Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2а-1638/09/2670 : не визначено.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 31.12.2009. Забезпечено надання загального доступу: 06.10.2010.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
			ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
			01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 
				 
			
			П О С Т А Н О В А
			І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
			м. Київ
			10:50 № 2а-1638/09/2670
			 
				 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Блажівської Н. Є., суддів Баранова Д. О. та Костенка Д. А., при секретарі судового засідання Миколаєнко І. О.,
				 розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
				 За позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3
				 до Головного управління юстиції в місті Києві
				 про зобовязання вчинити дії
				 У судовому засіданні 14 грудня 2009 року відповідно до пункту 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України проголошено вступну та резолютивну частину Постанови.
				 О Б С Т А В И Н И С П Р А В И
				 ОСОБА_1 (надалі також «Позивач 1»), ОСОБА_2 (надалі також «Позивач 2»), ОСОБА_3 (надалі також «Позивач 3») звернулися до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління юстиції в місті Києві (надалі також «Відповідач») та з урахуванням уточнених позовних вимог просили про визнання незаконним наказу Головного управління юстиції в місті Києві від 6 квітня 2009 року № 374/02 та зобовязання Головне управління юстиції в місті Києві вчинити дії з реєстрації громадської організації «АСОЦІАЦІЯ ФАЛУНЬ ДАФА».
				 Позовні вимоги мотивовані тим, що наказ Головного управління юстиції в місті Києві від 6 квітня 2009 року № 374/02 «Про відмову в реєстрації громадської організації «АСОЦІАЦІЯ ФАЛУНЬ ДАФА»є незаконним та таким, що прийнято з порушенням вимог чинного законодавства України в сфері легалізації обєднань громадян.
				 В судовому засіданні Позивачі покликалися на те, що Відповідачем не в повній мірі було досліджено обставини справи щодо реєстрації громадської організації «АСОЦІАЦІЯ ФАЛУНЬ ДАФА», не обєктивно оцінено документи, надані Позивачами та не взято до уваги надані докази, що призвело до винесення незаконного рішення, яким порушено права Позивачів.
				 Представником Позивачів також було зазначено про те, що висновок Державного комітету України у справах національностей та релігій щодо невідповідності установчих документів, поданих на реєстрацію громадської організації «АСОЦІАЦІЯ ФАЛУНЬ ДАФА», вимогам чинного законодавства України, не відповідає дійсності, оскільки громадська організація «АСОЦІАЦІЯ ФАЛУНЬ ДАФА»не є релігійною течією, а програма даної організації направлена на вдосконалення психо-фізичних властивостей людської особистості, тобто, поліпшення здоровя людини за допомогою фізичних вправ.
				 Представник Позивачів також вказав на те, що ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було подано всі передбачені чинним законодавством документи, необхідні для реєстрації громадської організації, а тому у Відповідача були відсутні правові підстави для відмови в реєстрації громадської організації «АСОЦІАЦІЯ ФАЛУНЬ ДАФА».
				 Відповідач Головне управління юстиції в місті Києві, явку уповноваженого представника до суду не забезпечив, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином.
				 В матеріалах справи наявні письмові заперечення на адміністративний позов, в якому Головне управління юстиції в місті Києві посилається на відсутність правових підстав для реєстрації громадської організації «АСОЦІАЦІЯ ФАЛУНЬ ДАФА».
				 В обґрунтування вищезазначеного Відповідач посилається на те, що, отримавши заяву Позивачів щодо реєстрації громадської організації «АСОЦІАЦІЯ ФАЛУНЬ ДАФА», з метою недопущення порушення статей 1, 4 Закону України «Про обєднання громадян», Головне управління юстиції в місті Києві звернулося до Управління у справах релігій Київської міської державної адміністрації, Управління Служби безпеки України по м. Києву та Київській області, Державного комітету України у справах національностей та релігій та Міністерства закордонних справ України з приводу назви, мети створення та можливості діяльності вищезазначеної організації. На думку Міністерства закордонних справ України діяльність організацій даного спрямування може бути оцінена як антикитайська за суттю й така, що шкодить розвитку відносин між Україною та КНР та створює певні труднощі для роботи Посольства України в КНР. Відповідно до релігієзнавчого висновку Департаменту у справах державно-конфесійних відносин та забезпечення свободи совісті Державного комітету України у справах національностей та релігій «ФАЛУНЬ ДАФА»є релігійною течією.
