Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/5107/17 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (у тому числі прав на земельні ділянки).
Надіслано судом: 05.09.2019. Зареєстровано: 08.09.2019. Забезпечено надання загального доступу: 09.09.2019.
Дата набрання законної сили: 05.09.2019
Номер судового провадження: К/9901/17153/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		05 вересня 2019 року 
		м. Київ
		справа №826/5107/17
		адміністративне провадження №К/9901/17153/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		Судді-доповідача Саприкіної І. В.,
		суддів Єзерова А. А., Чиркіна С. М., 
		розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Побутрембуд» та осіб, які приєдналися до цієї касаційної скарги: Товариства з обмеженою відповідальністю «Рестхіл», приватного нотаріуса Київського міського округу Іващенко Наталії Володимирівни на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва (суддя Григорович П. О.) від 24 липня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду (головуючий суддя Кузьмишина О. М., судді: Пилипенко О. Є., Шелест С. Б.) від 20 вересня 2017 року у справі Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до приватного нотаріуса Київського міського округу Іващенко Наталії Володимирівни, треті особи: Приватне акціонерне товариство «Побутрембуд», Товариство з обмеженою відповідальністю «Рестхіл», про визнання протиправним та скасування рішення,
		УСТАНОВИВ:
		У квітні 2017 року Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» (далі - ПАТ «Укрсоцбанк») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Іващенко Наталії Володимирівни (далі - приватний нотаріус Іващенко Н. В.), треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Рестхіл» (далі - ТОВ «Рестхіл»), Приватне акціонерне товариство «Побутрембуд» (далі - ПрАТ «Побутрембуд»), у якому просило визнати протиправним та скасувати рішення від 03 лютого 2016 року № 13108702 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яким за ТОВ «Рестхіл» зареєстровано право власності на базу відпочинку, що знаходиться за адресою: Полтавська область, Глобинський район, сільська рада Святилівська, автодорога Бориспіль-Дніпропетровськ-Запоріжжя 171 км +700 м, 54.
		Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 липня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2017 року, позов задоволено.
		При ухваленні таких рішень суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відсутність підстав для прийняття приватним нотаріусом Іващенко Н. В. рішення від 03 лютого 2016 року № 13108702 про державну реєстрацію прав власності за ТОВ «Рестхіл» на зазначену базу відпочинку, оскільки документи, які надані товариством для державної реєстрації прав, були не в повному обсязі, передбаченому законодавством. Крім того, суди першої та апеляційної інстанцій зазначають, що під час вчинення реєстраційної дії приватним нотаріусом Іващенко Н. В. не було належним чином перевірено інформацію щодо заборони відчуження оспорюваного майна.
		Не погодившись із вказаними вище судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій, ПрАТ «Побутрембуд» подало до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, у якій просило скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 липня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2017 року, і прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
		На обґрунтування касаційної скарги ПрАТ «Побутрембуд» зазначило, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про визнання протиправним та скасування рішення приватного нотаріуса Іващенко Н. В. від 03 лютого 2016 року № 13108702. Скаржник стверджує, що товариством були надані для реєстрації права власності всі необхідні документи, передбачені Законом України від 01 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон № 1952-IV). Крім того, ПрАТ «Побутрембуд» звертає увагу, що станом на момент прийняття відповідачем оспорюваного рішення були відсутні зареєстровані обтяження речових прав на вказане нерухоме майно. 
		Вищий адміністративний суд України ухвалою від 17 жовтня 2017 року відкрив провадження у цій справі за вказаною касаційною скаргою.
		В подальшому від ТОВ «Рестхіл» та приватного нотаріуса Іващенко Н. В. надійшли заяви про приєднання до цієї касаційної скарги, у яких вони просять скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 липня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2017 року і прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позову з мотивів, викладених у касаційній скарзі ПрАТ «Побутрембуд».
		15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - Закон № 2147-VIII), яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції. 
		Відповідно до підп. 4 п. 1 розд.«Перехідні положення» КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. 
		Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду ухвалою від 03 вересня 2019 року прийняв цю справу до провадження та призначив її до розгляду.
		Відповідно до ч. 1 ст. 341 КАС України (у редакції Закону № 2147-VIII) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		Дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, колегія суддів встановила таке.
		На виконанні у відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебувало виконавче провадження № 39665481 з примусового виконання наказу Господарського суду м. Києва від 18 квітня 2013 року № 910/58 про стягнення з ПрАТ «Побутрембуд» на користь ПАТ «Укрсоцбанк» боргу у сумі 181527214,75 грн за невиконання умов кредитного договору. 
		У рамках цього виконавчого провадження державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Юхименко О. С. винесено постанову про арешт всього рухомого та нерухомого майна боржника (ПрАТ «Побутрембуд»).
		03 лютого 2016 року приватним нотаріусом Іващенко Н. В. проведено реєстрацію за ТОВ «Рестхіл» права власності на базу відпочинку, що знаходиться за адресою: Полтавська область, Глобинський район, сільська рада Святилівська, автодорога Бориспіль-Дніпропетровськ-Запоріжжя 171 км +700 м, 54. 
