Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 761/32640/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; скасування арешту майна.
Надіслано для оприлюднення: 02.09.2019. Зареєстровано: 03.09.2019. Забезпечено надання загального доступу: 04.09.2019.

Номер судового провадження: 1-кс/761/22489/2019
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12017100100000662

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 761/32640/19
		Провадження № 1-кс/761/22489/2019
		 
		УХВАЛА 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		   28 серпня 2019 року слідчий суддяШевченківського районногосуду м.Києва ОСОБА_1 ,за участю секретаря ОСОБА_2 ,представника володільцямайна адвоката ОСОБА_3 ,розглянувши клопотання останньої, подане в інтересах ПП «РЕНТ 2016», про скасування арешту майна,
		 
		У С Т А Н О В И В:
		 
		До суду надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , подане в інтересах ПП «РЕНТ 2016», про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 11 вересня 2017 року в рамках кримінального провадження № 12017100100000662 від 20.01.2017, а саме на об`єкт нерухомого майна, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 823870680000, загальною площею  483,40 кв.м., адреса: АДРЕСА_1 .
		Відповідно дозмісту клопотання,ухвалою слідчогосудді Шевченківськогорайонного судум.Києва від11вересня 2017року накладеноарешт назгаданий об`єкт нерухомого майна, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 823870680000, загальною площею  483,40 кв.м., адреса: м. Київ, вул. Артема (вул. Січових Стрільців), будинок 55, літ. В., при цьому такий арешт накладено необґрунтовано та безпідставно. 
		В судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 подане клопотання підтримала.
		Слідчий в судове засідання на неодноразові судові виклики не з`явився.
		Проаналізувавши доводи клопотання, слід дійти до такого висновку.
		Як встановлено в судовому засіданні на підставі матеріалів клопотання, Шевченківським УП ГУНП у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12017100100000662 від 20.01.2017 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
		Далі, як встановлено в суді, 11 вересня 2017 року слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Києва накладено арешт на нерухоме майно, що належить ПП «РЕНТ 2016», а саме на об`єкт нерухомого майна, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 823870680000, загальна площа  483,40 кв.м., адреса: м. Київ, вул. Артема (Шевченківський район) (вулиця Січових Стрільців), будинок 55 літ. В, земельна ділянка місце розташування, кадастровий номер:8000000000:91:165:0032, цільове призначення для реконструкції з розширенням і надбудовою та подальшою експлуатацію офісного комплексу, площа 0.1194 га., при цьому такий арешт накладений з метою забезпечення збереження зазначеного майна як речового доказу, а також з метою відшкодування заявленого цивільного позову (оскільки наявні достатні підстави вважати, що майно відповідає критеріям речового доказу). 
		Згідно положень ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
		Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
		Крім того, ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
		Відповідно до ст. 170 КПК України чітко передбачає коло осіб, відносно яких може бути застосовано такий захід забезпечення кримінального провадження, як арешт майна. Зокрема ними є підозрюваний, обвинувачений, засуджений, або третя особа. При цьому вказаною нормою закону передбачено, що арешт на майно третьої особи допускається у разі, якщо вона набула його безоплатно або за вищу або нижчу ринкову вартість і знала чи повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у п.п. 1-4 частини першої ст. 96-2 КК України. Єдиним виключенням є та обставина, якщо арешт на майно накладається на підставі п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, тобто з метою збереження речових доказів, у такому разі арешт на майно накладається будь-якої фізичної або юридичної особи.
		Проте, для накладення арешту на майно на підставі п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, слідчий або прокурор, повинен довести наявність достатніх підстав вважати, що це майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього кодексу.
		Відповідно до вимог ч. 1, ч. 3 ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. 
		Як встановлено в судовому засіданні, ПП «РЕНТ 2016» є власником об`єкта нерухомого майна, а саме нежитлової будівлі загальною площею  483,40 кв.м., адреса: АДРЕСА_1 , право власності на яке набуто на підставі договорів купівлі-продажу часток (по частки) нежитлової будівлі, укладених між ним та Продавцем (ТОВ «ІІ Паша»), при цьому ТОВ «ІІ Паша» набуло права власності на зазначене майно на підставі рішення Господарського суду м. Києва від 07.11.2016 по справі № 910/16620/16.
		Так, згідно рішення Господарського суду м. Києва від 07.11.2016 по справі № 910/16620/16, в рахунок погашення заборгованості ПП «БРДМ» перед ТОВ «ІІ Паша» за договором позики від 12.07.2016 в розмірі 6200000 грн., вирішено звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 18.07.2016, укладеним між ПП «БРДМ» та ТОВ «ІІ Паша», а саме на нежитлову будівлю № 55 літ. В загальною площею 483,40 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Артема (нова назва вулиці Січових Стрільців) шляхом визнання за ТОВ «ІІ Паша» права власності на зазначене приміщення. 
		Далі, згідно ухвали Північного апеляційного господарського суду від 29 січня 2019 року, апеляційне провадження у справі № 910/16620/16 за апеляційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Родовід Банк» на рішення Господарського суду м. Києва від 07.11.2016 закрито та поновлено дію рішення Господарського суду м. Києва від 7 листопада 2016 року, при цьому, як зазначається у вказаній ухвалі, надані апелянтом (Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Родовід Банк») копії Договору іпотеки № 2007-151/4 від 25.03.2008, відомості з державного реєстру іпотек з датою формування 26.05.2016 та відомості з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна також з датою формування 26.05.2016 не можуть вважатись належними, достатніми та допустимими доказами на підтвердження наявності у відповідача заборгованості за кредитним договором, в забезпечення якого було укладено наданий ним іпотечний договір, а також, що саме апелянт є іпотекодержателем вищезгаданого нерухомого майна. Далі, відповідно до змісту вказаної ухвали, основним боржником за кредитним договором № 207-151 від 06.04.2007, в забезпечення якого було укладено Договір іпотеки № 2007-157/4 від 25.03.2008, є ТОВ «Спільне підприємство з іноземними інвестиціями «Відродження», яке припинено на підставі постанови Донецького окружного адміністративного суду від 30.08.2013 у справі № 805/9086/13а, а не ПП «БРДМ», якому належав предмет іпотеки, на який оскаржуваним рішенням звернуто стягнення у даній справі.
