Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 593/903/17 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг; Зловживання впливом.
Надіслано для оприлюднення: 28.08.2019. Зареєстровано: 29.08.2019. Забезпечено надання загального доступу: 02.09.2019.
Дата набрання законної сили: 16.11.2021
Результат оскарження 16.11.2021 Тернопільський апеляційний суд: залишено без змін вирок суду першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кп/593/62/2019
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42017210000000076

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 1-кп/593/62/2019 
		 
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		   "22" серпня 2019 р.                 
		Бережанський районний суд Тернопільської області в складі:
		Головуючого судді                             ОСОБА_1 
		з участю секретаря                             ОСОБА_2 
		прокурора                                 ОСОБА_3 
		та захисника                                 ОСОБА_4 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Бережани, Тернопільської області кримінальне провадження, внесене 27 березня 2017 року до Єдиного Реєстру досудового розслідування за №420172100000000076 про обвинувачення: 
		             ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки              м.Бережани, Тернопільської області, гр.України, освіта вища,                     неодруженої, жительки АДРЕСА_1 ,не працюючої,раніше несудимої, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України ( в редакції Закону № 3207-V1 від 7 квітня 2011 року; із змінами, внесеними згідно із Законом № 221- V11 від 18 квітня 2013 року; № 222- V-11 від 18 квітня 2013 року; № 1261- V11 від 13 травня 2014 року; № 770- V111 від 10 листопада 2015 року),- ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_5 , будучи призначеною на посаду доцента кафедри екології охорони навколишнього середовища та збалансованого природокористування відокремленого підрозділу НУБіП України «Бережанський агротехнічний інститут», наказом директора інституту № 272/1-к від 2 вересня 2013 року, достатньо викривається в одержанні від студента НУБіП України «Бережанський агротехнічний інститут» ОСОБА_6 неправомірної вигоди в сумі 200 доларів США за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави за таких обставин.
		На початку березня 2017 року, в доцента кафедри екології охорони навколишнього середовища та збалансованого природокористування відокремленого підрозділу НУБіП України «Бережанський агротехнічний інститут» ОСОБА_5 , яка згідно наказу №135-1С директора інституту від 25.10.2016 року, визначена науковим керівником бакалаврської роботи студента 4-го курсу відокремленого підрозділу НУБіП України «Бережанський агротехнічний інститут» ОСОБА_6 , виник злочинний умисел спрямований на одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_6 за сприяння у написанні йому бакалаврської роботи, допуску даної бакалаврської роботи до захисту та вплив на членів державної екзаменаційної комісії, з метою успішного захисту ОСОБА_6 бакалаврської роботи.
		Реалізуючи свій злочинний умисел, на початку березня 2017 року ОСОБА_5 , перебуваючи в приміщенні відокремленого підрозділу НУБіП України «Бережанський агротехнічний інститут», що знаходиться по вул. Академічна, 20 в м. Бережани, Тернопільської області повідомила ОСОБА_6 , що може допомогти йому у написанні бакалаврської роботи, допуску даної бакалаврської роботи до захисту та вплив на членів державної екзаменаційної комісії, за умови передачі їй неправомірної вигоди в сумі 200 доларів США.
		На вказану пропозицію ОСОБА_6 погодився, усвідомлюючи, що зважаючи на займану посаду, ОСОБА_5 перебуває у хороших відносинах з членами державної екзаменаційної комісії, до повноважень яких входить прийняття рішень щодо захисту бакалаврських робіт, завдяки чому може впливати на прийняття ними рішень, у тому числі щодо успішного захисту ОСОБА_6 його бакалаврської роботи. 
