Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 340/586/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо.
Надіслано для оприлюднення: 27.08.2019. Зареєстровано: 28.08.2019. Забезпечено надання загального доступу: 29.08.2019.
Дата набрання законної сили: 06.08.2019
Номер судового провадження: 852/6684/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		П О С Т А Н О В А
		іменем  України 
		06 серпня 2019 року  справа 340/586/19
		                    Третій апеляційний адміністративний суду складі колегії:
		                              головуючий суддя  Суховаров А.В. 
		                                    судді  Ясенова Т.І., Головко О.В.,     
		                                        при секретарі  Троянові А.С. 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.04.2019 в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби в Кіровоградській області про скасування вимоги про сплату недоїмки з єдиного внеску 
		 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		           ОСОБА_1 04.03.2019 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби в Кіровоградській області, в якому просить визнати протиправною і скасувати вимогу Ф-256-23 від 08.11.2018 про сплату недоїмки з єдиного внеску в сумі 19365гр42коп.
		 
		В запереченні на позовну заяву, ГУ ДФС в Кіровоградській області повідомило, що протягом 2016-2018 років позивач не сплачував єдиний внесок, згідно його облікових даних, борг становить 19365гр42коп, державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичною особою підприємцем проведена 30.10.2018.
		          
		Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.04.2019 в задоволенні позову відмовлено.
		          
		В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та задовольнити позовні вимоги. Посилається на те, що з кінця липня 2015 року був зареєстрований фізичною особою підприємцем, але підприємницьку діяльність не здійснював. Суд першої інстанції не дав належної оцінки відсутності акту перевірки. Фіскальна служба порушила строк обчислення боргу по сплаті єдиного внеску, який мав здійснюватись в кінці кожного кварталу. Надсилання вимоги через тривалий час після виникнення недоїмки призвело до штучного її зростання. Не врахована практика Європейського Суду з прав людини, зокрема, в разі існування неоднозначності в тлумаченні прав та обов`язків платника податків слід віддавати перевагу найбільш сприятливому тлумаченню на користь платника податків. Винесена вимога не відповідає критерію пропорційності, тому що не дотриманий справедливий баланс між інтересами держави і особи оскільки від нього вимагають сплати додаткових коштів за відсутності фактичного здійснення підприємницької діяльності та отримання доходів. Не врахована правова позиція Верховного Суду, висловлена в постанові від 11.09.2018 у справі №826/11623/16.    
		          
		Переглядаючи справу, колегія суддів виходить з наступного:
		 
		          ГУ ДФС в Кіровоградській області на адресу позивача направлена вимога Ф-256-23 від 08.11.2018 про сплату недоїмки з єдиного внеску в сумі 19365гр42коп станом на 31.10.2018 відповідно до статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів.
		 
		          Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.  
		Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», платниками єдиного внеску є фізичні особи підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
		Відповідно до частини 4 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», особи, зазначені в пунктах 4 та 5-1 частини 1 цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.
		Відповідно до абзацу 1 пункту 2 частини 1 статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», для платників, зазначених в пунктах 4 (крім фізичних осіб підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5, 5-1 частини 1 статті 4 цього Закону, єдиний внесок нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.
		Відповідно до абзацу 2 пункту 2 частини 1 статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», в разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску;
		Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», для платників, зазначених в пункті 4 частини 1 статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
		Відповідно до абзацу 3 частини 8 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», платники єдиного внеску, зазначені в пунктах 4, 5, 5-1 частини 1 статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
		Відповідно до абзацу 4 частини 8 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених в пунктах 4, 5 частини 1 статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік. В разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи підприємця її останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи.
		Відповідно до частини 12 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
		 