				 На Головне управління юстиції в місті Києві, як покликається в запереченнях на позов Відповідач, не покладено функцій легалізації (реєстрації) релігійних організацій, а тому Позивачам було відмовлено в реєстрації громадської організації «АСОЦІАЦІЯ ФАЛУНЬ ДАФА».
				 Розглянувши подані сторонами документи і матеріали та заслухавши пояснення Позивачів, їх представника, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, - 
				 В С Т А Н О В И В
				 Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про обєднання громадян», Положенням про порядок легалізації об'єднань громадян, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 року № 140 та Порядком підготовки та оформлення рішень щодо легалізації об'єднань громадян та інших громадських формувань, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 7 грудня 2006 року № 92/5.
				 Відповідно до статті 36 Конституції України громадяни України мають право на свободу об'єднання у політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів, за винятком обмежень, встановлених законом в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей.
				 Відповідно до статті 1 Закону України «Про обєднання громадян» (надалі також «Закон») об'єднанням громадян є добровільне громадське формування, створене на основі єдності інтересів для спільної реалізації громадянами своїх прав і свобод. Дія цього Закону не поширюється на релігійні, кооперативні організації, об'єднання громадян, що мають основною метою одержання прибутків, комерційні фонди, органи місцевого та регіонального самоврядування (в тому числі ради і комітети мікрорайонів, будинкові, вуличні, квартальні, сільські, селищні комітети), органи громадської самодіяльності (народні дружини, товариські суди тощо), інші об'єднання громадян, порядок створення і діяльності яких визначається відповідним законодавством.
				 Громадською організацією є об'єднання громадян для задоволення та захисту своїх законних соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших спільних інтересів (стаття 3 Закону).
				 Обмеження на створення і діяльність об'єднань громадян визначено статтею 4 Закону.
				 Так, не підлягають легалізації, а діяльність легалізованих об'єднань громадян забороняється у судовому порядку, коли їх метою є: зміна шляхом насильства конституційного ладу і в будь-якій протизаконній формі територіальної цілісності держави; підрив безпеки держави у формі ведення діяльності на користь іноземних держав; пропаганда війни, насильства чи жорстокості, фашизму та неофашизму; розпалювання національної та релігійної ворожнечі; створення незаконних воєнізованих формувань; обмеження загальновизнаних прав людини.
				 Відповідно до статті 6 Закону об'єднання громадян створюються і діють на основі добровільності, рівноправності їх членів (учасників), самоврядування, законності та гласності. Вони вільні у виборі напрямів своєї діяльності. Обмеження діяльності об'єднань громадян може встановлюватись тільки Конституцією та законами України. Всі основні питання діяльності об'єднань громадян повинні вирішуватись на зборах всіх членів або представників членів об'єднання. Об'єднання громадян повинно регулярно обнародувати свої основні документи, склад керівництва, дані про джерела фінансування та витрати.
				 Частиною 1 статті 8 Закону визначено, що держава забезпечує додержання прав і законних інтересів об'єднань громадян, легалізованих у порядку, передбаченому цим Законом.
				 Порядок створення та припинення діяльності обєднань громадян визначено Розділом ІІІ Закону. 
				 Згідно з частиною 2 статті 11 Закону засновниками громадських організацій можуть бути громадяни України, громадяни інших держав, особи без громадянства, які досягли 18 років, а молодіжних та дитячих організацій 15-річного віку.
				 Рішення про заснування об'єднань громадян приймаються установчим з'їздом (конференцією) або загальними зборами (частина 3 статті 11 Закону).
				 Відповідно до частини 1 статті 12-1 Закону назва об'єднання громадян визначається рішенням установчого з'їзду (конференції) або загальними зборами об'єднання громадян.
				 Об'єднання громадян діє на основі статуту або положення (далі  статутний документ): статутний документ об'єднання громадян повинен містити: 1) назву об'єднання громадян (повну, а також скорочену відповідно до частини третьої статті 121 цього Закону), його статус та юридичну адресу; 2) мету та завдання об'єднання громадян; 3) умови і порядок прийому в члени об'єднання громадян, вибуття з нього; 4) права і обов'язки членів (учасників) об'єднання; 5) порядок утворення і діяльності статутних органів об'єднання, місцевих осередків та їх повноваження; 6) джерела надходження і порядок використання коштів та іншого майна об'єднання, порядок звітності, контролю, здійснення господарської та іншої комерційної діяльності, необхідної для виконання статутних завдань; 7) порядок внесення змін і доповнень до статутного документа об'єднання; 8) порядок припинення діяльності об'єднання і вирішення майнових питань, пов'язаних з його ліквідацією. У статутному документі можуть бути передбачені інші положення, що стосуються особливостей створення і діяльності об'єднання громадян. Статутний документ об'єднання громадян не повинен суперечити законодавству України.