		Надалі, 6 червня 2017 року, близько 9 год. 55 хв., після передачі ОСОБА_5 . ОСОБА_6 його бакалаврської роботи та запевнення останнього, що він успішно її захистить, ОСОБА_5 , переслідуючи свій злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди за вплив на членів державної екзаменаційної комісії, з метою успішного захисту ОСОБА_6 бакалаврської роботи, у службовому кабінеті відокремленого підрозділу НУБіП України «Бережанський агротехнічний інститут», що знаходиться по вул. Академічна, 20 в м. Бережани, Тернопільської області одержала від ОСОБА_6 неправомірну вигоду в сумі 200 доларів США, що згідно курсу Національного банку України, станом на 6 червня 2017 року, становить 5 256 грн., за вплив на членів державної екзаменаційної комісії, з метою успішного захисту ОСОБА_6 бакалаврської роботи.
		Органом досудового слідства дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ч.2 ст. 369-2 КК України (в редакції Закону № 3207-VI від 7 квітня 2011 року; із змінами, внесеними згідно із Законами № 221-VII від 18 квітня 2013 року; № 222-VII від 18 квітня 2013 року, № 1261-VII від 13 травня 2014 року, № 770-VIIIвід 10листопада 2015 року), тобто одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.
		В судовому засіданні підсудна ОСОБА_5 своєї вини у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 369-2 КК України (в редакції Закону № 3207-VI від 7 квітня 2011 року; із змінами, внесеними згідно із Законами № 221-VII від 18 квітня 2013 року; № 222-VII від 18 квітня 2013 року, № 1261-VII від 13 травня 2014 року, № 770-VIIIвід 10листопада 2015 року), не визнала та суду пояснила, що 6 червня 2017 року, близько 9 год. 55 хв., у службовому кабінеті відокремленого підрозділу НУБіП України «Бережанський агротехнічний інститут», що знаходиться по вул. Академічна, 20 в м. Бережани, Тернопільської області, вона одержала від ОСОБА_6 гроші в сумі 200 доларів США, після передачі ОСОБА_6 його бакалаврської роботи за написання, оформлення та друкування бакалаврської роботи, а не за сприяння у її захисті, як стверджує обвинувачення. Ніякого впливу на членів екзаменаційної комісії вона не мала і ніяких обіцянок у сприянні, в успішному захисті бакалаврської роботи, вона ОСОБА_6 не давала. Крім цього ОСОБА_5 показала, що будучи науковим керівником бакалаврської роботи студента 4-го курсу відокремленого підрозділу НУБіП України «Бережанський агротехнічний інститут» ОСОБА_6 , вона погодилася на написання йому бакалаврської роботи, на його ж прохання і лише після того, як в квітні місяці 2017 року, він їй повідомив, що у нього нічого немає по написанню роботи, що він вимушений їхати на роботу і немає часу на написання роботи самотужки. Вона усвідомлює, що як куратор студента ОСОБА_6 та науковий керівник його бакалаврської роботи, вона поступила неправильно, погодившись на написання такої роботи, яку повинен був виготовити сам студент ОСОБА_6 , однак гроші вона взяла лише за свою особисту працю по написанню, оформленню та друкуванню самої бакалаврської роботи, а не за сприяння у її успішному захисті, а тому просить її виправдати за вказаною статтею обвинувачення. 
		   Згідно зіст. 2 КПК Українизавданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		Відповідно дост. 17 КПК Україниособа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
		Згідно п. 2ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1954 року кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено згідно закону.
		Обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом.
		Суд зобов`язаний неухильно дотримуватися вимогКонституції України, міжнародних договорів, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, тобто з урахуванням рішень Конституційного Суду України та практики Європейського суду з прав людини, ст. 62 Конституції України (презумпція невинуватості) та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
		У справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанії» від 06 грудня 1998 року Європейський Суд вирішив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою» (п. 150,п. 253).
		Відповідно до змістуст. 92 КПК Україниобов`язок доказування покладений на прокурора. Саме сторона обвинувачення повинна доводити винуватість особи поза розумним сумнівом. Суд оцінює надані сторонами докази відповідно дост. 94 цього Кодексуз точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
		Відповідно до вимогст. 370 КПК Українисудове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. 
		Згідно з п. 2 ч. 3ст. 374 КПК Українимотивувальна частина обвинувального вироку, крім іншого, повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення, докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.
		Обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови, коли в ході судового розгляду винність обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення доведена належними та допустимими доказами.
		Так, на обгрунтування винуватості ОСОБА_5 у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України, сторона обвинувачення посилається на наступні докази, які на думку прокурора є належними та допустимими засобами доказування тих обставин, що мають значення для доведення вини обвинуваченої у скоєнні інкримінованого злочину, і які були безпосередньо досліджені у судовому засіданні, а саме вина обвинуваченої у скоєнні злочину доводиться:
		Заявою ОСОБА_6 на адресу заступника начальника УСБУ в Тернопільській області від 27.03.2017 року, з якої вбачається, що 2 березня 2017 року, під час розмови з ОСОБА_5 , остання його повідомила, що для успішного захисту бакалаврської роботи для отримання ступеня бакалавра, необхідно передати їй кошти в сумі 8 тисяч гривень для неї та декана факультету «економіки та природокористування» ОСОБА_7 , в зв`язку з чим просить притягнути винних осіб до відповідальності.
		/а.с.20/;
		Постановою про проведення контролю за вчиненням злочину від 02 червня 2017 року, з якої слідує, що 02 червня 2017 року, прокуратурою Тернопільської області було постановлено провести, починаючи з 02 червня 2017 року, на строк 30 діб негласну слідчу дію  контроль за вчиненням злочину із залученням ОСОБА_6 як заявника та вручення йому заздалегідь ідентифікованих грошових коштів в сумі 200 доларів США, які у нього вимагає ОСОБА_5 
		/а.с.76-78/;
		Протоколом огляду, фіксації, вручення грошових коштів від 05 червня 2017 року, з якого випливає, що 05 червня 2017 року, працівниками УСБУ в Тернопільській області були вручені ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 200 доларів США для участі у проведенні контролю за вчиненням злочину з метою отримання фактичних доказів вимагання та отримання неправомірної вигоди ОСОБА_5 
		/а.с.74-75/;
		Постановою про проведення освідування особи від 06 червня 2017 року, у відповідності до якої було постановлено провести освідування ОСОБА_5 , з метою виявлення на її тілі слідів вчиненого нею кримінального правопорушення, шляхом проведення відповідних змивів.
		/а.с.21/;
		Протоколом освідування ОСОБА_5 від 06.06.2017 року, з якого слідує, що 06.06.2017 року, на підставі постанови прокурора, було зроблено змиви з правої та лівої рук ОСОБА_5 , які опечатано з метою подальшого призначення та проведення судово-хімічної експертизи.
		/а.с.22-23/;
		Протоколом огляду місця події від 06.06.2017 року, в службовому кабінеті ОСОБА_5 , в ході якого було виявлено та вилучено грошові кошти в сумі 200 доларів США, які 06 червня 2017 року ОСОБА_6 передав ОСОБА_5 
		/а.с.24-26/;
		Протоколом огляду від 07.06.2017 року, з якого вбачається, що зазначені номінали купюр, вилучених під час огляду місця події, що були предметом неправомірної вигоди, які того ж номіналу і тих же серій, що грошові кошти, які під контролем вручались ОСОБА_6 оперативними працівниками СБУ для їх передачі ОСОБА_5 в якості неправомірної вигоди. 
		/а.с.27/;
		Висновком судово-хімічної експертизи № 2-422/17 від 26.06.2017 року, з фото таблицями до зазначеного висновку, з якого вбачається, що вилучені під час огляду місця події грошові кошти та марлеві тампони, якими робились змиви з рук ОСОБА_5 мають люмінісценцію, що не видна при денному освітленні.
		/а.с.40-71/;
		Висновком судово-технічної експертизи № 1.1-213/17 від 27.06.2017 року з фото таблицями до нього, з якого слідує, що вилучені під час огляду місця події грошові кошти в сумі 200 доларів США виготовлені на підприємстві, яке повинно здійснювати випуск грошових знаків та цінних паперів США.
