Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 724/316/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; надання послуг.
Надіслано для оприлюднення: 05.09.2019. Зареєстровано: 06.09.2019. Забезпечено надання загального доступу: 09.09.2019.
Дата набрання законної сили: 04.09.2019
Номер судового провадження: 22-ц/822/804/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		______
		 
		ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ 
		АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		4 вересня 2019 року                                        
		м. Чернівці
		справа № 724/316/19
		Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
		головуючого Одинака О. О. 
		суддів Владичана А. І., Кулянди М.І.
		 
		секретар Вовкун Н. Ю.
		 
		позивач Приватне акціонерне товариство «ВФ Україна»
		відповідач  ОСОБА_1 
		 
		апеляційна скаргаПриватного акціонерноготовариства «ВФУкраїна» нарішення Хотинськогорайонного судуЧернівецької областівід 17травня 2019року (повний текст рішення складено 17 травня 2019 року),
		 
		головуючий в суді першої інстанції суддя Гураль Л.Л.
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Описова частина
		Короткий зміст позовних вимог
		В лютому 2019 року Приватне акціонерне товариство «ВФ Україна» (далі  ПрАТ «ВФ Україна») звернулося до суду з позовом.
		Позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за надані телекомунікаційні послуги в сумі 43250 гривень 17 копійок, 3 проценти річних в сумі 4184 гривень, інфляційні втрати в сумі 19086 гривень 30 копійок, а всього 66520 гривень 30 копійок.
		Посилався на те, що 17 жовтня 2005 року між ОСОБА_1 та ПрАТ «ВФ Україна» було укладено договір про надання послуг мобільного зв`язку №2501153/1.11307807. Внаслідок неналежного виконання умов вказаного договору щодо оплати за надані позивачем послуги у ОСОБА_1 є борг на загальну сумі 43250 гривень 17 копійок. Крім того, з відповідачки підлягає стягненню три відсотки річних та інфляційні втрати внаслідок прострочення виконання грошового зобов`язання.
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		Рішенням Хотинського районного суду Чернівецької області від 17 травня 2019 року в позові відмовлено.
		Ухвалюючи рішення суд виходив з того, що будь-яких доказів на підтвердження того, що відповідачем була замовлена та використана послуга міжнародного роумінгу в матеріалах справи відсутня.
		Короткий зміст вимог апеляційної скарги
		В апеляційній скарзі ПрАТ «ВФУкраїна» просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
		Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
		Апелянт посилається на те, що суд першої інстанції ухвалив рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права.
		Вважав, що суд першої інстанції незаконно відмовив ПрАТ «ВФ Україна» у прийнятті доказів, які були надані разом з відповіддю на відзив.
		Апелянт зазначав, що ним надано необхідні належні та допустимі докази на підтвердження фактичного використання ОСОБА_1 послуг, які були надані ПрАТ «ВФ Україна».
		Узагальнені доводи та заперечень інших учасників справи
		Інших учасники справи відзив на апеляційну скаргу не подавали.
		Мотивувальна частина
		Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
		17 жовтня 2005 року між ЗАТ «Український мобільний зв`язок», правонаступником якого є ПрАТ «ВФ Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання послуг мобільного зв`язку (а.с.7-8). Відповідно до умов вказаного договору ПрАТ «ВФ Україна» зобов`язалося надавати відповідачці послуги мобільного зв`язку в межах України, міжнародний телефонний зв`язок з країнами, що визначаються за вибором товариства у разі їх замовлення абонентом, а ОСОБА_1 зобов`язалася здійснювати оплату таких послуг згідно з встановленими тарифами (а.с.7-8).
		Позивачем виставлялися до оплати рахунки за телекомунікаційні послуги, а саме: рахунок № НОМЕР_1 від 30 вересня 2015 року за період 1 по 30 вересня 2015 року на загальну суму 2867 гривень 66 копійок, рахунок № 1686014933 від 31 жовтня 2015 року за період з 1 по 31 жовтня 2015 року на загальну суму 43250 гривень 17 копійок (а.с.9-12).
		Згідно звіту по історії балансу за період з 1 вересня 2014 року по 1 січня 2016 року вбачається, що ОСОБА_1 користувалася послугами ПрАТ «ВФ Україна» та станом на 1 січня 2016 року має заборгованість в сумі 43250 гривень 17 копійок (а.с.13-14).
		Відповідно довідкової інформації про надані послуги абоненту ОСОБА_1 за період з 1 вересня по 31 жовтня 2015 року вбачається, що за вказаний період відповідачка користувалася послугами позивача. Зокрема послуги у роумінгу були надані 22 вересня, 26 вересня, 27 вересня, 30 вересня, 2 жовтня 2015 року (а.с.60-80).
		25 вересня 2018 року Хотинським районним судом Чернівецької області було видано судовий наказ про стягнення боргу з відповідача заборгованості за надані послуги в сумі 43250 гривень 17 копійок (а.с.21).
		Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 11 жовтня 2018 року вищезазначений судовий наказ було скасовано (а.с.22-23).
		Згідно розрахунку, який наданий ПрАТ «ВФ Україна», інфляційні втрати позивача за період з листопада 2015 року по грудень 2018 року складає 19086 гривень 30 копійок, а три відсотки річних за вказаний період складає 4184 гривні (а.с.24).
		Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови
		Заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав.
		Так, частиною 1 статті 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
		Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
		Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
		Згідно частини 1 статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
		Відповідно до частини 1 статті 902 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
		Пунктом 5 частини 1 статті 33 Закону України «Про телекомунікації» від 18 листопада 2003 року, N1280-IV (далі - Закону) споживачі телекомунікаційних послуг зобов`язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.
		Статтею 36 Закону встановлено відповідальність споживачів телекомунікаційних послуг.
		Згідно пункту 1.1 договору про надання послуг мобільного зв`язку UMC надає абоненту послуги мобільного зв`язку в межах України. Міжнародний телефонний зв`язок здійснюється з країнами, що визначаються за вибором UMC.
		Відповідно до пункту 2.3.1 договору про надання послуг мобільного зв`язку абонент має право користуватися послугами, що надаються за цим договором в межах районів України, зазначених на карті зон дії мереж мобільного зв`язку UMC, а у разі замовлення абонентом послуги міжнародного роумінгу  користуватися цією послугою у країнах, з операторами яких UMC уклало договору з роумінгу.
		Пунктом 2.2.2 договору про надання послуг мобільного зв`язку встановлено обов`язок абонента своєчасно сплачувати рахунки за надані послуги та плату за утримання номера в мережі мобільного зв`язку UMC по сіх телефонах, зареєстрованих на його особовому рахунку. Фактичне ви користування абонентом тієї чи іншої послуги означає, що така послуга була замовлена.
		Згідно пункту 3.4 договору про надання послуг мобільного зв`язку кількість та вартість послуг, наданих абоненту за розрахунковий період визначаються відповідно до показників належних UMC технічних засобів виміру тривалості, кількості та вартості наданих послуг.
		Суд апеляційної інстанції вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що позивачем не надано доказів на підтвердження того, що відповідачем були замовлені та використані послуги міжнародного роумінгу.
		Апеляційний суд вважає, що користування послугами ПрАТ «ВФ Україна» підтверджується договором про надання послуг мобільного зв`язку від 17 жовтня 2005 року, рахунком за телекомунікаційний послуги ПрАТ «МТС Україна» від 30 вересня 2015 року, рахунком за телекомунікаційний послуги ПрАТ «МТС Україна» від 31 жовтня 2015 року, звітом з історії балансу абонента ОСОБА_1 за період з 1 вересня 2014 року по 1 січня 2016 року, довідковою інформацією про надані послуги абоненту ОСОБА_1 за період з 1 вересня по 31 жовтня 2015 року. Відповідачем належних та допустимих доказів, які б спростовували вказані факти не надано.
		Також апеляційний суд вважає, що внаслідок порушення грошового зобов`язання відповідачка повинна понести відповідальність, яка передбачена частиною 2 статті 625 ЦК України.
		Згідно розрахунку ПрАТ «ВФ Україна» інфляційні втрати позивача за період з листопада 2015 року по грудень 2018 року складає 19086 гривень 30 копійок, а три відсотки річних за вказаний період складає 4184 гривні. Вказаний розрахунок відповідачкою не спростовано.
		Не можуть бути прийняті до уваги аргументи ОСОБА_1 про те, що вона договір про надання послуг мобільного зв`язку не підписувала та не могла користуватися вказаними послугами.
		Згідно статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
		З матеріалів справи вбачається, що відповідачка не надала доказів, які б підтверджували її аргументи. Зокрема ОСОБА_1 не зверталася до суду з позовом про визнання договору про надання послуг мобільного зв`язку недійсним.
		Копія закордонного паспорта відповідача не є належним доказам у справі, що підтверджує неможливість використання послуг у роумінгу, оскільки строк його дії закінчився 24 грудня 2013 року, хоча послуги мобільного зв`язку були надані відповідачі за період з 1 вересня по 31 жовтня 2015 року.
		Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги
		Враховуючи наведене вище, суд першої інстанції ухвалив рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому його слід скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
		З  ОСОБА_1 на користь ПрАТ «ВФ Україна» слід стягнути заборгованість за договором про надання послуг мобільного зв`язку в сумі 43250 гривень 17 копійок, три проценти річних в сумі 4184 гривень, інфляційні втрати в сумі 19086 гривень 30 копійок, а всього 66520 гривень 30 копійок. 
		 