				 Порядок легалізації обєднань громадян встановлено статтею 14 Закону.
				 Легалізація (офіційне визнання) об'єднань громадян є обов'язковою і здійснюється шляхом їх реєстрації або повідомлення про заснування. Діяльність об'єднань громадян, які нелегалізовані або примусово розпущені за рішенням суду, є протизаконною (частина 1 статті 14 Закону).
				 Відповідно до частини 2 статті 14 Закону у разі реєстрації об'єднання громадян набуває статус юридичної особи.
				 Частиною 4, 5, 6 статті 14 Закону визначено, що легалізація громадської організації здійснюється відповідно Міністерством юстиції України, місцевими органами державної виконавчої влади, виконавчими комітетами сільських, селищних, міських Рад народних депутатів. У разі, коли діяльність місцевої громадської організації поширюється на територію двох і більше адміністративно-територіальних одиниць, її легалізація здійснюється відповідним вищестоящим органом. Місцевими органами державної виконавчої влади, виконавчим комітетом сільської, селищної, міської Ради народних депутатів реєструються в обов'язковому порядку місцеві осередки зареєстрованих всеукраїнських та міжнародних об'єднань громадян, якщо така реєстрація передбачена статутними документами цих об'єднань.
				 Про легалізацію (офіційне визнання) об'єднання громадян легалізуючий орган повідомляє у засобах масової інформації (частина 7 статті 14 Закону)
				 Статтею 15 Закону визначено порядок реєстрації об'єднання громадян.
				 Для реєстрації об'єднань громадян його засновники подають заяву. Заява про реєстрацію політичної партії повинна бути підтримана підписами не менш як однієї тисячі громадян України, які мають виборче право (частина 1 статті 15 Закону).
				 Відповідно до частини 2 статті 15 Закону до заяви додаються статут (положення), протокол установчого з'їзду (конференції) або загальних зборів, відомості про склад керівництва центральних статутних органів, дані про місцеві осередки, документи про сплату реєстраційного збору, крім випадків, коли громадська організація звільняється від сплати реєстраційного збору відповідно до законів України. Політичні партії подають також свої програмні документи.
				 Постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 року № 140 затверджено Положення про порядок легалізації об'єднань громадян (надалі також «Положення»).
				 Пунктом 3 Положення визначено, що для реєстрації об'єднання громадян до реєструючого органу подається заява (додаток N 1), підписана не менш як трьома засновниками об'єднання громадян або їх уповноваженими представниками. До заяви додаються: 1) статут (положення) в двох примірниках; 2) протокол установчого з'їзду (конференції) або загальних зборів, які прийняли статут (положення); 3) відомості про склад керівництва центральних статутних органів (із зазначенням прізвища, імені, по батькові, року народження, місця постійного проживання, посади (заняття), місця роботи); 4) дані про наявність місцевих осередків (додаток N 2), підтверджені протоколами конференцій (зборів); 5) документ про сплату реєстраційного збору; 6) відомості про засновників об'єднання громадян або спілок об'єднань громадян (для громадян - із зазначенням прізвища, імені, по батькові, року народження, місця постійного проживання; для спілок об'єднань громадян назви об'єднання, місцезнаходження вищих статутних органів, а також доданням копії документа про легалізацію); 7) документ, який підтверджує місцезнаходження об'єднання громадян.
				 8 вересня 2008 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися до Головного управління юстиції у м. Києві із заявою про реєстрацію місцевої громадської організації «АСОЦІАЦІЯ ФАЛУНЬ ДАФА». 
				 Як підтверджується матеріалами справи, до вказаної заяви Позивачами було додано наступні документи:
				- Протокол № 1 Загальних зборів громадської організації «АСОЦІАЦІЯ ФАЛУН ДАФА»від 21 серпня 2008 року;
				- копію свідоцтва про державну реєстрацію громадського обєднання від 28 червня 2002 року № 1985 Міністерства юстиції РФ;
				- відомості про склад керівництва центральних статутних органів громадської організації «АСОЦІАЦІЯ ФАЛУНЬ ДАФА»;
				- відомості про засновників громадської організації «АСОЦІАЦІЯ ФАЛУНЬ ДАФА»;
				- Статут громадської організації «АСОЦІАЦІЯ ФАЛУНЬ ДАФА», затверджений Загальними зборами громадської організації «АСОЦІАЦІЯ ФАЛУНЬ ДАФА»від 21 серпня 2008 року Протокол № 1.