		/а.с.34-37/;
		   Протоколом про результати аудіо-, відео-контролю особи від 06 червня 2017 року, з диском звукозапису, в якому зафіксовано обставини та зміст розмови, що відбулись між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , в ході яких ОСОБА_5 поставила вимогу про необхідність передачі їй неправомірної вигоди в сумі 200 доларів США, після чого 06.06.2017 вказані грошові кошти ОСОБА_6 передав ОСОБА_5 , в ході вказаної розмови ОСОБА_5 передала ОСОБА_6 його бакалаврську роботу та запевнила його, що проблем при її захисті бути не повинно. 
		/а.с.91-104/;
		Копією бакалаврської роботи, яку ОСОБА_6 одержав від ОСОБА_5 6 червня 2017 року, в якій зафіксовано підпис завкафедри ОСОБА_8 про допуск роботи до захисту 29 травня 2017 року, хоча як з`ясовано в судовому засіданні, вказаний підпис було здійснено 6 червня 2017 року, за два дні до захисту цієї роботи.
		/а.с.183-255/;
		Проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності, та надаючи ім оцінку суд приходить до наступних висновків: 
		Так, прокурор як на докази вини обвинуваченої посилається на постанову про проведення контролю за вчиненням злочину від 02 червня 2017 року; протокол огляду, фіксації, вручення грошових коштів від 05 червня 2017 року, які є процесуальними рішеннями та процесуальними документами, на підставі яких стосовно ОСОБА_5 здійснювались негласні слідчі (розшукові) дії у виді контролю за вчиненням злочину, і які на думку суду безпідставно віднесені ним до доказів у справі, оскільки не мають доказового значення, а лише оцінюються для вирішення питання щодо законності та допустимості доказів, отриманих в ході проведення негласних слідчих (розшукових) дій.
		Аналізуючи зміст вищевказаних протоколів та додатків до них, в тому числі протоколу про результати аудіо-відеоконтролю особи від 06 червня 2017 р. з диском звукозапису, в якому зафіксовано обставини та зміст розмови, що відбулась між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , судом встановлено, що згідно протоколу огляду від 06.06.2017 р. номінали купюр, вилучених під час огляду місця події, що були предметом неправомірної вигоди, які того ж номіналу і тих же серій, що грошові кошти, які під контролем вручались ОСОБА_6 оперативними працівниками СБУ для їх передачі ОСОБА_5 в якості неправомірної вигоди. Протоколом про результати контролю за вчиненням злочину відображено обставини, за яких ОСОБА_6 , який був залучений до проведення НСРД як заявник, було вручено попередньо оброблені спеціальною хімічною речовиною грошові кошти в сумі 200 доларів США та які в подальшому 06.06.2017 р. ОСОБА_6 в службовому кабінеті ОСОБА_5 передав їй в якості неправомірної вигоди. Протоколом аудіо-, відеоконтролю особи зафіксовано обставини розмови, що відбулись між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , в ході яких ОСОБА_5 поставила вимогу про необхідність передачі їй неправомірної вигоди в сумі 200 доларів США, після чого 06.06.2017 р. вказані грошові кошти ОСОБА_6 передав ОСОБА_5 , в ході вказаної розмови ОСОБА_5 передала ОСОБА_6 його бакалаврську роботу та запевнила його, що проблем при її захисті бути не повинно. Зокрема, згідно розмов НСРД ОСОБА_5 коли передавала роботу ОСОБА_6 також передала йому відгук до роботи від себе та «рецензію від неї», яку має підписати « ОСОБА_9 » ( ОСОБА_8 ). При вказаній розмові показала ОСОБА_6 де ОСОБА_8 має поставити свої підписи на роботі. Крім того, ОСОБА_5 запевнила ОСОБА_6 що «ми ніяких питань тобі не будемо задавати, а та з ОСОБА_10 вона може».
		Допустимість проведення вказаних НСРД підтверджено процесуальними документами, що долучені в ході судового розгляду та були відкриті стороні захисту під час досудового розслідування при виконанні вимог, передбачених ст.290 КПК України.
