Ніколенко М.О.
		При секретарі судового засідання Захарчук А.Е.
		 
		 
		Представники:
		від позивача: Тютюнник В.А., дов. № 16/04-2019 від 16.07.2019; 
		від відповідача: не з`явився  
		 
		СУТЬ СПОРУ:
		Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроцентр-Україна" в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарська фірма "Агростар" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Фізичної особи ОСОБА_1 про відшкодування збитків у розмірі 1 406 689,28 грн.
		В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроцентр-Україна" є власником 99,9 % статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарська фірма "Агростар".
		В період з грудня 2016 року по серпень 2017 року відповідач, безпідставно провів податкові платежі в рахунок виконання податкових зобов`язань фізичних осіб - власників земельних ділянок перед бюджетом за рахунок коштів Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарська фірма "Агростар".
		При цьому, умовами договорів оренди, які були укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарська фірма "Агростар" (орендарем) і фізичними особами - власниками земельних ділянок не було передбачено обов`язку орендаря сплачувати замість орендодавців суми земельного податку.
		Ухвалою суду від 18.03.2019 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроцентр-Україна"  №б/н від б/д залишено без руху. 
		Ухвалою суду від 02.04.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне провадження у справі. Призначено підготовче засідання на 17.04.2019.
		Ухвалою суду від 17.04.2019 відкладено підготовче засідання на 28.05.2019.
		Ухвалою суду від 28.05.2019 відкладено підготовче засідання на 25.06.2019. Також ухвалою суду від 28.05.2019 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.
		Ухвалою суду від 25.06.2019  відкладено підготовче засідання на 18.07.2019.
		Ухвалою суду від 18.07.2019 закрито підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 05.08.2019.
		Ухвалою суду від 05.08.2019 відкладено розгляд справи на 19.08.2019.
		Відповідач явку свого повноважного представника у судові засідання не забезпечив, відзиву на позов не надав.
		В порядку ст. 233, 240 ГПК України, в судовому засіданні 19.08.2019 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, повідомлено строк складання повного тексту рішення.
		Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Згідно наказу № 342-к від 24.10.2012 ОСОБА_1 був призначений на посаду директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарська фірма "Агростар" та перебуваючи на даній посаді в період 24.10.2012 по 19.10.2017 був службовою особою, на яку згідно чинного законодавства України, зокрема: ст.67 Конституції України, ст.8 розділу III Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» №996-ХІУ від 16.07.1999. ст.ст. 16, 47, 168 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ (із змінами і доповненнями), покладений обов`язок та відповідальність за організацію та здійснення контролю за правильністю обчислення, та своєчасністю сплати податків, обов`язкових платежів до бюджетів та веденню господарської діяльності від імені товариства.
		Товариство з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарська фірма "Агростар", відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, здійснює вид економічної діяльності 01.11: вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.
		Так, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарська фірма "Агростар" та фізичними особами - власниками земельних ділянок було украдено низку договорів оренди відповідних земельних ділянок для здійснення господарської діяльності позивача.
		В період з грудня 2016 року по серпень 2017 року відповідач, провів податкові платежі в рахунок виконання зобов`язань фізичних осіб - власників земельних ділянок перед бюджетом зі сплати земельного податку за рахунок коштів Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарська фірма "Агростар".
		Вказане підтверджується долученими до матеріалів справи платіжними дорученнями (том 1, а.с. 139 - том 6, а.с. 231) на загальну суму 1 406 689,28 грн.
		У 2019 році за замовленням Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроцентр-Україна" була проведена аудиторська перевірка діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарська фірма "Агростар".
		За результатами проведеної аудиторської перевірки встановлено перерахування Товариством з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарська фірма "Агростар" протягом 2016 - 2017 років до бюджету сум земельного податку за фізичних осіб (орендодавців земельних ділянок) на загальну суму 1 406 689,28 грн., що не було обов`язком Товариства.
		Згідно ч. 1 ст. 80 Цивільного кодексу України, юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.
		Відповідно до ст. 88 ЦК України, у статуті товариства вказуються найменування юридичної особи, органи управління товариством, їх компетенція, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до товариства та виходу з нього, якщо додаткові вимоги щодо змісту статуту не встановлені цим Кодексом або іншим законом.
		Частиною 1 статті 92 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.
		Частиною 3 ст. 237 ЦК України встановлено, що представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
		Згідно зі ст. 97 ЦК України, управління товариством здійснюють його органи, до яких відносяться загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.
		За змістом частин 2, 3 ст. 65 Господарського кодексу України, власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів. Для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядова рада такого підприємства (у разі її утворення) призначає (обирає) керівника підприємства, який є підзвітним власнику, його уповноваженому органу чи наглядовій раді. Керівник підприємства, головний бухгалтер, члени наглядової ради (у разі її утворення), виконавчого органу та інших органів управління підприємства відповідно до статуту є посадовими особами цього підприємства. Статутом підприємства посадовими особами можуть бути визнані й інші особи.
		Частиною 5 статті 65 Господарського кодексу України визначено, що керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами.