		Переліченими нормами встановлений безальтернативний обов`язок фізичної особи підприємця регулярно сплачувати єдиний внесок з дати державної реєстрації підприємницької діяльності до дати державної реєстрації припинення підприємницької діяльності. При цьому в разі неотримання доходу, за будь яких умов, єдиний внесок має бути сплачений не менше розміру мінімального страхового внеску на місяць. Звільнені від обов`язкової сплати єдиного внеску тільки фізичні особи підприємці, які отримують пенсію або соціальну допомогу. Суд першої інстанції правильно вказав, що позивачем не надано доказів наявності права на звільнення від сплати єдиного внеску.
		Оскільки єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника, доводи позивача що ним не здійснювалась підприємницька діяльність та про недотримання балансу між його інтересами та інтересами держави є безпідставними. Виходячи з положень частини 2 статті 19 Конституції України про зобов`язання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, - у фіскальних органів, які відповідно до статті 12 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» забезпечують адміністрування єдиного внеску шляхом його збору, ведення обліку надходжень від його сплати та здійсненням контролю за його сплатою, - за відсутності доказів сплати позивачем єдиного внеску, виник обов`язок стосовно забезпечення його сплати. 
		З огляду на те, що єдиний внесок спрямовується для виплат особам, які потребують соціального захисту, їх інтереси є пріоритетними порівняно з інтересами платників єдиного внеску.
		 
		Відповідно до частини 4 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», орган доходів і зборів в порядку, за формою та в строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
		Відповідно до абзацу 2 пункту 2 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України №449 від 25.04.2015 (далі Інструкція), в разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та не сплачених сум єдиного внеску, такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, які зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), застосовує до такого платника штрафні санкції.
		Відповідно до абзаців 1-4 пункту 3 розділу VI Інструкції, органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки) якщо: дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів; платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій. 
		Відповідно до абзацу 6 пункту 3 розділу VI Інструкції, орган доходів і зборів надсилає (вручає) вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску протягом трьох робочих днів з дня її винесення.
		Відповідно до абзацу 11 пункту 3 розділу VI Інструкції, вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів на суму боргу, що перевищує 10гр.
		Відповідно до абзацу 1 пункту 4 розділу VI Інструкції, вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою відповідно до додатку 6 (для юридичної особи) або за формою відповідно до додатку 7 (для фізичної особи).
		 
		Відтак наявність в інформаційній системі даних про недоїмку та не представлення позивачем доказів про сплату єдиного внеску, свідчить про законність дій ГУ ДФС в Кіровоградській області щодо направлення вимоги Ф-256-23 від 08.11.2018. За таких обставин складання акту перевірки не є обов`язковим, про що вірно вказав суд першої інстанції.    
		 
		Окружний суд правильно не взяв до уваги доводи ОСОБА_1 , що фіскальна служба порушила строк обчислення недоїмки, що призвело до штучного її зростання. 
		Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
		Відповідно до частини 2 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», в разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.  
		Відповідно до частини 16 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення недоїмки, штрафів, пені не застосовується. 
		Таким чином, недоїмка зі сплати єдиного внеску в сумі 19365гр42коп - є виключно наслідком неналежного виконання позивачем обов`язків, покладених на нього статтями 7, 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».  
		 
		          Є помилковими твердження в апеляційній скарзі про неврахування правової позиції Верховного Суду, висловленої в постанові від 11.09.2018 у справі №826/11623/16 за позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 до ДПІ в Печерському районі м.Києва та ГУ ДФС в м.Києві про скасування вимоги про сплату недоїмки з єдиного внеску. Зокрема, в цій постанові Верховний Суд дійшов висновку, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи фіскального органу платника. Окремі дефекти форми рішення контролюючого органу не повинні сприйматись як безумовні приводи для скасування оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень.   
		 
		          Також апеляційний суд не знаходить неоднозначності в тлумаченні норм права, які регулюють спірні правовідносини.
		 
		З урахуванням доводів і заперечень сторін, наданих ними доказів, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		 
		Керуючись статтями 241-244, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд
		 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		          Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.04.2019 - без змін. 
		 
		Постанова набирає законної сили з 06.08.2019 та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України. 
		 
		 
		   
		 
		Головуючий суддя                                                                      А.В. Суховаров 
		 
		                               судді                                                                      О.В. Головко 
		 
		                               судді                                                                      Т.І. Ясенова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...