				 В заяві про реєстрацію громадської організації зазначено юридичну адресою громадської організації «АСОЦІАЦІЯ ФАЛУНЬ ДАФА»: 04212, м. Київ, вул. Тимошенко, 13, кв. 222.
				 Згідно з частиною 3 статті 15 Закону заява про реєстрацію місцевої громадської організації розглядається у 3-денний строк з дня надходження документів. Рішення про реєстрацію або відмову в ній заявнику повідомляється письмово не пізніше наступного робочого дня з дня прийняття рішення.
				 Заява про реєстрацію місцевої громадської організації розглядається у 3-денний строк після надходження документів. Рішення про реєстрацію або відмову в ній заявнику повідомляється не пізніше наступного робочого дня після його прийняття (пункт 4 Положення).
				 Відповідно до пункту 6 Положення за результатами розгляду заяви приймається рішення про реєстрацію об'єднання громадян або про відмову в його реєстрації.
				 Наказом Головного управління юстиції у місті Києві від 6 квітня 2009 рок № 374/02 «Про відмову в реєстрації громадської організації «АСОЦІАЦІЯ ФАЛУНЬ ДАФА»відмовлено в реєстрації громадської організації «АСОЦІАЦІЯ ФАЛУНЬ ДАФА».
				 Як вбачається зі змісту вказаного Наказу, підставою для відмови в реєстрації громадської організації «АСОЦІАЦІЯ ФАЛУНЬ ДАФА»є «невідповідність документів, поданих для реєстрації громадської організації «АСОЦІАЦІЯ ФАЛУНЬ ДАФА»ст. 1 Закону України «Про обєднання громадян».
				 Висновок про наявність правових підстав для відмови в реєстрації громадської організації «АСОЦІАЦІЯ ФАЛУНЬ ДАФА»зроблений Відповідачем на підставі правового висновку щодо установчих документів, поданих на реєстрацію громадської організації «АСОЦІАЦІЯ ФАЛУНЬ ДАФА».
				 Так, як вбачається зі змісту Правового висновку щодо установчих документів, поданих на реєстрацію громадської організації «АСОЦІАЦІЯ ФАЛУНЬ ДАФА»від 6 квітня 2009 року, затвердженого начальником Головного управління юстиції у місті Києві, «з метою повного та всебічного розгляду, заява та статутні документи Організації були надіслані до Міністерства закордонних справ, Державного комітету України у справах національностей та релігій, Головного управління у справах національностей та релігій Київської міської державної адміністрації, Управління Служби Безпеки України по м. Києву та Київській області з проханням висловити їх думку з приводу назви, мети створення та положень інших документів вище означеної Організації», «на думку Міністерства закордонних справ діяльність організацій даного спрямування може бути оцінена як антикитайська за суттю й така, що шкодить розвитку відносин між Україною та КНР та створює певні труднощі для роботи Посольства України в КНР», «Відповідно до релігієзнавчого висновку Департаменту у справах державно-конфесійних відносин та забезпечення свободи совісті Державного комітету України у справах національностей та релігій «ФАЛУНЬ ДАФА»є релігійною течією, а згідно ст. 1 Закону України «Про обєднання громадян»дія цього Закону не поширюється на релігійні організації».
				 В Релігієзнавчому висновку віровчення та соціальних аспектів діяльності релігійної організації «Фалуньгун»від 23 березня 2009 року № 7/4-8-68 зазначено про те, що «Фалуньгун»(«Фалунь Дафа», «Великий Закон Будди Фалунь») це релігійна течія, що поєднує в собі елементи буддизму, даосизму та китайської ментально-дихальної гімнастики Ци-гун.
				 Проаналізувавши матеріали справи та вимоги чинного законодавства України в сфері легалізації обєднань громадян, Суд звертає увагу на наступне.
				 Підстави для відмови в реєстрації об'єднання громадян визначено статтею 16 Закону.
				 Так, у реєстрації об'єднанню громадян може бути відмовлено, якщо його назва, статутний або інші документи, подані для реєстрації об'єднання, суперечать вимогам законодавства України (частина 1 статті 16 Закону).