		Щодо судових витрат
		Відповідно до правил статті 141 ЦПК України слід змінити розподіл судових витрат.
		З мотивувальної частини постанови вбачається, що апеляційний суд приходить до висновку про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення про задоволення позову.
		З платіжного доручення від 31 липня 2018 року №0410001 вбачається, що позивач за подання до суду позовної заяви сплатив судовий збір в сумі 176 гривень 20 копійок (а.с.42).
		З платіжного доручення від 22 січня 2019 року №0410001 вбачається, що позивач за подання до суду позовної заяви сплатив судовий збір в сумі 1744 гривні 80 копійок (а.с.1).
		З платіжного доручення від 19 червня 2019 року №0010130554 вбачається, що позивач за подання до суду апеляційної скарги сплатив судовий збір в сумі 2881 гривню 50 копійок (а.с.95).
		Отже, з  ОСОБА_1 на користь ПрАТ «ВФ Україна» слід стягнути 4802 гривні 50 копійок в рахунок відшкодування судових витрат, понесених на оплату судового збору за подання до суду позовної заяви та апеляційної скарги.
		Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 376, 381, 382ЦПК України,суд,
		ПОСТАНОВИВ:
		Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «ВФ Україна» задовольнити.
		Рішення Хотинськогорайонного судуЧернівецької областівід 17травня 2019року скасувати.
		Позов Приватного акціонерного товариства «ВФ Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані телекомунікаційні послуги задовольнити.
		Стягнути з  ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерноготовариства «ВФУкраїна» заборгованість за договором про надання послуг мобільного зв`язку в сумі 43250 (сорок три тисячі двісті п`ятдесят) гривень 17 копійок, три проценти річних в сумі 4184 (чотири тисячі сто вісімдесят чотири) гривні, інфляційні втрати в сумі 19086 (дев`ятнадцять тисяч вісімдесят шість) гривень 30 копійок, а всього 66520 гривень 30 копійок.
		Стягнути з  ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «ВФ Україна» 4802 (чотири тисячі вісімсот дві) гривні 50 копійок в рахунок відшкодування судових витрат, понесених на оплату судового збору за подання до суду позовної заяви та апеляційної скарги.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
		На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.
		Повна постанова складена 4 вересня 2019 року.
		 
		Головуючий                         О.О. Одинак 
		 
		 
		 
		Судді:                              А. І. Владичан 
		   
		       
		                               М.І. Кулянда

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...