Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 642/1849/18 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про захист немайнових прав фізичних осіб; Спори про захист честі, гідності та ділової репутації.
Надіслано для оприлюднення: 09.09.2019. Зареєстровано: 10.09.2019. Забезпечено надання загального доступу: 11.09.2019.
Дата набрання законної сили: 13.11.2019
Номер судового провадження: 2/643/993/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		Справа № 642/1849/18
		Провадження № 2/643/993/19 
		30.08.2019 Московський районний суд м.Харкова у складі:
		головуючого судді Єрмак Н.В.
		за участю секретаря Зубко А.О.,
		представника позивача ОСОБА_1 ,
		представника позивача ОСОБА_2 ,
		представника відповідача ОСОБА_3 ,
		представника відповідача ОСОБА_4 . ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про захист ділової репутації та відшкодування моральної шкоди,
		ВСТАНОВИВ:
		Позивач звернулася до суду із позовом, у якому просить визнати слова «Не дотримувалася графіка прийому громадян і відмовилася в огляді дитини», поширені відповідачем на своїй сторінці в соціальній мережі Фейсбук неправдивими та такими, що завдають шкоди її діловій репутації, а також зобов`язати відповідача спростувати та вилучити відео з Інтернет мережі Фейсбук. Окрім цього, позивач просить стягнути з відповідача 110 000 грн. заподіяної моральної шкоди.
		В обґрунтування вимог позивач посилається на те, що на своїй Інтернет сторінці в соціальній мережі Фейсбук (ІНФОРМАЦІЯ_3) ОСОБА_7 розмістив відео та коментар до нього, в якому містилися образливі слова та неправдива інформація, стосовно останньої наступного змісту:
		«Не дотримувалася графіка прийому громадян і відмовилася в огляді дитини»
		Позивач вважає, що зазначена інформація є неправдивою, образливою, такою, що завдає шкоди її діловій репутації як лікаря педіатра, а також значної моральної шкоди. Позивач посилається на те, що вона є завідуючою 3 педіатричного відділення КЗОЗ «Харківська міська дитяча клінічна лікарня №19». 20.02.2018 року до неї до кабінету увірвався відповідач зі своєю дитиною та почав вимагати продовження лікарняного, відкритого на ім`я його дружини, що засвідчує тимчасову непрацездатність, у зв`язку з доглядом за хворою дитиною. Оглянувши дитину разом з лікарем ОСОБА_8 , вони прийшли до висновку, що дитина вже не хворіє та не потребує продовження лікарняного. Крім того, навіть якщо б дитина хворіла, потрібна була мати дитини, так як вона була призначена доглядаючим за дитиною та листок непрацездатності виписаний на неї. Після відмови продовжити лікарняний відповідач почав поводжувати себе неналежним чином: підвищувати голос, насміхатися, звинувачувати у непрофесіоналізмі, тиснути морально. Також, діставши свій мобільний телефон почав без її згоди знімати відео. Після чого викликав поліцію. Тому вислів ОСОБА_7 «Не дотримувалася графіка прийому громадян і відмовилася в огляді дитини», вважає образливим та таким, що порушує її ділову репутацію, як лікаря.
		Образливим для себе позивач вважає і розміщення відео за її участю, оскільки дозволу на зйомку вона не давала.
		Позивач вважає, що такими діями відповідача їй заподіяна моральна шкода, яку оцінює у 110000 грн., оскільки після оспорюваної публікації вона змушена була вживати додаткові зусилля для організації свого життя, через те, що не могла нормально працювати, вимушена була звернутися до лікарів зі скаргами на серце та головний біль.
		Позивач та її представники в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили суд їх задовольнити.
		Відповідач та його представники у судовому засіданні проти позовних вимог заперечували, зазначили, що фраза «Не дотримувалася графіка прийому громадян і відмовилася в огляді дитини» вирвана з контексту, а дозвіл на зйомку позивач надала особисто. 
		Суд, заслухавши сторони, свідків та дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
		Конституція України визнає честь і гідність людини найвищою соціальною цінністю та передбачає, що кожен має право на повагу до його гідності (ст. ст. 3, 28).
		Разом із цим, Конституцією України гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів та переконань.
		Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
		Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя (ст. 34 Конституції України).
		Згідно ст.200 ЦК України інформацією є будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді. Суб`єкт відносин у сфері інформації може вимагати усунення порушень його права та відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої такими правопорушеннями.
		Відповідно до ст.201 ч.1 ЦК України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров`я, життя; честь, гідність і ділова репутація; ім`я (найменування); авторство; свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.