				 Частиною 2 статті 16 Закону визначено, що рішення про відмову у реєстрації повинно містити підстави такої відмови. Це рішення може бути оскаржено у судовому порядку.
				 Системний аналіз рішення Відповідача про відмову в реєстрації громадської організації «АСОЦІАЦІЯ ФАЛУНЬ ДАФА»свідчить про те, що підставою такої відмови є те, що вказана громадська організація є релігійною течією, а дія Закону України «Про обєднання громадян»не поширюється на релігійні організації.
				 Чинне законодавство України не містить дефініцій понять «релігійної організації»чи «релігійної течії».
				 Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації»релігійні організації в Україні утворюються з метою задоволення релігійних потреб громадян сповідувати і поширювати віру і діють відповідно до своєї ієрархічної та інституційної структури, обирають, призначають і замінюють персонал згідно із своїми статутами (положеннями). 
				 Релігійними організаціями в Україні є релігійні громади, управління і центри, монастирі, релігійні братства, місіонерські товариства (місії), духовні навчальні заклади, а також об'єднання, що складаються з вищезазначених релігійних організацій. Релігійні об'єднання представляються своїми центрами (управліннями) (частина 2 статті 7 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації»).
				 Крім того, в судовому засіданні Позивачі та їх представник покликалися на те, що громадська організація «АСОЦІАЦІЯ ФАЛУНЬ ДАФА», яку вони представляють, не є ні релігійною організацією, ані релігійною течією.
				 Всесвітня Енциклопедія (World Book Encyclopedia) (2002) містить наступне визначення «Фалуньгун»(«Фалунь Дафа»): «духовный путь существования, который появился в Китае в начале 1990-х годов. Фалуньгун обучает технике медитации при помощи упражнений для улучшения физического здоровья, а также нравственной и духовной чистоты. Название Фалуньгун на китайском языке означает поворот колеса закона. Фалуньгун также называется Фалунь Дафа (великий закон). Фалуньгун имеет миллионы последователей во многих странах…».
				 Як зазначили в судовому засіданні Позивачі, Фалунь Дафа це китайська система самовдосконалення душі і тіла, яка поєднує пять комплексів вправ, включаючи медитацію та направлена на формування у практикуючих світогляду згідно з принципами Істина, Доброта та Терпіння, що описані в книзі «Чжуань Фалунь». Система розглядає такі речі, як розвиток у собі доброти, розвиток особистості; підвищення моральних стандартів для різних рівнів практикуючих. Програма громадської організації «АСОЦІАЦІЯ ФАЛУНЬ ДАФА» направлена на вдосконалення психо-фізичних властивостей людської особистості, тобто, поліпшення здоровя людини за допомогою фізичних вправ.
				 Процедуру підготовки та оформлення рішень, які є результатом розгляду Міністерством юстиції та його територіальними органами заяв і установчих документів, що подані для легалізації об'єднань громадян, реєстрації інших громадських формувань, а також рішень про реєстрацію (погодження або взяття до відома) змін до установчих документів відповідно до законодавства, визначено Порядком підготовки та оформлення рішень щодо легалізації об'єднань громадян та інших громадських формувань, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 7 грудня 2006 року № 92/5 (надалі також «Порядок»).
				 Пунктом 4 Порядку визначено, що легалізація (реєстрація) об'єднань громадян, інших громадських формувань полягає у проведенні правової експертизи установчих документів на їх відповідність Конституції та іншим актам законодавства України, прийнятті рішення про легалізацію об'єднання громадян, реєстрацію іншого громадського формування, присвоєнні йому реєстраційного номера, видачі свідоцтва та занесенні відомостей до відповідного реєстру.
				 Правову експертизу статутних документів, змін (погодження або взяття до відома) до статутних документів об'єднань громадян, інших громадських формувань проводять уповноважені підрозділи, зокрема, у головних управліннях юстиції в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі структурні підрозділи, які виконують функції легалізації об'єднань громадян.
				 Аналіз вищевказаних норм права дає підстави дійти висновку про те, що обовязок щодо проведення правової експертизи документів, які подавалися для реєстрації громадської організації «АСОЦІАЦІЯ ФАЛУНЬ ДАФА», відповідно до положень вищевказаного чинного законодавства, покладено на Відділ легалізації обєднань громадян Головного управління юстиції в місті Києві.