		Більше того, зазначені висновки суду апеляційної інстанції підтверджуються постановою Верховного Суду від 3 квітня 2019 року, якою касаційну скаргу ПАТ «Родовід Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію залишено без задоволення, а ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2019 у справі № 910/16620/16 без змін.
		Слід звернути увагу, що незважаючи на те, що слідчим суддею вживались заходи щодо витребування з Шевченківського УП ГУНП у м. Києві матеріалів кримінального провадження № 12017100100000662 від 20.01.2017, на день розгляду клопотання вказані матеріали до суду надано не було, а слідчий у судове засідання не з`явився, отже жодних доказів, які б спростовували доводи клопотання та підтверджували обставини, які б вказували на необхідність у подальшому застосуванні відповідних процесуальних заходів щодо майна ПП «РЕНТ 2016», не надав, а відтак і не довів потребу у збереженні обмежувальних заходів відносно такого майна.
		Що ж стосується відомостей, які викладені у постанові про визнання згаданого об`єкта нерухомості речовим доказом, то слідчий суддя звертає увагу, що досудове розслідування триває більше ніж два з половиною роки, а саме рішення слідчого (щодо визнання речовим доказом) винесено майже два роки тому, при цьому будь-яких інших об`єктивних даних, які б переконливо свідчили, що на даний час висновок органа досудового розслідування щодо наявних правових ознак з приводу відповідності майна ПП «РЕНТ 2016» визначеним процесуальним законом критеріям, є підтвердженим здобутими доказами, в судовому засіданні також не встановлено, як і не доведено цього слідчим у судовому засіданні, через його неодноразову неявку в судове засідання.
		Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.
		Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
		Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.
		У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень,володіння майном повинно бути законним ( рішення у справі «Іатрідіс проти Греції», вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції»,від 22 вересня 1994 року, та «Кушоглу проти Болгарії», заява №48191/99.пп.49-62,від 10.05.2007). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статі 1 Першого Протоколу. Необхідного балансу не вдається досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»,пп.69 та 73). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21.02.1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», п.50).
		В той же час, в судовому засіданні не встановлено обґрунтованих даних в частині наявних ризиків, які б на поточний момент свідчили про актуальність підстав для подальшого втручання у права юридичної особи (ПП «РЕНТ 2016»), в тому числі щодо обмеження права власності.
		В цьому аспекті слідчий суддя звертає увагу і на те, що в судовому засіданні також не встановлено жодних обставин щодо того, що згадане нерухоме майно підлягає конфіскації у ПП «РЕНТ 2016».
		Більше того, відповідно до положень ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна (з підстав відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов) слідчий суддя, суд повинен враховувати: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.
		Разом з тим, як вбачається з матеріалів клопотання, повідомлення будь-кому про підозру в рамках кримінального провадження № 12017100100000662 від 20.01.2017 не здійснено, що також свідчить про безпідставність накладеного арешту з наведених мотивів (з метою відшкодування заявленого цивільного позову).
		Крім того, як встановлено в судовому засіданні, при ініціюванні слідчим раніше (вересень 2017 року) питання щодо арешту майна, останній у клопотанні посилався на обставини зміни у незаконний спосіб права власності на об`єкт, який є предметом клопотання, зокрема на підставі підробленого рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровськ.
		В той же час, в судовому засіданні не було встановлено, що слідчим проводиться досудове розслідування за фактом підроблення будь-яких документів, зокрема таких відомостей в ЄРДР не внесено, та перевірки щодо необхідності дослідження згаданих обставин (щодо підроблення судового рішення) в рамках іншого досудового розслідування не проведено. 
		Вирішуючи по суті дане клопотання, слідчий суддя також зважає і на те, що для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСІ" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. the United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.
		Згідно вимог ст. 174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. 
		У зв`язкуіз зазначеним,на думкуслідчого судді,вжиті врамках даногокримінального провадженняпроцесуальні заходийого забезпеченнящодо майнаПП «РЕНТ2016»у виглядіарешту майна,на данийчас єнеобґрунтованими, авідтак,арештпідлягає скасуванню.
		Керуючись ст. 170-174 КПК України, слідчий суддя,
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		Клопотання адвоката ОСОБА_3 , подане в інтересах ПП «РЕНТ 2016» про скасування арешту майна  задовольнити.
		Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 11 вересня 2017 року в рамках кримінального провадження №12017100100000662 від 20.01.2017, а саме на об`єкт нерухомого майна, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 823870680000, загальна площа  483,40 кв.м., адреса: м. Київ, вул. Артема (Шевченківський район) (вулиця Січових Стрільців), будинок 55 літ. В, земельна ділянка місце розташування, кадастровий номер:8000000000:91:165:0032, цільове призначення для реконструкції з розширенням і надбудовою та подальшою експлуатацію офісного комплексу, площа 0.1194 га. 
		Оголошення повного тексту ухвали відбудеться 30 серпня 2019 року о 8 годині 05 хвилин.
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		 
		   Слідчий суддя                         ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...