		Однак, ні з протоколу про результати аудіо-, відеоконтролю особи від 06 червня 2017 року, ні з протоколу про результати аудіо-, відеоконтролю особи від 07 червня 2017 року, не вбачається, що ОСОБА_5 вплинула на членів комісії задля успішного захисту бакалаврської роботи ОСОБА_6 , навпаки, вона неодноразово просила останнього написати бакалаврську роботу самостійно, або допомогти йому у написанні, і тільки після неодноразових прохань останнього вона погодилась написати її замість нього за винагороду.
		Це ж стосується й інших доказів, досліджених в судовому засіданні зокрема: заяви ОСОБА_6 від 27 березня 2017 року про вчинення кримінального правопорушення, яка є лише є процесуальною підставою для здійснення кримінального провадження та проведення окремих процесуальних дій та не може розцінюватись як джерело доказів; постанови про проведення освідування особи від 06 червня 2017 року, у відповідності до якої було постановлено провести освідування ОСОБА_5 , з метою виявлення на її тілі слідів вчиненого нею кримінального правопорушення, шляхом проведення відповідних змивів; протоколу освідування ОСОБА_5 від 06.06.2017 року, з якого слідує, що 06.06.2017 року на підставі постанови прокурора було зроблено змиви з правої та лівої рук ОСОБА_5 , які опечатано з метою подальшого призначення та проведення судово-хімічної експертизи; протоколу огляду місця події від 06.06.2017 року, в ході якого в службовому кабінеті ОСОБА_5 було виявлено та вилучено грошові кошти в сумі 200 доларів США, які 06 червня 2017 року ОСОБА_6 передав ОСОБА_5 ; протоколу огляду від 07.06.2017 року, з якого вбачається, що зазначені номінали купюр, вилучених під час огляду місця події, були предметом неправомірної вигоди, які того ж номіналу і тих же серій, що грошові кошти, які під контролем вручались ОСОБА_6 оперативними працівниками СБУ для їх передачі ОСОБА_5 в якості неправомірної вигоди; висновку судово-хімічної експертизи № 2-422/17 від 26.06.2017 року з фототаблицями до зазначеного висновку, з якого вбачається, що вилучені під час огляду місця події грошові кошти та марлеві тампони, якими робились змиви з рук ОСОБА_5 , мають люмінісценцію, яку не видно при денному освітленні; висновку судово-технічної експертизи № 1.1-213/17 від 27.06.2017 року з фототаблицями до нього, з якого слідує, що вилучені під час огляду місця події грошові кошти в сумі 200 доларів США виготовлені на підприємстві, яке повинно здійснювати випуск грошових знаків та цінних паперів США; копії бакалаврської роботи, яку ОСОБА_6 одержав від ОСОБА_11 6 червня 2017 року.
		Аналізуючи вищенаведені докази, суд зазначає, що дані документи лише вказують на отримання обвинуваченою від ОСОБА_6 грошових коштів в сумі 200 доларів, про що сама обвинувачена не заперечувала протягом судового розгляду. Однак, із змісту даних документів не вбачається, яким чином остання здійснювала чи мала здійснити вплив на членів екзаменаційної комісії.
		   Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 дав показання про те, що керівником його бакалаврської роботи була доцент ОСОБА_5 . Свою роботу він через особисті сімейні обставини не мав часу писати, а тому ОСОБА_5 на його прохання погодилась виконати роботу замість нього, та саме за виконання цієї роботи і сприяння в успішному її захисті ОСОБА_6 повинен був передати ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 200 доларів США, і цю суму назвала сама ОСОБА_5 . Такі дії ОСОБА_5 він розцінив, як вимагання неправомірної вигоди та підтвердив факт подачі ним заяви до УСБУ в Тернопільській області про таке вимагання ОСОБА_5 . В подальшому, в червні 2017 року в приміщенні навчального закладу - службовому кабінеті ОСОБА_5 , діючи під контролем, він передав їй в якості неправомірної вигоди грошові кошти в сумі 200 доларів США за виконання його бакалаврської роботи та сприяння в успішному її захисті, які йому надали працівники СБУ.
