Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 200/6084/14-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів страхування.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 30.08.2019. Забезпечено надання загального доступу: 30.08.2019.
Дата набрання законної сили: 21.08.2019
Номер судового провадження: 61-7194ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		                                                                                                                                    
		 
		Постанова 
		Іменем України
		21 серпня 2019 року
		м. Київ
		 
		справа № 200/6084/14-ц
		провадження № 61-7194св18
		Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Сімоненко В. М., 
		суддів: Висоцької В. С., Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Петрова Є. В.,              Штелик С. П.,               
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 ,
		відповідач - Моторне (транспортне) страхове бюро України,
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України на заочне рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 листопада                   2014 року у складі судді Циганкової В. О. та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 04 жовтня 2017 року у складі колегії суддів: Лаченкової О. В., Варенко О. П., Городничої В. С.,
		ВСТАНОВИВ:
		Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення»                ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - Закон України                  від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		Описова частина 
		Короткий зміст позовних вимог
		У червні 2014 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі - МТСБУ) несплачене у повному обсязі страхове відшкодування у сумі                    5 545,76 грн, витрати на проведення експертизи у сумі 600,00 грн, послуги евакуатора у сумі 1 400,00 грн, 3 % річних у сумі 452,74 грн.
		Позовна заява мотивована тим, що 12 грудня 2011 року у м. Дніпрі                          (до перейменування - м. Дніпропетровськ) з вини водія автомобіля Great WallHover, державний номерний знак НОМЕР_1 , який не мав полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю належного їй автомобіля Daewoo Lanos, державний номерний знак НОМЕР_2 . Унаслідок ДТП було пошкоджено її транспортний засіб, вартість відновлювального ремонту згідно зі звітом суб`єкта оціночної діяльності становить 33 274,53 грн. За фактом настання страхового випадку МТСБУ виплатило їй 27 728,77 грн страхового відшкодування після вирахування ПДВ. Крім того, у страхове відшкодування не включено витрати, пов`язані з евакуацією автомобіля з місця ДТП та з проведення експертизи. У серпні 2012 року МТСБУ відмовило їй у виплаті зазначеної різниці між сумою страхового відшкодування та фактичними втратами, пославшись на набрання чинності пункту 36.2 статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон України від 01 липня 2004 року № 1961-IV) у редакції Закону України від 05 липня 2012 року               № 5090-VI, яким передбачено зменшення суми страхового відшкодування на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість та доплати в розмірі, що не перевищує суму податку за умови отримання страховиком документального підтвердження факту оплати проведення ремонту. ОСОБА_1 зазначала, що вказані зміни до Закону України                      від 01 липня 2004 року № 1961-IV не поширюються на спірні відносини.  
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції 
		Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська                                   від 13 листопада 2014 року позов задоволено, стягнуто з МТСБУ на користь ОСОБА_1 8 942,10 грн, у тому числі: 5  545,76 грн - недоплачену суму страхового відшкодування, 600,00 грн - витрати на проведення експертизи транспортного засобу, 1 400,00 грн - витрати на послуги евакуатора, 452,74 грн - 3 % річних, 700,00 грн - витрати на правничу допомогу, 243,60 грн - витрати зі сплати судового збору. 
		Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що ОСОБА_1 надала МТСБУ заяву про виплату страхового відшкодування та необхідні документи для прийняття рішення про виплату страхового відшкодування, проте МТСБУ перерахувало їй лише частину належної до виплати суми. Решта невиплаченої суми страхового відшкодування підлягає стягненню з відповідача на користь позивача з урахуванням 3 % річних. Крім того, у справі підтверджено понесення ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу. 
		Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
		Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 04 жовтня                     2017 року заочне рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 листопада 2014 року залишено без змін.
		Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що стягнення з МТСБУ на користь ОСОБА_1 недоплаченої суми страхового відшкодування відповідає встановленим обставинам справи і нормам матеріального та процесуального закону.
		Короткий зміст касаційної скарги 
		У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, МТСБУ, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати заочне рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 листопада 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 04 жовтня 2017 року й ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції 
		Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних                             і кримінальних справ від 09 листопада 2017 року поновлено МТСБУ строк на касаційне оскарження судових рішень, касаційну скаргу МТСБУ залишено без руху. 
		15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року                 № 2147-VIII та розпочав роботу Верховний Суд як суд касаційної інстанції.
		Ухвалою Верховного Суду від 12 лютого 2018 року відкрито касаційне провадження, витребувано справу з суду першої інстанції, зупинено виконання рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 листопада 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області                                 від 04 жовтня 2017 року.
		У квітні 2018 року справу передано до Верхового Суду.
		Ухвалою Верховного Суду від 16 квітня 2018 року справу призначено до судового розгляду. 
		Аргументи учасників справи
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу 
		Касаційна скарга мотивована тим, що МТСБУ зменшило суму страхового відшкодування на суму визначеного відповідно до законодавства ПДВ та перерахувало на картковий рахунок ОСОБА_1 , яка не надала документи на підтвердження ремонту автомобіля у платника ПДВ при зверненні до МТСБУ з заявою про виплату страхового відшкодування та до суду у цій справі, а квитанції зі сплати витрат на проведення експертизи та послуг евакуатора надала МТСБУ у незасвідчених копіях. Крім того, стаття 36.5 Закону України від 01 липня 2004 року № 1961-IV передбачає штрафні санкції за несвоєчасну виплату страхового відшкодування у вигляді пені, тому відсутні підстави для стягнення 3 % річних. 