		Відповідно до п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27.02.2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» фізична чи юридична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
		Згідно п.15 постанови при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
		Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації, поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах,а також в іншій формі хоча б одній особі.
		Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
		Відповідно до ст. 307 ЦК України, Фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку лише за її згодою. Згода особи на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку припускається, якщо зйомки проводяться відкрито на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру. Фізична особа, яка погодилася на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку, може вимагати припинення їх публічного показу в тій частині, яка стосується її особистого життя. Витрати, пов`язані з демонтажем виставки чи запису, відшкодовуються цією фізичною особою. Знімання фізичної особи на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку, в тому числі таємне, без згоди особи може бути проведене лише у випадках, встановлених законом.
		Разом з цим, судом встановлено, що позивач є завідуючою 3 педіатричного відділення КЗОЗ «Харківська міська дитяча клінічна лікарня №19» та є посадовою особою, оскільки займає посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов`язків.
		20.02.2018 року відповідач, перебуваючи в службовому кабінеті позивача, здійснив зйомку розмови з нею на свій мобільний телефон.
		На своїй Інтернет сторінці в соціальній мережі Фейсбук (ІНФОРМАЦІЯ_3) ОСОБА_7 розмістив спірне відео.
		Суд вважає, що до вказаних правовідносин ст.307 ЦК України не застосовується, оскільки зйомка позивача на відеоплівку в робочій час, під час виконання нею своїх службових обов`язків, можлива за відсутності згоди останньої.
		Тому посилання позивача на ст.307 ЦК України, щодо заборони зйомки без її дозволу під час перебування на робочому місці, є необґрунтованими.
		Щодо вимог визнання неправдивими та такими, що не відповідають дійсності висловлювання відповідача «Не дотримувалася графіка прийому громадян і відмовилася в огляді дитини», суд зазначає наступне.
		Відповідно до ст. 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення та дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк. 
		Крім того, відповідно до ст. 277 ЦК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009р. «Про застосування судами законодавства, регулюючого захист честі, гідності та ділової репутації громадян та організацій», Рішення Конституційного Суду України від 10.03.2003р., звернення громадян до правоохоронних органів за захистом своїх прав, незалежно від заходів, прийнятих цими органами, не може розглядатися як поширення неправдивої інформації і розцінюватися як приниження честі, гідності, ділової репутації фізичної особи. 
		Судом встановлено та не спростовано сторонами, що відповідач ОСОБА_7 після конфлікту, який виник між ним та позивачем, викликав поліцію та написав заяву до правоохоронних органів про незаконні, на його думку дії з боку позивача, таким чином, використавши своє конституційне право на звернення до правоохоронних органів.
		23.02.2018 року відповідачем на своїй сторінці в мережі Фейсбук було опубліковано коментар до спірного відео наступного змісту:
		«В данном видео разговор с заведующей после того как она меня с ребенком сначала выставила с кабинета по причине заполнения корешков для курьера, а дальше сам прием можете оценить. Одно могу сказать точно, что после разговора с данной особой, как и с врачём на приеме, я вызвал наряд полиции и написал заявление, за не соблюдение графика приема граждан, за отказ о осмотре ребенка, а также не професионализм».
		На думку суду, відомості, викладені у заяві ОСОБА_7 до правоохоронних органів, про які він розповідає в коментарі, не можуть розглядатися судом як поширення недостовірної інформації, оскільки відповідач фактично виклав зміст свого звернення до правоохоронних органів.
		Також, не містить даних висловлювань, або будь-яких інших образливих висловлень, спірне відео, яке було досліджено в судовому засіданні.
		Покази допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 та ОСОБА_11 , судом не приймаються, оскільки суд оцінює докази стосовно захисту ділової репутації позивача, а не докази законності її дій під час виконання службових обов`язків. 
		Долучені до матеріалів справи характеристика ОСОБА_6 з місця роботи, посадова інструкція, довідка про результати роботи комісії по розгляду скарги, висновків суду не спростовують. 
		Оскільки підстав для задоволення позову в частині спростування недостовірної інформації, захисту ділової репутації немає, немає правових підстав й для задоволення позову про відшкодування моральної шкоди, яка завдана, на думку позивача, з підстав неправомірних дій відповідача.
		За таких обставин, суд в задоволенні позовних вимог відмовляє в повному обсязі.
		Приймаючи до уваги вищенаведене та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-
		В И Р І Ш И В:
		В задоволенні позову відмовити.
		Рішення може бути оскаржено сторонами в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Позивач: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
		Відповідач: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
		 
		Суддя                                                                                                        Н.В. Єрмак

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...