		Крім цього, ОСОБА_6 пояснив, що бакалаврську роботу він одержав від ОСОБА_5 в день передачі їй коштів, за два дні до захисту. В цей же день її затвердила зав. кафедрою ОСОБА_8 . На кафедрі вказану роботу він не захищав, всі підписи в роботі виконані викладачами в день її отримання від ОСОБА_5 , 6 червня 2017 року, тоді ж її підписала ОСОБА_8 та викладач кафедри ОСОБА_12 . Не будучи обізнаним про права і обов`язки керівника бакалаврської роботи при захисті такої роботи, він думав, що керівник бакалаврської роботи, якою була ОСОБА_5 , буде присутньою на захисті роботи та подбає, щоб йому не ставили тяжкі запитання по роботі чи іншим чином посприяє у її захисті. Грошові кошти в якості неправомірної вигоди він передав ОСОБА_5 за написання роботи та успішний її захист.
		Свідок ОСОБА_8 пояснила, що згідно протоколу засідання кафедри передбачено попередній захист бакалаврських робіт на кафедрі не пізніше, ніж за 2 тижні до її офіційного захисту. Завдання до роботи повинно було бути схвалено ще в листопаді 2016 року, тоді ж затверджувались наказом і теми бакалаврських робіт для студентів. ОСОБА_5 , будучи науковим керівником бакалаврської роботи студента ОСОБА_6 , на кафедрі не доповідала про те, що останній не виконує роботу. Бакалаврська робота ОСОБА_6 на кафедрі не заслуховувалась. Крім цього, ОСОБА_8 пояснила, що в червні 2017 року, точної дати вона не пам`ятає до неї подзвонила ОСОБА_5 , яка їй повідомила, що до неї прийде ОСОБА_13 ( ОСОБА_14 ) з роботою, після чого прийшов ОСОБА_6 і в той же день вона підготувала рецензію на роботу, поставивши свій підпис на роботі і в завданні до роботи.
		Також, під час судового засідання допитувався свідки ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_7 , ОСОБА_18 які пояснили, що для захисту бакалаврських робіт передбачено визначення календарного плану написання такої роботи, у відповідності до якого за 14 днів до захисту вказана робота повинна бути захищена на кафедрі, а у разі невиконання роботи студентом його науковий керівник доповідає про це на кафедрі декану. В обов`язки наукового керівника входить консультувати студента при написанні ним роботи, а не виготовляти дипломну роботу замість студента. Крім цього зазначили, що жодного впливу, чи намагання будь-яким способом на прийняття ними рішень зі сторони ОСОБА_5 не було і бути не могло. Таким чином, із пояснень вказаних вище свідків не вбачається, яким чином доводиться вина ОСОБА_5 у вчиненні нею інкримінованого кримінального правопорушення, в тому числі наявність впливу останньої на членів комісії щодо сприяння ними в успішному захисті бакалаврської роботи ОСОБА_6 , що є необхідною складовою для кваліфікації інкримінованого їй кримінального правопорушення.
		Враховуючи вищенаведене, аналізуючи покази надані обвинуваченою ОСОБА_5 яка в судовому засіданні неодноразово пояснювала, що жодного впливу на членів комісії для сприяння в успішному захисті бакалаврської роботи ОСОБА_6 вона не вчиняла і вчинити не змогла, а що стосується 200 доларів США, які вона отримала від ОСОБА_6 , то вони були нею отримані виключно за виконання роботи в якості винагороди, суд вважає, такі показання обвинуваченої, є правдивими, об`єктивними та доводяться матеріалами справи, а також показаннями свідків ОСОБА_17 , ОСОБА_16 , ОСОБА_8 , ОСОБА_18 , ОСОБА_7 та ОСОБА_15 , враховуючи також і те, що стороною обвинувачення на доведення протилежного доказів не надано.
		Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження і підлягають доказуванню, що врегульовано ст. 84 КПК України.