		Короткий змін відзиву на касаційну скаргу
		У березні 2018 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду відзив, у якому просить касаційну скаргу МТСБУ залишити без задоволення, а заочне рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 листопада                  2014 року таухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 04 жовтня 2017 року - без змін, мотивуючи це тим, що на момент настання страхового випадку закон не передбачав надання страховику документів на підтвердження сплати ПДВ під час відновлювального ремонту транспортного засобу.   
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		Суди встановили, що 12 грудня 2011 року на вул. Запорізьке шосе у м. Дніпро (до перейменування - м. Дніпропетровськ) сталася ДТП за участю автомобіля GreatWall Hover, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та належного ОСОБА_1 автомобіля Daewoo Lanos, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 . 
		На час ДТП відповідальність ОСОБА_2 не була застрахована за договором (полісом) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності чи договором добровільного страхування. 
		28 грудня 2011 року судовий експерт Булейко А. А. склав висновок експертного автотоварознавчого дослідження № 663/12, згідно з яким вартість відновлювального ремонту автомобіля Daewoo Lanos, державний номерний знак НОМЕР_2  без врахування коефіцієнту фізичного зносу становить 36 100,54 грн, з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу - 33 274,53 грн. 
		29 грудня 2011 року ОСОБА_1 подала до МТСБУ документи для отримання страхового відшкодування.
		11 січня 2012 року постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду                м. Дніпропетровська визнано ОСОБА_2 винним у скоєнні ДТП, притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу 400,00 грн.
		Мотивувальна частина 
		Позиція Верховного Суду
		Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Касаційна скарга підлягає задоволенню частково.
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права 
		Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		Відповідно до частин першої та другої статті 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.
		Згідно з частиною другою статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
		У статті 9 Закону України «Про страхування» визначено, що страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.
		Пунктом 22.1 статті 22 Закону України від 01 липня 2004 року № 1961-IV(тут і далі у редакції цього  Закону на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів  відповідальності  страховика  відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди   життю,   здоров`ю,  майну  третьої особи. 
		Відповідно до пункту 36.4 статті 36 Закону України від 01 липня 2004 року                   № 1961-IV виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на  отримання  відшкодування)  або  погодженим  з ним особам,  які надають послуги з ремонту пошкодженого  майна,  сплатили  страхове відшкодування    за договором майнового страхування (крім регламентної виплати,  передбаченої  підпунктом  «а»  пункту  41.1 статті  41  цього  Закону),  лікування потерпілих та інші послуги, пов`язані з відшкодуванням збитків.
		Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
		Згідно з пунктом 196.1.3 статті 196 Податкового кодексу України не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість операції з надання послуг із страхування, співстрахування або перестрахування особами, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності відповідно до закону, а також пов`язаних з такою діяльністю послуг страхових (перестрахових) брокерів та страхових агентів;надання послуг із загальнообов`язкового державного соціального страхування (у тому числі пенсійного страхування), недержавного пенсійного забезпечення, залучення та обслуговування пенсійних вкладів та рахунків учасників фондів банківського управління, адміністрування недержавних пенсійних фондів.
		Отже, операції з надання послуг із страхування, в тому числі пов`язані з оплатою страхових послуг страхувальником на користь страховика та компенсацією останнім збитків, понесених потерпілим при настанні страхового випадку, не є об`єктом оподаткування ПДВ.
		При визначенні розміру страхової виплати, яка підлягає відшкодуванню потерпілому відповідно до пункту 36.4 статті 36 Закону України від 01 липня 2004 року № 1961-IV податок на додану вартість не нараховується, окремим рядком не виділяється, оскільки страховики не є платниками ПДВ по таких операціях.
		Крім того, з 04 лютого 2013 року набрала чинності нова редакція пункту 36.2 статті 36 Закону України від 01 липня 2004 року № 1961-IV, яка також передбачає зменшення страхового відшкодування, здійсненого безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість.
		Натомість твердження ОСОБА_1 про те, що Закон України від 01 липня 2004 року № 1961-IV у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, не передбачав виключення ПДВ із суми відшкодування третій особі шкоди, заподіяної в результаті ДТП, є помилковим, оскільки правовідносини щодо виключення ПДВ із суми страхового відшкодування регулюються податковим законодавством.
		Податкові зобов`язання, пов`язані з наданням послуг щодо проведення відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу виникають   лише внаслідок  фактичного надання послуги з проведення такого ремонту за умови, що виконавець цієї послуги є платником ПДВ. 
		Таким чином, у випадку непроведення фактичного ремонту транспортного засобу або проведення його особою, яка не є платником ПДВ, податкові зобов`язання не виникають.