		Згідно з ч. ч. 1 - 4 ст. 62 Закону України "Про господарські товариства", у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган: колегіальний (дирекція) або одноособовий (директор). Дирекцію очолює генеральний директор. Членами виконавчого органу можуть бути також і особи, які не є учасниками товариства. Дирекція (директор) вирішує усі питання діяльності товариства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників. Загальні збори учасників товариства можуть винести рішення про передачу частини повноважень, що належать їм, до компетенції дирекції (директора). Дирекція (директор) підзвітна загальним зборам учасників і організує виконання їх рішень. Дирекція (директор) не вправі приймати рішення, обов`язкові для учасників товариства. Дирекція (директор) діє від імені товариства в межах, встановлених даним Законом та установчими документами.
		Отже, відповідно до приписів чинного законодавства, юридична особа здійснює діяльність через свої органи, компетенція, порядок створення, функціонування яких визначається установчими документами юридичної особи.
		Положеннями п. 11.3.2 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарська фірма "Агростар" (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин), передбачено, що виконавчий орган товариства    складається з однієї особи - директора.
		Відповідно до п. 11.3.3 статуту, директор вирішує усі питання діяльності товариства, крім тих, які віднесено до компетенції Загальних зборів учасників. Загальні збори учасників можуть прийняти рішення про передачу частини прав, що належить їм, до компетенції директора.
		Пунктом 11.3.7 статуту встановлено, що директор Товариства несе повну матеріальну відповідальність за шкоду (збитки, упущену вигоду, не отримані прибутки, збитки та шкоду, завдані незаконним звільненням працівників, в тому числі відшкодування моральної шкоди та середнього заробітку за час вимушеного прогулу, тощо), завдану своїми діями/бездіяльністю товариству.
		Положеннями ч. 2 ст. 89 ГК України передбачено, що посадові особи відповідають за збитки, завдані ними господарському товариству. Відшкодування збитків, завданих посадовою особою господарському товариству її діями (бездіяльністю), здійснюється у разі, якщо такі збитки були завдані: діями, вчиненими посадовою особою з перевищенням або зловживанням службовими повноваженнями; діями посадової особи, вчиненими з порушенням порядку їх попереднього погодження або іншої процедури прийняття рішень щодо вчинення подібних дій, встановленої установчими документами товариства; діями посадової особи, вчиненими з дотриманням порядку їх попереднього погодження або іншої процедури прийняття рішень щодо вчинення відповідних дій, встановленої товариством, але для отримання такого погодження та/або дотримання процедури прийняття рішень посадова особа товариства подала недостовірну інформацію; бездіяльністю посадової особи у випадку, коли вона була зобов`язана вчинити певні дії відповідно до покладених на неї обов`язків; іншими винними діями посадової особи.
		За змістом положень статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
		Із аналізу наведеної норми вбачається, що однією з підстав виникнення зобов`язання є заподіяння шкоди іншій особі. На відміну від зобов`язань, які виникають із правомірних актів, цей вид зобов`язань виникає із неправомірних актів, яким є правопорушення, тобто протиправне, винне заподіяння шкоди деліктоздатною особою. Деліктне (позадоговірне) зобов`язання виникає там, де заподіювач шкоди і потерпілий не перебували між собою у зобов`язальних відносинах або шкода виникла незалежно від існуючих між сторонами зобов`язальних правовідносин.
		При цьому, відповідно до статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
		Згідно зі статтею 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
		Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що особа, яка порушила зобов`язання, несе цивільно-правову відповідальність, зокрема у вигляді відшкодування збитків. Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків необхідною є наявність всіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправної поведінки; наявності шкоди (збитки - це грошове вираження шкоди); причинного зв`язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою; вини.
		Відсутність будь-якої з зазначених умов виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов`язку з відшкодування збитків.
		Пунктом 14.1.72. Податкового кодексу України визначено, що земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.
		Частиною 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
		Відповідачем не доведено та з матеріалів справи не вбачається наявність у Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарська фірма "Агростар" обов`язку сплачувати земельний податок замість фізичних осіб - власників земельних ділянок, які орендує позивач.
		Відтак, дії ОСОБА_1 , як директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарська фірма "Агростар", з проведення податкових платежів в рахунок виконання зобов`язань фізичних осіб - власників земельних ділянок перед бюджетом зі сплати земельного податку за рахунок коштів Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарська фірма "Агростар" в період з грудня 2016 року по серпень 2017 року завдали позивачу реальних збитків у розмірі 1 406 689,28 грн. 
		За таких обставин, позовні вимоги слід задовольнити у повному обсязі.
		Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача. 
		Керуючись ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		Позов задовольнити.
		Стягнути з Фізичної особи ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарська фірма "Агростар" (місце реєстрації: 49005, м. Дніпро, просп. Д. Яворницького, буд. 12, кім. 14, код ЄДРПОУ: 33983588) суму збитків у розмірі 1 406 689,28 грн.
		Стягнути з Фізичної особи ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроцентр-Україна" (місце реєстрації: 49006, м. Дніпро, просп. Пушкіна, буд. 4, код ЄДРПОУ: 39793886) 21100,35 грн. сплаченого судового збору.
		Накази видати після набрання рішенням законної сили.
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження. Рішення може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
		Повний текст рішення складений та підписаний 23.08.2019.
		 
		Суддя                                                                                                 Ніколенко М.О.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...