		   Враховуючи зазначене, показання ОСОБА_5 , покази свідків, досліджені в судовому засіданні докази, в розумінні ст. 84 КПК України не можуть слугувати доказом винуватості ОСОБА_5 у предявленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 369-2 КК України.
		Наведені обставини перебувають у логічному зв`язку з тим, що під час розмов та зустрічей зі свідком ОСОБА_6 . ОСОБА_5 не проявляла ініціативи у вимаганні неправомірної вигоди у останнього, не вказувала, на кого з посадових осіб вона буде здійснювати вплив задля прийняття потрібного рішення тощо. Сам факт фіксації органом досудового розслідування розмов між обвинуваченою та свідком не може бути беззаперечним доказом злочинних дій ОСОБА_5 , оскільки органами досудового слідства не надано достатніх доказів, що остання взагалі мала намір отримати неправомірну винагороду за вчинення певних дій з метою застосування впливу на будь-яких службових осіб.
		Вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, - це будь-яка дія, що полягає у здатності однієї особи (завдяки авторитету, особистим якостям, дружнім чи іншого роду стосункам, неординарним здібностям тощо) вносити певні або суттєві корективи та зміни у процедуру чи порядок ухвалення рішення, що належить до компетенції особи, уповноваженої на виконання функцій держави, або у поведінку цієї особи.
		Таким чином суд приходить до обгрунтованого висновку, що прокурором належними та допустими доказами в судовому засіданні не доведено зокрема, які саме дії ОСОБА_5 утворюють об`єктивну сторону складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України.
		   Крім того, суд приходить до переконання, що висновки прокурора про отримання коштів ОСОБА_5 від студента ОСОБА_6 як винагороди за написання для нього бакалаврської роботи, а також подальше вилучення цих коштів у останньої, за відсутності об`єктивних доказів, які б підтверджували факт здійснення нею впливу на членів державної екзаменаційної комісії для подальшого успішного захисту цієї дипломної роботи ОСОБА_6 , не доведені у судовому засіданні належними та допустимими доказами. Досліджені у справі наявні докази не доводять здійснення ОСОБА_5 впливу на членів державної екзаменаційної комісії для успішного захисту бакалаврської роботи ОСОБА_6 .
		   Згідно з ч.4 ст.17 КПК України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь цієї особи, разом з цим будь-які сумніви у відсутності вини обвинуваченої ОСОБА_5 за вказаним обвинуваченням у суду відсутні.
		    За таких обставин, провівши всебічний, повний та об`єктивний розгляд всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до переконання про відсутність в діянні ОСОБА_5 складу кримінального правопорушення  злочину, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України.
		    Відтак, ОСОБА_5 у відповідності до п.3 ч.1 ст.373 КПК України необхідно визнати невинуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, та виправдати.
		    Винесення виправдувального вироку забезпечить дієву реалізацію одного із завдань кримінального провадження згідно ст.2 КПК України: охорону прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, щоб жоден невинуватий не був засуджений.
		    Долю речових доказів вирішити у відповідності до положень ст.100 КПК України.
		    Процесуальні витрати по залученню експерта слід віднести на рахунок держави.
		    Керуючись ст.ст., 370, 373, 374 КПК України, суд,-
		У Х В А Л И В:
		    ОСОБА_5 визнати невинуватою у пред`явленому обвинуваченні за ч.2 ст.369-2 КК України та виправдати за відсутністю в діянні ОСОБА_5 складу кримінального правопорушення  злочину, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України.
		Речові докази у кримінальному провадженні, а саме грошові кошти в сумі 200 доларів США звернути в дохід держави, марлеві тампони, якими робилися змиви рук ОСОБА_5 та контрольний взірець- знищити.
		   Судові витрати за проведені судові експертизи в сумі 1731/одна тисяча сімсот тридцять одна/ грн. 80 коп. віднести на рахунок держави.
		 
		   Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, у разі не подачі на нього апеляції.
		    Вирок може бути оскаржений до Тернопільського апеляційного суду через Бережанський районний суд Тернопільської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		    Копія вироку видається учасникам кримінального провадження відразу після його проголошення.
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...