		Висновок експертного автотоварознавчого дослідження від 28 грудня                   2011 року № 663/12 включає вартість ремонтно-відновлювальних робіт та запчастин і підлягає до відшкодування позивачу, з вирахуванням ПДВ, оскільки суми ПДВ та прямих збитків позивача (без ПДВ) у експертному висновку не розмежовані.
		Суди встановили, що МТСБУ провело виплату страхового відшкодування                    у сумі 27 728,78 грн без ПДВ шляхом перерахування зазначеної суми безпосередньо на розрахунковий рахунок ОСОБА_1 .
		У такому разі при виплаті страхового відшкодування податкові зобов`язання не виникають. 
		За встановлених обставин справи суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норму закону та дійшли помилкового висновку про стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 суми ПДВ у розмірі                  5 545,76 грн, яку МТСБУ законно не включило до страхової виплати. 
		Відповідно до статті 29 Закону України від 01 липня 2004 року № 1961-IV                       передбачено вичерпний перелік витрат, які відшкодовуються страховиком узв`язку з пошкодженням транспортного засобу.
		До цього переліку включено відшкодування, зокрема витрат, пов`язаних з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.
		Установивши, що  ОСОБА_1 подала до МТСБУ документи на підтвердження оплати послуг з евакуації транспортного засобу у сумі                 1 400,00 грн, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що зазначені витрати підлягають відшкодуванню відповідачем.
		Натомістьвитрати на проведення автотоварознавчої експертизи не передбачені статтею 29 Закону України від 01 липня 2004 року № 1961-IV, не входять до суми страхового відшкодування, оскільки такі витрати не є складовою фактичного розміру збитків.
		Зважаючи на викладене, позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими лише у частині вимог про відшкодування вартості послуг з евакуації транспортного засобу, у частині вирішення цієї вимоги заочне рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 листопада                    2014 року ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права. 
		Крім того, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що правовідносини, які склались між сторонами щодо відшкодування страхового зобов`язанням є грошовим зобов`язання, що дає підстави для стягнення 3 % річних від суми простроченого зобов`язання. 
		Доводи касаційної скарги щодо відсутності підстав для нарахування                             3 % річних є неприйнятними, оскільки положення частини другої статті 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов`язань, нарахування передбачених зазначеною статтею сум за своєю правовою природою не є неустойкою, тому застосовуються незалежно від наявності підстав для стягнення штрафних санкцій. 
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		Відповідно до частини першої статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
		За таких обставин касаційна скарга підлягає задоволенню частково, рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 листопада                   2014 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області                                від 04 жовтня 2017 року у частині стягнення з МТСБУ на користь                         ОСОБА_1 5 545,76 грн недоплаченої суми страхового відшкодування, 600,00 грн витрат на проведення експертизи транспортного засобу, 243,60 грн витрат зі сплати судового збору та 700,00 грн витрат на правничу допомогу слід скасувати, ухвалити у цій частині нове рішення про відмову у задоволенні зазначених позовних вимог; у частині стягнення з МТСБУ на користь                   ОСОБА_1 3 % річних у сумі 452,74 грн - змінити, стягнути з МТСБУ на користь ОСОБА_1 3 % річних від суми простроченого зобов`язання                         у розмірі 84,00 грн; у частині стягнення з МТСБУ на користь ОСОБА_1 відшкодування вартості послуг з евакуації транспортного засобу                                у сумі 1 400,00  грн - залишити без змін.
		Щодо судових витрат 
		Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
		Оскільки суд касаційної інстанцій дійшов висновку про скасування рішення суду першої інстанції та ухвали суду апеляційної інстанції у частині позовних вимог, слід змінити розподіл судових витрат, стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_1 пропорційно розміру задоволених позовних вимог (18 %) витрати зі сплати судового збору, понесені у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції у сумі 43,85 грн, витрати на правничу допомогу у сумі 126,00 грн. 
		Керуючись статтями 402, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України задовольнити частково.
		Заочне рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська                          від 13 листопада 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 04 жовтня 2017 року у частині стягнення з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_1 5 545,76 грн недоплаченої суми страхового відшкодування, 600,00 грн витрат на проведення експертизи транспортного засобу, 243,60 грн витрат зі сплати судового збору та 700,00 грн витрат на правничу допомогу - скасувати.
		У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення недоплаченої суми страхового відшкодування та витрат на проведення експертизи відмовити.
		Заочне рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська                        від 13 листопада 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 04 жовтня 2017 року у частині стягнення з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_1 3 % річних від суми простроченого зобов`язання у розмірі 452,74 грн - змінити.
		Стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_1 3 % річних від суми простроченого зобов`язання у розмірі 84,00 грн.
		Заочне рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська                         від 13 листопада 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 04 жовтня 2017 року у частині стягнення з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_1 відшкодування вартості послуг з евакуації транспортного засобу у сумі 1 400,00  грн - залишити без змін.
		Стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору, понесені у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції у сумі 43,85 грн та витрати на правничу допомогу у сумі 126,00 грн, разом - 169,85 грн.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                        В. М. Сімоненко  Судді:                                        В. С. Висоцька   С. Ю. Мартєв Є. В. Петров С. П. Штелик

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...