				 Суть правової експертизи, відповідно до положень пункту 4 Порядку, полягає в перевірці установчих документів обєднання громадян на їх відповідність Конституції та іншим актам законодавства України.
				 Додатком 1 до пункту 8 Порядку підготовки та оформлення рішень щодо легалізації об'єднань громадян та інших громадських формувань затверджено типовий взірець Правового висновку щодо установчих документів, поданих на реєстрацію (легалізацію), обовязковою структурною складовою якого є мотивувальна частина (оцінка відповідності статутних документів законодавству України).
				 Вищевказане означає, що Правовий висновок щодо установчих документів, поданих на реєстрацію (легалізацію) повинен бути мотивованим та містити конкретні посилання на факти відповідності/невідповідності поданих статутних документів законодавству України.
				 Суд вважає за необхідне зазначити про те, що при реєстрації обєднання громадян, субєкт владних повноважень, який наділений повноваженнями щодо їх реєстрації, повинен перевіряти як виконання особами вимог щодо подання передбачених чинним законодавством документів (які, як правило, встановлені спеціальними нормативно-правовими актами, що регулюють процедуру реєстрації), так і перевіряти подану заяву та документи на відповідність іншим (загальним) умовам, встановленим чинним законодавством (як правило, загальними нормативно-правовими актами).
				 Загальні вимоги щодо реєстрації та діяльності обєднань громадян визначено Конституцією України та загальними нормами Закону України «Про обєднання громадян»(зокрема, статтями 1, 4, 6 Закону).
				 Зміст спеціальних вимог щодо реєстрації обєднання громадян становлять, за загальним правилом, норми щодо регламентованої процедури створення, необхідного переліку документів, сплати реєстраційного збору тощо. Вказані вимоги встановлено статтею 14, 15 Закону України «Про обєднання громадян»та Положенням про порядок легалізації об'єднань громадян, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 року № 140.
				 Суд звертає увагу на те, що повноваження щодо перевірки поданих документів на їх відповідність загальним та спеціальним вимогам, в спірних правовідносинах входять до компетенції Відділу легалізації обєднань громадян Головного управління юстиції в місті Києві, і саме цей орган уповноважений проводити правову експертизу документів та приймати мотивований висновок.
				 Проаналізувавши зміст Правового висновку щодо установчих документів, поданих на реєстрацію громадської організації «АСОЦІАЦІЯ ФАЛУНЬ ДАФА»від 6 квітня 2009 року, Суд приходить до висновку про те, що він є немотивованим, оскільки не містить жодного правового обґрунтування невідповідності поданих Позивачами документів вимогам законодавства України, як і не містить посилання на конкретні галузеві норми права, положенням яких суперечать подані Позивачами документи.
				 Зміст релігієзнавчого висновку Департаменту у справах державно-конфесійних відносин та забезпечення свободи совісті Державного комітету у справах національностей та релігій не може бути поставлено в основу рішення Відповідача про відмову в державній реєстрації громадської організації, оскільки Департамент у справах державно-конфесійних відносин та забезпечення свободи совісті Державного комітету у справах національностей та релігій не є органом, до компетенції якого входить повноваження щодо проведення правової експертизи установчих документів на їх відповідність Конституції та іншим актам законодавства України в спірних правовідносинах.
				 Враховуючи вищевикладене, Суд також звертає увагу на те, що висновок Відповідача щодо того, що «АСОЦІАЦІЯ ФАЛУНЬ ДАФА»є релігійною течією, є немотивованим та не знайшов свого правового обґрунтування у рішенні, яке є предметом розгляду в даній адміністративній справі. Мотивів, з яких Відповідачем зроблено висновок про те, що громадська організація «АСОЦІАЦІЯ ФАЛУНЬ ДАФА»є релігійною течією, Відповідачем в оскаржуваному рішенні не зазначено.
				 Одним із критеріїв перевірки адміністративним судом правомірності рішення субєкта владних повноважень є закріплений пунктом 10 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України принцип своєчасного, тобто протягом розумного строку, прийняття рішення.
				 Вказаний критерій, хоч і адресований суду, але одночасно він є і вимогою для субєкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення.
				 Зазначений критерій-принцип означає не лише необхідність дотримання часових рамок, що визначені у нормативно-правових актах, а й ухвалення рішення або вчинення дії протягом розумного строку, без невиправданого для конкретної ситуації зволікання.