		Попереднім зареєстрованим власником зазначеного нерухомого майна було ПрАТ «Побутрембуд».
		Вважаючи, що таке рішення відповідача порушує право ПАТ «Укрсоцбанк», як кредитора в виконавчому провадженні № 39665481, товариство звернулося до суду з даним позовом за захистом порушених, на його думку, прав та інтересів.
		Судові рішення, ухвалені за результатом розгляду цього позову, є предметом касаційного перегляду в даній справі.
		Дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи і заслухавши суддю-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов таких висновків.
		Завданням адміністративного судочинства є, зокрема, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (ч. 1 ст. 2 КАС України, в цьому випадку й далі - у редакції, чинній на час звернення позивача до суду з позовом).
		Відповідно до ч. 2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
		Спором адміністративної юрисдикції у розумінні п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
		За правилами п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
		Ужитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України). 
		Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
		Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних правовідносин у їх сукупності. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
		Публічно-правовим вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні, і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.
		Необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є виконання ним владних управлінських функцій, які він повинен здійснювати саме у тих правовідносинах, у яких виник спір. До юрисдикції адміністративного суду належить спір, що виник між двома (кількома) суб'єктами стосовно їх прав та обов'язків у конкретних правовідносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого суб'єкта (інших суб'єктів), а останній (останні) відповідно зобов'язаний (зобов'язані) виконувати вимоги та приписи такого суб'єкта владних повноважень.
		Така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 914/2006/17.
		Як установлено матеріалами справи, предметом позову в цій справі є рішення приватного нотаріуса про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 03 лютого 2016 року № 13108702, яким за ТОВ «Рестхіл» зареєстровано право власності на базу відпочинку, що знаходиться за адресою: Полтавська область, Глобинський район, сільська рада Святилівська, автодорога Бориспіль-Дніпропетровськ-Запоріжжя 171 км +700 м, 54. При цьому, позивач вважає, що такі дії відповідача були вчинені усупереч Закону № 1952-IV, оскільки існувала заборона на відчуження зазначеного об'єкту нерухомості та заявником не було подано усі необхідні документи для такої реєстрації.
		Таким чином, спірні правовідносини стосуються речового права на базу відпочинку, яке на думку позивача, набуто третьою особою (ТОВ «Рестхіл») у неналежний спосіб.
		Тобто предметом розгляду в цій справі є законність та підставність набуття певними суб'єктами права користування об'єкта нерухомості, що свідчить про приватноправовий, а не публічно-правовий характер спірних правовідносин, у зв'язку з чим такий спір підлягає розгляду у порядку господарського судочинства.
		Крім того, на підставі оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, яке, на думку позивача, прийнято внаслідок допущення держреєстратором протиправних дій, у ТОВ «Рестхіл» виникло речове право, правомірність набуття якого також оспорюється позивачем.
		Водночас колегія суддів звертає увагу, що скасування рішень державного реєстратора з проведення реєстраційних дій обов'язково будуть впливати на майнові права тієї особи, щодо якої ці реєстраційні дії буде скасовано, оскільки питання правомірності укладення та належності виконання цивільно-правових угод, на підставі яких здійснено реєстрацію, обов'язково постане перед судом, який буде вирішувати цей спір.
		Така правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 821/592/16, від 30 січня 2019 року у справі № 826/26802/15.
		Отже, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язані з реалізацією особою майнових прав або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень суб'єкта владних повноважень є способом захисту цивільних прав цієї особи.
		За змістом ч. 1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України, у редакції станом на час звернення з позовом) господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім спорів, що виникають з публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів.
		На підставі ч. 3 ст. 3 КАС України (у редакції Закону № 2147-VII) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
		Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України (у редакції Закону № 2147-VII) суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
		На підставі ч. 1 ст. 354 КАС України (у редакції Закону № 2147-VII) суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю (…) і (…) закриває провадження у справі (…) з підстав, установлених ст. 238, 240 цього Кодексу. 
		Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених ст. 19 цього Кодексу, є обов'язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги (абз. 2 ч. 1 ст. 354 КАС України).
		Оскільки суди попередніх інстанцій розглянули справу з порушенням правил предметної юрисдикції, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду встановив наявність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень із закриттям провадження у справі.
		Ураховуючи викладене та керуючись ст. 341, 344, 349, 354, 356, 359 КАС України, суд 
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Побутрембуд» та осіб, які приєдналися до цієї касаційної скарги: Товариства з обмеженою відповідальністю «Рестхіл», приватного нотаріуса Київського міського округу Іващенко Наталії Володимирівни задовольнити частково.
		Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 липня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2017 року скасувати.
		Провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до приватного нотаріуса Київського міського округу Іващенко Наталії Володимирівни, треті особи: Приватне акціонерне товариство «Побутрембуд», Товариство з обмеженою відповідальністю «Рестхіл», про визнання протиправним та скасування рішення - закрити.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		Суддя-доповідач                                                                                          І. В. Саприкіна
		Судді          
		                                                                                                              А. А. Єзеров
		                                                                                                              С. М. Чиркін

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...