У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 травня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого Гнатенка
А.В.,
суддів: Балюка М.І.,
Барсукової В.М.,
Григор'євої Л.І.,
Гуменюка В.І.,
розглянувши
справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2про поділ майна,
в с т а н о в и л а:
У березні 2003 року ОСОБА_1 звернувся
до суду з позовом про поділ майна в натурі. В обгрунтування позову зазначав, що
з липня 2000 року по березень 2002 року перебував з відповідачкою в шлюбі. Під
час перебування в шлюбі ними була придбана за спільні кошти квартира АДРЕСА_1.
Оскільки відповідачка відмовляється в добровільному порядку вирішити спір щодо
поділу спільного майна подружжя, тому просив суд ухвалити рішення про поділ
спірної квартири в натурі, виділивши кожному з них по ½
частині квартири.
В процесі розгляду справи позивачем
ОСОБА_1 були змінені позовні вимоги і він просив виділити йому в натурі всю
квартиру зі сплатою вартості ½ частини квартири відповідачці, мотивуючи тим, що
внаслідок неприязних відносин вони не можуть спільно користуватися квартирою.
В червні 2002 року відповідачка ОСОБА_2
звернулась до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 про встановлення порядку
користування спірною квартирою та усунення перешкод в користуванні нею. Однак,
в подальшому відмовилась від заявленого позову і її відмова була судом
прийнята.
Рішення Богунського районного суду м.
Житомира від 14 квітня 2004 року позов ОСОБА_1 задоволено та виділено у його власність
квартиру АДРЕСА_1, а також зобов'язано його сплатити ОСОБА_2 компенсацію
вартості належної їй ½ частки в спірній квартирі в розмірі 75370 грн.
Ухвалою апеляційного суду Житомирської
області від 7 жовтня 2004 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить
скасувати зазначені рішення у зв'язку з порушенням судом норм матеріального та
процесуального права, а справу направити на новий розгляд до суду першої
інстанції.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з
таких підстав.
Згідно з ч. 4 ст. 71 СК України, який
почав діяти з 1 січня 2004 року та його положення, як і положення ст. 365 ЦК
України, застосовуються до цивільних (сімейних) відносин, які виникли до
набрання чинності Сімейним та Цивільним кодексами України, застосовуються до
тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання
чинності цими Кодексами, присудження одному з подружжя грошової компенсації
замість його частки у справі спільної сумісної власності на майно, зокрема на
житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою,
крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України.
Статтею 365 ЦК України передбачені
обставини за наявності яких право особи на частку у спільному майні може бути
припинено.
Суди дійшли висновків, що спільне
володіння і користування квартирою є неможливим та відповідачка до вирішення
спору була забезпечена житлом.
Проте з такими висновками погодитися не
можна.
Як вбачається із матеріалів справи
спірна квартира є чотирьохкімнатною, жилою площею 72, 34 кв.м., загальною
площею 107,97 кв.м. Судом визнано, що
сторони мають рівне право власності на квартиру.
Пунктом 4 ч. 1 ст. 365 ЦК України
встановлено, що припинення права особи на частку у спільному майні неможливе,
якщо таке припинення завдає істотної шкоди інтересам співвласника та членам
його сім'ї.
Судами встановлено, що на час розгляду
справи відповідачка не мала прав власності на інше ніж спірна квартира житло.
Суди не навели переконливих мотивів, що
позбавлення відповідачки спірного житла не завдасть їй істотної шкоди.
За таких обставин судові рішення
підлягають скасуванню, а справа
-направленню на новий розгляд.
Керуючись ст. 336 ЦПК України, колегія
суддів
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_2задовольнити.
Рішення Богунського районного суду м.
Житомира від 14 квітня 2004 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської
області від 7 жовтня 2004 року скасувати, а справу направити на новий розгляд.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий А.В.
Гнатенко
Судді: М.І.
Балюк
В.М. Барсукова
Л.І. Григор'єва
В.І. Гуменюк