				 Чинним законодавством України (зокрема, статтею 3 статті 15 Закону та пунктом 4 Положення) передбачено, що заява про реєстрацію місцевої громадської організації розглядається у 3-денний строк з дня надходження документів. Рішення про реєстрацію або відмову в ній заявнику повідомляється письмово не пізніше наступного робочого дня з дня прийняття рішення.
				 Судом встановлено, що заяву про реєстрацію громадської організації подано Позивачами 8 вересня 2008 року. Рішення про відмову в реєстрації даної громадської організації прийнято Відповідачем 6 квітня 2009 року (тобто, строк розгляду заяви Позивачів Відповідачем становив майже 7 місяців).
				 Враховуючи конкретні обставини та матеріали справи, Суд приходить до висновку про те, 7-місячний строк розгляду заяви Позивачів (поряд із законодавчо встановленим 3-денним строком) не може вважатися розумним, так як і не може бути виправданим обставинами справи.
				 В розумінні Кодексу адміністративного судочинства України виявлення невідповідності діяльності субєкта владних повноважень хоча б одному із зазначених частиною 3 статті 2 цього кодексу критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності слугує підставою для задоволення адміністративного позову за умови, що встановлено порушення прав, свобод та інтересів позивача.
				 Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
				 Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
				 «На підставі»означає, що субєкт владних повноважень: 1) повинен бути утвореним у порядку, визначеному Конституцією та законами України; 2) зобовязаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.
				 «У межах повноважень» означає, що субєкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх. 
				 «У спосіб»означає, що субєкт владних повноважень зобовязаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.
				 Зазначені критерії, хоч і адресовані суду, але одночасно вони є і вимогами для субєкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення. 
				 Проаналізувавши вимоги чинного законодавства України та матеріали справи, Суд приходить до висновку про те, що наказ Головного управління юстиції в місті Києві від 6 квітня 2009 року № 374/02 «Про відмову в реєстрації громадської організації «АСОЦІАЦІЯ ФАЛУНЬ ДАФА»є незаконним та таким, що прийнятий з порушенням вимог чинного законодавства України в сфері реєстрації обєднань громадян та встановлених критеріїв прийняття рішень субєктом владних повноважень.
				 Стосовно позовної вимоги про зобовязання Головного управління юстиції в місті Києві вчинити дії з реєстрації громадської організації «АСОЦІАЦІЯ ФАЛУНЬ ДАФА», Суд вважає за необхідне зазначити наступне. 
				Завданням адміністративного суду є перевірка правомірності (легальності) рішення субєкта владних повноважень з огляду на чіткі критерії, які зазначені у частині третій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України. Таким чином, завданням адміністративного суду завжди є контроль легальності.
				Відтак, позовна вимога щодо зобовязання Відповідача прийняти відносно Позивача конкретне рішення щодо реєстрації громадської організації є формою втручання в дискреційні повноваження субєкта владних повноважень та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.
				 Відповідно до частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
				 Відтак, керуючись вимогами Кодексу адміністративного судочинства України, Суд зобовязує Головне управління юстиції в місті Києві повторно розглянути питання щодо реєстрації громадської організації «АСОЦІАЦІЯ ФАЛУНЬ ДАФА»відповідно до вимог чинного законодавства України.
				 Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. 
				 
				Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, Суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві вимоги Позивачів є частково обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.
				 На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 99, 100, 158, 159, 160, 161, 162, 163 та 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
				 П О С Т А Н О В И В
				 Адміністративний позов задовольнити частково.
				 1. Визнати протиправним та скасувати Наказ Головного управління юстиції в місті Києві від 6 квітня 2009 року № 374/02 «Про відмову в реєстрації громадської організації «АСОЦІАЦІЯ ФАЛУНЬ ДАФА».
				 2. Зобовязати Головне управління юстиції в місті Києві повторно розглянути питання щодо реєстрації громадської організації «АСОЦІАЦІЯ ФАЛУНЬ ДАФА»відповідно до вимог чинного законодавства України.
				 3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
				 4. Стягнути на користь Дворецької Людмили Іларіонівни, Кривенка Анатолія Івановича та Цвілинюка Ореста Володимировича 3, 40 грн. судових витрат з рахунків Державного Бюджету України.
				 
					 
						 Постанова відповідно до частини 1 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. 
						 Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
						 
							 
								 Головуюча суддя Н. Є. Блажівська
								 Судді Д. О. Баранов
								  Д. А. Костенко

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...